Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 509/1939/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2025.
Дата набрання законної сили: 20.01.2025
Номер судового провадження: 61-12497ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 січня 2025 року
		м. Київ
		справа № 509/1939/20
		провадження № 61-12497св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чубаров Сергій Володимирович,
		на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області 
		від 10 листопада 2021 року у складі судді Гандзій Д. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у складі колегії суддів: 
		Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.
		у справі за позовом  ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дальницька сільська рада Одеського району Одеської області (далі - третя особа), про визначення порядку користування земельною ділянкою,
		прийняв постанову про таке:
		I. Вступ
		1.           У квітні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення порядку користування земельною ділянкою. 
		2.           Відповідач позовні вимоги не визнала.
		3.           Суд першої інстанції позов задовольнив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
		4.           Відповідач оскаржила рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку. Підставою оскарження вказала те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навела у касаційній скарзі.Також зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі та ухвалив рішення на підставі не долученого до матеріалів справи доказу.
		5.           Ключовим питанням у спірних правовідносинах є таке: 
		Чи наявні в спірних правовідносинах підстави для визначення порядку користування земельною ділянкою?
		6.           Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), 
		у зв`язку з чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
		ІІ. Короткий зміст позовних вимог
		7.           Позов обґрунтований такими обставинами:
		-                  позивач і відповідач є співвласниками будинку за адресою: 
		 АДРЕСА_1 , який придбали під час шлюбу;
		-                  шлюб між сторонами розірвано 27 травня 2014 року; 
		-                  після поділу спільно набутого майна кожному належало 
		по 1/2 частки житлового будинку з господарськими спорудами;
		-                  у зв`язку з чиненням відповідачем позивачу перешкод у користуванні будинком постановою апеляційного суду від 20 листопада 2019 року позивачу виділено в натурі у власність 29/50 частини будинку;
		-                  виділ в натурі частки позивача проведено з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників будинку;
		-                  відповідно до висновку експерта запропоновано можливі варіанти поділу будинку, а саме у співвідношенні 29/50 та 21/50, тобто з відступленням від ідеальних часток на 2/25 (4/50 частки);
		-                  відповідач у добровільному порядку відмовляється визначити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за тією ж адресою, що 
		і будинок;
		-                  позивач зазначає, що його права порушено, оскільки він має намір приватизувати земельну ділянку для обслуговування своєї частини будинку та господарських споруд, проте відповідач відмовилася нотаріально оформити фактичний поділ земельної ділянки.
		8.           Враховуючи викладене, позивач просив визначити порядок користування спірною земельною ділянкою між ним та відповідачем відповідно до їх часток 
		у праві власності на житловий будинок, який розташований за тією ж адресою, 
		з урахуванням того, що йому на праві спільної часткової власності належить 29/50, а відповідачу 21/50 частки житлового будинку, з урахуванням висновків судової земельно-технічної експертизи.
		ІII. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		9.           Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області 
		від 10 листопада 2021 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, позов задоволено. 
		Визначено порядок користування спірною земельною ділянкою шляхом:
		- виділення в користування позивача з часткою домоволодіння 29/50 
		у праві спільної часткової власності земельної ділянки в особисте користування під належними йому будівлями і спорудами, прилеглої до них і не зайнятої під забудовами, площею 1 450 кв. м, що дорівнює ідеально належній частці. Вхід і в`їзд на ділянку залишено з боку головного фасаду ділянки, 
		з АДРЕСА_1 через ворота № 1 і хвіртку № 2, і з боку тильного фасаду ділянки;
		- виділення в користування відповідача з часткою домоволодіння 21/50 часток 
		у праві спільної часткової власності земельної ділянки в особисте користування під належними їй будівлями і спорудами, прилеглої до них і не зайнятої під забудовами, площею 1 050 кв. м, що дорівнює ідеально належній частці. Вхід і в?їзд на ділянку залишено з боку головного фасаду ділянки, 
		з АДРЕСА_1 через ворота № 7, та з боку тильного фасаду ділянки.
		Лінія поділу між ділянками, що виділяються в особисте користування співвласників, буде проходити так: від розділової межі земельної ділянки 
		з боку головного фасаду, з відступом від лівого бічного фасаду ділянки 
		9,37 м, по прямій, перпендикулярній лінії головного фасаду житлового будинку 
		(літ. «А»), довжиною 7,65 м, до перетину із цією лінією фасаду будинку в точці, що розташована на відстані 3,48 м від лівого кута головного фасаду житлового будинку; далі по відрізкам, які проходять посередині розділових міжквартирних перегородок (див. варіант поділу житлового будинку), 
		із довжинами відрізків 4,85 + 0,10 + 1,04 + 3,13 + 4,00 м, до перетину із тильним фасадом житлового будинку в точці, що знаходиться на відстані 6,76 м від лівого кута тильного фасаду житлового будинку; далі поворот направо, по прямій довжиною 64,16 м, до перетину із лінією тильного фасаду земельної ділянки 
		з відступом від правого бічного фасаду ділянки 13,59 м.
		Графічно варіант порядку користування зазначеною земельною ділянкою наведено в додатку 1, який є невід`ємною частиною експертизи. При цьому земельна ділянка, позначена у додатку 1 жовтим кольором, виділяється першому співвласнику (користувачу) - відповідачу з часткою 21/50; синім 
		кольором - другому співвласнику (користувачу) - позивачу з часткою 29/50. Лінія поділу земельних ділянок між співвласниками і розміри їх відрізків вказані 
		в додатку 1 червоним кольором.
		10.        Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що реалізація позивачем права на встановлення порядку користування земельною ділянкою не обмежує відповідача у її правах щодо спірної земельної ділянки та не позбавляє права дійти згоди щодо визначення порядку користування іншими частинами земельної ділянки або звернутися із цього питання до суду в загальному порядку.
		IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		11.        У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
		12.        Касаційна скарга мотивована тим, що:
		-                  суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про зупинення провадження у справі та ухвалив рішення на підставі не долученого до матеріалів справи доказу, а саме висновку експерта;
		-                  у матеріалах справи немає клопотання позивача про долучення цього доказу до матеріалів справи, відповідної ухвали суду та доказів направлення цього клопотання відповідачу;
		-                  відповідач через протиправні дії позивача позбавлена можливості реалізувати своє право на введення в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва, який є спільною сумісною власністю колишнього подружжя;
		-                  дії позивача направлені на позбавлення можливості відповідача вчинити дії по введенню будинку в експлуатацію, так як при визначеному судом порядку користування земельною ділянкою, спірний не введений в експлуатацію будинок знаходиться на території земельної ділянки, яка виділена позивачу.
		V. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		13.        15 листопада 2024 року позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу та навів такі мотиви для відмови у її задоволенні:
		-                  доводи щодо відхилення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи за позовом відповідача про встановлення факту спільної сумісної власності подружжя на об`єкти нерухомого майна є безпідставними, оскільки питання щодо поділу нерухомого майна подружжя було предметом інших цивільних справ;
		-                  посилаючись на те, що висновок експерта як доказ до справи не долучався, відповідач діє недобросовісно, оскільки цей висновок подано у квітні 2021 року 
		у підготовчому засіданні;
		-                  крім того, надані до суду письмові пояснення позивача не є заявою про зміну підстав позову, про що стверджує відповідач, а є лише письмовими поясненнями задля уникнення розбіжностей в усних поясненнях;
		-                  посилання відповідача на неодноразову зміну позивачем і предмета, 
		і підстав позову є необґрунтованими з огляду на подану ним заяву до закінчення підготовчого засідання про пред`явлення додаткових позовних вимог, без зміни підстав позову;
		-                  аргументи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення відповідачем норм законодавства та необхідності переоцінки доказів.
		VI. Рух справи у суді касаційної інстанції
		14.        11 вересня 2024 року представник відповідача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.
		15.        Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження.
		16.        12 листопада 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		VII. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		17.        06 грудня 1986 року сторони уклали шлюб, який був розірваний 27 травня 2014 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області. 
		18.        Під час шлюбу сторони придбали будинок за адресою: 
		 АДРЕСА_1 .
		19.        Рішенням виконкому Мар?янівської сільради від 08 серпня 2008 року № 19 позивачу надано дозвіл на реконструкцію спірного житлового будинку та зобов`язано отримати дозвіл на будівництво житлового будинку і господарських будівель у встановленому законодавством порядку.
		20.        Рішенням Мар?янівської сільради ХХVII сесії V скликання від 14 травня 
		2010 року № 1140-V позивачу надано дозвіл на будівництво літньої кухні і сараю за адресою:  АДРЕСА_1  та зобов?язано розробити проєктну документацію і затвердити її у відповідних службах згідно із законодавством 
		з отриманням дозволу на виконання будівельних робіт.
		21.        Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області 
		від 04 листопада 2015 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Мар`янівської сільради, відділу Держземагенства в Овідіопольському районі, Овідіопольського Районного управління юстиції про визнання права власності на 1/2 частини спільного майна подружжя, визнання недійсними рішень Мар`янівської сільради, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації цього права задоволено.
		Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який в цілому складається з позначених на плані: під літ. «А» - житлового будинку загальною площею 
		47,2 кв. м, житловою площею 43,2 кв. м, допоміжною площею 4 кв. м; 
		під літ. «а» - веранди; під літ. «Б» - гаража; під літ. «В» і «Г» - сараїв; 
		під літ. «Д, д» - погреба з шийкою; під літ. «Е» - вбиральні; № 1-6 - споруд.
		Визнано недійсними та скасовано рішення Мар`янівської сільради від 21 листопада 2002 року № 48 та від 27 версеня 2009 року № 907-V про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що на АДРЕСА_1 .
		Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯЛ № 512336, зареєстрований 14 серпня 2012 року, на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5123781800:02:001:0198, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
		Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку.
		22.        Рішенням Мар?янівської сільради VII сесії VII скликання від 30 серпня 
		2018 року № 105-VII переведено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в землі запасу комунальної власності Мар?янівської сільради.
		23.        Постановою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року (справа 
		№ 509/2934/16, провадження № 61-666св20), рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 30 серпня 2018 року скасовано в частині відмови у позові про виділ в натурі 1/2 частини житлового будинку, усунення перешкод у праві користування та вселення та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про виділ в натурі 1/2 частини житлового будинку, усунення перешкод у праві користування та вселення задоволено.
		Виділено ОСОБА_2 в натурі у власність 29/50 частини спірного будинку, позначених у технічному паспорті, складеному 18 вересня 2014 року КП «Овідіопольське РБТІ», які складаються з: а) веранди літ. «а» у складі приміщень «1-1» - «1-3», площею 24,0 кв. м., вартістю 73 690 грн; б) в житловому будинку 
		літ. «А» - коридора «1-4» площею 4,0 кв. м, вартістю 20 084 грн, житлової кімнати «1-5», площею 9,9 кв. м, вартістю 49 709 грн; в) гаража літ. «Б» вартістю 43 646 грн; г) погреба з шийкою літ. «Д,д» вартістю 27 350 грн; д) воріт «№ 1» вартістю 
		6 153 грн; е) хвіртки «№ 2» вартістю 1 985 грн; ж) огорожі «№ 4» вартістю 5 059 грн; з) водопроводу «№ 6» вартістю 1 237 грн; а всього виділено майна на суму 
		236 795 грн.
		Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 
		34 324 грн.
		Зобов`язано сторони виконати роботи з перепланування та переобладнання будинку, які визначені у висновку судової будівельно-технічної експертизи 
		від 29 вересня 2017 року № 11/17; зобов`язано ОСОБА_4 не чинити 
		ОСОБА_2 перешкоди у користуванні виділеною частиною спірного будинку; вселено ОСОБА_2 у виділену частину будинку; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
		24.        Згідно зі свідоцтвом про шлюб відповідач після одруження змінила прізвище на ОСОБА_5 .
		25.        Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 
		від 20 лютого 2020 року № 201064750 підтверджується реєстрація права спільної часткової власності позивача ОСОБА_2 на 29/50 частини житлового будинку загальною площею 70,9 кв. м, житловою 42,9 кв. м.
		26.        Іншим співвласником вказаного будинку з часткою 21/50 є відповідач.
		27.        Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 15 квітня 2021 року № 4/21, проведеної за заявою ОСОБА_2 судовим експертом Проскуровським В. П., встановлено, що виходячи із розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з урахуванням технічних норм та запропонованого вище варіанту поділу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в натурі експерт на розгляд суду пропонує один технічно доцільний варіант порядку користування основною земельною ділянкою 
		на АДРЕСА_1 ?янівка, з виділом окремих часток земельної ділянки співвласникам, відповідно до часток співвласників домоволодіння 29/50 та 21/50:
		-                  першому співвласнику (користувачу) - ОСОБА_3 з часткою 21/50 пропонується виділити земельну ділянку в особисте користування під належними їй будівлями і спорудами, прилеглу до них і не зайняту під забудовами, площею 
		1 050 кв. м, що дорівнює ідеально належній частці. Вхід і в?їзд на ділянку залишити з боку головного фасаду ділянки, з АДРЕСА_1 через ворота № 7, та з боку тильного фасаду ділянки;
		-                  другому співвласнику (користувачу) - ОСОБА_2 з часткою 29/50 пропонується виділити земельну ділянку в особисте користування під належними йому будівлями і спорудами, прилеглу до них і не зайняту під забудовами, площею 1 450 кв. м, що дорівнює ідеально належній частці. Вхід і в?їзд на ділянку залишити з боку головного фасаду ділянки, з АДРЕСА_1 через ворота № 1 і хвіртку № 2, та з боку тильного фасаду ділянки.
		Лінія поділу між ділянками, що виділяються в особисте користування співвласників, буде проходити так: від розділової межі земельної ділянки 
		з боку головного фасаду, з відступом від лівого бічного фасаду ділянки 
		9,37 м, по прямій, перпендикулярній лінії головного фасаду житлового будинку 
		(літ. «А»), довжиною 7,65 м, до перетину із цією лінією фасаду будинку в точці, що розташована на відстані 3,48 м від лівого кута головного фасаду житлового будинку; далі по відрізках, які проходять посередині розділових міжквартирних перегородок (див. варіант поділу житлового будинку), із довжинами відрізків 
		4,85 + 0,10 + 1,04 + 3,13 + 4,00 м, до перетину із тильним фасадом житлового будинку в точці, що знаходиться на відстані 6,76 м від лівого кута тильного фасаду житлового будинку; далі - поворот направо, по прямій довжиною 64,16 м, до перетину з лінією тильного фасаду земельної ділянки, з відступом від правого бічного фасаду ділянки 13,59 м.
		Графічно варіант порядку користування зазначеною земельною ділянкою наводиться в додатку 1, який є невід`ємною частиною експертизи. При цьому земельна ділянка, позначена у додатку 1 жовтим кольором, виділяється першому співвласнику (користувачу) - ОСОБА_3 з часткою 21/50, синім кольором - другому співвласнику (користувачу) - ОСОБА_2 з часткою 29/50.
		Лінія поділу земельних ділянок між співвласниками і розміри їх відрізків зазначені у додатку 1 червоним кольором.
		За результатами візуального та обмірного обстежень, технічного звіту щодо виконання топографо-геодезичних вишукувань земельної ділянки за вказаною адресою (див. додаток 2), враховуючи неповну наявність твердих меж по периметру ділянки, при зіставленні отриманих за допомогою вказаного звіту відомостей про сусідні земельні ділянки за даними кадастру, експерт встановив, що між тильним фасадом основної земельної ділянки на 
		АДРЕСА_1 , площа якої становить 0,2500 га (2 500 кв. м), та між земельними ділянками на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 5123781800:02:001:0101) і на 
		АДРЕСА_3 (кадастровий номер 5123781800:02:001:0197) є надлишкова земельна ділянка загальною площею 0,0092 га (92 кв. м), яка була накреслена на зведеному варіанті порядку користування земельною ділянкою на 
		АДРЕСА_1 .
		Ніяких дозвільних або правовстановлюваних документів на праві власності чи користування цією надлишковою земельною ділянкою експерту не надходило, встановити її власника чи користувача документально в межах цієї експертизи не вдалося, а тому з огляду на взаємне розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з урахуванням технічних норм та запропонованого вище варіанту порядку користування основною земельною ділянкою експерт на розгляд суду пропонує такий один технічно доцільний варіант порядку користування надлишковою земельною ділянкою, прилеглою до основної ділянки на АДРЕСА_1 , з виділом окремих її часток відповідно до часток співвласників домоволодіння 29/50 та 21/50. 
		Першому співвласнику (користувачу), ОСОБА_3 з часткою 21/50, пропонується виділити земельну ділянку в особисте користування, не зайняту під забудовами, площею 39 кв. м, що дорівнює ідеально належній частці. Вхід і в?їзд на ділянку залишити з боку головного фасаду ділянки з АДРЕСА_1 , через основну ділянку. Другому співвласнику (користувачу), ОСОБА_2 з часткою 29/50, пропонується виділити земельну ділянку в особисте користування, не зайняту під забудовами, площею 53 кв. м, що дорівнює ідеально належній частці. Вхід і в?їзд на ділянку залишити з боку головного фасаду ділянки
		з АДРЕСА_1 , через основну ділянку. Лінія поділу між ділянками, що виділяються в особисте користування співвласників, буде проходити таким чином: від розділової межі надлишкової земельної ділянки з боку головного фасаду, 
		з відступом від лівого бічного фасаду ділянки 10,21 м, по прямій, довжиною 3,54 м до перетину із лінією тильного фасаду цієї земельної ділянки з відступом від правого бічного фасаду ділянки 10,27 м.
		Графічно варіант порядку користування зазначеною земельною ділянкою наводиться в додатку 1, який є невід`ємною частиною експертизи. При цьому земельна ділянка, позначена у додатку № 1 жовтим кольором, виділяється 
		у користування першому співвласнику (користувачу), ОСОБА_3 
		з часткою 21/50, синім кольором - у користування другому співвласнику (користувачу) - ОСОБА_2 з часткою 29/50. Лінія поділу земельних ділянок між співвласниками і розміри їх відрізків вказані у додатку 1 червоним кольором.
		28.        Згідно з довідкою виконкому Дальницької сільради Одеської області 
		від 27 жовтня 2021 року № 603 земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 5123781800:02:001:0198, не приватизована та перебуває у фактичному користуванні всіх співвласників.
		VIII. Позиція Верховного Суду
		29.        Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6) та даючи відповідь на ключове питання (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке. 
		30.        Цей спір пов`язаний із захистом прав власників нерухомого майна на користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості (див. пункти 7-8).
		31.        Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду, особливості реалізації якого під час розгляду цивільних справ закріплені в статті 4 ЦПК та статтях 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
		32.        У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що сторони 
		є співвласниками будинку.  ОСОБА_2 виділено в натурі у власність 
		29/50 частини спірного будинку. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 лютого 2020 року № 201064750 підтверджується реєстрація права спільної часткової власності позивача ОСОБА_2 на 29/50 частини житлового будинку, іншим співвласником вказаного будинку з часткою 21/50 
		є відповідач (див. пункти 23, 25-26).
		33.        Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку не приватизована та перебуває у фактичному користуванні сторін (див. пункт 28), які не домовились між собою щодо порядку користування нею.
		34.        Згідно зі статтею 377 ЦК та статтею 120 Земельного кодексу України до осіб, які набули право власності на житловий будинок, переходить право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений,пропорційно до часток осіб у праві власності на житловий будинок.
		35.        Верховний Суд дотримується послідовної позиції, що при вирішенні спору про користування земельною ділянкою суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника 
		у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним 
		зі співвласників належним йому майном (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 712/5278/20 (провадження 
		№ 61-7038св24)).
		36.        Керуючись загальними правилами доказування в цивільному процесі, які ґрунтуються на статтях 12, 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		37.        Із вказаних положень Закону випливає можливість застосування принципу «affirmanti incumbit probatio», який означає, що «хто стверджує, той і доводить».
		38.        Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		39.        Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК).
		40.        Важливим є те, що в цих правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність обставин, які підтверджують підстави для встановлення порядку користування земельною ділянкою, про що він повинен надати докази. При цьому відповідач має зустрічний обов`язок довести ті обставини, які становлять основу його заперечень і спростовують такі обставини.
		41.        Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до висновків експерта об`єктом дослідження був житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка під ними, що підтверджує наявність одного житлового будинку на спірній земельній ділянці (див. т. 1, а. с. 26, 153).
		42.        Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, висновки експерта, схеми розташування будинку, земельної ділянки та господарських будівель, суди дійшли правильного висновку, що запропонований судовим експертом варіант розподілу земельної ділянки не порушує права відповідача на користування і володіння земельною ділянкою, оскільки при цьому варіанті визначальним 
		є розмір часток у праві власності на житловий будинок. Крім того, такий варіант поділу земельної ділянки забезпечує безперешкодне користування і володіння кожним власником належної йому частки нерухомості, що розташована на цій земельній ділянці (див. т 1, а. с. 43,158).
		43.        У цій справі, встановивши, що між сторонами виник спір щодо користування земельною ділянкою, і в позасудовому порядку вирішити цей спір вони не змогли, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до єдиного запропонованого експертом варіанту.
		44.        Верховний Суд погоджується з такими висновками, оскільки запропонований варіант в цілому відповідає розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, площі земельної ділянки, забезпечує вільне користування кожним зі співвласників належним йому майном, а також відповідає інтересам сторін і не порушує їх прав.
		45.        Отже, вказаним спростовуються посилання в касаційній скарзі на те, що при визначеному судом порядком користування земельною ділянкою спірний не введений в експлуатацію будинок знаходиться на території земельної ділянки, яка виділена позивачу (див. пункт 12).
		46.        Позивач надав докази на підтвердження позовних вимог, і суди попередніх інстанцій оцінили належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, ізврахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості.
		47.        Суди попередніх інстанцій правильно вказали, що відповідач не довела можливість встановлення іншого порядку користування земельною ділянкоюніж запропонований у висновку експерта.
		48.        Доводи касаційної скарги про те, що висновок експерта є неналежним не долученим доказом, підлягають відхиленню.
		49.        Висновок експерта (див. пункт 27) є належним і допустимим доказом, оскільки виконаний на замовлення позивача, відповідає нормам процесуального законодавства та Закону України «Про судову експертизу». У висновку зазначено, що він підготовлений для подання до суду, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, позивач надав його у квітні 2021 року у підготовчому засіданні. Заява позивача про проведення земельно-технічної експертизи була предметом розгляду в судовому засіданні 
		18 березня 2021 року, і суд її задовольнив. 
		50.        Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не зверталась до суду з клопотанням про призначення судової експертизи і висновку експерта, складеного на її замовлення, не надала.
		51.        Також суд першої інстанціїобґрунтовано відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 509/2769/21,вказавши,що питання про поділ нерухомого майна подружжя було предметом інших цивільних справ, і зупинення провадження у справі є недоцільним.
		52.        Крім того, колегія суддів зауважує, що справа № 509/2769/21, де вирішувалося питання щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, встановлення будівництва об`єктів нерухомого майна під час спільного сумісного проживання, розглянута по суті, тому відсутня необхідність у зупиненні провадження у розглядуваній справі. 
		53.        Посилання в касаційній скарзі на невідповідність висновків суду 
		в частині обсягу задоволених вимог, позовній заяві та вимогам, які були заявлені ОСОБА_6 при зверненні до суду та уточненні (збільшенні) позовних вимог, аналогічні доводам апеляційної скарги, яким апеляційний суд надав обґрунтовану оцінку, з якою погоджується і Верховний Суд.
		54.        Враховуючи характер спірних правовідносин та застосовані судами попередніх інстанцій норми права, наведена в касаційній скарзі практика Верховного Суду не свідчить про застосування норм права у цій справі без урахування висновків, що містяться у перелічених відповідачем постановах.
		55.        Інші доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, також не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та висновків, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів попередніх інстанцій, і зводяться до необхідності переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.
		56.        Незгода відповідача із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення 
		з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК).
		57.        Суди належним чином з дотриманням норм статті 89 ЦПК щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення суду повно 
		і всебічно встановили обставини справи та правильно вирішили спір.
		58.        За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що немає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, що відповідатиме частині третій статті 401 та статті 410 ЦПК.
		59.        Оскільки судові рішення підлягають залишенню без змін, судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Із цих підстав,
		керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чубаров Сергій Володимирович, залишити без задоволення.
		2.           Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області 
		від 10 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду 
		від 13 червня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:    П. І. Пархоменко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...