Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/4790/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2025.
Дата набрання законної сили: 15.01.2025
Номер судового провадження: 61-14472ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 712/4790/23
		провадження № 61-14472св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - Супряги Олександра Петровича на постанову Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Гончар Н. І., Новіков О. М.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		1.                 У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		2.                 Позовна заява мотивована тим, що з 01 квітня 2019 року вона перебувала у трудових відносинах з управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області та працювала на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту Управління.
		3.                 26 січня 2023 року вона отримала попередження за підписом голови комісії з реорганізації Управління Філоненко О. А. від 17 січня 2023 року № 09-09-131 про скорочення чисельності та штату працівників Управління на підставі наказу голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України від 16 січня 
		2023 року №9-ОД та наказу голови комісії з реорганізації Управління від 16 січня 2023 року №9, та про наступне звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 18 квітня 2023 року.
		4.                 Наказом від 11 квітня 2023 року № 137-к її звільнено із займаної посади 
		18 квітня 2023 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
		5.                 Вказувала, що Головою комісії з реорганізації Управління не забезпечено дотримання процедури вивільнення та працевлаштування позивача у зв`язку з реорганізацією Управління. ОСОБА_1 було звільнено з роботи з порушенням вимог чинного законодавства, а саме статей 40, 49-2 КЗпП України, оскільки не було запропоновано іншої посади на підприємстві правонаступнику - Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, одночасно з попередженням про звільнення та голова комісії з реорганізації Управління діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		6.                 З огляду на вказане просила визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 11 квітня 2023 року №137-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області або на рівнозначній посаді, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення рішення, стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		7.                 Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2023 року у складі судді Мірошниченко Л. Є. закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Роз`яснено позивачці, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та за предметною підсудністю.
		8.                 Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір між сторонами виник з приводу винесення щодо ОСОБА_1 наказу про звільнення до відповідача - державної установи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке є юридичною особою публічного права та суб`єктом владних повноважень, що дійсно свідчить про публічно-правовий характер даного спору
		9.                 З огляду на зміст заявлених вимог та на суб`єктний склад сторін, суд дійшов висновку про те, що справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, є справою адміністративної юрисдикції, оскільки в даному випадку має місце спір між учасниками публічно-правових відносин, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		10.             Постановою Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2023 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		11.             Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірні правовідносини є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки видача наказу про звільнення позивачки не є реалізацією уповноваженими особами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області публічно-владних управлінських функцій та не було спрямовано на задоволення публічного інтересу, а є суто трудовими відносинами працівника та роботодавця.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		12.             У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ГУ ПФУ в Черкаській області - 
		Супряги О. П. на постанову Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 
		2023 року.
		13.             Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 рокуу складі колегії суддів Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 
		14.             Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 листопада 
		2023 року № 1466/0/226-23 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2023 року справу призначено судді-доповідачеві - Сакарі Н. Ю., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Білоконь О. В.
		15.             Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		16.             У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Черкаській області, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.
		17.             Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, вказує, що суд апеляційної інстанції порушив правила юрисдикції, безпідставно скасував закону ухвалу районного суду. Також заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
		18.             Касаційна скарга мотивована тим, що 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.
		19.             Основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби.
		20.             Відносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням регламентуються нормами адміністративного законодавства, а спори, які виникають із таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 426/160/14, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/33941/16.
		21.             Таким чином, на переконання заявника, суд апеляційної інстанції порушив правила юрисдикції спору та не дотримав положення статті 263 ЦПК України щодо обґрунтованості судового рішення.
		22.             Просив провести розгляд справи з викликом сторін.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		23.             У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Тобота Ю. С., які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, у яких остання просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням, і на момент виникнення спору позивачка не була державним службовцем, а спір у правовідносинах, які виникають із трудових відносин, не пов`язаних з проходженням публічної служби, є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права. Отже спір, що виник у зв`язку із звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
		24.             У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли заперечення на відзив на касаційну скаргу.
		25.             У січні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тобота Ю. С. подала до суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією у разі закриття провадження у справі.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		26.                   Судами попередніх інстанцій встановлено, що  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області і просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області №137-к від 11 квітня 2023 року за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області Філоненко О. А. про звільнення ОСОБА_1 18 квітня 
		2023 року у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. 
		27.                   Також просила суд поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 05 червня 2023 року, просила стягнути моральну шкоду.
		28.                    ОСОБА_1 , обґрунтовуючи незаконність її звільнення та підстави для поновлення на роботі, зазначає про наявні на час її звільнення вакансії в органах Пенсійного фонду України, на які б вона могла претендувати. Згідно з матеріалами справи основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		29.             Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;  4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		30.             Касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		31.             Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		32.             Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		33.             Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		34.             Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		35.             Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		36.             Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		37.             Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
		38.             Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні керуватися сутністю права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 520/13190/17 (провадження № 11?1066апп18), від 27 листопада 2018 року у справі № 820/3534/17 (провадження № 11-870апп18).
		39.             Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).
		40.             Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		41.             Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (див. постанови від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22), від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19 (провадження № 14-178цс20) та інші).
		42.             Відповідно до статті 14 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - у редакціях до 01 січня 2023 року) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України. 
		43.             За змістом статей 4, 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - у редакціях до 01 січня 2023 року) Фонд діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України з огляду на сферу діяльності Фонду, спрямовану на задоволення публічного інтересу держави. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.
		44.             Відповідно до частини другої статті 81 ЦК України юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Ця норма права містить вказівку на одну зі складових порядку створення юридичних осіб публічного права. У частині третій статті 81 ЦК України вказується, що в ЦК України встановлюється порядок створення виключно юридичних осіб приватного права, тоді, як порядок створення юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.  За частиною другою статті 169 ЦК України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Однією з ознак юридичної особи публічного права є реалізація публічних інтересів держави чи територіальної громади. Головна відмінність між ними полягає в тому, що юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів (статуту або засновницького договору, якщо інше не встановлено законом) рівноправними суб`єктами на договірних засадах, що й визначає приватноправовий характер їх взаємовідносин (див. пункти 88 - 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 573/1020/22 (провадження № 14-40цс23)).
		45.             Тобто, Фонд належав до юридичних осіб приватного права.
		46.             За змістом пункту 12 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV та пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (у редакціях до 01 січня 2023 року), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
		47.             Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 грудня 2023 року у справі № 442/3240/23-ц (провадження № 61-15536св23) сформулював висновок про адміністративну юрисдикцію спорів у аналогічних справах з огляду на публічне правонаступництво між ФСС України і Пенсійним фондом України. Касаційний суд зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
		48.             У постанові від 09 грудня 2024 року у справі №712/4776/23 (провадження 
		№ 61-13644сво23) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України відбулося специфічне правонаступництво, за якого згідно з ухваленим Верховною Радою України Законом № 2620-ІХФонд як юридична особа приватного права припинився, однак його повноваження, що стосувалися чутливої для держави сфери загальнообов`язкового державного соціального страхування, набув Пенсійний фонд України як юридична особа публічного права та центральний орган виконавчої влади, що також був наділений функціями у сфері загальнообов`язкового державного страхування (пенсійне страхування).
		49.             Спори за вимогами, які спрямовані на поновлення працівників Фонду, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на роботі в органах Пенсійного фонду та стосуються прийняття на публічну службу, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що на час звільнення таких працівників останні не перебували на державній службі та Пенсійний фонд України і його територіальні органи не здійснювали щодо них публічно-владних управлінських функцій.
		50.             Зважаючи на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги спрямовані на захист прав та інтересів працівника щодо поновлення її на посаді, у зв`язку зі звільненням, що належить до державної служби в органах Пенсійного фонду України, розгляд яких має відбуватись у порядку адміністративного судочинства, що не врахував суд апеляційної інстанції.
		51.             За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції.
		 
		Щодо заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією 
		52.             У заяві про направлення справи за встановленою юрисдикцією у разі закриття провадження у справі представник ОСОБА_1 - адвокат 
		Тобота Ю. С. просить передати справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.
		53.             Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» вніс зміни до частини четвертої статті 414 ЦПК України й установив, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
		54.             Водночас, за результатами розгляду вказаної справи суд касаційної інстанцій скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку із чим у суду касаційної інстанції відсутні підстави для направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		55.             З огляду на вказане заява представника ОСОБА_1 - адвоката
		Тоботи Ю. С. про направлення справи за встановленою юрисдикцією у разі закриття провадження задоволенню не підлягає.
		Щодо розгляду справи з викликом сторін
		56.             ЄСПЛ вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Жук проти України» (Zhuk v. Ukraine), заява № 45783/05).
		57.             Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		58.             Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
		59.             Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі Верховний Суд вирішує з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
		60.             Касаційний суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
		61.             З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що сторони у справі вже надали аргументи на підтвердження своїх вимог або заперечень, остання підлягає розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.
		62.             Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін та/або їх представників у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень.
		63.             У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
		64.             Підстав для розгляду справи в судовому засіданні за участю сторін немає.
		65.             Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи в судовому засіданні за участю сторін судом касаційної інстанції відсутні, а тому у задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Черкаській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін необхідно відмовити.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		66.             Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини встановлені судом першої інстанції повно, але допущено неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду -скасуванню, ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
		Керуючись статтями 400, 413, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.                 У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про розгляд справи з викликом сторін відмовити.
		2.                 У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката 
		Тоботи Юлії Сергіївни про направлення справи за встановленою юрисдикцією відмовити.
		3.                 Касаційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - Супряги Олександра Петровича задовольнити.
		4.                 Постанову Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2023 рокускасувати, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 
		2023 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...