Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/6085/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 21.01.2025. Зареєстровано: 21.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/202/124/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023050000000588

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		202/6085/23
		1-кп/202/124/2025
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 січня 2025 року                                        м. Дніпро
		 
		Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі: 
		головуючого  судді         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря             ОСОБА_2 ,
		прокурора                 ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого         ОСОБА_4 , 
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Індустріальногорайонного судуміста Дніпропетровська в порядкуспеціальногосудового провадженнязавідсутності обвинуваченого(inabsentia),кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023050000000588 від 14 лютого 2023 року відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Новоселівка Краснолиманського району Донецької області, громадянина України, останнє відоме місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України  Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст.17, ч.1 ст.65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст. ст.72,73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і Збройних Сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України  в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим ім. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі  ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_6 перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву «доктрина Герасимова», де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
		У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА)  як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
		Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
		Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та Збройних Сил РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі  ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ Збройних Сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
		Також, представниками влади і Збройних Сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
		У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 06 квітня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, Російської Федерації на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» №2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» №254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		19.02.2022 керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст.51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст.23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст.36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна. 
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Наприкінці травня військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію території м. Лиман Краматорського району Донецької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.
		До участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
		З метоюстворення окупаційноїадміністрації вм.Лиман Донецькоїобласті,за вказівкиневстановлених представниківРФ,у районнихцентрах тамістах натериторії Донецькоїобласті,де органивлади Українитимчасово нездійснюють своїхповноважень,створюються непередбачені законодавствомУкраїни такзвані «державніадміністрації».З метоюнадання виглядузаконності діяльностівказаним структурнимпідрозділам,керівниками «ДНР»прийнято ряддокументів ізознаками нормативності,проте якіє нікчемнимивідповідно дозаконодавства України,зокрема:так званоюКонституцією «ДНР»від 14.05.2014,у ст.54якої вказано,що адміністративно-територіальнимиодиницями «ДНР»є районита містареспубліканського значення; так званоюПостановою «Радиміністрів ДНР»«Про введеннядержавних адміністраційна звільненихтериторіях Донецькоїнародної республіки»№32-6від 08.09.2014,у якійзазначається,що Голови«державних адміністрацій»в адміністративно-територіальниходиницях призначаютьсярозпорядженням Головиради міністрів«ДНР»; так званим Указом «Голови ДНР «Про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації Донецької народної республіки» № 13 від 19.01.2015, відповідно до якого, з метою «нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території», тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «ДНР».
		Зокрема, починаючи з 27.05.2022 до 01.10.2022, Російською Федерацією тимчасово окуповано територію м. Лиман Донецької області.
		Представниками Російської Федерації на тимчасово окупованій території м. Лиман Донецької області створено підпорядковану, керовану та фінансовану Російською Федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України.
		При цьому, представники підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Лиман Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу Російської Федерації.
		12.06.2022 указом т.зв. «главы ДНР» № 285 «Об администрации города Красный Лиман» на тимчасово окупованій території м.Лиман Донецької області створена не передбачена законодавством України т.зв. «местная администрация Донецкой Народной Республики  администрация города Красный Лиман», яка розташована за адресою: Донецька область Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 46, та на яку незаконно покладено здійснення функції властивих міській раді України.
		10.01.2015 на тимчасово окупованій території Донецької області на підставі так званого «Постановления Совета Министров ДНР № 1-38 от 10.01.2015 «О создании Государственного унитарного предприятия «Донецкая железная дорога»» (із подальшими змінами відповідно до так званого «Постановления Совета Министров ДНР № 1-23 от 12.06.2016»), виданого колишнім так званим «Главой ДНР» і «Председателем Совета Министров ДНР» ОСОБА_8 створено так зване «Государственное предприятие Донецкой Народной Республики «Донецкая железная дорога»» (далі  «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»»). Вказане підприємство здійснює свою діяльність та функціонує у складі так званого «Министерства транспорта ДНР», що створене на підставі так званого «Постановления Совета Министров ДНР № 40-8 от 22.10.2014» (із подальшими змінами).
		14.05.2022так званим«Постановлением об урегулировании некоторых вопросов железнодорожной отрасли на территориях Донецкой Народной Республики, ранее временно находившихся под контролем Украины» №58 за підписом т.зв. «голови державного комітету оборони ДНР (голови ДНР) ОСОБА_9 (досудове розслідування відносно якого проводиться в іншому кримінальному провадженні) за «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»» встановлено монополію у сфері надання послуг із транспортування вантажів та пасажирів територією «Донецької Народної Республіки». Вказаною постановою на захоплених територіях Донецької області весь майновий комплекс АТ«Укрзалізниця», у тому числі станція Лиман, передавалась «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»».
		Таким чином, після окупації м. Лиман Донецької області весь комплекс споруд та устаткування залізничної станції Лиман, розташованих за адресою: Донецька область, Краматорський район, м.Лиман, вул.Привокзальна, 14а, був захоплений окупаційною адміністрацією «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»». На базі захопленої станції «ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»», було розпочато формування структурного підприємства «залізничної станції Лиман (Красний Лиман) у м. Лиман Донецької області.
		Усвідомлюючи вказанівище обставини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,не пізніше08липня 2022року(більшточний часв ходідосудового розслідуванняне встановлено)по жовтень2022року,перебуваючи заневстановленою адресою,більш точнемісце вході досудовогорозслідування невстановлено (можливістьвстановлення вичерпана),керуючись злочиннимумислом,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи їхсуспільно небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,вчиняв умиснідії знадання допомогипредставникам окупаційноїадміністрації держави-агресорау реалізаціїїх рішеньта дійна територіїокупованого містаЛиман Донецькоїобласті,в томучислі ізвідновлення тазабезпечення належногофункціонування об`єктузалізничної інфраструктури,а такожз підготовкишляхом інвентаризаціїматеріальних ресурсіві активіввказаного об`єктудо передачінезаконно створениморганам владиДонецької народноїреспубліки. 
		Так, з метою завдання шкоди Україні, вчиняючи дії спрямовані на системну допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора у встановленні та зміцненні окупаційної влади, а також недопущення контролю української влади, в порушення вимог ст.65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді заступника начальника структурного підрозділу «Станція Лиман» в регіональній філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», залишився на території м.Лиман, шляхом власноручного написання заяви про прийом на роботу та відповідно до наказу №1/Д-8-лс від 08.07.2022, обійняв посаду начальника станції «Красный Лиман» у незаконно створеному окупаційною адміністрацією підприємстві «Государственно унитарное предприятие днр «Донецкая железная дорога».
		У подальшому, ОСОБА_5 ,усвідомлюючи протиправністьсвоїх,перебуваючи напосаді начальникастанції «КрасныйЛиман»,розробив тапідписав документпід назвою«Распоряжение від18.08.2022№9«О разделенииобязаностей междуначальником станциии егозаместителями подразделениястанция «КрасныйЛиман»,відповідно доякого,серед основнихобов`язків начальникастанції було: здійснення поточногокерівництва станцією«Красный Лиман»,організація виробничої-господарськоїта фінансово-економічноїдіяльності;здійснення організаціїта контролюза ходомвиконання поточногоремонту тадотримання технологічногопроцесу роботистанції; здійснення контролюза дотриманнязаходів безпекируху потягів,правил танорм охоронипраці,пожежної безпекиі виробничоїсанітарії; забезпечення ефективного використання і збереження матеріальних цінностей залізничної станції; представлення інтересів залізничної станції в незаконно створених органах влади, в тому числі адміністрації міста Красний Лиман, в установах і організаціях державного контролю, необхідних для забезпечення функціонування об`єкту залізничної інфраструктури. 
		Після чого, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на виконання вказівок окупаційної адміністрації щодо забезпечення залізничного сполучення з раніше окупованими територіями Донецької та Луганської областей для здійснення вантажних та пасажирських перевезень, ОСОБА_5 щоденно проводив на другому поверсі багажного відділення залізничної станції наради з працівниками, в ході яких доводив завдання, пов`язані із відновленням функціонування об`єкту залізничної інфраструктури, а саме: розбирання завалів на станційних та під`їзних коліях, вивезення сміття, їх ремонт, облаштування паркану. При цьому, ОСОБА_5 , отримуючи вказівки під час участі в нарадах окупаційної адміністрації, систематично відправляв працівників залізничної станції на виконання робіт з благоустрою вулиць міста Лиман Донецької області.
		У подальшому, будучи начальником залізничної станції,продовжуючи реалізаціюсвого злочинногоумислу,усвідомлюючи злочинність своїх дій, на виконання нормативно-розпорядчих документів Донецької народної республіки, бажаючи заподіяти шкоду Україні шляхом зниження її економічного потенціалу через відчуження об`єктів державної власності ,  ОСОБА_5 організував проведення інвентаризації майна залізничної станції «Лиман» шляхом виготовлення та підписання документа під назвою «ПРИКАЗ о проведении внеплановой инвентазизации оборотных активов подразделения «Станция Красный Лиман», відповідно до якого до складу комісії включив працівників підпорядкованого об`єкту залізничної інфраструктури. Так, ОСОБА_5 надавав вказівку підлеглим працівникам, а саме заступнику начальника станції ОСОБА_10 , агенту транспортного обслуговування 2 категорії ОСОБА_11 , проводити інвентаризацію майна шляхом звірки та внесення у звітні документи даних про наявність матеріальних цінностей (мебелі, обладнання, інших активів), що знаходилися у приміщеннях залізничної станції, з метою подальшої передачі майна у власність незаконно створеному окупаційною адміністрацією органу «Фонду державного майна Донецької народної республіки». 
		Відповідно до положень ч.5 ст.374КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Відповідно до ч.2 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так, відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.
		Відповідно до ч.4 ст.548КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.
		Повістки про виклик  ОСОБА_5 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню  ОСОБА_5 , на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України, направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст.46,47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу  ОСОБА_5 .
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 березня 2023 року, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинуваченого.
		З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку  ОСОБА_5 щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		Після постановлення ухвали слідчого Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28 березня 2023 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно  ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.4 ст.46 КПК України, ст.42 КПК України, п.8 ч.2 ст.51КПК України та ч.2 ст.297-5 КПК України, реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
		Крім цього, згідно з ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2023 року відносно  ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_4 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання остання викликалася у порядку ст.323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному сайті Індустріального районного суду м.Дніпропетровська.
		Захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймала участь у дослідженні доказів, звертала увагу суду на роль обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, виступала у дебатах, в яких просила суд визнати  ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні інкримінуємого злочину. 
		Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого  ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя. 
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст.323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Вина обвинуваченого  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами. 
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що працював начальником станції Лиман. Обвинувачений працював на посаді заступника. При наближчені ліні зіткнення, була дана рекомендація євакуйовуватись із міста. 04 квітня 2022 року свідок зібрав працівників та повідомив щодо можливості євакуїватись. Цього ж дня свдок виїхав із м.Лиман. ОСОБА_5 залишився у місті. Востанє сідок говорив з обвинуваченим напочатку червня 2022 року. У телефоній розмові ОСОБА_5 повідомив свідка, що його призначають на посаду начальника станції Лиман. Потім свідок дізнався про таке призначення із социальних мереж. Після доекупації м.Лиман, свідком було знайдено документи за підписом ОСОБА_5 як начальника станції. Після доекупації м.Лиман, обвинувачений виїхав до росії.
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснила, що є мешканкою м.Лиман. Під час окупації міста у 2022 році, його межи не покидала. Працювала на станції Лиман. Після окупації міста, ОСОБА_5 працював начальником станції ОСОБА_13 . Під час окупації станція ОСОБА_14 не підпорядковувалась Укрзалізниці. Чи співпрацював останнійц із окупаціною владою свідку не відомо. Після доокупації, обвинувачений виїхав із міста. Де він пеербуває зараз свідку також не відомо.
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що проживає у м.Лиман та під час його окупацїї, місто не залишав. Під час окупацї міста у 2022 році, познайомився із ОСОБА_5 , який після його окупацї зайняв посаду начальника станціїї ОСОБА_13 . Спілкувався з ним з приводу прцевлаштування. ОСОБА_5 призначив свідка заступником ЖД станції, яку свідок обіймав з липня по вересень 2022 року. Свідок підпорядковувався виключно ОСОБА_5 під час роботи, ОСОБА_5 давав завдання, видавав наказ про інвентарізацію. Примус до свідка на роботі ніхто не здійснював. Після деокупації міста ОСОБА_5 не бачив.
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що знає ОСОБА_5 по работі на ЖД станції Лиман. Під час окупації міста у 2022 році ОСОБА_5 займав посаду начальника станції Красний Лиман днр. Під час окупації, свідок працевлаштувався на вищезазначену станцію інженером. ОСОБА_5 був його начальником та надавав йому накази, перевіряв виконання завдань, проводив наради.
		Крім показів свідків, вина  ОСОБА_5 підтверджуються письмовими доказами, а саме:
		витягом зЄдиного реєструдосудових розслідувань№ 22023050000000588від 14.02.2023;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023, за участю свідка ОСОБА_16 , який на фото №2 впізнав особу ОСОБА_5 , який з 2017 року був праціником залізниці;
		протоколом огляду телегамм каналу від 13.03.2023 з розміщеним на ньому матеріалом та фотознімками за участю свідка  ОСОБА_16 , під час якого свідок вказав на особу ОСОБА_5 , який був колишім працівником Регіональної філії Донецька залізниця, також свідок зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_5 під час окупації було назаначено на посаду т.з. «начальника станції «Красний Лиман» ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023, за участю свідка ОСОБА_10 , який на фото №2 впізнав особу ОСОБА_5 ;
		протоколом огляду телегамм каналу від 13.03.2023 з розміщеним на ньому матеріалом та фотознімками за участю свідка  ОСОБА_10 , під час якого свідок вказав на особу ОСОБА_5 , який був колишім працівником Регіональної філії Донецька залізниця, також свідок зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_5 під час окупації було назаначено на посаду т.з. «начальника станції «Красний Лиман» ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023, за участю свідка ОСОБА_17 , який на фото №2 впізнав особу ОСОБА_5 ;
		протоколом огляду телегамм каналу від 13.03.2023 з розміщеним на ньому матеріалом та фотознімками за участю свідка  ОСОБА_17 , під час якого свідок вказав на особу ОСОБА_5 , який був колишім працівником Регіональної філії Донецька залізниця, також свідок зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_5 під час окупації було назаначено на посаду т.з. «начальника станції «Красний Лиман» ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»;
		протоколом огляду від 15.03.2023 отриманих від свідка ОСОБА_12 документів, а саме: документ під назвою «Приказ (распоряжение) 1/Д-8М от 08.07.2022г.», на 1 аркуші; світлокопія паспорта та картки платника податків ОСОБА_5 , на 5 аркушах; фотокартка, 1 шт.; документ під назвою «Направлення на обов язковий попередній (періодичний) медичний огляд працівника 957», на 1 аркуші; документ під назвою «Медична довідка», серія 12ЯЯУ, №844478, на 1 аркуші; документ під назвою «Сертифікат», 2 серія РРТ №477483, на 1 аркуші; світлокопія свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_1 , на 1 аркуші; світлокопія свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_2 , на 1 аркуші; світлокопія диплому спеціаліста НОМЕР_3 , на 1 аркуші; світлокопія додатку до диплому про вишу освіту НОМЕР_3 , на 1 аркуші; світлокопія диплому бакалавра НОМЕР_4 , на 1 аркуші: світлокопія додатку до диплому про вищу освіту ХА №32803533, на 1 аркуші; світлокопія Довідки №1328, на 1 аркуші; документ під назвою «Личная карточка работника», на 1 аркуші; документ під назвою «Распоряжение 18.08.2022г. №9», на 10 аркушах; Документ під назвою «Табель учета рабочего времени за июль 2022 года», на 5 аркушах; власноручно виготовлений документ під назвою «Объяснительная», на ім`я «генерального директора ГУП ДНР «Донецкая железная дорога» ОСОБА_18 » від « ОСОБА_19 », на 1 аркуші; документ під назвою «Приказ», на 3 аркушах; документ «22.08.2022г №9» на 2 аркушах; документ «16.08.2022г. №8» на 2 аркушах; документ «16.08.2022г. №8», на 2 аркушах; документ «16.08.2022г. №8» на 2 аркушах; документ «09.08.2022 №ДС-01/07, на 1 аркуші; документ на ім`я «Начальника структурного подразделения «Дирекция управления движением» I УП ДНР «Донецкая железная дорога» ОСОБА_20 » за підписом «Начазьника станции Красный Лиман ОСОБА_19 », на 1 аркуші; документ «09.08.2022 №ДС-01/07 на 1 аркуші; документ під назвою «Распоряжение 18.08.2022г. №9» на 10 аркушах; документ «16.08.2022г. №8» на 2 аркушах; документ «Отчет « ОСОБА_21 », «Отчет « ОСОБА_22 » на 1 аркуші; документ «Отчет « ОСОБА_23 » на 3 аркушах; документ під назвою «Список работников станции Красный Лиман для получения гуманитарной помощи» на 15 аркушах; документ під назвою «Указ глави донецкой народной республики», 1 апреля 2022 года №112 на 5 аркушах; документ під назвою «Постановление об урегулировании некоторых вопровов железнодорожной отрасли на территориях донецкой народной республики, ранее временно находившихся под контролем Украины», 14 мая 2022 года №58 на 5 аркушах;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.03.2023, за участю свідка ОСОБА_12 , який на фото №2 впізнав особу ОСОБА_5 ;
		протоколом огляду телегамм каналу від 14.03.2023 з розміщеним на ньому матеріалом та фотознімками за участю свідка  ОСОБА_12 , під час якого свідок вказав на особу ОСОБА_5 , який був колишім працівником Регіональної філії Донецька залізниця, також свідок зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_5 під час окупації було назаначено на посаду т.з. «начальника станції «Красний Лиман» ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»;
		висновком експерта№135від 07квітня 2023року,згідно якогопідписи відімені «ГрибановаА.С.»у документах:«Приказ (Распоряжение)№ 1/Д-8-лсот 08.07.2022»-підпис внизудокумента,виконаний міждрукованим текстом«С приказом(распоряжением)ознакомлен» тарукописним текстом«08.07.2022»;«Приказ (Распоряжение)№1/Д-8-лсот 08.07.2022»-підпис назвороті документа,виконаний післядрукованого тексту«С условиямиработы согласен(согласна);«Распоряжениеот 18.08.2022№ 9«О разделенииобязанностей междуначальником станциии егозаместителями подразделениястанция «КрасныйЛиман» -підпис,виконаний наостанньому аркушідокумента міждрукованим текстом«Начальник станции ОСОБА_24 »та « ОСОБА_19 »;«Объяснительная» -підпис,виконаний назворотній сторонідокумента післярукописного тексту«16.08.2022»;«Приказ опроведении внеплановойинвентаризации оборотныхактивов подразделения«Станция КрасныйЛиман»» -підпис,виконаний наостанньому аркушідокумента міждрукованим текстом«Начальник станцииКрасный Лиман»та « ОСОБА_19 »;лист від22.08.2022№ 9«Начальнику структурногоподразделения «Дирекцияуправления движением»ГУП ДНР«Донецкая железнаядорога» ОСОБА_20 »,-підпис,виконаний надругому аркушідокумента міждрукованим текстом«Начальник станцииКрасный Лиман»та « ОСОБА_19 »;лист від16.08.2022№ 8«Начальнику структурногоподразделения «Дирекцияуправления движением»ГУП ДНР«Донецкая железнаядорога» ОСОБА_20 »,-підпис,виконаний надругому аркушідокумента міждрукованим текстом«Начальник станцииКрасный Лиман»та « ОСОБА_19 »;лист від09.08.2022№ Дс-01/07«Начальнику структурногоподразделения «Дирекцияуправления движением»ГУП ДНР«Донецкая железнаядорога» ОСОБА_20 »,-підпис,виконаний внизудокумента міждрукованим текстом«Начальник станцииКрасный Лиман»та « ОСОБА_19 »,виконані ОСОБА_5 .
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
		Відповідно до ст.94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		В судових дебатах захисниця обвинуваченого зазначила, що вина ОСОБА_5 у судовому засіданні не доведена, оскільки стороною обвинувачення суду не було надано достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_5 умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації державі-агресору.
		Разом із цим, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого  ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, за обставин, встановлених судом.
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_5 суд кваліфікуєза ч.1 ст.111-2 КК України, а саме пособництво державі-агресору, тобто у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинене громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації рішень та дій окупаційної адміністрації держави-агресора, підготовки матеріальних ресурсів та інших активів представникам окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Згідно зі ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому  ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, на утриманні нікого не має.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та інших органах державної влади, місцевого самоврядування з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		При цьому, підстав для застосування положень статті 69КК України до обвинуваченого  ОСОБА_5 суд не вбачає.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової почеркознавчої експертизи №135від 07квітня 2023рокуу розмірі 5735,52 грн.. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2КК Українита призначити їй покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, повьязаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-госодарських функцій на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна на користь держави.
		Строк відбуттяпокарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Речові докази: Приказ (Распоряжение) №1/Д-8-лс от 08.07.2022; Распоряжение від 18.08.2022 №9 «О разделении обязаностей между начальником станции и его заместителями подразделения станция «Красный Лиман»; Табель учета рабочего времени на июль 2022 года; Обьяснитсльная; Приказ о проведении внеплановой инвентаризации оборотных активов подразделения «Станция Красный Лиман»; Лист від 22.08.2022 № 9; Лист від 22.08.2022 №8; Лист від 09.08.2022 № Дс-01/07, направлення, виписане на ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 02.02.2021 для проходження медичного огляду на яких містяться підписи схожі на особистий підпис ОСОБА_5 , викопані вказаним громадянином у період його перебування на посаді начальника «Станции Красный Лиман» ГУП ДПР «Донецкая железная дорога»  залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 5735 (пьять тисяч сімсот тридцять пьять) грн. 52 коп.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...