Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/3737/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 22.01.2025. Зареєстровано: 22.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/646/11/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221140000565

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 553/3737/22 
		Провадження № 1-кп/646/11/2025 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 січня 2025 року                                                                                м. Харків
		 
		 
		 
		Червонозаводський районний суд м. Харкова
		у складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів                 - ОСОБА_2 ,
		- ОСОБА_3 , 
		секретаря       - ОСОБА_4 ,
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за № 12022221140000565 від 28.06.2022 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, вдова, яка на час скоєння злочину мала на утримані двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
		за участю:   прокурора           - ОСОБА_6 ,
		потерпілої - ОСОБА_7 ,
		представника 
		потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       27.06.2022, близько 23:00, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачена ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , а саме на кухні, під час конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_10 , що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність свого діяння, бажаючи настання смерті ОСОБА_10 , знаходячись позаду останнього, тримаючи в руках дитячу пелюшку, виконану з тканини, накинувши її на шию ОСОБА_10 , із застосуванням власної фізичної сили, затягнула вищевказану дитячу пелюшку і стала утримувати доти, поки ОСОБА_10 не перестав подавати ознаки життя. Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 настала смерть ОСОБА_10 . Згідно висновку експерта № 10-12/2495-ДМ/22 від 12.08.2022 причиною смерті ОСОБА_10 стала закрита тупа травма шиї внаслідок здавлення, яка супроводжувалась крововиливом в ділянці правого судинно-нервового пучка (каротидного синусу) та призвела до рефлекторної зупинки серця, яка і стала безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 .
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину у скоєні інкримінованого їй кримінального правопорушеннях не визнана, пояснивши, що по АДРЕСА_2 , проживала разом з чоловіком ОСОБА_10 .. Чоловік вживав спиртні напої, після чого ставав агресивний, міг нанести побої. 27.06.2022 разом з чоловіком були в гостях у батька, де відпочивали та випивали. Коли поверталися додому, купили горілку, яку дома на кухні стали вживати. Між нею та чоловіком виник конфлікт, в ході якого чоловік раптово вдарив кулаком їй в око, після чого став наносити удари кулаком та ладонями, зштовхнув зі стільця на підлогу, зв`язав мокрою дитячою пелюшкою руки, змушуючи пити горілку. Втрачаючи свідомість, розв`язала руки та знаходячись позаду чоловіка, різко накинула на його шию пелюшку та стала її затягувати. Чоловік намагався чинити опір, при цьому стілець на якому він сидів впав на підлогу і вже коли чоловік знаходився на підлозі, продовжувала тримати пелюшку на його шиї, доки він не припинив чинити опір. Після чого, деякий час стягувала пелюшку на шиї вже нерухомого чоловіка, однак не сильно. Коли відпустила пелюшку, подумала що чоловік втратив свідомість. Стала телефонувати батькові та друзям щоб допомогли покласти тіло чоловіка на диван, однак додзвонитися нікому не змогла. Взяла подушку та лягла на підлогу поряд з чоловіком. Коли проснулася, з`ясувала, що чоловік мертвий, злякавшись вийшла на вулицю прогулятися. Зателефонувала батькові, якому розповіла про смерть чоловіка, на що батько повідомив, що провину візьме на себе. Батько зателефонував до поліції. Вважає, що захищала своє життя і стягувала на шиї чоловіка пелюшку з метою його заспокоїти, а не вбити, тому її дії слід перекваліфікувати з умисного вбивства на перевищення меж необхідної оборони. Цивільний позов потерпілої не визнала, просить суд залишити його без розгляду.
		Окрім того, що обвинувачена не визнала своєї провини в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, її вина підтверджується зібраними в ході досудового розслідування з дотриманням вимог КПК України письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, показами потерпілої та свідків в судовому засіданні.
		Показами потерпілої ОСОБА_7 , яка надала пояснення в судовому засіданні, що загиблий ОСОБА_10 , є її сином, а обвинувачена ОСОБА_5 - невісткою. Про смерть сина, дізналася від свахи, матері обвинуваченої, яка їй зателефонувала. Також сваха повідомила, що їй зателефонував батько обвинуваченої, та повідомив, що він візьме на себе провину, щодо спричинення смерті ОСОБА_10 .. Приблизно о 19:00, 28.01.2022 зателефонувала обвинувачена та повідомила про смерть сина. Зазначила, що син любив розгульний спосіб життя. Після одруження на обвинуваченій, їх спосіб життя не змінився. Син з обвинуваченою разом зловживали спиртними напоями, після чого між ними починалися сварки та бійки, про що неодноразово розповідала мати та донька обвинуваченої. На синові бачила тілесні ушкодження, які він отримував від обвинуваченої. Знає, що в ході сварок, обвинувачена будучи в стані алкогольного сп`яніння, телефонувала до поліції. Син разом з обвинуваченою, кодувалися від залежності від алкоголю. Спілкувалася з сином кожного дня. Сусіди позитивно характеризували сина. Просить суд стягнути з обвинуваченої грошові кошти на утримання онуки, ОСОБА_11 , до досягнення нею повнолітня у розмірі 797 300 грн., 31 900 грн. матеріальної шкоди, на поховання ОСОБА_10 , а також 570 000 грн. моральної шкоди. 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором УПП в Харківській області. У червні 2022, в складі екіпажу патрульної служби, приїхав по місту виклику на АДРЕСА_2. Двері будинку ніхто не відчинив. Зв`язалися з заявником, це була ОСОБА_5 , яка повідомила, що знаходиться на АДРЕСА_1. Коли прибули за вказаною адресою, там знаходився чоловік, який повідомив, що скоїв вбивство, також повідомив, що тіло загиблого знаходиться в будинку по АДРЕСА_3 . Коли приїхали за зазначеною адресою, на місці вже працювала слідчо-оперативна група. Чоловік, весь час говорив, що скоїв вбивство зятя. ОСОБА_5 , яка знаходилася поруч, була в стані алкогольного сп`яніння, пила пиво та вела себе спокійно. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором роти 5 батальйону 1 УПП в Харківській області. 28.03.2022 на службовий планшет отримали виклик на АДРЕСА_3 . Коли приїхали на місце, двері ніхто не відчинив. Зателефонували заявникові ОСОБА_14 , який пояснив, що знаходиться за іншою адресою, а саме по АДРЕСА_1 . Прибувши на місце, були виявлені обвинувачена та заявник, який повідомив, що володіє інформацію по факту вбивства, що було скоєне в його будинку АДРЕСА_3 . Він путався в своїх поясненнях. Слідчо-оперативна група виїхала за зазначеною заявником адресою, а свідок залишився на місці для допиту ОСОБА_14 ..
		Свідок ОСОБА_15 пояснив, що працює командиром роти УПП в Харківській області. 28.06.2022 заступив на патрулювання, коли надійшов виклик від чергового про вбивство по АДРЕСА_2, а потім по АДРЕСА_1. В будинку по АДРЕСА_2 нікого не було, поїхали на АДРЕСА_1. На місці виявили обвинувачену, яка знаходилася в стані алкогольного сп`яніння, та її батька. Батько обвинуваченої пояснив, що будучі в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті неприязних відносин задушив зятя мокрим рушником. В подальшому, спілкуючись з обвинуваченою, остання пояснила, що разом з чоловіком вдома розпивали спиртні напої, коли між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. На емоційному фоні, обвинувачена вбила свого чоловіка ОСОБА_16 , задушивши його мокрим рушником. Про обставини злочину, обвинувачена розповідала в добровільному порядку, без будь-якого примусу.
		Свідок ОСОБА_17 , в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_18 та обвинувачена ОСОБА_19 були його друзями. ОСОБА_20 знає з 2005 року, а сім`ю ОСОБА_16 , як пару - з 2013. Коли ОСОБА_21 не пив, був турботливим чоловіком та батьком. Був свідком, коли обвинувачена та ОСОБА_21 вживали алкогольні напої. В стані алкогольного сп`яніння вони були агресивні, між ними виникали сварки, при яких свідок іноді захищав обвинувачену. Ініціатором сварок був як ОСОБА_21 так і обвинувачена. Був випадок, коли свідок забрав обвинувачену з дому, так як між нею та ОСОБА_21 виникла бійка. При цьому у неї були синці на руках, ногах, обличчі, на голові була кров. Декілька днів проживала на квартирі у друзів свідка. Знає, що обвинувачена зверталася з заявою до поліції на поведінку ОСОБА_21 , котру потім забирала. Останнім часом, говорила, що думає про розлучення. Про те, що обвинувачена задушила ОСОБА_21 , дізнався від їхньої сусідки.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що проживає в будинку, в другій половині якого проживала сім`я ОСОБА_16 . В сім`ї ОСОБА_16 часто були сварки, при цьому в любий час доби. В ході сварок між подружжям, часто чула крики дитини. Робила зауваження подружжю, щодо сварок. Особисто не бачила, як обвинувачену так і її чоловіка, в стані алкогольного сп`яніння. В день події, приблизно о 22:00, чула сварку. Вона була не такою гучною та довгою, як в інші рази. Через добу, приблизно о 21:00, прийшли співробітники поліції, які запитали про ОСОБА_16 , свідок вказала на подвір`я де вони проживають. Так дізналася, що обвинувачена задушила свого чоловіка. 
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що живе напроти будинку батьків обвинуваченої. Раніше не знав обвинувачену. З батьками обвинуваченої, проживав хлопчик, приблизно 15 років. Від співробітників поліції дізнався про події злочину. Батько обвинуваченої казав поліцейським, що саме він скоїв злочин. Поліція з`ясовувала наявність відеокамер на будинку, щоб мати будь-яку інформацію.
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що в літку 2022 року був присутнім в якості понятого в ході слідчого експерименту, при якому обвинувачена розповіла про механізм скоєння вбивства свого чоловіка. Понятих було двоє. Будь-якого примусу на обвинувачену, з боку осіб які були присутні на слідчому експерименті, не було. Обвинувачена в добровільному порядку, спокійно давала пояснення. За час проведення слідчої дії, нікуди не відлучався.
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_25 пояснив, що в межах даного кримінального провадження проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_10 , в ході якої було встановлено, що причиною смерті ОСОБА_10 , стала закрита тупа травма шиї внаслідок здавлення, яка супроводжувалась крововиливом в ділянці правого судинно-нервового пучка та призвела до рефлекторної зупинки серця. Зазначене тілесне ушкодження, яке отримана за життя, стало безпосередньою причиною смерті. Покази ОСОБА_5 , дані нею в ході слідчого експерименту у частині способу та часу отримання травм шиї ОСОБА_10 , в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним, отриманим при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 .
		Протоколом огляду місця події від 29.06.2022, з наданим до нього ілюстративним та відеоматеріалом, який було відтворено в судовому засіданні, відповідно до якого об`єктом огляду є будинок за адресою: АДРЕСА_2 . В ході огляду, по середині кімнати № 1 було виявлено труп ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В кімнатах №№ 1,2 та 4 речі розкидані, обстановка в них нібито порушена (а.с.156-174,241 т.3). 
		Вилучені в ході огляду місця події, а саме: чарка, два недопалки «Manshall», фрагмент вологої тканини зеленого кольору з зображенням малюнка із зайцями, визнані та приєднані в якості речових доказів, що підтверджується постановою від 29.06.2022(а.с.175-175 т.3).
		Відповідно до протоколу огляду від 30.06.2022, ОСОБА_5 у присутності двох понятих, у приміщенні ВП № 1 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області, добровільно видала слідчому, мобільний телефон «Retmi Note 8 Pro», модель « M1906G7Е», у корпусі перламутрового (зелено-синього) кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , із SIM- картками мобільних операторів «Lifecell» і «Kiyvstar» за наступними номерами телефонів: « НОМЕР_2 ; « НОМЕР_3 , який з її слів, належить її покійному чоловіку ОСОБА_10 (а.с.185- 188 т.3).
		Мобільний телефон «Retmi Note 8 Pro», модель « M1906G7Е», у корпусі перламутрового (зелено-синього) кольору, визнаний та приєднаний до кримінального провадження в якості речових доказів (а.с.189 т.3).
		В ході проведення слідчого експерименту, що підтверджується протоколом від 30.06.2022 та відеоматеріалом до нього, який був відтворений в судовому засіданні, обвинувачена дала свідчення та показала, що вона перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_18 , вживала алкогольні напої. При цьому ОСОБА_26 вів себе агресивно, кричав на обвинувачену, наносив їй удари кулаком в область обличчя, голови. Мокрою дитячою пелюшкою зв`язав їй руки. Так як пелюшка була зв`язана не міцно, звільнила руки і коли чоловік сів на стілець за стіл, ззаду накинула пелюшку на шию чоловіка і почала його душити. Чоловік чинив опір, виривався, але обвинувачена повалила його на спину зі стільця, розмістилася позаду нього на підлозі, закрутила пелюшку на шиї чоловіка і використовуючи власну фізичну силу, продовжувала здавлювати нею шию чоловіка, тобто душити його. Зазначила, що чоловік одразу перестав подавати ознаки життя. Продовжуючи здавлювати пелюшкою шию чоловіка, почала рухатися у бік кухонного столу, підтягуючи за собою тіло чоловіка. Узявши зі столу мобільний телефон, почала телефонувати батькові та сусідам, однак трубку ніхто не взяв. На протязі двох годин, тримала в руках закручену пелюшку, якою продовжувала душити чоловіка. Після чого, вкрила чоловіка одіялом та лягла спати. Вранці з`ясувала, що чоловік мертвий. Зателефонувала своєму знайомому на ім`я ОСОБА_27 , звернувшись до нього за допомогою. Так як не зрозуміли один одного, зателефонувала батькові та розповіла йому, що вбила ОСОБА_21 . Батько викликав поліцію і повідомив, що саме він вбив ОСОБА_28 . В ході допиту, обвинувачена надала правдиві свідчення, що вона вбила чоловіка (а.с.200-203 т.3).
		Відповідно до висновків судово-медичної експертизи за № 10-12/2495-ДМ/22 від 30.06.2022 з наданої до неї схеми ушкоджень, встановлено, що момент судово-медичної експертизи труп гр-на ОСОБА_10 знаходився у стані виразних пізніх трупних змін, а саме блідо-зеленого забарвлення шкіри голови, шиї, тулуба, плеч та зовнішніх статевих органів, гнилісної венозної сітки та гнилісного відшарування епідермісу з утворенням гнилісних пухирів, що заповнені бурою каламутною рідиною, гнилісної емфіземи, гнилісного запаху, автолітичних та гнилісних змін м`яких тканин та всіх внутрішніх органів з гнилісним розплавленням головного мозку та деяких внутрішніх органів (підшлункова залоза, надниркові залози).
		1.3. При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_10 , 1984р.н., виявлені наступні тілесні ушкодження:
		поодинока, незамкнена, горизонтальна странгуляційна борозна на правій переднє-бічній поверхні шиї, підтверджена гістологічно, що супроводжується крововиливом у м`які тканини шиї праворуч на рівні, що відповідає розташуванню рефлексогенної зони - синокаротидний вузол (сплетіння) або каротидний синус.
		Каротидний синус - ділянка розширення загальної сонної артерії перед розгалуженням її на зовнішню та внутрішню. Це - важлива рефлексогенна зона, яка бере участь в постійному забезпеченні регулювання артеріального тиску, роботі серця та газообміну. Травматичний вплив на каротидний синус зумовлює зниження частоти серцевих скорочень (класичний синокаротидний рефлекс Геринга), а тривалий такий вплив (або короткий з прикладанням достатньої сили) може зумовити асистолію («зупинку серця»).
		Дана травма шиї утворилася прижиттєво, найбільш вірогідно, незадовго (не більше, ніж перші хвилини) до моменту настання смерті гр-на ОСОБА_10 , від дії за механізмом стиснення предметами (предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею (відносно до форми та площі травмованої ділянки тіла), індивідуальні характеристики якої в ушкодженнях не відобразилися.
		Зважаючи на вищевикладене, причиною смерті гр-на ОСОБА_10 стала закрита тупа травма шиї внаслідок здавлення, яка супроводжувалась крововиливом в ділянці правого судинно- нервового пучка (каротидного синусу) та призвела до рефлекторної зупинки серця, яка і стала безпосередньою причиною його смерті.
		Травма шиї має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя відповідно до п.п. 4.8, 2.1.2., 2.1.3.о. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України").
		Крім того, при судово-медичній експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: садна в лобній області ліворуч (2), котрі утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії за механізмом тертя та/або ковзання тупих предметів (предмета), індивідуальні властивості котрих котрого) в ушкодженнях не відобразились. На настання смерті не вплинули.
		Садна носять ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я згідно п. 1.5.2., п.2.3.2.6., п.2.3.5., п. 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості -тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.).
		5. Судово-медичних даних, що дозволяють однозначно сказати, чи могли садна в лобній : Власті ліворуч, встановлені при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_10 , утворитись в результаті падіння «з висоти власного зросту, надання тілу прискорення», не мається.
		2. Оцінюючи динаміку розвитку трупних явищ (згідно наданій копії протоколу огляду від 29.06.2022р.: «...трупні плями рясні зливні, темно-фіолетового кольору, локалізовані на передній поверхні тіла. При натисканні пальцем в проекції грудини свій колір не змінюють (06:52). Ректальна температура - 27,5 при оточуючому середовищі 25...»), можна вважати, що смерть гр-на ОСОБА_10 могла настати у період часу, орієнтовно, за 24 - 36 годин до огляду трупу на місці події.
		4. При судово-медичній експертизі крові трупа гр-на ОСОБА_10 , 1984р.н., виявлений етиловий спирт в кількості - 1,8%о, що згідно даним офіційної таблиці відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня. Однак, результат експертизи має відносне значення через гнильний стан об`єкту дослідження.
		При судово-медичній експертизі тканини головного мозку та внутрішніх органів трупу гр-на ОСОБА_10 , 1984 р.н., встановлено наступне: 1.У нирці, печінці, кишечнику, шлунку та головному мозку барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверин, промедол, стрихнін, атропін, гіосциамин, скополамін, кокаїн, пахикарпин, кофеїн, димедрол, ефедрин, опій, похідні піразалону та 1,4 - бенздіазепину не виявлені. 2. У шлунку похідні фенотіазіну не виявлені.
		Кров від трупу належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти -В (а.с.205-209 т.3).
		Відповідно до висновку судово-медичного імунологічного дослідження за № 14/2153-Дм/22 від 01.07.2022, кров ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти -В (а.с.213 т.3).
		З висновку судово-медичної експертизи речових доказів за № 15-12/317-ДМ/2022 від 20.07.2022, вбачається, що групова належність крові гр-на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - О(1) з ізогемаглютинінами анти-А та анти - 
		ОСОБА_29 належність крові гр-ки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - О(1) з ізогемаглютинінами анти-А та анти -В.
		В результаті проведення судово-медичної експертизи «вологої тканини зеленого кольору та малюнками зайця» (пелюшки), вилученого за адресою: вул.Достоєвського,85/10, встановлено наступне:
		-На пелюшці, в об`єктах №№1-9 виявлені сліди потожирових накладень, а в об`єкті № 4 виявлені сліди слини, змішані зі слідами потожирових накладень. При цитологічному досліджені в цьому об`єкті ядровмістимих клітин не знайдено.
		Однак, встановити групову належність як потожирових накладень, так і слини не має можливості, так як антигени А та В не виявлені, антиген Н - з в зв`язку з гемолітичними процесами, вірогідно із-за глибоких гнилісних явищ.
		-Слідів крові не виявлено (а.с.217-222 т.3).
		З висновків судово-медичної експертизи за № 10/14/21/2495-Дм/22 від 12.08.2022, вбачається, що на момент експертизи труп ОСОБА_10 знаходився у стані виразних пізніх трупних змін, а саме: блідо-зеленого забарвлення шкіри голови, шиї, тулуба, плеч та зовнішніх статевих органів, гнилісної венозної сітки та гнилісного відшарування епідермісу з утворенням гнилісних пухирів, що заповнені бурою каламутною рідиною, гнилісної емфіземи, гнилісного запаху, автолітичних та гнилісних змін м`яких тканин та всіх внутрішніх органів з гнилісним розплавленням головного мозку та деяких внутрішніх органів (підшлункова залоза, надниркові залози).
		1.2. При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_10 , 1984р.н., виявлені наступні тілесні ушкодження:
		поодинока, незамкнена, горизонтальна странгуляційна борозна на правій переднє-бічній поверхні шиї, підтверджена гістологічно, що супроводжується крововиливом у м`які тканини шиї праворуч на рівні, що відповідає розташуванню рефлексогенної зони - синокаротидний вузол (сплетіння) або каротидний синус.
		Каротидний синус - ділянка розширення загальної сонної артерії перед розгалуженням її на зовнішню та внутрішню. Це - важлива рефлексогенна зона, яка бере участь в постійному забезпеченні регулювання артеріального тиску, роботі серця та газообміну. Травматичний вплив на каротидний синус зумовлює зниження частоти серцевих скорочень (класичний синокаротидний рефлекс Геринга), а тривалий такий вплив (або короткий з прикладанням достатньої сили) може зумовити асистолію («зупинку серця»).
		Дана травма шиї утворилася прижиттєво, найбільш вірогідно, незадовго (не більше, ніж перші хвилини) до моменту настання смерті гр-на ОСОБА_10 , від дії за механізмом стиснення предметами (предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею (відносно до форми та площі травмованої ділянки тіла), індивідуальні характеристики якої в ушкодженнях не відобразилися.
		Зважаючи на вищевикладене, причиною смерті гр-на ОСОБА_10 стала закрита тупа травма шиї внаслідок здавлення, яка супроводжувалась крововиливом в ділянці правого судинно- нервового пучка (каротидного синусу) та призвела до рефлекторної зупинки серця, яка і стала безпосередньою причиною його смерті.
		Травма шиї має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (відповідно до пп. 4.8, 2.1.2., 2.1.3.о. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України").
		Крім того, при судово-медичній експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: садна в лобній області ліворуч (2), котрі утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії за механізмом тертя та/або ковзання тупих предметів (предмета), індивідуальні властивості котрих ( котрого) в ушкодженнях не відобразились. На настання смерті не вплинули.
		Садна носять ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я (згідно п. 1.5.2., п.2.3.2.6., п.2.3.5., п. 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.).
		       Покази підозрюваної ОСОБА_5 , на які вона посилається у «Протоколі допиту підозрюваної» від 30.06.2022р. в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним, 
		отриманими при судово-медичній експертизі гр-на ОСОБА_10 у частині способу та часу спричинення травми шиї гр-на ОСОБА_10 (зі слів підозрюваної ОСОБА_5 в ході її допиту) - «…ближче до 23:00 27.06.2022…підійшла до нього позаду, коли він сидів на стільці за столом кухонним, накинула йому на шию пелюшку, яка була намотана у мене на руках і почала його душити, здавлюючи йому горло пелюшкою, застосовуючи власну фізичну силу. Далі, ОСОБА_21 впав зі стільця на підлогу, на спину, я сидячи позаду нього, обмотала пелюшкою йому горло і почала стискати пелюшку, тобто душити його нею, він чинив опір, проте скинути мене йому не вдалося : продовжила його душити до того моменту, коли він не перестав подавати ознаки життя. Так я тримала пелюшку на шиї ОСОБА_21 ще дві години...».
		Покази підозрюваної ОСОБА_5 , на які вона посилається у «Протоколі проведення слідчого експерименту» від 30.06.2022р. в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним, отриманим при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_10 у частині способу та часу спричинення травми шиї гр-на ОСОБА_10 (зі слів підозрюваної ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту) - «...27.06.2022, приблизно об 11-00... Юлія підскочила до нього ззаду... і використовуючи дитячу пелюшку, перебуваючи позаду ОСОБА_21 , який сидів на стільці кухні, накинула дану пелюшку на шию ОСОБА_21 і почала його душити при цьому ОСОБА_21 почав чинити опір, вириватися, але ОСОБА_19 повалила його на спину зі стільця, розмістилася позаду нього на підлозі, закрутила пелюшку на шиї ОСОБА_21 і використовуючи власну фізичну силу, продовжувала здавлювати шию ОСОБА_21 пелюшкою, тобто душити його... Далі, ОСОБА_19 не відпускаючи ОСОБА_21 , тобто продовжуючи його душити пелюшкою, почала рухатись у бік кухонного стола, підтягуючи за собою ОСОБА_21 , якого продовжувала душити... вони просиділи близько двох годин, тримаючи в руках закручену пелюшку, якою продовжила душити ОСОБА_30 ».
		Механізм утворення, характер та локалізація саден в лобній області ліворуч, встановленій при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_10 , в показах підозрюваної ОСОБА_5 , даних ним в ході допиту та проведення слідчого експерименту, не відображений (а.с.223-226 т.3).
		Відповідно до протоколу огляду предмету від 13.07.2022 з наданим до нього ілюстративним матеріалом, вбачається, що в приміщенні ВП № 1 ХРУП № 1 НП в Харківській області був оглянутий мобільного телефону «Retmi Note 8 Pro», модель « M1906G7Е», у корпусі перламутрового (зелено-синього) кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , із SIM- картками мобільних операторів «Lifecell» і «Kiyvstar» за наступними номерами телефонів: « НОМЕР_2 ; « НОМЕР_3 . Вказаний мобільний телефон розблоковується натисканням на бокову кнопку блокування і проведенням пальцем по екрану знизу до гори. При розблокуванні, вбачається головне меню з переліком додатків, одним із яких є месенджер «Viber». При відкритті даного додатку, вбачається список активних чатів із переліком контактів. При відкритті чату із контактом на ім`я « ОСОБА_31 », вбачається наступне листування від 28.06.2022 (граматика у відповідності до написаного): надіслане смс - «Помоги», «Не в бабках вопрос»; « ОСОБА_31 » - « Чем помочь? Привет »; надіслане смс - «Набрать можеш»; « ОСОБА_31 » - «Позже как стемнеет»; надіслане смс - «200», «?»; « ОСОБА_31 » - «Номер карты»; надіслане смс - «Зачем»; « ОСОБА_31 » - «Шо 200»; надіслане смс - Вывезти»; « ОСОБА_31 » - « Я щас невыездной »; надіслане смс - «Кто может помочь ..», «Срочно», «Дибилам не звони».
		Далі, вбачається повідомлення, яке свідчить про те, що з оглядаємого мобільного телефону виходили два вихідних дзвінки контакту « ОСОБА_31 », останній - о 19:37 28.06.2022.
		На цьому огляд мобільного телефону завершується (а.с.228-235 т.3).
		Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено також не було.
		При ухваленні вироку відносно обвинуваченої, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. 
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версії обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що факти, встановлені на підставі допустимих доказів для розумної і безсторонньої людини дають підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).
		Твердження обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника, адвоката ОСОБА_9 , що обвинувачена скоїла умисне вбивство, при перевищенні меж необхідної оборони (з огляду на те що вона захищала себе від побоїв, фізично міцнішого чоловіка ОСОБА_10 ) за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 118 КК України, судом розцінюється як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин і не приймаються судом за таких обставин.
		Так, за нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
		Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Згідно із ч. 1ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров`я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах. Обов`язковою умовою кваліфікації вбивства за ст. 118 КК є перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної оборони або в умовах необхідності затримання злочинця. Якщо буде встановлено, що винний не перебував у такій обстановці, вчинене ним за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. 115 КК.
		Відповідно до положень п. п. 4, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров,я особі» вирішуючи питання про те, з яким (прямим чи непрямим) умислом діяв винуватий, тобто для з`ясування змісту і спрямованості умислу, необхідно зважати на сукупність всіх обставин учиненого діяння і враховувати не тільки поведінку винуватого до, під час і після злочину , його взаємини з потерпілим, що передували події, кількість, характер і локалізацію поранень (поранення життєво важливих органів), заподіяних потерпілому, причин припинення злочинних дій, а й спосіб учинення злочину, засоби і знаряддя злочину. При цьому якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до частини другої статті 15 КК України, як закінчених замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом. Про наявність прямого умислу можуть свідчити, зокрема, конкретні дії винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.
		Вирішуючи питання про наявність у діях обвинуваченої кваліфікуючої ознаки умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині, судом враховується, що обвинувачена посягала на життя іншої людини, яке згідно зі ст.3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю. Наслідком противоправних дій обвинуваченої стала біологічна смерть  ОСОБА_10 ..
		Як потерпіла ОСОБА_7 та і свідок ОСОБА_17 , у судовому засіданні підтвердили, що обвинувачена разом зі своїм чоловіком часто розпивали спиртні напої в ході чого між ними виникали сварки, які переходили в обоюдні бійки. В стані алкогольного сп`яніння обвинувачена та її чоловік ОСОБА_10 були агресивні. Обвинувачена зверталася до поліції з заявою на неправомірну поведінку свого чоловіка, однак з часом забирала заяви.
		Свідок ОСОБА_22 зазначила, що в сім`ї ОСОБА_16 часто були сварки, при цьому в любий час доби, про що їм неодноразово робила зауваження. В ході сварок між подружжям, часто чула крики дитини. 
		Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , які є співробітниками УПП в Харківській області, підтвердили в судовому засіданні, що виїздили на місце події. В ході опитування, батько ОСОБА_5 , заявив, що саме він вбив зятя, ОСОБА_10 . Однак сама ОСОБА_5 згодом, повідомила, про вбивство чоловіка, при цьому розповіла про механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, що стали причиною смерті ОСОБА_10 . Свідки також зазначили, що ОСОБА_5 давала пояснення в добровільному порядку, в спокійному стані.
		Згідно показів самої обвинуваченої, які вона підтвердила в ході слідчого експерименту, який було відтворено в судовому засіданні, умисне вбивство ОСОБА_10 вчинено нею під час їх спільної сварки в ході продовження розпивання в цей день спиртних напоїв. 
		Те, що обвинувачена мала умисел саме на умисне вбивство  ОСОБА_10 , свідчить те, що вона усвідомлювала суспільне небезпечний характер свого діяння, так як, за участю захисника в ході слідчого експерименту, обвинувачена в добровільному порядку підтвердила, що коли чоловік сів на стілець за стіл, ззаду накинула мокру пелюшку на шию чоловіка і почала його душити. Чоловік чинив опір, виривався, але обвинувачена повалила його зі стільця на спину, розмістилася позаду нього на підлозі, закрутила пелюшку на шиї чоловіка і використовуючи власну фізичну силу, продовжувала здавлювати нею шию чоловіка, тобто душити його. Зазначила, що чоловік одразу перестав подавати ознаки життя. Однак, продовжуючи здавлювати його шию пелюшкою, за допомогою останньої, підтягла тіло чоловіка на деяку відстань, після чого, ще на протязі двох годин не відпускала пелюшку, продовжуючи здавлювати нею шию чоловіка. 
		Пояснення обвинуваченої в ході проведення слідчого експерименту є логічними та послідовними, та такими що узгоджуються з іншими доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні.
		Крім того пояснення ОСОБА_5 , дані нею в ході слідчого експерименту у частині способу та часу отримання травм шиї ОСОБА_10 , в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним, отриманим при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 , що підтверджується висновком експерта № 10-14/21/2495-ДМ/22 від 12.08.2022.
		Зазначені дії обвинуваченої не свідчать, що вона потребувала захисту, який був застосований нею стосовно свого чоловіка ОСОБА_10 . При цьому, суд враховує характер, локалізацію спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , а також тривалий час на протязі якого обвинувачена продовжувала здавлювати шию чоловіка дитячою пелюшкою. 
		Крім того, судом також враховується, можливість обвинуваченої покинути домоволодіння, після того як звільнила зв`язані пелюшкою руки і вискочила із-за столу та покликати на допомогу інших осіб, з тим щоб припинити дії чоловіка. Однак при цьому, опинившись позаду чоловіка, накинула пелюшку на його шию та почала душити, в результаті чого настала смерть ОСОБА_10 ..
		За вказаних обставин скоєного злочину, відсутні дані, що свідчили б про перебування обвинуваченої в стані необхідної оборони, і підтверджують наявність умислу на вбивство ОСОБА_10 , що підтверджується сукупністю всіх обставин вчинених обвинуваченою діянь, зокрема, знаряддя злочину (волога пелюшка), механізм та локалізація тілесних ушкоджень, інтенсивність і цілеспрямованість дій обвинуваченої, які направлені на реальну можливість ефективного відвернення суспільно небезпечного посягання на ОСОБА_10 ..
		Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачена ОСОБА_5 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_10 та бажала їх настання.
		Отже, доводи обвинуваченої та її захисника про вчинення обвинуваченою умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони та необхідність кваліфікації її дій за ст. 118 КК України, є безпідставними.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 21.11.2019 (справа 190/409/17, провадження 51-5/30км18.
		Зазначені вище вказані докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
		Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємопов`язаними для прийняття процесуального рішення. 
		Таким чином, ступінь вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, які є послідовними та в повній мірі узгоджуються між собою, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для сумнівів в їх об`єктивності, правдивості та відвертості.
		Виходячи з вище наведеного, суд вважає обвинувачену ОСОБА_5 винною в умисному вбивстві, умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині та кваліфікує її дії за ч.1 ст.115 КК України.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		При цьому, хоч обвинувачена під час судового розгляду провадження зазначала на щирому каятті у вчиненому, суд не приймає дану обставину, як таку що пом`якшує покарання за таких обставин.
		Щире каяття у розумінні п.1 ч.1 ст.66 КК України, згідно з роз`ясненнями, викладеними у абзаці 4 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами законодавства судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»(далі-Постанова), є належною критичною оцінкою особи своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини у вчиненні саме того кримінального правопорушення що ставиться їй за провину, висловлюванням жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності.
		За твердженням обвинуваченої, вона хоч і висловлює жаль з приводу нанесеного ОСОБА_10 тілесного ушкодження, що стало причиною його смерті, однак не визнає своєї винуватості у вчиненні умисного вбивства, що ставиться їй за провину.
		Обставини, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
		На обліку у лікаря нарколога та психіатра обвинувачена не знаходиться, раніше не судима. Стосовно неповнолітньої доньки обвинуваченої, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд зазначає, що на час розгляду справи, неповнолітня дитина знаходиться на утриманні матері обвинуваченої, яка оформила відносно ОСОБА_11 опіку. 
		При призначенні покарання обвинуваченій слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		При призначенні покарання обвинуваченій, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого останньою кримінального правопорушення, що згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обсавин, які обтяжують покарання обвинуваченої, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		На підставі викладеного, суд, з метою досягнення виправлення обвинуваченої і запобігання вчиненню нею нових злочинів, вважає необхідним призначити їй покарання в межах санкції  ст.115 ч.1 КК України, у виді позбавлення волі.
		На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, спів розмірним і достатнім для її виправлення, запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Арешт тимчасово вилученого майна - скасувати.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Судові витрати по справі відсутні.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченої про відшкодування матеріальних та моральних збитків від злочину підлягає частковому задоволенню з наступник підстав.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Стаття 1166 Цивільного кодексу України, регламентує, що майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 22 цього ж Кодексу, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх повне відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особи зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Всупереч зазначеного вимог закону потерпілою ОСОБА_7 не надано суду жодного доказу (квитанції, платіжні доручення і т.п.) на підтвердження сум понесених нею витрат на поховання свого сина ОСОБА_10 у розмірі 31900 гривень, які вона просить стягнути із обвинуваченої на свою користь.
		Крім того, заявляючи позовні вимоги про стягнення з обвинуваченої грошових коштів на утримання онуки ОСОБА_11 , до досягнення нею повнолітня у розмірі 797 300грн., потерпілою також не надано в розпорядження суду будь-яких доказів на підтвердження знаходження неповнолітньої ОСОБА_11 на утриманні потерпілої.
		За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частинні стягнення матеріальних збитків з обвинуваченої в розмірі 829200 гривень (31900 грн. + 797300 грн.) слід залишити без розгляду, роз`яснивши їй право звернення до суду з аналогічними вимогами в порядку цивільного судочинства.
		Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Статтею 23 Цивільного кодексу України визначаються основні підстави та порядок відшкодування моральної шкоди.
		Частиною 3 цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, а частиною 4 визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		В результаті неправомірних дій обвинуваченої, потерпілій ОСОБА_7 спричинена моральна шкода, оскільки загинув її син ОСОБА_10 , батько двох, на час злочину, неповнолітніх дітей, що призвело до суттєвих психологічних страждань, порушенням нормального способу та якості життя.
		Враховуючи характер злочину, глибину духовних страждань, ступінь вини обвинуваченої, суд вважає, що цивільний позов потерпілої в частині стягнення з обвинуваченої моральної шкоди в розмірі 570 000 грн. підлягає задоволенню.
		Запобіжний захід обвинуваченій, до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний, тримання під вартою.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд-
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України  та призначити їй покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з часу обрання запобіжного заходу з 01.07.2022 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченій строк попереднього ув`язнення з 01.07.2022 року по набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити раніше обраний, у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківській слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили.
		Арешт тимчасово вилученого майна - скасувати.
		Речові докази по справі: чарка, яка поміщена у картону коробку; два недопалки «Manshall» з тарілки; фрагмент вологої тканини зеленого кольору із зображенням малюнка із зайцями; два ВЛС зі СР, які було вилучено з поверхні одного с стаканів, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - знищіти; мобільний телефон «Retmi Note 8 Pro», моделі «M1906G7E», у корпусі перламутрового (зелено-синього) кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , з наклеєним захисним склом, у силіконовому прозорому чохлі, із SIM- картками мобільних операторів «Lifecell» і «Kiyvstar» за наступними номерами телефонів: « НОМЕР_2 »; « НОМЕР_3 », який зберігається у камері зберігання речових доказів ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - передати в розпорядження ОСОБА_5 .
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 570 000 (п`ятсот сімдесят тисяч) грн. моральної школи.
		В іншій частині цивільний позов - залишити без розгляду.
		Вирок суду може бути оскаржений до Харківського  апеляційного суду  шляхом подачі апеляції через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 - у той же строк з дня отримання його копії.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		Головуючий:                                                                 ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді :                                                                                 ОСОБА_2 
		               
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...