Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/701/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 20.01.2025. Зареєстровано: 20.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2025.
Дата набрання законної сили: 22.01.2025
Номер судового провадження: 1-кс/758/351/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021102070000277

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/701/25 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 січня 2025 року                                                                м. Київ        
		 
		Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, поданого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42021102070000277, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження № 42021102070000277, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.
		Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження до Київської міської прокуратури надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_4 з приводу того, що невстановлені особи, з числа службових осіб КП «Київський метрополітен» та АТ «Київметробуд» неналежно виконали свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2018 КП «Київський метрополітен»
		(код ЄДРПОУ 03328913) оприлюднило оголошення про проведення тендеру на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар на загальну суму 5,9 млрд грн.
		Надалі, 09.11.2018, замовник визначив переможцем процедури закупівель
		ПАТ «Київметробуд» (ЄДРПОУ 01387432) та уклав договір № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 (далі - Договір № 744-ДБМ-18) на роботи з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар») на загальну суму 5 981 268736 грн. 07 коп.
		Відповідно до Договору № 744-ДБМ-18 на роботи з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену, зокрема пунктів 15.3 та 15.5, замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, при цьому граничний термін використання попередньої оплати - 3 місяці з моменту її отримання.
		Вказане закріплено пунктом 19 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27.12.2001 № 1764, зокрема: «Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику».
		В свою чергу, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, з метою збільшення витрат бюджетних коштів та отримання їх на підконтрольні собі та своїм співучасникам компанії, використовуючи корупційні зв`язки в Кабінеті Міністрів України, всупереч принципу здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема максимальної економії та ефективності, пролобіювали ухвалення, Постанови Кабінету міністрів України
		«Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 і
		від 23.04.2014 року №117» від 18.12.2018 року № 1084 щодо встановлення максимальної ставки попередньої оплати робіт з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену в розмірі до 95% вартості робіт за договором на строк не більше ніж на 24 місяці, що фактично надало змогу, з використання протиправної схеми, збільшити виділення грошових коштів з бюджету на користь вже встановленого переможця конкурсу, а саме ПАТ «Київметробуд».
		Окрім цього, в ході розгляду проєкту Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 і від 23.04.2014 року № 117» від 18.12.2018 року № 1084, Міністерством фінансів України подано відповідні зауваження та висловлено позицію щодо неприпустимості встановлення можливості здійснення замовниками авансових платежів до 95% вартості робіт на строк не більше двох років на реалізацію проекту будівництва дільниці Сирецько - Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.
		Так, організатори протиправної схеми, передбачили ухвалення вищенаведеної постанови в п. 15.3 Договору № 744-ДБМ-18, виокремивши нетиповий пункт договору, зокрема, що у разі зміни законодавства, розмір попередньої оплати та термін використання її, може бути змінений сторонами шляхом укладання додаткової угоди.
		Надалі, через 2 дні після оприлюднення Постанови КМУ від 18.12.2018 року № 1084, в Додатковій угоді від 20.12.2018 року № 5 до основного договору внесені зміни, які встановлюють авансову оплату замовника в розмірі 95% від вартості робіт з будівництва (максимальна ставка). Також, п 15.4 передбачено граничний термін виконання підрядником зобов`язань у розмірі одержаної від замовника попередньої оплати на строк протягом 24 місяці (максимальний термін).
		При цьому, тендерна документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником, КП «Київський метрополітен», та яка оприлюднена для вільного доступу на веб-порталі уповноваженого органу, містить проєкт договору з переможцем з нормою в ньому - «Здійснити підряднику попередню оплату в розмірах та в порядку, визначених чинним законодавством та даним договором».
		Фактично в тендерній документації закріплено істотну умову договору - здійснення попередньої оплати в межах п. 18 Постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», зокрема розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт та по закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
		Згідно з положеннями ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного види, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		При цьому, відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.
		Враховуючи викладене, на думку слідства, посадові особи тендерного комітету КП «Київський метрополітен» після підписання договору з переможцем та внесення відповідних змін до нього, враховуючи положення Постанови КМУ від 18.12.2018 року № 1084, в порушення статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципів здійснення закупівель - добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінація учасників, не здійснили заходів з реалізації ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо визнання недійсності договору про закупівлю, зокрема визнання його нікчемним у зв`язку з укладанням його з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону (зміна істотних умов).
		Також, відповідно до п. 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 року № 117 попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Держказначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.
		Водночас, у відповідності до ст. 119 Бюджетного Кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
		Також, згідно з положеннями ст. 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, зокрема щодо: визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників; зарахування надходжень бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (з урахуванням особливостей, визначених частиною дев`ятою статті 13 БК України), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; нецільове використання бюджетних коштів; видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.
		Окрім цього, вказується, що 21.10.2021 сплив подовжений термін освоєння авансових коштів
		АТ «Київметробуд» та, станом на 05.11.2021, жодних актів виконаних робі між КП «Київський метрополітен» та АТ «Київметробуд» не було підписано.
		Таким чином, на казначейський рахунок КП «Київський метрополітен» мав бути повернутий авансовий платіж або здано роботи на відповідну суму, за результатом чого мають бути підписані акти, і чого по даний час не було зроблено.
		При цьому, відповідно до даних публічних джерел, у вересні 2018 року, у ПАТ «Київметробуд» змінився склад акціонерів, кінцевим бенефіціаром став російський бізнесмен  ОСОБА_5 (громадянин російської федерації, ІНН НОМЕР_1).
		Розуміючи наслідки військової агресії російської федерації проти України, акціонерами
		АТ «Київметробуд» вчиняються заходи, направлені на зміну організаційно-правової форми господарювання з метою виведення капіталу товариства та ухилення від повернення авансового платежу КП «Київський метрополітен».
		Вказане підтверджується виведенням кінцевого бенефіціара, російського бізнесмена  ОСОБА_6 , зі складу акціонерів ПАТ «Київметробуд» напередодні повномасштабного вторгнення РФ до України з метою уникнення включення ПАТ «Київметробуд» до санкційних списків.
		Водночас, таке штучне виключення ОСОБА_6 зі складу акціонерів ПАТ «Київметробуд» не нівелює безпосередній його вплив на діяльність зазначеного акціонерного товариства.
		Таким чином, є підстави вважати, що бенефіціар АТ «Київметробуд», використовуючи акції товариства та свій вплив на прийняття рішень у товаристві, може фінансувати дії РФ, вчинені
		з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу з корисливих мотивів. 
		За переконанням органу досудового розслідування, здійснюючи безпосереднє керівництво
		АТ «Київметробуд», ОСОБА_5 повністю контролює фінансову діяльність товариства та впливає на використання коштів, наданих для будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар»).
		При цьому, наразі АТ «Київметробуд» вже отримало державне фінансування в рамках
		Договору № 744-ДБМ-18 на роботи з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар»), водночас, роботи, передбачені зазначеним договором - не виконані, кошти, отримані АТ «Київметробуд», до бюджету не повернуті, а виведені в тіньовий сектор економіки.
		Більш того, кошти, отримані АТ «Київметробуд», використовувалися не за цільовим призначенням, зокрема надавалися в якості фінансової допомоги, тощо. 
		У свою чергу, у зв`язку з невиконанням робіт з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар»), замовником - КП «Київський метрополітен» - укладено договір з іншою підрядною організацією на виконання зазначених робіт з попереднім розірванням
		Договору № 744-ДБМ-18.
		З урахуванням викладеного, зважаючи на можливу втрату активів зазначеного суб`єкта господарської діяльності, вчинення дій службовими особами вищевказаного суб`єкта господарської діяльності на шкоду підприємству критичної інфраструктури КП «Київський метрополітен», яке в тому числі здійснює перевезення працівників критичної інфраструктури України, органами досудового розслідування вбачається необхідність накласти арешти на 100% (сто відсотків) акцій (корпоративних прав) АТ «Київметробуд» шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також перереєстрації та внесення змін до установчих документів з одночасно забороною Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у місті Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати будь які реєстраційні дії, пов`язані із внесенням змін у відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Київметробуд», в тому числі, але не виключно щодо зміни статуту, зміни органів управління, керівника, зміни місцезнаходження товариства тощо.
		Також, в рамках зазначеного кримінального провадженні здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, а саме фінансування громадянином РФ ОСОБА_7 , який, маючи безпосередній влив на
		АТ «Київметробуд», зокрема на прийняття рішень у товаристві, дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу.
		Санкцією ч. 3 ст. 110-2 КК України передбачено покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. 
		Вказаними у клопотанні підстави накладення арешту на майно - забезпечення виконання передбаченого покарання за ч. 3 ст. 110-2 КК України у виді конфіскації майна; інші - збереження речових доказів, відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 110-2 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання можливого вироку суду в частині конфіскації майна, а також враховуючи, що незабезпечення схоронності вказаного майна може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідним накладення арешту на майно.
		Постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні, прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва від 13.01.2025, корпоративні права АТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432) визнано речовим доказом; в постанові, зокрема зазначено, що корпоративні права АТ «Київметробуд» надають можливість здійснення значного та/або вирішального впливу на управління діяльністю товариства, є засобом та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а відтак можуть бути використані як доказ факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 
		Клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення власника та володільця майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, зокрема, запобіганню його протиправного відчуження до розгляду клопотання по суті.
		В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених підстав; зазначив, що розслідується у цьому кримінальному провадженні нанесення значної матеріальної шкоди шляхом заволодіння бюджетними коштами державних та комунальних підприємств; у
		АТ «Київметробуд» фактично відсутні основні фонди для здійснення фінансово-господарської діяльності; зміна організаційно-правової форми господарювання може відбуватися з метою виведення капіталу товариства та ухилення від повернення авансового платежу КП «Київський метрополітен».
		Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими обґрунтовуються доводи цього клопотання, заслухавши прокурора, слідчий суддя проходить до висновку про те, що його слід задовольнити частково з наступних підстав.
		Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 
		Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації;
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
		Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Арешт майна з підстав, передбачених положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на майнові, корпоративні права. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої
		статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
		4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відбулося кримінальне правопорушення, тож, враховуючи можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для товариства, а також те, що суд може призначити покарання у виді конфіскації відповідного майна, оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна).
		При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження, і на даний час у сторони обвинувачення зберігається необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, провести низку слідчих та процесуальних дій у межах цього кримінального провадження.
		Таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково та накласти арешт на вищевказане майно. Ненакладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження.
		Водночас, слідчий суддя з матеріалів справи не вбачає доведеною необхідність накласти арешт на корпоративні права АТ «Київметробуд» шляхом забороною органам державної влади, іншим суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії, пов`язані із внесенням змін у відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Київметробуд», саме, щодо зміни органів управління, керівника, зміни місцезнаходження товариства. Вказане обмеження призвело б до необґрунтованого, непропорційного (мети і засобів) втручання суду в право вільного здійснення господарської, не забороненої законом, діяльності товариства.
		Також слід роз`яснити, що відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 42021102070000277 від 22.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, - задовольнити частково.
		Накласти арешт на 100% (сто відсотків) акцій (корпоративних прав) Акціонерного товариства «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432) номінальною вартістю 1 000 632,5 грн, шляхом заборони розпоряджатися ними будь-яким чином, у тому числі здійснювати їх відчуження, вчиняти з ними правочини.
		Заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у місті Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов`язані із внесенням змін у відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432), у тому числі, але не виключно, стосовно зміни статуту, розміру статутного капіталу.
		В частині клопотання щодо заборони здійснювати реєстраційні дії, пов`язані із внесенням змін у відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432) стосовно: зміни органів управління, керівника, зміни місцезнаходження товариства - відмовити.
		Копію ухвали вручити прокурору - для виконання.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...