Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/4571/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 27.01.2025. Зареєстровано: 27.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2025.
Дата набрання законної сили: 03.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/335/327/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024080000000367

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/4571/24  1-кп/335/327/2025 
		  В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 січня 2025 року                                                         м. Запоріжжя
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024080000000367 від 05.03.2024 року , за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою, щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, в порядку ст. 89 КК України, раніше не судимого, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф ОСОБА_14 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил (далі - зс) рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі значної частини Василівського та Пологівського районів Запорізької області.
		Указом Президента України ОСОБА_8 від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який продовжено Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року.
		13 жовтня 2023 року громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі - зф держави-агресора рф) території у м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, добровільно перейшов на бік ворога, в умовах воєнного стану, шляхом підписання контракту з міністерством оборони рф про проходження військової служби в збройних силах російської федерації, та подальшого вступу до лав батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 56-го десантно-штурмового полку збройних сил рф, військової частини № НОМЕР_1 , з метою безпосередньої участі у бойових діях проти зведених підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії та Національної поліції України.
		В подальшому ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця, присвоєно звання рядовий, та надано позивний « ОСОБА_6 ». Також останній був забезпечений камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю - АК-74 та бойовими припасами до неї.
		Далі, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 24 жовтня 2023 року, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем зс держави-агресора рф вирушив для виконання «спеціальних військових задач» до так званої «зони проведення спеціальної військової операції», а фактично на територію суверенної держави Україна до с. Маківка, Мелітопольського району, Запорізької області. Перебуваючи у складі вищевказаного підрозділу, ОСОБА_6 здійснював охорону та обладнання позицій, займався підготовкою до евакуації поранених військовослужбовців зс рф, тощо.
		В подальшому, 27.02.2024 ОСОБА_6 , будучи громадянином України, діючи умисно, в період збройного конфлікту, в умовах оголошеного на території України воєнного стану, перебуваючи у складі збройних сил рф та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - російської федерації, на виконання наказу командування з числа військовослужбовців збройних сил рф разом з іншими військовослужбовцями з його військової частини вирушив на вогневу позицію, розташовану неподалік с. Вербове, Пологівського району, Запорізької області, з метою відновлення та утримання бойових позицій збройних сил рф, а фактично продовження участі в окупації території України, де останнього 29.02.2024 військовослужбовцями ЗС України взято в полон, тим самим припинено його злочинну діяльність на боці держави-агресора рф.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту вчинене в умовах воєнного стану.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав повністю та зазначив, що усі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності і він з ними погоджується.
		Суду пояснив, що 13.10.2023 він, перебуваючи в колонії №102 у м. Сімферополь АР Крим, підписав контракт про вступ у збройні сили рф, за що йому пообіцяли зняти судимість. Після укладення контракту його та інших осіб, які уклали контракти, відвезли у м. Луганськ, видали автомати, бронежилети. Через 10 днів повезли у Запорізьку область. Їх перевели до роти забезпечення, підносити воду, копати бліндажі. Через чотири місяці відправили в район с. Вербове Пологівського району Запорізької області. 27 лютого 2024 року там потрібно було відновити бліндаж. Він з іншими військовослужбовцями пішли відновлювати бліндаж і попали під обстріл. Вони вийшли з бліндажу, почали відходити звідти, та були затримані військовими силами України. 
		На питання прокурора ОСОБА_6 пояснив, що має паспорт громадянина України. Він не звертався до компетентних органів щодо позбавлення його громадянства України, тому що він потрапив до колонії ще тоді, коли Крим не був окупованим. Засуджений він був вже після окупації АР Крим. Підписав контракт, з метою зняття всіх судимостей. Він був у взводі забезпечення, і їм не потрібно було воювати. У них була зброя і кожен повинен був знати, як чистити автомат. Кілька разів він стріляв, так як йому було цікаво, він ніколи раніше не тримав автомат у руках. Коли копали окопи, автомати забрали, і дали їм лопати та 10 мішків. Він не знає, чи здався би в полон, якби в нього була можливість відразу після приїзду на територію України. 
		На питання захисника ОСОБА_6 пояснив, що коли йому запропонували укласти контракт, у нього не було можливості відмовитись, оскільки примушували заключати контракти тих, у кого були особливо тяжкі статті. Він був засуджений за розбій. Під час укладання контракту їм пояснили, що вони будуть взводом забезпечення і будуть перебувати в тилу. Будуть підвозити воду і кожні три дні продукти харчування ротам, які перебувають в тилу. Він розумів, що вони будуть їхати в на територію України. Коли вони вийшли з бліндажу та пішли по дорозі, то були затримані військовими ЗСУ. Роботу в бліндажі вони не виконали, оскільки їх почали обстрілювати, і вони почали звідти відходити. 
		На питання суду ОСОБА_6 пояснив, що з 13 жовтня 2023 року по 26 лютого 2024 року, всі 4 місяці, він перебував в тилу. 27 лютого 2024 року його та інших військових направили до с. Вербове в бліндаж. Коли запропонували укласти контракт, він знав, що відбувається між Україною та країною-агресором. Він розумів, що йде забезпечувати не українських солдатів. Якби він відмовився від підписання контракту, то він би далі перебував у колонії, але вважає, що їх би змусили підписати контракт у кого особливо тяжкі статті. На той час він підписав контракт добровільно. Якби відмовився, то його б примусили. Він отримав громадянство рф у 2015-2016 роках, тому що без документів неможливо працювати в колонії. Їм до підписання контракту сказали, що їх збирають в роту забезпечення, потрібно 300 людей, щоб перебувати в тилу. Він не думав про те, що в роті забезпечення його діяння буде спрямовано на підтримку солдатів країни-агресора і на порушення суверенітету України. Він думав погасити судимість. Він здався в полон, оскільки не було іншого виходу аби залишитись живим. 
		Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
		Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого діяння за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується також показаннями свідків, письмовими та речовими доказами.
		Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що з ОСОБА_6 вони разом відбували покарання в колонії м. Сімферополь. В колонії вони не спілкувались, більше познайомились на СВО в Луганську, на заняттях. У Сімферополі в колонію до них приїхали представники Міністерство оборони, вони підписали контракт 13 жовтня 2023 року, їх вивезли з колонії разом із ОСОБА_6 та іншими засудженими, та вони приїхали в м. Луганськ на навчання. З м. Луганська їх направили в бік Запоріжжя у село. Завдання були різні, штурмові в тому числі. Вони були в одній групі з ОСОБА_6 27 лютого 2024 року вони пішли на завдання, 28 лютого 2024 року вранці на них було зроблено скидання з FPV, одного було вбито і вони вдвох були поранені. Ввечері вийшли з розбитого бліндажу, загубились та потрапили в полон. Зброї у них не було, були бронежилети, у нього були дві гранати Ф-1, кілька ріжків від зброї, яка залишилась засипаною в бліндажу після скиду. Їм потрібно було зайти в бліндаж та викопати там позицію для спостережного пункту. Зброя йому була потрібна для відстрілювання від FPV. Він знав, що ОСОБА_6 проживав в м. Севастополь. Перебуваючи в полоні, українські військові обробляли їм поранення. 
		На питання захисника ОСОБА_10 пояснив, що добровільно погодився підписати контракт. Стосовно ОСОБА_6 не знає. Можливість відмовитись від контракту була. 
		Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_11 від 18.03.2024 року, які зафіксовані відповідним протоколом і за допомогою цифрової відеокамери, та відтвореного у судовому засіданні в порядку ч. 11 ст.615 КПК України, свідок пояснив, що він являється військовослужбовцем ЗСУ і проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України (НГУ), перебуває в Оріхівському районі Запорізької області, поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 . Вони безпосередньо приймають участь у бойових діях на цьому напрямку. 25.02.2024 вони були на позиції поблизу н.п. Вербове, виконували бойові завдання. По радіозв`язку на них вийшов суміжний підрозділ і повідомив, що зафіксовано 3 військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, які рухаються у їх бік. Вони вийшли їм на зустріч і зайняли оборону, дрони почали робити скиди і одного із трьох військовослужбовців Російської Федерації вбили. Ті двоє побігли в сторону свідка, один був зі зброєю АКМ, а свідок та інші військовослужбовці ЗСУ почали кричати, щоб вони скидали зброю і здавалися в полон, на що ті скинули зброю. У подальшому військовослужбовці ЗСУ взяли їх в полон, зв`язали та обшукали, при них було ще додатково виявлено три гранати дві Ф-1 та одна РГД-5, про які вони не повідомили. В полон взяли їх 29.02.2024, в період з 25.02.2024 по 29.02.2024 тримали їх на візуальному контролі, спостерігали, робили скиди. Ці солдати весь цей час облаштовували позиції ближче до позицій ЗСУ переднього краю і вже потім, під час особистого спілкування, вони повідомили, що вони «копачі». Вони дійсно копали протягом 4 діб, підготовлювали позиції для своїх військовослужбовців. Також їм підвозили матеріали, під`їжджав пікап. Вони робили рубежі, прикриті щілини, перекриття, тощо. Під час взяття в полон, солдати зс рф були одягнуті у військову камуфльовану форму зс рф, бронежилети зс російської федерації, каски та бушлати. Один з них поранений у руку, від скиду видно насічення, свідок ще йому допомогу надавав. А у іншого нічого не було, ну тобто він не бачив кровотечі і такого плану пошкоджень. Вказаних осіб свідок запам`ятав добре, оскільки вони близько 15 годин ще перебували на позиції ЗСУ, після їхнього взяття в полон. Один був вище, інший нижче, приблизно 175-185 см зросту. Один худіший за іншого, обидва приблизно за 30 років. 
		Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_12 від 18.03.2024, які зафіксовані відповідним протоколом і за допомогою цифрової відеокамери, та відтвореного у судовому засіданні в порядку ч.11 ст.615 КПК України, свідок пояснив, що він являється військовослужбовцем ЗСУ і його військова частина НОМЕР_3 несе службу поблизу населених пунктів АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 . Приймають безпосередню участь у бойових діях із захисту територій України. 25.02.2024 вони зайшли на бойові позиції, нам доповіли, що приблизно за 200 метрів від них знаходяться військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації у кількості 3 осіб. Один із суміжних підрозділів почав працювати по ним скидами, в результаті чого одного із військовослужбовців зс рф було вбито. Через декілька днів, приблизно 28-го чи 29-го лютого 2024 року, по радіозв`язку повідомили, що ті двоє військовослужбовців ЗС РФ, що залишилися висунулися в бік позицій ЗСУ. Свідок вказав, що вони зайняли оборону і коли ті військовослужбовці РФ підійшли поближче, голосом почали кричати, щоб вони зупинилися і зняли із себе броню та зброю, якщо вона в них є. Вони дійшли до позиції ЗСУ у супроводі дрону, їх перевірили на наявність небезпечних речей, зв`язали їх та почали розпитувати хто вони і звідки. Також виявили при них гранати, про які вони нічого не повідомили. Дві Ф-1 та одну РГД-5. Ці солдати були одягнуті у форму збройних сил російської федерації, зокрема в теплі штани та бушлати, мали також при собі бронежилети та каски. Коли візуально спостерігали, то бачили, що в них був один автомат АКМ, однак його вони залишили десь у полі. Військовополонені сказали, що копали оборонні позиції, але зазвичай такі позиції копають для подальшого наступу. В одного із військовополонених пошкоджено обличчя, а у другого рука. Оскільки попередньо по ним відпрацювали дронами, то на момент взяття в полон супротиву вони не чинили. На позиціях зі свідком вони перебували приблизно 14-15 годин, тому він їх гарно запам`ятав і зможе упізнати. Обидва середньою зросту 170-180 см., приблизно 30-40 років, обидва, з їх слів, з АР Крим, службу проходять не так давно.
		Під час слідчих дій здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана на DVD-R диск, який був долучений до протоколу, як додаток, та був відтворений і досліджений судом в ході судового розгляду.
		Згідно із даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 18.03.2024 свідку ОСОБА_11 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_11 вказав на фото та повідомив, що на фотознімку №3 впізнав особу, яку взяв у полон 29.02.2024 на бойових позиціях, в зоні проведення активних бойових дій на території Запорізької області.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		За змістом протоколу огляду від 18.03.2024, слідчим у період часу з 13:03 год. по 13:14 год., за участю свідка ОСОБА_11 оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера «Google Chrome», а саме за адресою посилання:  https://google.com.ua у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису «карта Запоріжжя». В процесі подальшого огляду було здійснено перехід на адресу посилання і з заголовком «Запоріжжя». У браузері відкрилася сторінка з картою Запорізької області, у подальшому було збільшено територію в районі населених пунктів Оріхів-Роботине-Вербове, оскільки саме в цьому районі ведуться активні бойові дії. В подальшому свідок на карті відмітив приблизне місце, де 29.02.2024 він взяв у полон військовослужбовця збройних сил російської федерації 
		Додатком до протоколу є роздруківка зі скріншотом карти та з відміткою місця взяття в полон 29.02.2024. 
		Згідно із даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 18.03.2024 свідку ОСОБА_12 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_12 вказав на фото та повідомив, що на фотознімку №3 впізнав особу, яку взяв у полон 29.02.2024 на бойових позиціях в зоні проведення активних бойових дій на території Запорізької області .
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		За змістом протоколу огляду від 18.03.2024, слідчим у період часу з 12:20 год. по 12:30 год., за участі свідка ОСОБА_12 оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера «Google Chrome», а саме за адресою посилання:  https://google.com.ua  у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису «карта Запоріжжя». В процесі подальшого огляду було здійснено перехід на адресу посилання з заголовком «Запоріжжя». У браузері відкрилася сторінка з картою Запорізької області, у подальшому було збільшено територію в районі населених пунктів Оріхів-Роботине-Вербове, оскільки саме в цьому районі ведуться активні бойові дії. В подальшому свідок на карті відмітив приблизне місце, де 29.02.2024 року він взяв у полон військовослужбовця збройних сил російської федерації 
		Додатком до протоколу є роздруківка зі скріншотом карти та з відміткою місця взяття в полон ОСОБА_6 29.02.2024 року. 
		Аналізуючи та оцінюючи показання свідків, суд вважає, що вони послідовні, логічні, істотних суперечностей не мають, узгоджуються між собою, а також і з поясненнями обвинуваченого в частині тих подій, які свідки сприймали безпосередньо, та з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, в тому числі і письмовими. Мотивів для обмови свідками обвинуваченого не встановлено, всі свідчення надавалися під присягою, свідки не відмовилися від надання показів, попереджені про кримінальну відповідальність. У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. 
		Крім зазначеного, пояснення свідків узгоджуються і з показаннями самого обвинуваченого, який не оспорює вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення. 
		Також у судовому засіданні безпосередньо досліджені такі письмові докази, на які сторона обвинувачення послалася як на доказ вини ОСОБА_6 у вчиненому злочині і які відповідають вимогам належності та допустимості, передбаченим ст. ст. 87-89 КПК України та процесуальні документи.
		Так, зі змісту повідомлення керівника СіЗ ДВКР СБ України ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСУВ «ІНФОРМАЦІЯ_7» про вчинення кримінального правопорушення від 01.03.2024 Реєстр. №17/1/2/3-637нт вбачається, що в ході виконання завдань з контррозвідувального забезпечення військових формувань сил оборони України, отримані дані, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення з боку громадянина України ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастопоаль АР Крим, паспорт громадянина України НОМЕР_4 , код ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 111 КК України. Встановлено, що в жовтні 2023 року ОСОБА_6 , під час збройної агресії рф до України, відбуваючи покарання у виправній колонії №102, яка розташована у м. Сімферополь ТОТ АР Крим, перейшов на бік ворога, в умовах воєнного стану, уклавши контракт від 13.10.2023, та добровільно вступивши до лав збройних сил російської федерації на посаду стрільця 1 взводу 2 десантно-штурмової роти батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 56 десантно-штормового полку збройних сил російської федерації (військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ). 27.02.2024 ОСОБА_6 , діючи навмисно на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності України, у складі зазначеного збройного формування, під командуванням збройних сил рф, приймав безпосередню участь у бойових діях на стороні зс рф проти представників Сил оборони України в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області. 29.02.2024 ОСОБА_6 був взятий у полон військовослужбовцями Національної гвардії України на лінії бойового зіткнення в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області. Додатком до вказаного повідомлення є: фотографія, на якій зображено особу чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі збройних сил російської федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках у бронежилеті та касці, копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія картки фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_6 ; копія контракту на ім`я ОСОБА_6 про проходження військової служби збройних сил російської федерації, укладений 13.10.2023; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для надання за місцем вимоги, графік чергування з прізвищами 47 осіб, у тому числі ОСОБА_6 , реквізити рахунку банківської карти ПАТ «Промзв`язок банк» м. Москва на ім`я ОСОБА_6 , рахунок отримувача НОМЕР_6 .
		На підставі матеріалів правоохоронних органів внесено відомості до ЄРДР №22024080000000367 від 05.03.2024 за ч. 2 ст. 111 КК України. 
		За змістом протоколу огляду від 07.03.2024, слідчим у період часу з 15:07 год. по 15:19 год., за участю спеціаліста ОСОБА_13 , якого залучено до участі у кримінальному провадженні постановою слідчого від 05.03.2024 року, оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера «Opera», а саме за адресою посилання: https://ru.wikipedia.org. В процесі огляду було здійснено перехід на адресу посилання, на якій опубліковано відомості про 56-й гвардійський десантно-штурмовий полк, місця дислокації м. Феодосія з 01.12.2021, роки на службі бригади, приналежність, війни/битви, структура, озброєння тощо. Міститься також інформація про участь вказаного полку у вторгненні в Україну у 2022 році, зокрема зазначено, що після відступу з Херсону, 56 дшп займав позиції на Лівому березі Дніпра, потім частина підрозділів, у серпні 2023 року була перекинута у Запорізьку область на Токмацький напрямок, до села Роботине. Після втрат частини, 56-й дшп були доукомплектовані засудженими з місць позбавлення волі. Після огляду статті, її зміст було зафіксовано на скріншотах та здійснено повне збереження Web-сторінки та збереження змісту шляхом архівування. Зафіксовано її зміст у вигляді скріншотів та збереження повної адреси посилання.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією.
		Відповідно до змісту протоколу огляду від 17.04.2024, слідчим у період часу з 19:29 год. по 19:45 год., за участю спеціаліста, оглянуто офіційний сайт Державної міграційної служби України за адресою посилання «https://dmsu.gov.ua/», де вказані електронні сервіси сайту, серед яких є сервіс під назвою «Перевірка недійсних документів». Після проведення необхідних операцій результатом перевірки виявлено наступне: «Документ: Паспорт громадянина України серія НОМЕР_7 (що належить громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - інформація про визнання недійсним документу в базах ДМС відсутня», що вказує на дійсність паспорта громадянина України на ім`я обвинуваченого.
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією.
		За змістом протоколу огляду від 17.04.2024, слідчим у період часу з 18:00 год. до 18:10 год. проведено огляд військової форми, яка надійшла на адресу слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від ІНФОРМАЦІЯ_6 як вилучене майно у військовополоненого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Предметом огляду є форма, ззовні схожа на військову камуфляжну кофту збройних сил російської федерації.
		За змістом протоколу огляду від 17.04.2024, слідчим у період часу з 13:23 год. по 13:35 год., за участю підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , оглянуто фото-копії: фотографія на якій зображено особу чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі збройних сил російської федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках, у бронежилеті та касці, паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; картка фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_6 ; контракт на ім`я ОСОБА_6 про проходження військової служби збройних сил російської федерації, укладений 13.10.2023; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для надання за місцем вимоги, графік чергування з прізвищами 47 осіб, у тому числі ОСОБА_6 , реквізити рахунку банківської карти ПАТ «Промзв"язок банк» м. Москва на ім`я ОСОБА_6 , рахунку отримувача НОМЕР_6 .
		У ході проведення огляду, після ознайомлення із фотокопіями документів, підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що фотографія, на якій зображений він особисто під час проходження військової служби поблизу населеного пункту с. Маківка, Запорізької області, безпосередньо біля місця дислокації його бойового підрозділу. Фотографія зроблена приблизно у січні 2024 року. Паспорт громадянина України та код платника податків належать йому і знаходяться у його матері в м. Севастополь. Контракт на проходження військової служби у складі збройних сил російської федерації та проходження служби у так званій «зоні проведення СВО» укладено 13.10.2023 на території АР Крим. Довідка видана військовою частиною НОМЕР_1 для використання пільг на території рф, як учасника бойових дій на території України, видана приблизно у січні 2024 року та знаходиться у батьків у м. Севастополь, АР Крим. Реквізити банківської картки використовувались для отримання матеріального забезпечення як військовослужбовця збройних сил російської федерації. Отримав 14.10.2023 року. 
		Додатком до протоколу є диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією.
		У подальшому, вищезазначені речі та документи постановою від 17.04.2024 визнано речовими доказами та залишено в матеріалах кримінального провадження, окрім військової кофти зеленого кольору, яку передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Запорізькій області. 
		За змістом протоколу огляду від 17.04.2024, слідчим у період часу з 13:05 год. по 13:09 год., за участю підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , оглянуто інформацію, що розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет браузера «Google Chrome», а саме за адресою посилання: https://google.com.ua у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису «карта Запоріжжя». У процесі подальшого огляду було здійснено перехід на адресу посилання із заголовком «Запоріжжя». У браузері відкрилася сторінка з картою Запорізької області, у подальшому було збільшено територію в районі населених пунктів Оріхів-Роботине-Вербове, оскільки саме в цьому районі ведуться активні бойові дії, під час яких підозрюваного ОСОБА_6 взято у полон. В подальшому підозрюваний на карті відмітив приблизне місце, де 29.02.2024 він був взятий у полон військовослужбовцями Збройних Сил України.
		Додатком до протоколу є роздруківка зі скріншотом карти та з відміткою місця взяття в полон ОСОБА_6 29.02.2024 та диск для лазерних систем зчитування, на якому містяться збережені файли з вищезазначеною інформацією та процедурою проведення вказаної слідчої дії.
		Відповідно до змісту протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 15.04.2024, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя №1-кс/331/594/2024, справа № 331/1700/24 від 29.03.2024, у приміщенні Центральної виборчої комісії вилучено інформацію, яка міститься у Державному реєстрі виборців відносно осіб, у тому числі ОСОБА_6 , яка записана на носії інформації. Згідно з додатком до протоколу надано інформацію, що міститься у базі даних Державного реєстру виборців, а саме містяться дані відносно ОСОБА_6 , дата і місце народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна, м. Севастополь, у графі «виборча адреса» зазначено України, АДРЕСА_1 . У графі «службові персональні дані» міститься інформація: включений до Реєстру у 2009 році за адресою АДРЕСА_1 . В 2011 році прибув в установу виконання покарань за адресою Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний,4. У 2014 році вибув з установи виконання покарань за місцем проживання.
		Вищевказані показання свідків та дані протоколів впізнання особи за фотознімками, протоколи за результатами оглядів, узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Вищенаведені письмові докази є належними і допустимими доказами, відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України, і у своїй сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку із показами свідків, а також і показами самого обвинуваченого, свідчать про існування події злочину та доводять вину обвинуваченого у вчиненні цього злочину поза розумним сумнівом, за обставин встановлених судом. 
		Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; доручення про проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування; постанова про призначення групи прокурорів; постанова про доручення проведення слідчих дій, супровідні листи, тощо, які за своїм змістом не містять ознак доказів, але є процесуальними документами у кримінальному провадженні, колегія суддів в обґрунтування провини обвинуваченого не покладає, зазначені процесуальні документи засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого, що були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Поясненнями свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, підтверджується факт взяття 29.02.2024 обвинуваченого ОСОБА_6 в полон біля с. Вербове, Пологівського району, де велись безпосередні бойові дії.
		Протоколом огляду речей від 17.06.2024, підтверджується факт екіпіровки останнього у речі і предмети, які ззовні схожі на військову камуфляжну форму збройних сил Російської Федерації.
		Поясненнями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 при пред`явленні їм особи для впізнання за фотознімками, підтверджується факт перебування обвинуваченого ОСОБА_6 , військовослужбовця, на посаді у збройних силах рф.
		Фотографія, на якій зображено особу чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі збройних сил російської федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках в бронежилеті та касці, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; картка фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_6 ; контракт на ім`я ОСОБА_6 про проходження військової служби збройних сил російської федерації, укладений 13.10.2023 року; довідка з військової частини НОМЕР_1 , видана рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання за місцем вимоги, графік чергування з прізвищами 47 осіб, у тому числі ОСОБА_6 , реквізити рахунку банківської карти ПАТ «Промзв`язок банк» м. Москва на ім`я ОСОБА_6 , рахунку отримувача НОМЕР_6 підтверджують той факт, що ОСОБА_6 є громадянином України та факт добровільності дій ОСОБА_6 на взяття участі у бойових діях проти України. Тим самим, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.
		ОСОБА_6 , під час збройної агресії рф до України, відбуваючи покарання у виправній колонії №102, яка розташована у м. Сімферополь ТОТ АР Крим, перейшов на бік ворога, в умовах воєнного стану, уклавши контракт від 13.10.2023, та добровільно вступивши до лав збройних сил російської федерації на посаду стрільця 1 взводу 2 десантно-штурмової роти батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 56 десантно-штормового полку збройних сил російської федерації (військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ). 27.02.2024 ОСОБА_6 , діючи навмисно на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності України, у складі зазначеного збройного формування, під командуванням збройних сил рф, приймав безпосередню участь у бойових діях на стороні зс рф проти представників Сил оборони України в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області. 29.02.2024 ОСОБА_6 був взятий у полон військовослужбовцями Національної гвардії України на лінії бойового зіткнення в районі н.п Вербове Пологівського району Запорізької області.
		Протокол огляду від 07.03.202, з інформацією про 56-й гвардійський десантно-штурмовий полк РФ, яка розміщена у Всесвітній мережі Інтернет, підтверджує факт реальної наявності даного формування, у якому ОСОБА_6 , проходив військову службу, і що воно входить до складу армії держави-агресора РФ, в складі збройних сил якої веде активні бойові дії проти держави Україна.
		Протокол огляду, фото-копії паспорта громадянина України, протокол огляду офіційного сайту Державної міграційної служби України, підтверджують факт того, що ОСОБА_6 являється громадянином України.
		Колегія суддів переконана, що ОСОБА_6 будучи громадянином України, безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку рф, і добровільно, за власним волевиявленням, свідомо здійснив перехід на бік ворога.
		Отже, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому злочину, крім визнання її обвинуваченим, знайшла своє підтвердження належними і допустимими доказами і доходить переконливого висновку, що 13 жовтня 2023 року громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі - зф держави-агресора рф) території у м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, добровільно перейшов на бік ворога, в умовах воєнного стану, шляхом підписання контракту з міністерством оборони рф про проходження військової служби в збройних силах російської федерації, та подальшого вступу до лав батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 56-го десантно-штурмового полку збройних сил рф, військової частини № НОМЕР_1 , з метою безпосередньої участі у бойових діях проти зведених підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії та Національної поліції України.
		У подальшому ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця, присвоєно звання рядовий, та надано позивний « ОСОБА_6 ». Також останній був забезпечений камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю - АК-74 та бойовими припасами до неї.
		Далі, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 24 жовтня 2023 року, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем зс держави-агресора рф вирушив для виконання «спеціальних військових задач» до так званої «зони проведення спеціальної військової операції», а фактично на територію суверенної держави Україна до с. Маківка, Мелітопольського району, Запорізької області. Перебуваючи у складі вищевказаного підрозділу, ОСОБА_6 здійснював охорону та обладнання позицій, займався підготовкою до евакуації поранених військовослужбовців зс рф, тощо.
		У подальшому, 27.02.2024 ОСОБА_6 , будучи громадянином України, діючи умисно, в період збройного конфлікту, в умовах оголошеного на території України воєнного стану, перебуваючи у складі збройних сил рф та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - російської федерації, на виконання наказу командування з числа військовослужбовців збройних сил рф разом з іншими військовослужбовцями з його військової частини вирушив на вогневу позицію, розташовану неподалік с. Вербове, Пологівського району, Запорізької області, з метою відновлення та утримання бойових позицій збройних сил рф, а фактично продовження участі в окупації території України, де останнього 29.02.2024 військовослужбовцями ЗС України взято в полон, тим самим припинено його злочинну діяльність на боці держави-агресора рф.
		Добровільність переходу ОСОБА_6 на бік ворога в період збройного конфлікту підтверджено вищезазначеними доказами, аналіз і оцінку яким наведено судом вище, а також не заперечувалось і самим обвинуваченим ОСОБА_6 у судовому засіданні, який пояснив, що контракт із військовою частиною РФ підписав добровільно, з метою звільнення від відбування покарання, яке відбував за вироком суду. 
		При цьому, судом не встановлено перебування обвинуваченого під безпосереднім впливом або фізичним примусом, внаслідок якого він не міг керувати своїми вчинками або психічного примусу, оскільки такі дії цієї особи не були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави. 
		Колегія суддів переконана в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої і вважає, що факт добровільного перебування громадянина України у складі армії держави-агресора рф, на лінії бойового зіткнення з підрозділами Збройних Сил України, вже достатньо для кваліфікації дій за ст. 111 КК України, адже такі дії є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, які, вочевидь, завдають значної шкоди як суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, так і обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Згідно Закону України «Про громадянство України», вихід із громадянства України допускається в порядку передбаченому Законом, якщо особа набула громадянство іншої держави.
		Однак саме по собі отримання громадянства іншої держави не припиняє громадянства України, адже законодавство РФ визначає підстави набуття та припинення громадянства РФ, проте не може вирішувати питання припинення громадянства іншої країни, у тому числі України.
		Отже, під час судового розгляду кримінального провадження повністю доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), яке кваліфікується судом за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто діяння, умисне вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд керується вимогами КК України, роз`ясненнями, наданими у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
		Визначаючи вид та розмір покарання, яке має бути призначене ОСОБА_6 , суд враховує дані про його особу, зокрема, що він є особою працездатного віку, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 не встановлено.
		Оцінюючи наявність чи відсутність обставини, що пом`якшують покарання у вигляді щирого каяття, колегія судів зауважує, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів. При цьому, поняття «щире каяття» не є тотожним поняттям до визнання вини (визнання особою факту вчинення нею злочину), як про це стверджувала сторона захисту.
		Колегія суддів вважає, що визнання ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, було вимушеним, під тиском вагомих доказів його винуватості, а його поведінка не свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій, їх осуд та будь-яких суттєвих позитивних змін у соціальних орієнтаціях, які знижують ступінь його небезпечності. 
		Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 активно сприяв розкриттю злочину і добровільно здався у полон без зброї, суд сприймає критично, так як пояснення обвинуваченого, свідків, а також матеріали справи, дають суду підстави вважати, що здача у полон була вимушеною, під тиском відповідних дій ЗСУ і задля врятування свого життя.
		За таких обставин пом`якшуючі покарання обставини у справі, передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлені.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлено.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Суд, з урахуванням викладених обставин, враховуючи тяжкість злочину, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання відповідно до санкції ч. 2 ст.111 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього майна, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 не можливе без його ізоляції від суспільства. 
		Тому з урахуванням всіх обставин справи, загальних засад призначення покарання, а саме законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд доходить висновку про необхідність і достатність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк, визначений санкцією ч. 2 ст. 111 КК України, з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Таке покарання на переконання колегії суддів буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
		З огляду на вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Запобіжний захід під час досудового розслідування обвинуваченому не обирався.
		Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		За приписами ч.6 ст.4 даного Закону, під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з неможливістю доставлення військовополонених безпосередньо до табору для тримання військовополонених, з метою забезпечення їхнього життя та здоров`я такі особи можуть тимчасово перебувати у дільницях для тримання військовополонених, утворених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
		Такі висновки узгоджуються із положеннями ч. 2 ст. 103 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, згідно з якими будь-який період перебування військовополоненого під вартою в очікуванні суду віднімають від загального строку покарання, призначеного військовополоненому, та беруть до уваги під час винесення вироку.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід відносно ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувався, однак останній був взятий в полон 29.02.2024, перебував у дільниці для тримання військовополонених, утвореній в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» в очікуванні суду, тому строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_6 за даним вироком, слід рахувати з 29.02.2024.
		Цивільний позов не заявлявся. Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 29 лютого 2024 року.
		Речові докази: фото-копії фотографії на якій зображено особу чоловічої статті у зеленій камуфльованій військовій формі збройних сил російської федерації зі знаками розрізнення та із автоматичною зброєю у руках в бронежилеті та каскі, паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; картки фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_6 ; контракту на ім`я ОСОБА_6 про проходження військової служби збройних сил російської федерації, укладений 13.10.2023 року; довідки з військової частини НОМЕР_1 , виданої рядовому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання за місцем вимоги, графіку чергування з прізвищами 47 осіб, у тому числі ОСОБА_6 , реквізитів рахунку банківської карти ПАТ «Промзв`язок банк» м. Москва на ім`я ОСОБА_6 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Військову кофту зеленого кольору - знищити. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Відповідно до ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України судом проголошено резолютивну частину вироку.
		Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам судового провадження, які присутні у судовому засіданні.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                  ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                                                  ОСОБА_2 
		 
		                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...