Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1723/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: 23.01.2025. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.

Номер судового провадження: 2-152/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 372/1723/24 
		Провадження № 2-152/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 січня 2025 року    Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення та дій Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 01.11.2022 року,
		В С Т А Н О В И В:
		29.03.2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення та дій Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 01.11.2022 року, в якій просив визнати незаконним та скасувати рішення і дії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Козинську селищну раду Обухівського району Київської області поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 40000 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він народився і постійно проживав (був зареєстрований з 25.04.1997 року) в будинку АДРЕСА_2 . На підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.07.2011 року змінено поштову адресу житлового будинку з № «15» на «7». За період спільного сумісного проживання за спільні кошти батьків позивача та його особисті кошти, особисті кошти його матері ОСОБА_5 , отримані від продажу однокімнатної квартири в м. Обухові, провели переобладнання та перепланування житлового будинку, добудували житлові кімнати, в результаті чого збільшилась загальна та житлова корисна площа будинку та його вартість, побудували господарські будівлі та споруди на прибудинковій земельній ділянці. В листопаді 2022 року листом №759-11 від 02.11.2022 року адміністратора ЦНАП Козинської селищної ради Обухівського району Київської області повідомлено позивача про те, що його знято з реєстрації місця проживання, а саме за заявою власника житла, ОСОБА_3 , згідно підпункту 2 пункту 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в України». При вирішенні питання про зняття з місця реєстрації позивач вважає, що відповідачем не було враховано його думку та проігноровано відсутність в нього можливості зареєструватись в іншому місці, а тому вважає, що відповідач порушив його право на житло протиправно знявши з реєстрації місця проживання та реєстрації. На час зняття позивача з реєстрації ОСОБА_3 власником житлового будинку АДРЕСА_1 не являвся. 
		18.04.2024 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
		17.05.2024 року представник відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність та необґрунтованість, посилаючись на те, що посадова особа Козинської селищної ради Обухівського району Київської області при знятті позивача з реєстрації за заявою ОСОБА_3 діяла відповідно до п. 50, 61 порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-IX. На час звернення ОСОБА_3 з відповідною заявою були наявні усі підстави для задоволення такої заяви про зняття ОСОБА_2 з місця реєстрації. Також зазначив, що Козинська селищна рада Обухівського району Київської області є неналежним відповідачем у справі, оскільки остання здійснює лише технічну функцію, яка полягає в забезпеченні формування та ведення реєстру територіальної громади, обліку задекларованого місця проживання та зміни проживання членів такої громади. Належним відповідачем, тобто особою, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, є ОСОБА_6 , як особа, за заявою якої, позивача знято з реєстрації місця проживання, та власник нерухомого майна, якщо позивач наполягає на тому, що власником спірного житлового будинку є не ОСОБА_3 , а інша особа.
		21.05.2024 року представником позивача ОСОБА_2  ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, в якому останній наголосив, що ОСОБА_3 станом на 01.11.2022 не був власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки подарував вказане майно 24.06.2014 року на підставі договору дарування своєму сину ОСОБА_4 . А отже, не мав права подавати заяву до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про зняття з реєстрації позивача, а Козинська селищна рада не мала підстав та повноважень здійснювати дії щодо зняття з реєстрації позивача за вказаною адресою за заявою не власника. І так, як позивач просив визнати незаконною та скасувати рішення та дії Козинської селищної ради та зобов`язати останню поновити реєстрацію позивача, тому на його думку Козинська селищна рада є належним відповідачем у справі.
		17.07.2024 року представницею відповідача ОСОБА_3  ОСОБА_7 подано до суду відзив, в якому остання просила відмовити у позовних вимогах з огляду на таке. При вчинення оскаржуваних дій Козинська селищна рада Обухівського району Київської області відповідно до поданої заяви ОСОБА_3 від 01.11.2022 року отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою підтверджено актуальне право власності на житловий будинок за ОСОБА_3 . 
		12.08.2024 року представником позивача ОСОБА_2  ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що ОСОБА_3 станом на 01.11.2022 не був власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки подарував вказане майно 24.06.2014 року на підставі договору дарування своєму сину ОСОБА_4 . А отже, не мав права подавати заяву до Козинської селищної ради про зняття з реєстрації позивача.
		29.08.2024 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити, пояснив, що з будинком АДРЕСА_2 позивач має тривалий зв`язок, оскілки проживав в ньому довгий час, і даний будинок був єдиним місцем його проживання, іншого житла не має, відповідно зняття його з реєстрації з даного будинку відповідачем є невиправданим втручанням у приватну сферу позивача, а також порушенням його права на повагу до житла. Відповідач ОСОБА_3 для зняття позивача з реєстрації подав документи та надав відомості, які не відповідають дійсним обставинам, оскільки станом на 01 листопада 2022 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 було відсутнє.
		Інші учасники в судове засідання не з`явились.
		Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що Рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 01.11.2022 ОСОБА_2 було знято з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 
		В листопаді 2022 року від адміністратора центру адміністративних послуг Козинської селищної ради Обухівського району Київської області надійшов лист №759-11 від 02.11.2022 про те, що ОСОБА_2 було знято з реєстрації місця проживання «за заявою власника житла» ( ОСОБА_3 - відповідач-1) - 01.11.2022 згідно підпункту 2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
		Згідно долученого до листа Витягу з реєстру територіальної громади (сформованого 02.11.2022) зазначено наступну інформацію:
		- 25.04.1997 зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
		- 01.11.2022  ОСОБА_8 знято з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Як зазначає позивач, він, як член сім`ї - син, народився та постійно проживав (був зареєстрований з 25.04.1997) в будинку АДРЕСА_2 з 1989 року.
		На підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.07.2011 було змінено поштову адресу житлового будинку з № «15» на № «7».
		З листа адміністратора центру адміністративних послуг Козинської селищної ради Обухівського району Київської області № 759-11 від 02.11.2022 ОСОБА_2 дізнався, що Козинською селищною радою (відповідач-3), без відома та згоди (без повідомлення), ОСОБА_2 було знято з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 за заявою власника житла ( ОСОБА_3 ).
		Вважає, що його протиправно знято з реєстрації місця проживання та реєстрації.
		В спірному будинку ОСОБА_2 був зареєстрований з 25.04.1997, а народився та постійно проживав з 07.01.1989. ОСОБА_2 не давав згоди та не був попереджений про зняття з місця реєстрації 01.11.2022.
		ОСОБА_2 доводиться орендувати квартиру, тому що іншого місця проживання, в зв`язку з неправомірними діями відповідачів, він не має. Також представник позивача в судовому засіданні зазначав, що відповідач ОСОБА_3 чинить перешкоди в користування спірним житловим будинком, унеможливлюючи позивачеві користування будинком. 
		У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 2-460/09 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю та зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , спільною сумісною власністю подружжя.
		Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14.05.2009 було закрито провадження у справі у зв`язку з укладенням мирової угоди від 14.09.2009 між сторонами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відповідно до умов (тексту) останньої: 
		1.1. Позивач за первісним позовом, ОСОБА_3 відмовляється від заявлених позовних вимог до ОСОБА_5 .
		1.2.Зокрема,відповідно доумов мировоїугоди ОСОБА_3 зобов`язується протягом2009-2010років придбатиу власність ОСОБА_5 однокімнатну квартиру,орієнтовно житловоюплощею 17-20кв.м.в смт.Козин,Обухівського району,Київської областіта подарувати1/3частину житловогобудинку   АДРЕСА_3 третій особі ОСОБА_2 .
		1.3. Позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_5 , при виконанні затвердженої судом 14.05.2009 року мирової угоди, зобов`язується відмовитися від будь-яких претензій стосовно житлового будинку АДРЕСА_3 .
		В Обухівському відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) наразі перебуває ВП №57338224, виконавчий лист №2-1521/16 від 31.07.2018 про спонукання боржника ОСОБА_3 до виконання мирової угоди від 14.05.2009 у справі №ц.с.2-460/09, а саме: придбати у власність ОСОБА_5 однокімнатну квартиру орієнтовно житловою площею 17-20 м. квадратних в смт. Козин, Обухівського району, Київської області.
		Відповідно до листа Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) №21832 від 25.03.2021 станом на 25.03.2021 рішення суду від 31.07.2018 боржником у добровільному порядку не виконано.
		Станом на дату звернення до суду з цією заявою, вимоги державного виконавця по ВП №57338224 з примусового виконання виконавчого листа №2- 1521/16 від 31.07.2018, та ВП №57337913 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1521/16 від 31.07.2018 - боржником - ОСОБА_3 умисно не виконані та не виконуються.
		Тобто, за умовами мирової угоди відповідач в цій справі ОСОБА_3 фактично визнав та підтвердив право власності позивача на 1/3 частину спірного житлового будинку, реєстрації в якому останній позбавив позивача 01.11.2022 року.
		ОСОБА_2 стало відомо, що 24.06.2014 ОСОБА_3 з метою невиконання умов мирової угоди  уклав із представником ОСОБА_4 (син від попереднього шлюбу ОСОБА_3 , громадянина Російської Федерації)  ОСОБА_9 на підставі нотаріально посвідченої довіреності договори дарування (зареєстровані за №2832 та №2834) житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований останній за адресою: АДРЕСА_1 , без відповідного дозволу органу опіки та піклування, з порушенням прав малолітньої особи ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , особистого майнового права.
		Позивач зазначав, що зі сторони ОСОБА_3 були неодноразові спроби здійснити перешкоди у проживанні та можливості користування електро-, водо-, газо-, тепло постачання у зазначеному будинку, з метою завдати мені незручності, змусити виселитися, завдати моральної шкоди. Зокрема ОСОБА_3 подав заяву та відключив до будинку постачання електроенергії та газопостачання та не відновлює таке постачання, неодноразово ініціював суперечки зі ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_5 , неодноразово викликав працівників поліції, змінював замки до вхідних дверей у будинок, чинив інші дії, які унеможливлюють моє проживання в зазначеному будинку.
		В подальшому мати ОСОБА_2  ОСОБА_5 звернулась до суду щодо спонукання до виконання мирової угоди, у зв`язку із невиконанням її вимог боржником.
		Рішенням Апеляційного суду від 14.03.2017 у справі № 372/742/16-ц, апеляційне провадження № 22-ц/780/1225/17 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 грудня 2016 року, ухвалено нове рішення - спонукати ОСОБА_3 до виконання мирової угоди від 14.05.2009 (Ухвала Обухівського районного суду Київської області, справа №2-460/09), а саме придбати у власність ОСОБА_5 однокімнатну квартиру, орієнтовно житловою площею 17-20 кв.м. в смт. Козин, Обухівського району, Київської області.
		Станом на день подання даного позову боржник ОСОБА_3 вимоги державного виконавця (відповідно до Ухвали Обухівського районного суду Київської області від 14.05.2009) ВП №57338224, виконавчий лист №2-1521/16 від 31.07.2018 не виконує.
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22.02.2024 у справі № 372/2302/23 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 та ухвалено спонукати ОСОБА_3 до виконання мирової угоди визнаної Обухівським районним судом Київської області 14 травня 2009 року у цивільній справі № 2-460/09, а саме подарувати ОСОБА_2 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
		Враховуючи зазначене,зокрема іухвалу Обухівськогорайонного судуКиївської областівід 14.05.2009про затвердженнямирової угоди,якою,окрім іншого ОСОБА_3 (відповідач)зобов`язався протягом2009-2010років придбатиу власність ОСОБА_5 однокімнатну квартиру,орієнтовно житловоюплощею 17-20кв.м.в смт.Козин,Обухівського району,Київської областіта подарувати1/3частину житловогобудинку   АДРЕСА_3 третій особі ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_2 має законне право розраховувати на проживання у спірному будинку та бути зареєстрованим за вказаною адресою. 
		Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Одним із передбачених пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У преамбулі Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі Закон) від 05 листопада 2021 року зазначено, що цей Закон регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
		Декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону).
		Реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (п.12 ч.1 ст. 2 Закону).
		Згідно з вимогами частин 1- 6, 13 статті 18 Закону зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
		1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;
		2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданою у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
		Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини.
		Разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.
		Для реалізації норм Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», затверджений Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі Порядок).
		Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
		Згідно з пунктами 50, 51, 57, 61, 62, 64 Порядку зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:
		1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;
		2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);
		3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;
		4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
		5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.
		У разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає:
		1) паспортний документ (у разі особистого звернення);
		2) свідоцтво про народження (у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей віком до 14 років);
		3) документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору;
		4) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
		У разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:
		1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);
		2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
		У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи.
		Пунктом 69 Порядку визначено, що посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи, її законного представника (представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту: приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.
		Даним Порядком також визначено порядок оскарження дій органу реєстрації.
		Пунктами 91, 92 Порядку передбачено, що відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.
		У разі виявлення реєстраційних дій, проведених з порушенням вимог, встановлених законом, керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав для декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи.
		Після дотримання даного алгоритму рішення, дії чи бездіяльність органу реєстрації (в тому числі через центр надання адміністративних послуг) можуть оскаржуватися в судовому порядку.
		Згідно зі статтею 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
		Поняття «житло» не обмежується приміщеннями, яке законно займають або законно створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії», заява № 58255/00, пункт 36). Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року в справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», заява № 19009/04, пункт 50).
		Отже, тривалий час проживання особи в житлі є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.
		Так, дійсно, стаття 18 Закону надає право власнику житла на підставі відповідної заяви, поданої до Департаменту надання адміністративних послуг, зняти особу із її зареєстрованого місця проживання у даному житлі.
		Позивач ОСОБА_2 добросовісно проживав зі своїми батьками за зареєстрованим місцем проживання (перебування) з 07.01.1989 (із 25.04.1997 - офіційно зареєстрований).
		Вказаний будинок АДРЕСА_2 - тривалий проміжок часу був та є єдиним місцем проживання, вказаний будинок був покращений за спільні сімейні кошти (особисті кошти ОСОБА_2 та кошти його батьків) із ОСОБА_3 , що було встановлено в судовому порядку та визнано ОСОБА_3 .
		ОСОБА_2 має тривалий зв`язок із даним будинком, як із житлом, іншого житла не має - що є достатньою підставою вважати зазначений будинок його житлом в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А тому наступне виселення/зняття ОСОБА_2 з зареєстрованого місця проживання за вказаною адресою є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням його прав на повагу до житла.
		Відповідно до частини 1 статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
		Отже, позивач був зареєстрований в будинку на підставі інших, діючих на той час нормах законодавства, які надавали право йому користуватись житлом, за яким було зареєстровано його місце проживання.
		Реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а тому зняти особу з реєстрації за місцем проживання можна лише за умови втрати нею права користування цим житлом чи у зв`язку з її виселенням (добровільно чи у примусовому порядку). Зазначені висновки були зроблені Верховним Судом у Постанові від 11.05.2023 року справа № 718/373/22, провадження № 61-10981св22.
		Згідно із статтею 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підставі і в порядку, передбачених законом. Тобто будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається тільки на підставах, передбачених законом, і має відбуватись у судовому порядку.
		Цивільний кодекс України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319 ЦК України).
		Власник може надати право проживати у своєму приміщенні як членам своєї сім`ї, так і іншим особам. Водночас він також має повне право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Втручання держави у право на повагу до житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві», інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зехентнер проти Австрії», 2009 року, пункт 56).
		З огляду на викладене, виходячи із принципу верховенства права, суд повинен у кожній конкретній справі провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, але й необхідним, відповідає нагальній необхідності та є співрозмірним із переслідуваною законною метою.
		За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Дослідивши наявні у справі докази, зокрема, що позивач тривалий час проживає у вказаному будинку, як член сім`ї власника набув право користування житлом, то зняття з реєстрації позивача порушує справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.
		Отже, вищенаведеним спростовуються доводи відповідачів про те, що у Козинської селищної ради були всі підстави для зняття з реєстрації місця проживання позивача.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про визнання незаконними та скасування рішення і дії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та слід поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
		У зв`язку із вищевикладеним, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Частиною 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Таким чином, суд присуджує стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 64, 150, 156, 162, ст.ст. 12, 13, 81,141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення та дій Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 01.11.2022 року - задовольнити.
		Визнати незаконними та скасувати рішення і дії Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Зобов`язати Козинську селищну раду Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04362697) поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. 
		Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23 січня 2025 о 09 год. 50 хв. в приміщенні Обухівського районного суду Київської області, встановивши представнику позивача строк для подачі доказів щодо розміру понесених витрат до 21 січня 2025 року включно і роз`яснити про обов`язок направлення доказів іншим учасникам справи в порядку ст. 83 ЦПК України. 
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                        Висоцька Г. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...