Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1453/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано судом: 23.01.2025. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2025.
Дата набрання законної сили: 06.12.2024
Номер судового провадження: 2-о/331/174/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		05.11.2024 
		Справа № 331/1453/24
		Провадження № 2-о/331/174/2024
		 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ
		 
		05 листопада 2024 року                                                місто Запоріжжя
		 
		Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
		головуючого судді                                        Яцун О.О.,
		за участю секретаря судового засідання                Красан І.Л.,
		заявника                                                 ОСОБА_1 ,
		представника заявників                                адвоката Працевитого Г.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю,
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		 
		Заявники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , який діє на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1108936 від 05.03.2024 року, серії АР № 1108934 від 05.03.2024 року (а.с.7-8), звернулися до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій заявники просять суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю як сина з батьками з 16.02.2010 року померлого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7, і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12, та факт того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є членами сім?ї померлого ОСОБА_4 .
		В обґрунтування заяви зазначено, що заявники були опікунами і фактичними батьками (не біологічними) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому, зокрема, згідно розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 20.10.2009 року № 1308 було надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.
		Рішенням комісії з питань захисту прав дитини № 13 від 16.02.2010 року було встановлено опіку над ОСОБА_4 .
		У зв?язку із встановленням опіки над ОСОБА_4 , було змінено прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серії НОМЕР_1 .
		В період спільного проживання із ОСОБА_4 однією сім?єю (з 2009 року по 2022 рік), заявники відносилися до ОСОБА_4 як до свого біологічного сина, називали його сином, відповідно ОСОБА_4 називав заявників своїми батьками. Між ними були теплі сімейні відносини як між рідною дитиною та батьками. ОСОБА_4 він перебував на повному та постійному утриманні заявників.
		Заявники стверджують, що вони приділяли вихованню ОСОБА_4 весь свій час, незважаючи на те, що в момент передачі в піклування він не встигав за шкільною програмою, його було влаштовано до Запорізької гімназії № 28 де за допомогою прийомних батьків та вихователів він досяг значних успіхів в навчанні та закінчив вказану гімназію. Друзі та сусіди ОСОБА_4 навіть не знали, що він є прийомним сином у сім?ї - вважали заявників його біологічними батьками.
		При отриманні паспорту ОСОБА_4 сам забажав взяти прізвище прийомних батьків « ОСОБА_4 », щоб спільне прізвище свідчило про наявність сімейних відносин, повну асоціацію себе з сім?єю заявників.
		Офіційний процес усиновлення заявники щодо ОСОБА_4 не встигли завершити через складну процедуру та наявність можливості у ОСОБА_4 вступити в учбові заклади у місті Києві, як дитини що позбавлена батьківського піклування. 
		ІНФОРМАЦІЯ_3 прийомний син заявників - ОСОБА_4 загинув за межами населеного пункту с. Раздольне Великоновосільського району Донецької області під час відбивання ворожої атаки, виконуючі бойовий наказ по захисту Батьківщини.
		На момент смерті у ОСОБА_4 інших членів сім?ї не було, окрім заявників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
		Після смерті сина ОСОБА_4 заявники звернулись до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 2011-XII, яка виплачується у разі загибелі військовослужбовця, особі, яка вважає себе членом сім?ї такого військовослужбовця, проте не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а також не відноситься до інших груп осіб, яким законом надано таке право (батьків загиблого (померлого) військовослужбовця або утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця). 
		Проте, заявникам було відмовлено у зв?язку із відсутність документів, які б підтверджували родинні зв?язки між ними, було надано роз?яснення щодо необхідності подання рішення суду про встановлення юридичного факту. 
		У зв`язку з неможливістю реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі військовослужбовця, заявники звернулися до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження, та просять суд встановити факт постійного проживання заявників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 однією сім`єю як син з батьками, з 16 лютого 2010 року.
		Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 11 березня 2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами окремого провадження (а.с.62).
		У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 і його представник - адвокат Працевитий Г.О., який діє на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1108936 від 05.03.2024 року, серії АР № 1108934 від 05.03.2024 року, підтримали заявлені вимоги, з підстав зазначених у заяві, та просили суд заяву задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній, та надані докази.
		Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання (а.с.64, 70, 76, 84, 88, 90, 94, 96), про причини своєї неявки суд не повідомила.
		 
		Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.66, 72, 78, 86, 95), у судове засідання також не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
		 
		При зверненні до суду з заявою, заявниками, в особі представника, було заявлено клопотання про виклик у судове засідання свідків та їх допит.
		 
		Ухвалою суду від 11 березня 2024 року клопотання сторони заявника щодо виклику свідків було задоволено і у судовому засіданні 05 листопада 2024 року були допитані свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які пояснили наступне.
		 
		Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який з 1992 року перебуває у приятельських стосунках із заявниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , пояснив суду, що його родина і родина ОСОБА_4 часто проводили разом вільний час, зустрічались на святах, а отже йому відомо, що з 2010 року родина ОСОБА_4 виховувала прийомного сина ОСОБА_4 , називали його сином, відповідно ОСОБА_4 називав  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 своїми батьками. Між ними були теплі сімейні відносини як між рідною дитиною та батьками. ОСОБА_4 перебував на повному і постійному утриманні  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
		 
		Свідок ОСОБА_12 , який являється близьким другом померлого ОСОБА_4 , пояснив суду, що з дитинства товаришував з ОСОБА_4 і спостерігав, які він виховувався у родині ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . У родині між ОСОБА_4 і його батьками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були настільки теплі родинні відносини, що він навіть не здогадувався, що останні не являються кровними батька померлого ОСОБА_4 . 
		 
		Заслухавши пояснення заявника, представника заявників, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім`єю як сина з батькам підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно п. 5) ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно частин 1, 2 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
		1) родинних відносин між фізичними особами;
		2) перебування фізичної особи на утриманні;
		3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;
		4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
		5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;
		6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
		7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
		8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
		9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		При цьому, встановлення таких фактів можливе за умови, що вони породжують юридичні наслідки для заявника.
		Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		Відповідно до ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.
		Відповідно п. 3 ст. 4 СК України, кожна особа має право на проживання в сім`ї.
		Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.
		Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.
		Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки.
		Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.
		Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 року, дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.
		Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у п. п. 1 - 3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виходить, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Частиною 1 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.
		Частиною 6 та 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.
		Абзацом 1 пункту 2 абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - «Постанова») передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України № 5-рп/99 від 03 червня 1999 року встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.
		У постанові Верховного Суду по справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22) від 20.03.2023 року, суд зазначив, що належними та допустимими доказами проживання однією сім`єю є, зокрема: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого, чеки, квитанції, свідоцтва про право власності, заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
		У постанові Верховного Суду по справі № 664/1206/19 (провадження № 61-6394св21) від 26.07.2022 року, суд дійшов до висновку, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
		Верховний Суд у постанові по справі № 531/295/19 від 08.12. 2021 року, суд дійшов до висновку, вказавши наступне: для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться: показання свідків про спільне проживання фактичного членів сім`ї та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
		Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо).
		При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
		Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
		Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.
		Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 вересня 2010 року Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого зазначено ОСОБА_14 , мамою - ОСОБА_15 , відповідний запис № 33 (а.с.17).
		Згідно розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 1309 від 20.10.2009 року малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Розпорядженням голови районної державної адміністрації Запорізького району № 390 від 18.02.2010 року, з урахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини № 13 від 16.02.2010 року, було встановлено опіку над дітьми, позбавленими батьківського піклування ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , опікуном над малолітніми дітьми - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.25).
		Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданим Олександрівським районним у місті Запоріжжі Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, 20 вересня 2016 року, відповідний актовий запис № 34, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було змінено прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.16).
		Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого міським відділом ЗАГС міста Запоріжжя 22 травня 1981 року,  ОСОБА_1 і ОСОБА_17 22 травня 1981 року зареєстрували шлюб, актовий запис № 1324. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.18).
		Отже, судом встановлено, що заявники являються подружжям.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час, що було затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» Верховною Ради України № 2102-IX від 24.02.2022 року.
		Згідно Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 49 від 01.03.2022 року солдата запасу ОСОБА_4 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_9 01 березня 2022 року стрільцем 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_4 окремого стрілецького батальйону, ВОС 100915А, визнано таким, що з 01 березня 2022 року приступив до виконання службових обов`язків (а.с.24).
		Із змісту копії облікової картки до військового квитка, яка заповнювалася зі слів ОСОБА_4 (тимчасового посвідчення), вбачається, що батьками останнього зазначено - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7, і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.20).
		Відповідно до повідомлення про смерть № 79 від 09.04.2022 року, яке адресовано ОСОБА_2 , останню сповіщено про те, що 01 квітня 2022 року її син стрілець 2 стрілецької взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за межами населеного пункту с. Раздольне Великоновосільського району Донецької області під час відбиття ворожої атаки, виконуючі бойовий наказ по захисту Батьківщини, отримав травму несумісну з життям (а.с.19).
		Відповідно до сповіщення сім`ї № 1677 від 13.09.2022 року, складеного  ІНФОРМАЦІЯ_9 , яке адресовано ОСОБА_2 , останню сповіщено про те, що стрілець 2 стрілецької взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 за межами с. Раздольне Великоновосільського району Донецької області під час відбиття ворожої атаки, виконуючі бойовий наказ по захисту Батьківщини (а.с.21).
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14.04.2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 21 року у селищі Роздольне Великоновосілківського району Донецької області, про що 14.04.2022 року складено відповідний актовий запис № 751 (а.с.26).
		Заявнику ОСОБА_2 , як матері загиблого військовослужбовця, було вручено орден «За мужність III ступеня» № 386432 та орденську книжку серії НОМЕР_7 , що підтверджується протоколом передачі державної нагороди України та документа про нагородження сім`ї нагородженого від 15 лютого 2023 року нагороди (а.с.30). 
		Заявники регулярно оплачували мобільні послуги за користування сином ОСОБА_4 телефонома, а також були регулярні перекази на особисту карту НОМЕР_8 , яка належить останньому, що підтверджується рахунком від 29.11.2022 року за період з 01.09.2019 року по 05.06.2021 року (а.с.36-58).
		Долучені заявниками до заяви про встановлення юридичного факту фотографії свідчать про те, що заявники і померлий ОСОБА_4 багато часу проводили разом, відвідували свята (а.с.31-35).
		У пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
		Пункт 8 Постанови пленуму Верховного суду України «про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначає, що судам слід мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалася, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про доведеність факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 разом з заявниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як сина з батьками, а тому заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями) № 5 від 31 березня 1995 року, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		 
		 
		Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, задовольнити.
		Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , як сина з батьками з 16 лютого 2010 року.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення суду виготовлено 07 листопада 2024 року.
		 
		Суддя                                                                                 О.О. Яцун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...