Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/6843/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 20.01.2025. Зареєстровано: 20.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2025.

Номер судового провадження: 2/442/73/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    Справа №442/6843/24 
		Провадження №2/442/73/2025 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		заочне
		 
		20 січня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області 
		у складі:
		головуючої судді - Курус Р.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом керівника Дрогобицької окружної прокуратури Масяка Юрія Михайловича в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та знесення самочинного будівництва, - 
		з участю секретаря судового засідання  Федишин Б.І.,
		в с т а н о в и в : 
		Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області Ю.Масяк звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах Дрогобицької міської ради Львівської області, в якому просить скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення Г-3 площею 23,6 кв.м., яке розташоване на АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2484775946020 з припиненням такого речового права із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від самовільно зведеної споруди  нежитлового приміщення Г-3 площею 23,6 кв.м., яке розташоване на АДРЕСА_1 та привести її у первинний стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту самочинного будівництва або з компенсацією витрат пов`язаних зі знесенням цих об`єктів за рахунок ОСОБА_1 . Також просить судові витрати покласти на відповідачку. 
		У позові посилається на те, що у ході досудового розслідування кримінального провадження №42023142190000078 від 09.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, встановлено, що відповідно до інформації Дрогобицької міської ради від 14.05.2024 №3- 37/2980 відомості про власника земельної ділянки на АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні, а вказана земельна ділянка перебуває в комунальній власності.
		Договір оренди на земельну ділянку на АДРЕСА_1 Дрогобицькою міською радою не укладався, відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування (реконструкції) об`єкта будівництва щодо забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 не видавалися.
		Крім того у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація дозвільного характеру щодо початку виконання будівельних робіт та щодо готовності вказаного об`єкта до експлуатації.
		Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.10.2021 за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення, Г-3 площею 23,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2484775946020) - адреса на час реєстрації: АДРЕСА_1 , яка згідно відповіді Дрогобицької міської ради об`єкту не присвоювалася.
		Підставою длядержавної реєстраціїправа приватноївласності нанежитлове приміщенняза ОСОБА_1 стали лишетехнічний паспорт,виготовлений 12.07.2021.При цьому,на часдержавної реєстраціїправа власності ОСОБА_1 на нежитловогоприміщення,остання небула власникомчи користувачем,в томучислі наумовах оренди,земельної ділянкипід об`єктомнерухомого майна.З відомостейна офіційномусайтіДержархбудінспекції України у розділі «Реєстр дозвільних документів» (https://dabi.gov.ua/vidkryti-dani), а також з інформацій наданої Дрогобицькою міською радою від 14.05.2024 №3- 37/2980, - у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація дозвільного характеру щодо початку виконання будівельних робіт та щодо готовності вказаного об`єкта до експлуатації.
		Однією із засад державної реєстрації прав є те, що внесення відомостей до Державного реєстру прав відбувається виключно на підставах та в порядку, визначених Законом (пункт 4 частини першої статті 3 Закону).
		Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок № 1127), визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
		Камеральною перевіркою встановлено, що державним реєстратором Якимчуком Я.Б. порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; за відсутності відомостей про технічну інвентаризацію об`єкта, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
		Таким чином, з наведених відомостей встановлено, що реєстрація 19/10/2021 права власності на нежитлове приміщення, Г-3 площею 23,6 кв.м. за за ОСОБА_1 проведена відповідно до п. 41 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, яка діяла станом на 19.10.2021).
		Разом з тим, державна реєстрація на нежитлове приміщення Г-3 площею 23,6 кв.м. повинна була проводитись на підставі п. 41 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1 127 (у редакції, яка діяла станом на 19.10.2021), як на новозбудований об`єкт,за затвердженим Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		Разом з тим, в порушення наведених положень законодавства будівництво нежитлового приміщення, Г-3 проведено: на земельній ділянці, яка не належала та не належить ОСОБА_1 на праві власності чи користування, в тому числі на умовах оренди; за відсутності будівельного паспорту, містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва; без подання ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт; за відсутності зареєстрованої відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
		Оскільки державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме на нежитлове приміщення Г-3 площею 23,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2484775946020, здійснена у порушення вимог законодавства та підлягає скасуванню, земельна ділянка підлягає звільненню від самовільно зведеної споруди та приведення її у первинний стан.
		21.08.2024 суддею отримано відповідь №749901 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача.
		Ухвалою суду від 22.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
		До суду 19.09.2024 від Дрогобицької міської ради надійшла заява, відповідно до якої міська рада підтримала подану керівником Дрогобицької окружної прокуратури позовну заяву та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Відповідачка ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву на позов не скористалась.
		Ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 16.12.2024.
		16.12.2024 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідачки.
		У судове засідання прокурор та представник міської ради подали заяву про розгляд справи у їхній відсутності та підтримання позову. У зв`язку з неявкою відповідачки в судове засідання, прокурор просить провести заочний розгляд справи та задоволити позов. 
		Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, хоча поштова кореспонденція скеровувалась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, однак була повернута суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", а.с. 157-160. 
		Пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичній особі направляється за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. 
		Відтак, суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення, зокрема, відповідачки, про розгляд даної справи та вважає її належним чином повідомленою про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.
		При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у її відсутності, ухваливши про заочний розгляд справи. 
		У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Як встановлено матеріалами справи, державним реєстратором Якимчук Я.Б. прийнято рішення від 19.10.2021 №44587615 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, гараж, загальною площею 23,6 кв.м., який розташований на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2484775946020).
		Підставою для проведення державної реєстрації права власності на вказаний гараж став технічний паспорт, серія та номер: 124-84/21, виданий 12.07.2021 ФОП ОСОБА_2 .
		В технічному паспорті зазначено, що основними конструктивними елементами гаражу площею 23,6 кв.м. є метал із монолітним з/б фундаментом.
		Разом з тим, рішенням Дрогобицької міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під об`єктами нерухомого майна» від 07.12.2021 №857 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна ОСОБА_1  земельну ділянку орієнтованою площею 40 кв.м. на АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. 
		Проте, на теперішній час речові права на земельну ділянку за вказаною адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані.
		Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		Нормами ст. 90, 95, 102-1 ЗК України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.
		Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).
		При цьому, згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Таким чином, об`єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 23,60 кв.м., який розташований на АДРЕСА_1 , зареєстрований на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради.
		Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
		За положеннями ч. 1 ст. 376 ЦК України, самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що слугують умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме: якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
		Як вбачається із відповіді виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на ім`я керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області від 14.05.2024 №3-37/2980: 
		земельна ділянка під об`єктом нерухомого майна на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:001:0308, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, знаходиться в комунальній власності;
		договір оренди на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:001:0308, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови не укладався;
		містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкт будівництва для забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Дрогобицької міської ради не видавались;
		згідно даних Єдиної державної електронної системі у сфері будівництва, відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради не видавалось жодні дозвільних документів (чи відмов у їх надання) щодо виконання роби будівництва/реконструкції на АДРЕСА_1 .
		Таким чином, зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку на АДРЕСА_1 та дозвільних документів на будівництво об`єкту нерухомого майна, гараж загальною площею 23,60 кв.м. за вищевказаною адресою є об`єктом самочинного будівництва.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права не нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
		Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
		Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
		Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
		Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів - об`єктами архітектурної діяльності (об`єкт архітектури).
		Відповідно до ст. 4 вказаного Закону для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону (в редакції на час проведення реєстрації) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		При цьому, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.
		При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
		Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.
		Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, в силу наведених положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.
		Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.
		Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
		За змістом ч. З ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року. обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав.
		Частиною 2 статті 12 Закону передбачено, що записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
		За ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає, зокрема, підстави і процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.
		Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав гараж загальною площею 23,60 кв.м. є закінченим будівництвом об`єктом.
		Відповідно до п. 77 Порядку № 1127 (в редакції на час проведення реєстрації майна) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
		Пунктом 78 Порядку № 1127 визначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
		Згідно з п. 79 Порядку Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
		Таким чином, аналізуючи вказані норми законодавства, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
		За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для державної реєстрації подано технічний паспорт серія та номер: 124-84/21, виданий 12.07.2021.
		Водночас, будь-які відомості, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси в матеріалах вказаної реєстраційної справи відсутні.
		Згідно листа виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 17.06.2024 №3-37/3625 поштова адреса на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 не присвоювалася. 
		Таким чином, за обставин ненадання ОСОБА_1 документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, реєстрацію права власності на самочинно збудований об`єкт - гараж загальною площею 23,60 кв.м. на АДРЕСА_1 , на підставі лише технічного паспорту, здійснено у порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та за відсутності обов`язкових документів, визначених п. п. 77, 78, 79 Порядку № 1127.
		Водночас, слід зазначити, що технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта, та який свідчить пре фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо). При цьому, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а відтак не може слугувати самостійною підставою для здійснення державної реєстрації.
		Згідно акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області Якимчука Я.Б. від 27.02.2024 перевіркою встановлено, що Заявником не подано, а державним реєстратором Якимчуком Я.Б. не витребувано, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не отримано відомостей про технічну інвентаризацію об`єкта з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. При цьому в Заяві відсутні відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. 
		Отже, реєстрація за ОСОБА_1 права власності на майно в порушення закону та надання особою державним органам документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману задля реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не може свідчити про правомірне набуття майна у власність, а відтак є підставою для скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення Г-3 площею 23,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням такого речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Разом з тим, за відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення прав власника на самочинно збудоване нерухоме майно.
		З огляду на це, державна реєстрація спірної нерухомості - гаража площею 23,6 кв.м. на земельній ділянці, власником якої є Дрогобицька міська рада, істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстрокове.
		Дрогобицька міська рада у цьому разі не може розпоряджатися земельною ділянкою в інтересах територіальної громади міста Дрогобича та не зможе здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі.
		Тому державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.
		Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
		Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.07.2022 державна реєстрація земельної ділянки на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:001:0308, здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Цьому передувало рішення Дрогобицької міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під об`єктами нерухомого майна» від 07.12.2021 №857,яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна ОСОБА_1  земельну ділянку орієнтованою площею 40 кв.м. на АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. 
		Окрім цього, згідно відповіді Управління майна громади виконавчих органів Дрогобицької міської ради від 17.11.2023 №932 ОСОБА_1 рішенням Дрогобицької міської ради від 20.10.2022 №1317 «Про надання в оренду земельних ділянок» надано в оренду земельну ділянку площею 40 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:001:0308, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, строком на 3 роки. Станом на 17.11.2023 договір оренди не укладено. Відсутність договору оренди землі та перебування вказаної земельної ділянки в комунальній власності стверджується й відповіддю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на ім`я керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області від 14.05.2024 №3-37/2980.
		Тобто, ОСОБА_1 не являться ні власником, ні користувачем земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на який знаходиться нерухоме майно  гараж, площею 23,6 кв.м. 
		Відповідно до ст. 15 і ст. 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а у ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, тобто право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у рішеннях від 13.05.1980 в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
		Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 Цивільного кодексу України.
		Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним.
		Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		При цьому, ефективність обраного позивачем способу захисту означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Таким чином, ефективний засіб (спосіб) захисту призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Вказані висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 915/161/20, від 21.01.2021 у справі № 921/266/18.
		Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Способи захисту прав на землю передбачені ст. 152 ЗК України, згідно якої власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
		Оскільки, вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Дрогобича виключно Дрогобицька міська рада має право розпоряджатися нею.
		Позов у даній справі пред`явлено прокурором на захист та відновлення порушених прав Дрогобицької міської ради на самостійне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, оскільки проведена державна реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна на вказаній земельні ділянці за ОСОБА_1 надає їй привілейованого права користування землею та виключає можливість розпорядження позивачем земельною ділянкою на власний розсуд, у тому числі на конкурентних засадах відповідно до положень ст. 134 ЗК України.
		Державна реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна за фізичною особою є перешкодою в реалізації позивачем речових прав на земельну ділянку, оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки та одночасно створює перешкоди для реалізації своїх прав їх законному власнику - Дрогобицькій міській раді (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»),
		У даному спорі обраний прокурором спосіб захисту порушеного права позивача є ефективним з огляду на те, що в разі задоволення позову буде відновлено порушене право Дрогобицької міської ради на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності відповідно до вимог земельного законодавства.
		Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.12.2020 у справі № 923/236/19 та від 05.08.2020 у справі №766/46/19.
		Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
		Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, незалежно від місця їх розташування (ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України).
		Згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Отже, враховуючи неправомірність реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - гараж Г-3 загальною площею 23,6 кв.м на АДРЕСА_1 для забезпечення територіальній громаді міста Дрогобича реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки, належним способом захисту порушених прав є звільнення вказаної земельної ділянки від самовільно зведеної споруди та повернення її у первинний стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту самочинного будівництва або з компенсацією витрат, пов`язаних з знесенням цих об`єктів за рахунок ОСОБА_1 . 
		Такий спосіб захисту повністю відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.
		За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Виходячи із викладеного, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 15, 16, 328, 331, 376, 1066 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд 
		в и р і ш и в :
		Позов задоволити. 
		Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення Г-3 площею 23,6 кв.м., яке розташоване на АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2484775946020 з припиненням такого речового права із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від самовільно зведеної споруди  нежитлового приміщення Г-3 площею 23,6 кв.м., яке розташоване на АДРЕСА_1 та привести її у первинний стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту самочинного будівництва або з компенсацією витрат пов`язаних зі знесенням цих об`єктів за рахунок ОСОБА_1 . 
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Позивач: 
		Дрогобицька окружна прокуратура в особі керівника Масяк Юрія Михайловича, адреса - вул. Шевченка, 29, м. Дрогобич Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031. 
		Дрогобицька міська рада Львівської області, місцезнаходження  пл. Ринок, 1, м. Дрогобич Львівської області, код ЄДРПОУ 04055972. 
		Відповідач: 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 . 
		Повний текст судового рішення виготовлено 20.01.2025. 
		Суддя                                    Курус Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...