Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/5022/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2025.
Дата набрання законної сили: 23.01.2025
Номер судового провадження: 61-13978ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 643//5022/24
		провадження № 61-13978св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ,
		заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року у складі судді Довготько Т. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Маміної О. В., Яцини В. Б.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		У травні 2024 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
		 
		Заява мотивована тим, що донька заявника ОСОБА_2 з народження зареєстрована в кімнаті 
		АДРЕСА_1 , однак фактично з початку війни проживала разом з ним та 
		з ОСОБА_3 в с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської області.
		 
		Заявник вказував, що через тиждень після початку бойових дій у Черкаських Тишках він з донькою перетнули лінію фронту та потрапили до м. Харкова. 
		З 2022 року він неодноразово звертався до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради
		(далі - УСЗН) щодо отримання дитиною статусу внутрішньо - переміщеної особи (далі - ВПО), проте його заяви залишені без задоволення.
		 
		Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив встановити факт проживання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		з народження до березня 2022 року у будинку АДРЕСА_2 .
		 
		Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.
		 
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		 
		Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року провадження у справі закрито.
		 
		Ухвала мотивована тим, що законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту проживання для отримання довідки внутрішньо -переміщеної особи, а тому підстав для вирішення цього питання в порядку окремого провадження немає.
		 
		Постановою Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		 
		Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився 
		з висновком суду першої інстанції та зазначив, що доводи ОСОБА_1 , що встановлення факту проживання його доньки у с. Черкаські Тишки 
		є передумовою для прийняття УСЗН відповідного рішення, не свідчать, що зазначені обставини не можуть бути встановлені у позасудовому порядку. 
		В матеріалах справи немає відомостей, що заявник звертався до УСЗН 
		з відповідною заявою про отримання дитиною статусу внутрішньо - переміщеної особи і заяву було залишено без задоволення саме у зв`язку 
		з недоведенням факту переміщення. 
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		 
		21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Московського районного суду 
		м. Харкова від 27 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до УСЗН із заявами про надання дитині статусу ВПО і допомоги ВПО, 
		у відповідь на що отримував формальні відписки. УСЗН не має повноважень для встановлення факту проживання. Зазначає, що 11 жовтня 2024 року заявник отримав листа УСЗН від 12 липня 2024 року № 1421/01872-24 про відмову 
		у видачі довідки про взяття на облік як ВПО малолітньої ОСОБА_2 , оскільки докази, надані заявником для підтвердження факту проживання малолітньої ОСОБА_2 на території с. Черкаські Тишки станом на 
		24 лютого 2022 року, такого факту не доводять.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Рух касаційної скарги та матеріалів справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Московського районного суду м. Харкова.
		 
		03 грудня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи 
		у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
		 
		Короткий зміст фактичних обставин справи
		 
		ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові, її батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 .
		 
		Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 з 30 квітня 2020 року зареєстрована за адресою: 
		АДРЕСА_1 .
		 
		На підтвердження викладених у заяві обставин заявник надав: скріншоти направлення електронних листів до УСЗН, а саме: 29 березня 2024 року заяви про надання допомоги на проживання ВПО ОСОБА_2 і 15 травня 
		2024 року додаток № 4 до заяви від 29 березня 2024 року; копію повідомлення УСЗН від 22 травня 2024 року № 945/0/872-24; копію повідомлення Циркунівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 11 травня 2023 року № 01-21/403; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221340000907; копію повідомлення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, гуманітарного розмінування та швидкого реагування міжрегіонального центру від 17 жовтня 2023 року; скріншот 
		з порталу «Дія» повідомлення про пошкодження або втрачене нерухоме майно; фотографії; копію рішення Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області від 24 грудня 2015 року про перейменування вулиць та провулків в с. Черкаські Тишки; копію рішення Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області від 27 квітня 2018 року про зміну поштової адреси земельної ділянки на АДРЕСА_2 ; рахунки за електроенергію; копію рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 02 квітня 2024 року № 150; копію сертифіката вакцинації ОСОБА_2 ; скріншот карти Googlе Maps, копію членської книжки садовода НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 ; копії квитанцій прибуткових касових ордерів; копію акта про право користування землею; копії письмових пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_5 , копію витягу з Державного реєстру речових прав від 24 червня 2024 року, відео.
		 
		Метою встановлення факту проживання ОСОБА_2 з народження до березня 2022 року на АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вказав отримання дитиною статусу ВПО та отримання допомоги на проживання як ВПО.
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
		 
		Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		 
		Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право 
		в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає 
		в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		 
		У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 
		6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються 
		з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи 
		в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		 
		Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується 
		із наступним вирішенням спору про право.
		 
		Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право. 
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року 
		у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, 
		що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
		 
		Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 
		 
		-                   факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
		 
		-                   встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
		 
		-                   заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, 
		який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом 
		із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, 
		що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
		 
		-                    чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
		 
		З таких самих критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду 
		в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження 
		№ 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження 
		№ 11-150апп23).
		 
		Метою встановлення факту проживання ОСОБА_2 з народження до березня 2022 року на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вказав отримання дитиною статусу ВПО та отримання допомоги на проживання як ВПО.
		 
		Законом який встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, є Закон України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 
		(далі - Закон № 1706-VII).
		 
		Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1 Закону № 1706-VII 
		в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		 
		Згідно з частинами першою - третьою статті 4 Закону № 1706-VII в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі наявності 
		в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними 
		у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної 
		у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо). У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу (частина сьома статті 4 Закону № 1706-VII в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою).
		 
		Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі відсутності 
		в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію/декларації місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку 
		з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток 
		з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; копії документів, до яких вносилися відомості про місце проживання, або витяг з реєстру територіальної громади, або е-паспорт/е-паспорт для виїзду за кордон, які містять відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (у тому числі виданих/сформованих на ім`я батьків (одного з батьків) або інших законних представників) або відомості щодо навчання на відповідних територіях; фотографії; відеозаписи тощо).
		 
		З наведених положень законодавства слідує, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону № 1706-VII, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, і факт такого проживання встановлюється під час оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто в позасудовий спосіб.
		 
		Зі змісту заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої 
		ОСОБА_2 , слідує, що він фактично просить встановити факт проживання ОСОБА_2 з народження до березня 2022 року на 
		АДРЕСА_2 , для отримання нею статусу ВПО та отримання допомоги на проживання як ВПО, який встановлюється під час оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто в позасудовому порядку, а тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про закриття провадження у справі. 
		 
		Аргументи заявника про те, що 11 жовтня 2024 року він отримав листа УСЗН від 12 липня 2024 року № 1421/01872-24 про відмову у видачі довідки про взяття на облік ВПО малолітньої ОСОБА_2 , не впливають на правильність вирішення судом питання щодо розгляду заяви про встановлення факту, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити вказане рішення в порядку адміністративного судочинства.
		 
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.
		 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                                              В. М. Коротун
		 
		 
		Є. В. Коротенко
		 
		 
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...