Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 672/716/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 17.01.2025. Зареєстровано: 18.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/672/5/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024243060000282

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа №672/716/24 
		Провадження №1-кп/672/5/25 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 січня 2025 року                м.Городок
		Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілого ОСОБА_4 ,
		представника потерпілого-адвоката ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городку кримінальне провадження №12024243060000282, за обвинуваченням  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Калагарівка Гусятинського району Тернопільської області, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, на утриманні одна малолітня дитина, займає посаду інспектора з охорони природно заповідного фонду природного заповідника «Медобори» селища Гримайлів Чортківського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_7 , 10.06.2024 близько 09 год. 00 хв., перебуваючи біля багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , розпочав словесну суперечку із ОСОБА_4 . Під час час суперечки ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та наслідків, бажаючи їх настання, кулаком правої руки умисно наніс три удари ОСОБА_4 в обличчя. Від завданих ударів ОСОБА_4 , не втримавши рівновагу, впав правим боком на ґрунтову поверхню землі. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_7 умисно наніс ОСОБА_4 , який в цей час лежав на землі, 3 удари ногами в обличчя та по тулубу. 
		За вказаних вище обставин ОСОБА_7 умисно заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу в ділянці верхньої, нижньої повіки лівого ока, в лівій підочній ділянці обличчя, та частково на переніссі зліва, забійної рани м`яких тканин в нижнє-зовнішній частині лобної ділянки голови зліва над зовнішнім кінцем лівої брівної дуги, підшкірного крововиливу правої щічної ділянки обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Своїми умисними діями, які виразились у умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 125 КК України.     
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що 10.06.2024 близько 09 год. 00 хв. він дійсно наніс ОСОБА_4 один удар в обличчя, після його падіння двічі наніс удари ногою по тулубу, після чого потерпілий залишився лежати на землі, а він розвернувся і відійшов від нього. Зазначив, що того дня побачив ОСОБА_4 і згадав, що кілька років тому він їхав на мотоциклі і потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, винним в якої вважає саме ОСОБА_4 , який спричинив перешкоду на його смузі руху.
		Заявлений ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення моральної шкоди визнав частково, не зазначивши в якому саме розмірі, пояснивши що неспроможний виплатити заявлену суму.
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 10.06.2024 близько 09 год. 00 хв. по вул.Хоркуци пішов в магазин, повз нього на великій швидкості проїхала машина та зупинилася. З машини вийшов незнайомий йому чоловік (в подальшому він дізнався, що це ОСОБА_7 ), підійшов до нього та запитав, чи він його пам`ятає, на що ОСОБА_4 відповів, що не пам`ятає. Тоді ОСОБА_7 сказав: «зараз згадаєш» і наніс йому три удари в обличчя. Втративши рівновагу, він впав на землю. Після цього ОСОБА_7 наніс три удари ногою в обличчя та по тулубу. Побачивши, що йдуть сторонні люди, ОСОБА_7 пішов до машини, а до нього підійшли знайомі, які допомогли йому та відвезли до відділку поліції. 
		Що стосується зазначених ОСОБА_7 мотивів вчиненого, пояснив, що дійсно, кілька років тому був свідком ДТП, а саме як мотоцикл на великій швидкості з`їхав з дороги в кювет. Але не він спровокував дану подію, а, скоріш за все, перевищення водієм мотоциклу швидкості. Побачивши ОСОБА_7 10 червня 2024 він його не згадав і не міг припустити, що події кількох років тому можуть призвести до такої агресії в його бік.
		Що стосується заявленого позову, зазначив, що оцінив моральну шкоду, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, в 50 тисяч гривень. Зазначив, що він є літньою людиною, ніколи не попадав в таку ситуацію, коли його б`ють невідомі особи, без будь-якої причини. Наслідки побиття були видні для всіх оточуючих, над ним посміхалися, він був вимушений приховувати синці на обличчі. Для нього це було дуже принизливим і викликало тривалі душевні страждання.
		Окрім часткового визнання обвинуваченим своєї провини, судом було досліджено письмові докази та матеріали, які в своїй сукупності також підтверджують факт скоєння ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а саме:
		-витяг з ЄРДР, відповідно до якого було розпочато кримінальне провадження за наступними обставинами: 10.06.2024 близько 08 год. 50 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи біля багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_4 , під час суперечки, умисно кулаком правої руки наніс декілька ударів в обличчя ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження;
		-рапорт інспектора чергового СРПП ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 , з якого вбачається, що 10.06.2024 о 11:44 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що лікар Городоцької ЦРЛ ОСОБА_10 повідомила, що самостійно звернувся ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_3 якого побив відомий чоловік в смт.Сатанів. Потерпілий перебуває у травматологічному відділенні, отримав легкі тілесні ушкодження;
		-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_4 за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ;
		-рапорт поліцейського взводу №2роти №2 УПП в Хмельницькій області ОСОБА_11 від 11.06.2024, з якого вбачається, що 11.06.2024 о 13:28 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що до травмпункту ХМЛ звернувся ОСОБА_4 , зареєстрований АДРЕСА_4 , якого 10.06.2024 о 08:50 в с-ще Сатанів побила відома йому особа, спричинивши тілесні ушкодження;
		-заява ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за спричинення йому тілесних ушкоджень;
		-фототаблиці, з яких вбачається спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ;
		-протокол огляду предметів від 12.06.2024 та долучена до нього медична документація огляду ОСОБА_4 лікарями;
		-висновок експерта №260 від 12.06.2024, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають місце тілесні ушкодження у вигляді «підшкірного крововиливу в ділянці верхньої, нижньої повіки лівого ока, в лівій підочній ділянці обличчя, та частково на переніссі зліва, забійної рани м`яких тканин в нижнє-зовнішній частині лобної ділянки голови зліва над зовнішнім кінцем лівої брівної дуги, підшкірного крововиливу правої щічної ділянки обличчя»,- які виникли не менш як від трьох комбінованих дії тупих, твердих предметів із обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути кулаки рук, взуті ноги сторонньої людини, та їм подібні предмети, не являються характерними для їх виникнення при падінні ОСОБА_4 із висоти власного зросту, та ударі об тупі, тверді предмети, по строку свого виникнення можуть відповідати 10.06.2024, що могло мати місце в строк та за обставин, вказаних в постанові про призначення даної судово-медичної експертизи і підекспертним ОСОБА_4 , по своєму характеру, в своїй сукупності, згідно пункту 2.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я. 
		Аналізуючи вищевказані докази, які є логічними та послідовними по відношенню до обставин події, не викликають сумнівів у їх правдивості і суперечності між собою, суд, приходить до переконання, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисні дії, які виразились у умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується в нанесенні ОСОБА_4 трьох ударів в обличчя рукою та шести ударів ногою в обличчя та по тулубу. Однак, в ході розгляду справи встановлено згідно показань потерпілого, підтверджується нанесення ОСОБА_7 трьох ударів в обличчя рукою та трьох ударів ногою в обличчя та по тулубу, що не впливає на кваліфікацію.
		Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_7 , що він наніс ОСОБА_4 один удар рукою в обличчя та два удари ногою по тулубу, сприймаючи як спроба зменшити тяжкість заподіяного та частково виправдати себе, що знову ж таки не впливає на кваліфікацію. 
		Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
		Згідно з ч. 2ст.50 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до вимог ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено. В ході дачі свідчень ОСОБА_7 хоч і визнавав свою провину, але активних дій які б свідчили про його щире каяття не вчинив, доказів суду не навів.
		Обтяжуючі обставини, зазначені вст. 67 КК, свідчать про підвищену небезпеку вчиненого злочину та особи винного, що дає суду підстави для призначення більш суворого покарання з кількох альтернативних у санкції покарань.
		Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 67 ККпри призначенні покарання обставиною, яка його обтяжує, визнається вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
		Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я категорію 60-75 років визначено похилим віком. 
		Виходячи з вимог ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», за якими громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
		Враховуючи, що потерпілий 1961 року народження, то він, є особою похилого віку, а тому суд відповідно до ст. 67 КК України визнає обставиною, що обтяжує покарання  вчинення злочину проти особи похилого віку.
		Пояснення сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не знав про вік потерпілого спростовується вищевикладеним. При вчиненні проступку ОСОБА_7 бачив потерпілого та міг припустити його приблизний вік. 
		Вирішуючи питанняпро призначенняпокарання ОСОБА_7 ,суд,відповідно довимог ст.65КК України,враховує ступіньтяжкості вчиненихним кримінальногопроступку,а самете,що відповіднодост.12КК Україникримінальне правопорушення,передбачене ч.2ст.125КК Україниє кримінальнимпроступком.Суд враховуєособу обвинуваченого,який всилу ст.89КК Українивважається особою,яка немаєсудимості, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Оцінюючи особу обвинуваченого, вивчивши вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 01.08.2022, суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення імпульсивних агресивних дій.
		З урахуванням наведеного та виходячи з вимог ст.50 КК України, суд дійшов висновку, що зазначені обставини в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду.
		Відповідно до частини 1 статті 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
		Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно частини 2 статті 59-1 КК України, визначені даною статтею обов`язки.
		Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язок виконання заходів, передбачених пробаційними програмами.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з частиною 1 статті 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		На думку суду, таке покарання у вигляді пробаційного нагляду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню.
		Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов згідно якого останній просить стягнути із ОСОБА_7 50 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
		Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень ст.55 Конституції України та чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України - Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно роз`яснення постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяній фізичній або юридичній особі незаконним діями, або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати. зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини спричинення шкоди здоров`ю потерпілому, суд враховує, що спричинення шкоди відбулось умисно, потерпілому спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнав потерпілий, їх тривалість, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, а з обвинуваченого ОСОБА_7 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_4 25 000 грн. моральної шкоди.
		Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст. 1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості.
		Речові докази, процесуальні витрати відсутні. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. 
		Запобіжний захід не обирався.
		   На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374- 376, 395 КПК України,-
		УХВАЛИВ:
		    Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,і призначити йому покарання у виді 
		пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
		Покласти наОСОБА_7 на час пробаційного нагляду такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов  ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнутиз ОСОБА_7 на користь  ОСОБА_4 25000(двадцять п`ять тисяч) гривень моральної шкоди .
		   На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...