Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990SСGС/20/24 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2025.
Дата набрання законної сили: 12.12.2024
Номер судового провадження: 11-222сап24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		Справа № 990SCGC/20/24
		Провадження № 11-222сап24
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді - доповідача Шевцової Н. В.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А. 
		за участю:
		секретаря судового засідання Лук`яненко О. О.,
		представника скаржниці - Казарновського О. Л.,
		представника ВРП - Нарольської Т. С.,
		розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Казарновський Олександр Львович, на рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2024 року 
		№ 2687/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду її скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21,
		УСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
		1.              23 вересня 2024 року  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Казарновський О. Л. (далі також скаржниця), звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 12 вересня 2024 року № 2687/0/15-24 «Про скасування частково рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та ухвалення нового рішення»(далі - оскаржуване рішення).
		2.              На обґрунтування наведених у скарзі вимог представник скаржниці зазначає про відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з відсутністю в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року 
		№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), та наполягає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону як таке, що: прийняте без урахування суттєвих обставин справи; не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків. При цьому представник скаржниці вважає помилковими мотиви, з яких ВРП відхилила доводи скарги. Крім того, представник скаржниці зауважує, що в оскаржуваному рішенні ВРП застосувала частину четверту статті 49 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), яку на час розгляду дисциплінарної справи було з нього виключено, та не врахувала висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 6 червня 2024 року у справі № 990SCGC/1/23 (провадження 
		№ 11-193сап23) за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу ВРП.
		3.              Так, представник скаржниці звертає увагу, що Третя Дисциплінарна палата ВРП (далі - Дисциплінарна палата) своїм рішенням притягнула суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, оскільки вважала, що вона допустила безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду низки справ протягом строку, встановленого законом. При цьому Дисциплінарна палата не розрізняла як окремі підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності події «допущення суддею розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом» та «невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом». Своєю чергою ВРП в оскаржуваному рішенні ці підстави розділила, вважаючи, що у справах № 522/4904/18 та № 522/2784/18 є склад дисциплінарного проступку «безпідставне затягування розгляду справи», у справах № 522/23705/17 та № 522/7717/17 - «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом», а у справі № 522/2359/18 - склад обох наведених дисциплінарних проступків. У справі № 522/2782/18 ВРП не встановила складу дисциплінарного проступку. 
		Однак, на переконання представника скаржниці, застосування у пункті 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII сполучника «або» між двома підставами притягнення судді до дисциплінарної відповідальності - «безпідставне затягування» і «невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи» - унеможливлює одночасне застосування таких підстав. При цьому представник скаржниці вважає, що визначення «протягом строку, встановленого законом» стосується обох наведених підстав дисциплінарної відповідальності судді, а тому підставами для дисциплінарної відповідальності судді відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII є: 1) «безпідставне затягування розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом»; 2) «невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом».
		Представник скаржниці наполягає, що аналогічну правову позицію щодо застосування однакових наслідків, відокремлених сполучником «або», виклав Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 815/1554/17, яку ВРП помилково, на переконання представника скаржниці, вважала нерелевантною спірним правовідносинам. Крім того, представник скаржниці звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні ВРП покликається на висновок про можливість кваліфікації дій судді за двома складами дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 990SCGC/9/24 (провадження № 11-78сап24). Однак у наведеній постанові це питання взагалі не досліджувалося і такий висновок відсутній. 
		4.              Поряд із цим представник скаржниці стверджує, що у наведених судових справах суддя в повному обсязі та належним чином виконувала покладені на неї обов`язки судді та докладала всіх можливих зусиль для виконання цих обов`язків, з урахуванням обставин конкретних справ. Неможливість розгляду зазначених справ у встановлений законом строк була обумовлена виключно об`єктивними причинами. Виконання судом обов`язків з дотримання прав осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, зокрема права на ознайомлення з матеріалами справи, права бути повідомленим про час та місце розгляду справи, права брати участь в розгляді справи, на переконання представника скаржниці, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
		У цьому контексті представник скаржниці зауважив, що в 2018 році навантаження на суддю ОСОБА_1. становило 1259,5 справи. При цьому рішенням Ради суддів України від 12 червня 2014 року № 36 було схвалено модельне навантаження на суддю на 2017 рік - 183 справи, яким воно лишалося і у 2018 року. Таке навантаження, яке для судді ОСОБА_1. обирала автоматична система розподілу справ, за твердженням її представника, об`єктивно унеможливлювало суворе дотримання встановлених законом строків розгляду справ.
		Представник скаржниці зазначає, що всі справи, несвоєчасний розгляд яких, за висновком ВРП, містить склад дисциплінарного проступку, суддя ОСОБА_1. розглядала в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). При цьому представник скаржниці переконує, що законодавцем встановлено строки накладення адміністративного стягнення та строки розгляду справи про адміністративне правопорушення з метою дотримання принципу правової визначеності та недопущення затягування розгляду справ. Водночас неможна ототожнювати поняття «строк накладення адміністративного стягнення», який чітко визначений законом, не підлягає продовженню і сплив якого виключає можливість накладення адміністративного стягнення, та «строк розгляду справи», який законом встановлений, але наслідки недотримання якого законом не визначені.
		Із покликанням на приписи КУпАП, зокрема статті 7, 268, 277, 277-2 цього Кодексу, представник скаржниці наполягає, що суворе дотримання вимог закону, якими гарантовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є першочерговим обов`язком судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення. Намагання розглянути справу про адміністративне правопорушення в строки, передбачені статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення та статтею 277 цього Кодексу - для розгляду справи, за жодних обставин не може бути підставою для порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Покликаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 482/9/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/13, представник скаржниці наполягає, що неможливість повідомити особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи або відсутність доказів того, що особа про час та місце розгляду справи повідомлена, виключає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття у такій справі судового рішення незалежно від спливу встановленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення. При цьому представник скаржниці зауважує, що стаття 277-2 КУпАП вимагає, щоб повідомлення про розгляд справи було вручене особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, за три доби до дня розгляду справи в суді. Єдиним способом повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату та час розгляду справи є вручення такій особі повістки шляхом її вручення в суді, в разі якщо особа до суду з`явилась, або засобами поштового зв`язку. З урахуванням положень статті 268 КУпАП про те, що під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, у суду повинно бути письмове підтвердження того, що особа повістку отримала. Обов`язку сповіщати особу про дату розгляду справи у суду немає лише щодо осіб, до яких застосовано адміністративне затримання, оскільки справа розглядається, коли таку особу доставляють до суду працівники поліції. За доводами представника скаржниці, з моменту визначення суддею дати розгляду справи до розрахованої з урахуванням нормативних строків доставлення поштової кореспонденції дати повернення зворотного повідомлення про вручення судової повістки має пройти не менше ніж три тижні, що перевищує встановлений статтею 277 КУпАП п`ятнадцятиденний строк розгляду справи.
		З огляду на викладене представник скаржниці зазначає, що неможливість розгляду судом справи про адміністративне правопорушення у встановлений статтею 277 КУпАП п`ятнадцятиденний строк пов`язана, насамперед, не з «недоліками в організації праці судді», «неналежним плануванням судових засідань», навіть не з надмірною завантаженістю, а з необхідністю дотримання вимог закону щодо повідомлення особи про час та місце розгляду справи. При цьому, на переконання представника скаржниці, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII відповідальність судді за розгляд справи про адміністративне правопорушення поза межами визначеного статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення не встановлена, оскільки цей строк не є встановленим законом строком розгляду справи. 
		5.              Стосовно висновку ВРП про невжиття суддею ОСОБА_1. заходів щодо розгляду справи № 522/23705/17 протягом строку, встановленого законом, її представник зазначає, що в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності розглянути цю справу було неможливо з об`єктивних причин, а оскаржуване рішення не містить мотивів, з яких ВРП дійшла протилежних висновків.
		За доводами представника скаржниці, якщо справу не було розглянуто протягом встановленого законом строку з об`єктивних причин, а після спливу цього строку рішення у справі не приймається, то, залежно від конкретних обставин справи, це може становити інший склад дисциплінарного проступку, але у жодному разі не «невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом».
		Представник скаржниці також зауважує, що ВРП в оскаржуваному рішенні зазначила, що «невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, полягає в необґрунтованому невиконанні передбачених процесуальним законодавством заходів, які були обов`язковими до виконання відповідно до закону», однак не вказала, які саме заходи для розгляду справи протягом строку, встановленого законом, суддя мала вжити та не вжила, як і не зазначила, який саме строк розгляду справи, встановлений законом, порушила суддя. При цьому в оскаржуваному рішенні, як стверджує представник скаржниці, ВРП не навела мотивів, з яких вона дійшла висновку, що призначення розгляду справи з урахуванням можливості належного повідомлення особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, містить склад дисциплінарного проступку. 
		6.              Стосовно висновку ВРП про те, що у справі № 522/2359/18 суддя ОСОБА_1 допустила одночасно «безпідставне затягування розгляду справи» та «невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом», її представник зазначає, що розглянути цю справу в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності також об`єктивно не було можливо, оскільки особа не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а суддя тривалий час перебувала у відпустках. При цьому представник скаржниці зауважує, що в оскаржуваному рішенні ВРП зазначила, що призначення суддею у справі про адміністративне правопорушення судового засідання через 2 місяці 25 днів (майже через 3 місяці з урахуванням строку накладення адміністративного стягнення, визначеного статтею 38 КУпАП) є невиправдано великим інтервалом та свідчить про безпідставне затягування суддею строку розгляду зазначеної справи, однак не навела мотивів, чому вважає, що перебування судді у відпустках є поважною причиною для того, щоб не розглянути протягом встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення справу № 522/2782/18, у якій ВРП не встановила складу дисциплінарного проступку, а для справи № 522/2359/18 ці ж обставини не є поважними.
		Представник скаржниці також наполягає, що оскаржуване рішення не містить мотивів, з яких ВРП кваліфікувала тривалість розгляду справи після 1 травня 2018 року (дати спливу тримісячного строку накладення адміністративного стягнення) як «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом». При цьому представник скаржниці стверджує, що у цій справі не було й безпідставного затягування її розгляду. Так, представник скаржниці зазначає, що направлення справи до Київського районного суду міста Одеси 18 червня 2018 року не знаходиться в причинному зв`язку із пропуском строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначеним статтею 277 КУпАП. Помилкове призначення справи до розгляду на 28 травня 2018 року (вихідний день після свята) не може кваліфікуватися як безпідставне затягування суддею строку розгляду справи, і ця помилка не знаходиться у причинному зв`язку із порушенням встановленого статтею 277 КУпАП п`ятнадцятиденного строку розгляду справи, оскільки цей строк сплив значно раніше. Неможливість розгляду цієї справи в період з 25 липня до 18 вересня 2018 року була викликана надмірним навантаженням судді, оскільки лише в період з 27 квітня до 13 листопада 2018 року судді надійшло для розгляду 953 справи, а розглянула вона у цей період 1198 справ.
		Водночас представник скаржниці наполягає, що «невжиття протягом тривалого часу заходів щодо призначення для розгляду справи з метою ухвалення судового рішення», про яке ВРП зазначила в оскаржуваному рішенні, не є підставою для дисциплінарної відповідальності судді відповідно до статті 106 Закону № 1402-VIII. 
		7.              Щодо висновку ВРП про безпідставне затягування суддею ОСОБА_1. розгляду справи № 522/4904/18 її представник зауважує, що у цій справі ВРП погодилася з наявністю об`єктивних причин, які завадили розгляду справи до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, однак дійшла висновку про те, що після цього протягом 5 місяців суддя ОСОБА_1. не вчинила жодних дій з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті, що вважала безпідставним затягуванням розгляду справи. Натомість представник скаржниці стверджує, що у період після спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності та до відпустки судді у зв`язку із вагітністю та пологами цю справу вона не розглянула у зв`язку із надмірною завантаженістю (у період з 16 травня до 13 листопада 2018 року судді надійшло для розгляду 892 справи, а розглянула вона у цей період 1191 справу). Представник скаржниці також зауважує, що після виходу з відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами цю справу, яку секретар помилково не передала для перерозподілу іншому судді, суддя ОСОБА_1. призначила до розгляду негайно після того, як секретар знайшла зазначену справу. Водночас представник скаржниці наполягає, що пунктом 2 частини першої статті 106 
		Закону № 1402-VIII визначено дисциплінарну відповідальність судді саме за «безпідставне затягування розгляду справи протягом строку, встановленого законом», а не за «безпідставне затягування розгляду справи», а тому вважає помилковим висновок ВРП про наявність у діях судді у цій справі складу дисциплінарного проступку. 
		При цьому представник скаржниці зауважує, що в оскаржуваному рішенні ВРП не навела мотивів, з яких дійшла висновку, що у цій справі суддя свідомо вчиняла / не вчиняла процесуальні дії, що вплинуло на можливість розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а також не зазначила, які саме дії судді слід було вчинити / не вчинити для того, щоб розглянути справу протягом строку, встановленого законом.
		8.              Стосовно висновку ВРП про безпідставне затягування суддею ОСОБА_1. розгляду справи № 522/2784/18 її представник зазначає, що розглянути цю справу до спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності також було неможливо з об`єктивних підстав. При цьому в оскаржуваному рішенні ВРП зазначила, що із 4 травня 2018 року (закінчення строку накладення адміністративного стягнення) до 13 листопада 2018 року (відпустка судді), тобто протягом 6 місяців, суддя ОСОБА_1. не вчиняла жодних дій з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті, а тому дійшла висновку про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку - безпідставне затягування розгляду справи № 522/2784/18. Однак, як стверджує представник скаржниці, в оскаржуваному рішенні у цій частині ВРП не врахувала, що у вказаний період суддя кілька разів перебувала у відпустках, та не мотивувала, чому перебування судді у відпустці не є поважною причиною для того, щоб не розглядати справу про адміністративне правопорушення. Крім того, представник скаржниці нагадує про надмірне завантаження судді у вказаний період, а також зауважує, що оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності у цій справі вже сплив, то при призначенні до розгляду справ про адміністративні правопорушення суддя надавала перевагу не цій справі, а справам, у яких строк притягнення до адміністративної відповідальності ще не сплив.
		9.              Щодо висновку ВРП про невжиття суддею ОСОБА_1. заходів щодо розгляду справи № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) протягом строку, встановленого законом, її представник зазначає, що в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності (до 21 липня 2017 року) розглянути справу з дотриманням вимог закону було неможливо з об`єктивних причин, насамперед, у зв`язку із прямою законодавчою забороною її розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та незабезпеченням працівниками поліції, які складали протоколи про адміністративне правопорушення, доставлення особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, до суду, а також у зв`язку із необхідністю належного повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи. Представник скаржниці наголошує, що в оскаржуваному рішенні ВРП не навела мотивів, з яких дійшла протилежних висновків, та не зазначила, які ще заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом (одна доба з дати надходження протоколу до суду), крім направлення повісток через канцелярію суду, мала вжити суддя та яким нормативним актом передбачено такі заходи. 
		10.           На переконання скаржника, ВРП не мала б посилатися в оскаржуваному рішенні на акти про перевищення строків притягнення до адміністративної відповідальності, затверджені керівником апарату Приморського районного суду м. Одеси Німас І. Я., оскільки її дії щодо затвердження вказаних актів визнано протиправними в судовому порядку. 
		11.           Крім того, представник скаржниці зауважує, що Дисциплінарна палата перевищила строки дисциплінарного провадження, а ВРП при розгляді скарги судді погодилась з тим, що строки розгляду було порушено, але застосувала подвійні стандарти і зазначила, що у Дисциплінарної палати були на те об`єктивні причини, а саме: тривале очікування відповідей на запити та значна завантаженість. У цьому контексті представник скаржниці доводить, що дисциплінарний орган прийняв рішення про притягнення скаржниці до дисциплінарної відповідальності через шість місяців після спливу граничного строку розгляду дисциплінарної справи та через сім місяців після отримання останніх, витребуваних доповідачем, документів.  
		12.           Представник скаржниці також стверджує, що станом на 16 червня 2021 року, коли Дисциплінарна палата прийняла рішення про притягнення скаржниці до дисциплінарної відповідальності,Закон № 1798-VIII не передбачав можливості розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, а отже, Дисциплінарна палата не мала правових підстав для розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді. Однак Дисциплінарна палата розглянула справу за відсутності судді ОСОБА_1 , яка до того ж не була належним чином повідомлена про засідання Дисциплінарної палати, призначене на 16 червня 2021 року. У цьому контексті представник скаржниці переконує, що за таких обставини ВРП при розгляді скарги мала дійти висновку про незаконність дій її Дисциплінарної палати з розгляду дисциплінарної справи та прийняти єдине можливе у такому випадку рішення, передбачене пунктом 1 частини десятої статті 51 Закону № 1798-VIII, а саме: скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження. Натомість ВРП в оскаржуваному рішенні, виправдовуючи, як уважає представник скаржниці, допущені дисциплінарним органом порушення, застосувала нечинну станом на 16 червня 2021 року частину четверту статті 49 Закону № 1798-VIII, яка дозволяла розгляд дисциплінарної справи за відсутності судді, і при цьому проігнорувала висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 6 червня 2024 року у справі № 990SCGC/1/23 (провадження № 11-193сап23), про те, що суддя ОСОБА_1. не була належним чином повідомлена про засідання Дисциплінарної палати.
		Позиція ВРП
		13.           23 жовтня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив ВРП на скаргу, у якому представник ВРП просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
		14.           Представник ВРП зазначає, що під час розгляду скарги судді ОСОБА_1. на рішення Дисциплінарної палати про притягнення її до дисциплінарної відповідальності ВРП урахувала доводи скарги, які були аналогічними доводам, викладеним у цій скарзі. Проте доводи скаржниці та її представника не спростували викладених в оскаржуваному рішенні висновків ВРП про вчинення суддею дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		15.           Представник ВРП наголошує, що, приймаючи оскаржуване рішення, ВРП діяла на підставі повноважень, наданих законом, рішення є мотивованим та обґрунтованим, а скарга не містить аргументів, якими б можна було спростувати висновки ВРП.
		Рух скарги
		16.           Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 3 жовтня 2024 року відкрила провадження за поданою представником ОСОБА_1. скаргою та ухвалою від 23 жовтня 2024 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні, про що повідомила учасників справи.
		Обставини справи
		17.           9 квітня 2020 року до ВРП за вхідним № М-146/48/7-20 надійшла скарга ОСОБА_2 на дії судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1. під час розгляду справ № 522/23705/17, № 522/2359/18, № 522/2782/18, № 522/4904/18, № 522/2784/18, № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19), у якій заявник повідомляв про допущення суддею ОСОБА_1 поведінки, що, як він уважає, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а саме безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду вказаних справ протягом строку, встановленого законом.
		18.           Дисциплінарна палата ухвалою від 26 серпня 2020 року № 2469/3дп/15-20 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме: безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом. Водночас Дисциплінарна палата не встановила ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		19.           Ухвалою від 18 листопада 2020 року № 3160/3дп/15-20 Дисциплінарна палата продовжила строк розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргою ОСОБА_2 стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1.
		20.           Дисциплінарна палата розгляд дисциплінарної справи щодо судді ОСОБА_1 призначала тричі: 18 листопада та 2 грудня 2020 року і 16 червня 2021 року.
		21.           На засідання 18 листопада 2020 року суддя ОСОБА_1. не прибула, попередньо надіслала на адресу дисциплінарного органу заяву, в якій просила розглянути справу без неї. Пояснила, що не може з`явитися на засідання через завантаженість роботою. Просила взяти до уваги всі її письмові пояснення та закрити дисциплінарне провадження через відсутність підстав, зазначених у статті 106 Закону № 1402-VIII.
		22.           Напередодні засідання Дисциплінарної палати, яке мало відбутися 2 грудня 2020 року, суддя ОСОБА_1. надіслала заяву аналогічного змісту, до якої долучила письмові пояснення, довідку про навантаження, копії наказів про відпустки.
		23.           Засідання Дисциплінарної палати, призначені на 18 листопада та 2 грудня 2020 року, були відкладені з визначених Дисциплінарною палатою обґрунтованих підстав.
		24.           У листі від 4 червня 2021 року № 17816/0/9-21, надісланому на адресу Приморського районного суду міста Одеси, Дисциплінарна палата повідомляла суддю ОСОБА_1 , що засідання з розгляду дисциплінарної скарги на її дії відбудеться 16 червня 2021 року о 10 годині. 
		Також повідомлення про засідання Дисциплінарної палати, призначене на 16 червня 2021 року, було розміщене на вебсайті ВРП 4 червня 2021 року.
		25.           14 червня 2021 року на адресу Дисциплінарної палати надійшов лист за підписом голови Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С. М. , у якому зазначалося, що суддя ОСОБА_1. перебуває в черговій щорічній відпустці до 30 червня 2021 року включно. Адресоване судді ОСОБА_1 повідомлення про засідання дисциплінарного органу надіслано судді кур`єрською поштовою службою за місцем проживання, вказаним в її особовій справі.
		26.           У засідання дисциплінарного органу 16 червня 2021 року з`явився скаржник ОСОБА_2 , який підтримав доводи поданої ним скарги. Суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1. у засідання Дисциплінарної палати 16 червня 2021 року не прибула. 
		Дисциплінарна палата ухвалила розглядати дисциплінарну справу за відсутності судді ОСОБА_1 з огляду на положення статті 30 Закону № 1798-VIII. Крім того, Дисциплінарна палата враховувала обставину розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті ВРП.
		27.           За результатами розгляду дисциплінарної справи рішенням від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 Дисциплінарна палата притягнула суддю Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовала до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
		28.       Під час здійснення дисциплінарного провадження Дисциплінарна палата проаналізувала, зокрема: матеріали справ № 522/23705/17, № 522/2359/18, № 522/2782/18, № 522/4904/18, № 522/2784/18, № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19); пояснення судді ОСОБА_1., надані під час здійснення дисциплінарного провадження; інформацію, надану головою Приморського районного суду міста Одеси на запит члена Дисциплінарної палати Іванової Л. Б.
		29.       Так, до матеріалів дисциплінарної справи долучено пояснення судді ОСОБА_1., у яких вона зазначила, що не затягувала безпідставно розгляд вказаних справ, вживала заходів щодо їх розгляду протягом розумного строку з урахуванням навантаження, на підтвердження чого надала графіки судових засідань. Суддя вказала, що розглядала справи в розумні строки з урахуванням навантаження, а робочий час використовує раціонально, працює по 10-12 годин на добу. Суддя також звернула увагу на те, що бере участь у колегіальному розгляді справ під головуванням інших суддів.
		Зокрема, щодо обставин розгляду справи № 522/23705/17 пояснила, що 4 червня 2018 року провадження у справі закрито відповідно до вимог статті 38 КУпАП, оскільки інше рішення неможливо було ухвалити, свідок у засідання не прибув.
		Щодо обставин розгляду справи № 522/2359/18 пояснила, що   ОСОБА_4 (який притягався до адміністративної відповідальності) наполягав на переданні справи до суду за місцем його проживання, не визнавав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, тривалий час відмовлявся від участі в розгляді справи у Приморському районному суді міста Одеси, тому на підставі статті 276 КУпАП та у зв`язку з відсутністю заборони щодо такого передання вона передала справу до суду за місцем проживання ОСОБА_4 . Зазначила, що Пленум Верховного Суду України надає роз`яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства під час вирішення судових справ, тому просила не враховувати наведену в постанові Київського районного суду міста Одеси від 12 липня 2018 року правову позицію щодо неврахування постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 11. Крім того, просила урахувати, що з 3 березня до 28 травня 2018 року їй до провадження надійшло 284 справи, а розглянула вона 304 справи.
		Стосовно обставин розгляду справи № 522/2782/18 пояснила, що оскільки після 30 квітня 2018 року всі справи були призначені заздалегідь, то розгляд справи № 522/2782/18 було призначено на 13 липня 2018 року, згодом - на 18 вересня 2018 року, у цьому засіданні закрито провадження у справі. Також просила врахувати, що з 3 квітня до 13 липня 2018 року їй до провадження надійшло 417 справ, розглянула вона 533 справи; із 14 липня до 18 вересня 2018 року їй до провадження надійшло 407 справ, розглянуто 411 справ. 
		Щодо обставин розгляду справи № 522/4904/18 пояснила, що ця справа перебувала в неї на розгляді з 29 березня до 13 листопада 2018 року та після закінчення відпустки, оскільки не була розподілена іншому судді керівником апарату суду, і була розглянута 26 грудня 2019 року після виходу на роботу з відпустки для догляду за дитиною. Призначити справу до розгляду раніше вона не мала можливості у зв`язку зі значною кількістю справ, раніше призначених до розгляду. Зазначила також, що з 16 травня до 13 листопада 2018 року до її провадження надійшло 892 справи, розглянуто 1191 справу.
		Стосовно розгляду справи № 522/2784/18 також пояснила, що з 13 листопада 2018 року вона була тимчасово непрацездатна у зв`язку з вагітністю та пологами, потім перебувала у відпустці для догляду за дитиною. Після виходу з відпустки вона призначила судове засідання у справі з урахуванням навантаження. Справа не перебувала у її провадженні 19 місяців 23 дні, як стверджує скаржник. Крім того, зазначила, що в період із 27 квітня до 13 листопада 2018 року їй до провадження надійшло 953 справи, розглянуто 1198 справ.
		Щодо розгляду справи № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) пояснила, що у зв`язку з неявкою  ОСОБА_5 (який притягався до дисциплінарної відповідальності) в судові засідання оголошувались перерви. Судові засідання у справі призначалися з урахуванням раніше призначених справ. Просила не враховувати акти щодо перевищення строків притягнення до адміністративної відповідальності в цій справі від 14 січня 2019 року № 89, 96 з огляду на порушення керівником апарату суду Німас І. Я. положень закону, а також постанову судді Кічмаренка С. М. від 31 січня 2019 року з огляду на положення статті 298 КУпАП (обов`язковість постанови про накладення адміністративного стягнення) та постанову судді Єршової Л. С. щодо зазначення відомостей про суддю ОСОБА_1 .
		30.       Згідно з наданою головою Приморського районного суду міста Одеси на запит члена Дисциплінарної палати Іванової Л. Б. інформацією щодо навантаження судді ОСОБА_1. з 1 грудня 2017 року до 31 грудня 2019 року вона отримала 33 справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, із них: 8 справ (передані з 1 листопада 2017 року до 8 листопада 2018 року) вона передала для здійснення повторного авторозподілу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю з 13 листопада 2018 року до 18 березня 2019 року; 25 справ розглянула [у 19 справах осіб притягнуто до відповідальності, 6 справ закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (стосовно п`яти із цих справ надійшла дисциплінарна скарга)].
		Також відповідно до наданої головою Приморського районного суду міста Одеси на запит члена Дисциплінарної палати Іванової Л. Б. інформацією щодо навантаження судді ОСОБА_1. у 2017 році (станом на початок звітного періоду) залишок справ та матеріалів становив 719, із них: 74 справи у порядку КУпАП; 26 справ у порядку Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України); 619 матеріалів у порядку КПК України. Надійшло у 2017 році 3323 справи та матеріали, із них: 989 справ у порядку КУпАП; 174 справи у порядку КПК України; 2160 матеріалів у порядку КПК України. Розглянуто 2351 справу та матеріал, із них: 777 справ у порядку КУпАП; 46 справ у порядку КПК України; 1528 матеріалів у порядку КПК України. У 2018 році (станом на початок звітного періоду) залишок справ та матеріалів становив 625, з них: 169 справ у порядку КУпАП; 7 справ у порядку КПК України; 449 матеріалів у порядку КПК України. Надійшло у 2018 році 1362 справи та матеріали, із них: 153 справи у порядку КУпАП; 21 справа у порядку КПК України; 1188 матеріалів  у порядку КПК України. Розглянуто 1835 справ та матеріалів, із них: 253 справи у порядку КУпАП; 10 справ у порядку КПК України; 1572 матеріали у порядку КПК України. У 2019 році (станом на початок звітного періоду) залишок справ та матеріалів становив 96 справ та матеріалів, із них: 55 справ у порядку КУпАП; 8 справ у порядку КПК України, 33 матеріали у порядку КПК України. Надійшло у 2019 році 275 справ та матеріалів, із них: 142 справи у порядку КУпАП; 97 справ у порядку КПК України; 36 матеріалів у порядку КПК України. Розглянуто 233 справи та матеріали, із них: 168 справ у порядку КУпАП, 35 справ у порядку КПК України; 30 матеріалів у порядку КПК України.
		31.       Вирішуючи питання про притягнення або відмову в притягненні судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна палата виходила з того, що під час здійснення правосуддя у справах № 522/23705/17, № 522/2359/18, № 522/2782/18, № 522/4904/18, № 522/2784/18, № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) суддя ОСОБА_1. покладених на неї обов`язків належним чином не виконала та не вчинила дії, які б вказували, що вона докладала всіх можливих зусиль для їх виконання з урахуванням обставин конкретних справ.
		32.       За висновком дисциплінарного органу, під час розгляду наведених справ суддя внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов`язків, неефективного, несвоєчасного використання наданих законом повноважень допустила безпідставне затягування розгляду справ про адміністративні правопорушення та/або не вжила належних та/або своєчасних заходів, у тому числі контролю, для дотримання визначеного законом строку їх розгляду та вирішення до закінчення строку накладення стягнення на осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, тобто у межах розумного строку, що вплинуло на те, що особи, стосовно яких складені протоколи про адміністративні правопорушення, уникнули застосування до них судом передбаченої законом відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень. Така поведінка судді, за висновком дисциплінарного органу, утворює склад дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), та є підставою дисциплінарної відповідальності судді.
		33.       Водночас Дисциплінарна палата не встановила обставин, які б давали підстави для обґрунтованого висновку, що наведена поведінка судді ОСОБА_1 була зумовлена умислом та мала протиправну мету, однак, як зауважила Дисциплінарна палата, наявність умислу не є обов`язковим елементом складів дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		34.       Реагуючи на доводи ОСОБА_1 про те, що вона не затягувала безпідставно розгляд вказаних справ, вживала заходи щодо їх розгляду протягом розумного строку з урахуванням навантаження, Дисциплінарна палата зауважила, що з огляду на встановлені під час дисциплінарного провадження обставини (призначення суддею судових засідань у період запланованої заздалегідь відпустки, на вихідні дні, що унеможливлювало розгляд справи в такі дні, а також значні інтервали між судовими засіданнями) зазначений рівень навантаження не є тим основним чинником, який зумовив констатовані у дисциплінарній справі порушення та об`єктивно унеможливлював належне виконання суддею ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків, а отже, не може бути взятий до уваги як такий, що виключає дисциплінарну відповідальність судді. Зазначені обставини, за висновком дисциплінарного органу, свідчать про низький рівень організації судочинства і дають підстави вважати, що неефективне та несумлінне використання суддею ОСОБА_1 процесуальних повноважень призвело до безпідставного затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
		35.       Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований до судді Приморського районного суду міста Одеси  ОСОБА_1 , Дисциплінарна палата урахувала характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, характер дисциплінарного проступку та ступінь вини судді й у підсумку виснувала, що пропорційним і достатнім є застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.  
		36.       15 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ВРП зі скаргою на рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, яка містила клопотання про поновлення строку оскарження цього рішення.
		37.       Ухвалою від 5 грудня 2023 року № 1180/0/15-23 ВРП задовольнила заяву члена ВРП ОСОБА_2 про самовідвід від участі у розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси  ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності
		38.       Також ухвалою від 5 грудня 2023 року № 1181/0/15-23 ВРП відмовила в задоволенні клопотання судді ОСОБА_1. про поновлення строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21, а скаргу залишила без розгляду та повернула судді ОСОБА_1 . 
		39.       14 грудня 2023 року суддя ОСОБА_1. звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на ухвалу ВРП від 5 грудня 2023 року № 1181/0/15-23.
		40.       За результатами розгляду цієї скарги Велика Палата Верховного Суду постановою від 6 червня 2024 року у справі № 990SCGC/1/23 (провадження 
		№ 11-193сап23) скасувала ухвалу ВРП від 5 грудня 2023 року № 1181/0/15-23 про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. 
		Постановляючи таке судове рішення, Велика Палата Верховного Суду виходила, зокрема, з того, що Дисциплінарна палата вжила всіх передбачених законом заходів для повідомлення судді про засідання 16 червня 2021 року, однак ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості ознайомитися з листом від 4 червня 2021 року № 17816/0/9-21, направленим на адресу суду, яким дисциплінарний орган повідомив про те, що засідання з розгляду дисциплінарної скарги на дії судді ОСОБА_1. відбудеться 16 червня 2021 року, оскільки перебувала у відпустці.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що факт перенаправлення судом листа від 4 червня 2021 року № 17816/0/9-21 на адресу місця проживання ОСОБА_1 сам по собі не свідчить про те, що вона ознайомилася з цим листом, оскільки наявними в матеріалах тієї справи доказами було підтверджено, що вказаний лист був повернутий адресанту (Приморському районному суду м. Одеси) 30 червня 2021 року у зв`язку із закінченням установленого терміну зберігання, що не підтверджує факт вручення відправленого документа, тобто в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували фактичне повідомлення заявниці про день засідання Дисциплінарної палати.
		Велика Палата Верховного Суду також урахувала, що ОСОБА_1 не брала участі в засіданні під час розгляду дисциплінарної справи 16 червня 2021 року, відповідно, не була присутня під час оголошення резолютивної частини рішення, і ознайомилася з рішенням Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року лише 6 липня 2021 року, що підтверджується її підписом на супровідному листі від 24 червня 2021 року.
		41.       21 червня 2024 року за вхідним № 8722/0/8-24 до ВРП надійшла копія постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2024 року у справі № 990SCGC/1/23 (провадження № 11-193сап23). 
		42.       Ухвалою від 20 серпня 2024 року № 2511/0/15-24 ВРП задовольнила клопотання судді ОСОБА_1. про поновлення строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та поновила строк на оскарження зазначеного рішення.
		43.       За результатами розгляду скарги судді ОСОБА_1. на рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності ВРП прийняла оскаржуване рішення.
		Обставини, установлені зі змісту оскарженого рішення Дисциплінарної палати та під час здійснення дисциплінарного провадження, і висновки ВРП за наслідками розгляду скарги на рішення її дисциплінарного органу
		44.       Щодо справи № 522/23705/17
		14 грудня 2017 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,  ОСОБА_6  (протокол про адміністративне правопорушення від 3 грудня 2017 року).
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2017 року зазначену справу розподілено судді ОСОБА_1 (у письмових поясненнях суддя вказала, що справу їй передано 21 грудня 2017 року).
		Судове засідання у вказаній справі вперше було призначено посадовою особою (старший інспектор з ОД ВАП УПП у місті Одесі) на 10 січня 2018 року. Водночас, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовилась ознайомлюватись із місцем та датою розгляду цієї справи.
		5 січня 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшло клопотання адвоката Аврамова В. П., який діяв в інтересах  ОСОБА_6 , про надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення для ознайомлення. Це клопотання суддя ОСОБА_1. задовольнила.
		Перше судове засідання, призначене посадовою особою на 10 січня 2018 року, не відбулось, оскільки відповідно до наказу від 25 жовтня 2017 року 
		№ 153-в/тм/с суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці з 2 до 5 січня та з 9 до 24 січня 2018 року (заяву про надання відпустки суддя подала 24 жовтня 2017 року, тобто, як зауважила в оскаржуваному рішенні ВРП, до момента складення посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення від 3 грудня 2017 року).
		17 січня 2018 року адвокат Аврамов В. П., який представляв інтереси ОСОБА_6 , ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується відповідною розпискою, а 29 січня 2018 року подав суду клопотання, у якому просив повідомити його про дату судового засідання, а також клопотання про виклик свідка, яке суд задовольнив та викликав свідка до Приморського районного суду міста Одеси на наступне судове засідання, призначене на 16 лютого 2018 року (через 1 місяць та 6 днів після засідання, призначеного на 10 січня 2018 року).
		У судове засідання 16 лютого 2018 року  ОСОБА_6 та свідок не з`явилися, відомостей про повідомлення належним чином його та свідка про судове засідання суд не мав, унаслідок чого розгляд справи було відкладено на 3 березня 2018 року (через 17 днів, в останній день строку накладення адміністративного стягнення, визначеного статтею 38 КУпАП). 
		3 березня 2018 року розгляд справи не відбувся (про причини відкладення судового засідання в матеріалах справи не зазначено, водночас матеріали справи не містили інформацію про належне повідомлення  ОСОБА_6  про призначення судового засідання на цю дату, як пояснила суддя ОСОБА_1., саме тому вона не мала законних підстав для розгляду справи про адміністративне правопорушення за його відсутності).
		3 березня 2018 року строк накладення адміністративного стягнення сплинув.
		5 березня 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшло клопотання адвоката Аврамова В. П., який представляв інтереси  ОСОБА_6 , про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		Після цього розгляд справи відкладався тричі:
		- 14 березня 2018 року у зв`язку з неявкою  ОСОБА_6 , відомостей про повідомлення належним чином якого про судове засідання суд не мав;
		- 19 березня 2018 року у зв`язку з неявкою  ОСОБА_6  (у справі є розписка щодо його ознайомлення з повідомленням про виклик до суду на 19 березня 2018 року); 
		- 10 травня 2018 року у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_1. у відпустці з 10 до 11 травня 2018 року. Як зазначила суддя ОСОБА_1. у скарзі на рішення дисциплінарного органу, 10 травня 2018 року її чоловік зламав обидві руки, тому вона була змушена піти в цей день у відпустку для допомоги чоловікові в отриманні медичної допомоги, на підтвердження чого вона надала відповідні документи (видані на ім`я її чоловіка рентгенографію ліктьових суглобів та медичну довідку КУ «Міська поліклініка № 1 від 9 травня 2018 року № 2183). ВРП ці доводи судді ОСОБА_1. взяла до уваги як переконливі.
		Наступне судове засідання було призначено на 4 червня 2018 року. 
		Постановою від 4 червня 2018 року суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1. провадження в адміністративній справі стосовно  ОСОБА_6 закрила у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. 
		За результатами перегляду рішення дисциплінарного органу ВРП виснувала, що часовий інтервал між датами судових засідань (із 10 січня до 16 лютого 2018 року) є невиправдано тривалим з урахуванням строку накладення адміністративного стягнення, визначеного статтею 38 КУпАП, та строку належного вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Крім того, ВРП погодилася з висновками Дисциплінарної палати, викладеними в рішенні від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21, про те, що за наведених у справі обставин особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, вчиняла умисні дії з метою уникнення адміністративної відповідальності, а суддя неналежно планувала судові засідання у цій справі про адміністративне правопорушення.
		ВРП зауважила, що справу про адміністративне правопорушення суддя ОСОБА_1. розглянула через 5 місяців 20 днів після її надходження до суду. При цьому ВРП дійшла висновку, що відкладення розгляду справи шість разів (10 січня [посадовою особою], 16 лютого, 3, 14, 19 березня, 10 травня 2018 року) свідчить про невжиття суддею ОСОБА_1. заходів щодо розгляду справи протягом строку, установленого законом. Крім того, на думку ВРП, неодноразове відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення призвело до закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
		З огляду на викладене ВРП виснувала, що дії судді ОСОБА_1. свідчать про невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № 522/23705/17 у строки, визначені КУпАП.
		45.       Щодо справи № 522/2359/18
		9 лютого 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,   ОСОБА_4 (протокол про адміністративне правопорушення від 1 лютого 2018 року).
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 лютого 2018 року зазначену справу розподілено судді ОСОБА_1 (у письмових поясненнях суддя вказала, що справу їй передано 14 лютого 2018 року).
		Судове засідання у вказаній справі вперше було призначено посадовою особою (старшим інспектором ВАП УПП в Одеській області) на 1 березня 2018 року. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була повідомлена про місце і дату розгляду справи.
		Водночас 28 лютого 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла заява  ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи, у якій він вказував, що «розгляд справи призначено на 3 березня 2018 року».
		У судове засідання 1 березня 2018 року  ОСОБА_4 не з`явився.
		2 березня 2018 року  ОСОБА_4 ознайомився з матеріалами справи та подав суду: 
		- клопотання, у якому просив передати справу на розгляд до Київського районного суду міста Одеси, тобто за місцем його проживання. У клопотанні зазначив, що у зв`язку з територіальною віддаленістю місця його проживання прибуття на засідання з розгляду справи для надання пояснень ускладниться та може стати неможливим, а розгляд справи за його відсутності буде порушенням принципів повноти, всебічності та об`єктивності;
		- заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		3 березня 2018 року  ОСОБА_4 у судове засідання також не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи, що підтверджується наявною в копіях матеріалів справи його розпискою та клопотанням про передання справи за підсудністю до іншого суду.
		З 15 березня до 3 квітня та з 16 до 30 квітня 2018 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці.
		1 травня 2018 року строк накладення адміністративного стягнення сплинув.
		Розгляд справи про адміністративне правопорушення було відкладено на 28 травня 2018 року (на 2 місяці 25 днів).
		28 травня 2018 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з тим, що цей день був вихідним.
		Наступне судове засідання було призначено на 11 червня 2018 року.
		11 червня 2018 року  ОСОБА_4 у судове засідання також не з`явився, відомостей про вручення судової повістки суд не мав. Водночас 8 червня 2018 року ОСОБА_4 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке було зареєстровано судом 11 червня 2018 року.
		11 червня 2018 року розгляд справи було відкладено на 18 червня 2018 року. Постановою від 18 червня 2018 року суддя ОСОБА_1. передала справу за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси для розгляду по суті. Ухвалюючи таке судово рішення, суддя ОСОБА_1. керувалася тим, що місце проживання  ОСОБА_4 територіально належить до юрисдикції Київського районного суду міста Одеси.
		9 липня 2018 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями зазначену справу розподілено судді Київського районного суду міста Одеси Чаплицькому В. В.
		Постановою від 12 липня 2018 року суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В. В. повернув справу до Приморського районного суду міста Одеси.
		Справа надійшла до Приморського районного суду міста Одеси 25 липня 2018 року та відповідно до звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду цього ж дня була передана судді ОСОБА_1
		12 вересня 2018 року до суду надійшло клопотання  ОСОБА_4 , у якому він просив закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення та розглянути справу 13 вересня 2018 року без його участі (інформації про призначення судового засідання на 13 вересня 2018 року матеріали справи не містять).
		Постановою від 18 вересня 2018 року суддя ОСОБА_1. визнала  ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та закрила провадження у справі у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
		За результатами перегляду рішення дисциплінарного органу ВРП погодилася з мотивами її дисциплінарного органу в тому, що у справі № 522/2359/18 можливе адміністративне правопорушення було вчинено ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , яка територіально віднесена до Приморського району міста Одеси, у зв`язку із чим Управління патрульної поліції в Одеській області надіслало справу до Приморського районного суду міста Одеси. При цьому згідно із частиною першою статті 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; про закриття справи.
		ВРП також зауважила, що «розгляд цієї справи до закінчення строків накладення адміністративного стягнення відкладався: на 3 березня 2018 року - у зв`язку з неявкою ОСОБА_4 , хоча в матеріалах справи наявна його розписка про повідомлення про це судове засідання; на 28 травня 2018 року (через 2 місяці 25 днів, з 3 березня 2018 року до 28 травня 2018 року) - у зв`язку із тим, що цей день був вихідним, та незважаючи на те, що 1 травня 2018 року строк накладення адміністративного стягнення спливав». За висновком ВРП, призначення судового засідання у справі про адміністративне правопорушення через 2 місяці 25 днів (майже через 3 місяці з урахуванням строку накладення адміністративного стягнення, визначеного статтею 38 КУпАП) є невиправдано тривалим інтервалом, що свідчить про безпідставне затягування суддею строку розгляду справи.
		Крім того, ВРП наголосила, що суддя ОСОБА_1. розглянула справу про адміністративне правопорушення через 6 місяців після її надходження до суду (з 9 лютого до 18 червня 2018 року, з 25 липня до 18 вересня 2018 року). Зокрема, призначила 5 судових засідань (3 березня, 28 травня, 11, 18 червня, 18 вересня 2018 року), однак розгляд справи не відбувся, у зв`язку із неявкою ОСОБА_4 , призначенням судового засідання у вихідний день. Такі дії судді ОСОБА_1., на думку ВРП, свідчать про невжиття протягом тривалого часу заходів щодо призначення до розгляду справи № 522/2359/18 з метою ухвалення судового рішення, про невиправдано тривалі інтервали між судовими засіданнями у справі про адміністративне правопорушення. При цьому призначення судового засідання 28 травня 2018 року (вихідний день) вказує на безпідставне затягування суддею ОСОБА_1. строку розгляду справи № 522/2359/18, що призвело до порушення строку розгляду справи.
		46.       Щодо справи № 522/2782/18
		15 лютого 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА_7. (протокол про адміністративне правопорушення від 4 лютого 2018 року).
		За змістом протоколу про адміністративне правопорушення у вказаній справі посадова особа призначила судове засідання на 5 березня 2018 року. 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2018 року цю справу розподілено судді ОСОБА_1 
		27 лютого 2018 року розгляд справи було призначено на 3 березня 2018 року.
		У судове засідання, призначене на 3 березня 2018 року, ОСОБА_7. не з`явився. 
		З 5 до 7 березня 2018 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці (заяву про надання відпустку суддя ОСОБА_1. подала 5 лютого 2018 року, тобто до надходження до суду протоколу про адміністративне правопорушення).
		5 березня 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла заява адвоката Радіонова О. Л., який діє в інтересах  ОСОБА_7 , про ознайомлення з матеріалами справи.
		При цьому в оскаржуваному рішенні ВРП зазначила, що відповідно до журналу судового засідання від 5 березня 2018 року в судовому засіданні адвокат Радіонов О. Л., який діяв в інтересах  ОСОБА_7 , заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке суд задовольнив і у зв`язку із цим оголосив перерву до 3 квітня 2018 року (на 28 днів) з метою надання адвокату можливості ознайомитись з матеріалами справи. З огляду на викладене ВРП виснувала, що суддя ОСОБА_1. брала участь у розгляді справи № 522/2782/18 із порушенням вимог статті 15 Закону № 1402-VIII, хоча цього дня вона перебувала у відпустці.
		3 квітня 2018 року у судове засідання ОСОБА_7. та його адвокат не з`явилися і у суду не було відомостей про належне повідомлення ОСОБА_7 про час та місце розгляду справи.
		При цьому з 15 березня до 3 квітня 2018 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці (як зауважила ВРП в оскаржуваному рішенні, суддя ОСОБА_1. заяву про надання відпустки подала 6 березня 2018 року, тобто наступного дня після судового засідання, яке відбулося 5 березня 2018 року та в якому суд оголосив перерву до 3 квітня 2018 року). Водночас ВРП визнала обґрунтованими доводи ОСОБА_1 , викладені у скарзі на рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21, про те, що у день призначення судового засідання на 3 квітня 2018 року їй не було відомо, що 2 квітня 2018 року вона братиме участь у першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддів місцевого суду на відповідність займаній посаді, що підтверджується рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) від 1 листопада 2018 року № 1906/ко-18. 
		У наступне судове засідання, призначене на 13 квітня 2018 року, ОСОБА_7. та його адвокат не з`явилися, і суд не мав відомостей про належне повідомлення ОСОБА_7 та його адвоката про час і місце розгляду справи. 
		З 16 до 30 квітня 2018 року (14 днів) суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці.
		4 травня 2018 року строк накладення адміністративного стягнення сплинув.
		5 травня 2018 року адвокат Радіонов О. Л. ознайомився з матеріалами справи.
		У подальшому судове засідання було призначено на 13 липня 2018 року, однак у цей день розгляд справи не відбувся (причини відкладення судового засідання матеріали справи не містять).
		13 липня 2018 року до суду надійшло клопотання адвоката Радіонова О. Л. про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (у письмових поясненнях суддя вказує, що це клопотання було передано їй 16 липня 2018 року).
		Наступне судове засідання було призначено на 18 вересня 2018 року. Постановою від 18 вересня 2018 року суддя ОСОБА_1. визнала  ОСОБА_7  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і закрила провадження в справі у зв`язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
		За результатами перегляду рішення дисциплінарного органу ВРП виснувала, що суддя ОСОБА_1. не дотрималась вимог статті 277 КУпАП щодо строків розгляду справи № 522/2782/18, однак такі дії судді зумовлені об`єктивними обставинами: неявка  ОСОБА_7  та його адвоката; перебування судді ОСОБА_1. у відпустці; надання можливості адвокату ознайомитись із матеріалами справи; участь судді в першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддів місцевого суду на відповідність займаній посаді - складанні іспиту (анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання), яке було призначено ВККС.
		ВРП констатувала відсутність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, під час розгляду справи № 522/2782/18, оскільки не встановила обставин, які свідчили б про те, що суддя ОСОБА_1. допустила внаслідок недбалості безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду справи № 522/2782/18 протягом строку, встановленого законом.
		47.       Щодо справи № 522/4904/18
		23 березня 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 9 березня 2018 року стосовно  ОСОБА_8 , складений за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, в якому було зазначено, що  ОСОБА_8  9 березня 2018 року о 3:00 керував автомобілем ГАЗ 330202, д/н  НОМЕР_1 , на вулиці Дальницькій біля будинку № 38 у місті Одесі у стані алкогольного сп`яніння. 
		При цьому за змістом протоколу про адміністративне правопорушення у вказаній справі посадова особа призначила судове засідання на 9 квітня 2018 року (у вихідний день).
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2018 року зазначену справу розподілено судді ОСОБА_1 (у письмових поясненнях суддя вказала, що справу їй передано 29 березня 2018 року).
		9 квітня 2018 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з тим, що цей день офіційно був вихідним. Розгляд справи було відкладено на 10 травня 2018 року (майже на один місяць). 
		8 травня 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси від  ОСОБА_8  надійшло клопотання, у якому він просив відкласти розгляд справи до вирішення по суті аналогічної справи в Малиновському районному суді міста Одеси (справа 
		№ 521/5012/18), а також для ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень.
		10 травня 2018 року розгляд справи не відбувся та був відкладений на 16 травня 2018 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 10 до 11 травня 2018 року. При цьому ВРП визнала переконливими доводи судді ОСОБА_1. щодо поважності причин її нагальної потреби у відпустці з мотивів, викладених вище у пункті 44 цієї постанови.  
		16 травня 2018 року розгляд справи не відбувся, оскільки  ОСОБА_8 у судове засіданняне з`явився, відомостей про належне його повідомлення про час і місце розгляду справи суд не мав.
		Наступне судове засідання було призначено на 4 червня 2018 року. Матеріали справи містять довідку, яку склала секретар судового засідання Говорова А. М. 30 травня 2018 року, про те, що  ОСОБА_8 повідомили про судове засідання, яке було призначено на 4 червня 2018 року, телефоном. Він просив «оголосити перерву» для отримання копії постанови Малиновського районного суду міста Одеси у справі № 521/5012/18.
		4 червня 2018 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з неявкою  ОСОБА_8 та його клопотанням про відкладення розгляду справи з метою надання копії постанови Малиновського районного суду міста Одеси № 521/5012/18.
		9 червня 2018 року строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
		Водночас ВРП погодилася з доводами судді ОСОБА_1. щодо неможливості стверджувати, що у цій справі особа уникнула притягнення до адміністративної відповідальності унаслідок нерозгляду справи у визначений КУпАП строк з таких підстав. Від Управління патрульної поліції в Одеській області до Малиновського районного суду міста Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_8 за частиною першою статті 130 КУпАП, обставини якого були аналогічними обставинам справи № 522/4904/18, а саме було вказано, що 9 березня 2018 року о 00:05  ОСОБА_8  керував автомобілем ГАЗ 330202, д/н  НОМЕР_1 , в місті Одесі на вулиці Дальницькій, буд. 47, у стані алкогольного сп`яніння. При цьому Малиновський районний суд міста Одеси постановою від 28 травня 2018 року закрив провадження в справі № 521/5012/18 про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно  ОСОБА_8  за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діяннях складу адміністративного правопорушення, яке, як зауважила ВРП, було вчинено того самого дня тільки о 00:05. 
		ВРП також погодилася з доводами судді ОСОБА_1. про те, що вона не мала об`єктивної можливості розглянути справу до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, та визнала, що за встановлених обставин відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення в цей період обумовлювалося об`єктивними обставинами.
		ВРП врахувала, що у період з 13 листопада 2018 року до 26 серпня 2019 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці, однак зауважила, що з 9 червня 2018 року (закінчення строку накладення адміністративного стягнення в цій справі) до 13 листопада 2018 року (відпустка судді), тобто протягом 5 місяців суддя ОСОБА_1. не вчинила жодних дій з метою розгляду справи по суті, що, за висновком ВРП, є безпідставним затягуванням розгляду справи № 522/4904/18. При цьому ВРП зазначила, що навантаження судді ОСОБА_1. у цей період не може бути єдиним виправданням невжиття нею жодних дій у справі № 522/4904/18 без поважних причин, оскільки свідчить лише про неналежну організацію роботи судді. З огляду на зазначене ВРП дійшла висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, - безпідставне затягування розгляду справи № 522/4904/18.
		Крім того, ВРП врахувала, що з 13 листопада 2018 року до 26 серпня 2019 року, коли суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці, справа залишалась у неї на розгляді, оскільки помилково не була передана відповідальною особою (секретарем судового засідання) для перерозподілу між іншими суддями, що підтверджується доповідною запискою останньої та наказом від 3 липня 2020 року про застосування дисциплінарних стягнень до секретаря судового засідання та судового розпорядника.
		ВРП дійшла висновку, що оскільки за неналежне виконання своїх посадових обов`язків до секретаря судового засідання та судового розпорядника застосовано дисциплінарні стягнення, то в діях судді не було умислу або недбалості у нездійсненні повторного автоматизованого розподілу справи № 522/4904/18.
		Суддя ОСОБА_1. дізналася про те, що справа № 522/4904/18 досі перебуває у неї на розгляді 8 листопада 2019 року, а наступного дня звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси з листом про надання копії постанови Малиновського районного суду міста Одеси у справі № 521/5012/18.
		Наступне судове засідання було призначено на 14 листопада 2019 року, однак розгляд справи не відбувся та був відкладений на 26 грудня 2019 року.
		Постановою від 26 грудня 2019 року суддя ОСОБА_1. провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_8 закрила у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. 
		48.       Щодо справа № 522/2784/18
		15 лютого 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 4 лютого 2018 року стосовно  ОСОБА_9 , складений за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
		При цьому за змістом протоколу про адміністративне правопорушення у вказаній справі посадова особа призначила судове засідання на 5 березня 2018 року.
		Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2018 року зазначену справу розподілено судді ОСОБА_1 (у письмових поясненнях суддя вказала, що справу їй передано 19 лютого 2018 року).
		27 лютого 2018 року суддя ОСОБА_1. призначила розгляд справи на 3 березня 2018 року.
		3 березня 2018 року від адвоката Борецького В. В., який представляв інтереси  ОСОБА_9 , надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		Судове засідання, призначене на 3 березня 2018 року, не відбулось. 
		3 березня 2018 року адвокат Борецький В. В. з матеріалами справи ознайомився, про дату та час судового засідання, яке було призначено на 5 березня 2018 року (посадовою особою), повідомлений.
		ВРП визнала обґрунтованими доводи судді ОСОБА_1. про те, що дату судового засідання (5 березня 2018 року) визначила саме посадова особа (старший інспектор ВАП УПП в Одеській області), а не суд.
		З 5 до 7 березня 2018 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці (як зауважила ВРП, заяву про надання відпустки вона подала 5 лютого 2018 року, тобто до надходження зазначеного протоколу до суду), у зв`язку з чим призначене на 5 березня 2018 року судове засідання не відбулось.
		Наступне судове засідання було призначено на 20 березня 2018 року, однак розгляд справи у цей день не відбувся у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_1. у відпустці з 15 березня до 3 квітня 2018 року. Водночас зі змісту складеної секретарем судового засідання довідки встановлено, що в судове засідання 20 березня 2018 року  ОСОБА_9 не з`явився, судову повістку про необхідність прибуття в судове засідання не вдалося вручити йому під розписку.
		При цьому ВРП визнала обґрунтованими доводи судді ОСОБА_1. про те, що, коли призначала судового засідання на 20 березня 2018 року, вона ще не знала, що 2 квітня 2018 року буде брати участь у першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддів місцевого суду на відповідність займаній посаді.
		Розгляд справи було призначено на 13 квітня 2018 року (приблизно через 23 дні), однак у цей день  ОСОБА_9 та його адвокат не з`явилися у судове засідання і матеріали справи не містять інформації про належне повідомлення ОСОБА_9 , що підтверджується складеною секретарем судового засідання довідкою.
		16 квітня 2018 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшли клопотання адвоката Борецького В. В., який представляв інтереси  ОСОБА_9 , про виклик свідків та про витребування доказів.
		16 квітня 2018 року суддя ОСОБА_1. витребувала докази у справі № 522/2784/18.
		У період з 16 до 30 квітня 2018 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці (як зауважила ВРП, заяву про надання відпустки вона подала 6 лютого 2018 року, тобто до надходження цього протоколу до суду).
		Наступне судове засідання було призначено на 27 квітня 2018 року, однак розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
		4 травня 2018 року строк накладення адміністративного стягнення сплинув.
		З 13 листопада 2018 року до 26 серпня 2019 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці.
		За результатами перегляду рішення дисциплінарного органу ВРП визнала його частково обґрунтованим. 
		Так, ВРП дійшла висновку, що чотири судових засідання, які було призначено на 3, 5, 20 березня та 13 квітня 2018 року, відкладалися з об`єктивних причин. Однак, на думку ВРП, призначення судового засідання на 27 квітня 2018 року - на день відпустки, яку було заплановано завчасно, свідчить про низький рівень організації суддею судочинства. При цьому ВПР визнала необґрунтованими та не взяла до уваги доводи судді ОСОБА_1. у цій частині.
		Крім того, ВРП зауважила, з 4 травня 2018 року (закінчення строку накладення адміністративного стягнення) до 13 листопада 2018 року (відпустка судді), тобто протягом 6 місяців суддя ОСОБА_1. не вчиняла жодних дій з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті, що, за висновком ВРП,  свідчить про безпідставне затягування розгляду справи № 522/2784/18. При цьому ВРП зазначила, що навантаження судді ОСОБА_1. у цей період не може бути єдиним виправданням невчинення нею жодних дій у справі № 522/2784/18 без поважних причин, оскільки вказує лише на неналежну організацію роботи судді.
		З огляду на викладене ВРП дійшла висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, - безпідставне затягування розгляду справи № 522/2784/18.
		Крім того, ВРП врахувала, що з 13 листопада 2018 року до 26 серпня 2019 року, коли суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці, справа залишалась у неї на розгляді, оскільки помилково не була передана відповідальною особою (секретарем судового засідання) для перерозподілу між іншими суддями, що підтверджується доповідною запискою останньої та наказом від 3 липня 2020 року про застосування дисциплінарних стягнень до секретаря судового засідання та судового розпорядника.
		ВРП виснувала, що оскільки за неналежне виконання своїх посадових обов`язків до секретаря судового засідання та судового розпорядника застосовано дисциплінарні стягнення, то в діях судді не було умислу або недбалості у нездійсненні повторного автоматизованого розподілу справи № 522/2784/18.
		Після виходу судді з відпустки наступне судове засідання було призначено на 27 грудня 2019 року. 
		Постановою від 27 грудня 2019 року суддя ОСОБА_1. провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_9 закрила у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
		49.       Щодо справи № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19)
		25 квітня 2017 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_5  за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173 КУпАП (дрібне хуліганство), провадження № 3/522/587/19, та статтею 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського), провадження № 3/522/621/19 (протоколи про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2017 року).
		Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 25 квітня 2017 року зазначені провадження розподілено судді ОСОБА_1 (у письмових поясненнях суддя вказала, що провадження передані їй 4 травня 2017 року).
		З 18 до 19 травня 2017 року суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустці (заяву про надання відпустки вона подала 2 лютого 2017 року, тобто до надходження до суду протоколів про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2017 року).
		Вперше розгляд вказаних проваджень було призначено на 30 травня 2017 року (через один місяць після автоматизованого розподілу проваджень). 
		30 травня 2017 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з неявкою  ОСОБА_5  та відсутністю відомостей про належне повідомлення його про час і місце розгляду справи з урахуванням вимог статті 268 КУпАП та був відкладений на 14 липня 2017 року з метою належного повідомлення  ОСОБА_5 .
		Суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустках з 15 до 16 червня 2017 року (2 дні, заяву про надання відпустки вона подала 15 лютого 2017 року, тобто до надходження до суду протоколів про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2017 року), з 19 червня до 4 липня 2017 року (15 днів, заява про надання відпустки вона подала 17 березня 2017 року, тобто до надходження до суду протоколів про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2017 року), з 5 до 6 липня 2017 року (2 дні, заява про надання відпустки вона подала 3 липня 2017 року). 
		14 липня 2017 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з неявкою  ОСОБА_5  та відсутністю відомостей про належне повідомлення його про час і місце розгляду справи з урахуванням вимог статті 268 КУпАП та був відкладений на 20 вересня 2017 року з метою належного повідомлення ОСОБА_5   
		21 липня 2017 року строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
		Суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустках з 27 до 28 липня 2017 року, 4 серпня 2017 року, з 4 до 8 вересня 2017 року. 
		У судовому засіданні 20 вересня 2017 року  ОСОБА_5 просив долучити до матеріалів справи постанову Приморського районного суду міста Одеси від 26 червня 2017 року про закриття провадження у справі у справі № 522/7631/17 про адміністративне правопорушення стосовно нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, заявив клопотання про допит свідків - працівників поліції. У провадженнях оголошено перерву до 13 жовтня 2017 року.
		12 жовтня 2017 року до суду надійшло клопотання  ОСОБА_5  про відкладення розгляду справи, призначеного на 13 жовтня 2017 року. Клопотання було задоволено судом. Наступне судове засідання було призначено на 1 грудня 2017 року, однак  ОСОБА_5 у це засідання не з`явився. Як зазначила суддя ОСОБА_1. у письмових поясненнях, відповідно до наданого в судовому засіданні витягу з наказу від 14 грудня 2017 року № 115 майора  ОСОБА_5  було залучено до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях із 4 грудня 2017 року. З урахуванням перебування ОСОБА_5 в зоні проведення антитерористичної операції розгляд справи відкладено до завершення його участі в цій операції.
		Суддя ОСОБА_1. перебувала у відпустах з 19 до 20 жовтня 2017 року, 23 жовтня 2017 року, з 20 до 24 листопада 2017 року, з 15 березня до 3 квітня 2018 року, з 16 до 30 квітня 2018 року.
		Судові засідання у справі призначалися на 15 лютого та 2 жовтня 2018 року, однак у ці дні розгляд справи не відбувся у зв`язку з неявкою  ОСОБА_5  та відсутністю відомостей про належне повідомлення його про час і місце розгляду справи з урахуванням вимог статті 268 КУпАП. 
		4 жовтня 2018 року до суду надійшов лист Прокуратури Одеської області із проханням надати протоколи за результатами розгляду цих матеріалів.
		Суддя ОСОБА_1. з 13 листопада 2018 року була тимчасово непрацездатною у зв`язку з вагітністю та пологами, а з 22 травня 2019 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною.
		Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2019 року провадження № 3/522/621/19 було розподілено судді Кічмаренку С. М., який постановою від 31 січня 2019 року закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_5 за статтею 185 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а провадження № 3/522/587/19 було розподілено судді Єршовій Л. С., яка постановою від 17 січня 2019 року закрила провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 за статтею 173 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
		За результатами перегляду рішення дисциплінарного органу ВРП погодилася з мотивами її дисциплінарного органу в тому, що у справі № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) перше судове засідання в обох провадженнях було призначено суддею ОСОБА_1. на 30 травня 2017 року, тобто через місяць (з часу здійснення автоматизованого розподілу зазначених проваджень та їх передання судді ОСОБА_1), наступні - на 14 липня 2017 року, тобто з інтервалом півтора місяця, на 20 вересня 2017 року, тобто більше ніж через два місяці, хоча статтею 277 КУпАП визначено строк розгляду таких проваджень - протягом доби.
		ВРП констатувала, що з моменту надходження справ про притягнення до адміністративної відповідальності до початку тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_1. у зв`язку з вагітністю та пологами минув 1 рік 6 місяців (із 25 квітня 2017 року до 13 листопада 2018 року), що, за висновком ВРП, свідчить про невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) у строки, визначені КУпАП.
		50.       Загалом за результатами перегляду рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 ВРП визнала за необхідне змінити викладені у ньому висновки щодо обставин призначення до розгляду справ № 522/23705/17 (на 10 січня 2018 року), № 522/2359/18 (на 1 березня 2018 року), № 522/2782/18 (на 5 березня 2018 року), № 522/4904/18 (на 9 квітня 2018 року), № 522/2784/18 (на 5 березня 2018 року), оскільки ці дати були визначені працівниками поліції, як установила ВРП зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення, а не суддею ОСОБА_1.   
		51.       Реагуючи на доводи представника судді ОСОБА_1. стосовно розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, ВРП зауважили, що до проведення першого засідання Дисциплінарної палати у цій дисциплінарній справі, яке було призначено на 18 листопада 2020 року, до дисциплінарного органу надійшла заява судді ОСОБА_1. про розгляд дисциплінарної справи без її участі. Однак із урахуванням вимог частини четвертої статті 49 Закону № 1798-VIII розгляд дисциплінарної справи було відкладено на 2 грудня 2020 року. Для участі в засіданні Дисциплінарної палати 2 грудня 2020 року суддя ОСОБА_1. не прибула, однак надіслала до дисциплінарного органу аналогічну за змістом заяву, до якої долучила письмові пояснення, довідку про навантаження, копії наказів про відпустки. За наведених обставин та з метою вивчення отриманих матеріалів розгляд дисциплінарної справи було відкладено на 16 червня 2021 року. 14 червня 2021 року голова Приморського районного суду міста Одеси поінформував Дисциплінарну палату про те, що суддя ОСОБА_1. перебуває в черговій щорічній відпустці до 30 червня 2021 року, повідомлення Дисциплінарної палати надіслано судді кур`єрською службою за місцем її проживання. При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 6 червня 2024 року (справа № 990SCGC/1/23) наголосила, що Дисциплінарна палата вжила всіх передбачених законом заходів для повідомлення судді про засідання 16 червня 2021 року.
		З огляду на викладене ВРП визнала такими, що не знайшли підтвердження, доводи представника судді ОСОБА_1. у цій частині, оскільки вважала, що про засідання Дисциплінарної палати суддя ОСОБА_1. була повідомлена належним чином (з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надсилання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адресу суду та оприлюднення відповідних запрошень на вебсайті ВРП) та у межах строку, визначеного статтею 48 Закону № 1798-VIII.
		52.       Стосовно доводів представника судді ОСОБА_1. пропорушення строків розгляду дисциплінарної справи ВРП зауважила, що з моменту відкриття дисциплінарної справи до ухвалення Дисциплінарною палатою рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи минуло 9 місяців, що є перевищенням строку розгляду дисциплінарної справи, встановленого статтею 49 Закону № 1798-VIII. Однак, за висновком ВРП, такі дії дисциплінарного органу були обумовлені об`єктивними обставинами, а саме: підготовкою дисциплінарної справи до розгляду, надсиланням запитів з метою з`ясування всіх обставин, отриманням відповідей на запити дисциплінарного органу, їх вивчення та аналізу.
		53.       Доводи представника судді ОСОБА_1. у частині незгоди зі здійсненою Дисциплінарною палатою кваліфікацією дій судді за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII ВРП відхилила, зазначивши, що в постанові від 20 червня 2024 року у справі № 990SCGC/9/24 (провадження № 11-78сап24) Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення дисциплінарного органу, дійшла висновків про можливість кваліфікації дій судді за двома складами дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом). При цьому ВРП визнала недоцільним ураховувати під час перегляду рішення дисциплінарного органу висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 815/1554/17, на які покликався представник судді ОСОБА_1. у скарзі, як нерелевантні.
		54.       Щодо покликань представника судді ОСОБА_1. на необхідність урахування її навантаження ВРП зазначила, що під час перегляду рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 вона урахувала навантаження судді ОСОБА_1. і вважає, що доводи судді ОСОБА_1. та її представника не спростовують висновків ВРП про вчинення суддею дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		55.       ВРП виснувала, що обставини, встановлені під час розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, доводи судді ОСОБА_1. та пояснення адвоката Казарновського О. Л. не спростовують правильності викладених у цьому рішенні висновків про наявність у її діях двох складів дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме безпідставне затягування розгляду справ № 522/2359/18, № 522/4904/18, № 522/2784/18 та невжиття суддею заходів щодо розгляду справ № 522/23705/17, № 522/2359/18, № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) протягом строку, встановленого законом. Водночас ВРП визнала помилковим висновок Дисциплінарної палати про наявність у діях судді двох складів дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII під час розгляду справи № 522/2782/18, у зв`язку із чим визнала за необхідне змінити рішення її дисциплінарного органу у цій частині.
		У підсумку ВРП вирішила скасувати частково рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, ухвалити нове рішення з викладенням мотивувальної частини в редакції оскаржуваного рішення; залишити без змін дисциплінарне стягнення у виді попередження, оскільки застосоване з урахуванням принципу пропорційності дисциплінарне стягнення у виді попередження, за висновком ВРП, є таким, що відповідає вчиненим суддею дисциплінарним проступкам. В іншій частині ВРП залишила без змін рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21. 
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		56.       Дослідивши наведені в скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши суддю-доповідача у справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Казарновський О. Л., з таких мотивів.
		Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення ВРП
		57.           Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		58.           Частина друга статті 55 Конституції України постулює, що права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		59.           Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
		60.           Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII. 
		61.           Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
		62.           Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
		63.           Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, за приписами частин першої та третьої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
		64.           Згідно із частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частиною другою статті 52 Закону № 1798-VIII на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом. При цьому право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
		65.           Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		66.           Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		67.           Згідно із частиною першою статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		68.           У пункті 123 рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у зазначеному вище органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 згаданого рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).
		69.           На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ВРП у дисциплінарному провадженні є квазісудом, оскільки здійснює розгляд скарги на рішення дисциплінарного органу про притягнення / відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та приймає рішення на підставі балансу поданих доказів. 
		70.           Водночас Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції як визначений статтею 266 КАС України судовий орган, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення, ухвалені за результатом розгляду скарг на рішення її дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
		71.           При цьому розгляд таких скарг Велика Палата Верховного Суду здійснює за правилами касаційного провадження, встановленими КАС України.
		72.           Так, частиною першою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		73.           За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Стосовно підстав перегляду рішення ВРП
		74.           Частиною першою статті 52 Закону № 1798-VIII визначено вичерпний перелік підстав оскарження та скасування рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, а саме: 
		1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
		2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
		3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
		4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
		75.           У скарзі представник судді ОСОБА_1. не ставить питання про незаконність оскаржуваного рішення з підстав, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIIІ.
		76.           При цьому Велика Палата Верховного Суду не встановила обставин чи підстав, які б указували на те, що ВРП ухвалила оскаржуване рішення у складі, який не мав повноважень його ухвалювати; рішення не підписав хтось зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП.
		77.           У справах про оскарження рішення ВРП з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIIІ, такий акт має оцінюватися, зокрема, в аспекті його обґрунтованості, безсторонності, розсудливості, своєчасності і пропорційності. Обов`язковим критерієм обґрунтованості рішення за наслідками дисциплінарного провадження є врахування всіх обставин, що є визначальними для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.
		78.           Згідно із частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		79.           Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
		80.           ЄСПЛ у рішенні від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» (Kraska v. Switzerland) визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
		81.           Можливість оскаржити по суті рішення ВРП щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є важливим запобіжником суддівської незалежності та незалежності судової системи загалом.
		82.           З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду має розглянути доводи представника судді ОСОБА_1., ретельно дослідивши дотримання ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення положень пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, тобто наявність обґрунтованих посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
		83.           Предметом розгляду оскаржуваного рішення ВРП було рішення її Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		84.           В оскаржуваному рішенні визначеною законом підставою притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вказано пункт 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом). 
		85.           Варто зауважити, що юридична кваліфікація діяння - це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад. Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб`єктові дисциплінарного проступку, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв`язок.
		86.           Так, за наслідком розгляду скарги, дослідивши встановлені під час перевірки скарги обставини, описані вище у цій постанові, ВРП виснувала, що ОСОБА_1 допустила безпідставне затягування розгляду справ № 522/2359/18, № 522/4904/18, № 522/2784/18 та невжиття заходів щодо розгляду справ № 522/23705/17, № 522/2359/18, № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) протягом строку, встановленого законом.
		87.           Надаючи оцінку доводам скаржника щодо незгоди із цим висновком ВРП, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
		88.           Згідно з положеннями частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом. 
		89.           Як визначено пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII, суддя зобов`язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
		90.           При цьому пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
		91.           Обов`язковою умовою для встановлення у діях судді безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
		92.           У своїй практиці ЄСПЛ сформував усталений підхід до визначення критеріїв розумності тривалості судового провадження, згідно з якими підлягають врахуванню такі обставини: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (наприклад, рішення у справах «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року, «Вергельський проти України» від 12 березня 2009 року).
		93.           Так, згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством
		94.           Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		95.           Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		96.           Разом з тим частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. При цьому в переліку таких справ немає посилання на справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
		97.           Тобто за змістом частини другої статті 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов`язковою.
		98.           Частинами першою та другою статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
		Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10-172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 185-1, 212-7-212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 51, 166-9, 176 і 188-34  у п`ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення.
		99.           За змістом статті 38 КУпАП (у редакції до набрання чинності Законом України 16 лютого 2021 року № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», тобто до 17 березня 2021 року) якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), до осіб, які вчинили адміністративне правопорушення (зокрема, передбачені статтею 130, 173, 185 КУпАП), могло бути застосовано заходи адміністративного примусу (накладено стягнення) не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
		100.       Отже, закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП, унеможливлює накладення адміністративного стягнення на особу, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки цей Кодекс не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення та згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		101.       На вирішення зазначених у статтях 1, 245 КУпАП завдань статтею 280 цього Кодексу на суддю покладено обов`язок з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Такий дискреційний обов`язок судді закріплений законодавцем для надання можливості суду діяти у межах встановлених законом повноважень на власний розсуд.
		102.       Повертаючись до кваліфікації діянь як безпідставного затягування чи невжиття заходів щодо розгляду справи, яке ставиться в провину судді ОСОБА_1, слід зазначити, що критеріями оцінки належності поведінки судді у цьому аспекті можуть слугувати: своєчасність призначення справи до розгляду; величина інтервалів між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення розгляду справи чи оголошення перерв у судовому засіданні; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов`язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток / кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.
		103.       Так, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, ВРП визнала частково обґрунтованими висновки її Дисциплінарної палати про наявність у діях судді складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та, враховуючи повну юрисдикцію щодо виправлення допущених дисциплінарним органом помилок, у рішенні від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 конкретизувала склад дисциплінарних проступків, а саме: безпідставне затягування розгляду справ № 522/2359/18, № 522/4904/18, № 522/2784/18 та невжиття суддею заходів щодо розгляду справ № 522/23705/17, № 522/2359/18, № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) протягом строку, встановленого законом.
		104.       Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з доводами представника скаржниці про відсутність підстави для притягнення її до відповідальності, зважаючи на те, що диспозиція пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ визначає, що відповідальність судді може наставати виключно за порушення строків, встановлених законом, а стаття 38 КУпАП визначає строк накладення адміністративного стягнення, який не є встановленим законом строком розгляду справи.
		105.       Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за допущення двох різних за складом дисциплінарних проступків: безпідставне затягування розгляду справи; невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
		106.       Так, статтею 277 КУпАП, зокрема, встановлено п`ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу, та добовий строк розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173, 185 цього Кодексу, які розраховуються з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Водночас на підставі статті 38 цього Кодексу можливість накладення адміністративного стягнення обмежено присічним тримісячним строком, який розраховується з дня вчинення правопорушення, якщо особу буде визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
		107.       ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.     
		108.       Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
		109.       Питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення із дотриманням строку, визначеного статтею 38 КУпАП, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення.
		110.       З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.
		111.       Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.
		112.       Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оспорюваному рішенні ВРП достатньо мотивовано навела підстави дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 , які установлені під час дисциплінарного провадження та містять достатньо відомостей для настання дисциплінарної відповідальності. У цьому рішенні ВРП проаналізувала кожну з них і надала відповідну правову характеристику з погляду належності до ознак, що утворюють склад дисциплінарного проступку.
		113.       Так, ВРП та її дисциплінарний орган установили, що розгляд справи № 522/23705/17 суддя ОСОБА_1. відкладала шість разів та розглянула справу через 5 місяців 20 днів після її надходження до суду. При цьому ВРП виснувала, що особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, вчиняла умисні дії з метою уникнення адміністративної відповідальності, а суддя неналежно планувала судові засідання у цій справі. З огляду на викладене ВРП дійшла до висновку про невжиття суддею ОСОБА_1. заходів щодо розгляду справи протягом строку, установленого законом.
		114.       Щодо розгляду справи № 522/2359/18 ВРП та її дисциплінарний орган установили, що цю справу суддя ОСОБА_1. розглянула через 6 місяців після її надходження до суду, призначивши загалом 5 судових засідань. Так, зокрема розгляд справи відкладався 3 березня 2018 року у зв`язку з неявкою ОСОБА_4 (особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності), хоча в матеріалах справи наявна його розписка про повідомлення про це судове засідання, при цьому наступне судове засідання було призначене через 2 місяці 25 днів - на 28 травня 2018 року, незважаючи на те, що цей день був вихідним, а строк накладення адміністративного стягнення спливав 1 травня 2018 року. За висновком ВРП, призначення судового засідання у справі про адміністративне правопорушення через 2 місяці 25 днів (майже на 3 місяці з урахуванням строку накладення адміністративного стягнення, визначеного статтею 38 КУпАП) є невиправдано великим інтервалом, що свідчить про безпідставне затягування суддею строку розгляду справи. 
		При цьому ВРП не встановила у діях судді ОСОБА_1. щодо розгляду цієї справи склад дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом», як про це помилково стверджує представник скаржниці.   
		115.       Висновку про безпідставне затягування суддею ОСОБА_1. розгляду справи № 522/4904/18 ВРП дійшла, установивши, що з 9 червня 2018 року (закінчення строку накладення адміністративного стягнення в цій справі) до 13 листопада 2018 року (відпустка судді), тобто протягом 5 місяців, суддя ОСОБА_1. не вчинила жодних дій з метою розгляду справи по суті. При цьому ВРП наголосила, що навантаження судді ОСОБА_1. у цей період не може бути єдиним виправданням невжиття жодних дій у справі № 522/4904/18 без поважних причин, оскільки свідчить лише про неналежну організацію роботи судді.
		116.       Щодо розгляду суддею ОСОБА_1. справи № 522/2784/18 ВРП зауважила, що призначення судового засідання на 27 квітня 2018 року - на день відпустки, яку було заплановано завчасно, свідчить про низький рівень організації суддею судочинства, а невчинення суддею жодних дій з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті протягом 6 місяців - з 4 травня 2018 року (закінчення строку накладення адміністративного стягнення) до 13 листопада 2018 року (відпустка судді) ВРП оцінила як безпідставне затягування розгляду справи.
		117.       Щодо розгляду справи № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) ВРП та її дисциплінарний орган установили, що перше судове засідання в обох провадженнях суддя ОСОБА_1. призначила на 30 травня 2017 року, тобто через місяць із часу здійснення автоматизованого розподілу та отримання зазначених проваджень, наступні - на 14 липня 2017 року, тобто з інтервалом через півтора місяця, на - 20 вересня 2017 року, тобто більше ніж через два місяці, хоча статтею 277 КУпАП визначено строк розгляду таких проваджень протягом доби. Крім того, ВРП констатувала, що з моменту надходження справи до суду до початку тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_1. у зв`язку з вагітністю та пологами минуло 1 рік 6 місяців (із 25 квітня 2017 року до 13 листопада 2018 року), що ВРП оцінила як невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № 522/7717/17 (провадження № 3/522/621/19, № 3/522/587/19) у строки, визначені КУпАП. 
		118.       Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП, що суддя мала не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів щодо неухильного дотримання процесуальних строків. Водночас рівень судового навантаження, якому в сукупності з іншими обставинами ВРП надала оцінку в оскаржуваному рішенні, не є в цьому випадку тими обставинами, що підтверджують правомірність дій судді.
		119.       Строки розгляду справи в цьому випадку не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через призначення судових засідань із великими інтервалами тощо, оскільки наведене свідчить про неналежний рівень організації судочинства. Відкладаючи судові засідання, суддя мала забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи протягом встановленого законом строку або хоча б у розумні строки. При цьому інтервали у призначеннях свправ до розгляду, на яких акцентувала увагу ВРП та які наведено вище у цій постанові, не можуть сприйматися як розумні. 
		120.       З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки ВРП про наявність у діях скаржниці складів дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.
		121.       Під час розгляду скарги судді на рішення Дисциплінарної палати Рада з наведенням відповідних мотивів виснувала, що застосоване до судді ОСОБА_1. стягнення є таким, що відповідає вчиненим суддею дисциплінарним проступкам. 
		122.       Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком ВРП, зважаючи у на всі досліджені обставини.
		123.       З огляду на обсяг встановлених у цій справі обставин та їх правову оцінку Велика Палата Верховного Суду відхиляє твердження представника скаржниці про те, що оспорюване рішення не містить мотивів, з яких ВРП дійшла висновків щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
		124.       Велика Палата Верховного Суду вважає такими, що не заслуговують на увагу, викладені у скарзі доводи щодо порушення Дисциплінарною палатою строку дисциплінарного провадження, оскільки в оскаржуваному рішенні ВРП навела мотиви незгоди з ними, зміст яких викладений у цій постанові. При цьому порушення Дисциплінарною палатою строку дисциплінарного провадження, незалежно від його поважності, не створює обов`язкових визначених статтею 52 
		Закону № 1798-VIII підстав для скасування рішення ВРП, прийнятого за результатами перегляду прийнятого її дисциплінарним органом рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
		125.       Разом з тим, реагуючи на доводи представника скаржниці про протиправність оскаржуваного рішення і необхідність прийняття запропонованого у скарзі рішення з огляду на розгляд дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою за відсутності судді, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.
		126.       Частинами четвертою та п`ятою статті 48 Закону № 1798-VIII (у редакції до 7 листопада 2019 року - дати набрання чинності Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, яка підлягала застосуванню на дату прийняття Дисциплінарною палатою рішення від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності) визначено, що суддя та скаржник мають бути повідомлені про засідання Дисциплінарної палати не пізніше ніж за сім днів до дня його проведення в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя, та шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті ВРП.
		Суддя вважається належним чином повідомленим, якщо повідомлення направлено на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу суду, в якому такий суддя обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному вебсайті ВРП. 
		127.       Отже, у силу вимог частини четвертої статті 48 Закону № 1798-VIII на Дисциплінарну палату покладено обов`язок повідомити суддю, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, про засідання Дисциплінарної палати шляхом направлення повідомлення на адресу місця проживання чи перебування судді або на адресу суду, в якому цей суддя обіймає посаду, не пізніше ніж за сім днів до дня його проведення. Винятком із цього правила є випадок, коли не можливо направити повідомлення судді на вказані адреси, тоді суддя вважається належним чином повідомленим про засідання Дисциплінарної палати, якщо таке повідомлення розміщується на офіційному вебсайті ВРП.
		128.       За змістом та духом цих норм права такий строк встановлено для забезпечення можливості судді належним чином підготуватися для участі у дисціплінарному провадженні.
		129.       Отже, суддя є належним чином повідомленим про час та місце проведення засідання Дисциплінарної палати, якщо він довідався про таке засідання не пізніш як за сім календарних днів до дня проведення засідання.
		130.       Ця вимога закону стосується повідомлення судді про засідання Дисциплінарної палати у будь-якому випадку, зокрема безвідносно від того, чи суддя вже викликався в попередні засідання, причин його неявки в попередні засідання тощо.
		131.       Оцінивши надані сторонами докази, Велика Палата Верховного Суду встановила, що Дисциплінарна палата листом від 4 червня 2021 року 
		№ 17816/0/9-21, надісланим на адресу Приморського районного суду міста Одеси, повідомляла суддю ОСОБА_1 , що засідання з розгляду дисциплінарної скарги на її дії відбудеться 16 червня 2021 року о 10 годині.
		132.       Водночас матеріали справи не містять доказів отримання цього листа суддею ОСОБА_1. 
		133.       При цьому завчасне направлення Дисциплінарною палатою повідомлення про призначення її засідання на адресу Приморського районного суду міста Одеси за встановлених у цій справі обставин не доводить, що суддя ОСОБА_1. була повідомлена (обізнана) про призначене на 16 червня 2021 року засідання Дисциплінарної палати у визначений вимогами статті 48 Закону № 1798-VIII строк, тобто не пізніш як за сім календарних днів до дня засідання.
		134.       Посилання ВРП на те, що на офіційному вебсайті ВРП було розміщено повідомлення про засідання Дисциплінарної палати Велика Палата Верховного Суду оцінює критично, оскільки з огляду на частину п`яту статті 48 Закону № 1798-VIII таке повідомлення є лише додатковим способом повідомлення та лише за умови неможливості направлення повідомлення на адресу місця проживання чи перебування судді ОСОБА_1 або на адресу Приморського районного суду міста Одеси, в якому вона обіймає посаду. При цьому справа не містить відомостей про неможливість належного повідомлення судді ОСОБА_1. про засідання Дисциплінарної палати шляхом направлення повідомлення на адресу її місця проживання чи перебування судді або на адресу Приморського районного суду міста Одеси, в якому вона обіймає посаду.
		135.       Водночас оцінка судом неналежного повідомлення судді ОСОБА_1. про засідання Дисциплінарної палати у контексті підстави для скасування оскаржуваного рішення повинна враховувати, чи це призвело до порушення прав скаржниці у дисциплінарній процедурі в цілому та чи вплинуло це на результат дисциплінарного провадження.
		136.       Як визначено частиною дев`ятою статті 51 Закону № 1798-VIII розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону. У свою чергу, стаття 49 Закону №1798-VIII визначає порядок розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою.
		137.       У цьому контексті варто також зауважити, що скарга, як і матеріали справи, не містять відомостей про обмеження права судді надати письмові пояснення по суті скарги як дисциплінарному органу, так і ВРП чи донести свою позицію безпосередньо ВРП на засіданні з розгляду її скарги на рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21. Зі змісту наявної у матеріалах справи копії оскаржуваного рішення Велика Палата Верховного Суду установила, що в засіданні ВРП 12 вересня 2024 року в режимі відеоконференції взяв участь представник судді - адвокат Казарновський О. Л.
		138.       Ураховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підстав для оцінки неналежного повідомлення судді ОСОБА_1. про призначення на 16 червня 2021 року засідання Дисциплінарної палати як такого, що вплинуло на правомірність оскаржуваного рішення, немає.
		139.       Підсумовуючи наведене вище, Велика Палата Верховного Суду висновує, що викладені в оскаржуваному рішенні результати розгляду скарги судді ОСОБА_1. на рішення Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності вмотивовані, ґрунтуються на належних і допустимих доказах, рішення ухвалене на підставі закону та з урахуванням принципу пропорційності. Передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIII обов`язкових підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. Рада діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII. 
		140.       Водночас незгода заявниці з мотивами такої оцінки не свідчить про їх відсутність у рішенні ВРП.
		141.       Доводи представника скаржниці зводяться до переоцінки встановлених ВРП та її дисциплінарним органом обставин справи. Фактично представник скаржниці просить суд вдатися до аналізу не наявності посилань у рішенні ВРП на мотиви, як того вимагає закон, а до аналізу їх змісту та суті, вдаючись до їх переоцінки.
		142.       Водночас заявник не враховує, що скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Великою Палатою Верховного Суду розглядаються за правилами касаційного провадження, а переоцінка доказів та/або додаткова їх перевірка є неможливою на стадії касаційного перегляду відповідно до положень статті 341 КАС України. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		Висновки за результатами розгляду скарги
		143.       Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ВРП, ухвалюючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом № 1798-VІІІ, з дотриманням балансу у визначенні дисциплінарного стягнення, і таке рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП дійшла правильного висновку про необхідність застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження, що є пропорційним вчиненим нею дисциплінарним проступкам.
		144.       Отже, оскаржуване рішення повністю відповідає вимогам частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, а тому не підлягає скасуванню.
		Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Казарновський Олександр Львович, на рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2024 року № 2687/0/15-24 «Про скасування частково рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року № 1374/3дп/15-21 про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та ухвалення нового рішення» залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2024 року № 2687/0/15-24 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя -доповідач  Н. В. ШевцоваСудді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова С. О. Погрібний М. І. Гриців О. В. Ступак О. А. Губська І. В. Ткач В. В. Король О. С. Ткачук О. В. Кривенда Є. А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...