Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 383/1146/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано судом: 22.01.2025. Зареєстровано: 22.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2025.
Дата набрання законної сили: 10.04.2025
Результат оскарження 10.04.2025 Кропивницький апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/383/57/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 383/1146/24
		Номер провадження 2/383/57/25
		 
		ЗАОЧНЕ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючого судді - Адаменко І.М.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
		представника позивача - адвоката Рижкової В.О.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, справу №383/1146/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Рижкову В.О., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, обґрунтовуючи позов тим, що вона являється донькою відповідача ОСОБА_2 . Вказує, що відповідно рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2011 року з відповідача стягнуто на користь її матері, було стягнено аліменти на її утримання до виповнення її повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З набуттям нею повноліття, стягнення з батька аліментів на її утримання припиненю. Але згідно довідки від 12.09.2024 року № 1976, виданої Миколаївським національним аграрним університетом, вона є студенткою 2 курсу денної форми навчання факультету менеджменту Миколаївського національного аграрного університету та закінчує навчання у червні 2027 року, навчається за кошти фізичних осіб, не має самостійного заробітку, та потребує матеріальної підтримки батька. За проживання, харчування, проїзд до м. Миколаїв, купівлю підручників, зошитів в навчальному закладу, кошти надає виключно мати, які є досить значними для неї. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем та на даний момент рахується безвісно відсутнім, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.09.2024 року за №3090. В даному листі зазначено, що виплата грошового забезпечення сім`ям зниклих безвісти військовослужбовців здійснюється відповідно постанові КМУ України від ЗО листопада 2016 року №884 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх». Зазначає, що відповідно пункту 3 даної постанови: «За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону». На цій підставі вона вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на дитину, яка продовжує навчання, та на підставі цього звернулася до суду з вказаними позовними вимогами та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 вересня 2024 року до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення нею 23 років.
		Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської областівід 08.10.2024 року позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.10.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду заяв чи клопотань не надійшло.
		Представник відповідача, адвокат Рижкова В.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. 
		Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся у спосіб, визначений ЦПК України. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
		Згідно ч.8ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		На підставіст.280 ЦПК України,оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.
		Суд, враховуючи пояснення представника позивача, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
		Згідно ч.ч.1-3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоднід окази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінюєналежність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
		Відповідно до ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою відповідача ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, Україна від 16.02.2006 року, актовий запис 12 (а.с.9).
		Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи Бобринецькоїтериторіальної громади від 09.02.2024 року за №2024/001381494 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 21.02.2006 року і по теперішній час (а.с.8).
		Позивач ОСОБА_1 навчається на другому курсі денної форми навчання, факультету менеджменту у Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ), за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», навчається за кошти фізичних осіб, що підтверджується довідкою Миколаївського національного аграрного університету (МНАУ) від 12.09.2024 року за №1976 (а.с.61).
		Згідно положеньст. 51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Відповідно дост.201Сімейного кодексуУкраїни до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей187, 189-192 і 194-197 цьогоКодексу.
		Проте,Главою 16 Сімейногокодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання.
		Так, ч.1 ст.198 СК визначає, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
		Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання ( ст.199 СК України).
		Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином ( ст.200 СК України).
		До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ст.201 СК).
		У пункті 20 постанови Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.
		Згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 від 11.09.2024 року за №3090, мається інформація, що відповідно листа військової частини НОМЕР_2 від 09.09.2024 року за №1192, щодо виплати грошового забезпечення за безвісно відсутнього військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , ОСОБА_1 нараховувалися кошти у відповідності до постанови КМУ від 30.11.2016 року №884 «Про затвердження Порядку грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державних або безвісно відсутніх», як доньці військовослужбовця, а у зв`язку з досягненням повнолітнього віку ОСОБА_1 та відсутністю факту їх спільного проживання на момент залучення останнього до лав ЗСУ, на цій підставі припинено виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с.11).
		В матеріалах справи відсутні відомості про оскарження позивачкою такого рішення.
		Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:1)досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2)продовження ними навчання;3)існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;4)наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
		Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.
		Даних доказів, що підтверджували б можливість надавати відповідачем таку допомогуматеріали справи не містять.
		При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
		При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дитину, що продовжує навчання.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачка має вісімнадцять років та продовжує навчання та має потребу у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, проте нею не надано належних та допустимих доказів дійсної наявності у відповідача можливості надати таку допомогу, враховуючи у тому числі і його правовий статус зниклого безвісти за особливих обставин. 
		Сам по собі лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 від 11.09.2024 року за №3090 не є достатнім доказом на підтвердження можливості відповідача матеріально утримувати позивачку. З указаного листа лише вбачається роз"яснення особі порядку та причин припинення грошових виплат як повнолітній донькі безвісти відсутнього військовослужбовця.
		Частиною першою статті 1 Закону України «Про правовийстатус осіб,зниклих безвістиза особливихобставин» надановизначення,що особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
		Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
		Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством ( ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).
		Відповідно до ч.4ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин`від 12 липня 2018 року № 2505-VIIIчлени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
		Згідно ч.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, упорядкута в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердненного Постановою КМУ від 30 листопада 2016 р. № 884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
		Але виплата цього грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
		Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
		Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими.
		У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
		За змістом положень ст. ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно матеріалів справи вбачається, що позивачка зверталась до відповідних установ грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців та у зв`язку з досягненням повнолітнього віку і відсутністю факту їх спільного проживання з батьком на момент залучення відповідача до лав ЗСУ їй було припинено виплати грошового забезпечення, проте в матеріалах справи відсутня інформація про оскарження такого рішення. При цьому, не виключається можливість при наданні всіх належних запитуваних документів, отримати їй таку допомогу.
		Зібрані у справі докази не підтверджують факту ухилення відповідача від утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання на момент звернення до суду з даним позовом, оскільки відповідач під час бойових дій зник безвісти і наразі здійснюються заходи щодо розслідування обставин його зникнення. Кошти, які зберігаються за військовослужбовцем, який зник безвісти і спрямовуються для виплат сім`ям такого військовослужбовця не є доходом чи заробітком такої особи.
		Оскільки відповідач є військовослужбовцем, який зник безвісти за особливих обставин, тому правове регулювання спірних правовідносинах належать до норм спеціальногоЗакону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12 липня 2018 року № 2505-VIII, яким передбачено право членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
		Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, викладені у позові щодо можливості відповідачем надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці на період її навчання.
		У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 12, 13, 18, 76-83, 89, 137, 141, 209-211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 ОСОБА_1 в задоволені позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання відмовити повністю.
		Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІД паспорт № НОМЕР_3 , орган видачі 3515 від 18.02.2020 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 20.03.1998 року, остання відома зареєстрована адреса проживання:  АДРЕСА_2 .
		Повне рішення суду складено 22.01.2025 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя І. М. Адаменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...