Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/154/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 24.01.2025. Зареєстровано: 25.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.

Номер судового провадження: 2-а/159/65/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/154/25
		Провадження № 2-а/159/65/25
		 
		 
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66, 
		e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
		______________________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		24 січня 2025 рокум.Ковель
		 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі 
		головуючого судді -                Смалюха Р.Я., 
		за участю:
		секретаря судового засідання          Клевецької О.М.,
		позивача                       ОСОБА_1 ,
		відповідача                      не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі  позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  відповідач або ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в якому просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №2511 від 26.12.2024 (далі  оскаржувана постанова), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП).
		 
		Ухвалою від 10.01.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), витребував у відповідача докази, справу призначив до судового розгляду на 17.01.2025.
		У судовому засіданні 17.01.2025 головуючий у справі оголосив, що близька йому особа проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який як і відповідач є органом військового управління без статусу юридичної особи, кожен з яких має свого начальника. Вони не підпорядковуються один одному, однак обидва є відокремленими структурними підрозділами однієї юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 в якого і перебувають у підпорядкуванні.
		Позивач висловив довіру суду, відводів не заявляв.
		Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
		Позивач заявив клопотання про витребування у відповідача доказів, яке суд ухвалою від 17.01.2025 задовольнив, судове засідання у справі відклав на 24.01.2025.
		У судове засідання 24.01.2025 відповідач не прибув, позивач вважав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
		Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Оскільки сторони були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак відповідач не з`явився і не повідомив про причини неявки, суд вважає з можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідача, за наявними матеріалами.
		 
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 26.12.2024 відповідач прийняв постанову №2511 якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 17000,00 грн у зв`язку з не уточненням ним своїх облікових даних з 18.05.2024 по 16.07.2024 в порушення абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ та абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова є незаконною. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням його прав у тому числі права на захист передбачених ст. 268 КУпАП, що полягало у ненаданні йому відповідачем відповідей на його письмові звернення, які він направляв поштою, про ознайомлення з матеріалами справи. Зазначає про те, що йому не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи та залучити адвоката. Звертає увагу суду, що фактично розгляд його справи проводила інша особа, а не ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , який підписав оскаржувану постанову, що свідчить про порушення ст. 278 КУпАП. Також позивач звертає увагу суду, що оскаржувана постанова була прийнята з порушенням вимог ч. 7 ст. 38 КУпАП, тобто по за межами тримісячного строку з дня виявлення порушення, яке на його думку було виявлено 10.09.2024, оскільки відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі  Реєстр «Оберіг»), відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі  Закон №1951-VIII). Крім того, звертає увагу суду, на невірну кваліфікацію правопорушення, яке на його думку потрібно було б кваліфікувати за ст. 210, а не 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП та положень ст. 13, 6, 7, 14 Закону №1951-VIII до нього положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у зв`язку з тим, що відповідач мав можливість отримати його облікові дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами, держателем яких є державні органи. Крім того зазначає, що він постійно перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , є учасником бойових дій, а тому відповідач самостійно міг отримати всі необхідні дані про нього з державних реєстрів та баз. Звертає увагу суду що в оскаржуваній постанові на зазначено яких даних він не уточнив.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
		 
		03.11.2010 ОСОБА_1 видано військовий квиток ІНФОРМАЦІЯ_7 . 
		Посвідченням учасника бойових дій від 22.05.2015 підтверджується, що ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни  учасників бойових дій. Довідкою від 27.10.2014 підтверджується, що позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		З копії електронного військово-облікового документа позивача видно, що він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 30.08.2025 у зв`язку з бронюванням (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), зазначена його адреса проживання та номер телефону. Електронний військово-бліковий документ сформований 27.12.2024 о 15.21 год. Вказана дата уточнення позивачем даних  10.09.2024. 
		Позивач станом на 24.12.2024 працював водієм у ТОВ «ЛІНКС-ТРАНС», що підтверджується довідкою цього товариства від 24.12.2024 №1.
		З 25.02.2009 позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з реєстру територіальної громади від 27.12.2024, та додатково підтверджується копією паспорта позивача.
		09.12.2024 начальник групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_5 склав на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до якого 09.12.2024 о 11.45 год у ІНФОРМАЦІЯ_6 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» встановив, що позивач з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання , або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності) чим порушив вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ та абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Розгляд справи призначений на 14.30 год 26.12.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачу роз`яснені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП під підпис. З протоколом позивач ознайомився під підпис, зауважень до протоколу не подавав, другий примірник протоколу отримав.
		11.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом у якому просив повідомити з якого часу він знаходиться у розшуку, оскільки працівник РТЦК, який зупинив його на вулиці повідомив йому, що він у розшуку з 20.08.2024. Одночасно позивач зазначив, що відповідно до його військово-облікового документа у додатку «Резерв +» він у розшуку не перебуває. Зазначений лист №59001278088164 направлений 11.12.2024 та отриманий відповідачем 12.12.2024, що підтверджується квитанцією про відправку та трекінгом поштового відправлення з NOVA POST.
		18.12.2024 позивач направив відповідачу клопотання від 17.12.2024 про ознайомлення з матеріалами справи у якому також зазначає, що з 03.09.2024 він заброньований та оновив свої дані через додаток «Резерв+» 10.09.2024 де було зазначено  «Порушено правила військового обліку». У зв`язку з чим вважає, що провадження в адміністративній справі слід закрити на підставі ст. 38 КУпАП - внаслідок спливу трьохмісячного строку притягнення до відповідальності. Зазначене клопотання листом №590001283126395 направлене 18.12.2024 та отримане відповідачем 18.12.2024, що підтверджується квитанцією про відправку та трекінгом поштового відправлення з NOVA POST.
		26.12.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняв постанову №2511, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Постанова обґрунтована тим, що 09.12.2024 в 11.45 год у ІНФОРМАЦІЯ_6 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» встановив, що позивач з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання , або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності) чим порушив вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ (далі  Закон № 3633-ІХ) та абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У копії постанови відсутня відмітка про отримання її позивачем.
		Указом ПрезидентаУкраїни №65/2022від 24.02.2024,затвердженого ЗакономУкраїни № 2105-IXвід 03.03.2022,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, зокрема указами № 272/2024 від 06.05.2024, № 470/2024 від 23.07.2024, востаннє на 90 діб Указом Президента України №741/2024 від 28.10.2024 затвердженого Законом України № 4025-IX від 29.10.2024.
		Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24.02.2024,затвердженого ЗакономУкраїни № 2102-IXвід 24.02.2022,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України №740/2024 від 28.10.2024 затвердженого Законом України № 4024-IX від 29.10.2024.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.
		 
		Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		 
		У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.
		Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 
		 
		Територіальні центрикомплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).
		Отже притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП входить до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відповідно і особи, яка тимчасово виконує його обов`язки.
		Твердження позивача, що розгляд справи здійснювався не уповноваженою на те особою спростовується оскаржуваною постановою у якій зазначено, що її розгляд провів ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , у постанові є його підпис, який скріплений гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Доказів, які б підтверджували, що розгляд справи проводила відмінна від зазначеної в оскаржуваній постанові особа, матеріали справи не містять.
		У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач подавав скарги керівнику відповідача, органу вищого рівня чи звертався з відповідною заявою у правоохоронні органи, щодо розгляду справи не тією посадовою особою і можливого вчинення кримінального правопорушення, яке на думку позивача сталося.
		 
		Щодо порушення права позивача на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи і права на захист під час розгляду справи, суд зазначає таке.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 позивачу під підпис роз`яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і завчасно повідомлено про розгляд справи 26.12.2024.
		Отже, у позивача було вдосталь часу (15 днів) для того, щоб скористатися правовою допомогою адвоката чи ознайомитися з матеріалами справи. У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач перешкоджав чи не допускав захисника позивача до участі у розгляді справи.
		Те, що позивач надсилав відповідачу поштою лист від 11.12.2024 та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 17.12.2024 не може свідчити про перешкоджання позивачу ознайомитись з матеріалами справи.
		Чинним законодавством не передбачено обов`язку органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, надсилати копії матеріалів справи поштою чи в інший спосіб. Позивачу слід було ознайомитись з матеріалами справи у місці знаходження відповідача. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач намагався ознайомитися з матеріалами справи, але йому було відмовлено у цьому.
		Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач скаржився керівнику відповідача чи вищому органу на неправомірні дії працівників відповідача якими порушувалися його право на ознайомлення з матеріалами справи чи право на захист.
		 
		Положеннями абзацу 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-ІХ визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з днянабрання чинностіцим Законом,тобто з18.05.2024по 16.07.2024, уточнити адресупроживання,номери засобівзв`язку,адреси електронноїпошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). 
		Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
		Шістдесятиденний строк на уточнення даних, відповідно до абз. 4, п. 1, ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ, сплив 16.07.2024. Протокол про адміністративне правопорушення складений 09.12.2024, що і є на переконання суду днем виявлення адміністративного правопорушення. Отже, оскаржувана постанова від 26.12.2024 прийнята в межах строків визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП.
		Позивач не довів, що днем виявлення адміністративного правопорушення є 10.09.2024, оскільки жодних доказів того, що відповідач здійснив таке виявлення 10.09.2024 позивач не надав.
		Крім того, суд звертає увагу, що позиція ОСОБА_1 , щодо дати виявлення правопорушення не є послідовною. Так у листі до відповідача від 11.12.2024 він вказує, що відповідно до його військово-облікового документа у додатку «Резерв+» він у розшуку не перебуває, однак вже у клопотанні від 17.12.2024 стверджує, що у додатку «Резерв+» 10.09.2024 було зазначено, що він порушив правила військового обліку. А тому, суд критично сприймає зазначені пояснення позивача.
		Крім того, жодних документів, скріншотів з додатку «Резерв+» чи інших належних доказів, які б свідчили про те, що порушення зазначене в оскаржуваній постанові виявлено раніше ніж 09.12.2024 матеріали справи не містять.
		Також суд не погоджується, з твердженнями позивача, що відповідач, як орган ведення Реєстру «Оберіг», достеменно знав про несвоєчасне оновлення ОСОБА_1 даних з дати здійснення ним оновлення  10.09.2024, оскільки відповідно до вимог ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VIII відповідач є органом ведення Реєстру «Оберіг» та здійснює актуалізацію бази даних Реєстру «Оберіг».
		Так, у ч. 1, 3 ст. 14 Закону №1951-VIII визначено у чому полягає ведення Реєстру «Оберіг» та актуалізація його бази даних органом ведення Реєстру. Зокрема актуалізація здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. 
		Отже, за приписами вказаної норми права у органу ведення реєстру «Оберіг» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відсутня можливість здійснювати актуалізацію бази Реєтру «Оберіг» з додатку «Резерв+», за допомогою якого позивач уточнив дані 10.09.2024. Водночас орган ведення реєстру «Оберіг» може вести Реєстр (вносити зміни) до Реєстру «Оберіг» на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру «Оберіг» призовниками, військовозобов`язаними, резервістами, підприємствами установами, організаціями.
		 
		Суд не застосовує примітку до ст. 210 КУпАП, як підставу для незастосування до позивача положень ст. 210, 210-1 КУпАП, з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
		До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, зокрема, персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII). Інформація, яка належить до персональних даних та вноситься до Реєстру, визначена у ст. 7 цього Закону, до якої законодавець у п. 7-1 відніс номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
		Частиною 2 ст. 9 Закону № 1951-VII передбачений обов`язок призовника, військовозобов`язаного та резервіста подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
		У ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VII визначений перелік персональних даних, які органи ведення реєстру одержують шляхом електронної інформаційної взаємодії. У ній не передбачено такої можливості для отримання даних зазначених у п. 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VII (номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти).
		Абзац 4п.1ч.2розділу ІІ«Прикінцевих таперехідних положень»Закону №3633-ІХ,порушення якогооскаржуваною постановоюставиться упровину позивачу,передбачав обов`язоквійськовозобов`язаного до16.07.2024уточнити свої номеризасобів зв`язку,адреси електронноїпошти (за наявності електронної пошти). 
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що законодавством не передбачено можливості одержання шляхом електронної інформаційної взаємодії даних про номер засобів зв`язку та адреси електронної пошти, а тому примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована у цій справі.
		 
		Також суд не погоджується з твердження позивача, що оскаржувана постанова не містить вказівки які ж конкретно дані він не уточнив. Ці твердження спростовуються текстом оскаржуваної постанови у якій зазначено, що позивач, - «…з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані…».
		Отже,у постановічітко вказано,не уточненняяких данихйому ставитьсяу провину: адреси проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти).
		Як убачається зі скріншота електронного військово-облікового документа позивача, у нього є номер мобільного зв`язку, а з позовної заяви вбачається, що у нього є електронна пошта, інформація про яку відсутня у його електронному військово-обліковому документі після уточнення позивачем даних 10.09.2024.
		Отже, суд дійшов висновку, що позивач в порушення абзац 4 п. 1 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3633-ІХ не уточнив вчасно сій номер телефону та адресу електронної пошти, що і ставиться йому у провину в оскаржуваній постанові.
		 
		Як суд зазначав вище, електронним військово-обліковим документом позивача підтверджується та обставина, що облікові дані він уточнив 10.09.2024, та це й не заперечується самим позивачем у позовній заяві та у листі і клопотанні, які він надсилав відповідачу. Тобто уточнення своїх даних позивач здійснив після спливу шістдесятиденного строку встановленого Законом №3633-ІХ. 
		Суд зазначає, що уточнення облікових даних до чи після, встановленого Законом №3633-ІХ періоду, не може вважатися належним виконанням цього закону, натомість свідчить про його невиконання.
		Докази, які б підтверджували, що позивач уточнив свої облікові дані у визначений законом період в матеріалах справи відсутні.
		Отже, суд дійшов висновку, що позивач не уточнив свої облікові дані, а саме номер телефону та електронну адресу у шістидесятиденний строк визначений абз. 4 п. 1 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону №3633-ІХ.
		 
		Водночас, суд не погоджується з твердженнями в оскаржуваній постанові, що позивач не уточнивши свої облікові дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 порушив вимоги абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервісту або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на кінцевий термін уточнення даних  16.07.2024) передбачено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Отже, вимоги абз. 6 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають обов`язок військовозобов`язаного, яким є позивач, уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.
		Вказане положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», набуло чинності 18 травня 2024 року у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024року №3633-IX.
		Зазначену норму законодавець прийняв з метою усунути прогалину в мобілізаційному законодавстві у разі оголошення мобілізації Президентом України, яка діє на перспективу.
		У період з 18.05.2024 по день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо позивача, Президент України приймав Укази «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 470/2024від 23.07.2024 та № 741/2024 від 28.10.2024, якими вносилися зміни у частину 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX.
		Про оголошення тапроведення загальноїмобілізації зазначено у частині 1 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022.
		Крім того, станом на 24 лютого 2022 року стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачала обов`язку інших військовозобов`язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнювати свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Отже, суд дійшов висновку, що позивач не порушував положення абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що ставиться йому у провину оскаржуваною постановою.
		Водночас, відсутність порушення позивачем абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП чи недоведеності його вини, адже відповідач в оскаржуваній постанові також вказує на порушення вимог абз. 4 п. 1 ч. 2 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону №3633-ІХ, яких позивач не дотримався. А тому, з цих підстав оскаржувана постанова не може бути визнана протиправною.
		 
		Також суд не погоджується з доводами позивача про невірну кваліфікацію правопорушення. Так на думку позивача правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності мало б бути кваліфіковане за ст. 210 а не 210-1 КУпАП, оскільки він не уточнив свої військово-облікові дані, що на його думку є порушенням правил військового обліку за, що передбачена відповідальність ст. 210 КУпАП а не 210-1 КУпАП.
		Стаття 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
		В оскаржуваній постанові зазначається, що позивач порушив вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ. Оскільки цей закон вносить також зміни у законодавство щодо мобілізації, то на переконання суду він становить його невід`ємну частину, а тому його порушення буде порушенням законодавства про мобілізацію.
		Крім того, суд звертає увагу, що Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, недотримання яких становитиме склад правопорушення передбаченого ст. 210 КУпАП, затверджені постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022. Однак оскаржувана постанова не містить вказівки на те, що позивач їх порушував.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 246 КАС України відмовляючи у позові у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зазначає мотиви, з яких він дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
		Виходячи з мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без порушень ст. 19 Конституції України та на підставі вимог Закону №3633-IX з дотримання процедури і порядку встановленого КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою на те законом особою.
		Оскаржувана постанова є обґрунтованою - у ній міститься конкретна суть порушення (які конкретно дані позивач не уточнив), яким законом передбачене уточнення цих даних і в який строк, а також якою нормою передбачена адміністративна відповідальність за таке порушення; вона прийнята безсторонньо, добросовісно та розсудливо  на позивача накладений штраф у розмірі нижньої межі санкції, яка передбачена за це адміністративне правопорушення, що також свідчить про дотримання принципу пропорційності.
		Аналізуючи долучені до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 та оскаржуваної постанови суд дійшов висновку, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувалася з дотриманням вимог чинного законодавства та принципу рівності перед законом. Зокрема, позивачу було повідомлено про час, дату і місце розгляду його справи; роз`яснено права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
		Оскаржувана постановаприйнята протягом розумного строку.
		 
		Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
		 
		Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності,допустимості,достовірності кожногодоказу окремо,а усукупності -з точкизору достатностіта взаємозв`язку,застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є такою, що прийнята у межах повноважень та на підставі закону, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
		 
		Розглядаючи справу суд не встановив обставин, які відповідно до ст. 249 КАС України, могли б бути підставою для постановлення окремої ухвали.
		 
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн, залишається за позивачем.
		 
		Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2511 від 26.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн  відмовити в повному обсязі.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Повне найменування сторін та інших учасників процесу:
		Позивач  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
		Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 ).
		 
		Повний текст судового рішення складений 24.01.2025.
		 
		Головуючий:Р. Я. Смалюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...