Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 728/3534/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 22.01.2025. Зареєстровано: 22.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2025.

Номер судового провадження: 2/728/12/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Єдиний унікальний номер: 728/3534/23 
		Номер провадження 2/728/12/25
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		            21 січня 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
		головуючої судді Глушко О.І.
		при секретарі Коваленко В.В.
		за участю позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
		представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Калюжного С.С. (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача щодо стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку, стягнення пені та відшкодування моральної (немайнової) шкоди,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі відповідач або АТ «Ощадний банк») з вимогою про захист прав споживача щодо стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку, стягнення пені та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
		27 жовтня 2023 року на банківську карту позивача було зараховано заробітну плату, пізніше о 17 год. 30 хв., під час зняття готівки позивачем, банкомат видав інформацію про недостатність коштів на рахунку.
		Після дзвінка на гарячу лінію банку, позивача було поінформовано про зняття коштів з його рахунку, у зв`язку із чим він звернувся до правоохоронних органів щодо вчинення злочину.
		З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу звернення - претензію щодо повернення коштів, які були перераховані без його розпорядження, але отримав відмову.
		Позивачем було пережито сильний стрес, що відобразилося на фізичному, психічному та психоемоційному станах його здоров`я, внаслідок чого він був вимушений вживати додаткових заходів по організації життя.
		Виходячи з наведених обставин позивач просив стягнути на його користь безпідставно списані кошти з карткового рахунку; суму комісії, утриманої банком за несанкціоноване перерахування коштів; пеню; моральну шкоду, яку він оцінює в 20000 грн.
		Заявою від 22 січня 2024 року (а.с.116-118) позивач збільшив розмір позовних вимог у частині стягнення пені 0,1 процента від суми відповідного переказу 30512 грн. за кожний день прострочення за період з 27 жовтня 2023 року по 23 січня 2024 року в кількості 89 днів, що складає 2715 грн. 39 коп., які просив стягнути з відповідача на його користь. 
		Заявою від 10 травня 2024 року (а.с.153-159) позивач збільшив розмір позовних вимог у частині стягнення пені у розмірі 0,3 % за кожен день прострочення у межах календарного строку до дня фактичного виконання зобов`язання, які просив стягнути з відповідача на його користь.
		Відповідач у поданому відзиві (а.с.66-78) позовні вимоги не визнав та навів наступні підстави для відмови в його задоволенні:
		-банком свої зобов`язання за договором комплексного банківського обслуговування виконані в повному обсязі;
		-операції з використання інтернет ресурсу проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, що свідчить про відсутність вини банку у виконанні розпорядження клієнта щодо перерахунку коштів з його рахунків;
		-ініціювання переказів по карткам позивача було здійснено шляхом електронної ідентифікації електронного платіжного засобу та клієнта;
		-враховуючи відсутність порушень банком будь-яких зобов`язань, вимоги про стягнення пені є необґрунтованими;
		-позивач є потерпілим в кримінальному провадженні, в разі встановлення винних осіб, не позбавлений права звернутися до них з відповідним позовом; 
		-позивачем не подано доказів на підтвердження того, що йому завдано моральної шкоди;
		-позивач не надав жодного належного і допустимого доказу для доведення факту вчинення операцій з вини банку.
		Позивач надіслав відповідь (пояснення) на відзив (а.с.119-120), в якому зазначив, що банком 27 жовтня 2023 року о 10 год 45 хв., у порушенні умов договору та інструкції регламентованих банком, на його фінансовий номер не було направлено паролів (двох, дві транзакції) на перерахунок коштів на інший банківський рахунок та підтвердження даних операцій, що і призвело до перерахунку банком коштів та порушення банком умов договору та належного банківського обслуговвання.
		Протокольною ухвалою від 1 травня 2024 року (а.с.147-148) відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 .
		Відповідач надіслав заперечення щодо клопотання позивача про збільшення позовних вимог, у якому просив повернути його позивачу без розгляду, мотивуючи тим, що розмір заявленої пені - 195887 грн є завищеним та таким, що не відповідає принципам справедливості, розумності, добросовісності та пропорційності. 
		Протокольною ухвалою від 27 травня 2024 року (а.с.166-168) відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про збільшення позовних вимог.
		Ухвалою суду, за клопотанням відповідача, витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» (01001 м. Київ вул. Госпітальна, 12 г, код ЄДРПОУ 00032129) аудіозаписи всіх розмов, здійснених банком з 26.10.2023 року по 27.10.2023 року включно із обов`язковим зазначенням номеру мобільного телефону, на який відбувався телефонний дзвінок банку до невідомої особи для підтвердження реєстрації у системі «Ощад 24/7» (Flumo); витребувано із операційної системи АТ «Державний ощадний банк України» (01001 м. Київ вул. Госпітальна, 12 г, код ЄДРПОУ 00032129) докази про направлення системою «Ощадбанк» відповідно до умов договору PUSH-повідомлень на фінансовий номер телефону позивача ОСОБА_1 НОМЕР_1 27.10.2023 року о 10 год 45 хв під час перерахунку коштів на інший банківський рахунок № НОМЕР_2 , емітований у Райфайзен «Банк Аваль» у сумі 30200 грн, комісія по перерахуванню становила 312 грн, SMS-повідомлень із кодами для підтвердження проведення ним цих операцій та інформації про направлення таких SMS-повідомлень на інший фінансовий номер із зазначенням його номеру для підтвердження проведення перерахунку коштів; витребувано з ПрАТ «Київстар» (м. Київ вул. Дегтярівська, 53) по фінансовому номеру телефона НОМЕР_1 позивача ОСОБА_1 інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, в тому числі нульової тривалості, СМС-повідомлення вхідні та вихідні, та інтернет трафік в період з 00.00 год 26.10.2023 по 24.00 год 27.10.2023 року; у відповідача - АТ «Державний ощадний банк України» належним чином завірену копію договору банківського обслуговування, на який він посилається у відзиві. 
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові, та просив суд задовольнити їх.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог і просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов.
		Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. 
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що передбачено ч. 1 ст. 2 ЦПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Як встановлено в судовому засіданні 23 жовтня 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання заяви про приєднання № 500473226/161019 (надалі Договір) (а.с.21-27, 80-86 том 1).
		Відповідно до умов укладеного договору, відповідач відкрив на ім`я позивача поточний рахунок № НОМЕР_3 за картою № НОМЕР_4 з можливістю використання електронного платіжного засобу картки, підключив канал комунікації Push-повідомлення - інформування на номер мобільного телефону НОМЕР_1 та видав платіжну катку типу MasterCard Debit World PayPass.
		Виписками по картковому рахунку філії - Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 27 листопада 2023 року (а.с.28-29 том 1), від 10 січня 2024 року (а.с.87-93 том 1) та витягом з автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» (а.с. 96 том 1) підтверджується, що 27 жовтня 2023 року о 10 год 45 хв з рахунку позивача за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» відбулися успішні операції з переказу коштів на картку іншого банку у загальній сумі 30200 гривень, комісія по перерахуванню коштів становила 312 гривень.
		Згідно Витягів з автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» (а.с.94, 95,96) 26 жовтня 2023 року о 13:56:23 відбулася верифікація карти в новій версії мобільного додатку.
		Витягом з автоматизованої системи АТ («Ощадбанк) (а.с.97 том 1) підтверджується дата відкриття та закриття карток.
		Згідно довідки Відділу «Центру надання адміністративних послуг» Бахмацької міської ради Чернігівської області від 6 грудня 2023 року за № 2281 (а.с.17 том 1) позивач, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
		Рапортом старшого інспектора-чергового відділення поліції №1 (м.Бахмач) Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області від 27 жовтня 2023 року (а.с.19-20 том 1) підтверджується повідомлення зі служби 102 ОСОБА_1 про виявлення під час зняття коштів із терміналу АТ Ощадбанк відсутності коштів на карті АТ Ощадбанк у розмірі 30610 грн. 00 коп.
		Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань ( а.с.16 том 1) 27 жовтня 2023 року розпочато кримінальне провадження № 12023270310000590 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, де зазначено, що 27 жовтня 2023 року о 18 год. 46 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що невстановлена особа шляхом застосування інформаційно - комунікаційних систем 27 жовтня 2023 року близько 10 години здійснила крадіжку грошових коштів у сумі 30610 грн. з картки Ощадбанк номер НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_1 , перерахувавши грошові кошти двома трансакціями на карту іншого банку, чим спричинила ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.
		31 жовтня 2023 року позивачем направлено скаргу Голові правління АТ «Ощадбанк», Голові національного банку України та Чернігівське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк» щодо детального проведення службового розслідування про встановлення обставин, за яких умов без його відома та розпорядження, без ідентифікації його особи АТ «Ощадбанк» здійснив переказ коштів з його карткового рахунку на картковий рахунок іншої особи (а.с.32-37 том 1)
		10 листопада 2023 року позивачем направлено відповідачу заяву - претензію щодо повернення коштів АТ «Ощадбанк», які були перераховані з його каткового рахунку без його розпорядження банку на проведення операції в сумі 30512 грн. 00 коп. (а.с.31 том 1).
		Листом ТВБВ № 10024 філії -Чернігівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» за № 445 від 22 листопада 2023 року (а.с.30) повідомлено позивача про розгляд вказаної заяви, про відсутність підстав для повернення йому грошових коштів та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням наданої інформації за результатами проведеної у банку перевірки, оскільки за результатами перевірки було встановлено, що зняття грошових коштів з карткових рахунків стало можливими у зв`язку з порушенням (недотриманням) вимог Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
		Згідно інформації АТ «Райффайзен Банк» від 6 квітня 2024 року за № 81-15-9/2116-БТ (а.с.132 том 1) банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
		27 жовтня 2023 року на картку №  НОМЕР_2 не надходили кошти з картки № НОМЕР_8 .
		Повідомленням відділення поліції №1 (м.Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області від 7 травня 2024 року за № 6502 (а.с.152 том 1) підтверджується, що у провадженні СВ ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄДРД № 12023270310000590 від 27 жовтня 2023 року з правовою кваліфікацією за частиною четвертою статті 185 КК, розпочатого за заявою ОСОБА_1 щодо крадіжки грошових коштів у сумі 30610 гривень невстановленою особою з банківського рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Державний ощадний банк України» номер картки НОМЕР_4 . Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
		В судовому засіданні були оглянуті матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023270310000590 від 27 жовтня 2023 року.
		Згідно з ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2023 року, в рамаках вищезазначеного кримінального провадження, накладено арешт на кошти у сумі 30 200 гривень, комісія по перерахуванню 312 гривень, що перебувають у володінні Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9), які незаконно були переведені невстановленою досудовим слідством особою з карткового рахунку потерпілого  ОСОБА_1 , відкритого у АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ; визначено порядок зберігання речових доказів, а саме: арештованих коштів у сумі 30 200 гривень, комісія по перерахуванню коштів 312 гривень, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у АТ «Банк Аваль», та повернути їх власнику  - потерпілому ОСОБА_1 , для чого зобов`язано службових осіб АТ «Банк Аваль» перевести незаконно отримані кошти у сумі 30 200 гривень, комісія по перерахуванню коштів - 312 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_1 , шляхом перерахування з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у АТ «Банк Аваль» на рахунок потерпілого  ОСОБА_1 , відкритого у АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9  (а.с. 3 том 2).
		За повідомленням АТ "Райффайзен Банк" від 05.06.2024 року ухвала слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2023 року до АТ "Райффайзен Банк" не надходила (а.с. 173 том 1).
		Згідно з інформацією щодо вхідних та вихідних телефоних дзвінків та смс повідомлень по телефонному номеру  НОМЕР_12 позивача, наданою ПрАТ «Київстар» за період з 00.00 год 26.10.2023 року по 24.00 год 27.10.2023 року, жодних смс повідомлень та телефонних дзвінків 27.10.2023 року на підтвердження здійснення операції з перерахунку коштів на іншу банківську картку від відповідача позивачеві не надходило (а.с. 180-187)
		З досліджених в судовому засіданні наданих відповідачем аудіозаписів розмов, здійснених банком з 26.10.2023 року по 27.10.2023 року, вбачається, що позивач звертався 27.10.2023 року о 17.18 год та 17 год 49 хв на гарячу лінію банку з повідомленням про зняття коштів з його банківського рахунку, на що представник банку повідомив, що дійсно, відбулися несанкціоновані шахрайські дії, внаслідок яких відбулося перерахування коштів на іншу банківську картку (а.с. 62 том 2).
		Як  зазначено у  п 3.4.3 Договору під  час користування  банківськми послугами  в порядку та  на  умовах, передбачених  договором, банк  повинен  надавати  інформацію (про дату, баланс рахунку, суму  встановленого  кредиту (за  наявності) на цю дату   суму здійснення операції  за  рахунком із зазначенням  окремо  суми використаного кредиту (за наявності)  та іншу  інформацію, передбачену  умовам Договору шляхом  відправлення  повідомлень  на  обраний  нижче канал  для  комінікацій, зокрема:  смс  повідомлення, Push - повідомлення (повідомлення засобами мобільного додатку «Ощад 24/7») (а.с.21-27, 80-86 том 1).
		Пунктом 3.9 Договору передбачені наслідки невиконання або неналежного виконанням Банком обов`язків за Договором, відповідно до якого у разі невиконання або неналежного виконання банком обов`язків за договором банк несе відповідальність згідно чинного законодавства та договору, зокрема за несвоєчасне або помилкове з вини Банку здійснення переказу коштів з Карткового рахунку, за несвоєчасне зарахування на Картковий рахунок суми , яка переказана Клієнту, Банк сплачує останньому пеню у розмірі 0.1 процента від суми відповідного переказу за кожгний день просторочення, що не може перевихувати 10 % суми переказу.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		За приписами ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
		Відповідно до частин 1,2 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» (надалі Закон) надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно до п.п. 42-44 ч.1 ст.1 Закону неналежна платіжна операція-платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
		Згідно з ч. 4 ст. 67 Закону надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Крім цього частинами 1, 3-5 ст. 68 Закону електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час:
		- отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;
		- ініціювання дистанційної платіжної операції;
		- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61- 17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
		В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. 
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження № 61- 3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		У постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі №6-71цс15 зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 року у справі №176/1445/22.
		Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що 27 жовтня 2023 року позивач не вчиняв дій, спрямованих на зняття чи перерахунок коштів з його карткових рахунків, зокрема з рахунку № НОМЕР_4 в загальній сумі 30200 грн. Після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів позивачем здійснено передбачені законом дії, а саме: повідомлено банк про виявлені обставини.
		У даній справі судом не встановлено та відповідачем не надано жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що списання грошових коштів з рахунку позивача стало можливим виключно в результаті розголошення ним конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку, що грошові кошти з рахунку позивача були списані за ініціативою інших осіб внаслідок недозволених платіжних операцій, а відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача його особистих грошових коштів та суму комісії за їх переказ в розмірі 30512 грн 00 коп є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Згідно з розрахунком, наданим позивачем, який не спростований відповідачем, сума пені, яка підлягає стягненню у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору (п.3.9 - 0.1%), становить 1281 грн 42 коп за період з 27.10.2023 року по 04.12.2023 року.
		Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000.00 грн суд зазначає наступне.
		Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Як зазначив позивач, внаслідок безпідставного списання з його рахунку коштів, які були зараховані йому як заробітна плата за місцем роботи, що є єдиним джерелом його доходу, ним було пережито сильний стрес, що відобразилося на фізичному, психічному та психоемоційному станах його здоров`я, він тривалий час нервував, погано спав, був змушений вживати заспокійливе, внаслідок чого він був вимушений вживати додаткових заходів по організації життя.
		Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Суд звертає увагу, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди необхідно визначати в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.
		При цьому, суд враховує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного страждання. Діюче законодавство не містить визначення способів обчислення її розміру. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Проаналізуваши пояснення учасників судового процесу, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з урахуванням вимог розумності та справедливості, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
		З відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп (за дві позовні вимоги), оскільки позивач при подачі позову до суду звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 42 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Керуючись  ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263 - 265 ЦПК, суд 
		       У Х В А Л И В:        
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача щодо стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку, стягнення пені та відшкодування моральної (немайнової) шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 30200 (тридцять тисяч двісті) грн. 00 коп. безпідставно списаних коштів з карткового рахунку № НОМЕР_4 , та 312 (триста дванадцять) грн. 00 коп. - суму комісії, утриманої банком за несанкціоноване перерахування коштів.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 6282 (шість тисяч двісті вісімдесят дві) грн 42 коп, із яких: 1282 грн 42 коп в рахунок відшкодування пені та 5000 грн 00 коп в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір в розмірі 2422  (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Позивач: ОСОБА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 .
		Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», вулиця Госпітальна, б. 12-г, м. Київ, індекс 01001, код ЄДРПОУ 0032129.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. 
		Повний текст рішення складено 21.01.2025 року. 
		 
		Суддя О.І. Глушко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...