Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 293/971/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 27.01.2025. Зареєстровано: 27.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/293/86/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024060400001344

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №293/971/24
		Провадження №1-кп/293/86/2025
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 січня 2025 рокуселище Черняхів
		Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		потерпілої ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 , ордер серії АМ №1092083
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12024060400001344 від 03.05.2024 по обвинуваченню 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Сали Черняхівського району Житомирської області, українця, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, утриманців не має, військовозобов`язаного, непрацюючого, з повною середньою освітою, раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		02.05.2024 близько 18 год. 00 хв. між ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, та його ріднім братом ОСОБА_7 , за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , тобто в умисному вбивстві останнього.
		У вказаний день час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на противоправне заподіяння смерті, усвідомлюючи, що в результаті його дій може настати смерть його брата ОСОБА_7 , та бажаючи цього, ОСОБА_6 , пішов до господарського приміщення розташованого на території вищевказаного домоволодіння, де взяв пластикову ємність в якій знаходився змінений бензин. Після чого, зайшовши до веранди будинку за вказаною адресою, розлив вміст вказаної ємності на тіло ОСОБА_7 який знаходився на ліжку в положенні лежачи, та в подальшому за допомогою сірника підпалив його.
		В подальшому на крики потерпілого до кімнати будинку прибігла мати останнього - ОСОБА_8 , яка загасила пожежу та ОСОБА_7 було викликано карету швидкої медичної допомоги та доставлено до КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради.
		Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 15 год. 40 хв. в приміщенні відділення інтенсивної терапії №2 КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради, в м. Житомир по вул. Червоного Хреста, 3 ОСОБА_9 помер.
		В результаті злочинних дій ОСОБА_6 його брату ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у виді масивних опікових ран, у вигляді опіків полум`ям ПБ-ІП ступеня до 45% від загальної площі тіла на голові, шиї, тулубі, животі та верхніх кінцівках, які утворились прижиттєво, від дії високої температури (полум`я), мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		Таким чином ОСОБА_6 інкримінується умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		 
		II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений   ОСОБА_6  свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, не визнав. Вказав, що смерть брата ОСОБА_10 настала не від його протиправних дій, а є наслідком необережних дій самого потерпілого.
		Суду показав, що події за яких його брат отримав опіки, в результаті яких настала смерть потерпілого, відбулися 2 травня 2024 року. Того дня вони разом з братом вживали алкогольні напої (самогон), конфліктів між ними не було. В будинку були він, мама і брат.
		Зазначив, що після розпивання спиртних напоїв разом з братом близько 17 год. зібрались їхати кіньми до лісу по дрова. 
		Далі показав, що події відбувались у дворі їхнього домоволодіння. Коли він ходив по упряж до сараю, брат ОСОБА_11 лишився на подвір`ї та мав курити. В той час біля брата перебували бензопила, бензин і масло, що знаходилось у пластикових пляшках. Вказав, про чи закриті пляшки із сумішшю були він не знає. 
		Після того як він повернувся з сараю побачив, що брат палає. Вогонь був на передній частині тіла брата, брат кричав. У цей час він почав гасити полум`я водою з відра та покликав на допомогу матір, яка також допомагала гасити вогонь на братові, а потім мати від сусіда викликала швидку, яка приїхала через хвилин сорок. Також вказав, що на місце події приїздила поліція та запитувала, що сталось.
		Також зазначив, що коли брат був у полум`ї, то пляшки із сумішшю і надалі перебували біля бензопили. Вважає, що брат загорівся самостійно внаслідок своїх необережних дій під час паління.
		Пояснив, що покази на досудовому слідстві, що саме він підпалив брата надав працівникам поліції, оскільки працівники поліції йому сказали надати такі покази, і що йому нічого за це нічого не буде.
		Разом з тим обвинувачений на запитання суду повідомив, що неправомірні заходи під час досудового слідства з боку працівників поліції до нього не застосовувались.
		Під час судових дебатів обвинувачений просив його виправдати, оскільки вказаного правопорушення не вчиняв, а навпаки хотів допомогти брату.
		Захисник обвинуваченого під час судовий дебатів вказала, що подія кримінального правопорушення не доведена стороною обвинувачення.
		Просила постановити виправдувальний вирок у зв`язку з недоведеністю події кримінального правопорушення. 
		Крім того, захисник просила визнати недопустимим доказом протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки під час слідчого експерименту ОСОБА_6 дає слідчому свої пояснення і покази щодо події, яка відтворюється.
		Доводить, що показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та потерпілої ОСОБА_4 спростовується факт вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення. 
		До того ж вважає, що ОСОБА_6 , перебуваючи в шоковому стані міг себе оговорити зважаючи на те, що він перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом легка розумова відсталість з помірними поведінковими порушеннями, механічна пам`ять знижена до стадії легко вираженої дебільності, емоційно-вольова нестійкість.
		 
		Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Суд, в силу вимог ч. 6 ст.22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Вказаних вимог закону при розгляді даного кримінального провадження суд дотримався, створивши передбачені процесуальним законом умови для реалізації як стороною обвинувачення, так і стороною захисту їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Зокрема, суд допитав потерпілу та свідків сторони обвинувачення, а також свідка сторони захисту.
		Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що про події того дня, а саме 02.05.2024 їй відомо зі слів матері ОСОБА_8 , яка в телефонній розмові повідомила, що ОСОБА_11 обгорів і попросила викликати швидку, тому що сусідка не викликала. Під час розмови мати їй повідомила, що ОСОБА_11 заправляв бензопилу і в цей же час підкурював цигарку і випадково відбулось займання. Також пояснила, що ОСОБА_13 в лікарні повідомляв її дочці ОСОБА_14 про те, що він сам підпалив себе з необережності. 
		Повідомила, що також була у лікарні, однак із ОСОБА_11 не розмовляла, оскільки він на той час вже був без свідомості.
		Показала про те, що ОСОБА_11 загорівся на подвір`ї, а потім коли потушили його занесли у приміщення веранди будинку. Повідомила, що коли приїхала швидка то мама і обвинувачений були біля ОСОБА_11 . 
		Крім того також показала суду, що під час виклику карети швидкої допомоги вона повідомила про те, що потерпілий сам себе підпалив. Про те, що ОСОБА_13 сам себе підпалив повідомляла і працівників поліції на досудовому розслідуванні.
		Потерпіла вказала, що обвинувачений рятував ОСОБА_11 . Під час допиту також вказала, що їй не відомо чому обвинувачений втік з місця події до приїзду працівників поліції.
		Водночас повідомила, що між братами інколи виникали сварки, та що вони обидва зловживали спиртними напоями.
		Зазначила, що про всі події того дня їй відомі зі слів матері. 
		Під час судових дебатів потерпіла просила виправдати обвинуваченого, вказуючи на те, що обвинувачений не вчиняв інкримінованого злочину.
		Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_15 та померлого ОСОБА_10 . Зазначила, що вона разом з синами проживали в одному будинку. Інколи сини конфліктували, могли випити, обидва палили, однак були дружніми та хорошими синами. 
		Далі показала, що події, при яких син ОСОБА_11 отримав опіки, відбулись 02 травня 2024 року. Вона в цей день була на городі, що від будинку приблизно метрів десять. Сини того дня були дома. ОСОБА_11 у веранді лежав на дивані, ОСОБА_16 теж був в кімнаті, відпочивав в прибудові (сараї).
		Також надала покази про те, що їй відомо з розмови синів, що вони того дня мали їхати до лісу по дрова. Повідомила, що ОСОБА_11 заправляв бензопилу, а ОСОБА_16 мав вивести коня щоб їхати в ліс .
		Далі показала, що самого моменту від чого зайнявся ОСОБА_13 вона не бачила. Почула лише крики ОСОБА_16 зі словами, що потрібно рятувати ОСОБА_11 . Пояснила, що ОСОБА_16 на руках виніс палаючого ОСОБА_11 з веранди будинку на вулицю. Вказала, що вони разом із ОСОБА_16 (обвинуваченим) почали поливати його водою, накривати ганчірками, робили все, щоб погасити полум`я на ОСОБА_11 .
		Під час того коли вони гасили полум`я на тілі ОСОБА_11 він був у свідомості, говорив з нею, повідомив, що він сам зайнявся.
		Також показала, що швидку викликала дочка ОСОБА_14 , якій вона зателефонувала та повідомила, що ОСОБА_11 горить через те, що зайнявся під час того як підпалював цигарку.
		У подальшому показала, що приїхала швидка, яка доставила ОСОБА_17 в лікарню, а потім приїхала поліція.
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що є працівником поліції.  Події відбувались в травні 2024 року, а саме на планшетний пристрій надійшло повідомлення про отримання тяжких тілесних ушкоджень в с. Нові Сали, за змістом якого зазначалось, що брат підпалив брата. На місце події прибув разом із напарником ОСОБА_19 , приблизно через півгодини після отриманого повідомлення.
		По їхньому прибуттю, на місці події стояла карета швидкої допомоги, до якої поміщали потерпілого для госпіталізації. Потерпілий при цьому був у свідомості, щось незрозуміло говорив (бурмотів).
		Після їх приїзду карета швидкої допомоги побула ще приблизно 5 хв. Біля швидкої були мати потерпілого та сусід. Мати потерпілого пояснила, що між братами ОСОБА_16 та ОСОБА_11 відбулась сварка, бо ОСОБА_11 не дав випити горілки ОСОБА_16 , а той за це його облив бензином та підпалив. Мати зазначала, що самої події не бачила, а прибігла начебто з кухні, а можливо зі іншого місяця (точно не пам`ятає) на крики.
		Також показав, що обвинуваченого на місці події не було, вони його з напарником знайшли через хвилин п`ятнадцять в кущах, метрів 500 від дому. Пояснив, що обвинувачений на запитання працівників поліції про те, що сталось пояснив, що через сварку він підпалив брата, який лежав у веранді на дивані. 
		Також надав покази про те, що на місці події по прибуттю (близько восьмої години вечора) самих слідів горіння та гасіння у веранді вони не бачили, які речі лежали на подвір`ї не пам`ятає.
		Вказав також, що і не пам`ятає хто був заявником вказаних подій. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що працює фельдшером швидкої медичної. Пояснив, що 02.05.2024 до служби "102" надійшов виклик із с. Нові Сали про людину з опіками, прізвище потерпілого не пам`ятає. Приїхавши за викликом побачив потерпілого, біля якого перебувала його матір, а обвинуваченого не бачив. Потерпілий перебував у положенні лежачі, ногами до веранди, опіки були в області спини, живота, обличчя. Пояснив, що, на скільки він пам`ятає потерпілий повідомляв, що його брат облив бензином та підпалив. Під час транспортування потерпілого в м. Житомир до опікового центру потерпілий більше нічого не повідомляв. 
		Також показав. що не пам`ятає, коли саме прибули працівники поліції, але прибули після приїзду швидкої. Повідомив, що запитань матері потерпілого про події, які стались не задавав, тому що займався наданням медичної допомоги хворому.
		Зазначив, що характер травм у потерпілого був тяжкий, стверджувати чи підпалили його, чи він сам себе підпалив, не може, проте вказав, такого роду травми не могли б утворитись без горючої рідини, зокрема, бензину.
		Свідок сторони захисту ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що є племінницею як обвинуваченого ОСОБА_15 так і померлого  ОСОБА_10 , а потерпіла є її матір`ю.
		Про події, які мали місце 2 травня 2024 року дізналась від матері, яка їй зателефонувала і повідомила, що із ОСОБА_11 сталось горе, його везуть у лікарню та просила її поїхати до нього в лікарню і дізнатись інформацію про стан його здоров`я.
		Пояснила, що коли вона прибула в лікарню ОСОБА_11 ще не привезли. Коли під`їхала швидка вона підійшла до дядька ОСОБА_11 у приймальному відділенні лікарні, він у той час був у свідомості та просив у лікарів води, однак її не відразу впізнав. Показала, що в ході розмови з ОСОБА_7 останній їй повідомив, що заправляв бензопилу, оскільки мали з ОСОБА_16 їхати до лісу, у цей час пролилось мастило, а він підкурював тому і загорівся.
		Зазначила, що у ОСОБА_11 більше нічого не запитувала, бо її попросили вийти лікарні.
		Вказала, що її розмову із ОСОБА_11 чув медперсонал, який був там присутній та працівники поліції, хто саме не знає. Пояснила, що опіки у ОСОБА_10 бачила на голові, волоссі, очі були припухлі, обгорілі руки і бік, але точно не пам`ятає. 
		Також вказала, що у лікарню до ОСОБА_11 приходила щодня, однак не розмовляла з ним, оскільки він був без свідомості.
		Вказала, що на місці події не була. Про те, що дядька ОСОБА_16 підозрюють у підпалі дядька ОСОБА_11 дізналась на наступний день. 
		Стосовно допиту свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 сторона обвинувачення не наполягала.
		 
		Прокурором на підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, надано письмові докази, які досліджені судом:
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024060400001344 від 03.05.2024 за правовою кваліфікацією правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України, згідно якого зазначено, що під час виниклого словесного конфлікту між ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, та його рідним братом ОСОБА_7 , за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 (з подальшим викладенням обставин вчинення таких дій…);
		- рапорт чергового від 03.05.2024 про те, що 02.05.2024 о 18:51 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.05.2024 о 18:50 за адресою: АДРЕСА_1 , диспетчер ЕМД повідомила, що щойно надійшов виклик з н.т. НОМЕР_1 , із повідомленням про те, що брат під час вчинення фізичного насильства (даних не знає) обілляв ОСОБА_7 47 років бензином та підпалив. Потерпілий без свідомості, із великими опіками тіла та ймовірно із травматичним шоком. Заявниця сестра знаходиться у Іршанську, їй повідомила по телефону мати. Заявник: ОСОБА_24 , тел.: НОМЕР_2 ;
		- рапорт чергового від 02.05.2024 про те, що 02.05.2024 о 22:30 надійшло повідомлення від служби 102 про те, що 02.05.2024 о 22:27 за адресою: АДРЕСА_1 , обласна лікарня доставлений швидкою в 20:57 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за вказаною адресою), який має термічний опік голови обличчя, тулуба, знаходиться в реанімації, в свідомості. Діагноз: термічний опік голови, обличчя, тулуба, верхніх кінцівок 1-3 ступеня, забійна рана потиличної ділянки. Обставини травми: брат облив бензином. Отримав тяжкі т/у під час вчинення домашнього насильства . Заявник ОСОБА_25 (з органів охорони здоров`я);
		- постанова про доручення розслідування кримінального провадження групі слідчих від 03.05.2024; 
		- постанова про призначення групи прокурорів від 03.05.2024;
		- заява ОСОБА_8 від 02.05.2024 21:33 год. про надання дозволу на проведення огляду житла та іншого володіння, що за адресою: АДРЕСА_1 та дозволу на вилучення необхідних об`єктів, матеріалів речовин, які стосуються безпосередньо даної події та дозволу на їх часткове або повне знищення;
		       - протокол огляду місця події від 02.05.2024 у період часу з 21:35 по 22:59 год, з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого проведено огляд місця події, а саме територію господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності двох понятих та із застосуванням фотозйомки на цифровий фотоапарат «Canon SX 410», де вилучено пластикову ємність об`ємом 1л. з написом «fuzetea» з речовиною червоного кольору приблизно 0,5 л.; фрагмент сорочки темного кольору в полоси червоного кольору; фрагмент спортивних штанів синього кольору; наволочку білого кольору; змив РБК з підлоги;
		- постанова про визнання речових доказів від 03.05.2024, якою визнано пластикову ємність об`ємом 1л. з написом "fuzetea" з речовиною червоного кольору приблизно 0,5 л.; фрагмент сорочки темного кольору в полоси червоного кольору; фрагмент спортивних штанів синього кольору; наволочку білого кольору; змив РБК з підлоги, речовими доказами в даному кримінальному провадженні;
		 - ухвала слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від ІНФОРМАЦІЯ_3, якою накладено арешт на пластикову ємність об`ємом 1л. з написом "fuzetea" з речовиною червоного кольору приблизно 0,5 л., фрагмент сорочки темного кольору в полоси червоного кольору, фрагмент спортивних штанів синього кольору; наволочку білого кольору, змив РБК з підлоги та тимчасово позбавлено власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаними речовими доказами;
		-        постанова про залучення захисника від 03.05.2024;
		- доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 03.05.2024 №004-060001161, згідно якої адвоката ОСОБА_26 призначено для здійснення захисту затриманого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_6 від 03.05.2024 за підписом ОСОБА_6 та особи, яка вручила пам`ятку - Ст. слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_27 ;
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.05.2024, за яким ОСОБА_28 затримано 03.05.2024 (час початку- 10:50 год./час закінчення - 11:03 год.) з доданою ілюстрованою таблицею із зображенням 1: "загальний вигляд підозрюваного ОСОБА_6 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України";
		- постанова про відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 03.05.2024;
		- протокол отримання зразків для експертизи від 03.05.2024, згідно із яким у ОСОБА_6 відібрані зразки букального епітелію, змиви рук, зрізи нігтьових пластин рук, що упаковані до окремих паперових пакетів;
		- постанова про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання від 03.05.2024, якою визнано зразки для проведення експертизи відібрані у підозрюваного ОСОБА_6 , вилучені 03.05.2024, речовими доказами;
		- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 03.05.2024; 
		- висновок експерта № 620 від 03.05.2024, за яким на підставі даних судово-медичного обстеження гр.. ОСОБА_7 , медичних документів, враховуючи обставини справи, вказані в постанові про призначення судово-медичної експертизи та відповідаючи на поставлені питання запитання, експерт дійшов таких підсумків, що у гр. ОСОБА_7 виявлено опіки ПБ-Ш ст. голови, шиї, передньої поверхні грудної клітки , живота, лівої бічної поверхні спини, верхніх кінцівок 46% (сорок шість відсотків, які ускладнилися шоком, утворилися від місцевої дії високих температур, не виключено в термін та за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя;
		- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 03.05.2024, за змістом якого, ОСОБА_6 повідомлений про те, що він підозрюється у закінченому замаху направленому на заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, за підписом ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_26 ;
		- ухвала слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.05.2024, за якою до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, з моменту фактичного затримання - 11:03 год. 03.05.2024. Строк дії ухвали встановлений до 01.07.2024;
		- заява ОСОБА_8 від 04.05.2024 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- протокол проведення слідчого експерименту в присутності двох понятих, за змістом якого ОСОБА_6 відтворив обставини та події під час якого показав яким чином пролив на ОСОБА_29 рідину (вилив в районі грудини), у якому положенні та де лежав ОСОБА_11 . Показав місце , де взяв бензин розведений з маслом, який знаходився у кухні будинку, далі відтворив події які вказують на те, яким чином підпалив ОСОБА_11 , а саме підпалив сірник та кинув на лежачого на у ліжку ОСОБА_11 . Також відтворив події, які вказують на те яким чином обвинувачений витягнув потерпілого з веранди будинку на двір і розказав які вчиняв дії, щоб гасити полум`я на тілі ОСОБА_10 ;
		- компакт-диск з відеозаписом слідчого експерименту, що є додатком до протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_6 під час перегляду якого відображено відтворення подій, що мали місце 02.05.2024 за участі ОСОБА_6 .. З відеозапису видно, що при слідчому експерименті підозрюваний ОСОБА_6 чітко, послідовно, логічно відтворює події, які з його слів відбулись 02.05.2024 між ним та його братом ОСОБА_7 ;
		- заява ОСОБА_8 від 04.05.2024 про надання дозволу на проведення огляду місця події на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- протокол огляду місця події від 04.05.2024 з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого проведено  огляд місця події, а саме приватне домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності двох понятих та власника домоволодіння ОСОБА_8 із застосуванням фотоапарата «Canon», де вилучено належні ОСОБА_6 : сорочку з коротким рукавом сірого кольору, штани спортивні сірого кольору, светр сірий в полоску, пару капців резинових темно-синього кольору, які упаковано до спец. пакету №ЕХРО 411513;
		- постанова про визнання предметів речовими доказами та передачу їх а зберігання від 04.05.2024, якою визнано сорочку з коротким рукавом сірого кольору, штани спортивні сірого кольору, светр сірий в полоску, пару капців резинових темно-синього кольору, належних ОСОБА_6 , які упаковано до спец. пакету №ЕХРО 411513, вилучених 04.05.2024, речовими доказами;
		- ухвала слідчого судді  Богунського районного суду  м. Житомира від 10.05.2024 якою накладено арешт на сорочку з коротким рукавом сірого кольору, штани спортивні сірого кольору, светр сірий в полоску, пару капців резинових темно-синього кольору та тимчасово позбавлено власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаними речовими доказами;
		- рапорт чергового від ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 15:51 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 15:51 за адресою: АДРЕСА_2 , в лікарні помер гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 . Діагноз: опік полум`ям 2-3 ступеня, НОМЕР_3 - племінниця . Заявник: ОСОБА_30 (з органів охорони здоров`я), тел.НОМЕР_4/ потребує СОГ так як направлятимуть на судово медичну експертизу не зрозуміло померлий сам себе обілляв бензином чи його обілляв брат; 
		- протокол огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3 за участі двох понятих та спеціаліста: лікаря-анестезіолога ОСОБА_23 з ілюстрованою таблицею до нього, за яким зафіксований огляд трупа ОСОБА_7 в приміщенні ВРІТ №2 КНП "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф. Гербачевського" ЖОР, що за адресою: м. Житомир, вул. Червоного Хреста 3;
		- постанова про призначення та доручення проведення судової медичної експертизи трупа від ІНФОРМАЦІЯ_3;
		- висновок експерта №428 від 07.06.2024, за яким на основі даних судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_7 , даних медичних документів (медична карта стаціонарного хворого №11300), даних додаткових методів досліджень, враховуючи обставини справи, згідно з поставленими питаннями лікар, судово-медичний експерт прийшов до наступних підсумків: 
		1. Із медичної карти стаціонарного хворого № 11300 КНП "Обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського" на ім`я гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відомо, що він був доставлений каретою швидкої допомоги (супровідний листок № 344 з діагнозом: Термічний опік голови, обличчя, тулуба, верхніх кінцівок І-Пст.) та госпіталізований 02.05.2024року о 20год. 57хв. При поступленні: скарги на болі в ділянці голови, шиї, передньої поверхні грудної клітки, живота, лівої бічної поверхні спини, в/кінцівках. Анамнез хвороби: зі слів хворого травму отримав в побутових умовах - брат облив бензином та підпалив. Об`єктивно: загальний стан хворого важкий. Хворий в свідомості, дещо загальмований. Локально: шкірні покриви в ділянці голови, шиї, передньої поверхні грудної клітки, живота, лівої бічної поверхні спини, в/кінцівках наявні ділянки обвуглення, покриті щільним чорним струпом, щільної консистенції. Волосся в ділянці голови обпалене, на обличчі в ділянці носогубного трикутника та носових ходів наявна кіптява, слизові оболонки набряклі. AT 100/60мм.рт.ст. Дихання самостійне. Аускультативно везикулярне, ослаблене в/н відділах. Гемодинаміка стабільна. Тони серця гучні, ритмічні. Пульс 100уд/хв., задовільних властивостей. Живіт симетричний, приймає участь в акті дихання, на пальпацію не реагує. Діурез самостійний. Діагноз: Опік полум`ям ПБ-ІПст. голови, шиї, передньої поверхні грудної клітки, живота, лівої бічної поверхні спини, обох в/кінцівок - 46%. Опіковий шок Пст. ОДНІ. Щоденник від 04.05.2024року (0930год.) - стан пацієнта важкий. Температура тіла 37,5°С. Тиск 140/90 мм.рт.ст. Пульс 88уд/хв. Сатурація 99%. Частота дихання 16. Скарги не висловлює внаслідок важкості стану. Об`єктивно: загальний стан хворого важкий. Свідомість стан медикаментозної седації. Зіниці D=S . Фотореакція жвава, симетрична. Шкіра бліда на момент огляду без видимих висипань. Слизові оболонки блідо-рожеві, вологі на момент огляду без видимих висипань. Мікроциркуляція на периферії сповільнена. Симптом блідої плями - 3 секунд. Гемодинаміка стабільна. Пульс на периферії ритмічний, задовільного наповнення. Аускультативно тони серця ритмічні, глухі. Шум не вислуховується. Дихання апаратна ШВЛ. Аускультативно дихання жорстке, вислуховується симетрично, проводиться у всі відділи. Хрипи не вислуховуються. Язик вологий, обкладений кіптявою. Живіт правильної форми, симетричний, м`який, на пальпацію не реагує, бере участь в акті дихання. Аускультативно перистальтика послаблена. Гечовиділення через уретральний катетер. Діурез 1700мл за минулу добу. Стілець їє було. Локально: пов`язки просочені серозними виділеннями. Щоденник від *5.05.2024року (0930год.) - стан пацієнта важкий. Температура тіла 37,4°С. Тиск 30/80 мм.рт.ст. Пульс 98уд/хв. Сатурація 98%. Частота дихання ШВЛ. Скарги не висловлює внаслідок важкості стану. Об`єктивно: загальний стан хворого важкий, відомість стан, медикаментозної седації. Зіниці D=S . Фотореакція жвава, симетрична. Шкіра бліда на момент огляду без видимих висипань. Слизові оболонки блідо-рожеві, вологі на момент огляду без видимих висипань.
		Мікроциркуляція на периферії сповільнена. Симптом блідої плями - 3 секунд. Гемодинаміка стабільна. Пульс на периферії ритмічний, задовільного наповнення. Аускультативно тони серця ритмічні, глухі. Шум не вислуховується. Дихання апаратна ШВЛ. Аускультативно дихання жорстке, вислуховується симетрично, проводиться у всі відділи. Хрипи не вислуховуються. Язик вологий, обкладений кіптявою. Живіт правильної форми, симетричний, м`який, на пальпацію не реагує, бере участь в акті дихання. Аускультативно перистальтика послаблена. Харчування через н/г зонд. Сечовиділення через уретральний катетер. Діурез 1500мл за час спостережень. Стілець не було. Локально: пов`язки просочені серозними виділеннями. О 15год. 40хв. 07.05.2024року у хворого на фоні триваючої інтенсивної інфузійно-трансфузійної терапії наступила зупинка кровообігу. Негайно розпочаті реанімаційні заходи, що проводилися в повному обсязі на протязі 30 хвилин та бажаного ефекту не дали. Біологічна смерть була констатована 07.05.2024року о 15год. 40хв. Діагноз заключний клінічний: Опік полум`ям ПБ-Шст. голови, шиї, передньої поверхні грудної клітки, живота, лівої бічної поверхні спини, обох верхніх кінцівок - 46%(42%). Опіковий шок Піст. ОДНІ II ступені. Токсемія. Гострий опіковий сепсис. Септичний шок. СПОН: Токсичний міокардит. Гепатолієнальний синдром. Токсична енцефалопатія. Гостра ниркова недостатність, в стадії олігоанурії. ГРДС II ступеня. Двобічна полісегментарна пневмонія. ДН III ступені. Гостра серцево-судинна недостатність. Набряк легень. Набряк головного мозку.
		2. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено слідуючі тілесні ушкодження: масивні опікові рани у вигляді опіків полум`ям ІІБ-ІП ступеню до 45% від загальної площі тіла на голові, шиї, тулубі, животі та верхніх кінцівках. Дані тілесні ушкодження утворились прижиттєво, від дії високої температури (полум`я), мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		3. Смерть ОСОБА_7 настала від інтоксикації, поліорганної недостатності в результаті опіків полум`ям ПБ-Ш ст. голови, шиї, тулуба, живота та верхніх кінцівок до 45% від загальної площі тіла, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.
		4. Виявлена при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_32 точкова рана в правій підпахвинній ділянці являється наслідком медичного втручання і оцінці ступеню тяжкості не підлягає. 
		5. В представленій на судово-медичну експертизу медичній карті стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_9 даних за результати токсикологічного дослідження крові на вміст етилового алкоголю немає. Судово-токсикологічна експертиза крові з трупа ОСОБА_32 не проводилась в зв`язку з її недоцільністю (поступив в стаціонар ІНФОРМАЦІЯ_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
		6. При судово-імунологічній експертизі крові із трупа ОСОБА_7 встановлено, що вона відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		- постанова про призначення та доручення проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 13.05.2024;
		- протокол огляду предмету від 20.05.2024, згідно із змістом якого об`єктом огляду є спец. пакет №SUD3008730, упакований згідно правил упакування речових доказів (пляшка ємністю 1 л. з етикеткою «Fuzetea» частково заповнену рідиною червоного кольору);
		- постанова про призначення та доручення проведення судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.05.2024;
		- висновок експерта №СЕ-19/106-24/7469-ФХД від 11.06.2024, згідно якого:
		* надана на експертизу рідина червоного кольору, яка міститься в ємності із прозорого полімерного матеріалу з етикеткою на якій міститься фабричний надпис «Fuzetea», має вуглеводний склад, характерний для зміненого світлого нафтопродукту-зміненого бензину;
		*на даних на експертизу наволочці, фрагментах тканинного матеріалу (кофта, сорочка, штани) слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено в межах чутливості використаних методів дослідження;
		* на даних на експертизу сорочці, штанах, кофті, капцях слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено в межах чутливості використаних методів дослідження;
		* на наданому на експертизу фрагменті марлевої серветки складеної в декілька шарів з нашаруванням речовини сірого кольору (в постанові змив з підлоги) слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено в межах чутливості використаних методів дослідження;
		*на наданих на експертизу фрагментах марлевих серветок складених в декілька шарів без видимих нашарувань (в постанові змив з лівої та правої руки) слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено в межах чутливості використаних методів дослідження;
		*на наданих на експертизу фрагментах нігтьових пластин (в постанові зрізи нігтів з лівої та правої руки) слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено в межах чутливості використаних методів дослідження;
		- квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №10159 від 21.06.2024, а саме: полімерний мішок білого кольору, в який упаковано після проведення експертизи: пластикову ємність об`ємом 1 л. з написом «Fuzetea» з речовиною червоного кольору, фрагмент сорочки темного кольору в полоси червоного кольору, фрагмент спортивних штанів синього кольору, наволочка білого кольору, змив речовини з підлоги, змиви з рук, зрізи нігтьових пластин рук, сорочку з коротким рукавом сірого кольору, штани спортивні сірого кольору, светр сірий в полоску, пара капців резинових темно-синього кольору;
		- постанова про призначення та доручення проведення судової психіатричної експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_3;
		- висновок судово-психіатричної експертизи №26-2024 від 04.06.2024, відповідно до якого:
		1. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє клінічні ознаки легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності, ускладненої зловживанням алкогольними напоями (F70.1 МКХ-10).
		2. ОСОБА_6 у період події розслідуваного кримінального правопорушення виявляв ознаки легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності, ускладненої зловживанням алкогольними напоями (F70.1 МКХ-10).
		3. ОСОБА_6 в момент вчинення злочину в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував.
		4. ОСОБА_6 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру;
		- постанова про призначення та доручення проведення судово-медичної експертизи від 07.06.2024;
		- висновок експерта №873/13 від 12.06.2024, згідно із яким лікар, судово-медичний експерт ОСОБА_33 , на підставі даних наданих для додаткової судово-медичної експертизи на ім`я гр. ОСОБА_7 (копія висновку експерта №428 від 09.05.2024 на 3-х аркушах; завірені належним чином), враховуючи обставини справи, у відповідності з постановленими питаннями , прийшов до наступного підсумку:
		*при спричиненні тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід вважати, що він відчував больові відчуття , які відповідають характеру даних ушкоджень. Поняття особливі муки і страждання являються юридичними та в компетенцію судово-медичного експерта не входять;
		- карта виїзду швидкої медичної допомоги №3444 від 02.05.2024 за адресою виклику АДРЕСА_1 , згідно якої видно, що підставою для виклику стали опіки ОСОБА_7 . Попередній діагноз: термічний опік І-ІІ ст. голови, обличчя, віерхніх кінцівок, тулуба. Також міститься запис про те, що зі слів хворого брат облив його бензином та підпалив;
		-постанова про зміну правової кваліфікації кримінального провадження від 20.06.2024, за змістом якої змінена правова кваліфікація злочину у кримінальному провадженні № 12024060400001344 від 03.05.2024 з ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК України з особливою відміткою «умисне вбивство»;
		-протокол №438 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 03.05.2024 відносно ОСОБА_6 , за висновками якого має місце алкогольне сп`яніння останнього;
		-повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 21.06.2024 за підписом підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_26 .
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Суд визнає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості, зокрема як і досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого.
		Порушень вимог ст.87 КПК України не установлено.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998, де Європейський Суд наголошує про те, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь - яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).
		Так, показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_20 є чіткими, послідовними і логічними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами. Показання дані свідками безпосередньо у судовому засіданні в присутності обвинуваченого та його захисника.
		Також, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б свідчили про завідомо неправдиві дані показання свідків під час досудового розслідування чи в суді.
		Разом з тим суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_8 , свідка захисту ОСОБА_12 та потерпілої ОСОБА_4 та вважає покази про те, що потерпілий загорівся з власної необережності, про що він особисто сам повідомляв останнім особам неспроможними, оскільки вказані обставини спростовуються показаннями свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_18 , які безпосередньо перебували на місці події та спілкувалися з потерпілим та свідком ОСОБА_8 , які повідомили про те, що потерпілого підпалив саме брат, а також дослідженими письмовими доказами у справі, а саме даними, що містяться: у рапортах зі служби "102", згідно яких потерпіла ОСОБА_4 у своєму повідомленні на службу вказувала на підпал одного брата іншим; картці виклику екстреної медичної допомоги №314 від 02.05.2024, висновком експерта за №428 від 09.05.2024, а також відеозаписами слідчого експерименту за участі обвинуваченого.
		Надані, покази свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_4 під час судового розгляду суд вважає такими, що не відповідають дійсності, спростовуються рядом доказів, а також показами інших свідків і спрямовані на виправдання обвинуваченого, який є їх близьким родичом, з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності за скоєне.
		При цьому суд не бере до уваги позицію обвинуваченого ОСОБА_6 щодо невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вона повністю спростовується матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, які суд вважає допустимими доказами в розумінні ст. 87 КПК України. 
		Будь-яких даних на підтвердження наведеної позиції обвинуваченим судом не здобуто та сторонами не надано. Натомість таку позицію обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає такою, яка направлена на введення суду в оману та уникнення останнім належного покарання за вчинене.
		Разом з тим суд не покладає в основу вироку та визнає неналежними доказами докази сторони обвинувачення, а саме протокол допиту підозрюваного від 03.05.2024 та протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 04.05.2024 зважаючи на наступне.
		Згідно зі ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом
		Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження
		Приписи ч. 4 ст. 95 КПК України вказують, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
		Таким чином, з метою недопущення порушення принципу безпосередності дослідження доказів судом, суд визнає недопустимими протокол допиту підозрюваного від 03.05.2024 та протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 04.05.2024. 
		Вказана позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.09.2022 по справі № 759/8038/19.
		Стосовно клопотання захисника про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_6 від 04.05.2024, оскільки, на думку захисту, під час такого обвинувачений фактично надавав покази, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання зважаючи на наступне.
		Відповідно до положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Стаття 240 КПК України передбачає, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
		Відповідно до висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 14 вересня 2020 року в справі N 740/3597/17, приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України.
		Зі свого боку суд вважає за необхідне зауважити, що з протоколу слідчого експерименту від 04.05.2024 за участі ОСОБА_6 можна встановити, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 безпосередньо на місці вчинення злочину показав на манекені де саме під час кримінального правопорушення знаходився потерпілий ОСОБА_7 , та як обвинувачений на нього виливав запальну суміш, показав місце де знаходилась запальна суміш, а в подальшому відтворив обставини події і показав дії, які вчиняв на те, щоб загасити вогонь на тілі потерпілого. 
		Отже, інформація, яка відображена у протоколі слідчого експерименту містить дані саме про відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів та випробувань, а отже вказані слідчі дії були проведені у відповідності до ст. 240 КПК України та повністю відповідають легітимній меті слідчого експерименту.
		За таких обставин доводи сторони захисту в цій частині не є слушними.
		 
		IІІ. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Аналізуючи наявність складу злочину у діях обвинуваченого ОСОБА_6 , передбаченого частиною ч. 1 ст. 115 КК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Вбивство - це винне, протиправне заподіяння смерті іншій людині. Залежно від вини суб`єкта злочину вбивство може бути умисним або необережним.
		Безпосереднім об`єктом будь-якого вбивства є життя особи (людини). КК захищає життя кожної людини незалежно від її соціального стану, національності, громадянства, віку, стану здоров`я, суспільно-моральної характеристики та інших ознак.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 115, характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками; 4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства).
		Суспільно небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.
		Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов`язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті.
		Суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
		Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел слід вирішувати, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, ставлення до настання смерті характеризується необережністю.
		Відповідно до змісту ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий та непрямий. Вирішуючи питання, який саме вид умислу мав місце у конкретному випадку, слід враховувати три ознаки, які характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків: 1) усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; 2) передбачення його суспільне небезпечних наслідків; 3) бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання. Перші дві ознаки (усвідомлення і передбачення) характеризують процеси, які відбуваються у психіці суб`єкта і тому складають інтелектуальний момент (елемент, компонент) умислу. Третя ознака (бажання чи свідоме припущення наслідків) характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу.
		За спрямованістю діяння і конкретизацією бажаного наслідку умисел поділяють на визначений (конкретизований), невизначений (неконкретизований) і альтернативний.
		Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння і прагне досягти одного конкретного наслідку. Невизначений умисел означає, що у винного немає чіткого уявлення про характер і тяжкість можливих наслідків злочину, він передбачає ці наслідки лише у загальних рисах. Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає й однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих злочинних наслідків.
		У випадках вчинення злочину з невизначеним або альтернативним умислом відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків, оскільки винний передбачав настання будь-якого із цих наслідків і бажав чи свідомо припускав їх настання (постанова Верховного Суду від 05.11.2020 у справі №554/27/19, провадження № 51-5553км19).
		Оцінивши надані в даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх доказів наявності у ОСОБА_6 прямого умислу саме на позбавлення життя ОСОБА_7 . 
		Так, обґрунтовуючи правову кваліфікацію діянь ОСОБА_6 , як умисле вбивство, орган досудового розслідування та прокурор послалися на те, що 02.05.2024 близько 18 год. 00 хв. між ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, та його ріднім братом ОСОБА_7 , за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , тобто в умисному вбивстві останнього».
		При цьому сторона обвинувачення не конкретизує в обвинувальному акті, які були мотиви ОСОБА_6  для вчинення умисного вбивства  ОСОБА_7 ,чому обвинувачений вважав, що вчинив усі дії, необхідні для вбивства потерпілого, якому він до приїзду швидкої надавав допомогу, що саме завадило обвинуваченому вчинити перешкоди для надання потерпілому медичної допомоги тощо. Відповідно вказані обставини не були доведені прокурором під час судового розгляду.
		Такі обставини не підтверджені і показами свідків, що в свою чергу спростовує наявний факт умислу в обвинуваченого, направлений на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_7 .
		Під час судового розгляду встановлено, що після того як ОСОБА_7 загорівся обвинувачений покликав на допомогу матір та разом вчиняли дії на те, щоб загасити вогонь на потерпілому, хоча за обставин свідомого бажання настання смерті потерпілого обвинувачений не був позбавлений можливості не вчиняти дії, направлені на надання допомоги потерпілому.
		Суд зазначає, що при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, органами досудового розслідування залишено поза увагою диспозицію ст. 115 КК України, яка свідчить, що вбивство може бути вчинено лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, тобто коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Якщо такий умисел не встановлено, або особа діяла не з конкретизованим умислом, то такі дії належить кваліфікувати за наслідками, які фактично настали. Даний висновок визнано обґрунтованим п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я» від 07.02.2003 року, що також узгоджується з позицією Верховного суду у справах № 570/2646/21 (провадження № 51-6097км21) від 21.12.2022, у справі №127/15447/20 (провадження № 51-5846км21) від 06.07.2022, у справі № 159/5741/18 (провадження №51-5092км19) від 06.02.2020, у справі № 198/868/18 (провадження №51-1571км20) від 26.11.2020.
		Таким чином суд дійшов переконання, що органом досудового розслідування надана неправильна юридична оцінка діям обвинуваченого ОСОБА_6 і його дії помилково кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. 
		Викладене в своїй сукупності, а також поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 до та під час вчинення злочину, свідчить про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_7 та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки, у даному випадку тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до смерті потерпілого, тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України.
		Таким чином, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, користуючись наданим правом, передбаченим ч.3 ст. 337 КПК України, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що слід вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, у зв`язку із покращенням становища обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки встановлено наявність в його діях більш м`якого кримінального правопорушення, ніж йому інкриміновано стороною обвинувачення.
		У зв`язку з викладеним, суд виключає з обвинувачення посилання на злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , перекваліфікує дії ОСОБА_6 з ч.1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Розглядаючи кримінальне провадження в межах доведеного обвинувачення, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України доведена у повному обсязі.
		 
		ІV. Мотиви призначення покарання.
		Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За змістом статей 50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.
		При призначенні покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебуває у сімейних стосунках.
		Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6  виду та міри покарання, ураховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, неодруженого, має постійне місце проживання, за місцем проживання  характеризується посередньо,перебуває на обліку у лікаря психіатра з 17.05.2001 року. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 на момент вчинення кримінального правопорушення та на даний час виявляє клінічні ознаки легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності, ускладненої зловживанням алкогольними напоями, проте останній не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. 
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, з фактичним відбуттям такого.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, спів розмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		При цьому суд також враховує позицію потерпілої сторони, яка не наполягала на суворій мірі покарання , а напроти просила виправдати обвинуваченого.
		Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
		Цивільний позов не заявлено.
		 
		V Рішення щодо речових доказів.
		Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, у відношенні тих доказів по яким було надано суду відповідні постанови про їх визнання такими.
		Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		 
		VI Вирішення питання щодо запобіжного заходу.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.05.2024, ОСОБА_6 затримано 03.05.2024.
		Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.05.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, з моменту фактичного затримання - 11:03 год. 03.05.2024 до 01.07.2024, строк дії якого ухвалами Черняхівського районного суду Житомирської області неодноразово продовжувався. 
		Оскільки обвинуваченому ОСОБА_6 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, який не зможе відвернути застосування менш суворого запобіжного заходу, тому вважає за необхідне продовжити дію обраного раніше стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах СІЗО Державної установи "Житомирська УВП (№8)" до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку суду.
		Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		З огляду на наведене, у строк покарання обвинуваченого необхідно зарахувати попереднє ув`язнення у період із 03.05.2024, з моменту його фактичного затримання, до набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
		 
		VII Процесуальні витрати.
		Статтею 124 КПК України визначено порядок стягнення процесуальних витрат у разі ухвалення обвинувального вироку.
		Процесуальні витрати у справі складають 7 194,16 грн за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів. 
		Такі витрати суд за приписами ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого на користь держави.
		Керуючись ст. 2,7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		2. Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
		3. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання його попереднє ув`язнення, яке відраховувати з дня фактичного затримання 03.05.2024 і по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		4. Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою в СІЗО Державної установи "Житомирська УВП (№8)", продовживши його дію до набрання вироком суду законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку, тобто до 28.03.2025 включно.
		5. Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від ІНФОРМАЦІЯ_3 на пластикову ємність об`ємом 1л. з написом "fuzetea" з речовиною червоного кольору приблизно 0,5 л., фрагмент сорочки темного кольору в полоси червоного кольору, фрагмент спортивних штанів синього кольору; наволочку білого кольору, змив РБК з підлоги. 
		6. Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 10.05.2024 на сорочку з коротким рукавом сірого кольору, штани спортивні сірого, кольору, светр сірий в полоску, пару капців резинових темно-синього кольору.
		7. Речові докази:
		- сорочку з коротким рукавом сірого кольору, штани спортивні сірого кольору, светр сірий в полоску, пару капців резинових темно-синього кольору, належних ОСОБА_6 , які упаковано до спец. пакету №ЕХРО 411513, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити;
		- зразки букального епітелію, змиви рук, зрізи нігтьових пластин рук, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити;
		- пластикову ємність об`ємом 1л. з написом "fuzetea" з речовиною червоного кольору приблизно 0,5 л.; фрагмент сорочки темного кольору в полоси червоного кольору; фрагмент спортивних штанів синього кольору; наволочку білого кольору; змив РБК з підлоги, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити;
		8. Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, у сумі 7 194,16 грн за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів. 
		 
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_35

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...