Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/4159/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано судом: 21.01.2025. Зареєстровано: 22.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2025.
Дата набрання законної сили: 21.01.2025
Номер судового провадження: К/990/2147/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		21 січня 2025 року 
		м. Київ
		справа №340/4159/24
		адміністративне провадження № К/990/2147/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
		суддів: Білак М.В.,  Желєзного І.В., 
		перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
		УСТАНОВИВ:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточненої заяви, просив:
		- визнати протиправною та скасувати постанову серія ПШ № 014917 від 03 жовтня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 .
		Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позовну заяву задоволено.
		Визнано протиправною та скасувати постанову серія ПШ № 014917 від 03 жовтня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 .
		20 січня 2025 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року,, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
		Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
		Частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги процесуального закону, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
		Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
		Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
		У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вона стосується надання оцінці правомірності дій посадових осіб Укртрансбезпеки як єдиного органу виконавчої влади, мета, якого нагляд за додержанням законів у сфері безпеки на транспорті, стосується оцінки правомірності дій при виконанні своїх функцій у разі відсутності нормами закону, яка дає термінологічне визначення документу наявність чи відсутність якого необхідно враховувати працівниками при реалізації свої повноважень. 
		Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
		Так, вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
		Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
		Суд зауважує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
		Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
		В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник також посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній щодо застосування частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) в частині не надання на момент перевірки документів, а саме відсутність товарно-транспортної накладної.
		Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
		Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
		Зокрема, у цій справі, суди попередніх інстанцій зауважили, що стаття 48 Закону № 2344-III передбачає альтернативу необхідних водію документів - товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час рейдової перевірки водій ОСОБА_2 пред`явив посадовим особам Укртрансбезпеки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 та накладну № 2 від 07 серпня 2023 року, відповідно до якої можливо встановити особу, яка видала товар - ФГ «Санрайз», та відповідно до якої одержувачем вантажу є ФОП ОСОБА_1 , також водій при перевірці надав документ на вантаж, який перевозився 07 серпня 2023 року транспортним засобом марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Натомість касаційна скарга у цій частині зводиться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, а наведена скаржником норма права є загальною і касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо її неправильного застосування судами попередніх інстанцій, а також впливу висновку щодо цієї норми права на спірні правовідносини, за обставин, установлених судами, що мають індивідуальний характер та необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норми саме у цій справі.
		З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
		Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіА.Г. Загороднюк М.В. Білак   І.В. Желєзний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...