Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 681/1445/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.
Дата набрання законної сили: 21.01.2025
Номер судового провадження: 51-5000км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023244000001134

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 681/1445/23
		провадження № 51-5000км24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора                                       ОСОБА_5 ,
		у режимі відеоконференції
		представника потерпілих           ОСОБА_6 ,
		потерпілих                                      ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		засудженого                                  ОСОБА_9 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілих 
		ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 
		31 липня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023244000001134, за обвинуваченням
		ОСОБА_9 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Понінка Полонського району Хмельницької області, який зареєстрований та проживає в  
		   АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Вступ
		14 червня 2023 року приблизно о 16:20 ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом автомобіля, рухався в межах м. Полонного Шепетівського району Хмельницької області, де перед початком маневру повороту ліворуч, не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу - мотоциклу «Honda SRF 250R», без реєстраційного номерного знака, під керуванням потерпілого ОСОБА_10 , рухаючись у напрямку зустрічної смуги руху, здійснив виїзд на неї, де допустив зіткнення керованого ним автомобіля з мотоциклом. 
		Унаслідок вчинення водієм ОСОБА_9 дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть під час стаціонарного лікування в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».
		Порушення водієм ОСОБА_9 пунктів 10,1, 10.4, 10.5 та 16.13 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а саме спричиненням смерті потерпілого.
		Суд першої інстанції засудив ОСОБА_9 , кваліфікувавши його діяння за 
		ч. 2 ст. 286 КК України.
		Апеляційний суд, переглянувши вирок судупершої інстанції, пом`якшив призначене засудженому покарання.
		Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, потерпілі подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість, просять скасувати рішення апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в порядку касаційного розгляду має відповісти на доводи щодо справедливості призначеного апеляційним судом покарання за вчинення засудженим інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Полонського районного суду Хмельницької областівід 03 червня 2024 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 286 ККУкраїни до покаранняу виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Цим же вироком вирішено заявлений потерпілими цивільний позов, питання стосовно процесуальних витрат та долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
		Згідно з вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він 14 червня 2023 року приблизно о 16:20, керуючи технічно справним автомобілем «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у межах м. Полонного Шепетівського району Хмельницької області, не дотримуючись вимог п. 1.5, підпунктів «б», «д» п. 2.3 Правил дорожнього руху, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни та створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, а також загрозу життю і здоров`ю громадян.
		Так, ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом вказаного вище автомобіля  грубо порушуючи вимоги пунктів 10.1, 10.4, 10.5 та 16.13 Правил дорожнього руху, перед зміною напрямку руху ліворуч, а саме перед початком маневру повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, при цьому завчасно не зайняв відповідного крайнього положення на проїзній частині, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, не надав переваги в русі зустрічному транспортному засобу - мотоциклу «Honda SRF 250R», без реєстраційного номерного знака, під керування водія ОСОБА_10 , який рухався по зустрічні смузі руху в зустрічному напрямку.
		Як наслідок водій ОСОБА_9 , розпочавши виконувати маневр повороту ліворуч, рухаючись у напрямку зустрічної смуги руху пров. Степана Бандери, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху вул. Київської, де на початку її перехрестя з пров. Степана Бандери допустив зіткнення правою бічною частиною керованого ним автомобіля «Ford Fusion» із передньою правою частиною мотоцикла «Honda SRF 250R» під керування водія ОСОБА_10 .
		У результаті вчинення водієм ОСОБА_9 дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть під час стаціонарного лікування в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидка медичної допомоги».
		Порушення водієм ОСОБА_9 пунктів 10,1, 10.4, 10.5 та 16.13 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а саме спричиненням смерті потерпілого.
		Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 31 липня 2024 року вирок районного суду змінив у частині призначеного покарання. Постановив ухвалу, якою пом`якшив покарання ОСОБА_9 за вчинене ним кримінальне правопорушення до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В іншій частині вирок залишив без змін.
		 
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі потерпілі, не оспорюючи доведеностівинуватості засудженого,правильності кваліфікації його дій, розміру додаткового покарання та правильності вирішення заявленого ними цивільного позову, порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого черезм'якість. 
		Суть доводів скарги касаторів зводиться до того, що апеляційний суд безпідставно пом`якшив засудженому покарання до мінімальних меж, установлених ч. 2 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, характеру та наслідків скоєного кримінального правопорушення, обставин, які пом`якшують засудженому покарання.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Учасники судового провадження заперечень на касаційну скаргу 
		потерпілих не подавали.
		У судовому засіданні потерпілі, їх представник та прокурор виступили на підтримку касаційної скарги потерпілих, а засуджений заперечив щодо її задоволення. 
		Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, як визначено ст. 438 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися 
		статтями 412-414 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Щодо справедливості призначеного апеляційним судом засудженому покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Висновки суду про доведеність винуватості  ОСОБА_9 , правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, розмір додаткового покарання і правильність вирішення заявленого потерпілими цивільного позову в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
		Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його скоєння, а також особливостям особистості злочинця.
		Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити з класифікації злочинів, що передбачена нормами ст. 12 КК України, а також з особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо кримінальне правопорушення вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. 
		З огляду на викладене справедливість розглядається як рівновага між злочином і наслідками для особи, що вчинила це діяння, тобто між поганим вчинком та покаранням.
		Таким чином, на несправедливість покарання має вказувати істотна (очевидна) диспропорція (порушення рівноваги) між визначеним судом видом та розміром покарання й видом та розміром покарання, яке б мало бути призначено, з урахуванням усіх обставин, що повинні враховуватися під час призначення покарання.
		Варто зазначити, що відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ухвала апеляційного суду - це рішення суду стосовно законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. За правиламист. 419 КПК України в ухвалі, зокрема, слід зазначити мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався.
		Під час перевірки матеріалів цього кримінального провадження колегія суддів установила те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисників засудженогота змінюючи його в частині призначеного засудженому покарання, дійшов передчасного висновку про пом`якшення засудженому покарання до мінімальних меж, установлених ч. 2 ст. 286 КК України, а саме до 3 років позбавлення волі, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість.
		Так, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині призначеногозасудженому цим судом покарання, апеляційний суд, крім іншого,послався на те, що засуджений під час апеляційної процедури повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, його посткримінальну поведінку, який вжив заходів для відшкодування заподіяних його злочинними діями збитків (частково відшкодував витрати на лікування потерпілого), дані про особу засудженого та відсутність обставин, що обтяжують покарання, однак належним чином не оцінив і не врахував характеру й наслідків скоєного кримінального правопорушення, а саме того, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення засудженим Правил дорожнього руху та було спричинено непоправні наслідки - смерть потерпілого.
		Потрібно зазначити, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням. При цьому хоча по відношенню до наслідків вина засудженого є необережною, проте об`єктом посягання було життя і здоров`я іншої людини, а наслідком скоєного - у тому числі смерть потерпілого. 
		Колегія суддів акцентує, що відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3 Конституції України). Тож злочинні дії засудженого мають значну суспільну небезпеку, та можливі наслідки від таких дій становлять загрозу для оточуючих.
		На переконання колегії суддів, неврахування апеляційним судом зазначенихобставин призвело до призначення засудженому м'якого покарання, хоча у правильно встановленому виді його відбування - позбавлення волі, однак у мінімальному розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України. 
		Крім того, колегія суддів зауважує, що апеляційний суд належним чином не мотивував та не обґрунтував, чому встановлені ним обставини, які пом'якшують покарання, зокрема повне визнання вини та щире каяття засудженого, дають підстави для висновку про можливість пом`якшення покаранняв мінімальних межах, передбачених указаною вище нормою закону.
		На думку колегії суддів, зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що призначене ОСОБА_9 покарання є м`яким і не буде сприяти його виправленню та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а отже не відповідає меті покарання.
		До того ж таке покарання за обставин з наслідками, установлених судами у цьому кримінальному провадженні, не вплине на формування думки інших осіб про неприпустимість грубого порушення Правил дорожнього руху та чітке розуміння того, що особа буде нести невідворотне та справедливе покарання за такі дії.
		Тому доводи касаційної скарги потерпілих про м`якість покарання призначеного апеляційним судом ОСОБА_9 є обґрунтованими.
		 
		 
		Щодо ухвалення рішення про обрання засудженому запобіжного заходу
		За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 442 КПК України постанова суду касаційної інстанції має містити окреме рішення про запобіжний захід. 
		Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження  (ст. 131 КПК України).
		Згідно з ч. 3 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.
		Враховуючи те, що ухвала апеляційного суду скасовується з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема переховуванню  ОСОБА_9  від суду, колегія суддів,виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, тяжкості обвинувачення та даних про особу засудженого, вважає за необхідне обрати  ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Касаційну скаргу потерпілих задовольнити.
		Скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_9 з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
		Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідноповно, всебічно розглянути кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , перевірити обґрунтованість доводів касаційної скарги потерпілих та постановити законне, обґрунтоване й умотивоване рішення, яке б відповідало положенням ст. 370 КПК України.
		Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційнускаргу  ОСОБА_7 та ОСОБА_8  задовольнити.
		Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 31 липня 2024 року щодо ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		ОСОБА_9 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		Постанова є  остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...