Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/10681/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано судом: 21.01.2025. Зареєстровано: 23.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2025.
Дата набрання законної сили: 14.04.2025
Результат оскарження 14.04.2025 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10681/24
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Молодецького Р.І., 
		за участю:
		секретаря судового засідання  Бурми А.В., 
		представника позивача  Панченко О.О.,
		представника відповідача  Лизень П.Р.,
		розглянувши по суті справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.08.2024 № 00119302405 в частині суми збільшеного грошового зобов`язання за платежем "Податок з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування" 494616,89 грн., з них за податковими зобов`язаннями - 395 691,51 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 98923,38 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.08.2024 № 00119342405 в частині суми збільшеного грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплачується з фізичних осіб за результатом річного декларування" 41218,08, з них за податковим зобов`язаннями - 32974,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8243,61 грн. 
		Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин внаслідок винесення Головним управлінням ДПС у Полтавській області оскаржуваних в частині податкових повідомлень -рішень. Так позивач не погоджується з висновками відповідача щодо виникнення у позивача додаткового блага в розмірі 2 198 297,27 грн. Зазначає, що в межах здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 надала ФГ «Филенківське» в тимчасове платне користування власні нежитлові приміщення молочно - товарної ферми, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На момент проведення перевірки дія Договору оренди № 1 від 01.02.2022 року між позивачем та фермерським господарством не закінчилась та поліпшені об`єкти оренди від орендаря орендодавцю не повертались. Звертає увагу, що в оренду ФГ «Филенківське» майданчик для утримання худоби не передавався, а передавався телятник та інше майно визначене Договором оренди майна від 01.02.2022 року. На думку позивача у нього, як у фізичної особи, виникне додаткове благо надане у негрошовій формі по закінченню терміну дії договору оренди № 1 від 01.02.2022 року, коли ФОП ОСОБА_2 буде передане від ФГ «Филенківське» поліпшення майна. Враховуючи, що висновок відповідача про отримання позивачем за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, суми доходу 2 198 297, 24 грн., отриманого у вигляді додаткового блага, є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, відповідно у ФОП ОСОБА_1 не виник обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) військового збору до бюджету із зазначеної вище суми. 
		11.09.2024 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/10681/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 01 жовтня 2024 року. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Витребувано від відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області засвідчені належним чином копії щодо підстав та порядку проведення перевірки; акта перевірки від 19.07.2024 № 9727/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 з усіма додатками до нього; усіх документів, що слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 22.08.2024 № 00119302405, від 22.08.2024 № 00119342405. 
		 30.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач послався на такі обставини.
		Протягом періоду, що охоплений перевіркою, в межах здійснення своєї підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 надавала фермерському господарству «Филенківське» в тимчасове платне користування власні нежитлові приміщення молочно-товарної ферми, що знаходиться за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Березове, вул. Миру 3. Умови договору №1 передбачають, що Орендар приймає Майно в оренду з метою використання у власній господарській діяльності за призначенням Майна. Відновлення Майна, що знаходиться в оренді, здійснюється Орендарем шляхом його капітального та поточного ремонту у відповідності до умов Договору оренди №1, а саме  відповідно до пункту 9 зазначеного Договору: капітальний та/або поточний ремонт Майна протягом строку дії Договору здійснюються Орендарем за його рахунок без компенсації їх вартості Орендодавцем. Орендар має право за свій рахунок здійснити поліпшення Майна по даному Договору за наявності згоди Орендодавця. Вартість поліпшень Майна, які здійснені Орендарем за його рахунок з дотриманням умов вказаного Договору, не підлягає компенсації Орендодавцем, а самі поліпшення підлягають передачі Орендодавцеві одночасно з поверненням Майна. Орендодавець має право, за свій рахунок, провести поліпшення Майна за цим Договором. При проведенні Орендодавцем поліпшень Майна, орендодавець зобов`язаний погодити з Орендарем порядок, час, термін проведення поліпшень Майна., Орендар зобов`язується не перешкоджати проведенню Орендодавцем поліпшень Майна.
		В подальшому, між ФОП ОСОБА_1 (Замовник ), ФГ «Филенківське» (Платник) та ПП «Севі Буд» (і.к. 42794057) (Виконавець) укладено 3-х сторонній Договір підряду №1 від 24.05.2023. Предметом зазначеного Договору є проведення будівельних робіт з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби, що знаходиться за адресою: с.Березове Полтавського району Полтавської області (майно, орендоване ФГ Филенківське згідно Договору оренди №1). Відповідно до умов Договору підряду №1 від 24.05.2023 оплата за виконані роботи з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби, що знаходиться за адресою: с.Березове Полтавського району Полтавської області (майно, орендоване ФГ Филенківське згідно Договору оренди №1), здійснювалася Платником (ФГ «Филенківське»). 
		Аналізом наданих для перевірки документів, а також згідно письмового пояснення ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що компенсація вартості зазначених витрат Орендаря (ФГ Филенківське ) орендодавцем (ФОП ОСОБА_1 ) не здійснювалася.
		Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом (далі  ПК) (ст. 1 ПК). Відповідно до пп. 14.1.54 ПК дохід з джерелом його походження з України  це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
		Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПК, згідно з пп. 163.1.1 якого об`єктом оподаткування фізичної особи  резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
		Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПК, зокрема, дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК), у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПК (пп. «г» пп. 164.2.17 ПК). Водночас перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, передбачено ст. 165 ПК. Враховуючи викладене, договір оренди основних засобів є правочином, що покладає на його сторони (орендодавця та орендаря) взаємні зобов`язання, тому в розумінні ПК податковий обов`язок зі сплати податкових зобов`язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, в залежності від прав та обов`язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору. У наведеній ситуації, якщо фізична особа орендодавець не відшкодовує юридичній особі  орендарю суму витрат за реконструкцію основного засобу, проведення якого за рахунок орендаря передбачено в договорі позички (оренди), то у такої фізичної особи виникає дохід у вигляді додаткового блага.
		Згідно із п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК додаткові блага  це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПК). Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, визначається згідно п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК. 
		Зазначене додаткове благо отримане ОСОБА_1 у межах здійснення нею господарської діяльності, враховуючи те, що Договір оренди №1 укладено саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а не громадянкою ОСОБА_1 . 
		Отже враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що податкові повідомлення - рішення від від 22.08.2024 № 00119302405 та № 00119342405 є правомірними, а тому просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі /а.с. 106-109; т.2/.
		17.10.2024 позивачем через систему підсистему «Електронний суд» надані додаткові пояснення, в яких зазначив, що згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни. Згідно з п. 164.5 ПКУ, при нарахуванні (наданні) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами1 (у нашому випадку це буде балансова вартість іншого необоротного активу), помножена на коефіцієнт, що обчислюється за формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К  коефіцієнт; Сп  ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. На нашу думку, при поліпшенні нерухомого майна, яке перебуває в оренді дохід орендодавця виникає не в тому місяці, в якому орендар здійснив поліпшення, а в момент повернення об`єкту оренди, який був поліпшений, орендодавцеві. Річ у тому, що скористатися результатом таких поліпшень орендар може лише після отримання об`єкту оренди назад. Навіть більше, до закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, орендар має право, до прикладу, знести. Нарешті, орендар і орендодавець, можуть внести зміни до договору, в яких визначити, що вартість поліпшень орендованого майна буде відшкодована орендарю. Тоді й підстав для нарахування доходу немає. Іще один важливий аспект, покращення, які підлягають відокремленню, вони є власністю орендаря і він має право такі поліпшення вилучити. Отже, жодного доходу виникнути у орендодавця не може на суму вилучених поліпшень. Тому на нашу думку, в п. 164.1. ст. 164 ПК України передбачено саме наступне: Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь- який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
		05.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, якою він повідомив суд, що по тексту позовної заяви та в прохальній частині позовної заяви були допущені описки.
		24.10.2024 протокольною ухвалою суду підготовче провадження закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. 
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
		Позивач, ОСОБА_2 , 25.12.2001 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В01 № 677260 /а.с. 10; т.1/. Перебуває на обліку в контролюючому органі з 25.12.2001 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків /а.с. 11; т.1/. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування позивач здійснює, зокрема, такий вид економічної діяльності: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна /а.с. 224-227; т.2/.
		У період з 24.06.2024 по 05.07.2024 та з 08.07.2024 по 12.07.2024 за повідомлення № 139 від 06.06.2024 на підставі наказів Головного управління ДПС у Полтавській області за № 1555-п від 04.06.2024, № 1696-п від 14.06.2024, № 1873-п від 04.07.2024, направлень на проведення документальної планової виїзної перевірки № 3153, № 3154 від 21.06.2024, № 3325, № 3326, № 3327 від 04.07.2024 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2024 рік, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків  фізичної особи ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_2 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2023 /а.с. 92-105; т. 2/.
		За наслідками проведеної перевірки, 19.07.2024 посадовими особами податкового органу складений Акт № 9727/16-31-24-05-01/ НОМЕР_2 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з « 01» січня 2018 по « 31» грудня 2023, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з « 01» січня 2016 по « 31» грудня 2023 (далі  Акт перевірки від 19.07.2024) /а.с. 49-87; т.1/.
		За висновками Акту перевірки від 19.07.2024 документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема:
		- порушення п. 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 під час складання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік не відображено у складі загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, суму доходу 2198297,24 грн., отриману у вигляді додаткового блага; - пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) при визначенні витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів за 2022, 2023 рр., в результаті зазначених порушень занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 469426,13 грн., у т.ч. за 2022 рік на 7374,74 грн. та за 2023 рік на 462051,40 грн.; (пункт 2 розділу ІІІ Висновки Акту перевірки від 19.07.2024) /а.с. 91; т.1/;
		- порушення п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено податкове зобовязання по військовому збору в сумі 39118,85 грн. у тому числі за 2022 рік на 614,56 грн. та за 2023 рік на 38504, 29 грн. (пункт 8 розділу ІІІ Висновки Акту перевірки від 19.07.2024) /а.с. 91 (зворот); т.1/.
		Позивач частково не погодився з висновками Акту перевірки від 19.07.2024, зокрема із висновком контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 під час складання податкової декларації про майновий стан та податкові доходи за 2023 рік не відображено у складі загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, суму доходу 2198297,24 грн., отриману у вигляді додаткового блага, та надав Головному управлінню ДПС у Полтавській області заперечення від 05.08.2024 на Акт документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3 ) від 19.07.2024 року № 9727/16-31-24-05-01/ НОМЕР_2 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2016 по 31.12.2023 /а.с. 67-68; т.2/.
		Головне управління ДПС у Полтавській області за наслідками розгляду заперечення позивача до акта перевірки, залишило без змін висновки акта перевірки від 19.07.2024 за № 9727/16-31-24-05-01/ НОМЕР_2 , а заперечення  без задоволення, про що 15.08.2024 склало Висновок № 253 від 15.08.2024 на заперечення від 05.08.2024 (вх. № 39543/6/16-31/ЕКП від 05.08.2024) до акта документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ) від 19.07.2024 за № 9727/16-31-24-05-01/ НОМЕР_2 /а.с. 69-72; т.2/.
		На підставі акту перевірки від 19.07.2024 за № 9727/16-31-24-05-01/ НОМЕР_2 , яким встановлено порушення п. 177.2, пп.177.4.1, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, головним управлінням ДПС України у Полтавській області 22 серпня 2024 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00119302405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 586782,68 грн. у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 469 426,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 117356,54 грн.
		Зазначене податкове повідомлення-рішення містить обґрунтовані підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства): «- обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 розділу І та пункту 86.7 статті 86 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу XI Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема, щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини) занижено суму податків на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 469426,13 грн., у т.ч. за 2022 рік на 7374,74 грн. таза 2023 рік на 462051,40 грн.; - період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 01.01.2022 по 31.12.2023» /а.с. 15, т.1/.
		Більш детально виявлені перевіркою порушення податкового законодавства, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що оскаржується позивачем, викладені в акті перевірки, за змістом якого відповідачем викладені наступні обставини. 
		Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом (далі  ПК) (ст. 1 ПК). Відповідно до пп. 14.1.54 ПК дохід з джерелом його походження з України  це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
		Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПК, згідно з пп. 163.1.1 якого об`єктом оподаткування фізичної особи  резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 
		Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПК, зокрема, дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК), у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПК (пп. «г» пп. 164.2.17 ПК). Водночас перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, передбачено ст. 165 ПК.
		Враховуючи викладене, договір оренди основних засобів є правочином, що покладає на його сторони (орендодавця та орендаря) взаємні зобов`язання, тому в розумінні ПК податковий обов`язок зі сплати податкових зобов`язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, в залежності від прав та обов`язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.
		У наведеній ситуації, якщо фізична особа-орендодавець не відшкодовує юридичній особі  орендарю суму витрат за реконструкцію основного засобу, проведення якого за рахунок орендаря передбачено в договорі позички (оренди), то у такої фізичної особи виникає дохід у вигляді додаткового блага.
		Згідно із п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК додаткові блага  це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПК). Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, визначається згідно п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК.
		Зазначене додаткове благо отримане ОСОБА_1 у межах здійснення нею господарської діяльності, враховуючи те, що Договір оренди №1 укладено саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а не громадянкою ОСОБА_1 . За цих умов при визначенні розміру оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага від безкоштовного отримання послуг з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби  враховано наступне: 
		1. Щодо обов`язку податкового агента утримувати податок під час нарахування (виплати) доходу. Відповідно до положень п. 177.8 ст. 177 ПК, під час нарахування (виплати) фізичній особі  підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою  підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.
		Тобто, обов`язки із декларування та остаточноого розрахунку податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік , зокрема, з суми отриманих доходів у вигляді додаткового блага, покладаються на ФОП ОСОБА_1 (п.п. 177.5.3 п.177.5 ст. 177 ПК).
		2. Відповідно до п.177.3 ст. 177 ПК , для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
		3. Дохід у вигляді додаткового блага від безкоштовного отримання послуг з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби ФОП ОСОБА_1 отримано в натуральній (негрошовій) формі. Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПК, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (18%, ст. 167 ПК).
		Таким чином, перевіркою визначено розмір оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік у вигляді додаткового блага від безкоштовного отримання послуг з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби у сумі 2198297,24 грн.
		В порушення положень п.177.2 статті 177 ПК, яким визначено, зокрема, що загальним оподатковуваним доходом є виручка у грошовій та негрошовій формі, ФОП ОСОБА_1 під час складання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік не відображено у складі загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, суму доходу 2198297,24 грн., отриману у вигляді додаткового блага /а.с. 222, т.1/.
		На підставі акту перевірки від 19.07.2024 за № 9727/16-31-24-05-01/ НОМЕР_2 , яким встановлено порушення п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, головним управлінням ДПС України у Полтавській області 22 серпня 2024 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00119342405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 48898,56 грн. в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 39118,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9779,71 грн. /а.с. 18, т.1/.
		Зазначене податкове повідомлення-рішення містить обґрунтовані підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства): «- обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 розділу І та пункту 86.7 статті 86 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу XI Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема, щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини) занижено податкове зобов`язання по військовому збору в сумі 39118,85 грн. у тому числі за 2022 рік на 614,56 грн. та за 2023 рік на 38504,29 грн; - період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійснення якої вчинено ці порушення з 01.01.2022 по 31.12.2023».
		Більш детально виявлені перевіркою порушення податкового законодавства, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що оскаржується позивачем, викладені в акті перевірки, за змістом якого відповідачем викладені наступні обставини. 
		Перевіркою правильності визначення військового збору з доходів від здійснення підприємницької діяльності встановлено його заниження в сумі 39118,85 грн. у тому числі за 2022 рік на 614,56 грн. та за 2023 рік на 38504,29 грн. (внаслідок порушень зазначених у п. 2.4 акта перевірки). А саме заниження військового збору з чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 за 2022 та 2023 роки, чим порушено п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України /а.с. 240, т.1/.
		Позивач частково не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Р" від 22 серпня 2024 року № 00119302405, № 00119342405 та звернувся до суду з позовом у цій справі.
		Надаючи правову оцінку оскаржуваному в частині податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Р" від 22 серпня 2024 року № 00119302405, суд дійшов таких висновків.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункту 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).
		Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі  ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Підпунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
		Платник податків, серед іншого, зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
		Відповідно до підпункту 14.1.54. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
		Згідно підпункту 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України платниками податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
		За загальним правилом, встановленим статтею 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (підпункти 163.1.1.  163.1.3 пункту 163.1. статті 163 Податкового кодексу України)
		За змістом пунктів 23.1., 23.2. статті 23 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.
		Відповідно до пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
		Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2. пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України)
		Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (підпункт 164.1.3. пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України).
		За правилами пункту 164.3. статті 164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
		Підпунктом "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
		Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) (підпункт 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України.
		Пунктом 164.5. статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
		Відповідно до пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
		Згідно підпункту 177.1. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу
		Податковим кодексом України встановлений обов`язок платників податку вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (пункт 176.1. статті 176 Податкового кодексу України).
		Пунктом 177.2. статті 177 Податкового кодексу України, яка встановлює правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (пункт 177.3. статті 177 Податкового кодексу України).
		Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (підпункт 177.5.3. пункту 177.5. статті 177 Податкового кодексу України).
		Згідно пункту 177.8. статті 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
		Пунктом 177.10. статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
		За змістом пункту 177.11. статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
		Відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
		Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами, що 11.09.2017 Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області, ухваленим у справі № 550/820/17, що набрало законної сили 02.10.2017, встановлений факт набуття ОСОБА_1 права власності в порядку набувальної давності на нежитлові приміщення телятника літ. А-1, корівника літ. Б-1, корівника літ. Г-1, зерноскладу літ. Д-1 та складу літ. Е-1, які розташовані по АДРЕСА_1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/68908931) /а.с. 127-129; т. 2/.
		01.02.2022 між позивачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , (Орендодавець) та Фермерським господарством Филенківське (Орендар) строком до 31 січня 2023 року укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1 (далі  Договір оренди), згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення молочно-товарної ферми загальною площею 5 742,6 кв.м., а саме: телятник  741,3 кв.м. (літера А-1 згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), корівник  1283, 9 кв.м. (літера Б-1 згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), вбиральня  7,2 кв.м. (літера В-1 згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), корівник  3121,4 кв.м. (літера Г-1 згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), кормоцех  131,2 кв.м. (літера Д-1 згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), склад  446 кв.м. (літера Е-1 згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), навіс для корів (літера Ж згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), навіс для корів (літера З згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), вагова -11,6 кв.м. (літера К-1 згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), навіс для корів (літера Л згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), навіс (літера М згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), навіс для корів (літера Н згідно технічного паспорту виробничого будинку від 16.11.2021 року), що знаходиться за адресую: Полтавська область, Полтавський район, с. Березове, вул. Миру, 3 (далі  «Майно») /а.с 39-41, т.1/.
		Відповідно до пункту 1.3. Договору відновлення майна, що знаходиться в оренді, здійснюється орендарем шляхом його капітального та поточного ремонту у відповідності до умов договору.
		Згідно із пунктом 3.5 Договору оренди майно повертається орендодавцю в порядку передбаченому цим Договором в стані не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням фізичного зносу з усіма поліпшеннями та ремонтами без компенсації таких поліпшень Орендодавцем по відповідному Акту повернення майна не пізніше дня закінчення терміну дії цього Договору, а у випадку дострокового припинення цього Договору не пізніше дня такого дострокового припинення.
		Пунктами 7.5., 8.2., 9.1., 9.4.-9.7. Договору оренди його сторонами погоджені умови про те, що орендар зобов`язаний за власний рахунок здійснювати капітальний та/чи поточний ремонт майна на умовах цього договору; виступати з ініціативою проведення за свій рахунок капітального та/або поточного ремонту, поліпшення майна; капітальний та/або поточний ремонт майна протягом строку дії договору здійснюється орендарем за його рахунок без компенсації їх вартості орендодавцем; орендар має право за свій рахунок здійснити поліпшення майна по даному договору за наявності згоди орендодавця; вартість поліпшень майна, які здійснені орендодавцем за його рахунок з дотриманням умов вказаного договору, не підлягає компенсації орендодавцем, а самі поліпшення підлягають передачі орендодавцеві одночасно з поверненням майна; орендодавець має право, за свій рахунок, провести поліпшення майна за цим договором; при проведенні орендодавцем поліпшень майна, орендодавець зобов`язаний погодити з орендарем порядок, час, терміні проведення поліпшень майна. Орендар зобов`язується не перешкоджати проведенню орендодавцем поліпшень майна. 
		01.02.2022 за Актом приймання-передачі майна орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно визначене Договором оренди /а.с. 42; т.1/.
		31.01.2023 та 31.12.2023 Додатковими угодами до договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2022 року продовжений термін дії Договору оренди до 31.12.2023 та 31.12.2024 відповідно /а.с. 43; т.1/.
		24.05.2023 між Замовником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Виконавцем  приватним підприємством «Севі-Буд» та Платником  фермерське господарство Филенківське укладений договір підряду № 1 від 24 травня 2023 року згідно з умовами якого Замовник і Платник доручають, а Виконавець бере на себе зобов`язання провести будівельні роботи згідно технічних завдань, усунути недоліки й недоробки, котрі виникли з його вини, і виявлені при прийомі виконаних робіт, у терміни, визначені Договором, а Платник зобов`язується оплатити виконані роботи. Предметом договору є виконання Виконавцем робіт з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби, що знаходиться за адресую: с. Березове, Полтавській район, Полтавська область (п. 1.1., 1.2 Договору підряду № 1 від 24.05.2023) /а.с. 36-37; т.1/.
		В подальшому позивач, Приватне підприємство «Севі-Буд» та Фермерське господарство Филенківське, уклали Додаткову угоду до Договору підряду № 1 від 24.05.2023 року з огляду на те, що під час укладення вищевказаного договору було помилково зазначено фізичну особу-підприємеця ОСОБА_1  «Замовник», а Фермерське господарство Филенківське  «Платником». Враховуючи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником майна, а Фермерське господарство Филенківське  замовником робіт, виникла необхідність викласти Договір підряду № 1 від 24.05.2023 року у новій редакції та додаткові угоди до цього договору.
		Згідно Додаткового договору до Договору підряду № 1 від 24.05.2023 фізична особа-підприємець ОСОБА_1  Власник, Приватне підприємство «Севі-Буд» - Виконавець та Фермерське господарство Филенківське  Замовник, уклали договір про таке: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання провести будівельні роботи згідно технічних завдань, усунути недоліки й недоробки, котрі виникли з його вини, і виявлені при прийомі виконаних робіт, у терміни, визначені Договором, а Замовник зобов`язується оплатити виконані роботи. Предметом договору є виконання виконавцем робіт з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби, що знаходиться за адресую: с. Березове, Полтавський район, Полтавська область. Оплата здійснюється замовником в безготівковій формі на поточний рахунок виконавцю. Замовник і власник зобов`язані прийняти роботи у виконавця на умовах, визначених даним договором. Підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, у випадку проведення виконавцем робіт належним чином та відповідно до умов чинного законодавства (пункт 1.1., 1.2., 3.4, 1 та 2 Розділу 4 Додаткового договору до договору підряду № 1 від 24.05.2023) /а.с. 163-164; т. 2/.
		 06.06.2023 та 20.06.2023 до Договору підряду № 1 від 24.05.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1  Власником, Приватним підприємством «Севі-Буд» - Виконавецем та Фермерським господарством Филенківське  Замовник, укладені Додаткові угоди № 1 та № 2, відповідно, якими пункт 3.3. розділу 3 «Ціна договору і порядок розрахунків» викладений в новій редакції, а саме: врегульовано порядок здійснення розрахунків платником /а.с. 38; т.1/.
		07.08.2023 позивачем, як Власником, Виконавцем та Замовником складений та підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 Форма № КБ-2в за серпень 2023 року про те, що Виконавцем були виконані роботи з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби, що знаходиться за адресою с. Березове Полтавського району. Загальна вартість виконаних робіт, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за серпень 2023 року, форма №КБ-2 склала 1544311,93 грн. 
		23.11.2023 позивачем, як Власником, Виконавцем та Замовником складений та підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 Форма № КБ-2в за листопад 2023 року про те, що Виконавцем були виконані роботи з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби, що знаходиться за адресою с. Березове Полтавського району. Загальна вартість виконаних робіт, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №2 за листопад 2023 року, форма № КБ-2 склала 618812,54 грн. 
		Відповідно до умов Договору підряду №1 від 24.05.2023 оплата за виконані роботи з реконструкції майна переданого позивачем в оренду ФГ Филенківське, що знаходиться за адресою: с. Березове Полтавського району Полтавської області, здійснювалася платником ФГ «Филенківське». Компенсація вартості зазначених витрат орендаря (ФГ Филенківське ) орендодавцем (фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ) не здійснювалася. Зазначена обставина представником позивача під час розгляду справи не заперечувалась.
		За таких обставин відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_1 отримано в натуральній (негрошовій) формі дохід у вигляді додаткового блага від безкоштовного отримання послуг з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби. Згідно з пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, наведеною у вказаному пункті Податкового кодексу України.
		Таким чином, перевіркою визначено розмір оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік у вигляді додаткового блага від безкоштовного отримання послуг з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби у сумі 2198297,24 грн.
		Щодо наведених тверджень відповідача, суд зазначає, що зі змісту Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.02.2022, а саме визначеного розділом 1 цього договору предмету, слідує, що майданчик для утримання худоби позивачем орендарю (ФГ Филенківське) не передавався. Зазначена обставина не була врахована контролюючим органом при здійсненні згідно з пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України розрахунку оподаткованого доходу позивача на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 Форма № КБ-2в за серпень 2023 року та Акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 Форма № КБ-2в за листопад 2023 року. Отже розрахунок оподатковуваного доходу позивача, здійснений відповідачем не відповідає фактичним обставинам справи.
		При наданні оцінки оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню судом враховано також наступні норми матеріального права.
		Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Отже договору найму (оренди) притаманна строковість володіння і користування орендованим майном, що є основною ознакою групи договорів про передачу майна в користування. 
		Відповідно до частини 1, 2 статті 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Нормами статті 778 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
		Оскільки договір найму будівлі (споруди) є двостороннім та синалагматичним (в теорії цивільного права  назва договору із двосторонніми зобов`язаннями), то з огляду на правове регулювання прав та обов`язків сторін договору найму (оренди) стосовно поліпшень предмета такого договору, визначених статтею 778 Цивільного кодексу України, можна констатувати, що наймачу належать такі права: 
		наймач може поліпшити предмет договору лише за згодою наймодавця;
		наймач має право на вилучення поліпшень, якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження;
		наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця;
		наймач стає співвласником речі якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ;
		За приписами статті 785 Цивільного кодексу у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Разом з цим частинами 1, 2 статті 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
		Отже зі змісту норми наведеної статті Цивільного кодексу України слідує, що відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору оформлюється, як передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), так і повернення наймачем предмета договору найму, що в свою чергу визначає момент припинення договору найму.
		Станом на момент проведення контролюючим органом перевірки об`єкт оренди: нежитлові приміщення молочно-товарної ферми загальною площею 5 742,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і які були передані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в тимчасове платне користування Фермерського господарства Филенківське за Договором оренди, не були повернуті позивачу як орендодавцю за актом з невідокремлюваними або відокремлюваними поліпшеннями. 
		Зазначена обставина відповідачем під час розгляду справи не заперечувалась й не спростовувалась з посиланням на належні та допустимі докази.
		При цьому саме погодження актів виконаних робіт позивачем як власником майна, і яке ще не повернуто орендарем орендодавцю за відповідним документом (актом) з поліпшеннями об`єкта оренди, ще не свідчить про те, що він (позивач) фактично набув право на такі поліпшення, оскільки наймач має у тому числі право на вилучення поліпшень, якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження.
		Також слід враховувати таке. 
		За змістом норми пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
		Пунктом 177.2. статті 177 Податкового кодексу України, яка встановлює правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (підпункт 164.1.3. пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України).
		Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2. пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України)
		Відповідно до пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами
		Підпунктом "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни
		Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) (підпункт 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України.
		Отже з системного аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що оподатковуваним доходом слід вважати дохід отриманий платником податку, тобто такий, що був йому нарахований, виплачений або наданий. Якщо дохід не був отриманий, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, то відповідно відсутня і база оподаткування. 
		Згідно підпункту 14.1.185. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.
		Згідно підпункту 14.1.13. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
		Отже відповідно до підпункту "в" підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг включає, зокрема, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі. 
		Враховуючи викладене, якщо платником - орендарем понесено витрати на поліпшення об`єкта оренди та такі витрати не компенсовано орендодавцем, то при поверненні об`єкта оренди таке поліпшення буде вважатись постачанням послуг на безоплатній основі (безоплатно наданою послугою). Отже в такому випадку, оскільки роботи (послуги) щодо поліпшення нерухомого майна, яке є предметом Договору оренди, виконані (надані) орендарем за погодженням з позивачем як орендодавцем без висування вимоги щодо компенсації їх вартості, то при поверненні переданого в оренду майна з поліпшеннями, такі послуги слід розглядати безоплатно наданими послугами. 
		За викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем без належних правових підстав передчасно визначено розмір оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік у вигляді додаткового блага від безкоштовного отримання послуг з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби у сумі 2198297,24 грн.
		Відповідно Розрахунку по податку на доходи фізичних осіб, що спл фіз особами за результатами річного декларування, наданого відповідачем за умов висновку контролюючого органу про заниження позивачем оподаткованого доходу внаслідок не відображення у складі загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 суму доходу 2198297,24 грн., отриману у вигляді додаткового блага (оскаржується ФОП) виявлено заниження податкового зобов`язання за звітній період в сумі 395693,50 грн. та застосований розмір штрафної (фінансової) санкції 25%, що складає загальну суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 98923,38 грн. /а.с. 218; т.2/.
		З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено фактів порушення п. 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 під час складання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік не відображено у складі загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, суму доходу 2198297,24 грн., отриману у вигляді додаткового блага. А отже відповідачем не доведено факту заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік у загальній сумі на 395693,50 грн.
		Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Р" № 00119302405 від 22 серпня 2024 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 586782,68 грн. у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 469 426,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 117356,54 грн., в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за податковими зобов`язаннями в сумі 395693,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 98923,38 грн., прийняте відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню форми "Р" № 00119342405 від 22 серпня 2024 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 48898,56 грн. в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 39118,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9779,71 грн. в частині, що оскаржена позивачем, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		Підпунктом 1.1. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
		За змістом підпункту 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
		Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункт 1.3. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
		Згідно підпункту 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
		Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
		Підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України до платників податків віднесено, зокрема, фізичних осіб - резидентів, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
		За змістом підпункту 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
		Підпунктами 171.1., 171.2. статті 171 Податкового кодексу України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
		Відповідно Розрахунку по військовому збору за результатами річного декларування наданого відповідачем, за умов висновку контролюючого органу про заниження позивачем оподаткованого доходу внаслідок не відображення у складі загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 суму доходу 2198297,24 грн., отриману у вигляді додаткового блага (оскаржується ФОП) виявлено заниження податкового зобов`язання за звітній період в сумі 32974,46 грн. та застосований розмір штрафної (фінансової) санкції 25%, що складає загальну суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8243,61 грн. /а.с. 219; т.2/.
		Вище суд вже виснував, що відповідачем без належних правових підстав передчасно визначено розмір оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік у вигляді додаткового блага від безкоштовного отримання послуг з реконструкції телятника та майданчика для утримання худоби у сумі 2198297,24 грн.
		Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "Р" № 00119342405 від 22 серпня 2024 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 48898,56 грн. в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 39118,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9779,71 грн., в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковими зобов`язаннями в сумі 32974,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8243,61 грн., прийняте відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України
		Отже, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00119302405 від 22 серпня 2024 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за податковими зобов`язаннями в сумі 395693,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 98923,38 грн., № 00119342405 від 22 серпня 2024 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковими зобов`язаннями в сумі 32974,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8243,61 грн., слід визнати протиправними та скасувати.
		Представництво інтересів позивача у цій справі здійснювалося адвокатом Панченко Оленою Олександрівною на підставі ордеру серії ВІ № 1210984 про надання правничої (правової) допомоги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . Згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 471 від 27 червня 2006 року, виданого Полтавською обласною КДКА на підставі рішення № 5 від 27 червня 2006 року, копія якого наявна у матеріалах справи, Панченко О.О. має право на зайняття адвокатською діяльністю.
		Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
		Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
		- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
		Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
		На підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надано до суду копії договору № 01-30/07/24 від 30 липня 2024 року про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Адвокатським бюро «Олени Панченко» та ФОП ОСОБА_1 , Акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 06 вересня 2024 року, рахунок № 55/24 від 02.09.2024 р. на оплату послуг за надання правничої допомоги, платіжної інструкції № 1417 від 02 вересня 2024 р. на підтвердження здійснення ФОП ОСОБА_2 оплати за надання правничої допомоги в розмірі 30000,00 грн..
		Відповідно до пункту 1 акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 06 вересня 2024 року адвокатським бюро «Олени Панченко» надані наступні послуги: проаналізовано Акт перевірки від 19.07.2024 року № 9727/16-31-24-05-01/2461910363; підготовлена правова позиція у справі; підготовлено до суду позовну заяву про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень. Розмір компенсації витрат на правничу допомогу відповідно до умов Договору № 01-02/09/24 про надання правничої допомоги від 02.09.2024 станом на 06.09.2024 року становить 30000,00 грн. На момент складання акту Клієнтом сплачено 30000,00 грн. 
		Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів керується критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
		Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 10000,00 грн.
		Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивач при зверненні до суду з позовом у цій справі сплатив судовий збір у розмірі 5867,83 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 38 від 02 вересня 2024 року.
		Відповідно до підпункту 1пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлена наступна ставка судового збору у такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Таким чином при зверненні до суду із даним позовом позивач повинен був сплатити 5358,35 грн., що складає 1 відсоток ціни позову із розрахунку 535834,97 грн. * 1% = 5358,35 грн.
		Сума надмірно сплаченого судового збору складає 5867,83 грн.  5358, 35 грн = 509,48 грн.
		Таким чином, при задоволенні позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5358,35 грн.
		Адміністративний позов містить клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 509,48 грн.
		Дослідивши клопотання про повернення судового збору та додані матеріали, суд дійшов висновків, що надміру сплачений судовий збір в сумі 509,48 грн. відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 38 від 02 вересня 2024 року підлягає поверненню.
		Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Частиною першою статті 9 названого Закону передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. 
		За приписами частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		З урахуванням наведеного, надмірно сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом судовий збір у загальному розмірі 509,48 грн. належить повернути платнику з Державного бюджету України.
		Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 44057192) про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00119302405 від 22 серпня 2024 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 395693 грн. 50 коп. (триста дев`яносто п`ять тисяч шість сот дев`яносто три гривні 50 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 98923 грн. 38 коп. (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот двадцять три гривні 38 копійок).
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00119342405 від 22 серпня 2024 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 32974 грн. 46 коп. ( тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 46 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8243 грн. 61 коп. ( вісім тисяч двісті сорок три гривні 61 копійка).
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5358,35 грн (п`ять тисяч триста п`ятдесят вісім гривень тридцять п`ять копійок) та на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень).
		Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України частину судового збору у сумі 509,48 грн. (п`ятсот дев`ять гривень сорок вісім копійок), як надміру сплачений відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 38 від 02.09.2024.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 20 січня 2025 року. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Р.І. Молодецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...