Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/17514/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 17.01.2025. Зареєстровано: 18.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2025.
Дата набрання законної сили: 17.01.2025
Номер судового провадження: К/990/37943/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 січня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 380/17514/22
		адміністративне провадження № К/990/37943/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючий - Стародуб О.П.,
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу   ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 (суддя - Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 (судді - Гудима Л.Я., суддів: Затолочного В.С., Ніколіна В.В.) 
		у справі №380/17514/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної військової (державної) адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на стороні відповідача: Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України та за участю Львівської обласної прокуратури, про скасування розпорядження, -
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 «Про занесення щойно виявлених об`єктів Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини» згідно з додатком, де в №4 додатку внесено Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., за адресою: смт. Магерів, по вул. Л. Мартовича, 2, Львівської області, як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення.
		В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що за наслідками проведеного аукціону між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та позивачем 04.11.2019 укладено договір №31/19 «Купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою, площею 564,8 кв.м. за адресою: смт. Магерів по вул. Л. Мартовича, 2, Львівської області». Право власності на вказаний об`єкт нерухомості ним зареєстровано 31.01.2020. При підготовці документації з купівлі-продажу вказаного об`єкту Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не повідомлялось що вказана група інвентарних об`єктів є або колись була об`єктом культурної спадщини. 
		Покликається на те, що придбав групу інвентарних об`єктів у складі будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою, а не Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття, як пам`ятку архітектури місцевого значення. Придбаний ним об`єкт нерухомості не відповідає жодному з критеріїв, наведених в Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 22.05.2019. Тому, йому не зрозуміло з яких підстав без його відома та присутності відповідачем було прийнято оскаржуване розпорядження про внесення цього нерухомого майна до переліку об`єктів культурної спадщини місцевого значення. В розпорядженні не наведено жодних обґрунтувань для надання належному позивачу об`єкту нерухомості статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, тому це розпорядження є протиправним.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору №49/19 від 06.09.2019 за замовленням фізичних осіб - мешканців села Магерів Жовківського району Львівської області, Державним історико-архітектурним заповідником у м. Жовкві виготовлено облікову документацію для внесення у реєстр пам`яток архітектури Костелу Пресвятої Трійці в с. Магерів, Жовківського району Львівської області.
		Вказана облікова документація передана ініціативною групою мешканців с. Магерів до Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації згідно з заявою від 21.10.2019 для вирішення питання щодо внесення Костелу Пресвятої Трійці до Переліку об`єктів культурної спадщини.
		У складі облікової документації долучено: історичну довідку; фотофіксацію об`єкта культурної спадщини - Костелу Пресвятої Трійці у смт. Магерів Львівської області та інвентарний опис костелу 1805 року.
		Відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації №31/19 від 04.11.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зобов`язалось передати у власність ОСОБА_1 групу інвентарних об`єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудовою венткамерою площею 564,8 кв.м., огорожі, за адресою: Львівська область, Жовківський район, смт. Магерів, вул. Л. Мартовича, 2, що перебуває на зберіганні ПП «Газдиня», а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти вказаний об`єкт приватизації та сплатити ціну його продажу. Ціна продажу об`єкта приватизації становить 36642,12 грн з урахуванням ПДВ, яку покупець зобов`язується оплатити протягом тридцяти календарних днів з дня підписання Договору. Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу.
		На засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 03.12.2019 розглянуто облікову документацію щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Костелу Пресвятої Трійці, в складі якої міститься фотофіксація об`єкта культурної спадщини та історична довідка.
		Консультативною радою встановлено, що Костел відповідає критерію автентичності, зберіг свою форму, розпланування та матеріальну структуру, отримані в результаті його будівництва, за винятком втрачених дахів і надбудови великої сигнатури (бані) по центру храму та змінених (збільшених по висоті) віконних прорізів. Храм зберіг до нашого часу свою автентичність і має високу архітектурну та естетичну цінність, як рідкісний в регіоні зразок поєднання стилів ренесансу і бароко, а також як зразок будівельних технологій XVII - ХVІІІ ст. Храм має значну містобудівну цінність, як важливий автентичний елемент, що мав історичний вплив на розвиток міста, його розпланування і забудову. Костел є фактично єдиним в цій місцевості збереженим значним об`єктом культурної спадщини польської національної меншини.
		За результатами засідання Консультативної ради рекомендовано включити до Переліку щойно виявлених пам`яток об`єкт культурної спадщини - Костел Пресвятої Трійці.
		Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 занесено щойно виявлені об`єкти Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини згідно з додатком, де в п. 4 зазначено Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття в смт. Магерів, як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення з частковим збереженням.
		Вказане розпорядження разом з витягами з протоколів Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області, обліковою документацією та Поданням про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України скеровано Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА листом №16-2268/0/2/20 від 15.06.2020 до Міністерства культури та інформаційної політики України.
		Крім цього, повідомлення про прийняте розпорядження №403/0/5-20 від 15.06.2020 та необхідність укладення охоронного договору Департаментом архітектури та розвитку містобудування скеровувались позивачу листами №16-2445/0/2-20 від 01.07.2020 та №16-3411/0/2-21 від 26.07.2021.
		Не погоджуючись з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 позивач звернувся до суду.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої  інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висновки про порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті розпорядження №403/0/5-20 від 15.04.2020 «Про внесення щойно виявлених об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини є безпідставними. 
		Зокрема, суди виходили з того, що вирішення питання про занесення об`єкта архітектури до Переліку, як виду об`єкта культурної спадщини, здійснюється уповноваженим органом на підставі історичної довідки, яка має містити інформацію щодо його автентичності та загальні характеристики історичної та архітектурної цінності, підписаної уповноваженої особою. У складі облікової документації на Костел Пресвятої Трійці була історична довідка, складено та підписано авторським колективом у складі чотирьох осіб, в тому числі Старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім І. Крип`якевича, доцентом кафедри реставрації НУ «Львівська політехніка», кандидатом архітектурних наук ОСОБА_2 . Згідно з дипломом кандидата наук НОМЕР_1 ОСОБА_2 присуджено науковий ступінь кандидата архітектури зі спеціальності «теорія архітектури, реставрація пам`яток архітектури».
		Згідно з розділом 3 історичної довідки, храм зберігає до цього часу своє розпланування і матеріальну структуру, отримані в результаті його будівництва, за винятком втрачених дахів і надбудови великої сигнатури (бані) по центру храму та змінених (збільшених по висоті) віконних прорізів. Втраченим є все внутрішнє убранство, підлоги і оздоблення храму. Храм зберіг до нашого часу свою автентичність і має високу архітектурну та естетичну цінність як рідкісний в регіоні зразок поєднання стилів ренесанс і барокко, та як зразок будівельних технологій XVII і XVIII століть. Храм має також значну містобудівну цінність, як важливий автентичний елемент розпланування і забудови історичного міста Магерів, що є носіями ідей Ренесансу, мав істотний вплив на розвиток міста. Цей костел є фактично єдиним в цій місцевості збереженим значним об`єктом культурної спадщини польської національної меншини.
		Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відмови в занесенні Костелу Пресвятої Трійці до Переліку об`єктів культурної спадщини та як наслідок про правомірність прийняття відповідачем оспорюваного розпорядження.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою.
		В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Як на підставу касаційного оскарження, позивач покликається на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання  учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		Зокрема, покликається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , який склав та підписав історичну довідку.
		Також покликається на те, що суд першої інстанції встановив обставини, що мають істотне значення для справи на підставі документів без підписів посадових осіб та реквізитів.
		Також покликається на те, що спірне розпорядження приймалось без його участі, як власника нерухомого майна, зокрема, в акті стану збереження відсутній його підпис без зазначення причини його відсутності.
		Також покликається на те, що відповідач пропустив процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
		Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У відзивах на касаційну скаргу Львівська обласна прокуратура та Львівська обласна державна адміністрація просять у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
		Відповідно до статті 1 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону №1805-III  до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього;
		Згідно із частиною першою статті 13 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини 2 статті 14 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
		Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		За змістом наведених норм, взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини.
		Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
		Порядок взяття на облік об`єкта культурної спадщини врегульовано розділом II Порядку №158.
		Відповідно до пунктів 1-5 Розділу ІІ Порядку №158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).
		Якщо об`єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів.
		Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.
		Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:
		фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);
		історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
		Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт:
		найменування;
		власник або уповноважений ним орган (у разі наявності);
		місцезнаходження;
		дата утворення;
		вид;
		автентичність (збережено, збережено частково);
		цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
		Завірена належним чином копія рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття.
		Відповідно до пункту 9 Розділу ІІ Порядку №158 власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.
		Відповідно до пункту 10 Розділу ІІ Порядку №158 уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.
		Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук:
		мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;
		архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
		історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.
		До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.
		Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване розпорядження прийняте відповідачем з дотриманням вимог Закону №1805-III та Порядку №158 на підставі фотофіксації об?єкта та історичної довідки, складеної та підписаної уповноваженою особою відповідно до вимог пункту 3 Розділу ІІ та пункту 5 розділу III Порядку №158.
		За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірності оскаржуваного розпорядження та ухвалили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на відхилення судами клопотання про виклик свідка є безпідставним, оскільки відповідно до частини 2 статті 72 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, а позивачем не доведено, що зібраних у справі доказів було недостатньо для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Покликання позивача на недотримання відповідачем строку подання відзиву на позовну заяву також є безпідставним і не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки такий відзив прийнято і розглянуто судом першої інстанції в цілях прийняття законного та обґрунтованого судового рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України та дотримання, передбаченого статтею 9 КАС України, принцину офіційного з?ясування обставин справи.
		Також безпідставним є покликання позивача на неотримання ним спірного розпорядження та повідомлення про необхідність укладення охоронного договору, оскільки такі обставини не пов?язані з прийняттям оскаржуваного розпорядження і не можуть слугувати доказами його протиправності.
		Також безпідставним є покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на складання акту збереження об?єкта без його участі, оскільки відповідно до Порядку №158 такий акт є складовою облікової документації, оформлення якої здійснюється після прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, відтак не може впливати на правомірність прийняття такого рішення.
		Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів частини 2 статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а  рішення судів попередніх інстанцій залишенню без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
		п о с т а н о в и в:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		 
		А.А. Єзеров
		 
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...