Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 627/1301/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Надіслано судом: 20.01.2025. Зареєстровано: 20.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/627/29/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221010000306

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 627/1301/24 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20.01.2025с-ще Краснокутськ
		 
		 
		Краснокутський районний суд Харківської області у складі 
		головуючої ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12024221010000306 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Мурафа Краснокутського району Харківської області, українки, громадянки України, яка має середню спеціальну освіту, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше несудимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		03 червня 2024 року, в денний час , ОСОБА_4 перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_2 , разом з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, посягаючи на основні принципи моральності у сфері виховання дітей, всупереч вимогам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 21.02.1990, вимог ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, приписів ч.2 ст. 150 , ст. 155 Сімейного Кодексу України, приписів ст. 11, 12, 35 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток та несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, ОСОБА_4 злісно не виконувала обов`язки по догляду за своєю малолітньою донькою, внаслідок чого настали тяжкі наслідки . Так, ОСОБА_4 , 03.06.2024 , близько 14:00 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не забезпечила належних безпечних умов перебування дитини на території домоволодіння, а саме не вгледіла за малолітньою дочкою ОСОБА_5 , яка знайшла сірники та підпалила сукню на собі , в результаті горіння якої , отримала тілесні ушкодження у вигляді опіків різних частин тіла.
		Внаслідок злісного невиконання своїх батьківських обов`язків по догляду за дитиною - залишення малолітньої доньки ОСОБА_5 без будь-якого нагляду, легковажності та байдужості до її долі, настали тяжкі наслідки, у вигляді термічного опіку полум`ям грудної клітини - тулубу, лівої верхньої кінцівки, що супроводжувалось у своєму перебігу опіковою хворобою, які згідно висновка експерта №12-14/78-КК/24 утворилися від одномоментної дії термічного фактору (полум`я), що мало місце при загоранні одягу ОСОБА_5 в період часу 03.06.2024.
		По ступеню тяжкості термічний опік полум`ям 111 АБ ст. грудної клітини - тулубу, лівої верхньої кінцівки ОСОБА_5 складає більше 20 % поверхні тіла дитини і кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, по критерію небезпеки для життя (згідно пунктів 2.1.1. а. 2.1.2., 2.1.3.р. «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 м №6).
		 
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України, визнала повністю, не заперечувала факту його вчинення при вищевикладених обставинах, пояснивши, що дійсно не доглянула за дитиною , яка знайшла сірники ,підпалила на собі одяг та отримала опіки.
		 
		Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах встановлених у ході судового розгляду та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. 
		Таким чином суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей , які характеризують особу винної. 
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і її дії необхідно кваліфікувати за ст.166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки. 
		 
		Визначаючи міру покарання для ОСОБА_4 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		 
		Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , відноситься до категорії нетяжких злочинів.
		 
		Вивченням особи  ОСОБА_4  судом встановлено, що вона осудна, не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області не перебуває, одружена, має на утриманні трьох  дітей:  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працює, на військовому обліку не перебуває, зареєстрована та проживає на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, де характеризується негативно, а саме зловживає спиртними напоями та  неналежно виховує дітей . 
		За висновком складеної представником уповноваженого органу з питань пробації досудової доповіді від 06.01.2025 , виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції її від суспільства, зокрема шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням відповідних обов`язків.
		 
		Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та відшкодування шкоди. 
		Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Частиною 2 ст.50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		 
		Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу на те, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		 
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій  ОСОБА_4  покарання в межах санкції ст.166 КК України у виді позбавлення волі , однак, враховуючи, що обвинувачена  раніше не судима, її щире каяття у вчиненому злочині, дачу обвинуваченою визнавальних показань, відшкодування шкоди, а також те, що законний представник потерпілої не наполягає на суворому покаранні для обвинуваченої , суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням.
		На період іспитового строку суд покладає на ОСОБА_4  обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		 
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог п.5 ч.9 ст.100 КПК України.
		 
		Цивільний позов не заявлений. Арешт на майно не накладався. Судові витрати по справі відсутні.      
		 
		Керуючись статтями 369-371, 373-375 КПК України, суд 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Визнати винною  ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України, і призначити їй покарання за цим законом у виді 2 (два) роки позбавлення волі.  
		 
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 2 (два) роки. 
		 
		Відповідно до ч.1, 3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 : 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Речові докази: 
		-обгоріле плаття, що знаходиться на зберіганні у камері схову СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, - знищити;
		-медичну карту стаціонарного хворого №10502 на ім`я ОСОБА_5 повернути КНП « Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф О.І. Мещанінова» Харківської міської ради. 
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам справи.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...