Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/973/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 25.01.2025. Зареєстровано: 25.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/5/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000324

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/973/23
		н/п 1-кп/766/5/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.01.2025
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22022230000000324 від 18.08.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 23.05.1997) РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Херсона, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		 
		   За участю сторін кримінального провадження:
		   прокурора ОСОБА_4 
		   захисника ОСОБА_5 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України 
		 
		встановив:
		 
		   1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що в кінці червня 2022 року (більш точної дати слідством не встановлено), достовірно знаючи вищевказані обставини, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації російської федерації та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Херсонської області поштового підприємства, створеного окупаційною владою, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, надав згоду на працевлаштування до «государственного унитарного предприятия «Почта Херсон» та зайняв посаду заступника директора по розвитку мережі. 
		У подальшому, в період з початку липня 2022 року по теперішній час ОСОБА_3 виконуючи обов`язки заступника директора по розвитку мережі «государственного унитарного предприятия «Почта Херсон» організовував роботу мережі створеного незаконного підприємства; здійснював керівництво начальниками поштових відділень; організовував навчання співробітників, здійснював контроль за доведенням до них посадових обов`язків та за виконанням цих обов`язків; проводив роботу з пошуку та працевлаштування осіб, які бажають працювати на вищевказаному підприємстві, зокрема пропонував працівникам і начальникам відділень Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» роботу у новоствореній структурі. 
		Крім того, під час евакуації окупаційних органів та підприємств російської федерації з м. Херсона, ОСОБА_3 приймав активну участь в організації вивезення матеріально-технічних цінностей, які належать АТ «Укрпошта».
		Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.111-2КК України  пособництво державі  агресору, тобто вчинення громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації державі-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки, реалізації рішень та дій окупаційної адміністрації держави-агресора.
		24.02.2022 збройні сили Російської Федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад , нанісши ракетно-бомбові удари на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України.
		В результаті вищезазначених дій 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ та на цей час вона знаходиться під окупацією держави-агресора. 24.02.2022Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався безперервно, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку. Тож протягом усього періоду часу, протягом якого ОСОБА_3 вчинялись інкриміновані йому діяння, в Україні діяв воєнний стан.
		ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_3 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явилася.
		Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно доч.ч.1,2ст.135КПК Україниособа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Згідно матеріалів кримінального провадження на цей час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		Водночас зазмістом ч.8ст.135КПК Українипередбачено,що повісткапро викликособи,стосовно якоїіснують достатніпідстави вважати,що такаособа виїхалата/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії України,території держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,у випадкуобґрунтованої неможливостівручення їйтакої повісткизгідно зчастинами першою,другою,четвертою сьомою цієїстатті,публікується взасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		Особа,зазначена вабзаці першомуцієї частини,вважається такою,яка належнимчином повідомленапро виклик,з моментуопублікування повісткипро їївиклик узасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
		Так,у газеті«Урядовий кур`єр»,яка єзасобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження,опубліковано оголошенняіз повісткоюпро викликдо суду ОСОБА_3 у підготовчісудові засідання27.07.2023; 07.08.2023; 07.09.2023; 20.11.2023;04.12.2023; 15.12.2023;та судовізасідання 09.08.2024; 16.08.2024; 19.08.2024;20.09.2024; 08.10.2024; 07.11.2024; 04.12.2024; 23.12.2023 та 17.01.2025 до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_3 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
		Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК Україниу разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 постановлено про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 .
		Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_3 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБ України у Херсонській області ОСОБА_6 від 20.03.2023 ОСОБА_3 оголошено в розшук.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст.52цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження,  з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
		Стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, постановою старшого слідчого від 02.03.2023 постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 02 березня 2023 №014-000654ч захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 22.11.2008 №510).
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2023 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 . 
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім, того він був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченого, який бувзабезпечений державоюз Регіональногоцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги уКіровоградській таМиколаївській областях не заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
		Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому та призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання  з дня його фактичного затримання. Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлявся. 
		Захисник просив суд ухвалити виправдувальний вирок, зазначивши, що Генеральним прокурором України у даному кримінальному провадженні не було визначено підслідність, а тому всі надані докази є недопустимими, оскільки зібрані неуповноваженим на те органом.
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.111-2КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показамисвідків,допитаними в ході судового провадження.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що до початку окупації м. Херсона у нього у приміщенні «Укрпошти» у м. Херсоні була кав`ярня. Оскільки під час окупації м. Херсона окупанти вимагали перереєстрації роботи за російським законодавством, то він припинив підприємницьку діяльність і влаштувався на стажування оператором новоствореного підприємств  ГУП «Почта Херсон», де заступником директора був Шкляр, на ім`я якого він писав заяву про прийняття на роботу. Приблизно за місяць до деокупації м Херсона Шкляр надав вказівку по кожному кабінету зробити опис майна. При евакуації ГУП «Пошта Херсон» Шкляр особисто надавав вказівки на вивіз майна. Свідок вважає, що Шкляр працював добровільно. В даний час Шкляр перебуває на лівому березі.
		Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що до війни не був знайомий із Шкляром. Фірма, в якій працював свідок, орендувала приміщення «Укрпошти» у м. Херсоні. З початком окупації м. Херсона фірма припинила діяльність і в березні 2022 року свідок влаштувався охоронником в «Укрпошту» у м. Херсоні. Під час окупації м. Херсона приблизно в червні 2022 року «Укрпошта» у м. Херсоні перейшла під юрисдикцію росії. Оскільки свідок працював на вході, то бачив Шкляра. Конкретна посада, яку займав Шкляр, свідку невідома, але той працював, був керівником на підприємстві, його кабінет знаходився на четвертому поверсі, де знаходилося все керівництво. Під час роботи бачив, що Шкляр працював усміхненим, його робота була добровільною. 19 жовтня 2022 року всі працівники почали дуже рано приходити на роботу. На питання про такі дії працівники відповідали, що готуються до евакуації. Шкляр при цьому постійно бігав з якимись документами, давав вказівки працівникам відвозити майно в певні місця. В один із днів, коли свідок прийшов на роботу, у фойє було багато обладнання, всі працівники тільки й говорили, що «аронович сказав». Шкляр, як і все керівництво, виїхав на лівий берег. 
		Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що з 15.05.2019 працювала начальником центру управління персоналом Херсонської дирекції «Укрпошта». 30.06.2022 відбулись збори колективу Херсонської дирекції АТ «Укрпошта», на які директор Фірман привів людей з окупаційної влади, зокрема, Сальдо. Розповідали, що тут буде підприємство «Почта Херсон», а коли Херсон ввійде до складу росії, то підприємство стане частиною пошти росії. З 1 липня 2022 року свідку необхідно було звільнитись і звільнити людей. Директором новоствореного підприємства «Почта Херсон» став Фірман, який надав свідку вказівку всі особові справи працівників передати Шкляру. Шкляр зайняв у новоствореному підприємстві посаду заступника директора і підпорядковувався Фірману. Свідка викликали особи зі зброєю і повідомили, що майно націоналізовано і попередили, що майно не можна виносити з приміщення. Свідку дозволили видати трудові книжки працівникам. На розрахунок з працівниками надали 5 днів. Просила надати додаткові дні для видачі трудових книжок, оскільки багато працівників перебували за межами м. Херсона і не встигли забрати трудових книжок. Залишилось невиданих 150 трудових книжок працівників. Невидані трудові книжки Шкляр наказав скласти у пусті коробки і передати йому. Коли працівники прибували за трудовими книжками, то Шкляр агітував їх переходити на роботу до новоствореного підприємства. Свідку також пропонував роботу, але вона відмовилась. Шкляр їздив за місцем проживання працівників і агітував їх на роботу у новостворене підприємство. 03 липня 2022 року до її кабінету зайшов Шкляр і з кабінету забрали комп`ютери, ключі від кабінету свідок передала Шкляру. Свідок вважає, що посаду Шкляр зайняв добровільно. Від колишніх працівників свідку відомо, що Шкляр та Фірман знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Каховка.
		Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що до війни працювала менеджером «Укрпошти» у м. Херсоні, де Шкляр працював начальником дільниці кур`єрів. 30 червня 2022 року вона звільнилась, але від осіб, які залишились працювати, їй відомо, що Шкляр працював заступником директора новоствореного підприємства, видавав гроші готівкою пенсіонерам. Наразі Шкляр перебуває на тимчасово окупованій території.
		Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що до повномасштабного вторгнення працював в «Укрпошті» м. Херсона начальником служби безпеки, а Шкляр був керівником служби кур`єрської доставки. Коли вийшов наказ про припинення роботи, звільнився 01.07.2022, востаннє був на роботі 07 липня 2022 року. Директор Фірман повідомив, що майно пошти націоналізовано, працівники звільняються. Свідку відомо, що Шкляр став заступником директора новоствореного підприємства. Свідка ОСОБА_12 возив до коменданта на тривалі бесіди, де йому пропонували працювати, але він відмовився. 01 липня 2022 року Фірман заборонив виносити з приміщення пошти майно, а контролював це все Шкляр. Свідок, перебуваючи у вересні-жовтні 2022 року біля приміщення пошти по вул. Ушакова у м. Херсоні декілька разів особисто бачив, як Шкляр організовував вантаж майна і речей у машини для вивозу. Після деокупації м. Херсона свідок був поновлений на посаді і був у складі комісії з інвентаризації майна, майно, відвантаження якого організовував Шкляр, було відсутнє. 
		Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що до війни працювала начальником відділу зв`язку «Укрпошта» у м. Херсоні. 30 червня 2022 року відбулися збори працівників в актовій залі, які проводив директор Фірман. В залі були російські військові. Фірман повідомив, що робота української пошти у м. Херсоні припиняється. Всім бажаючим працювати у новоствореному підприємстві запропонував роботу. В силу складних життєвих обставин свідок влаштувалася на роботу на ту ж посаду у новостворене підприємство. Фірман став директором, а Шкляр заступником директора, виконував контролюючу функцію  давав розпорядження, контролював головну касу, контролював поведінку працівників, керував організаційними заходами, зокрема зібраннями працівників. До поштового відділення із Сімферополя прибули представники російського банку з тим, щоб видавати банківські картки для отримання грошових виплат. Картки видавалися приблизно протягом двох тижнів. Процес видачі банківських карток контролював Шкляр у присутності російських військових. На початку вересня 2022 року Шкляр приніс у відділення нову інструкцію російською мовою, до цього часу в роботі використовували інструкцію українського зразка. 20 жовтня 2022 року працівникам оголосили про евакуацію, Шкляр агітував всіх працівників евакуюватися. Російським військовим видали великі коробки, вони ходили по залах і збирали техніку. Зібрану техніку, речі вивезли з відділення. Всім процесом вивезення техніки керував Шкляр. Після 20 жовтня 2022 року підприємство не працювало.
		Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_3 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню 22022230000000324 від 18.08.2022, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111-2 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняє умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, обороноздатності, державній, економічні та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі агресору  російській федерації та її представникам в інтеграції поштово служби Херсонської області з поштовими службами російської. З цією метою окупаційною владою Херсонської області ОСОБА_3 призначено на посаду заступника директора незаконно створеного підприємства «Почта Херсон»;
		- повідомленням т.в.о. начальника Управління УСБУ в Херсонській області ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого 29 червня 2022 року у будівлі ХД АТ «Укрпошта» відбулась нарада із трудовим колективом за участі керівника Дирекції на користь незаконно створеного «ГУП «Почта Херсон», а також передачу робочих анкет працівників ОСОБА_15 , голови окупаційної військової адміністрації Херсонської області ОСОБА_16 , на якій було оголошено про тимчасове припинення діяльності Херсонської дирекції АТ «Укрпошта». Натомість, трудовому колективу було повідомлено про те, що свою діяльність починає незаконна створена структура «Государственное унитарное предприятие» «Почта Херсон», керівником якої призначено ОСОБА_15 . За наявними даними, на початку липня начальник дільниці кур`єрської доставки ХД АТ «Укрпошта», громадянин України ОСОБА_3 повідомив трудовому колективу, що відповідно до розпорядження керівника незаконно створеної окупаційною владою структури «Почта Херсон» ОСОБА_15 його призначено на посаду заступника директора, що уповноважує його здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські функції на користь окупаційної влади. Встановлено, що ОСОБА_3 особисто обдзвонює працівників Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» та агітує їх виходити на роботу. Крім того, він організовує привласнення матеріальних ресурсів ХД АТ «Укрпошта», а також передачу робочих анкет працівників Дирекції та особистих даних пенсіонерів.
		- документами, які були виявлені та вилучені 04 січня 2023 року у кабінеті № 202-Б, розташованому на другому поверсі у адміністративній будівлі Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, 41, а саме: 
		1. Акт об отказе подписания должностных инструкций від 28.09.2022 за підписом ОСОБА_3 , на 1 арк.;
		2. Служебная записка, б/н від 19.09.2022 на директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_17 от заместителя директора по развитию сети ОСОБА_3 за підписом ОСОБА_3 , на 1 арк.;
		3. Служебная записка, б/н від 19.09.2022 на директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_18 от заместителя директора по развитию сети ОСОБА_3 за підписом ОСОБА_3 , на 1 арк.;
		4. Приказ № 35 від 12.10.2022 «об ограничений доступа в помещение кассы» відповідно до якого заместитель директора по развитию сети ОСОБА_3 має право доступу до приміщення каси, за підписом директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_17 , на 1 арк.;
		5. «Список моб. телефонов работников ЛСП», серед яких вказаних «заместитель директора ОСОБА_3 НОМЕР_3 », на 1 арк;
		6. Приказ №2 от 11.07.2022 «Приказ об утверждении структуры и Положения об оплате труда работников ГУП «Почта Херсон» за підписом директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_17 на 1 арк.;
		7. Положение об оплате труда работников ГУП «Почта Херсон», утвержденное приказом ГУП «Почта Херсон» от 11.07.2022 № 2, за підписом ОСОБА_3 , з додатком на 6 арк.
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011  «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)(з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
		Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами щодо місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, які, на переконання суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Перелічені вище джерела інформації, отримані з телеграм-каналів, Інтернет ресурсів, суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_3 , гарантованихКонституцією Українита Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_3 був вимушений зайняти керівну посаду заступника директора по розвитку мережі у підконтрольному окупаційній адміністраціїдержави-агресора «государственном унитарном предприятии «Пошта Херсон» під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора рф.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Зміст досліджених судом письмових доказів дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи громадянином України та займаючи посаду в незаконно створеному окупаційною владою підприємстві, діяв особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора. Його діяльність на посаді заступника директора по розвитку мережі государственного унитарного предприятия «Пошта Херсон» була спрямована на проведення підривної діяльності проти України та запровадження та зміцнення авторитету окупаційної влади країни-агресора, тобто ОСОБА_3 діяв добровільно, мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади, а також від вчинення дій, що забезпечили належне функціонування незаконно створеного органу влади рф.
		За викладенихобставин,розглянувши кримінальнепровадження вмежах висунутогообвинувачення,суд,оцінивши сукупністьзібраних доказів,які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		VI Призначення покарання.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.111-2КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		При визначенні розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини скоєння злочину, а саме, що це є системна тривала діяльність, спрямована на шкоду народу України та державі Україна, те, що злочин вчинений проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, посягає на життєво важливі інтереси громадян, суспільства та держави, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної держави. Кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинене в умовах окупації м. Херсона і сприяло утвердженню авторитету окупаційної влади в умовах, коли було відомо про вчинення військовими рф масових руйнувань цивільної інфраструктури, промислових будівель на території України, масових злочинів проти цивільного населення України.
		Суд також враховує особу обвинуваченого, який є громадянином України, і під час військової агресії російської федерації добровільно співпрацював з окупантами, а також те, що останній переховується на тимчасово окупованій території України.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.111-2 КК України,  позбавлення волі у максимальному розмірі, і вважає таке покарання справедливим та необхідним з метою убезпечення українського суспільства від подальшої діяльності ОСОБА_3 . 
		Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 1 статті 111-2 КК України.
		Відповідно до ст. 59 КК Україниконфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 1 статті 111-2 КК Українипередбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Підстав для застосування статей 69 та 75КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
		Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
		VII Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 року (справа №490/5203/23, н/п 1-кс/490/5080/2023) відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2023 року (справа №490/5203/23, н/п 1-кс/490/5087/2023) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на майно, яке належить ОСОБА_3 на праві власності, накладено арешт. З урахуванням призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна підстави для скасування арешту майна відсутні
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 323, 368, 370, 373, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального Кодексу України, суд  
		ухвалив:
		 
		    ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцяти) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		   Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.
		   Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання у виді позбавлення волі.
		   Запобіжний захід ОСОБА_3 , обраний ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 у вигляді тримання під вартою, залишити незмінним.
		    Арешт майна, належного ОСОБА_3 на праві приватної власності, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2023 року, а саме: 1/1 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 614846065101  залишити без змін до приведення даного вироку до виконання в частині конфіскації майна.
		   Речові докази:
		- Акт об отказе подписания должностных инструкций від 28.09.2022 за підписом ОСОБА_3 , на 1 арк.;
		- Служебная записка, б/н від 19.09.2022 на директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_17 от заместителя директора по развитию сети ОСОБА_3 за підписом останнього, на 1 арк.;
		- Служебная записка, б/н від 19.09.2022 на директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_18 от заместителя директора по развитию сети ОСОБА_3 за підписом останнього, на 1 арк.;
		- Приказ № 35 від 12.10.2022 «об ограничений доступа в помещение кассы» відповідно до якого заместитель директора по развитию сети ОСОБА_3 має право доступу до приміщення каси, за підписом директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_17 , на 1 арк.;
		- «Список моб. телефонов работников ЛСП», серед яких вказаних «заместитель директора ОСОБА_3 НОМЕР_3 », на 1 арк;
		- Приказ №2 от 11.07.2022 «Приказ об утверждении структуры и Положения об оплате труда работников ГУП «Почта Херсон» за підписом директора ГУП «Почта Херсон» ОСОБА_17 на 1 арк.;
		- Положение об оплате труда работников ГУП «Почта Херсон», утвержденное приказом ГУП «Почта Херсон» от 11.07.2022 № 2, за підписом ОСОБА_3 , з додатком, всього на 6 арк. 
		 зберігати в матеріалах кримінального провадження
		   Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.
		Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...