Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 181/12/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 22.01.2025. Зареєстровано: 22.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2025.
Дата набрання законної сили: 22.02.2025
Номер судового провадження: 2/181/21/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                     Справа № 181/12/24
		Провадження № 2/181/21/25 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"22" січня 2025 р. с-ще. Межова
		Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді Літвінової Л.Ф.,
		за участю секретаря судового засідання Острянин В.В.,
		начальника Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області Ларченка Я.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Межова, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «ВЛАДАР» про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом Виконувача обов`язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «ВЛАДАР» про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, що підтверджується: витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.02.2023 (індексний номер 322503576) та від 10.02.2023 (індексний номер 322503756); витягами з Державного земельного кадастру; загальними відомостями про земельні ділянки, копіями договорів оренди землі від 05.10.2015 та додатковою угодою від 11.09.2019 №2507 до договору оренди землі від 05.10.2015, в яких зазначено що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та вказано її паспортні дані.
		Управління державної міграційної служби України в Луганській області листом від 05.12.2023 № 4401.5.2801/44.1-23 повідомило, що перевіркою за наявними обліками УДМС у Луганській області та відомостями, внесеними до Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Управління міграційними процесами» встановлено, що ОСОБА_1 паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідками на тимчасове/постійне проживання в Україні не документувалась. З питань оформлення документів для виїзду на кордон на постійне проживання до УДМС у Луганській області не зверталась.
		Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №018188 від 23.06.2003, виданого на підставі рішення Михайлівської сільської ради від 31.10.2002, земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області), перебуває у власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 (паспорт громадянина російської федерації  серія та номер НОМЕР_1 , виданий 14.07.2009 відділом УФМС по Челябінській області м. Озерськ, код платника податків НОМЕР_2 ).
		У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2015 (індексний номер:25773551 від 02.11.2015) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Дані про припинення права власності в реєстрі відсутні.
		Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №018188 від 23.06.2003, виданого на підставі рішення Михайлівської сільської ради від 31.10.2002, земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області), перебуває у власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 (паспорт громадянина російської федерації  серія та номер НОМЕР_1 , виданий 14.07.2009 відділом УФМС по Челябінській області м. Озерськ, код платника податків НОМЕР_2 ).
		У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2015 (індексний номер:25770850 від 02.11.2015) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Дані про припинення права власності в реєстрі відсутні.
		На даний час вищевказані земельні ділянки перебувають в оренді Приватного підприємства «ВЛАДАР» (код ЄДРПОУ 32973982), про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру.
		Вказане підтверджується договорами оренди землі:
		1. Договір від 05.10.2015, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВЛАДАР». Об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 20 років. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 02.11.2015 (номер запису про інше речове право 11859881). Записи про припинення права оренди відсутні;
		2. Договір від 05.10.2015, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВЛАДАР». Об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 20 років. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 02.11.2015 (номер запису про інше речове право 11855927). Записи про припинення права оренди відсутні;
		3. Додатковою угодою від 11.09.2019 №2507 до договору оренди землі від 05.10.2015, укладеною між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВЛАДАР». Об`єктами оренди за вказаною угодою є земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га та 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 49 років. 
		Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб.
		Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
		Земельним кодексом України чітко визначені підстави набуття права власності на землі іноземцями та особами без громадянства.
		Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції станом на 03.02.2002) землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
		Проаналізувавши положення ст. ст. 22, 81 Земельного кодексу України можливо зробити висновок, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі цивільно-правових угод та прийняття спадщини, а на землі сільськогосподарського призначення лише шляхом прийняття спадщини, інших підстав для отримання земель сільськогосподарського призначення у власність даною категорією громадян не передбачено.
		З системного аналізу норм земельного законодавства можна зробити висновок, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянам України.
		Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку за статтею 140 Земельного кодексу України є конфіскація за рішенням суду.
		Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності. 
		Згідно зі ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
		Статтею 145 Земельного кодексу України встановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.
		Аналогічно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
		Згідно з ч. 2 ст. 145 Земельного кодексу України у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
		Ураховуючи те, що право власності відповідно до статті 125 ЗК України виникає після одержання власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації, після чого на зазначені правовідносини повністю поширюються гарантії права власності, то обчислення річного строку «добровільного» відчуження слід починати від часу одержання іноземним громадянином чи особою без громадянства державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
		Поряд із цим, про відсутність у відповідача наміру виконати обов`язок щодо відчуження земельних ділянок, також свідчить факт дії на цей час договорів оренди землі від 05.10.2015 з ПП «ВЛАДАР» (дата державної реєстрації договорів 02.11.2015) .
		Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 02.11.2015 отримала у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га та земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га, які у встановленому законом порядку протягом року не відчужила, володіє до цього часу, що є порушенням вимог земельного законодавства.
		Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, земельні ділянки з кадастровими номерами: 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га та 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області, підлягають конфіскації за рішенням суду.
		Вказане порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 , є триваючим, пов`язаним з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_1 характеризується тим, що не відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення по цей час та їх фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.
		Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. 
		Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі відсутності уповноваженого органу.
		З викладеним корелюються й положення ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
		Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. 
		В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушила визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 22, 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру отримання та використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. 
		Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.
		Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. 
		Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. 
		Оскільки земля є об`єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими.
		В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушила визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 22, 80, 81, 140, 145 ЗК України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а саме: як іноземний громадянин не відчужила їх упродовж року після отримання у власність. На даний час вона без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України, передавши в оренду сільськогосподарському підприємству та отримуючи дохід на території України.
		Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання законності при використанні іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
		Недотримання відповідачем вимог законодавства України безумовно порушує також публічні інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері. 
		Правовідносини, пов`язані з використанням земельних ділянок, становлять суспільний інтерес. Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є однією з підстав для представництва прокурором інтересів держави.
		Тому пред`явлення позову прокурором у такому випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення. 
		Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).
		Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ № 15 від 14.01.2015, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
		Відповідно до пункту 4 цього Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності (підпункт 33).
		Підпунтом 42 пункту 3 цього Положення визначено, що Держгеокадастр подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.
		Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Луганської області є Головне управління Держгеокадастру у Луганській області. 
		Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області надіслано лист від 28.11.2023 № 52/1-1465вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку. 
		Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, та листом від 11.12.2023 №10-12-0.8-2924/2-23 повідомлено окружну прокуратуру про невжиття таких заходів, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді.
		Зазначені причини не є поважними, свідчать про бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення повноважень по захисту її інтересів та не дають підстав залишити без реагування зазначені порушення. 
		Враховуючи зазначене, подання Сєвєродонецькою окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Луганській області повністю узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.
		Сєвєродонецькою окружною прокуратурою Луганської області листом від 20.12.2023 №52/1-1528вих-23 повідомлено позивача про встановлення прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутись із позовом до суду. 
		Оскільки, на теперішній час оспорювані земельні ділянки перебувають в оренді у Приватного підприємства «ВЛАДАР», що може вплинути на права та обов`язки цього суб`єкта під час розгляду та вирішення справи по суті, виникає необхідність у залученні його до справи у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		Позивач просить суд припинити громадянці російської федерації  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина російської федерації серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 14.07.2009 відділом УФМС по Челябінській області в м. Озерськ, код підрозділу 740-048, код платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на: земельну ділянку з кадастровим номером 4421682600:03:002:0058площею 1,7860га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2015 (номер відомостей про речове право:11856570, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 25773551 від 02.11.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 764882044216) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області; земельну ділянку з кадастровим номером 4421682600:03:002:0059площею 1,9252га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2015 (номер відомостей про речове право:11855293, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 25770850 від 02.11.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 764803344216) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області; стягнути з відповідача на користь Луганської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 5368,00 гривень та перерахувати його на р/р UA048201720343140001000000839; банк: ДКСУ у м. Київ; код ЄДРПОУ : 02909921.
		 
		Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року провадження у справі було відкрито, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, визначено строк для подання відзиву, призначене підготовче судове засідання. 
		Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2024 року закрито підготовче провадженя у справі та призначено справу до судового розгляду.
		Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року постановлено судові засідання у справі проводити в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача за довіреністю Філіпенко А.В.
		Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року постановлено справу розглянути при заочному розгляді справи.
		 
		Начальник Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області Ларченко Я.І. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі посилаючись на доводи викладені у позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
		Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за довіреністю Філіпенко А.В. у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, крім того у додаткових поясненнях від 20 лютого 2024 року прохали задовольнити позовні вимоги, проти прийняття заочного рішення по зазначеній справі не заперечують. 
		Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, причину неявки не повідомила, викликалася належним чином через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у порядку, визначеному ч.11 ст. 128 ЦПК України, причину неявки не повідомила. Також відповідач не скористалася правом на відзив та не направила до суду письмовий відзив на позовну заяву.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства «ВЛАДАР» у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
		Оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
		В зв`язку з цим в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. 
		 
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. 
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Як вбачається з ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, що підтверджується: витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.02.2023 (індексний номер 322503576) та від 10.02.2023 (індексний номер 322503756); витягами з Державного земельного кадастру; загальними відомостями про земельні ділянки, копіями договорів оренди землі від 05.10.2015 та додатковою угодою від 11.09.2019 №2507 до договору оренди землі від 05.10.2015, в яких зазначено що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та вказано її паспортні дані.
		Управління державноїміграційної службиУкраїни вЛуганській областілистом від05.12.2023№ 4401.5.2801/44.1-23повідомило,що перевіркоюза наявнимиобліками УДМСу Луганськійобласті тавідомостями,внесеними доЄдиної інформаційно-аналітичноїсистеми «Управлінняміграційними процесами»встановлено,що ОСОБА_1 паспортом громадянинаУкраїни,паспортом громадянинаУкраїни длявиїзду закордон,посвідками натимчасове/постійнепроживання вУкраїні недокументувалась.З питаньоформлення документівдля виїздуна кордонна постійнепроживання доУДМС уЛуганській областіне зверталась. 
		Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №018188 від 23.06.2003, виданого на підставі рішення Михайлівської сільської ради від 31.10.2002, земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району Луганської області (на даний час Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області), перебуває у власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 (паспорт громадянина російської федерації  серія та номер НОМЕР_1 , виданий 14.07.2009 відділом УФМС по Челябінській області м. Озерськ, код платника податків НОМЕР_2 ). 
		У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2015 (індексний номер:25773551 від 02.11.2015) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Дані про припинення права власності в реєстрі відсутні.
		Відповідно доДержавного актуна правоприватної власностіна землюсерії IV-ЛГ№018188від 23.06.2003,виданого напідставі рішенняМихайлівської сільськоїради від31.10.2002,земельна ділянкакадастровий номер4421682600:03:002:0059площею 1,9252га зцільовим призначеннямдля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,яка розташованана територіїМихайлівської сільськоїради Кремінськогорайону Луганськоїобласті (наданий часРубіжанської міськоїради Сєвєродонецькогорайону Луганськоїобласті), перебуваєу власностігромадянина російськоїфедерації ОСОБА_1 (паспортгромадянина російськоїфедерації серія таномер НОМЕР_1 ,виданий 14.07.2009відділом УФМСпо Челябінськійобласті м.Озерськ, кодплатника податків НОМЕР_2 ). 
		У Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно02.11.2015(індекснийномер:25770850від 02.11.2015)за ОСОБА_1 зареєстровано правовласності навказану земельнуділянку.Дані проприпинення прававласності вреєстрі відсутні. 
		На даний час вищевказані земельні ділянки перебувають в оренді Приватного підприємства «ВЛАДАР» (код ЄДРПОУ 32973982), про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру.
		Вказане підтверджується договорами оренди землі:
		1. Договір від 05.10.2015, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВЛАДАР». Об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 20 років. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 02.11.2015 (номер запису про інше речове право 11859881). Записи про припинення права оренди відсутні;
		2. Договір від 05.10.2015, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВЛАДАР». Об`єктом оренди за вказаним договором є земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 20 років. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 02.11.2015 (номер запису про інше речове право 11855927). Записи про припинення права оренди відсутні;
		3. Додатковою угодою від 11.09.2019 №2507 до договору оренди землі від 05.10.2015, укладеною між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ВЛАДАР». Об`єктами оренди за вказаною угодою є земельна ділянка кадастровий номер 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га та 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору 49 років.
		Отже, станом на момент звернення до суду з даним позовом, громадянка російської федерації ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га та кадастровий номер 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га. 
		У відповідності до листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від від 11.12.2023 №10-12-0.8-2924/2-23, Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області заходи державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель щодо земельних ділянок з кадастровим номером 4421682600:03:002:0058 та 4421682600:03:002:0059 не вживалися.
		Положеннями статтей 13,14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.
		Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.
		Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
		За змістом положеньст. 41 Конституції України, ст. ст.319,321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.
		Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
		Відповідно дост. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК Україниправо власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
		Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону.Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом. 
		Згідно п.а ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю єгромадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
		Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;прийняття спадщини.
		Згідно ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
		Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
		Статтею 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		Згідно пункту «е» ч. 1 ст.ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
		Разом з тим, відповідно до п. в ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
		Також п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.
		Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		Пунктом 10 ч. 1ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.
		Згідно із ст. 354 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
		Аналіз вищевказаних норм ЗК України дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом 1 року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол, Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
		Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
		У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
		Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому, власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.
		Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 02.11.2015 отримала у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га та земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га, які у встановленому законом порядку протягом року не відчужила, володіє до цього часу, що є порушенням вимог земельного законодавства.
		Таким чином, у зв`язку з невиконанням обов`язку добровільного відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право власності відповідача на вказані земельні ділянки необхідно припинити шляхом конфіскації.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов прокурора є обгрунтованим й підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Питання про судові витрати суд вирішує на підставіст.141 ЦПК України.
		Керуючись ст. ст. 2-4,12,13,19,23,56,76-89,141,258-268,280 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву Виконувача обов`язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури (вул. 8 Березня, 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404; адреса для листування: вул. Соборна, 5а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009), в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 34-а, код ЄДРПОУ 39771244) до ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «ВЛАДАР» (92930, вул. Центральна, 26-В, с. Булгаківка, Сєвєродонецький район, Луганська область, код ЄДРПОУ 32973982) про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації  задовольнити повністю.
		Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина російської федерації серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 14.07.2009 відділом УФМС по Челябінській області в м. Озерськ, код підрозділу 740-048, код платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4421682600:03:002:0058 площею 1,7860 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2015 (номер відомостей про речове право:11856570, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 25773551 від 02.11.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 764882044216) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.
		Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина російської федерації серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 14.07.2009 відділом УФМС по Челябінській області в м. Озерськ, код підрозділу 740-048, код платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4421682600:03:002:0059 площею 1,9252 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.11.2015 (номер відомостей про речове право:11855293, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 25770850 від 02.11.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 764803344216) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина російської федерації серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 14.07.2009 відділом УФМС по Челябінській області в м. Озерськ, код підрозділу 740-048, код платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Луганської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 5368,00 гривень (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) та перерахувати його на р/р UA048201720343140001000000839; банк: ДКСУ у м. Київ; код ЄДРПОУ: 02909921.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення виготовлений 22 січня 2025 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя  Л. Ф. Літвінова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...