Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/5874/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Надіслано судом: 21.01.2025. Зареєстровано: 23.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2025.

Номер судового провадження: П/380/5948/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 січня 2025 рокусправа №380/5874/24
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:
		- визнати нечинними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 10.10.2023 №0014399-61-1322-UA46140030000023506 ГУ ДПС у Львівській області про сплату 550,47грн. за 2020р.; податкове повідомлення-рішення від 10.10.2023 №0014400-61-1322-UA46140030000023506 ГУ ДПС у Львівській області про сплату 699,30грн. за 2021р.; податкове повідомлення-рішення від 10.10.2023 №0014398-61-1322-UA46140030000023506 ГУ ДПС у Львівській області про сплату 3030,30грн. за 2022р.
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення на підставі згаданих рішень Мостиської міської ради, яким встановлено ставки податку на нерухоме майно та податкові пільги, без встановлення факту оприлюднення органом місцевого самоврядування вказаних рішень, чим порушено положення підпункту 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України. Наголошує на тому, що згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих медіа відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих медіа, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. Наголошує на тому, що оскаржувані податкові повідомлення рішення за 2020р., 2021р. та 2022р. від 10.10.2023 складені в один день та надіслані позивачу в жовтні 2023р. всупереч вимогам Податкового кодексу України, відповідно є нечинними та підлягають скасуванню. Додатками 2 до кожного з рішень Мостиської міської ради мав би бути встановлений перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, за переліком згідно з додатком 2. Із затвердженого переліку вбачається, що перелік стосується лише об`єктів, що не є об`єктами оподаткування. Цей перелік встановлений підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, а не підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України.
		Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
		Ухвалою судді від 20.03.2024 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
		Ухвалою судді від 20.03.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.
		Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою судді від 10.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
		Ухвалою суду від 02.12.2024 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи відмовлено.
		Ухвалою суду від 21.01.2025 повернуто представнику відповідача відзив на позовну заяву без розгляду.
		Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		Головне управління ДПС у Львівській області 10.10.2023 сформувало податкове повідомлення-рішення №0014399-61-1322-UA46140030000023506, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за звітний 2020 рік у розмірі 550,47 грн.
		Головне управління ДПС у Львівській області 10.10.2023 сформувало податкове повідомлення-рішення №0014400-61-1322-UA46140030000023506, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за звітний 2021 рік у розмірі 699,30 грн.
		Головне управління ДПС у Львівській області 10.10.2023 сформувало податкове повідомлення-рішення №0014398-61-1322-UA46140030000023506 яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за звітний 2022 рік у розмірі 3030,30 грн.
		Позивач вважає такі податкові повідомлення-рішення протиправними, відтак звернувся до суду із цим позовом.
		Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
		Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. 
		Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано приписами ст. 266 ПК України. 
		Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Відповідно до пп.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
		Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. (пп.266.3.1-266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України).
		Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України установлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Згідно з пп. 266.6.1 п. 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Львівській області 10.10.2023 сформувало податкове повідомлення-рішення №0014399-61-1322-UA46140030000023506, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за звітний 2020 рік у розмірі 550,47 грн.
		Вказане податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом відповідно до рішення Мостиської міської ради Львівської області ХХХІХ сесії VI-го скликання від 01.07.2019 №3 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік» (далі Рішення №3).
		Головне управління ДПС у Львівській області 10.10.2023 сформувало податкове повідомлення-рішення №0014400-61-1322-UA46140030000023506, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за звітний 2021 рік у розмірі 699,30 грн.
		Вказане податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом відповідно до рішення Мостиської міської ради Львівської області L сесії VII-го скликання від 12.05.2020 №9 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік» (далі Рішення №9).
		Головне управління ДПС у Львівській області 10.10.2023 сформувало податкове повідомлення-рішення №0014398-61-1322-UA46140030000023506 яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченому фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за звітний 2022 рік у розмірі 3030,30 грн.
		Вказане податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом відповідно до рішення Мостиської міської ради Львівської області ХІ позачергової сесії VIІІ-го скликання від 22.06.2021 №4 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (далі Рішення №4).
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що вищезазначені рішення Мостиської міської ради не набрали чинності, оскільки в порушення вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» їх не було офіційно оприлюднено в друкованих медіа відповідних рад, а у разі їх відсутності  у місцевих друкованих медіа, визначених цими органами та посадовими особами.
		Згідно з пп. 12.3.4-12.3.5 п. 12-3 ст. 12 ПК України (у редакції, чинній до 23.05.2020) рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
		Відповідно до пп. 12.3.4-12.3.5 п. 12-3 ст. 12 ПК України (у чинній редакції) рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
		Відповідно до п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
		Отже, прийняті на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради) рішення про встановлення місцевих податків та зборів набувають статусу нормативно-правового акта (набирають чинності) після їх офіційного оприлюднення в установленому законом порядку з дня офіційного оприлюднення, якщо таке мало місце до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), і якщо орган місцевого самоврядування, який прийняв таке рішення, не встановив пізнішу, ніж дата офіційного оприлюднення, дату набрання чинності рішенням. Якщо рішення про встановлення місцевих податків та зборів було офіційно оприлюднено після 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), то його норми застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Якщо рішення про встановлення податків та зборів не було офіційно оприлюднено в установленому законом порядку, то воно не набрало чинності (є нечинним) відповідно до норми частини третьої статті 57 Конституції України і не підлягає застосуванню, зокрема судом при вирішенні адміністративної справи. Враховуючи установлення конституційною нормою, як нормою прямої дій, нечинності нормативно-правового акта, яким встановлені права та обов`язки громадян (рішення про встановлення місцевих податків та зборів є таким нормативно-правовим актом), в разі коли він не був оприлюднений в установленому законом порядку, визнання такого акта нечинним судом не потребується.
		Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 24.11.2023 у справі №814/1865/17.
		Листом від 20.12.2023 Мостиська міська рада Львівської області повідомила позивача, що Рішення №3, Рішення №9 та Рішення №4 прийняті до 15 липня року, що передував бюджетному періоду, в якому застосовувались встановлені ставки та пільги, надіслані у десятиденний строк з дня прийняття рішень до контролюючого органу та оприлюднені на офіційному сайті Мостиської міської ради до 25 липня відповідного року.
		Наведене позивачем жодним чином не спростовується.
		Водночас, позивач наголошує, що всупереч положенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» такі рішення не було оприлюднено в друкованих медіа відповідних рад, а у разі їх відсутності  у місцевих друкованих медіа, визначених цими органами та посадовими особами, у порядку, встановленому для регуляторних актів.
		У постанові від 10.12.2021 у справі №0940/2301/18 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів ПК України та оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим дія цього Закону не поширюється на такі рішення. У цій постанові також зазначено, що як у ПК України, так і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», або будь-якому іншому акті законодавства немає норм, якими б був визначений спосіб оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, не встановлено обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації.
		Вказаний висновок підтримав Верховний Суд у постанові від 24.11.2023 у справі №814/1865/17.
		Відтак, наведені позивачем твердження щодо ненабрання чинності Рішеннями №3, №9 та №4 є помилковими та не відповідають нормам законодавства та наведеним висновкам Верховного Суду.
		Пунктом 266.4 ст. 266 ПК України передбачено встановлення пільг зі сплати податку.
		Згідно з пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
		Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
		Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.
		Позивач наголошує на тому, що додатки 2 до Рішень №3, №9 та №4 не містять жодної пільги для фізичних осіб, які розраховувались би з майнового стану та рівня їх доходів. Всі встановлені Мостиською міською радою пільги стосуються лише об`єктів оподаткування.
		Відтак, наведені в цій частині доводи фактично зводяться до незгоди позивача із змістом Рішень №3, №9 та №4. Однак, такі Рішення не є предметом оскарження у межах цієї справи.
		Також позивач як на підставу для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покликається на те, що такі рішення за 2020, 2021 та 2022 роки від 10.10.2023 складено контролюючим органом в один день всупереч вимогам ПК України.
		Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
		Згідно з пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. 
		Відтак, у випадку несвоєчасного направлення платнику податку податкового-повідомлення рішення, такий звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплати такого податкового зобов`язання.
		Водночас, пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
		Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		Відтак, винесення контролюючим органом податкових повідомлень рішень за попередні періоди в межах строку, встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України, відповідає положенням ПК України.
		З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
		Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішень відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
		Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
		 
		в и р і ш и в :
		 
		у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.
		Судові витрати покласти на позивача.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
		 
		Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 43968090).
		 
		СуддяСидор Наталія Теодозіївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...