Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 713/4655/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 21.01.2025. Зареєстровано: 21.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2025.
Дата набрання законної сили: 21.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/713/56/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024262060000406

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 713/4655/24 
		Провадження №1-кп/713/56/25 
		Вирок
		Іменем України
		 
		21.01.2025 м. Вижниця
		Вижницький районний суд у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 ,
		представників потерпілих адвоката ОСОБА_7 , 
		розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР №12024262060000406 від 12.08.2024  за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянство України, з освітою повною загальною середньою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3  ст.286-1КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 11.08.2024, близько 21:00 год., в умовах вечірніх сутінок, не маючи права на керування транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Небесної Сотні в с. Чорногузи Вижницького району Чернівецької області, зі сторони с. Іспас Вижницького району в напрямку м. Вижниця, зі швидкістю більше 50 км/год., що перевищує дозволену в межах населеного пункту.
		Наближаючись до будинку №115 вказаної вулиці ОСОБА_4 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який рухався вздовж правого краю проїзної частини дороги в попутному для автомобіля напрямку. Після скоєння даної ДТП водій ОСОБА_4 , з місця події втік.
		Внаслідок ДТП  ОСОБА_9 , спричинено смерть.
		Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог пп.1.5, 2.1 (а), 2.3 (б, д), 2.9 (а),  12.3, 12.4 ПДР 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 будучи допитаним в судовому засіданні, свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, за обставин, викладених в обвинувальному акті - визнав повністю. Вказав, що дійсно він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 11.08.2024 ввечері близько 21:00 год. керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer» н/з НОМЕР_1 по вул. Небесної Сотні в с. Чорногузи Вижницького району. В цей час у нього задзвонив телефон та він відволікся на дзвінок, внаслідок чого не побачив як допустився наїзду на ОСОБА_9 , який в цей час йшов по узбіччю. Після цього обвинувачений, перебуваючи в стані потрясіння від ДТП поїхав з місця ДТП та внаслідок сильного стресу ще вживав алкогольні напої. Після цього він поїхав до дому. Під час його перебування вдома приїхала поліція та його затримала. Обвинувачений звертає увагу, що він не заперечував своєї винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення. Крім того, просить суд взяти до уваги, що він являється учасником бойових дій та вже приймав участь у захисті України від збройної агресії. На даний час він звільнений зі служби у зв`язку з доглядом за мамою. Але просив прокурора направити його на службу до лав ЗСУ. Прокурор йому відмовив. 
		Обвинувачений попросив вибачення у присутньої потерпілої. Вказав, що йому дійсно шкода, що так сталось, висловив свої співчуття. Цивільні позови визнав часткового. Щодо позову ОСОБА_6 зазначив, що матеріальні заявлену суму матеріальних збитків визнає повністю. Щодо моральної шкоди готовий сплатити ОСОБА_6 200 000 грн. Аналогічно частково визнав цивільний позов ОСОБА_10 , вказавши, що готовий сплатити 200000 грн. Просив призначити йому покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, щоб він зміг вступити до лав ЗСУ, захищати Україну та зміг відшкодувати завдану шкоду. 
		У вчиненому кається, просить суворо не карати. Але готовий понести будь-яке покарання, яке на думку суду, буде необхідним та достатнім.
		 
		Потерпіла ОСОБА_6 в судому засіданні вказала, що оскільки ОСОБА_4 попросив вибачення, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Цивільний позов підтримала та просила стягнути з ОСОБА_4 12860 грн. матеріальної шкоди та 3 000 000 грн. моральної шкоди. При цьому зазначила, що вони прожили спільно з ОСОБА_9 більше 30 років.
		Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Подала цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 700000 грн.
		Представник потерпілих ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_7 в судому засіданні цивільні позови потерпілих підтримала та вказала, що, дійсно, оскільки ОСОБА_4 свою винуватість визнав, кається, готовий понести покарання, тому йому слід призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі.
		 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники судового провадження прокурор, обвинувачений не оспорюють фактичні обставини провадження і правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом  в стані алкогольного сп`яніння, вчинив порушення ПДР, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_9 та кваліфікує його дії за ч.3  ст.286-1 КК України. 
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі статтею 65 КК України суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його тяжкість, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Суд враховує, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочині.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, передбачених ст.67 КК України, - судом не встановлено.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні дітей немає, не є одруженим, але являється особою молодого віку, на д-обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, являється учасником бойових дій.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		За таких обставин, суд, ураховуючи вказані характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпеку, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що покарання обтяжують, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, у межах санкції ч.3  ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі ближче до найнижчої межі цього виду покарання. Цей вид покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім не тільки для виправлення обвинуваченого, але і для запобігання вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами.
		При цьому суд знаходить, що з аналогічних підстав до обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування на строк ближче до найнижчої межі цього виду покарання.
		Суд знаходить, що обрані судом вид та міра покарання є необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого і недопущення в подальшому вчинення злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		При цьому суд, при призначенні покарання, не знаходить підстав для застосування ст..69 КК України, оскільки, на думку суду, саме по собі каяття і визнання своєї винуватості, разом з тим, що обвинувачений з місця ДТП зник - на свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого ним злочину.
		Крім того, зважаючи на те, що злочин вчинено в стані алкогольного сп`яніння, тому підстав для застосування ст..75 КК України при призначенні покарання - немає.
		 
		Крім того, потерпілою ОСОБА_10   в особі її представника адвоката ОСОБА_7 подано цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.
		Так, позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 11.08.2024, близько 21:00 год. керуючи т/з марки «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_1 , по вул. Небесної Сотні в с. Чорногузи Вижницького району, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив ДТП, внаслідок якого помер ОСОБА_9 , який є батьком ОСОБА_10 .
		Внаслідок смерті батька потерпілій було спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та психічних переживаннях, тяжкого фізичного болю, отриманням негативних емоцій внаслідок смерті батька, порушенням звичного устрою і ритму життя, сильного емоційного потрясіння, постійного стресового стану, усвідомленням неправомірності дій обвинуваченого, погіршенням психо-емоційного здоров"я, втратою стану спокою, пригніченням, роздратованістю, страхом. Розмір спричиненої їй моральної шкоди вона оцінює в 700000 грн.
		Виходячи з викладеного ОСОБА_10 , просила суд стягнути з ОСОБА_4 7000000 грн.
		Крім того, потерпілою ОСОБА_6   в особі її представника адвоката ОСОБА_7 подано цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В позові вона посилалась на підстави, аналогічні до підстав позову ОСОБА_10 . Крім того, зазначила, що померлий ОСОБА_9 був її чоловіком, з яким вона перебувала у шлюбі проживала разом до дня смерті.
		Вказувала, що їй спричинено моральну шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та психічних переживаннях, тяжкого фізичного болю, отриманням негативних емоцій внаслідок смерті чоловіка, з яким вона спільно проживала довгий час до дня смерті, порушенням звичного устрою і ритму життя, сильного емоційного потрясіння, постійного стресового стану, усвідомленням неправомірності дій обвинуваченого, погіршенням психо-емоційного здоров"я, втратою стану спокою, пригніченням, роздратованістю, страхом. Розмір спричиненої їй моральної шкоди вона оцінює в 3 000 000грн.
		Крім того, вказувала, що злочином їй спричинено і матеріальну шкоду, яка полягає у витратах на проведення поховання чоловіка та проведення поминальних обрядів, на сумі підтверджену документально в розмірі 12860 грн.
		Виходячи з викладеного ОСОБА_6 просила суд стягнути з ОСОБА_4 12860 грн. матеріальної шкоди та 3 000 000 грн. моральної шкоди.
		 
		Вирішуючи вказані позови, суд виходить з такого.
		Відповідно до вимог частини першої статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Так, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст.1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		У відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Верховним Судом України в п.9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 звернуто зокрема увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховуються характер правопорушення, глибина душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, вимоги розумності та справедливості.
		При встановленні розміру завданої потерпілим моральної шкоди суд бере до уваги обставини кримінального провадження, ступінь моральних страждань потерпілих та їх сімей у зв`язку з втратою чоловіка та батька, те, що порушено нормальний, звичний спосіб її життя, при цьому і виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості приходить до висновку, що потерпілій ОСОБА_6 , яка являється дружиною померлого ОСОБА_9   заподіяна моральна шкода та оцінює її в 1 000 000 гривень, в той час як потерпілій ОСОБА_10 , яка є донькою померлого ОСОБА_9 заподіяна моральна шкода в сумі 300000 грн.
		Крім того, суд стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 12860 грн., які є  документально підтвердженими та які вона витратила на поховання ОСОБА_9 , зважаючи ще й на те, що ОСОБА_4 погодився їх оплатити.
		Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст..100 та 124 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3  ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та позбавити його права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання з 12.08.2024 згідно протоколу затримання від 12.08.2024., зарахувавши в строк призначеного покарання термін його попереднього ув`язнення з моменту його затримання тобто з 12.08.2024 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній у - виді тримання під вартою.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертиз в сумі 57480,90  грн.
		Цивільний позов ОСОБА_10 , в особі її представника адвоката ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 300000 грн. моральної шкоди.
		В решті позову ОСОБА_10 - відмовити за необґрунтованістю.
		Цивільний позов ОСОБА_6 , в особі її представника адвоката ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 
		1 000 000 грн. моральної шкоди. та 12860 грн. спричиненої матеріальної шкоди.
		В решті позову ОСОБА_6 - відмовити за необґрунтованістю.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду суду від 14.08.2024 на:
		- взуття правої ноги, устілку взуття лівої ноги, кепку, взуття лівої ноги, логотип автомобіля марки «Mitsubishi» та номерний знак НОМЕР_1 ;
		- транспортний засіб марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, с. Вітрянка, а користувачем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 ;
		- сліди, які перекопійовані на три відрізки липкої прозорої стрічки із поверхні багажника та частини волосяного покриву з вітрового скла з автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		 
		Речові докази:
		- Автомобіль марки «Mitsubishi» номерний знак НОМЕР_1 , який згідно постанови від 12.08.2024 на зберігання на спец майданчику центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області в м.Чернівці по вул..Комунальників,4-В - повернути власнику ОСОБА_11 . 
		-   які згідно квитанції передані на зберігання до Вижницького РВП ГУНП України в Чернівецькій області та зареєстровані в книзі обліку №1 за порядковим номером 654, а саме:
		1) сліди, які перекопійовані на 3 (три) відрізки липкої прозорої стрічки, слід пальців рук, що перекопійований на 1 (один) відрізок прозорої липкої стрічки та дактилокарта підозрюваного ОСОБА_4 , які упаковані в сейф пакет експертної служби МВС України N?6195664 (після проведення судової дактилоскопічної експертизи N?CE-19/126-24/10376-Д від 30.09.2024) - знищити;
		2) частини волосяного покриву з вітрового скла автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1 та зразки волосся з голови трупа ОСОБА_8 , які упаковані в поліетиленовий пакет (файл) (після проведення судової імунологічної експертизи N?1353 від 26.09.2024) - знищити;
		3) дзеркало заднього виду із вмонтованим відео реєстратором, яке упаковано в сейф пакет експертної служби МВС України N?6 199200 (після проведення судової комп?ютерно-технічної експертизи N?CE-19/126-24/9452-КТ від 18.09.2024) - повернути власнику ОСОБА_11 ;
		4) виріз з верхньої частини чохла переднього пасажирського сидіння, який упакований в спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?200245597 (після проведення судової біологічної експертизи N?CE-19/102-24/19801-БД від 11.10.2024) - знищити;
		5) виріз з верхньої частини чохла переднього водійського сидіння, який упакований в спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?200245596 (після проведення судової біологічної експертизи N?CE-19/102-24/19801-БД від 11.10.2024) - знищити;
		6) зразок крові ОСОБА_4 , який висушений на марлі та який упакований B спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?200245598 (після проведення судової біологічної експертизи N?CE-19/102-24/19801-БД від 11.10.2024) - знищити;
		7) біологічні зразки букального епітелію ОСОБА_12 , які упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?2901774 (після проведення судової молекулярно-генетичної експертизи N?CE-19/126-24/10377-БД від 21.10.2024 - знищити;
		8) змив (один) з важеля перемикання передач (КПП) із первинним упакуванням, який упакований в спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?2902187 (після проведення судової молекулярно-генетичної експертизи N?CE-19/126-24/10378-БД від 29.10.2024); змиви (два) з керма транспортного  засобу із первинним упакуванням, які упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?2902188 (після проведення судової молекулярно-генетичної експертизи N?CE-19/126-24/10378-БД від 29.10.2024) - знищити;
		10) змив (один) з важеля перемикання поворотів із первинним упакуванням, який упаковано в спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?2902189 (після проведення судової молекулярно-генетичної експертизи N?CE-19/126-24/10378-БД від 29.10.2024) - знищити;
		11) паралонова накладка з ручного гальма (ручника) із первинним упакуванням, яка упакована в спеціальний пакет Експертної служби МВС України N?6199083 (після проведення судової молекулярно-генетичної експертизи N?CE-19/126-24/10378-БД від 29.10.2024) - знищити;
		12) не використаний змив (один) з важеля перемикання передач (КПП), який упакований в один паперовий конверт Національної поліції України, коричневого кольору - знищити;
		13) не використані змиви (два) з керма транспортного засобу, які упаковані в один паперовий конверт Національної поліції України, коричневого кольору - знищити;
		14) логотип автомобіля марки «Mitsubishi», який упакований в сейф пакет Експертної служби МВС України N?3882499 (після проведення судової трасологічної експертизи N?CE-19/126-24/9454-ТР від 06.09.2024) - повернути власнику ОСОБА_11 ;
		15) номерний знак НОМЕР_1 , який упакований в сейф пакет Експертної служби МВС України N?6293040 (після проведення судової трасологічної експертизи N?CE-19/126-24/9454-ТР від 06.09.2024) - повернути власнику ОСОБА_11 ;
		16) одяг загиблого ОСОБА_8 , який упакований в 1 (одну) картонну коробку (після проведення медико-криміналістичної експертизи N?155-MK від 21.10.2024) - знищити;
		17) взуття загиблого ОСОБА_9 , яке упаковане в 1 (одну) картонну коробку (після проведення медико-криміналістичної експертизи N?156-МК від 21.10.2024) - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня  його проголошення.
		Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити учасникам судового провадження.
		 
		Суддя       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...