Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 382/915/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано судом: 24.01.2025. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.

Номер судового провадження: 2/382/57/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Яготинський районний суд Київської області
		 
		Справа № 382/915/24
		Провадження № 2/382/57/25
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		20 січня 2025 року Яготинський районний суд Київської області ускладі:
		головуючого суддіКисіль О.А.
		за участю секретаря Захарук Є.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Київської області справу за позовом ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 до Приватного акціонерноготовариства "ДТЕККиївські регіональніелектромережі", Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області, третя особа: Яготинська державнанотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач в особі представника адвоката Черних В.О. звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", Яготинську міську раду Бориспільського району Київської області, третя особа: Яготинська державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту, відповідно до вимог якого просила припинити заборону на будинок в АДРЕСА_1 , складену Яготинською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н Яготин РЕС, архівний номер 30790339KIEV929, архівна дата 08.02.2001, дата виникнення 11.06.1969, № реєстра 93133-2095, внутрішній номер № 77012F2923F248294E47, реєстраційний номер обтяжень № 60700 від 12.07.2004 року.
		Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 .
		Згідно свідоцтва про право власності від 08.02.2008 та свідоцтва про право на спадщину від 08.02.2008 - ОСОБА_3  являлася власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка по справі являється єдиною спадкоємицею майна померлої першої черги за законом.
		В передбачений законодавством термін позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17.11.2023. 
		На даний час, під час оформлення позивачем спадкових прав померлої матері, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №363611682 від 29.01.2024 позивачці стало відомо, що на житловий будинок по АДРЕСА_1 , була накладена заборона на виконання повідомлення, б/н, Яготин РЕС.
		При цьому, як вбачається зі змісту заборони її було накладено за повідомленням б/н, Яготин РЕС, 12.07.2004, архівний номер 3079339KIEV929, архівна дата: 08.02.2001, дата виникнення: 11.06.1969, № реєстра: 93133-2095, внутр. №77012F2929F248294E47. Водночас власником даного будинку зазначена особа - ОСОБА_4 .
		В той же час, ОСОБА_4 ніколи не являлася власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки вказаний будинок був побудований батьками позивачки, та саме ними 11 грудня 1970 року )(тобто вже після виникнення 11.06.1969 року існуючої спірної заборони) був отриманий правовстановлюючий документ на нерухоме майно.
		Як вбачається з довідки виконавчого комітету Яготинської міської ради від 12.12.2007 №2544, після упорядкування нумерації будинків по АДРЕСА_2 був присвоєний №50.
		Тобто, фактично накладення обтяження (архівний номер 3079339KIEV929, від 11.06.1969, № реєстра: 93133-2095, внутр. №77012F2929F248294E47) на належний ОСОБА_3 житловий будинок відбулося внаслідок зміни нумерації житлових будинків, а державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори під час перенесення архівних відомостей з паперових носіїв до електронного реєстру не була здійснена перевірка зміни адреси об`єктів нерухомості.
		Водночас, із списку жителів АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_5 проживала за старою адресою: АДРЕСА_3 , яка на даний час має адресу: АДРЕСА_4 .
		З метою врегулювання спору в позасудовому порядку, позивачка зверталася до ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із відповідною заявою щодо зняття заборони із житлового будинку по АДРЕСА_1 . 
		На вказану заяву ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» в своєму листі №04/440/619 від 16.02.2024 повідомило позивачку про те, що «розподіл електричної енергії за Вашою адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 200167908, укладеного між Компанією та ОСОБА_3 . Дебіторська заборгованість за вищевказаним договором відсутня. Враховуючи викладене в розрізі дійсних взаємовідносин Компанія не вбачає підстав для обтяжень означеного домоволодіння. Разом з тим інформуємо, що надані Вами матеріали не дають змогу ідентифікувати вид обтяження (арешт, податкова застава, заборона відчуження тощо) та обставини, що зумовили його встановлення.»
		Тобто, з огляду на отриману відповідь, можна зробити обґрунтований висновок про те, що будь-який борг за адресою АДРЕСА_1 не облікується.
		Крім того, правовстановлюючий документ на нерухоме майно  житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1  був виданий 11.12.1970 року на ім`я ОСОБА_6 , що підтверджується відомостями з свідоцтва про право власності від 8 лютого 2008 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 лютого 2008 року, проте дата виникнення заборони на майно: будинок, розташований в м. Яготин Київської області, власник ОСОБА_4 - існує з 11.06.1969 року, тобто за 1 рік до того, як ОСОБА_6 побудував та став власником нерухомого майна.
		На даний час, реалізувати своє право на успадкувати вищевказане нерухоме майно позивачка не може, оскільки під час проведення нотаріусом перевірки відсутності заборони та арешту належного майна в Єдиному реєстру заборон міститься архівний запис про заборону відчуження не визначеного майна, реєстраційний номер обтяження - 60700 від 12.07.2004, підстава обтяження - повідомлення б/н Яготин РЕС , власник майна ОСОБА_4 . 
		З огляду на вказані обставини, нотаріусом було рекомендовано позивачам звернутися до суду .
		Враховуючи те, що підставою виникнення заборони є повідомлення б/н Яготин РЕС від 11.06.1969, яке було зареєстровано в паперовому реєстрі №93133-2095, с. 59-16, що міститься на зберіганні в Київському обласному державному нотаріальному архіві, вважаємо за необхідне з метою з`ясування всіх обставин накладення заборони, витребувати із вказаної установи інформацію щодо накладення заборони на будинок: в АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , на підставі повідомлення б/н Яготин РЕС, архівний номер 3079339KIEV929, архівна дата: 08.02.2001, дата виникнення 11.06.1969, № реєстра 93133-2095, внутр. №77012F2923F248294E47, с. 59-16, реєстраційний номер обтяження №60700, від 12.07.2004.
		Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 20.05.2024 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень. Зобов`язано приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В., надати до суду копію спадкової справи №155/2023 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Зобов`язано Київський обласний державний нотаріальний архів надати до суду інформацію з Алфавітної книги реєстрації заборон, та Реєстрової книги з обліку заборон (Яготинської державної нотаріальної контори), щодо накладення та зняття заборони на будинок: в АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 , на підставі повідомлення б/н Яготин РЕС, архівний номер 3079339KIEV929, архівна дата: 08.02.2001, дата виникнення 11.06.1969, № реєстра 93133-2095, внутр. №77012F2923F248294E47, с. 59-16, реєстраційний номер обтяження №60700 від 12.07.2004. Зобов`язано Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію, надати до суду копії документів з матеріалів реєстраційної справи юридичної особи ПАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 23243188), які містять інформацію про підрозділ Яготинської РЕС (Яготин РЕС).
		05.06.2024 року від представника відповідача ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" адвоката Коненко Олени Степанівни надійшов відзив.
		Відзив обгрунтовано тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 не визнає їх в повному обсязі та вважає необґрунтованими і незаконними з наступних підстав.
		Звертає увагу на те, що станом на сьогодні, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» має статус енергетичної компанії, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії (оператор системи розподілу) у межах місць провадження господарської діяльності (Київської області) і діє на підставі Статуту та ліцензії.
		Пунктом 56 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
		Історія створення ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
		Перші згадки про Товариство пов`язані з наказом Міністерства енергетики № 141 від 02.08.1995 року (ДАЕК «Київобленерго») про що зазначено в старій редакції статуту ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 2017 року (тоді - ПрАТ «Київобленерго» код ЄДРПОУ 232443188), (ст.1 Статуту).
		Також в Статуті від 2017 року зазначено:
		1.1.ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (надалі - Товариство) є новим найменуванням ПУБЛІЧНОГО АКШОНАРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВОБЛНЕРГО», що було перейменовано з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЕС КИЇВОБЛЕНЕРГО», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», яке було створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 18.12.2003 р. (протокол No9). Відкрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» створене шляхом перейменування відкритого акціонерного товариства «Київобленерго», відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 16.11.2001 р. (Протокол No7). Відкрите акціонерне товариство «Київобленерго» створене шляхом перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київобленерго», відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 15.12.1999 р. (протокол М3). Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Київобленерго» створена шляхом перетворення Державного Підприємства «Київобленерго», відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 року No 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергстичному комплексі України» то наказу Міністерства енергетики та електрифікації України № 141 від 02.08.1995 р.
		   03 вересня 2020 року назву відповідача було змінено. Назву Приватне акціонерне товариство «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код 23243188) було змінено на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ідентифікаційний код 23243188). Ідентифікаційний код Позивача не змінився.
		   Станом на сьогодні, в організаційній структурі Товариства відсутні відокремлені підрозділи (філії) з окремим кодом ЄДРПОУ.
		   Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII (надалі - Закон), який набрав чинності з 11.06.2020 року.
		   Взаємовідносини, які виникають під час купівлі - продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (надалі  Правила роздрібного ринку, ПРРЕЕ).
		   Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
		   У відповідності до Постанови НКРЕКП від 08.11.2018 року №1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 року ПрАТ «Київобленерго»  енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії.
		   Вимогою Позивача до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є звільнення майна з-під арешту.
		   Просить звернути увагу суду, що неналежними сторонами в цивільному процесі будуть ті особи, які не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку. Неналежний позивач - це особа, якій не належить право вимоги по пред`явленому в суді позову, а неналежним відповідачем та особа, що не повинна відповідати по пред`явленому до неї в суді позову.
		   Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
		   Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
		   Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
		   Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову  обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
		   ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вважає, що Товариство не є належним відповідачем у вказаній справі, не є зобов`язаними за вимогою особами, наявні в матеріалах справи документи не містять інформації, що саме ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» якимось чином порушені права Позивача, а тому Товариство не повинно відповідати за пред`явленим позовом, обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (про що наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 705/3876/18).
		   За обліковими даними Відповідача, за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Яготин, вул. Толбухіна, 50 станом на сьогодні наявні договірні відносини та укладений Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 200167908 з ОСОБА_3 , до якого споживач приєднався відповідно до Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 на умовах договорів про постачання електричної енергії, зокрема щодо умов питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо та який є який є публічним договором приєднання та розміщений на сайті Кредитора .
		   Заборгованість по вказаному договору відсутня. По наявній інформації звернень щодо переукладення договору на адресу Товариства не надходило, про що зазначалось Позивачу.
		   Відповідач у відповіді за вих. № 04/440/619 від 16.02.2024 року зазначав Позивачу, що у Товариства відсутня інформація щодо будь  яких обтяжень за адресою: АДРЕСА_1 з боку ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», а з наданих Позивачем доказів не можливо ідентифікувати вид обтяження (арешт, податкова застава, заборона відчуження тощо) та обставини що зумовили його встановлення, що також обмежує можливість надання конкретних пояснень чи подання аргументів у наданому відзиві.
		   Враховуючи викладене та беручи до уваги витребувану судом в Київського обласного державного нотаріального архіву інформацію з Алфавітної книги реєстрації заборон, та Реєстрової книги з обліку заборон (Яготинської державної нотаріальної контори), щодо накладення та зняття заборони на будинок: в АДРЕСА_1 , Відповідачем будуть надані пояснення після отримання копій вказаних документів та наявності повної інформації щодо обтяжувача виду та підстав обтяження.
		   Крім того, лише за наявності інформації щодо виду обтяження, встановлення причин накладення арешту на майно, підстав та особи обтяжувача можна буде зробити висновки щодо правильності обраного Позивачем способу захисту порушеного права спадкоємця (яке може також бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту).
		 
		   Для можливості зняття арешту спадкового майна необхідно володіти інформацією про орган, який накладав арешт (виконавча служба чи суд який наклав арешт за ухвалою суду). Це дасть змогу зробити висновки щодо правомірності та правильного вибору особи відповідача чи необхідності залучення співвідповідачів (якщо арешт на майно накладений на підставі постанови Державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження). Крім того, якщо виконавче провадження в рамках якого могло бути накладено арешт на майно було завершено, з огляду на роз`яснення Верховного Суду, Позивач не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки законом встановлений інший порядок вирішення даного питання, а саме, шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України.
		   Для зняття арешту із спадкового майна, спадкоємець має звертатися в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту (ВС КЦС, справа № 463/3251/22 від 03.05.2023 р.)
		   У Постанові КЦС ВС від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21 зазначено, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
		   У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Залишаючи ухвалу місцевого суду в силі, Верховний Суд виходив з того, що за змістом положень Закону України «Про виконавче провадження» в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладений арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. За змістом статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутися не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.    Тож, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження органом державної виконавчої служби, треба розглядати за правилами розділу VII ЦПК України. (Постанова КЦС ВС від 18 травня 2022 року у справі № 642/4263/21).
		   Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно саме у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)), постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).
		   Визначення Відповідачів, предмета та підстав спору є правом Позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову  обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).
		   Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
		   Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).
		   Звертаємо увагу суду, у позовній заяві Позивач сам зазначає, досл. «що фактичне накладення обтяження на житловий будинок ОСОБА_3 відбулося внаслідок зміни нумерації житлових будинків, а державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори під час перенесення архівних відомостей з паперових носіїв до електронного реєстру не була здійснена перевірка зміни адреси об`єктів нерухомості». Принагідно зазначаємо, що, Відповідач по даній справі немає жодного відношення до зміни номерації житлових будинків за адресами вказаними у позові так само, як і немає відношення до внесення відповідних таких змін до реєстрів.
		   Окрім того, Позивачу повідомлялося про те, що за адресою: АДРЕСА_1 відсутня заборгованість і відсутня інформація щодо будь  яких обтяжень з боку Відповідача чи причин настання таких обтяжень у Відповідача відсутня.
		   Додатково, звертає увагу суду, на декілька аргументів, на підставі яких, позовна заява не підлягає задоволенню: Позивачем не зазначено в позові, які саме вимоги ставляться до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не є належним відповідачем у вказаній справі, не є зобов`язаними за вимогою особами, наявні в матеріалах справи документи не містять інформації, що саме ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» якимось чином порушені права Позивача, а тому Товариство не повинно відповідати за пред`явленим позовом, обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
		   Позивач пред`явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт.
		   Позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення, невизнання чи оспорення її прав та інтересів саме ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
		   Позовна заява не містить і матеріально-правових вимог до відповідача. Матеріали справи не містять відомостей щодо наявності чи відсутності у позивача заборгованості перед Відповідачем, що могло б стати причиною обтяження на майно чи його зняття.
		   Відповідач неодноразово зазначав, що станом на сьогодні будь - яка заборгованість позивача перед відповідачем відсутня, так само, як і відсутня інформація щодо наявності обтяжень що додатково підтверджує те, що в задоволенні позовній заяві слід відмовити
		   Враховуючи вищевикладене, просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
		   Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 07.11.2024 року залучено в якості співвідповідача Яготинську міську раду Бориспільського району Київської області.
		   Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 12.12.2024 року по вищевказаній справі закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
		   Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		   Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		   Представник позивача направила через канцелярію суду заяву про розгляд справи в її відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити у повному обсязі, судові витрати позивач покладає на себе.
		   Представник співвідповідача Яготинської міської ради Київської області через підсистему "Електронний суд" направила заяву про розгляд справи в її відсутність, проти заявлених вимог не заперечувала.
		   Представник відповідача ПАТ "ДТЕК Київські регіональні мережі" в судове засідання не з`явилася, через підсистему "Електронний суд" направила заяву про розгляд справи в її відсутність, просила відмовити в позові в повному обсязі посилаючись на позицію у відзиві.
		Представник третьої особи Яготинської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань не направляла.
		Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, враховуючи письмові пояснення сторін по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
		Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		   Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
		   У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		   Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		   Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		   Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 . ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право власності від 08.02.2008 та свідоцтва про право на спадщину від 08.02.2008 - ОСОБА_3  являлася власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . В передбачений законодавством термін позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17.11.2023. Як вбачається з довідки виконавчого комітету Яготинської міської ради від 12.12.2007 №2544, після упорядкування нумерації будинків по АДРЕСА_2 був присвоєний №50. (а.с. 11-23)
		З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №363611682 від 29.01.2024 позивачці стало відомо, що на житловий будинок по АДРЕСА_1 , була накладена заборона на виконання повідомлення, б/н, Яготин РЕС. Як вбачається зі змісту заборони її було накладено за повідомленням б/н, Яготин РЕС, 12.07.2004, архівний номер 3079339KIEV929, архівна дата: 08.02.2001, дата виникнення: 11.06.1969, № реєстра: 93133-2095, внутр. №77012F2929F248294E47. Водночас власником даного будинку зазначена особа - ОСОБА_4 . (а.с.24-25)
		ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» в своєму листі №04/440/619 від 16.02.2024 повідомило позивачку про те, що «розподіл електричної енергії за Вашою адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 200167908, укладеного між Компанією та ОСОБА_3 . Дебіторська заборгованість за вищевказаним договором відсутня. Враховуючи викладене в розрізі дійсних взаємовідносин Компанія не вбачає підстав для обтяжень означеного домоволодіння.» (а.с. 26-27)
		Відповідно до листа №137/01-16 від 17.05.2024 року нотаріусом позивачці було рекомендовано звернутися до суду . (а.с.28)
		ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» має статус енергетичної компанії, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії (оператор системи розподілу) у межах місць провадження господарської діяльності (Київської області) і діє на підставі Статуту та ліцензії. 03 вересня 2020 року назву відповідача було змінено. Назву Приватне акціонерне товариство «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код 23243188) було змінено на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ідентифікаційний код 23243188). Ідентифікаційний код позивача не змінився.(а.с.47-66)
		Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, надано до суду копії документів з матеріалів реєстраційної справи юридичної особи ПАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 23243188), які містять інформацію про підрозділ Яготинського РЕП (Яготин РЕМ), а саме протоколи зборів та зміни до статуту відомості про злиття філій та створення філій, відділень та представництв (а.с.72-168).
		З листа Київського обласного державного нотаріального архіву, вбачається, що згідно алфавітної книги обліку заборон відчуження жилих будинків і арештів накладених на жилі будинки та Реєстру для реєстрації заборон відчуження жилих будинків (частин будинків), а також арештів накладених на будинки судовими та слідчими органами, існує запис про накладення заборони на ім`я ОСОБА_4 Яготинським РЕС. Копії документів на підставі яких було накладено зазначену заборону та інші відомості надати не можливо у зв`язку з їх відсутністю. Інформації щодо зняття заборони надати не можливо у зв`язку з її відсутністю (а.с.171-174).
		Відповідно до копії спадкової справи №155/2023 наданої приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. вбачається, що ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17.11.2023. (а.с.188-200)
		Вимоги позивача, що ґрунтуються на її праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.
		На сьогодні наявність обтяження порушує право позивачки на майно та не дозволяє розпорядитися ним на власний розсуд, що порушує її права, як власника такого майна.
		Згідно зі ст. 1218, ч.5 ст.1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснив, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також, особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
		Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна (частина 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).
		В постанові № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна», викладений підхід до визначення кола осіб, які мають бути залучені до участі в справі за позовами про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна), який фактично не втратив свою чинність, а саме позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
		Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Статтею 16 ЦК Українивстановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.
		Між тим, ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно доЗакону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		У рішенні ЄСПЛ у справі «Uzan та інші проти Турції» (скарги № 19620/05, 41487/05, 17613/08 и 19316/08) від 05.03.2019 року, Європейський Суд встановив, що заявники скаржилися на тривале застосування тимчасових заходів щодо їхнього майна та відмову органів влади скасувати ці заходи протягом кількох років, навіть з урахуванням того, що заявників не було визнано винними у кримінальному провадженні або відповідачами у цивільному провадженні. Європейський Суд прийшов до висновку, що влада не змогла встановити «справедливий баланс» між захистом суспільних інтересів та вимог захисту прав заявників на повагу їх власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном).
		Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
		У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.
		Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
		Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого вони позбавлені змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.
		Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, з врахуванням того факту, що Приватним акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" не підтверджено наявності заборгованості за даним договором, а тому слід враховувати, що порушується право позивача на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
		Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 237, 263-265, 268 ЦПК України, Конституцією України, ст.ст.16, 1218, 1268, 316, 317, 319, 328, 391 ЦК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", Яготинська міська рада Бориспільського району Київської області, третя особа: Яготинська державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту, задовольнити. 
		Припинити заборону на будинок в АДРЕСА_1 , складену Яготинською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н Яготин РЕС, архівний номер 30790339KIEV929, архівна дата 08.02.2001, дата виникнення 11.06.1969, № реєстра 93133-2095, внутрішній номер № 77012F2923F248294E47, реєстраційний номер обтяжень № 60700 від 12.07.2004 року.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 24 січня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення виготовлено 24.01.2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                        Кисіль О. А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...