Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 734/2458/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.
Дата набрання законної сили: 20.01.2025
Номер судового провадження: 61-2405ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 734/2458/23
		провадження № 61-2405св24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_3 , подану адвокатом Задорожньою Олесею Ігорівною, на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року у складі судді Соловей В. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у складі колегії суддів Висоцької Н. В., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог 
		У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про встановлення факту родинних відносин. 
		Позов обґрунтовано тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_5 .
		Перешкодою у реалізації її спадкових прав після померлого сина є розбіжності в документах щодо написання її та сина прізвищ ОСОБА_6 - ОСОБА_6 , та імені сина, ОСОБА_6 , які виникли через переклад із російської на українську мову.
		Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , складеного російською мовою, « ОСОБА_1 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Переяславці, район ім. Лазо Хабаровського краю, актовий запис № 62, батьками зазначені « ОСОБА_10 » і « ОСОБА_11 ».
		Свідоцтво про восьмирічну освіту позивачки, серія НОМЕР_2 , та атестат про середню освіту, серія НОМЕР_3 , складені українською та російською мовами, видані Козелецькою середньою школою № 2 смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_1 .
		Профспілковий квиток № НОМЕР_4 ОСОБА_1 складений українською та російською мовами, виданий Козелецьким РК профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ на ім`я ОСОБА_1 .
		Паспорт громадянина України, серія НОМЕР_5 , виданий Козелецьким РВ УМВС України в Чернігівській області, та картка фізичної особи-платника податків, видана Козелецькою ДПІ, на ім`я ОСОБА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народився син ОСОБА_5 , про що 10 грудня 1979 року складено відповідний актовий запис № 142, а у свідоцтві про народження, серія НОМЕР_6 , повторно виданому 10 грудня 2022 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), батьками дитини зазначені ОСОБА_14 і  ОСОБА_1 .
		Згідно зі свідоцтвом про встановлення батьківства, серія НОМЕР_7 , заповненого російською мовою, « ОСОБА_14 » визнаний батьком дитини « ОСОБА_15 », який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у « ОСОБА_1 », про що в книзі реєстрації актів про встановлення батьківства 16 червня 1980 року зроблено запис за № 12. 
		У свідоцтві від 20 вересня 2006 року, серія НОМЕР_8 , про народження ОСОБА_4 , онуки позивачки, батьком зазначений ОСОБА_5 . Повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано 30 листопада 2022 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
		Позивачка зазначає, що спадкоємцями після померлого ОСОБА_5 є вона як його матір, його дружина - ОСОБА_3 , діти - ОСОБА_2 (від першого шлюбу) та ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_3 заперечує наявність родинних відносин між позивачкою і ОСОБА_5 , отже, встановлення такого факту має юридичне значення.
		Просила встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Козельці Козелецького району Чернігівської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть від 27 жовтня 2022 року № 297), є її сином.
		Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року, що залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, позов задоволено.
		Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її сином - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Одрадівці Бахмутського району Донецької області.
		Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано тим, що відповідно до статей 76, 77, 80 і 81 ЦПК України ОСОБА_1 для підтвердження заявленої позовної вимоги надала належні, допустимі, достовірні докази, водночас ОСОБА_3 , звертаючись у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої  ОСОБА_4 , не надала суду доказів на спростування того, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 .
		Суд апеляційної інстанції також керувався тим, що під час розгляду справи як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 , який є сином померлого ОСОБА_5 , зазначив, що ОСОБА_1 є його бабусею, певний період часу він проживав із нею, спілкується зараз та підтримує з нею родинні відносини.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		У касаційній скарзі заявниця через адвокатку Задорожню О. І. просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм процесуального права.
		Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15ц (провадження № 61-30047св18), від 02 рудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19).
		Суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що у справах про встановлення факту батьківства необхідним є проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, про яку позивачка не заявляла.
		Доказами, що підтверджують факт родинних стосунків можуть бути автобіографії, листівки, листи ділового і особистого характеру, особові справи, рішення судів, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, що містять відомості про родинні відносини осіб. Також доказами можуть бути пояснення свідків про взаємовідносини померлого із заявником.
		Свідки у справі не знали де проживав ОСОБА_5 до 5 років, сама ж позивачка у судовому засіданні сказала, що у дитячому будинку.
		Водночас суди не взяли до уваги показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які не знали про родинні стосунки між позивачкою і померлим ОСОБА_5 або заперечували їх.
		Надані позивачкою докази є неналежними.
		Доводи інших учасників справи
		Відзив  ОСОБА_1 на касаційну скаргу до Верховного Суду мотивований тим, що рішення судів є законними, суди правильно взяли до уваги докази, надані позивачкою, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення.
		Відзив  ОСОБА_2 на касаційну скаргу до Верховного Суду мотивований тим, що позов його бабусі він визнав, та зазначив, що вони з батьком ОСОБА_5 і матір`ю жили у бабусі до розірвання шлюбу. 
		Після того, як ОСОБА_5 одружився із  ОСОБА_3 , вона обмежила його спілкування із сином  ОСОБА_2 .
		Із ОСОБА_1 - своєю бабусею він і його матір мають теплі стосунки.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокатка Задорожня О. І., на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , поданого адвокатом Задорожньою О. І., про зупинення виконання рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
		У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Відповідно до розпорядження від 04 жовтня 2024 року № 1178/0/226-24 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_20 , на підставі службової записки секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
		Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Згідно з паспортом, серія НОМЕР_5 , ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Переяслівці, район ім. Лазо Хабаровського краю (а. с. 4).
		27 лютого 2007 року Козелецька державна податкова інспекція на ім`я ОСОБА_1 видала дублікат картки фізичної особи - платника податків (а. с. 6).
		Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданого 04 травня 1961 року районним органом реєстрації актів цивільного стану ім. Лазо Хабаровського краю, « ОСОБА_1 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Переяславці, район  ім. Лазо Хабаровського краю, її батьками записані « ОСОБА_10 » і « ОСОБА_11 » (а. с. 8).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 43 років у селі Одрадівці Бахмутського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_9 , що повторно видано 30 листопада 2022 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а. с. 7).
		Відповідно до свідоцтва про народження (повторно видане 10 грудня 2022 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у селищі Козельці Козелець Козелецького району Чернігівської області, його батьками записані ОСОБА_14 і ОСОБА_1 (а. с. 11).
		Згідно зі свідоцтвом про встановлення батьківства, серія НОМЕР_7 , що видано 16 червня 1980 року Козелецьким райвідділом органу реєстрації актів цивільного стану Чернігівської області, « ОСОБА_14 » визнаний батьком дитини « ОСОБА_15 », який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у « ОСОБА_1 » (а. с. 12).
		ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 , його батьками записані ОСОБА_5 і ОСОБА_21 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_10 , виданим 26 липня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області (а. с. 55).
		ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_4 , її батьками записані ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_8 , виданим 20 вересня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області (а. с. 21).
		Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкової справи та виданого на її підставі свідоцтва про право на спадщину) та листа Козелецької державної нотаріальної контори від 29 червня 2023 року станом на 29 червня 2023 року спадкову справу щодо майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведено (а. с. 31, 32).
		Рішенням народного суду Козелецького району Чернігівської області від 06 травня 1980 року у справі № 33-266 1980р, що залишено без змін ухвалою Чернігівського обласного суду від 03 червня 1980 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_14 про встановлення батьківства і стягнення аліментів, встановлено, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився у ОСОБА_1 . Стягнено з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_22 аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку. Стягнення аліментів починалося з 24 січня 1980 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 92-93, 94-95).
		Також в судовому засіданні судом були допитані свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
		Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
		Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
		Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку, до яких входить встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
		У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
		Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
		Аналіз змісту частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України дає підстави для висновку, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
		Зокрема, справи про спадкування повинні розглядатися судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
		Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 522/15604/21 (провадження № 61-9233св24).
		Надаючи оцінку вказаним доводам касаційної скарги, колегія суддів враховує таке.
		У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, просила встановити факт родинних відносин між нею та її померлим сином ОСОБА_5 , що необхідно їй для реалізації спадкових прав та для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу для реалізації права на отримання грошової компенсації у зв`язку зі смертю військовослужбовця, який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, оскільки відповідачка заперечує їх родинні відносини.
		Ураховуючи наведене, а також факт заперечення ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для вирішення спору про встановлення факту родинних відносин в судовому порядку.
		У постанові від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23 (провадження                           № 61-5615св24) Верховний Суд зазначив, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.
		У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17, (провадження № 61-15921св19), на яку посилається заявниця у касаційній скарзі, викладено висновок, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
		За умови, що необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка.
		Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (провадження                                              № 61-30047св18), на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог  ОСОБА_1 про встановлення факту її родинних відносин з померлим ОСОБА_5 .
		Доводи заявниці щодо відсутності у матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів для встановлення зазначеного факту були обґрунтовано відхилені судами першої та апеляційної інстанцій, крім того, ОСОБА_3 не зазначає які саме докази є недопустимими і як це вплинуло на законність судових рішень.
		Посилання на непроведення судової молекулярно-генетичної експертизи є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 не заявляла клопотань про її проведення, водночас висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (постанова Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 596/1815/19 (провадження № 61-5563св20)).
		Колегія суддів зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій надали правову оцінку кожному наявному у матеріалах справи доказу як окремо, так і у сукупності з іншими доказами.
		Суди також врахували, що відповідач ОСОБА_2 , який є сином померлого ОСОБА_5 , повідомив суду, що ОСОБА_1 є його бабусею, деякий період часу проживав із нею, спілкується та підтримує з нею відносини, а рішеннями судів у справі № 33-266 1980р з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_5 .
		Суди першої та апеляційної інстанцій оцінили показання численних свідків, зокрема  ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , у сукупності з іншими письмовими доказами у справі. 
		Згідно з матеріалами справи та відповідно до змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції ОСОБА_16 повідомила суду, що із ОСОБА_3 перебуває у дружніх відносинах. ОСОБА_1 знає протягом двадцяти років. У  ОСОБА_1 двоє дітей - ОСОБА_26 і ОСОБА_27 . Вважає, що ОСОБА_1 є біологічною матір`ю ОСОБА_5 .
		ОСОБА_17 надала суду пояснення, що з ОСОБА_3 перебуває у дружніх відносинах, із ОСОБА_1 раніше спільно працювали. Незадовго до загибелі ОСОБА_5 у розмові дізналася про те, що він є сином ОСОБА_1 . Під час поховання ОСОБА_5 бачила ОСОБА_1 .
		ОСОБА_19 зазначила, що близько 22 років має дружні відносини з ОСОБА_3 (працювали разом), та не знає чи є ОСОБА_1 матір`ю ОСОБА_5 .  
		ОСОБА_18 повідомив суду, що ОСОБА_3 є матір`ю, а ОСОБА_5 - вітчимом, який загинув на війні.
		Отже, посилання у касаційній скарзі, що суди не взяли до уваги показань вказаних свідків є безпідставним.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
		Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
		Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів.
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		Висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17, на які посилається заявниця у касаційній скарзі, не суперечать висновкам судів у справі, що переглядається.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті спору та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд керується тим, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають під час кваліфікації спірних відносин.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, висновки судів є законними та обґрунтованими, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_3 , подану адвокатом Задорожньою Олесею Ігорівною, залишити без задоволення.
		Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                             І. М. Фаловська
		                                                                                                С. О. Карпенко
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...