Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/7500/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 17.01.2025. Зареєстровано: 18.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2025.
Дата набрання законної сили: 17.01.2025
Номер судового провадження: К/990/25957/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 120/7500/23
		адміністративне провадження № К/990/25957/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білак М.В.,
		суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стаценка Джамала Руслановича 
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року (головуючий суддя - Полотнянко Ю.П., судді: Смілянець Е.С., Драчук Т.О.)
		у справі № 120/7500/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до  ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ),
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ),
		про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
		I.  РУХ СПРАВИ
		1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
		2. В обґрунтування позову зазначив, що у квітні - червні 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_2 . Проте виплата додаткової грошової винагороди не була здійснена незважаючи на таке право та неодноразові звернення до командування. 
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року позов задоволено. 
		Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
		Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
		4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
		5. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням представник позивача - адвокат Стаценко Д.Р. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		6. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2024 року відкрито касаційне провадження  за вказаною касаційною скаргою.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		7. Судами попередніх інстанцій установлено, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в Державній прикордонній службі України з 13 березня 2022 року; з        15 березня 2022 року є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).
		8. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 квітня 2022 року № 5-вв позивача направлено у службове відряджено до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »,  з 07 квітня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56-Т.
		9. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 червня 2022 року № 37-вв позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_3 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », з 27 червня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 червня 2022 року № 99/гриф.
		10. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1763 сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф. 
		11. Оскільки відповідач не виплатив додаткову винагороду, встановлену постановою № 168, за період участі у бойових діях, визначений у довідці № 1763, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		IІI.  ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оформлена відносно позивача довідка від 05 серпня 2022 року № 1763 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф) є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди, вказані у відповідній довідці. Крім того відповідач не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а відтак і його право на виплату спірної додаткової винагороди за вказані у довідці періоди.
		13. Суд не погодився із аргументами відповідача, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. Надіслання таких списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1763, виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф. Враховуючи те, що позивач набув право та дотримався усіх умов для виплати додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями відповідача та військової частини НОМЕР_2 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, то на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого ДПС України порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права на отримання належного грошового забезпечення у повному обсязі.
		14. Оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей є встановленою та підтвердженою довідкою № 1763, в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, а тому має місце протиправна бездіяльність.
		15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції на підставі висновків Верховного Суду, викладених у справі № 200/193/23, виходив з того, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що передбачена постановою № 168, у спірний період підлягають накази № 392-/0/81-22-АГ та 628/0/81-22-АГ.
		16. Довідка про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах, видана відповідно до додатку 1 наказу № 164-АГ, може підтверджувати участь військовослужбовця в бойових діях, водночас підставою для її видачі може слугувати один з документів, перелік яких визначено пунктом 3 цього наказу. 
		17. Довідка військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1763 не є тим документом, який передбачений пунктом 3 наказу № 164-АГ, оскільки документ, на який в ній зроблено посилання про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, не є тим документом, в залежності якого здійснюється відповідна виплата, як-то: бойовий наказ (бойове розпорядження) начальника (командира) військової частини; запис журналу бойових дій; рапорт (донесення) начальник (командира) підрозділу (в розумінні наказу № 164-АГ). Бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56гриф. не є таким документом в розумінні наказу № 164-АГ.
		18. За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача, що вимагається пунктом 3 наказу № 164-АГ.
		19. З урахуванням того, що військова частина НОМЕР_1 отримувала від військової частини НОМЕР_2 рапорти про безпосередню участь позивача у бойових діях у квітні-червні 2022 року, однак у списках, передбачених додатком 2 до наказу № 164-АГ, відсутні дані про позивача, то відсутні і підстави для виплати додаткової винагороди.
		20. Журнал бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журнал надходжень розпоряджень по підрозділу знаходяться у військовій частині НОМЕР_1 та відсутня можливість їх надання суду, а тому матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача відповідно до вимог пункту 3 наказу № 164-АГ.
		ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		21. У касаційній скарзі адвокат Стаценко Д.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить переглянути та скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував пункт 1 та пункт 2-1 постанови № 168 без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 560/3145/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23.
		22. Так, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець; порушення ж порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
		23. Представник позивача вказує на те, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
		24. У матеріалах справи наявні докази безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів, а саме довідка від 05 серпня 2023 року № 1763; рапорти, які надходили до НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ); витяги з рапорту і списків, надані представнику позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) у відповідь на адвокатський запит від 21 лютого 2023 року № 2102/23-1.
		25. При цьому сам відповідач не заперечував безпосередню участь позивача у згаданих заходах, а лише вказував на її неналежне підтвердження, тобто вказував на неподання списків.
		26. Окрім того, довідка від 05 серпня 2023 року № 1763 містить як конкретні диференційовані періоди такої участі: з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року (така ж інформація відображена в рапортах, які надходили до НОМЕР_4 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 )); так і райони, де позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах: Чернігівська і Сумська області. 
		27. На переконання касатора суд апеляційної інстанції фактично намагався надати оцінку опосередкованому, неналежному, недопустимому, недостовірному доказу у вигляді результату перевірки наявності інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в наявних журналах бойових дій без самого журналу бойових дій.
		28. Незважаючи на те, що суд апеляційної інстанції вказує, що розпорядження Адміністрації ДПСУ від 02 квітня 2022 року № 56гриф. не є документом, в залежності від якого здійснюється відповідна виплата, водночас зазначає що підставою для видачі довідок військової частини може бути, зокрема, бойовий наказ (бойове розпорядження).
		29. Відповідач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
		31. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		32. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
		33. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. 
		34. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		35. Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №  2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. 
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		36. У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		37. Відповідно до абзаців першого та другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. 
		Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		38. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України. 
		39. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України Постановою № 168 серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
		40. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії,  Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі  до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць  (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року № 793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць),  а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів  , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		41. Таким чином, Кабінет Міністрів України установив військовослужбовцям, в тому числі Державної прикордонної служби, додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. 
		42. Водночас реалізація зазначених приписів постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
		43. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (застосовується з 24 лютого 2022 року) постанову № 168 доповнено  пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
		44. Упродовж періоду, за який позивач просить винагороду, діяв наказ № 164-АГ, виданий Адміністрацією Державної прикордонної служби України 31 березня 2022 року, що застосовувався з 24 лютого 2022 року. 
		45. Пунктом 1 наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям  Державної прикордонної служби  виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 грн.  Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. 
		Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
		46. Відповідно до пункту 2 наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:
		- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
		- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;    
		- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;    
		- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;    
		- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;
		- виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
		47. Пунктом 3 наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:
		- бойового наказу (бойового розпорядження);
		- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройних напад, або артилерійський ракетний обстріл); 
		- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
		Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
		48. Пунктом 4 наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць.
		49. Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100  000 грн на місяць обов`язково зазначаються підстав для його видання.
		50. Надаючи оцінку доводам представника позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, слід зазначити, що відповідно до практики Верховного Суду виплата додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн обумовлена участю у бойових діях (заходах), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
		51. Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах)  [правова позиція  Верховного Суду, викладена у постановах від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, від 26 червня 2024 року у справі №  200/216/23, від 31 липня 2024 року у справі № 200/625/23, від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23, від 28 серпня 2024 року у справі № 200/1310/23, від 04 вересня 2024 року у справі № 280/2228/23, від 30 вересня 2024 року у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших].
		52. Верховний Суд у постановах від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23 та від 17 грудня 2024 року у справі № 120/5140/23  на підставі аналізу положень наказу № 164-АГ зазначив, що        підставою для виплати додаткової винагороди є відповідний наказ командира, а процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3) здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) та базується на одному з визначених документів (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті). Таким чином, навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування додаткової винагороди.
		Водночас процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3) здійснюється на підставі одного з визначених документів (бойовий наказ або розпорядження; журнал бойових дій; рапорт начальника)  та шляхом видачі довідки (додаток № 1),  без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації.
		53. Втім у постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
		54. При цьому згідно із позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі  №  120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
		55. У постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд  зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_5 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ).  Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані  (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 у справі № 520/690/23).
		56. У спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції, визнаючи довідку від 05 серпня 2022 року № 1763 належним доказом підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах, водночас відхилив її як достатню підставу для виплати підвищеної додаткової винагороди, не навів обґрунтування чому обставини, які визнаються сторонами, потребують додаткового підтвердження.
		57. Однак при цьому суд апеляційної інстанції не здійснив комплексної оцінки наявних у справі доказів та не з`ясував усіх фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи, а обмежився формальним аналізом довідки, не дослідив мету та підстави її видачі, не перевірив, які саме документи стали її основою та не встановив, чи підтверджується «безпосередня участь» військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії іншими доказами.
		58. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції поспішно не врахував довідку та визначені в ній періоди, не встановивши,  чи підтверджується участь позивача у вказаних у довідці діях (бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони) у поєднанні з іншими доказами у справі.
		59. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що військова частина НОМЕР_1 отримувала від військової частини НОМЕР_2 рапорти про безпосередню участь позивача у бойових діях у квітні-червні 2022 року, однак у передбачених додатком 2 до наказу № 164-АГ та направлених до військової частини НОМЕР_1 списках дані про позивача відсутні.
		60. Водночас, суд апеляційної інстанції, формально пославшись на відсутність позивача у таких списках військовослужбовців, не надав жодної оцінки наявним в матеріалах справи рапортам НОМЕР_4 прикордонного загону про виплату доплати до додаткової винагороди у розмірі 70  000 грн, пропорційно із розрахунку на місяць (за квітень, травень, червень 2022 року), в тому числі зазначеним в них бойовим розпорядженням, а також не витребував та не дослідив первинні документи - журнали бойових дій, які б достовірно підтверджували чи спростовували факт безпосередньої участі позивача у бойових діях/заходах.  
		61. Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
		62. Ненадання оцінки зазначеним вище документам має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки вони є одним із визначених документів, на підставі яких, відповідно до пункту 3 наказу № 164-АГ здійснюється підтвердження участі у бойових діях та заходах. Ігнорування змісту цих документів позбавляє суд можливості повно та об`єктивно встановити всі обставини справи, що суперечить принципам адміністративного судочинства, закріпленим у статтях 2 та 9 КАС України.
		63. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь у бойових діях.
		64. Отже,  через неповне з`ясування всіх обставин та  без встановлення чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах довідкою від 05 серпня 2022 року № 1763 у сукупності з іншими доказами, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача  на виплату збільшеної винагороди є передчасним.
		65. Водночас Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.
		66. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постановах від 05 грудня у справі № 120/12613/23, від 17 грудня 2024 року у справі № 120/5140/23 та від 19 грудня 2024 року у справі № 120/16025/23.
		67. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а  наголошував щодо  обов`язку суду встановлювати всі обставини справи незалежно від позиції сторін, згідно зі статтями 2 та 9 КАС України.
		68. Оскільки суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, то, з урахуванням повноважень касаційного суду (частина друга статті 341 КАС України), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.
		69. За правилами пункту 1 частини другої  статті 353 КАС України  підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		70. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення допущені тільки цим судом.
		71. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а справу - направити на новий розгляд до цього ж суду.
		72. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стаценка Джамала Руслановича, задовольнити частково.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі №120/7500/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		М.В. Білак
		В.Е. Мацедонська
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...