Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/3998/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.
Дата набрання законної сили: 15.01.2025
Номер судового провадження: 61-2346ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 205/3998/22
		провадження № 61-2346св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А., 
		учасники справи:
		заявник - Дніпровська міська рада,
		заінтересована особа - Друга дніпровська державна нотаріальна контора,
		особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду
		від 30 січня 2024 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог заяви
		У липні 2023 року представник Дніпровської міської ради звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді.
		Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 205/6946/2020 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно. Предметом цього позову було визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . Із вказаної цивільної справи Дніпровській міській раді стало відомо, що власник спірного домоволодіння - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому домоволодіння АДРЕСА_1 .
		Враховуючи, що спадкоємці відсутні, Дніпровська міська рада подала заяву про визнання спадщини відумерлою. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2022 року у справі № 205/273/21 за заявою Дніпровської міської ради про визнання спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , відумерлою, Дніпровській міській раді відмовлено у задоволені заяви у зв`язку з тим, що матеріалами спадкової справи було встановлено, що вказану спадщину прийняв син спадкодавця - ОСОБА_3 . Але ОСОБА_3 також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте законні спадкоємці за заповітом та за законом щодо майна такого спадкодавця відсутні.
		На підставі зазначеного рада просила визнати відумерлою спадщину, що складається із домоволодіння 
		АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її у власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня
		2022 року у складі судді Мовчан Д. В. заяву Дніпровської міської ради задоволено.Визнано відумерлою спадщину, що складається із домоволодіння АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передано її у власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
		Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що з дня смерті ОСОБА_3 ніхто із спадкоємців не заявив про своє право на спадщину такої померлої особи, що складається із домоволодіння АДРЕСА_1 , та не прийняв її. Невизначеність правового статусу вказаної частини житлового будинку, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , може привести до її руйнації, що завдасть шкоди інтересам територіальної громади м. Дніпра у вигляді матеріальних збитків.
		Ураховуючи те, що суд встановив відсутність спадкоємців після смерті
		ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за заповітом, так і за законом, а також те, що після відкриття спадщини минуло багато років, і за весь цей час ніхто не намагався прийняти спадкове майно, що складається із житлового будинку, суд першої інстанції визнав за можливе визнати відумерлою спадщину ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
		Районний суд окремо зазначив, що відсутність державної реєстрації на вказане нерухоме майно за ОСОБА_3 у цьому випадку не має правового значення для вирішення справи, оскільки таке майно було набуто ним шляхом прийняття спадщини після смерті свого батька, а визнання відумерлою спадщини, яка складається з нерухомого житлового майна, та передача його у власність територіальної громади м. Дніпра надасть можливість створити житловий фонд соціального призначення, забезпечити житлом громадян, які потребують соціального захисту.
		Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Данильченка М. С. задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року скасовано. Заяву Дніпровської міської ради про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду. Роз`яснено Дніпровській міській раді, що вона має право подати позов на загальних підставах.
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що при розгляді цієї справи в порядку окремого провадження встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, що зумовлює залишення заяви без розгляду.
		Суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , як підтверджується матеріалами справи та даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, фактично проживає у спірному домоволодінні та намагається оформити своє право користування ним відповідно до вимог закону. Зокрема, у справі № 205/6946/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 , сином ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_6 проживають в домоволодінні АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою голови квартального комітету № 8 Кротенко В. А.
		Крім того, Дніпровська міська рада звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом виселення із нього ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 (справа № 205/9618/23).
		Таким чином, заявниця посилається на те, що вона набула право користування спірним житлом, тобто існує спір про право. Всупереч зазначеному суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі ОСОБА_1 та не звернув увагу, що вирішення цієї справи впливає на її житлові права.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		 
		У лютому 2024 року засобами поштового зв`язку міський голова Філатов Б. А.
		в інтересах Дніпровської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
		 
		Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 752/22859/18, від 14 грудня 2022 року
		у справі № 461/12525/15-ц.
		 
		Заявник у касаційній скарзі також посилається на рішення у справах № 205/8742/14-ц (за позовом ОСОБА_4 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно), № 205/6946/20 (за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю), № 205/9618/23 (за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення), а також те, що  ОСОБА_7 та члени її сім`ї не є спадкоємцями, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , подавши відповідну заяву до нотаріальної контори, вони проживають у спірному домоволодінні без будь-яких законних підстав; апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та залишаючи заяву без розгляду, порушив права та інтереси територіальної громади, яка діяла в спосіб, визначений законодавством та виконуючи свій обов`язок
		у випадку відсутності спадкоємців.
		 
		У квітні 2024 року до Верховного Суду від  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данильченко М. С., надійшов відзив на касаційну скаргу Дніпровської міської ради, в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
		 
		Інші відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
		 
		У грудні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данильченко М. С., надійшло клопотання про урахування при розгляді касаційної скарги наявності відкритого позовного провадження у справі № 205/2095/24 (за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 ,
		ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про визнання спадщини відумерлою) із доданою ухвалою, яке не підлягає задоволенню, оскільки, ураховуючи положення частини першої статті 400 ЦПК України, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для прийняття нових письмових доказів та долучення їх до матеріалів цивільної справи на стадії перегляду справи в касаційному порядку. Верховний Суд здійснює розгляд касаційної скарги за наявними у справі матеріалами, на підставі яких судом попередньої інстанції прийнято оскаржуване рішення.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 лютого 2024 року касаційна скарга Дніпровської міської ради передана на розгляд судді-доповідачу ОСОБА_8., судді, які входять до складу колегії: Гудима Д. А., Краснощоков Є. В.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано із Ленінського районного суду міста Дніпропетровська матеріали справи № 205/3998/22 та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
		Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2024 року                                           № 570/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 205/3998/22 між суддями у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_8 .
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 квітня 2024 року справу № 205/3998/22 призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
		У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи             № 205/3998/22.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                         є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених             у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                                 з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Домоволодіння АДРЕСА_1 належало померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 квітня 1999 року, посвідченого Другою дніпропетровською державною конторою і зареєстрованого за № 3-1615, право власності на яке у встановленому законом порядку зареєстровано.
		 
		Із матеріалів спадкової справи № 1411/1999, відкритої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була надана Другою дніпровською державною нотаріальною конторою на запит суду, випливає, що 23 грудня
		1999 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
		 
		Матеріалами справи підтверджено, що речове право власності на вказане нерухоме майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку за ОСОБА_3 зареєстровано не було.
		 
		ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Норільску Красноярського краю, росія, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Норільским територіальним відділом управління запису актів громадянського стану адміністрації Красноярського краю росії, актовий запис 761.
		Згідно з повідомленням Другої дніпровської державної нотаріальної контори
		від 06 жовтня 2022 року після смерті ОСОБА_3 , померлого 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття або відмову від спадщини до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, спадкова справа не заводилась.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
		 
		Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає
		в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
		 
		Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		 
		Суд першої інстанції, задовольняючи заяву Дніпровської міської ради, погодився із її позицією та доводами про визнання спадщини відумерлою, виходячи із того, що судом встановлено відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за заповітом, так і за законом, а також те, що після відкриття спадщини минуло багато років, і за весь цей час ніхто не намагався прийняти спадкове майно, що складається із спірного житлового будинку.
		У свою чергу апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та постановив залишити заяву Дніпровської міської ради без розгляду, оскільки, зважаючи на аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 , дійшов висновку про наявність спору про право у цій справі, який підлягає розгляду у порядку позовного, а не окремого провадження.
		 
		Верховний Суд не може погодитися із таким висновком апеляційного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
		У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
		 
		Статтею 338 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
		 
		Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду                             від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року                     у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).
		 
		Під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви (див. постанову Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі
		№ 2-о-59/2009, провадження №  61-20392св21).
		 
		Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначала, що вона є фактичним володільцем спірного домоволодіння 
		АДРЕСА_1 , яка протягом тривалого часу проживає в ньому та поліпшує його стан за власні кошти, проте апеляційний суд не перевірив її доводи належним чином, не встановив і в своєму рішенні не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював право Дніпровської міської ради на прийняття спадщини, тобто не встановив коло спадкоємців, а також між ким існує спір щодо спадкового майна, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
		 
		Проживання ОСОБА_1 разом із родиною у спірному будинку не свідчить про наявність спору про право на спадкування.
		 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня
		2022 року у справі № 205/6946/20, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 , про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно у задоволенні позову відмовлено. При цьому Верховний Суд ухвалою від 08 травня 2023 року відмовив
		у відкритті касаційного провадження у справі № 205/6946/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Тому наявність справи № 205/6946/20, на яку посилався апеляційний суд, не свідчить про беззаперечне право ОСОБА_1 на спірну нерухомість.
		 
		Отже, висновок апеляційного суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений, а залишення заяви про визнання спадщини відумерлою без розгляду фактично ґрунтується на припущеннях.
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.
		 
		Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд
		є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		 
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		З урахуванням наведеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу                   в установлені законом розумні строки з додержанням вимог процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази,
		з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
		 
		Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргуДніпровської міської ради задовольнити частково.
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,                 є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийД. Д. Луспеник      Судді:І. Ю. Гулейков       Б. І. Гулько       Г. В. Коломієць       Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...