Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/16940/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 23.01.2025. Зареєстровано: 23.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2025.

Номер судового провадження: 2/331/211/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		22.01.2025 
		Справа № 369/16940/23
		Провадження № 2/331/211/2025
		 
		   Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом
		    ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства КБ « ПриватБанк» про захист прав споживачів,-
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
		Мотивуючи позовні вимоги вказує, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір про відкриття та обслуговування карткових рахунків: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . 
		У липні 2022 р. АТ КБ «ПриватБанк» без попередження, з невідомих йому причин, заблокував банківські картки та припинив обслуговування банківських рахунків. З метою з`ясування причин блокування карток, він неодноразово звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із заявами.
		19.10.2022 р. та 22.11.2022 року позивачем було отримано від АТ КБ «ПриватБанк» відповіді, у яких зазначено, що правою підставою для припинення обслуговування є пункт 2.1.4.2.3 Умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якого у випадках порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/ або умов даного Договору та/або у разі виникнення Несанкціонованого овердрафту Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Карткою (заблокувати Картку) та/або визнати Картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором.
		Зазначені вище відповіді змусили позивача знову звернутись 03.02.2023р. з заяву до АТ КБ «Приватбанк» із проханням видати йому кошти через відділення каси АТ КБ «Приватбанк» з його карток та надати виписку про рух коштів за 2022 рік на його пошту, на яку 06.02.2023 року отримав відповідь АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7- 230203/25461 у якій зазначено, що правовою підставою для припинення обслуговування є п.1.1.10.5,2 Умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якого, у разі порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Несанкціонованого овердрафту Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Платіжною карткою (заблокувати Платіжну картку) та/або визнати її недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором. У зв`язку з розбіжністю у відповідях АТ КБ «Приватбанк» правової підстави блокування банківських рахунків, 24.02.2023 року ним, за місцем фактичного місця проживання, було подано звернення №2804 до Національної поліції України до відділу №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області з проханням перевірити причину блокування АТ КБ «ПриватБанком» його карток.
		06 березня 2023 року позивачем було отримано відповідь за №1590/109/140/102 від правоохоронних органів, де зазначено що за результатом перевірки було встановлено, що його правовідносини з АТ КБ «Приватбанк» мають ознаки цивільно-правових відносин. Ознаки адміністративного або кримінального провадження, на час розгляду звернення відсутні.
		04 вересня 2023 року знову позивачем було подано до АТ КБ «Приватбанк» заяву з проханням надати йому суми залишків та номера рахунків. На яку він отримав відповідь від відповідача 15.09.2023 року у які зазначено, що правовою підставою для припинення обслуговування є п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг.
		Також, 08.09.2023р. позивачем було подано і прийнято Банком до розгляду заяву №7695193 з проханням надати копію рішення АТ КБ «Приватбанк» яким він припинив обслуговування його платіжних карток. У своїй відповіді від 12-09-2023 р. №20.1.0.0.0/7- 230908/36624 на 7733643-ВБ від 08-09-2023 р. на цю заяву АТ КБ «ПриватБанк» пояснював свої дії посилаючись на п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг.
		Вважає, що його вимоги банком були проігноровані, інформація надана некоректно, не надаючи чіткої відповіді та не відповідаючи на його прохання. Інформація на одне прохання надана з посиланням на різні пункти Умов і правил надання банківських послуг, з некоректним цитуванням. Прохає суд Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 шляхом розблокування зазначених карткових рахунків.
		09.02.2024 року Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва справу передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя .
		3.05.2024 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
		Відзив від відповідача на позов до суду не надійшов.
		25.06.2024 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
		   22.10.2024року відвідповідача надійшлипояснення напозовну заяву,в якихвказано,що АТКБ «ПриватБанк»заперечує протипозовних вимогу повномуобсязі,вважає позовнівимоги безпідставними,а обставини,на якіпосилається позивачтакими,що непідтверджені належнимита достатнімидоказами.Так, ОСОБА_1 звернувся доАТ КБ«ПриватБанк» зметою отриманнябанківських послуг,у зв`язкуз чимпідписав Анкету-заявуклієнта фізичної особипро приєднаннядо Умові Правилнадання банківськихпослуг,згідно якоїуклав Договірпро наданнябанківських послуг.В позові ОСОБА_1 вказує,що банкв липні2022р.обмежив йогов користуваннірахунків,вважає такідії незаконнимита проситьсуд зобов`язатибанк знятиобмеження збанківських рахунків.Відповідач зазначає,що 07.07.2022до Управліннябезпеки поДніпропетровському РУнадійшла інформаціящодо зверненняклієнта ОСОБА_2 .Відповідно донаданої інформації,у період03-07.03.2022з картки НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_2 ,а такожйого поточногорахунку НОМЕР_4 як фізичноїособи-підприємця,здійснені списаннягрошових коштівна загальнусуму 6593287,45грн.Аналізом рухукоштів покарткам клієнта ОСОБА_2 встановлено ,що уперіод з03по 07.03.2022з картковогорахунку НОМЕР_3 були здійсненічисельні переказигрошових коштівна карткиінших клієнтівБанку,одним зяких є:-1переказ накартку НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_1 на суму20000грн.На неодноразовідзвінки співробітникамиСБ наномери телефонівклієнтів ОСОБА_1 ( НОМЕР_6 )та деяких іншихклієнтів,які значитьсяяк фінансовіу вказанихклієнтів,останні невідповідають,або абонентизнаходяться позазоною досяжності.Враховуючи,що клієнти ОСОБА_1 та іншіна рахункияких булизараховані коштиможуть бутипричетні дошахрайських дійу відношенніклієнта ОСОБА_2 ,їх внесенодо спискуклієнтів,обмежених убанківському обслуговуванніза кодифікатором1.41(шахраїу електроннихопераціях).У разізвернення вказанихклієнтів доБанку інадання підтверджуючихдокументів поопераціям ззарахування коштіввід клієнта ОСОБА_2 ,розглянути питаннящодо виведенняїх ізсписку клієнтів,обмежених убанківських операціях.З приводушахрайських дійклієнт ОСОБА_2 звернувся ззаявою доправоохоронних органів.Звертаємо такожувагу суду,що рахунокпозивача незаблоковано,позивачу згідноз умовамидоговору тількиобмежено обслуговуванняплатіжної картки,яка євласністю банку.Позивачем уданій справіне наданодоказів пропорушення йогоправ таінтересів збоку відповідачаАТ КБПриватБанк,а відсутністьтаких порушеньне породжуєдля ньогоправа назахист вобраний спосібта звказаних упозові підстав.Матеріали справине містятьжодного належногота допустимогодоказу блокуваннярахунків позивача.Вказані обставинине визнаютьсяАТ КБПриватБанк,а отжепідлягають доказуваннюпозивачем.Звернення досуду зпозовом особи,якій неналежить правовимоги взв`язку звідсутністю порушеногоправа збоку відповідача,є підставоюдля відмовиу задоволеннітакого позову. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		05.11.2024 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя витребувано докази по справі.
		27.12.2024 року до суду від відповідача в порядку ст.43 ЦПК України надійшли додаткові пояснення./а.с.211-226/.
		У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги , прохав суд задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, прохала суд відмовити в задоволенні повністю.
		Суд заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази по справі надані сторонами, дійшов до наступних висновків. 
		Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Згідно ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про банк і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.
		13.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву клієнта  фізичної особи про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно якої уклав Договір про надання банківських послуг./а.с.182-198/.
		У судовому засіданні позивач пояснив, що у липні 2022 р. АТ КБ «ПриватБанк» без попередження, з невідомих йому причин, заблокував банківські картки та припинив обслуговування банківських рахунків. З метою з`ясування причин блокування карток, він неодноразово звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із заявами.
		Судом встановлено, що позивач 17.10.2022р. було подано до відповідача заява з проханням надати пояснення щодо блокування його банківський рахунків./а.с.12/.
		19.12.2022р ним було подано і прийнято Банком до розгляду заяву №394-ВБ з проханням надати пояснення з приводу висновку з його боку у зв`язку з шахрайськими діями та з проханням надати наявні докази з боку АТ КБ «ПриватБанку» або з боку третіх осіб у зв`язку з шахрайськими діями з його боку./а.с.15/.
		19.10.2022 р. та 22.12.2022 р. позивачем було отримано від АТ КБ «ПриватБанк» відповідь. У якій зазначено, що правою підставою для припинення обслуговування є пункт 2.1.4.2.3 Умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якого у випадках порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/ або умов даного Договору та/або у разі виникнення Несанкціонованого овердрафту Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Карткою (заблокувати Картку) та/або визнати Картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором./а.с.13-16/.
		03.02.2023р. ОСОБА_3 звернувся із заявою до АТ КБ «Приватбанк» із проханням видати йому кошти через відділення каси АТ КБ «Приватбанк» з його карток та надати виписку про рух коштів за 2022 рік на його пошту/а.с.18/.
		06.02.2023 року отримав відповідь АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7- 230203/25461 у якій зазначено, що правовою підставою для припинення обслуговування є п.1.1.10.5,2 Умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якого, у разі порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Несанкціонованого овердрафту Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Платіжною карткою (заблокувати Платіжну картку) та/або визнати її недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором./а.с.19/.
		24.02.2023 року позивачем було подано звернення №2804 до Національної поліції України до відділу №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області з проханням перевірити причину блокування АТ КБ «ПриватБанком» його карток. 06 березня 2023 року позивачем отримано відповідь за №1590/109/140/102 від правоохоронних органів, де зазначено що за результатом перевірки було встановлено, що його правовідносини з АТ КБ «Приватбанк» мають ознаки цивільно-правових відносин. Ознаки адміністративного або кримінального провадження, на час розгляду звернення відсутні./а.с.21/.
		Копію відповіді правоохоронних органів 28 березня 2023 року ним було направлено до АТ КБ «Приватбанк», на що 07 квітня 2023 року №20.1.0.0/7-230328/32244 отримав відповідь від відповідача, що правовою підставою припинення в наданні ОСОБА_1 банком послуг є п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг./а.с.22-23/.
		04 вересня 2023 року знову позивачем було подано до АТ КБ «Приватбанк» заяву вх №575-ВБ з проханням надати йому суми залишків та номера рахунків. На яку він отримав відповідь від відповідача 15.09.2023 року № 20.1.0.0.0/7-230904/54234, у які зазначено, що правовою підставою для припинення обслуговування є п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг./а.с.25-26/.
		08.09.2023р. позивачем подано і прийнято Банком до розгляду заяву №7695193 з проханням надати копію рішення АТ КБ «Приватбанк» яким він припинив обслуговування його платіжних карток. У своїй відповіді від 12-09-2023 р. №20.1.0.0.0/7- 230908/36624 на 7733643-ВБ від 08-09-2023 р. на цю заяву АТ КБ «Приватбанк» пояснював свої дії посилаючись на п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг./а.с.28-29/.
		Відповідно до пункту 2.1.4.2.2. Умов банк має право призупинити дію платіжної картки, а також відмовити в продовженні строку її дії при здійсненні операцій, що суперечать умовам цього договору, інтересам клієнта або банку, з використанням платіжної картки або нанесеної на них інформації.
		Пунктом 2.1.4.2.3. передбачено У випадках порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/ або умов даного Договору та/або у разі виникнення Несанкціонованого овердрафту Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Карткою (заблокувати Картку) та/або визнати Картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або установленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором.
		Згідно з ч.1 ст. 1074 ЦУК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Першого Протоколу).
		Цей же принцип закріплений і у ст. 41 Конституції України. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
		Безумовно, блокування рахунків позивача та ухилення відповідача від повернення грошових коштів є посяганням на його право власності, оскільки Банк використовує кошти клієнта.
		Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання га протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		Частиною 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу, яким є відповідач, зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною та зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
		Так, судом встановлено, що відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.
		Згідно із ст. 341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері.Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.
		Відносини між Банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями гл. 72 ЦК України.
		Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 1.1 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ), як зазначено в його преамбулі, спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія).
		Відповідно до п. 39 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
		Банки єсуб`єктами первинного фінансового моніторингу, як встановлено п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ПВК/ФТ.
		Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про ПВК/ФТсуб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язанийу своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
		Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону про ПВК/ФТкритерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків,встановлених відповідно: Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.
		Ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ передбачено, щосуб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтіву разі зокрема неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону проПВК/ФТ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в тому числі: …2)забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; 3) забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; 4)здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.
		Відповідно до положень ст. 11 Закону про ПВК/ФТ на банки покладено обов`язокздійснювати належну перевірку клієнтів, в тому числі шляхом проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.
		Згідно із ч. 3 ст. 12 Закону про ПВК/ФТ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, наскільки це можливо,проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети.
		Положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, щосуб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні),у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операціїу разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
		При цьому, згідно з п. 13 р. 1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України № 65 від 19.05.2020 (далі - Положення),де-рискінг- явище, за якого СПФМ відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними.
		Відповідно до п. 1, 2 Додатку 1 до Положення Банкзобов`язаний здійснювати належну перевірку нових та наявних клієнтів у випадках, передбачених у ст. 11 Закону про ПВК/ФТ. Заходи щодо ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта) здійснюються Банком у порядку, визначеному в додатку 2 до Положення.
		П. п. 11 та 12 Додатку 1 до Положення передбачено, що Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відноси, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у Банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі , за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями), у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення.Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта Банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то Банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.
		Згідно з п. 1 Додатку 12 до ПоложенняБанк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовитиклієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні),у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриттярахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ГІВК/ФТ.
		Відповідно до п. 61 Положення Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
		Ч. ч. 1 та 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна аборозірваннядоговору допускається лише за згодою сторін,якщо інше не встановлено договором або законом.У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Окрім того, відповідно до п. 4 ст. 1075 ЦК УкраїниБанк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнтау разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.
		Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм ЦК України у взаємозв`язку з нормами спеціального Закону та підзаконного акту про фінансовий моніторинг, судом встановлено, щоБанк був наділений прямим обов`язком встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин стосовно клієнтіву разі зокрема неможливості виконувати визначені Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку, за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
		Аналогічне стосується відмови від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахункачерез встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, яка також є обов`язковою для банків за Законом.
		Водночас, законодавство про фінансовий моніторинг зобов`язуєБанки, як суб`єктів фінансового моніторингу,самостійно визначати ризики подальшого обслуговування клієнтів та уникати виявлених ризиків через застосування процедури де-рискінгу.
		Ст. 21 Закону про ПВК/ФТ, якими передбачено, щофінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими,якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри,що вони є результатом злочинної діяльностіабо пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.
		Департаментом по роботі зі скаргами відповідно до внутрішнього Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції та "Сертифікації обмежень по картах і клієнтах (0,45 та 1.41)", а саме по клієнтам "Шахраї в електронних операціях", здійснено заходи моніторингу ділових відносин із клієнтами - фізичними особами та фінансових операцій, що здійснюються в процесі таких відносин щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій щодо АТ КБ "ПриватБанк" (далі - банк), за результатами якого виявлено обґрунтовані підозри про здійснення Клієнтами операцій ВК/ФТ/інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин (далі - НВР).
		Підставою для встановлення НВР є: наявність критерію, визначеного пунктом 61 розділу IV Положення № 65: клієнт (особа), щодо якого у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ним (ними) операцій ВК/ФТ, інших злочинів; наявність критерію, самостійно визначеного банком у Програмі управління ризиками ВК/ФТ (клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обгрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
		Підставою для фіксування є виявлення фактів проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри у використанні банку для ВК/ФТ чи вчинення іншого злочину, що стали наслідком невиконання заходів ПВК/ФТ, виявлених. Основний алгоритм виявлення та прийняття рішення ґрунтуєтьсяна інформації, яку Банк отримує як звернення від клієнтів. Так, до Департаменту по роботі зіскаргами надходять скарги від клієнтіву т.ч. щодо не отримання оплаченого товару або звернення про несанкціоновані списання з рахунків, соціальний інжиніринг (переказ коштів шляхом обману третіх осіб).У такому випадку, до з`ясування всіх обставин, встановлюєтьсяобмеження на картки/рахункизгідно документу Про сертифікацію обмежень по картах і клієнтах (0 45 та 1.41).
		За результатами перевірки у разі,якщо Банк не може спростувати підозру щодо ймовірного шахрайства у т.ч. у разі, якщо Банку не вдалось встановити зв`язок з клієнтом/потенційним шахраєм протягом 60 діб: Одержувач /ймовірно шахрай/ не вирішив/не врегулював питання з відправниками/платниками коштів -запроваджується процедура відмови в обслуговуванні/розірвання ділових відносин відповідно до Положенняпро відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції.
		У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що 07.07.2022 до Управління безпеки по Дніпропетровському РУ надійшла інформація щодо звернення клієнта ОСОБА_2 . Відповідно до наданої інформації, у період 03-07.03.2022 з картки НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_2 , а також його поточного рахунку НОМЕР_4 як фізичної особи-підприємця, здійснені списання грошових коштів на загальну суму 6 593 287,45 грн. Аналізом руху коштів по карткам клієнта ОСОБА_2 встановлено , що у період з 03 по 07.03.2022 з карткового рахунку НОМЕР_3 були здійснені чисельні перекази грошових коштів на картки інших клієнтів Банку, одним з яких є: - 1 переказ на картку НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_1 на суму 20 000 грн.. На неодноразові дзвінки співробітниками СБ на номери телефонів клієнта ОСОБА_1 ( НОМЕР_6 ), які значиться як фінансові, останній не відповідає, або абонент знаходяться поза зоною досяжності.
		Судом встановлено, що 22.10.2024 року Банком, як відповідачем, через систему "Електронний суд" було подано суду заяву про долучення до матеріалів справивиписки по картці/рахунку позивача ОСОБА_1 № НОМЕР_5 на підтвердження отримання грошових коштів в сумі 20000, 00грн. від ОСОБА_4 03.03.2024 22:51(а.с. 243-244).
		Тобто судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 було достовірно відомопро необхідність підтвердження надходжень на свою банківську карту, які не підтверджено платником(копія переписки позивача із Банком online була додана у цій справі самим позивачем до його позовної заяви.)
		Суд звертаєувагу,що ОСОБА_1  небуло наданожодних поясненьабо ждоказів усудовому засіданні,про походженнягрошових коштівв сумі20000,00грн.відОСОБА_2 , за які саме послуги були сплачені зазначені кошти.
		У судовому засіданні представник відповідача на запитання позивача пояснив, що ОСОБА_1 не мали права надавати інформацію щодо клієнта ОСОБА_2 , так як інформація є банківською таємницею. 
		   Клопотань відпозивача провитребування доказівщодо  заяви ОСОБА_2 , руху коштів по карткам клієнта ОСОБА_2 до суду від позивача не надходило.
		Представник відповідача у судовому засіданні наголошувала, що рахунок позивача не заблоковано, позивачу згідно з умовами договору тільки обмежено обслуговування платіжної картки, яка є власністю банку. Позивач має право звернутися до банку та повернути кошти.
		При вищевикладених встановлених судом обставинах, фінансові операції та/або дії позивача ОСОБА_1 .Банк правильно вважав такими,які за ознаками, визначеними статтею 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ), Додатку 6 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (далі - Положення № 65), пункту 2 Додатку 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" до Положення № 65 є такими, що не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг Банку, отриманої від клієнта під час встановлення мети та характеру ділових відносин із ним, які не мають очевидної економічної чи законної мети.
		Як наслідок, враховуючи, що подальше обслуговування позивача ОСОБА_1 , характер або наслідки його фінансових операцій можуть нести реальну або потенційнунебезпеку використання Банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення,щодо позивача Банком було прийнято рішення про встановлення неприйнятно високого ризику та про відмову від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ. 18 грудня 2024 року Банк повідомив позивача ОСОБА_1 про прийняте рішення шляхом направлення відповідного повідомлення./а.с.217-219/.
		Також, судом встановлено, що у тому числі в даному повідомленні Банк роз`яснив позивачу ОСОБА_1 , як клієнту, таке:Для перерахування залишку Ваших коштів на рахунку (ах) в Банку, Вам чи Вашому представнику необхідно, у строк до 30 календарних днів від дня надсилання цього Повідомлення про відмову, звернутись до будь-якого відділення Банку, маючи при собі: реквізити рахунку (ів), відкритого в іншому банку на Ваше ім`я; документи, що підтверджують повноваження розпоряджатись рахунками та/або майном юридичної особи;документи, що посвідчують особу (паспорт громадянина України або інший документ, який посвідчує особу та згідно законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів;документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та містить реєстраційний номер облікової картки платника податків України; заяву про перерахування залишків коштів (а.с.218).
		Банком було також зазначено у вказаному повідомленні про те, що у разі, якщо позивач чи його представник не звернеться до Банку протягом 30 календарних днів від дня відправлення Повідомлення про відмову,Банк, після спливу 30 календарних днів від дати відправлення цього Повідомлення про відмову, змінить порядок обліку коштів за рахунком (- ами) шляхом перерахування залишку коштів з рахунку (- ів) на окремий аналітичний балансовий рахунок Банку з обліку заборгованості за недіючими рахунками /рахунок НОМЕР_7 ) для подальшого обліку та повернення цих коштівна першу вимогу під час звернення позивача до Банку.
		Окрім того, розділом 1.1.7 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" (далі - Умови та правила), перевірка за посиланнямhttps://privatbank.ua/termsпередбачені умови щодо належної перевірки Клієнта, вимоги FATKA, санкційні вимоги, зобов`язання з інформування, відмова від підтримання ділових відносин/проведення операцій:
		1.1.7.12. Банк відмовляється від підтримання ділових відносин/відмовляє особі (Клієнту) у обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовляється від проведення фінансової операції у разі:
		якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації Клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити КБВ, є неможливим, або якщо Банк має підстави вважати, що КБВ Клієнта є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або посередником права власності іншої особи;
		якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені, видає себе за іншу особу, незаконно присвоюючи собі чужі ідентифікаційні дані, або діє від імені інших осіб (вигодоодержувачів, вигодонабувачів), не маючи на це законних правових підстав;
		якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її КБВ або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим;
		якщо стосовно особи виявлено прояви, спроби або факти проведення підозрілої фінансової операції та/ або підозри у фінансовому шахрайстві, політичній корупції, використанні рахунків/послуг Банку з метою ВК/ФТ або для вчинення іншого кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України;
		якщо особа має наміри, прояви або спроби вчинення навмисного або навмисно недбалого порушення законодавства України або внутрішніх процедур Банку, не виконує законні вимоги Банк}7щодо надання документів/відомостей, визначених законодавством та/або іншим чином висловлює свою неповагу та нелояльність до законодавства України та/або внутрішніх процедур Банку; ненадання Клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки Клієнта документів чи відомостей;
		подання Клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення Банка в оману;
		встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику;
		якщо особа є компанією-оболонкою, трастом, або компанією, яка випустила акції на пред`явника, або є установою, що не підпадає під регулювання та ліцензування державних органів та не підлягає їх нагляду, у тому числі: агентом грошових переказів, обмінною установою, касою/пунктом обміну валют;
		якщо особу Клієнта віднесено до осіб, співпраця з якими заборонена або обмежена Санкційною політикою Банку;
		якщо фінансові операції мають на меті, сприяють або можуть сприяти уникненню обмежень установлених санкціями; порушують, сприяють або можуть сприяти порушенню обмежень установлених санкціями;
		ненадання/недостовірного надання інформації, необхідної для виконання Банком санкційних вимог законодавства щодо встановлення зв`язків Клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, та громадянами/резидентами такої держави.
		1.1.7.13. Банк, у разі прийняття рішення щодо відмови в підтриманні діловихвідносин, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка:
		відмовляє Клієнту в проведенні операцій/обслуговуванні/наданні будь-яких послуг за цим Договором;
		достроково, за ініціативою Банку, розриває укладені договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори та інші договори про отримання банківських послуг (продуктів), та закриває поточні/ депозитні та інші рахунки Клієнта у порядку, визначеному розділом 1.1.8. цього Договору;
		здійснює інформування Клієнта про прийняте рішення про відмову та необхідність звернення до Банку для перерахування залишку коштів згідно із наданими Клієнтом реквізитами на рахунок, відкритий в іншому банку (у разі наявності залишку коштів на рахунку).
		У разі наявності кредитних або інших зобов`язань перед Банком, усі кредитні угоди /зобов`язання Клієнта перед Банком залишаються чинними та не припиняються до повного погашення заборгованості/виконання зобов`язань, проведених належним чином.
		Відповідно до п. 1.1.8.2. Умов та правил надання банківських послуг - Банк ініціює розірвання Договору та закриває рахунок/рахунки в наступних випадках/ за наявності однієї з таких обставин:
		-якщо протягом 12 місяців з дня відкриття рахунку або протягом 12 місяців підряд відсутні будь-які ініційовані Клієнтом операції за рахунком та відсутній залишок коштів на рахунку;
		-у разі отримання від контролюючих органів інформації про державну реєстрацію припинення Клієнта або самостійного виявлення таких відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
		-у випадку порушення Клієнтом своїх зобов`язань за Договором, у тому числі щодо актуалізації даних, а також у випадку, якщо було з`ясовано, що дія Договору суперечить законодавству України або може призвести до фінансових збитків, погіршення іміджу Банку;
		-за наявності підстав, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу;
		-у разі встановлення факту надання Клієнтом недостовірної інформації для встановлення податкового резидентства та статусу податкового резидентства своїх власників істотної участі та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та іншої обов`язкової інформації відповідно вимог FATSA,CRS;
		- у випадку виникнення у Банку підозри або виявлення ознак незаконних операцій із платіжним інструментом з боку Клієнта.
		При цьому, залишок коштів на рахунку Клієнта перераховується на відповідний рахунок згідно облікової політики Банку та повертається Клієнту на його першу вимогу, за умови виконання Клієнтом вимог щодо ідентифікації та верифікації його особи та підтвердження належності йому цих грошових коштів:
		-у випадку технічної неможливості обслуговування Клієнта в подальшому;
		-в інших випадках, передбачених законодавством України та Договором.
		Пунктом 1.1.8.3. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що про розірвання Договору Банк повідомляє Клієнта шляхом направлення повідомлення способом, узгодженим Сторонами у п. 1.1.3.2.1. цього Договору.
		Клієнт повинен відповісти на повідомлення протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту направлення йому такого повідомленнята подати до Банку Заяву про закриття рахунку та перерахування залишків коштів - Платіжну інструкцію про переказ залишку коштів на рахунках Клієнта на рахунки Клієнта в іншому банку з урахуванням вимог п. 1.1.8.5. цього Договору.
		У разі неотримання Банком відповіді протягом зазначеного строку вважається, що Клієнт згоден з розірванням Договору.
		При вищевикладених обставинах, судом встановлено, що у вищезазначених діях Банку відсутні порушення, про які зазначав позивач у своєму позові у цій справі, Банк діяв з дотриманням вимог чинного законодавства про фінансовий моніторинг, і, навпаки, позов позивача у цій справі є необґрунтованим і недоведеним та відсутні правові підстави для його задоволення судом.
		Крім того, в силу вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову позивача, якспоживача,якій був звільнений в силу вимог закону від сплати судового збору за позовну заяву у цій справі ОСОБА_1 як позивач, не має права на компенсацію за рахунок Банку будь-яких судових витрат.
		 
		Керуючись ст.ст.13,14,82,223,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, ст.ст..15,16,72,651,1075 ЦК України, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення",суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		   У задоволенні позову  ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства КБ « ПриватБанк» про захист прав споживачів  відмовити.
		 
		   Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		   Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		   Повний текст рішення складено 23.01.2025 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: Н.В.Фісун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...