Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/13164/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2025.
Дата набрання законної сили: 22.01.2025
Номер судового провадження: 61-14384ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 522/13164/22
		провадження № 61-14384св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,  
		 
		учасники справи:   
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників, 
		треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2023 року у складі судді Косіциної В. В. та постанову Одеського апеляційного суду                               від 24 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С.,                      Вадовської Л. М., Сегеди С. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до профспілки залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця» (далі - ПАТ «Укрзалізниця»), ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди та шкоди, нанесеної здоров`ю, що спричинена кримінальним правопорушенням. 
		Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2020 року закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 286 КК України, та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.
		Вказаною ухвалою було встановлено, що 15 лютого 2016 року о 7 год. 25 хв.                    у м. Одесі на перехресті вул. Успенська та Рішелєвська відбулось зіткнення автомобілів марки «Ренж Ровер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував він ( ОСОБА_1 ), та марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
		Унаслідок ДТП він ( ОСОБА_1 ) отримав значні тілесні ушкодження, які знаходяться у причинному зв`язку з ДТП, та тривалий час перебував на лікуванні.
		Відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 07 червня 2011 року власником автомобіля «Volkswagen Рassat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 під час скоєння ДТП, була Одеська дорожня організація профспілка залізничників і транспортних будівельників України.
		Зазначав, що своїми діями відповідач спричинив йому матеріальну шкоду, яка полягає у вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, розмір якого, відповідно до висновку авто-товарознавчої експертизи                        від 06 червня 2016 року № 84, складає 1 756 944,00 грн, та завдану ушкодженням здоров`я моральну шкоду, розмір якої оцінює в 300 000,00 грн. 
		Посилаючись на наведене, просив стягнути з профспілки залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 1 756 944,00 грн  та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2023  року у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позов був пред`явлений до неналежного відповідача.
		Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
		Постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ «Українська залізниця» залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим тане вбачав підстав для його скасування.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		24 жовтня 2024 року представник АТ «Українська залізниця» - Гамарц О. С.  звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції, виключивши з мотивувальної його частини висновок про те, що належним відповідачем є АТ «Укрзалізниця» в особі Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця». 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 925/1596/16  (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
		Суди не звернули увагу на те, що в період з 07 червня 2011 року до 07 вересня 2016 року єдиним законним власником спірного автомобіля була Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України.
		Між Одеською дорожньою організацією профспілки залізничників і транспортних будівельників України та ДП «Одеська залізниця» ніколи не укладався договір оренди спірного автомобіля, матеріали справи не містять жодного документу як на підтвердження факту передачі відповідачем автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний  номер НОМЕР_2 , і користування ДП «Одеська залізниця, так і на підтвердження факту приймання в оренду зазначеного автомобіля з боку ДП «Одеська залізниця.
		Доводи інших учасників справи
		Одеська дорожня організація профспілки подала відзив, у якому зазначає, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
		Передання АТ «Укрзалізниця» конкретного автомобіля «Volksvagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на умовах безоплатної оренди підтверджується спільною постановою керівництва Одеської залізниці і Президії Дорпрофсожу від 26 листопада 2010 року № Н-6/390 П-57/272 про передачу автомобіля Дорожній автобазі для забезпечення виконання пункту 8.7. діючого Колективного договору. Саме така практика передання автомобілів у володіння АТ «Укрзалізниці» (раніше ДП «Одеська залізниця») існувала та існує до теперішнього часу.
		ОСОБА_4 подав відзив, у  якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.                          
		Витребувано з Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу                      № 522/13164/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської дорожньої організації профспілки залізничників і транспортних будівельників, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди та шкоди, нанесеної здоров`ю, що спричинена кримінальним правопорушенням.
		У листопада 2024 року справа № 522/13164/22 надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року справу                                      № 522/13164/22 призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що транспортний засіб «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі договору від 01 січня 2011 року, строк дії якого до 31 грудня 2016 року, був переданий легковому парку Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
		ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з легковим парком Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
		15 лютого 2016 року о 7 годині 23 хвилини водій ОСОБА_2 , керуючи легковим автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , проігнорував вимоги Правил дорожнього руху, не прийняв вчасно заходів до зупинки керованого ним транспортного засобу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Range Rover» під керуванням водія ОСОБА_1 . 
		Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль ОСОБА_1 зазнав технічних пошкоджень, а сам позивач отримав значні тілесні ушкодження, у зв`язку з чим тривалий час перебував на лікуванні у нейрохірургічному відділенні ВМКЦ Південного регіону № 3485.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2020 року у справі №522/16239/16-к закрито кримінальне провадження щодо                ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 286 КК України, та звільнено останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Межі та підстави касаційного перегляду 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України). 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції  є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 925/1596/16  (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
		Позиція Верховного Суду 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.
		Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою-роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).
		Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
		Аналіз  змісту Глави 82 ЦК України свідчить про те, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».
		За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
		Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
		Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13,                  у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі                № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18), у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц (провадження                      № 61-17948св19), від 25 листопада 2024 року у справі № 357/11901/22 (провадження № 61-10318св24).
		При цьому під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну або фізичну особу, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (див: постанова Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 914/820/17).
		Звертаючись із позовом про відшкодування майнової шкоди та шкоди, завданої здоров`ю, ОСОБА_1 визначив відповідачем у цій справі  профспілку залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації.
		Під час розгляду справи позивач заявив клопотання про заміну неналежного відповідача на належного - Одеську дорожню організацію професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2023 року був замінений неналежний відповідач - профспілка залізничників і транспортних будівельників України в особі Одеської дорожньої організації на належного відповідача - Одеську дорожню організацію професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України.
		Водночас суди попередніх інстанцій установили, що транспортний засіб «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі договору від 01 січня 2011 року, строк дії якого до 31 грудня 2016 року, був переданий легковому парку Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
		Оскільки ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із легковим парком Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» суди дійшли висновку, що саме остання повинна нести відповідальність за шкоду, заподіяну за вини її працівника .
		Враховуючи, що належним відповідачем є АТ «Укрзалізниця» в особі Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця», яке на момент вчинення кримінального правопорушення було законним володільцем транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та саме з                                   АТ «Укрзалізниця» перебував водій ОСОБА_2 у трудових відносинах, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач пред`явив позов до неналежного відповідача.
		Проте, дійшовши висновку про те, що на момент ДТП (15 лютого 2016 року),  АТ «Укрзалізниця» було законним володільцем транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі договору від 01 січня 2011 року, суди не звернули увагу на те, що предметом цього договору є надання AT «Укрзалізниця» частини території (паркомісця) та надання послуг зі стоянки, зберігання та обслуговування автомобілів, які належать відповідачу. Водночас у цьому договорі відсутні  положення про перехід прав володіння, розпорядження або користування транспортним засобом марки «Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від Одеської дорожньої організації профспілки залізничників, транспортних будівельників до AT «Укрзалізниця». Договір також не містить жодних посилань на вказаний автомобіль.
		Окрім того, суди не надали оцінки:
		відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області                         від 18 серпня 2022 року, за змістом якої згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів 07 червня 2011 року у ВРЕР № 1 в Одеській області був зареєстрований транспортний засіб Volkswagen Passat, 2010 року випуску, об`єм двигуна 1798 куб. см, за Одеською дорожньою організацією профспілка залізничників і транспортних будівельників України та 07 вересня 2016 року у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області цей автомобіль перереєстрований за новим власником ОСОБА_5 ;
		доводам АТ «Укрзалізниця» з приводу того, що в період з 07 червня 2011 року до 07 вересня 2016 року єдиним законним власником спірного автомобіля була Одеська дорожня організація профспілка залізничників і транспортних будівельників України.
		Окрім того, суди не звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження факту передачі відповідачем автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у користування ДП «Одеська залізниця», а також на підтвердження факту приймання в оренду зазначеного автомобіля з боку ДП «Одеська залізниця».
		Суди, зазначивши, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з легковим парком Одеської автоколони виробничого підрозділу «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», не звернули увагу на відсутність у матеріалах справи відповідних даних про перебування водія ОСОБА_2 у трудових відносинах з ВП «Одеська дорожня автобаза Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» станом на час скоєння ДТП, яка мала місце 15 лютого 2016 року.
		Також не з`ясували суди й те, на якій підставі ОСОБА_2 керував автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час вчинення вказаної ДТП.
		За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов передчасного висновку про відмову у позові з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача, а тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
		В силу положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 ГоловуючийМ. Є. Червинська   Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун    М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...