Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1181/24 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства.
Надіслано судом: 20.01.2025. Зареєстровано: 20.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2025.
Дата набрання законної сили: 14.01.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  922/1181/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Росущан К. О., 
		представників учасників справи:
		позивача - Рудченко Є. Д. (самопредставництво),
		відповідача - Мєльник Д. М. (адвокат),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Антимонопольного комітету України,
		на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 та
		постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2024
		за позовом Антимонопольного комітету України
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод"
		про стягнення коштів.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1.          Антимонопольний комітет України (далі - АМК, Комітет, позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (далі - ТОВ "Богодухівський молзавод", Завод, відповідач, скаржник) про стягнення 9 679 283,20 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням від 10.11.2020 №691-р у справі № 127-26.4/34-20 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
		 
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач сплатив штраф за рішенням АМК від 10.11.2020 з порушенням строку, встановленого частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-ІІІ), а тому є підстави для нарахування та стягнення з нього пені у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення за періоди, на які не зупинялося її нарахування у зв`язку з оскарженням рішення АМК у судовому порядку. Зокрема, АМК наголошує, що за 31 день прострочення сплати штрафу сума пені становить: 309 040,095 х 31 = 9 580 243,10 грн.
		 
		2.          Короткий зміст судових рішень
		 
		2.1.          Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 у справі                          № 922/1181/24 (суддя Жельне С. Ч.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 (колегія суддів: Хачатрян В. С., Гетьман Р. А., Склярук О. І.) позов задоволено частково. Суд стягнув із ТОВ "Богодухівський молзавод" в дохід загального фонду Державного бюджету України 99 040,10 грн пені. В решті позову відмовив. Стягнув з відповідача на користь АМК 1 188,49 грн витрат по сплаті судового збору.
		 
		2.2.          Суди дійшли висновку, що правомірним є нарахування пені лише за один день прострочення сплати штрафу - 31.01.2024, що був наступним днем після ухвалення Верховним Судом постанови у справі № 910/378/21 та днем, що передував дню сплати відповідачем частини штрафу, накладеного Рішенням АМК.
		 
		2.3.          Нарахування та стягнення пені за період з 21.01.2022 до 20.02.2022 (з дати прийняття Верховним Судом постанови про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції до дня ухвалення судом першої інстанції ухвали про призначення справи до розгляду) є безпідставним, оскільки такий період є частиною розгляду справи і відповідні процедури та повноваження суду не можуть ставати причиною для стягнення пені, що набирає у такому разі для учасника правовідносин (який вчиняє дії та реалізує права згідно законодавства) каральної функції та є наразі непропорційним і надмірним тягарем для суб`єкта господарювання.
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		3.1.          У касаційній скарзі АМК просить Суд скасувати судові рішення попередніх інстанцій: в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 9  580  243,10 грн пені за прострочення сплати штрафу, нарахованої за період з 21.01.2022 до 20.02.2022 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги і стягнути з відповідача в дохід загального фонду Державного бюджету України 9 580 243,10 грн пені, а також відшкодувати позивачу витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.
		 
		4.          АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		4.1.          Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		4.1.1.          Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказує, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 904/3778/18 та від 23.05.2024 у справі № 909/932/23 (щодо питання застосування абзацу  3 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ, зокрема, періодів зупинення нарахування пені на час фактичного розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу АМК).
		 
		4.1.2.          За твердженням скаржника, суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували положення статті 56 Закону № 2210-ІІІ, якою визначено тривалість зупинення нарахування пені виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу. Суди у вирішенні цього спору дійшли помилкових висновків, що  у вказаний період також включається час знаходження матеріалів справи у суді. Тобто, період коли розгляд справи чи апеляційний та/або касаційний перегляд не здійснюється.
		 
		4.1.3.          На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновків Верховного Суду у застосуванні цієї норми та дійшли помилкових висновків про те, що вимоги позивача про стягнення 9 580 243,10 грн пені за прострочення сплати штрафу, нарахованої за період з 21.01.2022 до 20.02.2022 не підлягають задоволенню.
		 
		4.1.4.          Крім того скаржник наголошує на помилковості / безпідставності висновків суду першої і апеляційної інстанції про те, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип "in dubio pro persona" ("у вагомих сумнівах - на користь людини") та, відповідно, існують підстави для відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 56 Закону № 2210-ІІІ у подібних правовідносинах.
		 
		4.2.          Доводи інших учасників справи
		Від Заводу надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		5.          СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5.1.          Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами розгляду справи № 127-26.4/34-20 про порушення ТОВ "Богодухівський молзавод" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції АМК прийнято рішення від 10.11.2020 року №691-р, яким визнано, що ТОВ "Богодухівський молокозавод" вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: - "масло солодковершкове селянське 73% жиру"; - "масло солодковершкове екстра 83% жиру"; - "ДСТУ 4399:2005", зокрема, щодо його назви, складу, споживчих властивостей та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
		 
		5.2.          За вказане порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення АМК на ТОВ "Богодухівський молзавод" накладено штраф у розмірі  20  602 673,00 грн.
		 
		5.3.          Копія Рішення АМК надіслана відповідачу 18.11.2020 (супровідний лист                      № 127-26/09-15791) та отримана останнім 21.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504544837.
		 
		5.4.          Строк сплати штрафу відповідачем становив два місяці від дня одержання рішення АМК, однак, суди з`ясували, що у межах строку, визначеного статтею 60 Закону № 2210-ІІІ оскаржило рішення АМК до Господарського суду.
		 
		5.5.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 відкрито провадження у справі № 910/378/21 за позовом ТОВ " Богодухівський молзавод" до АМК про визнання недійсним рішення № 691-р.
		 
		5.6.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/378/21 позовні вимоги задоволено; рішення АМК скасовано.
		 
		5.7.          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 у справі № 910/378/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АМК на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021.
		 
		5.8.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №910/378/21 апеляційну скаргу АМК залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 залишено без змін.
		 
		5.9.          Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/378/21 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АМК на означені рішення суду першої інстанції від 30.06.2021 та постанову суду апеляційної інстанції  від 02.11.2021.
		 
		5.10.          Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/378/21 касаційну скаргу АМК задоволено частково, означені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		5.11.          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 прийнято справу № 910/378/21 до свого провадження, за позовом ТОВ "Богодухівський молзавод"  до АМК про визнання недійсним Рішення № 691-р.
		 
		5.12.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі №910/378/21 позовні вимоги ТОВ "Богодухівський молзавод" до АМК про визнання недійсним Рішення №691-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" від 10.11.2020 задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення АМК від 10.11.2020 № 691-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" повністю.
		 
		5.13.          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 у справі № 910/378/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АМК на зазначене рішення суду першої інстанції.
		 
		5.14.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 910/378/21 апеляційні скарги ТОВ "Богодухівський молзавод" та АМК задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині повного скасування та визнання недійсним Рішення № 691-р. Прийнято нове рішення у скасованій частині, а саме: позовні ТОВ "Богодухівський молзавод" задоволено частково, визнано недійсним та скасовано пункт 2 Рішення № 691-р, а в решті позовних вимог ТОВ "Богодухівський молзавод" відмовлено.
		 
		5.15.          Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 910/378/21 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "Богодухівський молзавод" та АМК на зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.
		 
		5.16.          Постановою Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 910/378/21 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Богодухівський молзавод" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 910/378/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, - закрито. Касаційну скаргу АМК задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 910/378/21 змінено, викладено пункти 3-7 резолютивної частини в такій редакції: 1. "3. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 910/378/21 скасувати. 4. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю". 2. Пункти 5, 6 виключити. 3. У решті постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
		 
		5.17.          Суди встановили, що на підтвердження сплати штрафу, накладеного Рішенням №691-р, відповідач надав копії платіжних інструкцій: від 31.01.2024 № 608 про сплату штрафу у розмірі 2 000 000,00 грн, від 31.01.2024 №09 про сплату штрафу у сумі 4 000 000,00 грн, від 31.01.2024 № 610 про сплату штрафу у сумі 4 000 000,00 грн, від 31.01.2024 № 611 про сплату штрафу у сумі 2  000 000,00 грн, від 31.01.2024 № 630 про сплату штрафу у сумі 2  000 000,00 грн, від 01.02.2024 № 652 про сплату штрафу у сумі 4 000 000,00 грн та від 01.02.2024 № 653 про сплату штрафу у сумі  2602 673,00 грн.
		 
		5.18.          Звертаючись до суду з позовом АМК вказує на те, що штраф, накладений Рішенням № 691-р, відповідач сплатив до Державного бюджету з порушенням двомісячного строку, встановленого частиною третьою статті 56 Закону № 2210-ІІІ, що і стало  підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 1,5 % від суми штрафу за періоди, у які не зупинялось таке нарахування через фактичний розгляд судами справи № 910/378/21, а саме:
		- з 21.01.2022 (наступний день після прийняття судом касаційної інстанції постанови від 20.01.2022 у справі № 910/378/21) до 20.02.2022 включно (день, який передував ухвалі суду першої інстанції від 21.02.2022 про прийняття справи № 910/378/21 до свого провадження). Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 31 день. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 20 602 673 х 1,5 % = 309 040,10 грн, де 20 602 673 грн - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 691-р; 1,5% - відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону №2210-ІІІ. За 31 день прострочення сплати штрафу сума пені становить: 309 040,095 х 31 = 9 580 243,10 грн;
		- період нарахування пені за прострочення сплати частини штрафу (платіжні інструкції від 01.02.2024 № 652 про сплату штрафу у розмірі 4000 000 грн та від 01.02.2024 № 653 про сплату штрафу у розмірі 2 602 673 грн): 31.01.2024 (наступний день після прийняття судом касаційної інстанції постанови від 30.01.2024 у справі № 910/378/21 та день, який передував даті сплати частини штрафу, накладеного Рішенням № 691-р, а також день коли нарахування пені припинилося). Кількість днів прострочення сплати частини штрафу становить 1 день. Розмір пені за один день прострочення сплати частини штрафу становить: 6 602 673 х 1,5% = 99 040,10 грн, де 6 602 673 грн - частина розміру штрафу, накладеного Рішенням № 691-р та яка сплачена платіжними інструкціями від 01.02.2024 № 652 і від 01.02.2024 №653; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ. За 1 день прострочення сплати штрафу сума пені становить: 99 040,10 х 1 = 99 040,10 грн.
		5.19.          Таким чином, загальний розмір пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 691-р за розрахунком позивача становить 9  679 283,20 грн (9  580 243,10 - за період з 21.01.2022 до 20.02.2022 + 99 040,10 - за один день 31.01.2024 прострочення сплати частини штрафу = 9 679 283,20 грн).
		6.          Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		7.          Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		7.1.          Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача  9 679 283,20 грн пені за прострочення сплати штрафу, нарахованої на підставі частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ.
		 
		7.2.          Предметом касаційного перегляду є висновки судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 9 580 243,10 грн за період з 21.01.2022 до 20.02.2022 включно.
		 
		7.3.          Судові рішення попередніх інстанції в частині вирішення спору за результатом розгляду вимоги про стягнення з відповідача 99 040,10 грн (за один день 31.01.2024 прострочення сплати частини штрафу) жодною із сторін спору не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.
		 
		7.4.          Підставою касаційного оскарження позивач визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеного у постановах від 31.10.2019 у справі № 904/3778/18 та від 23.05.2024 у справі № 909/932/23.
		 
		7.5.          У контексті доводів касаційної скарги АМК та висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд зазначає таке.
		 
		7.6.          Як вже зазначено вище предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача пені за прострочення сплати штрафу, нарахованої на підставі частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ.
		 
		7.7.          Зміст ухвалених у справі судових рішень свідчить, що врахувавши приписи абзацу 3 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ та перебіг судового розгляду справи № 910/378/21, суди попередніх інстанцій задовольнили вимогу лише про стягнення 99 040,10 грн пені, нарахованої лише за період прострочення сплати частини штрафу, зокрема, за 1 день 31.01.2024 (наступний день після прийняття судом касаційної інстанції постанови від 30.01.2024 у справі № 910/378/21 та день, який передував даті сплати частини штрафу, накладеного Рішенням № 691-р).
		 
		7.8.          Разом з тим вважали відсутніми підстави для стягнення пені у розмірі 9 580 243,10 грн за період з 21.01.2022 (наступний день після прийняття судом касаційної інстанції постанови від 20.01.2022 у справі № 910/378/21) до 20.02.2022 включно (день, який передував ухвалі суду першої інстанції від 21.02.2022 про прийняття справи № 910/378/21 до свого провадження), оскільки дійшли висновку, що ухвалення Верховним Судом постанови від 22.12.2022 про направлення справи № 910/378/21 на новий розгляд не відновлює періоду нарахування пені.
		 
		7.9.          За висновками судів, нарахування пені визначений вище період (до прийняття остаточного рішення у справі про оскарження штрафу АМК) є безпідставним, оскільки такий період є частиною розгляду справи і відповідні процедури та повноваження суду не можуть бути причиною для стягнення пені, що набирає у такому разі для учасника правовідносин (який вчиняє дії та реалізує права згідно законодавства) каральної функції та є наразі непропорційним і надмірним тягарем для суб`єкта господарювання.
		          
		7.10.          Верховний Суд зазначає, що предметом спору у справах № 904/3778/18 та № 909/932/23 (на які посилається скаржник) також було стягнення пені, внаслідок прострочення сплати штрафу, накладеного у кожній зі справ згідно з рішенням органу АМК.
		 
		7.11.          З огляду на викладене Суд зазначає, що правовідносини, у справах № 904/3778/18 та № 909/932/23 та у справі № 922/1181/24 є подібними, зокрема за змістовим, об`єктним та суб`єктним критеріями.
		 
		7.12.          Зокрема, предметом розгляду у справі № 904/3778/18 були вимоги АМК до суб`єкта господарювання про стягнення пені за прострочення сплати штрафу за рішенням АМК, нарахованої у період з дня, наступного за днем прийняття Вищим господарським судом України постанови у справі про оскарження рішення АМК, якою справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, до дня, що передує прийняттю справи до розгляду місцевим господарським судом.
		 
		7.13.          Предметом розгляду у справі № 909/932/23 також були вимоги АМК до суб`єкта господарювання про стягнення пені за прострочення сплати штрафу за рішенням АМК, нарахованої у період з дня, наступного за днем прийняття Верховним Судом постанови у справі про оскарження рішення АМК, якою справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, до дня, що передує ухвалі суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду.
		 
		7.14.          Проаналізувавши зміст наведених постанов Верховного Суду, на які посилається скаржник, та зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що переглядається (з урахуванням встановлених обставин справи та мотивів, з яких виходили суди при ухваленні рішень) за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Верховний Суд зазначає, що правовідносини у наведених скаржником справах є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається (№ 922/1181/24).
		 
		7.15.          Суд зазначає, що за результатом касаційного розгляду наведених вище справ Верховний Суд ухвалив постанови від 30.10.2019 у справі № 904/3778/18 та від 23.05.2024 у справі № 909/932/23, якими касаційні скарги АМК задовольнив, ухвалені у справі судові рішення про відмову у задоволенні позову скасував, прийняв нові рішення про задоволення позову, навівши правовий висновок щодо застосування приписів абзаців 3-5 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ, зміст якого полягає у такому:
		"Відповідно до частин другої, третьої статті 56 Закону № 2210-ІІІ рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. 
		Згідно з абзацами 1, 2 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. 
		Застосовуючи приписи статті 56 Закону № 2210-ІІІ, яка встановлює порядок виконання, зокрема, рішень АМКУ, судам необхідно враховувати, що абзацами 3-5 частини п`ятої зазначеної статті Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМКУ про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
		Тривалість такого зупинення визначається виключно періодом, протягом якого судом фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи. 
		Наприклад, у суді першої інстанції - з дня порушення провадження у справі до дня прийняття в ній рішення; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - з дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня ухвалення відповідного судового рішення. В цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювались.
		Зазначеними вище положеннями статті 56 Закону № 2210-ІІІ передбачено лише переривання строку для нарахування пені через оскарження рішення суду у справі про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу".
		 
		7.16.          Таким чином, враховуючи наведений вище правовий висновок Верховного Суду, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що з огляду на перебіг фактичного судового розгляду справи № 910/378/21, нарахування пені зупинялося:
		-          з 19.01.2021 до 30.06.2021 (розгляд справи № 910/378/21 судом першої інстанції);
		-          з 20.08.2021 до 02.11.2021 (розгляд справи № 910/378/21 судом апеляційної інстанції);
		-          з 21.12.2021 до 20.01.2022 (розгляд справи № 910/378/21 судом касаційної інстанції);
		-          з 21.02.2022 до 27.09.2022 (розгляд справи № 910/378/21 судом першої інстанції);
		-          з 09.12.2022 до 14.09.2023 (розгляд справи № 910/378/21 судом апеляційної інстанції);
		-          з 21.12.2023 до 30.01.2024 (розгляд справи № 910/378/21 судом касаційної інстанції).
		 
		7.17.          У зв`язку з проведенням відповідачем оплати штрафу 31.01.2024 та 01.02.2024 за Рішенням АМК № 691-р, нарахування пені припинилось відповідно до частини третьої статті 56 Закону № 2210-ІІІ.
		 
		7.18.          Таким чином, у період з 21.01.2022 (день, наступний за днем ухвалення Верховним Судом постанови від 20.01.2022 у справі № 910/378/21 про скасування рішення суду першої інстанції від 30.06.2021 та постанови суду апеляційної інстанції від 02.11.2021, якою рішення АМК № 691-р визнано недійсним, та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції) по 20.02.2022 включно (день, який передував ухвалі суду першої інстанції від 21.02.2022 про прийняття справи №910/378/21 до свого провадження) нарахування позивачем пені було правомірним, оскільки у цей період фактичний судовий розгляд справи № 910/378/21 не здійснювався.
		 
		7.19.          Таким чином, за встановлених обставин розгляду судами справи                         № 910/378/21 у спірний період Рішення АМК № 691-р, у встановленому порядку не було скасовано і недійсним не визнано, а тому було обов`язковим до виконання відповідачем.
		 
		7.20.          З огляду на наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 580 243,10 грн, нарахованої у період з 21.02.2022 до 20.02.2022 (31 день) є правомірною та підлягала задоволенню.
		 
		7.21.          Водночас протилежний висновок судів попередніх інстанцій у даній справі є необґрунтованим та таким, що зроблений при неправильному застосуванні (тлумаченні) норм матеріального права, а саме положень частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ.
		 
		7.22.          Верховний Суд зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанції, що після постановлення судом касаційної інстанції постанови від 20.01.2022  про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції і до ухвалення судом першої інстанції ухвали суду від  21.02.2022 про прийняття справи №910/378/21 до свого провадження, яка зумовила зупинення нарахування пені відповідно до абзацу 3 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ, подальший судовий розгляд справи № 910/378/21 здійснювався безперервно і нарахування пені не відновилось до моменту ухвалення судового рішення, з огляду на таке.
		 
		7.23.          За приписами абзацу 3 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ зупинення нарахування пені пов`язується, зокрема, з фактом перегляду рішення господарського суду у справі про визнання недійсним рішення органу АМК про накладення штрафу, тобто з фактом здійснення фактичного розгляду такої справи, який відбувається за попереднім вчиненням судом процесуальної дії з прийняття справи до провадження та призначення підготовчого провадження у відповідності до статті 177 ГПК України.
		 
		7.24.          Направлення справи касаційним судом на новий розгляд не означає остаточного її вирішення, у такому разі справа розглядається з початку.
		 
		7.25.          При розгляді даної справи суди встановили, що Верховний Суд постановою від 20.01.2022 у справі № 910/378/21 скасував рішення суду першої інстанції від та постанову суду апеляційної інстанції від  та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що означає, що справа розглядалася цим судом з початку, і суд першої інстанції здійснював розгляд справи заново, із врахуванням вказівок Верховного Суду, отже фактичний розгляд справи не здійснювався з 11.01.2022 допоки суд першої інстанції ухвалою від 21.02.2022 не прийняв справу до провадження та призначив до розгляду на підставі статті 176 ГПК України, а тому, враховуючи приписи абзацу 3 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ, правомірним є нарахування позивачем пені у період з 21.02.2022 до 20.02.2022.
		 
		7.26.          У зв`язку з зазначеним, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки у вирішенні спору, яких припустились суди попередніх інстанцій, свідчать про необґрунтованість здійснених висновків у даній справі щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
		 
		7.27.          Крім того, у вирішенні доводів та вимог касаційної скарги колегія суддів звертає увагу на те, що у застосуванні абзаців третього - п`ятого частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ у спорах про стягнення пені у зв`язку з невиконанням рішень органів АМК існує стала та послідовна судова практика, викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 914/3789/23, від 23.05.2024 у справі № 909/932/23, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19, від 17.12.2019 у справі № 910/1548/19, від 11.11.2019 у справі № 911/9/19, від 31.10.2019 у справі № 904/3778/18,  від 11.06.2019 №910/9272/18, від 04.07.2019 у справі № 910/14288/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.
		 
		7.28.          У цьому аспекті Верховний Суд наголошує, що за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
		 
		7.29.          Разом з тим положення статті 302 ГПК України не наділяють повноваженнями суди першої та апеляційної інстанції вирішувати питання щодо наявності / відсутності підстав для відступу від висновків Верховного Суду.
		 
		7.30.          Таким чином, касаційний господарський суд не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для стягнення пені за період з дня наступного після ухвалення Верховним Судом постанови про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції до дня прийняття справи судом першої інстанції до провадження та призначення підготовчого провадження. Безпідставними та необґрунтованими також є висновки судів про те, що наведена АМК у постановах Верховного Суду позиція не є в розумінні чинного процесуального законодавства правовим висновком Верховного Суду.
		 
		7.31.          З огляду на викладене доводи касаційної скарги АМК знайшли своє підтвердження, адже суди не врахували наведені вище висновки Верховного Суду щодо застосування означених норм у подібних правовідносинах, що мало своїм наслідком неправильне застосування судами норм чинного законодавства (положень абзацу 3 частини п`ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ).
		 
		7.32.          З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що  доводи позивача в частині позовних вимог про стягнення 9  580  243,10 грн пені за період з 21.02.2022 до 20.02.2022 отримали підтвердження під час касаційного розгляду справи, касаційна скарга АМК підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - скасуванню із ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.
		 
		8.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		8.1.          Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		8.2.          Відповідно до частин першої, третьої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		8.3.          У розгляді даної справи суди першої і апеляційної інстанції припустилися неправильного застосування (тлумачення) норм матеріального права, а саме статті 56 Закону № 2210-ІІІ, що згідно із статтею 311 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 9  580  243,10; у зв`язку з цим касаційна скарга АМК підлягає задоволенню.
		 
		9.          Судові витрати
		 
		9.1.          Згідно з пунктом 4 частини першої статті 315 ГПК України у зв`язку із скасуванням судових актів попередніх інстанцій і ухваленням нового рішення в оскаржуваній частині підлягають новому розподілу і судові витрати.
		 
		9.2.          Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з поданням позовної заяви у розмірі 114  962,91 грн, апеляційної скарги у розмірі 139  381,68 грн та касаційної скарги у розмірі 232 302,79 грн, покладаються на відповідача.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
		2.          Рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі  № 922/1181/24 в частині відмови у стягненні 9  580  243,10 грн скасувати.
		3.          Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Антимонопольного комітету України задовольнити.
		4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100) пеню, у розмірі 9 580 243 (дев`ять п`ятсот вісімдесят тисяч двісті сорок три) грн 10 коп.
		5.          В іншій частині рішення Господарського суд Харківської області від 07.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі № 922/1181/24 залишити в силі.
		6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 114  962,91 грн (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн 76 коп., за подачу апеляційної скарги в розмірі 139  381 (сто тридцять дев`ять тисяч триста вісімдесят одна) грн 68 коп., за подачу касаційної скарги в розмірі 232 302 (двісті тридцять дві тисячі триста дві) грн 80 коп.
		7.          Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                          І. Бенедисюк
		 
		 
		Суддя                                                                                          А. Ємець
		 
		 
		Суддя                                                                                          Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...