Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/827/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт.
Надіслано судом: 20.01.2025. Зареєстровано: 21.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2025.
Дата набрання законної сили: 31.01.2025
Результат оскарження 31.01.2025 Апеляційний суд Тернопільської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/607/324/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023213220000037

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15.01.2025  Справа №607/827/25 Провадження №1-кс/607/324/2025
		м. Тернопіль
		 
		Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові - ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого верстатником в ТОВ "ІМВЕКСА", раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		15.01.2025 слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові - ОСОБА_6 за погодженням із заступником керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, із забороною залишати помешкання за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, у кримінальному провадженні №42023213220000037 від 27.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 409 КК України.
		Клопотання обґрунтоване тим, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованим у м. Львові, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023213220000037 від 27.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 409 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення. Положеннями ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Згідно п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Відповідно до наказу №296 від 26.11.2022 ОСОБА_4 призначено на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
		У клопотанні зазначено, що молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі. Натомість, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
		Так, приблизно в квітні 2023 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 19.04.2023 майстер-сержант ОСОБА_7 , запропонував водію взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 здійснювати будівельні роботи за адресою АДРЕСА_2 , які полягали у ремонтних роботах житлового будинку та прилеглої території, при цьому, за виконання яких пообіцяв останньому нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях, а також те, що його не буде залучено до безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в зоні бойових дій. В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, тобто свідомого замовчування пропозиції ОСОБА_7 , про яку був зобов`язаний доповісти вищестоячому командиру. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_7 та вибув за місцем свого проживання АДРЕСА_1 . В подальшому, у період часу з 19 квітня 2023 року по 10 грудня 2023 року та з 14 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року ОСОБА_4 , шляхом обману, тобто свідомого замовчування обставин щодо домовленостей між ним на ОСОБА_7 , про які зобов`язаний був доповісти вищестоячому командиру, ухилився від несення військової служби, проводячи зазначений період часу на власний розсуд, не пов`язаний із службою, та на виконання взятих на себе перед ОСОБА_7 зобов`язань здійснював будівельні роботи за адресою АДРЕСА_2 .
		Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України - ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану.
		14.01.2025 в даному провадженні, враховуючи наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час інкримінованого кримінального правопорушення, обіймав посаду водія автомобільного відділення взводу МТЗ військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовцю військової служби за мобілізацією, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, тобто в ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану.
		У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказані обставини та тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, на думку слідчого, свідчать про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово з покладенням на нього обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваному.
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 даного запобіжного заходу.
		Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність зазначених слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. За наведеного захисник просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просив обмежитись встановленням останньому заборони залишати помешкання за місцем проживання у нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., посилаючись на необхідність ОСОБА_4 у реалізації його конституційного права на працю.
		Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
		Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
		Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
		Слідчим суддею встановлено, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованим у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023213220000037 від 27.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 409 КК України.
		14.01.2025 ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України - ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану.
		На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України. Зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023213220000037 від 27.09.2023; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення начальника 6 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ ОСОБА_8 від 26.09.2023; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення т.в.о. начальника 6 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ ОСОБА_9 від 14.02.2024; протоколи огляду від 12.08.2024, 13.03.2024 та 17.04.2024; протоколи огляду документів від 12.08.2024 та 26.06.2024; рапорти командира взводу МТЗ ОСОБА_10 від 01.04.2023, 01.06.2023, 01.07.2023, 01.08.2023, 01.09.2023, 01.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023, 01.01.2024 та 19.04.2023; витяги з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.11.2022 та 25.02.2022; довідка державного фінансового інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ОСОБА_11 від 11.09.2024, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
		Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення.
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
		Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		В свою чергу, підозрюваним та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
		Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України - ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, за скоєння якого передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, яке відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
		Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
		Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
		Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
		Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, як і знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
		При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
		Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 у будь-який спосіб перешкоджав досудовому розслідуванню у даному кримінальному провадженні чи перешкоджає йому в даний час у матеріалах провадження немає, і слідчому судді таких не надано, у зв`язку з чим ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні свого підтвердження не знайшов.
		Крім того, враховуючи відсутність зазначених слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні наведення конкретних фактів, які б вказували на те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також беручи до уваги, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався, слідчий суддя вважає також недоведеним зазначений у клопотанні слідчим ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Таким чином, слідчим у поданому клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Водночас, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
		Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово. За встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Надаючи оцінку наведеним в судовому засіданні захисником доводам на захист підозрюваного ОСОБА_4 про можливість застосування щодо останнього більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя враховує, що за встановлених в судовому засіданні обставин та ризиків такий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Посилання захисника на те, що цілодобовий арешт позбавить підозрюваного його конституційного права на працю, слідчий суддя до уваги не приймає та враховує, що ОСОБА_4 протягом останніх трьох місяців без будь-яких перешкод для цього офіційно не працював, а тому подана слідчому судді в день розгляду даного клопотання довідка про початок офіційної трудової діяльності ОСОБА_4 15.01.2025 слідчим суддею як підстава для незастосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прийматись до уваги не може.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання; репутацію підозрюваного.
		Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.
		Слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі кримінального провадження виправданий такий ступінь втручання у права і свободи особи підозрюваного ОСОБА_4 , що відповідає меті досягнення дієвості кримінального провадження.
		Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
		Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
		Оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру 14.01.2025, з урахуванням положень ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов`язків належить визначити до 23 год. 59 хв. 15.03.2025, тобто в межах строку досудового розслідування.
		За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові - ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово - задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
		У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків визначити до 23 год. 59 хв. 15.03.2025.
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
		Доручити виконання ухвали Кременецькому РВП ГУНП України в Тернопільській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...