Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/778/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2025.
Дата набрання законної сили: 15.01.2025
Номер судового провадження: 61-5091ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                        
		 
		15 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 442/778/23
		провадження № 61-5091св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , 
		відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Приватне акціонерне товариство «Київстар»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Київстар» - адвоката Пшевлоцького Юрія Миколайовича на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Крамаря О. В., та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - ПрАТ «Київстар») про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати.
		 
		Позовну заяву  ОСОБА_1 мотивував тим, що з 10 жовтня 2018 року працював у відповідача на посаді фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу (м. Кам`янське) / відділу роздрібного продажу (м. Дніпро, м. Запоріжжя, м. Харків, м. Донецьк) за строковим трудовим договором від 10 жовтня 2018 року № 7916, який продовжено на підставі пункту 10.1 на невизначений строк. 
		Позивач указував, що 04 січня 2022 року його переведено на посаду фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку. 02 травня 2022 року співробітниками ПрАТ «Київстар» йому вручено копію наказу від 02 травня               2022 року № 1154-ос «Про зміну істотних умов праці», згідно з яким: внесено зміни до посадової інструкції працівника, звужено коло його посадових обов`язків, встановлено неповний робочий день тривалістю щоденної роботи 2 години, змінено (зменшено) розмір заробітної плати та встановлено її у розмірі 25 % посадового окладу. 
		08 листопада 2022 року роботодавець вручив йому копію наказу від 24 жовтня       2022 року № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників» та попередження про наступне вивільнення на підставі наказу від 05 жовтня 2022 року № 165-шр «Про внесення змін в організацію виробництва і праці департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку ПрАТ «Київстар»» та сам наказ від 24 жовтня 2022 року № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників».
		09 січня 2023 року, згідно з наказом від 06 січня 2023 року № 77-ос «Про припинення трудового договору», його звільнено з посади фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку                  (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Копію наказу         від 06 січня 2023 року № 77-ос «Про припинення трудового договору» йому вручено під розписку 12 січня 2023 року.
		 
		Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
		- скасувати як незаконний наказ ПрАТ «Київстар» від 24 жовтня 2022 року                       № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників»; 
		- визнати протиправними дії ПрАТ «Київстар» з його звільнення з посади фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку; 
		- скасувати як незаконний наказ ПрАТ «Київстар» від 06 січня 2023 року № 77-ос «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1 »; 
		- зобов`язати ПрАТ «Київстар» поновити його на посаді фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку; 
		- з підстав поновлення його на посаді фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 ; 
		- зобов`язати ПрАТ «Київстар» нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 січня 2023 року до 15 червня 2023 року (включно) у розмірі 181 283,61 грн.
		 
		У березні 2023 року ПрАТ «Київстар» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 відшкодування шкоди в порядку матеріальної відповідальності працівника.
		 
		Зустрічний позов ПрАТ «Київстар» мотивувало тим, що під час перебування в трудових відносин з товариством ОСОБА_1 передано в тимчасове користування техніку для належного виконання службових обов`язків. Таке майно підлягало поверненню до дня звільнення працівника з роботи, однак    ОСОБА_1 при звільненні обладнання не повернув, чим завдав майнової шкоди ПрАТ «Київстар» у розмірі 17 795,01 грн, яка підлягає відшкодуванню у повному обсязі.  
		ПрАТ «Київстар» просило стягнути з ОСОБА_1 суму у розмірі             17 795,01 грн на відшкодування шкоди в порядку матеріальної відповідальності працівника.
		 
		Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар» про стягнення заробітної плати об`єднано в одне провадження зі справою  за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар» про поновлення на роботі та зустрічним позовом ПрАТ «Київстар» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати задоволено частково.
		 
		Наказ ПрАТ «Київстар» від 24 жовтня 2022 року за № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників» скасовано.
		Визнано протиправними дії ПрАТ «Київстар» зі звільнення ОСОБА_1               з посади фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку.
		Наказ ПрАТ «Київстар» від 06 січня 2023 року за № 77-ос «Про припинення трудового договору» скасовано.
		Зобов`язано ПрАТ «Київстар» поновити ОСОБА_1 на посаді фахівця               з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку.
		З підстав поновлення ОСОБА_1 на посаді фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку - внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1 .
		 
		Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.
		 
		Зобов`язано ПрАТ «Київстар» нарахувати та виплатити на користь        ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 січня         2023 року до 15 червня 2023 року (включно).
		 
		Стягнуто з ПрАТ «Київстар» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 44 384,00 грн.
		 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		У задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Київстар» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
		Задовольняючи позов ОСОБА_1 у частині оскарження наказів та поновлення на роботі, суд першої інстанції встановив, що відповідач надсилав на службову електронну пошту ОСОБА_1 таблиці із зазначенням посад, однак жодних посилань на те, що вказана інформація надсилається ОСОБА_1 як пропозиція про переведення, електронні повідомлення                    не містили. Повідомлення не містили підтверджень, що це пропозиція саме всіх вакансій у ПрАТ «Київстар», наявних станом на момент відправлення, а також, що ці пропозиції є чинним і пропонуються особою, уповноваженою від керівництва ПрАТ «Київстар», адже жодних належним чином засвідчених документів (підпис, печатка або КЕП) повідомлення не містили та надходили на корпоративну електронну пошту. Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач (роботодавець) не виконав вимог статті 49-2 КЗпП України.
		При цьому суд першої інстанції вказав, що мотиваційних аргументів у повідомленні про відмову у працевлаштуванні ОСОБА_1 відповідач не навів. Відповідач не враховував і не аналізував обставини, які свідчить про наявність у ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі. Суд першої інстанції вважав, що підтвердженням небажання ПрАТ «Київстар» належним чином дотримуватися трудових гарантій саме працівника є той факт, що відповідач                не врахував повідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього переважного права на залишення на роботі від 23 листопада 2022 року, що спрямовувалося відповідачу спеціально для забезпечення дотримання ним вимог чинного законодавства України.
		Суд уважав, що під час попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 ПрАТ «Київстар» не врахувало кваліфікацію, стаж, продуктивність праці позивача та його переважне право перед іншими менш кваліфікованими працівниками на залишення на роботі.
		Встановивши, що питання щодо наявності підстав для застосування переважного права на залишення на роботі ОСОБА_1 відповідач не розглядав, суд першої інстанції дійшов висновку про порушенням статті 42 КЗпП України.
		 
		Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винесення оскаржуваного наказу є наслідком негативних заходів впливу на позивача як працівника, який у порядку, визначеному внутрішніми документами ПрАТ «Київстар», а також «Кодексом поведінки VEON 2», повідомив свого безпосереднього керівника в ПрАТ «Київстар» (начальника сектору розвитку і обслуговування роздрібної мережі               м. Дніпро ОСОБА_9, керівника відділу регіонального розвитку (Дніпропетровський кластер) ПрАТ «Київстар» ОСОБА_10) і внутрішню службу ПрАТ «Київстар» «ІНФОРМАЦІЯ_1», спеціально уповноважену на проведення внутрішніх службових розслідувань, про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень.
		 
		Частково задовольняючи позов у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції послався на положення пункту 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, та вказав, що ОСОБА_1 правомірно звернувся із позовною вимогою про нарахування та виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2023 року до 15 червня 2023 року.
		 
		Установивши, що між адвокатом та ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги, згідно з яким адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати захист позивача та надавати йому правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що понесені ОСОБА_1 витрати, які становлять 41 700 грн, що підтверджено актом здачі-приймання наданих послуг і платіжними дорученнями/інструкціями, квитанціями про сплату та виписками з банку про зарахування коштів, підлягають задоволенню.
		 
		Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову за недоведеністю, суд першої інстанції встановив, що на час існування трудових відносин між ПрАТ «Київстар» та ОСОБА_1 працівник отримав у тимчасове користування техніку для виконання службових обов`язків (робочий ноутбук, сумка для ноутбуку і зарядний пристрій до ноутбуку), яку 31 березня 2023 року кур`єрською службою доставки повернув ПрАТ «Київстар».
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу ПрАТ «Київстар» задоволено частково.
		Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня       2023 року в частині зобов`язання ПрАТ «Київстар» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу                     з 10 січня 2023 року до 15 червня 2023 року (включно) змінено.
		 
		Стягнуто з ПрАТ «Київстар» на користь ОСОБА_1 114 055,40 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Погодившись з висновками суду першої інстанції у частині оскарження наказу та поновлення на роботі, суд апеляційної інстанції вказав, що відсутні будь-які відомості або докази вжиття ПрАТ «Київстар» заходів, спрямованих на реальне запровадження змін в організації виробництва, які, в свою чергу, могли б стати підставою для скорочення штату або чисельності працівників. Натомість, сам наказ містить пряму інформацію про застосування заходів «скорочення штату та кількості працівників» виключно до однієї особи - ОСОБА_1 . Зазначений наказ                  не містить вказівок щодо скорочення інших посад. ПрАТ «Київстар» не надано жодної інформації щодо власної мотивації при прийнятті рішення про звільнення, також не надано порівняльного аналізу в довільній формі з наведенням даних, які б свідчили про переваги «іншого кандидата» порівняно з кваліфікаційним рівнем позивача. Жодна з обставин, яка свідчить про наявність у ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі, ПрАТ «Київстар» не враховувало                    і не аналізувало. ПрАТ «Київстар» не врахувало повідомлення ОСОБА_1 про наявність у працівника переважного права на залишення на роботі                                      від 23 листопада 2022 року.
		 
		Отже, звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням положень статті 40 КЗпП України. ПрАТ «Київстар» не довело належними доказами, що на день звільнення позивача з роботи, в межах юридичної особи ПрАТ «Київстар», не було вільних вакантних посад.
		 
		Змінюючи рішення суду першої інстанції у частині зобов`язання ПрАТ «Київстар» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 січня 2023 року до 15 червня 2023 року, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне змінити рішення, вказавши суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який розраховано ПрАТ «Київстар» на вимогу суду апеляційної інстанції з розрахунку кількості робочих днів у спірний період (109) та середньоденного заробітку позивача, що становить 1 046,38 грн.
		 
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Київстар», тобто з підстав недоведеності.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У квітні 2024 року представник ПрАТ «Київстар» - адвокат Пшевлоцький Ю. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні первинного позову та про задоволення зустрічного позову.
		 
		У вересні 2024 року представник ПрАТ «Київстар» - адвокат Противень С. Л. подав до Верховного Суду додаткові пояснення до касаційної скарги та одночасно просив вирішити питання розподілу судових витрат. 
		Верховний Суд не приймає додаткові пояснення до касаційної скарги, оскільки вони  подані з порушенням строків, визначених у статті 398 ЦПК України.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року касаційну скаргу представника ПрАТ «Київстар» - адвоката Пшевлоцького Ю. М. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ПрАТ «Київстар» - адвоката Пшевлоцького Ю. М., витребувано матеріали справи із Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, іншим учасникам направлено її копії.
		 
		У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження              № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження            № 61-1214св18), від 05 серпня 2020 року у справі № 205/1312/17 (провадження № 61-5418св19), від 31 березня 2021 року у справі № 644/1564/18 (провадження № 61-23036св19), від 17 червня 2021 року у справі № 344/5712/17 (провадження №61-892св20), від 21 липня 2021 року у справі № 221/7326/18 (провадження         № 61-11998св19), від 27 жовтня 2021 року у справі № 562/1731/19 (провадження № 61-9802св20), від 17 листопада 2021 року у справі № 345/502/21 (провадження № 61-14110св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 761/24929/20 (провадження № 61-12418св21), від 08 лютого 2022 року у справі № 520/1607/20 (провадження № К/9901/9764/21), від 31 серпня 2022 року у справі № 840/4029/18 (провадження № К/9901/12476/19), від 29 вересня 2022 року у справі № 465/6963/20 (провадження № 61-6695св22), від 29 листопада 2022 року у справі № 756/8833/18 (провадження № 61-8230св22), від 13 грудня 2022 року у справі № 608/2424/20 (провадження   № 61-4237св22), від 10 березня 2023 року у справі № 344/17665/21 (провадження № 61-7101св22), від 12 квітня 2023 року у справі № 755/16619/20 (провадження № 61-1073св23), від 03 травня 2023 року у справі № 201/11345/21 (провадження № 61-8337св22).
		 
		Заявник указує, що зміни в організації виробництва і праці підприємства є винятковою компетенцією такого суб`єкта. Отже, відповідач, виконуючи свою господарську правосуб`єктність, наказом від 05 жовтня 2022 року запровадив перспективні зміни в організації виробництва та праці. При цьому суд не може вдаватись до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників.  
		Звертає увагу, що зміни в організації виробництва та праці ПрАТ «Київстар» стосувалися всього окремого підрозділу-сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) - тому тягнули за собою звільнення фахівця сектору - ОСОБА_1 та начальника сектору - ОСОБА_2 , які обіймали посади, що скорочувалися. 
		 
		Звільнення позивача було наслідком змін в організації виробництва та праці                            і не пов`язано з якими-небудь іншими причинами. Обставини, з якими пов`язує своє звільнення позивач, не мали місце. Упродовж роботи позивача в ПрАТ «Київстар» від нього не надходили звернення, які б містили інформування про порушення Закону України «Про запобігання корупції». Отже, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між повідомленнями (про які позивач голослівно стверджує) та його звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
		 
		Звільнюючи позивача, відповідач дотримався процесуальних вимог, визначених  КЗпП України, а саме: персонально попередив позивача за два місяці про наступне вивільнення та одночасно запропонував загалом 37 вакансій для переведення. Така інформація надіслана позивачу належним та ефективним способом - на його персональну корпоративну адресу електронної пошти. Позивач був персонально та під підпис проінформований про саме такий спосіб надання пропозицій                                           і не заперечив щодо цього. Крім того, такий спосіб інформування не суперечить законодавству. 
		З моменту повідомлення про наступне вивільнення (08 листопада 2022 року) та до дня звільнення (09 січня 2023 року) у відповідача існувало 88 вакантних посад, які ОСОБА_1 було запропоновано та які він міг зайняти шляхом переведення.
		 
		Вважає недоречним оцінку судом продуктивності праці і рівня кваліфікації при визначенні переважного права позивача на залишення на роботі, оскільки скорочення відбулося в підрозділі, де працював позивач і інших працівників із такими чи подібними посадами (рівнозначних (однотипних)) у цьому підрозділі не було. Отже, відсутнє коло працівників, з яких можна вибрати тих, які мають вищий рівень кваліфікації та продуктивності праці.
		 
		Позивач після звільнення не повернув обладнання (майно), отже, відповідно до вимог статті 130 КЗпП України має нести матеріальну відповідальність. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		 
		У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дорошенко С. О. подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області           від 15 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
		 
		На спростування доводів касаційної скарги про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між повідомленнями про корупційні дії та звільненням позивача за        пунктом 1 статті 40 КЗпП України, зазначає, що суд першої інстанції задовольнив клопотання про надання всіх матеріалів службового розслідування за антикорупційними зверненнями позивача. Однак відповідач цих матеріалів службового розслідування не надав, надіславши довідки про звернення з такими заявами невстановленої особи.
		 
		Звертає увагу, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2022 року у справі № 442/4475/22, яке набрало законної сили, скасовано наказ від 02 травня 2022 року № 1154-ос «Про зміну істотних умов праці» та зобов`язано ПрАТ «Київстар» поновити умови оплати праці та нарахувати                    з 03 травня 2022 року заробітну плату в розмірі, що існувала до видання наказу. 
		 
		Крім того, в останній день чинності трудового договору- 09 січня 2023 року, відповідач не запропонував позивачу посад. Тому обов`язок із працевлаштування позивача, передбачений трудовим законодавством, не виконав.
		 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в ПрАТ «Київстар» на посаду фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу (м. Кам`янське) / відділу роздрібного продажу (м. Дніпро,            м. Запоріжжя, м. Харків, м. Донецьк)) шляхом укладення строкового письмового трудового договору № 7916. Після закінчення строку трудового договору, сторони продовжили його дію згідно з пунктом 10.1 трудового договору та статті 39-1 КЗпП України на невизначений строк.
		 
		04 січня 2022 року ОСОБА_1 переведено на посаду фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) Відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку.
		 
		02 травня 2022 року ПрАТ «Київстар» винесено наказ № 1154-ос «Про зміну істотних умов праці».
		 
		05 жовтня 2022 року ПрАТ «Київстар» видало наказ № 165-шр «Про внесення змін в організацію виробництва і праці департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку ПрАТ «Київстар». Пунктами 1 та 1.1 цього наказу було визначено: внести з 10 січня 2023 року зміни в організацію виробництва і праці та штатний розпис департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку компанії, у зв`язку з чим: у термін до 10 січня 2023 року скоротити та вивести зі штатного розпису посаду фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу - 0,25 штатної одиниці. 
		Позивача із наказом № 165-шр не ознайомлено.
		 
		Безперервний стаж роботи ОСОБА_1 у ПрАТ «Київстар» (з 10 жовтня    2018 року до 09 січня 2023 рік) значно перевищує безперервний стаж роботи працівників його відділу на ідентичних посадах: 09 листопада 2021 року прийнято на роботу ОСОБА_3 на ідентичну посаду тій, що обіймав позивач; 08 лютого      2022 року прийнято на роботу ОСОБА_4 на ідентичну посаду тій, що обіймає ОСОБА_1 .
		 
		ОСОБА_1 має на утриманні трьох дітей: 1) неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , 2012 року народження, на утримання якого щомісяця з заробітної плати позивача роботодавцем утримуються аліменти; 2) неповнолітню доньку - ОСОБА_6 , 2021 року народження, яка знаходиться на його утриманні; 3) повнолітнього сина ОСОБА_7 , 2003 року народження, на користь якого стягуються аліменти на повнолітнього сина до закінчення ним навчання.
		 
		ОСОБА_1 протягом 2021 року неодноразово повідомляв посадових осіб ПрАТ «Київстар» про застосування співробітниками ПрАТ «Київстар» та комерційними партнерами ПрАТ «Київстар» схем та махінацій, спрямованих на маніпуляцію їх показниками продажів пакетів послуг компанії.
		 
		24 жовтня 2022 року ПрАТ «Київстар» винесло наказ № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників».
		У наказі від 24 жовтня 2022 року № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників» наказано: забезпечити персональне попередження, під підпис, ОСОБА_1 , який обіймає посаду фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу  сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку; з дати вручення попередження до дати вивільнення пропонувати ОСОБА_1 , який підлягає вивільненню, вакантні посади у ПрАТ «Київстар». У разі його відмови від переведення або відсутності вакантних посад підготувати у встановлений термін наказ про звільнення ОСОБА_1 , фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу  сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку, у зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України (пункти 1.1, 1.2 наказу). 
		 
		08 листопада 2022 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом від 24 жовтня 2022 року № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників» та вручено попередження про наступне вивільнення на підставі наказу від 05 жовтня 2022 року № 165-шр «Про внесення змін в організацію виробництва і праці департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку ПрАТ «Київстар»». 
		Одночасно ОСОБА_1 проінформовано, що до його звільнення у зв`язку зі скороченням згідно з вимогами законодавства йому будуть запропоновані всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації та стану здоров`я, шляхом направлення електронного листа на його корпоративну електронну пошту.
		Запропоновано ознайомитися з документом: «Пропозиція зайняття вакантної посади у ПрАТ «Київстар» та додатками до пропозиції № 1, № 2.
		 
		Встановлено, що ПрАТ «Київстар» надсилало на службову електронну пошту ОСОБА_1 таблиці із зазначенням посад за період з 08 листопада              2022 року до 06 січня 2023 року (том 2, а. с. 47-166). Повідомлення у вигляді таблиць надходили на корпоративну електронну пошту ОСОБА_1 . 
		 
		ОСОБА_1 23 листопада 2022 року повідомив компанію про наявність у нього переважного права на залишення на роботі.
		 
		Наказом від 06 січня 2023 року № 77-ос «Про припинення трудового договору» ОСОБА_1 звільнено з посади фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку з 09 січня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
		 
		Встановлено, що на час існування трудових відносин між ПрАТ «Київстар» та ОСОБА_1 працівнику надано в тимчасове користування техніку для виконання службових обов`язків (робочий ноутбук, сумка для ноутбуку і зарядний пристрій до ноутбуку). 
		 
		31 березня 2023 року ОСОБА_1 через кур`єрську службу доставки, повернув ПрАТ «Київстар» всю закріплену за ним техніку (робочий ноутбук, сумка для ноутбуку і зарядний пристрій до ноутбуку).
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга представника ПрАТ «Київстар» - адвоката Пшевлоцького Ю. М. задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним 
		і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків                            не спростовують.
		 
		Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).
		 
		Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП).
		 
		Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18) зроблено висновок, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».
		 
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 638/14165/21 (провадження № 61-13363сво23) вказав «Посилання роботодавця на інтернет ресурс та зазначення, що працівник може ознайомитись із актуальним списком вакантних посад та обрати посаду, відповідно до спеціальності, кваліфікації та досвіду за відповідним посиланням,                не є належним доказом виконання відповідачем своїх обов`язків, що передбачені частиною третьою статті 49-2 КЗпП України, оскільки неможливо достеменно встановити, які саме вакансії на той період перебували на вказаному відповідачем інтернет ресурсі, чи були там всі наявні в той час вакантні посади, чи ознайомлювався позивач з зазначеним переліком вакансій і взагалі, чи мав позивач доступ до вказаного інтернет ресурсу. Тому посилання роботодавця на інтернет ресурс не дає змоги встановити, що вакантні посади (інша робота) були доведені до відома працівника».
		 
		Задовольняючи позов ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення та поновлення його на роботі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку зібраним доказам та встановив, що                      24 жовтня 2022 року ПрАТ «Київстар» видало наказ № 2780-ос «Про скорочення штату та чисельності працівників», який містить інформацію про скорочення посади фахівця з розвитку пунктів продажу та сервісу сектору обслуговування та роздрібного продажу масового ринку (м. Дніпро) відділу роздрібного продажу (Дніпропетровський кластер) департаменту регіональних роздрібних продажів бізнес-підрозділу розвитку бізнесу на масовому ринку, яку обіймав        ОСОБА_1 .
		 
		При цьому, направивши ОСОБА_1 повідомлення про скорочення займаної ним посади та інформаційні повідомлення (таблиці) про вакантні посади на адресу його корпоративної електронної пошти, роботодавець не надав доказів того, що станом на день звільнення (09 січня 2023 року) позивачу були запропоновані всі вакантні посади, що відповідали кваліфікації, стану здоров`я позивача та перебували в межах юридичної особи ПрАТ «Київстар».
		Колегія суддів погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій, тому спростовує доводи касаційної скарги у тій частині, що під час звільнення позивача відповідач дотримався процесуальних вимог, визначених статтею 49-2 КЗпП України. 
		 
		Отже, твердження представника відповідача - адвоката Пшевлоцького Ю. М. про те, що з моменту повідомлення про наступне вивільнення (08 листопада 2022 року) та до дня звільнення у відповідача існувало 88 вакантних посад, які ОСОБА_1 були запропоновані та які він міг зайняти шляхом переведення, суперечать матеріалам справи, згідно з якими останнє повідомлення про вакантні посади направлено на корпоративну пошту позивача в день видачі наказу про звільнення (06 січня 2023 року), а не в день звільнення ОСОБА_1 (09 січня 2023 року) (том 2, а. с. 47-166).
		 
		Посилання представника ПрАТ «Київстар» - адвоката Пшевлоцького Ю. М. як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17),               від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18),         від 05 серпня 2020 року у справі № 205/1312/17 (провадження № 61-5418св19),          від 31 березня 2021 року у справі № 644/1564/18 (провадження № 61-23036св19) та інших, є також необґрунтованими, оскільки встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими, ніж у справі, яка переглядається. У кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. 
		 
		Крім того, ці доводи касаційної скарги не спростовують висновків про те, що ПрАТ «Київстар», під час звільнення ОСОБА_8 допустило порушення вимог статті 49-2 КЗпП України, що є достатньою підставою для його поновлення на роботі.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
		 
		За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Київстар» про відшкодування майнової шкоди, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1               31 березня 2023 року через кур`єрську службу доставки повернув ПрАТ «Київстар» закріплене за ним обладнання. Позивач за зустрічним позовом не спростував цих доводів, що в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.   
		 
		Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження, а переоцінка доказів, в свою чергу, в силу вимог статті 400 ЦПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судові рішення відповідають вимогам вмотивованості.
		 
		Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником                             у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незмінній апеляційним судом частині та постанову суду апеляційної інстанцій - без змін. 
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Київстар» - адвоката Пшевлоцького Юрія Миколайовича залишити без задоволення.
		 
		Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня       2023 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 рокузалишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                              Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                               І. Ю. Гулейков
		 
		 
		                                                                                                        Б. І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                        Г. В. Коломієць
		 
		 
		                                                                                                        Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...