Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 217/116/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2025.
Дата набрання законної сили: 15.01.2025
Номер судового провадження: 61-12582ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		15 січня 2025 року
		м. Київ
		справа № 217/116/22
		провадження № 61-12582св23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 на  постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в  складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), у якому просив визнати дії структурного підрозділу «Покровське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ  «Укрзалізниця» щодо відсторонення його від роботи протиправними та  скасувати наказ про відсторонення від роботи; зобов`язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2021 року по  25  травня 2022 року в розмірі 182 681,24 грн.
		На обґрунтування позовних вимог зазначав, що працював на посаді помічника машиніста в АТ «Укрзалізниця». Наказом відповідача від 10 грудня 2021 року його відсторонено від роботи з підстави відсутності щеплення проти COVID-19. Вважав відсторонення незаконним та таким, що порушує його права. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 13 квітня 2023 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії структурного підрозділу «Покровське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» щодо відсторонення від роботи з 12 грудня 2021 року ОСОБА_1 згідно з наказом від 10 грудня 2021 року № 940/В-т.
		Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2021 року по  25  травня 2022 року включно в розмірі 126 985,74 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 
		Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1 766,05 грн.
		Суд першої інстанції виходив з того, що відсторонення позивача від роботи не  можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача. На думку суду, виконання обов`язків на посаді помічника машиніста електровозу через свої індивідуальні, специфічні ознаки, не передбачає масового контакту з іншими людьми.Жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи, відповідач не навів.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 13 квітня 2023 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсторонення позивача від роботи здійснено відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанціїй направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Підставою касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а  саме застосування норм прав без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 130/3548/21; та підстави, передбачені частиною третьою статті 411 ЦПК України.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи. Не врахував, що відповідач не обґрунтовував необхідність його відсторонення тим, що він створював загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв його заробітку. Жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби в його відстороненні суд не встановив.
		Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що апеляційна скарга від імені АТ «Укрзалізниця» подана та підписана особою, яка не мала повноважень на вчинення таких дій, у зв`язку з чим безпідставно не залишив апеляційну скаргу без розгляду.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		14 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року справу призначено до  судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		ОСОБА_1 з травня 2016 року працював на посаді помічника машиніста електровоза цеху експлуатації локомотивів в структурному підрозділі «Покровське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».
		Наказом АТ «Укрзалізниця» № 940/В-т від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 12 грудня 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19/медичного висновку про наявність постійних чи тимчасових протипоказань до вакцинації, без збереження заробітної плати, до моменту усунення причин відсторонення/або закінчення карантину. 
		Підстава: стаття 46 КЗпП, частина друга статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ, наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04  жовтня 2021 року № 2153 зі змінами, пункт 41-6 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236, повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 30 листопада 2021 року.
		Наказом АТ «Укрзалізниця» № 193/В-т від 11 березня 2022 року наказ № 940/В-т від 10 грудня 2021 року «Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи» скасований та допущено позивача до роботи з 10 березня 2022 року.
		Наказом АТ «Укрзалізниця» № 35/ос від 13 квітня 2022 року з 13 квітня 2022  року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування дії воєнного стану в України, відповідач призупинив з позивачем дію трудового договору.
		Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач був ознайомлений з цими наказами АТ «Укрзалізниця» від 11  березня 2022 року та від 13 квітня 2022 року матеріали справи не містять.
		Згідно з наказом АТ «Укрзалізниця» № 58/ос від 25 травня 2022 року відповідач відновив дію трудового договору з ОСОБА_1 , починаючи з 26 травня 2022 року.
		Наказом АТ «Укрзалізниця» № 95/ос від 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України, у зв`язку з  переведенням до виробничого підрозділу служба локомотивного господарства «Локомотивне депо ім. Т. Шевченка» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з 12 серпня 2022 року.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що  включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
		Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та  протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).
		Термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин.
		Згідно з пунктами «б», «г» статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону праці» громадяни України зобов`язані у  передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
		У статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору,  поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
		Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
		У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік №  2153). 
		Наказом Міністерства охорони здоров`я від 01 листопада 2021 року № 2393 «Про затвердження змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», який набрав чинності 09 грудня 2021 року, Перелік № 2153 доповнено пунктами 4-6, відповідно до яких у Перелік увійшли також працівники підприємств, установ та організацій, включених до Переліку № 83 (зокрема, АТ «Укрзалізниця»).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 1236 новим пунктом 41-6, пунктами 2, 3 якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:
		контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;
		відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до  статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до  проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 130/3548/21зазначено, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. 
		Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: - кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); - форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; - умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; - контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.
		Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У цій справі встановлено, що позивач працював на посаді помічника машиніста електровоза цеху експлуатації локомотивів АТ «Укрзалізниця».
		Застосовуючи до ОСОБА_1 передбачені Переліком № 2153 та Законом № 1645-ІІІ заходи, відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивача тим, що він, виконуючи свої посадові обов`язки, створював загрози, які б  вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивача заробітку.
		Об`єктивної необхідності під час виконання позивачем його трудових обов`язків особисто контактувати з іншими людьми відповідач не довів.
		Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, фактично ОСОБА_1 відсторонений від роботи та позбавлений заробітку лише тому, що він працював в АТ «Укрзалізниця», всі працівники якого підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19, тоді як для працівників підприємств багатьох інших галузей економіки України таке щеплення було добровільним. 
		Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.
		З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
		У разі незаконного відсторонення працівника від роботи він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Оскільки встановлено, що позивач був незаконно відсторонений від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача середній заробіток за час відсторонення.
		Висновки суду першої інстанції відповідають висновкам, викладеним Великою Палатою Верхового Суду в постанові від 14 грудня 2022 року в справі № 130/3548/21, а також Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 206/5841/21.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду й  залишає в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року скасувати, рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 13 квітня 2023 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її  прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		         
		ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...