Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/15493/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 23.01.2025. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.
Дата набрання законної сили: 23.01.2025
Номер судового провадження: К/990/543/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		23 січня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 380/15493/23
		адміністративне провадження № К/990/543/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Шишова О. О., 
		суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,
		перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №380/15493/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Агро» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
		установив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Агро» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якому просило:
		- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 квітня 2023 року №8585757/43744138, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 24 травня 2022 року;
		- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Агро» № 1 від 24 травня 2022 року, датою її подання на реєстрацію.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року позов задоволено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. 
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
		02 травня 2024 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги. 
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року продовжено строк для усунення Головним управлінням ДПС у Львівській області недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
		На виконання вимог вищевказаної ухвали до суду вдруге надійшла заява про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу повернуто скаржнику. 
		15 листопада 2024 року Головне управління ДПС у Львівській області вдруге подало апеляційну скаргу. 
		Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Головного управління ДПС у Львівській області; апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 295, 296 КАС України.
		Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 21 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
		На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження. 
		Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку заявник зазначив, що в межах строку на апеляційне оскарження Головним управлінням ДПС у Львівській області подано апеляційну скаргу на судове рішення. Проте, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду її повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. 
		Окрім того, скаржник просив відстрочити сплату судового збору або ж продовжити процесуальний строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі.
		Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 грудня 2024 року відмовив Головному управлінню ДПС у Львівській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або ж продовженню процесуального строку для сплати судового збору; визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження; відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження ; відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області.
		Відмовляючи Головному управління ДПС у Львівській області у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними. 
		Також суд зазначив, що відсутність у державного органу коштів, призначених для цієї мети і невиконання через це вимог процесуального закону і суду не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
		Окрім того, апеляційний суд зауважив, що з часу повернення апеляційної скарги (ухвала від 30 травня 2024 року) до повторного звернення з апеляційною скаргою (15 листопада 2024 року) пройшло понад 5 місяців, що не може свідчити про «самі короткі строки», на чому наполягає скаржник.
		Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність в особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
		Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
		Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
		Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
		Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
		Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
		За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених  статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
		Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
		Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
		Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
		Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
		Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
		Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
		Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19  грудня 1997 року, заява № 26737/95).
		Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
		Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №380/15493/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Агро» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                             О. О. Шишов
		 
		Судді                                                                                                                 І. В. Дашутін
		                                                                                                                  
		                                                                                                                         М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...