Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1226/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 16.01.2025. Зареєстровано: 17.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2025.
Дата набрання законної сили: 16.01.2025
Номер судового провадження: К/990/19472/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 січня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 580/1226/24
		провадження № К/990/19472/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України, про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Трофімової Л. В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Карпушової О. В., суддів: Епель О. В., Мєзєнцева Є. І.
		І. Суть спору
		1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ), за участю третьої особи - Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу Григорян О. Г. про закінчення виконавчого провадження від 25 січня 2024 року ВП № НОМЕР_1.
		2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 580/3002/23 визнано протиправними дії Державної казначейської служби України про взяття на облік виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою»; визнано протиправним ненадання Державною казначейською службою України повної відповіді ОСОБА_1 на лист від 14 березня 2023 року; зобов`язано Державну казначейську службу України надати ОСОБА_1 відповідь на поставлені у заяві від 14 березня 2023 року питання № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду).
		Вказує, що 25 січня 2024 року старший державний виконавець Відділу виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 580/4233/20, виданого 28 листопада 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом, у зв`язку з тим, що боржник виконав рішення суду.
		Однак, позивач стверджує, що боржник - ДКС України не повністю виконав рішення суду, оскільки відповідь на поставлені у заяві від 14 березня 2023 року питання №3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та №4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду) не є інформативною.
		Вважаючи, що державний виконавець не мав права виносити спірну постанову від 25 січня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про її скасування.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23, що набрало законної сили 02 листопада 2023 року, визнано протиправними дії ДКС України про взяття на облік виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою»; визнано протиправним ненадання ДКС України повної відповіді ОСОБА_1 на лист від 14 березня 2023 року; зобов`язано ДКС України надати ОСОБА_1 відповідь на поставлені у заяві від 14 березня 2023 року питання № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду).
		4. Для виконання вказаного рішення суду 28 листопада 2023 року видано виконавчий лист № 580/3002/23 (а.с.5).
		5. Постановою старшого державного виконавця Відділу Григорян О. Г. від 15 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.
		6. Постановою старшого державного виконавця Відділу Григорян О. Г. від 25 січня 2024 року закінчено виконавче провадження з підстав пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду боржником.
		7. Підставою для закінчення виконавчого провадження слугував лист ДКС України від 24 січня 2024 року № 5-06-06/1690, згідно з яким на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23, листом від 11 грудня 2023 року № 5-11-11/23519 ДКС України надано ОСОБА_1 відповідь щодо поставлених у заяві від 14 березня 2023 року питань № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами, зібраними на виконання відповідного рішення суду).
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		8. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 29 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, в позові відмовив.
		9. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23 ДКС України сформував лист від 11 грудня 2023 року № 5-11-11/23519, в якому надав ОСОБА_1 відповіді на поставлені у заяві від   14 березня 2023 року питання № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та питання № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами, зібраними на виконання відповідного рішення суду).
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови старшого державного виконавця Відділу Григорян О. Г. про закінчення виконавчого провадження від 25 січня 2024 року ВП № НОМЕР_1 з огляду на фактичне виконання в повному обсязі судове рішення згідно з виконавчим документом.
		10. Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		11. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
		Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», викладеного у постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 816/2017/16, від 31 липня 2019 року у справі № 760/19786/16-а та щодо застосування частин третьої, четвертої статті 16 Закону України «Про виконавче провадження», викладених у постановах Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 480/5060/20, від 31 березня 2020 року у справі № 824/1033/17-а, від 17 березня 2020 року у справі № 820/3308/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 160/3407/19 у подібних правовідносинах.
		12. Верховний Суд ухвалою від 10 червня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		13. Представник ДКС України та представник Відділу подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
		14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		17. За приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
		18. Згідно з частинами третьою-четвертою статті 16 Закону № 1404-VIII представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.
		Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
		19. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Так, в силу частини другої цієї ж статті виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
		20. Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
		21. За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		VI. Позиція Верховного Суду
		22. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли з приводу закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
		23. Зі змісту позову слідує, що позивач вказує на протиправність оскаржуваної постанови старшого державного виконавця Відділу від 25 січня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з огляду на те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23, на підставі якого 15 грудня 2023 року постановою старшого державного виконавця Відділу відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 580/3002/23, виданого 28 листопада 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом, не виконана боржником у повному обсязі.
		24. З аналізу наведених норм права висновується, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.
		25. Отже, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.
		26. Водночас джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.
		27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23, на виконання якого видано виконавчий лист, що є предметом спірного виконавчого провадження, зобов`язано ДКС України надати ОСОБА_1 відповідь на поставлені у заяві від 14 березня 2023 року питання № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду). 
		28. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 грудня 2023 року ДКС України на виконання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23 сформувала лист № 5-11-11/23519, в якому надала відповіді на поставлені у заяві ОСОБА_1 від 14 березня 2023 року питання № 3 та № 4 (а.с. 9).
		29. В обґрунтування протиправності постанови державного виконавця автор касаційної скарги наголосив на тому, що відповідь на виконання рішення суду надана особою, яка не є керівником ДКС України.
		30. Аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Також представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадження можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до Закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
		Тобто, представництво у виконавчому провадженні може здійснюватися як законними представниками юридичної особи та іншими підписантами, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, так і іншими особами на підставі довіреності на вчинення відповідних дій.
		З метою належного виконання повноважень за довіреністю представник також вправі підписувати, подавати та отримувати будь-які інші відмінні від названих вище документи, які хоч прямо і не зазначені в довіреності, але передбачені чинним законодавством України та будуть необхідними для повного виконання дорученого.
		31. Доводи автора касаційної скарги щодо підписання неуповноваженою особою листа від 11 грудня 2023 року № 5-11-11/23519 та листа від 24 січня 2024 року № 5-06-06/1690, адресованого Відділу, згідно з яким на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23, листом від 11 грудня 2023 року № 5-11-11/23519 ДКС України надано ОСОБА_1 відповідь щодо поставлених у заяві від 14 березня 2023 року питань № 3 (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та № 4 (щодо ознайомлення з матеріалами, зібраними на виконання відповідного рішення суду), не приймаються до уваги, адже вказані листи (документ СЕД Казначейства) підписані дійсним з 13.01.2023 9:59:19 по 13.01.2025 9:56:19 електронним ключем (сертифікат 0Е0АЕ2) від імені Державної казначейської служби України Колесніковою Світланою Борисівною, яка виконувала обов`язки директора юридичного департаменту ДКС України.
		32. У доводах касаційної скарги автор наголошує на протиправності спірної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження за пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII з огляду на те, що повне виконання рішення зазначене у виконавчому листі буде лише тоді коли матиме місце сукупність наступних обставин, а саме: відповідь буде письмовою і надана саме боржником; відповідь буде дана на питання № 3 та № 4 поставлені в заяві від 14 березня 2023 року; за змістом відповідь на питання № 3 міститиме текст щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою; за змістом відповідь на питання № 4 міститиме текст щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду.
		33. Варто зазначити, що у листі про надання ОСОБА_1 інформації розмежовано відповіді на питання № 3 заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2023 року (щодо внесення даних до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою) та питання № 3 заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2023 року (щодо ознайомлення з матеріалами зібраними на виконання відповідного рішення суду).
		34. Наведене свідчить, що рішення суду виконано у спосіб та в порядку, які були встановлені виконавчим документом та, як наслідок, обґрунтованість винесення державним виконавцем спірної у цій справі постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду у справі № 580/3002/23 виконано боржником.
		35. При цьому, варто зазначити, що незгода позивача зі змістом відповіді ДКС України на питання № 3 та на питання № 4 заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2023 року, яка надана на виконання рішення суду у справі № 580/3002/23 не може слугувати підставою для скасування постанови від 25 січня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, адже відповідне зобов`язання щодо надання відповіді виконано у відповідності з резолютивною частиною рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3002/23.
		36. Водночас у випадку, який склався, позивач відповідно до статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" може звернутись до суду з позовом до ДКС України як розпорядника інформації, не погоджуючись зі змістом відповіді, викладеної у листі від 11 грудня 2023 року № 5-11-11/23519 з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян".
		37. Таким чином, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про те, що постанова старшого державного виконавця Відділу від 25 січня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 580/3002/23, виданого 28 листопада 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом, є обґрунтованою.
		38. Доводи автора касаційної скарги щодо порушення приписів частини третьої статті 126 КАС України не приймаються до уваги, з огляду на положення частини першої статті 268 КАС України, в якій визначено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ та, враховуючи надіслання судом відповідної повістки в електронний кабінет позивача та наявність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
		У доводах касаційної скарги автор також вказує на порушення норм процесуального права, а саме пунктів 5, 6 частини дев`ятої статті 171, частини сьомої статті 181, частин шостої, восьмої статті 243, статей 268, 287 КАС України. 
		Водночас не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
		39. Варто зазначити, що застосування правових позицій Верховного Суду має здійснюватися на підставі ретельної оцінки обставин справи. Висновки ж Верховного Суду, викладені у постановах: від 14 травня 2020 року у справі № 816/2017/16, від 31 липня 2019 року у справі № 760/19786/16-а, від 02 червня 2022 року у справі № 480/5060/20, від 31 березня 2020 року у справі № 824/1033/17-а, від 17 березня 2020 року у справі № 820/3308/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 160/3407/19, на які посилається автор касаційної скарги, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, а відтак не підлягають застосуванню.
		40. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		41. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		42. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.          Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 580/1226/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    В. Е. Мацедонськпа 
		                                                                                                                       О. Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...