Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/20746/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 27.01.2025. Зареєстровано: 27.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2025.

Номер судового провадження: 2/755/2826/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №:755/20746/24
		Провадження №: 2/755/2826/25
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" січня 2025 р.    Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (пенсії), -
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		25.11.2024 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (пенсії), у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані кошти (пенсію) у сумі 543315,16 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
		Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Посилаючись на положення указаного Закону та постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» позивач особливо підкреслює, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. Позивач вказує, що згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №826/3850/15 ОСОБА_1 наказом МВС України №12 о/с від 26.12.2022 року поновлено на посаді інспектора сектору організації дорожнього руху відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню МВС в місті Києві з 17.01.2015 року. В зв`язку з цим утворилась переплата пенсії за період з 31.01.2025 по 31.01.2023 року в розмірі 543315,16 грн. (529763,79 грн + 13551,37 грн). З метою досудового врегулювання питання відшкодування надміру виплачених коштів на адресу пенсіонера ОСОБА_1 було направлено листи №2600-0505-8/53275 від 22.03.2023, відповідь на звернення представника пенсіонера №2600-0505-8/91372 від 09.05.2023, №13619-14449/Р-05/8-2600/23 від 27.04.2023 щодо добровільного повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 543315,16 грн., проте зазначені листи відповідачем проігноровано та безпідставно отримані кошти в сумі 543315,16 грн. повернуті не були. Обґрунтовуючи свої вимоги сторона позивача також посилається на положення ст.ст. 326, 1166, 1212 ЦК України, ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою ПФУ №6-4 від 21.03.2003 року та зазначає, що законодавством чітко визначено способи вирішення питання пов`язаного з виникненням переплати пенсії: добровільне повернення пенсіонером надмірно виплачених сум чи стягнення, зазначених сум в судовому порядку; визнання сум переплати пенсії безнадійною заборгованістю та прийняття рішення про її списання; утримання переплати пенсії згідно рішення комісії. 
		Ухвалою суду від 03.12.2024 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
		30.12.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що після 25 років сумлінної служби в міліції, відповідача було незаконно звільнено 16 січня 2015 року. Незаконність звільнення підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва №826/3850/15 від 07.11.2022 року. Після незаконного звільнення, відповідач оформив пенсійне забезпечення та на законних підставах отримував пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З квітня 2023 року позивач протиправно перестав виплачувати відповідачу пенсію, тобто залишив відповідача без джерел існування. Протиправність дій позивача є предметом спору в адміністративній справі №320/44382/23. На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва Лесечка Ю.В. наказом №12о/с ГУ МВС України у м. Києві від 26.12.2022 року поновлено на посаді з 17.01.2015 року.  ОСОБА_1  наказом МВС України у м. Києві №4о/с від 09.03.2023 року звільнено з посади інспектора сектору організації дорожнього руху відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню МВС в місті Києві з 17.01.2015 року. Ухвалою ЕСПЛ від 11.04.2024 по справі Lesechko v. Ukraine (Заява №4629/24) відкрито провадження стосовно порушення державою Україна статей 6 § 1 та 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільного судового провадження, а також відсутність будь-якого ефективного засобу захисту в національному праві) при розгляді справи №826/3850/15 в національному судочинстві. Позивач безпідставно вважає, що у зв`язку з виданням наказу про поновлення на роботі утворилась переплата пенсії за період з 31.01.2015 по 31.01.2023 року в розмірі 543315,16 грн., яку позивач намагається стягнути з відповідача. Посилаючись на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідач зазначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. Заперечуючи проти позовних вимог сторона відповідача також посилається на положення ст.ст. 328, 1166, 1215 ЦК України та ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі №753/15556/15-ц дійшла висновку, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. Позивач у позовній заяві не вказав, як дії іншої особи - МВС України, пов`язані з переплатою і до чого в цій ситуації відповідач. Посилання на ст. 2 Закону є нікчемним через те, що згідно рішення суду та наказу про поновлення на роботі позивача було поновлено посаді, а не повторно прийнято на службу. Це різні юридичні обставини. Поновлено на посаді в міліції, а не повторно прийнято на службу до Національної поліції або до іншої служби або до військового формування, яке вказано у статті 2 Закону та у випадку прийняття на яку пенсіонера виплата пенсій на час їх служби припиняється. Законодавець в переліку не вказав «у разі повторного прийняття на службу до міліції». На переконання сторони відповідача безпідставними є посилання позивача на положення ст.ст. 326, 1166, 1212 ЦК України та ч. 4 ст. 60 Закону. Як тільки пенсія була зарахована на рахунок відповідача - зараховані кошти є майном відповідача відповідно ч. 2 ст. 328 ЦК України й ПФУ та його підрозділи не мають право на ці кошти. Незаконне стягнення зарахованих коштів є порушення статті 8 Конвенції. Позивач не надав доказів, якими неправомірними діями та/або бездіяльністю відповідача завдана шкода позивачу і яка шкода, причино-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача та шкодою, якщо така була. Позивач у даному позові намагається безпідставно стягнути з відповідача пенсію, яка набута відповідачем на законних підставах й була єдиним джерелом існування відповідача. В матеріалах справи відсутні докази зловживань з боку відповідача - пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо). У матеріалах справи є докази неправомірних дій держави України проти відповідача - рішення суду щодо поновлення на роботі, Ухвала ЕСПЛ, рішення ЕСПЛ по аналогічний справі щодо тривалого розгляду справи. Якщо б розгляд справи №826/3850/15 про поновлення відповідача на роботі відбулась впродовж місяця, як це було передбачено законодавством, відповідач навить не встиг би оформити пенсію. Тобто вважається таким, що неправомірні дії держави Україна по відношенню до відповідача були підставою для виплати відповідачу пенсії, яку відповідач отримував на законних підставах.
		За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
		Як убачається з матеріалів справи, Наказом №59 о/с від 30.01.2015 року відповідача було звільнено з органів внутрішніх справи у запас Збройних Сил України (а.с.10).
		У серпні 2015 року відповідач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 8).
		Згідно протоколу за пенсійною справою 2603029162 (МВС), відповідачу призначено пенсію з 31.01.2015 року довічно (а.с. 9).
		За даними ЄДРСР судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №826/3850/15, зокрема:
		- визнано протиправним та скасовано наказ Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича від 16.01.2015 року № 48 о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з органів внутрішніх справ на підставі п.10 ч.2 ст.3 ЗУ «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VІІ та пп. «а» п. 62 та п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114;
		- визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління МВС України в місті Києві Терещука О.Д. від 30.01.2015 року №59 о/с «Щодо особового складу», в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з органів внутрішніх справ на підставі п. 10 ч. 2 ст. З ЗУ «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-УІІ та пп. «а» п. 62 та п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114;
		- поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), на посаді інспектора сектору організації дорожнього руху відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з дня, наступного після дня його звільнення, тобто з 17.01.2015 року.
		Згідно наказу №12 о/с від 26.12.2022 року на виконання наведеного вище рішення суду, відповідача поновлено на посаді інспектора сектору організації дорожнього руху відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з 17.01.2015 року (а.с. 11).
		Позивач вимагає стягнення з відповідача сум пенсій сплачених останньому у період з 31.01.2015 року по 31.01.2023 року в загальній сумі 543315,16 грн. (а.с. 12-32).
		Згідно положень ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
		Із матеріалів справи убачається, що позивач розглянувши заяву відповідача призначив йому пенсію з 31.01.2015 року довічно.
		Статтею 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
		За змістом ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на положення якої посилається позивач, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
		Положеннями ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
		За змістом ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Правовий аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Згідно ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
		Отже, за загальним правилом, передбаченим частиною першою статтею 1215 ЦК України, безпідставно набуті суми пенсії не підлягають поверненню.
		Аналіз частини першої статті 1215 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
		ЦК України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (частина п`ята статті 12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов`язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.
		З положень закону випливає, що обов`язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб`єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів.
		Суд зазначає, що набуття відповідачем пенсійних виплат не було безпідставним, адже таки виплати здійснювались Пенсійним Фондом на підставі законодавства щодо встановлення пенсії за віком.
		Позивач вважає, що оскільки відповідач був поновлений на посаді, то він має повернути сплачені йому суми пенсії, однак на наявність будь-яких рахункових помилок при здійсненні виплат позивач не посилається, а відсутність недобросовісності відповідача об`єктивно вбачається з матеріалів справи, адже поновлення позивача на посаді відбулось за рішення суду.
		За відсутності будь-яких достовірних доказів недобросовісного набуття сум пенсій, відсутні правові підстави для стягнення їх з відповідача на користь позивача сум пенсій, як безпідставно набутих.
		Такі кошти не є безпідставно набутими, оскільки вони сплачувались позивачем на користь відповідача згідно вимог пенсійного забезпечення, у період коли відповідач мав право на їх отримання.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (пенсії) - відмовити. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складений 24.01.2025 року.
		Учасники справи:
		Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368);
		Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...