Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/18240/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 27.01.2025. Зареєстровано: 28.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2025.
Дата набрання законної сили: 18.06.2025
Результат оскарження 18.06.2025 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/759/765/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/18240/24
		пр. № 2/759/765/25
		 
		       27 січня 2025 року                                                                м. Київ
		 
		       Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Кузніцової Я.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Васильченко Л.І., представника відповідача - адвоката Полєтаєва А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду акту.
		Свої вимоги обґрунтувала тим, що 14.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 (адреса, що зазначена в акті) працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» виявлено порушення Закону України «Про ринок електричної енергії», п.2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п.5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - «відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, яка встановлена на ввідному комутаційному апараті і на захисному корпусі ввідного вимикача; відсутня пломба ОСР лежала поряд шафи обліку». На підставі виявлених порушень складено акт про порушення №003261. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії по розгляду акту про порушення №003261від 14.03.2023 року комісією прийнято рішення провести нарахування вартості недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом №8.4.11 та за формулою №5 визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 14.09.2022 по 13.03.2023 року в розмірі 286 769,66 грн. Зі змісту пункту 1 Акта про порушення вбачається, що знята пломба №31576642 валяється в щиті обліку, який встановлений на розподільчому щиті (РЩ-2). При цьому позивач вказує, що розподільчий щит (РЩ-2) знаходиться на перетині вулиць Плодової та Садової 6 Святошинського району в місті Києві. Відстань від місця розташування розподільчого щита (РЩ-2) до території будинку №6 більш ніж 100 метрів, а тому розподільчий щит (РЩ-2) знаходиться на території Садового товариства «Авіатор». Тобто об`єкт перевірки (щит обліку) знаходиться поза межами території (будинку) позивача. При цьому відповідно до відомостей Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.02.2011 року розподільчий щит (РЩ 2) перебуває на балансі ж/б № АДРЕСА_1 . Межа відповідальності позивача за стан та обслуговування електромереж та установок встановлена на кабельних наконечниках розподільчого щита (РЩ-2), тобто на балансі позивача перебуває кабельна лінія (КЛ-0,4 кВ), яка прокладена в землі від розподільчого щита (РЩ 2) до будинку позивача. Відповідальність за збереження і цілісність ЗКО, пломб та індикаторів на ЗКО, установлених у квартирі (будинку) або на об`єкті індивідуального побутового споживача в межах території домогосподарства, покладається на цього побутового споживача (п.5.5.2 глави 5.5. ККОЕЕ). Згідно умов укладеного між сторонами договору від 01.03.2016 року №08132421021 про користування електричною енергією та положень чинного законодавства свідчить про те, що споживач зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб лише в тому випадку, якщо розрахунковий засіб обліку та пломби встановлені на його території та/або об`єкті. Оскільки розподільчий щит (РШ-2) на якому встановлений перевіряємий щит обліку розташований на території Садового товариства «Авіатор» і перебуває на балансі ж/б № АДРЕСА_1 , тому Позивач не є особою відповідальною за збереження і цілісність пломби №31576642, відсутність якої виявлено під час перевірки. В Акті про порушення вказано, що перевірка проводилась у щиті обліку приватного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відомості щодо вказаної в Акті про порушення адреси перевірки не відповідають дійсності, оскільки як зазначалося вище обстежуваний щит обліку знаходиться на розподільчому щиті (РЩ-2), який розташовано на перетині вулиць Плодової та АДРЕСА_1 . Жодних порушень ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_2 перевіркою не встановлено. Відомості внесені працівниками відповідача в Акт про порушення щодо місця виявлення порушення не відповідають дійсності, у зв`язку з чим Акт є таким, що складений з порушенням п.8.2.5 ПРРЕЕ. Акт про порушення №003261 від 14.03.2023 року не містить відомостей про втручання в роботу приладів (систем) обліку електричної енергії
		Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті про порушення №003261 від 14.03.2023 року та відображені в Рішенні засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» по розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ, яке оформлене Протоколом, про нібито причетність позивача до зриву пломб - повністю не відповідають дійсності. Рішенням засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене Протоколом №379 від 25.04.2023року - визнано наявним порушення п.8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке зафіксовано Актом про порушення ПРРЕЕ №003261 від 14.03.2023 року, а саме: відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, яка встановлена на ввідному комутаційному апараті та на захисному корпусі ввідного вимикача; відсутня пломба лежала поряд шафи обліку, у зв`язку з чим комісією вирішено провести нарахування за недовраховану електричну енергію в розмірі 286 769,66 грн.
		Позивач вважає зазначене рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» по розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене Протоколом №379 від 25.04.2023 року є незаконним та підлягає скасуванню.
		Позивач вказала, що за два дні до перевірки, а саме 11.03.2023 року було зроблено 6 офіційних повідомлень до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про відсутність електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 та відрізання кабелю, за який у відповідності до актів він є відповідальною особою. Про відсутність пломби споживач повідомити не міг, оскільки щит обліку, в якому розміщений лічильник №76283799 знаходиться поза межами його території та на ньому встановлений замок, ключ від якого споживачу не передавався, у зв`язку з чим доступу до лічильника та пломб, встановлених в середині щита у позивача немає. Зчитування показів лічильника відбувається дистанційно через скляне віконечко. У відповідь на адвокатський запит відповідачем підтверджено, що 11.03.2023 року до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від відповідача надійшло 6 повідомлень про відсутність електроенергії у будинку, про виклик поліції та відрізання проводу, які були прийняті та зареєстровані позивачем за №№15493363; 15493801; 15494020; 15494013; 15494047; 15494106. Останнє повідомлення у цей день зареєстроване ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за №8001306598 о 18:27 щодо відсутності електричної енергії (повідомлення відрізання проводу від ввідного АВВГ до АВ).
		Позивачем своєчасно (до виявлення порушення представниками позивача) та у спосіб, встановлений чинним законодавством та розпорядчим документом позивача, повідомлено ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про виявлені ним пошкодження, у зв`язку з чим відповідно до абзацу 2 пункту 8.4.1 глави 8.4 ПРРЕЕ нарахування по Акту про порушення не проводиться.
		Ураховуючи те, що опломбований пломбою №31576642 ввідний вимикач, встановлений у щиті обліку доступу до якого у позивача не було, а також те, що перевіряємий щит обліку знаходиться поза межами території позивача, у спірних правовідносинах не вбачається порушення позивачем п.5.5.5 ПРРЕЕ та пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а тому підстави для розрахунку позивачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ відсутні.
		Позивач окремо наголосила, що на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 вперше 17.02.2023 року виявлено ознаки кримінального правопорушення, а саме: невідомими особами було перерізано оптоволоконний дріт інтернету, відключене електрозабезпечення будинку в РЩ-2, що призвело до вимкнення охоронної системи будинку, відомості про що внесені 04.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 11.03.2023 року також з приводу незаконних дій невстановленими особами викликалась поліція і фіксувалось правопорушення, про що також повідомлявся відповідач. Зокрема в день подання позову (04.09.2024 року) металевий щит обліку, в якому знаходиться лічильник, було обстріляно з вогнепальної зброї невідомою особою, про що поліцією складено протокол огляду місця події та відібрані пояснення у позивача. Тобто невідомими особами (особою) постійно вчиняються протиправні дії направлені на відключення об`єкту позивача від електрозабезпечення.
		З урахуванням зазначеного позивач вказує, що оскаржуване Рішення засідання комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» по розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене Протоколом №379 від 25.04.2023 року щодо нарахування позивачу вартості та обсягу недоврахованої електричної енергії прийняте відповідачем за відсутності будь-яких правових підстав і будь-якого порушення з боку позивача, прийняте всупереч положенням чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, а тому позивач просить визнати його незаконним та скасувати та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
		У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 вересня 2024 року заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи проводити в порядку загального провадження.
		У відзиві на позовну заяву від 26.09.2024 року представник відповідача Полєтаєв А.А. заперечив проти заявлених позовних вимог, вказуючи на їх необґрунтованість та недоведеність. Вказав, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту недійсності прийнятого Відповідачем рішення, оскільки на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, слідує, що процедура складання акту про порушення та протоколу засідання комісії по розгляду цього акту проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії є необґрунтованими, а доводи будуються на припущеннях та не підтвердженні належними та допустимими доказами.
		Представником вказано, що 05.05.2010 року між Товариством та ОСОБА_1 укладено договір про приєднання №11647/45180/6/5007. Відповідно до Додатку 1 до Договору про приєднання Технічних умов № 45180/6 на приєднання об`єкта до електричних мереж від 26.04.2011 року опис схеми за адресою: АДРЕСА_2 0,4кВ електропостачання об`єкту виконали підключення КЛ- 0,4 кВ від розподільчого щита РЩ-2, який встановлюється згідно ТУ(ТР)-45180/3. Схему підключення потрібно погодили з замовником ТУ(ТР)- 45180/3 до початку проектування. Облік активної електроенергії передбачено електронним трифазним лічильником на щиті споживача. Рекомендовано засіб обліку розташувати ззовні будинку в місці, яке забезпечить безперешкодний доступ до них персоналу електропередавальної організації. 11.05.2011 року відповідно до Додатку 3 до Договору про приєднання видано Технічне рішення № 45180/6 згідно робочого проект електропостачання розроблений ТОВ «КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГОПРОМ» садового будинку АДРЕСА_2 . Проектом передбачено джерело живлення: ТП 7346; електропостачання щита обліку садового будинку існуючого КЛ- 0,4 кВ від розподільчого щита (РЩ2), що встановлено згідно ТУ(ТР) №45180/3, через автоматичний вимикач Іу=63 А. Підключення додаткового навантаження до РІЦІ погоджено замовником ТУ(ТР) №45180 - ОСОБА_2 . Підключення до РЩ2 погоджено з замовником ТУ(ТР) № 45180/3 - ОСОБА_3 . Облік електроенергії лічильник НІК 2301 АП2, 5(60) А в шафі обліку на зовнішній стіні будинку. Погоджено з СВП « Енергозбут Київенерго». Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності споживач електроенергії власниця житлового будинку АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 та Товариство даним актом встановлено балансову належність електромереж та установок. Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності РЩ2 не знаходиться на балансі ОСР (відповідача) з чим ОСОБА_1 була ознайомлена, оскільки вищезазначені документи направлялись споживачу. Пунктом 1.5.6 ПУЕ зазначається, що розрахункові ВК потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності. Відповідно до ПУЕ Товариством в подальшому перенесено електролічильник на межі поділу мережі. 23.05.2021 року Товариством було проведено заміну приладу обліку у зв`язку з встановленням на об`єкті Відповідача генеруючих установок, призначених для виробництва електричної енергії, знято електролічильник №7671434 та встановлено новий №76283799. Встановили на клемній кришці пломбу № 31576641, на ввідному пристрої пломбу № 31576642, оптопорті пломба № В070985 та на вхідному контролі пломбу № 31601374. Після встановлення нового лічильника складено акт № 0116668 від 23.05.2021 року заміни / встановлення /контрольного огляду / технічної перевірки / збереження пломб вузла обліку за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач вказав, що згідно п.5.5.6, ККОЕЕ відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО та іншого обладнання ВОЕ покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом. В акті № 0116668 від 23.05.2021 року п. 2.4 зазначено, що споживач зобов`язується забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб встановлених на ньому разом з опломбованим матеріалом, цілісність ізоляції ізольованого ввідному проводу (кабелю) перед лічильником, незмінність фазування лічильника, не порушувати кріплення елементів обліку та обмежень доступу до струмоведучих частин, забезпечити цілісність шафи обліку на предмет відсутності отворів не передбачених заводом виробника. У випадку пошкодження розрахункового приладу обліку, пломб встановлених на ньому складається Акт про порушення. Даний акт був підписаний представником Товариства та споживачем ОСОБА_1 . Виходячи з вищезазначеного, споживач був зобов`язаний відповідно до акту збереження пломб забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб встановлених на ньому разом з опломбованим матеріалом, з чим був ознайомлений та погодився, що засвідчується її підписом.
		Товариство вказує, що його представники під час складання Акту про порушення №003261 від 14.03.2023 року керувалися, зокрема, нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії (затверджені Постановою КМУ № 312 від 14.03.2018), а саме п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. Тобто, скласти акт про порушення та зафіксувати факт розкрадання електричної енергії це прямий обов`язок представників енергопостачальної компанії передбачений профільним законодавством. Керуючись положенням розділу 8.2.5 ПРРЕЕ, вбачається, що акт про порушення ПРРЕЕ є доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії. Тому, заявляючи у прохальній частині і в позові в цілому вимогу щодо визнання протиправним та скасування Акту про порушення № 003261 від 14.03.2023 року посилаючись на п. 8.2.5 ПРРЕЕ не дає підстав стверджувати, що: (1) ним встановлено спосіб захисту права про визнання дій неправомірними, оскільки в ньому зазначено лише про вирішення судом спірних питань, які виникають при складанні акта про порушення; (2) обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій зі складання та розгляду акта про порушення ПРРЕЕ не може сприяти ефективному відновленню права, яке позивач вважає порушеним, адже задоволення позову не матиме наслідком визнання незаконним та скасування цього акта, як й інших документів, складених на його підставі, тобто спір між сторонами не буде вичерпано.
		У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наполягала на тому, що розподільчий щит 2(РЩ-2) не знаходиться в зоні відповідальності позивача, тому останній не є особою відповідальною за збереження і цілісність ЗКО та пломб, в тому числі й пломби №31576642. Акт про порушення складений з суттєвим порушенням вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ, крім того, матеріали справи не містять всіх належних та допустимих доказів на підтвердження дійсності Акта про порушення. Позивач не мала доступу до розподільчого щита 2 (РЩ-2), де знаходився лічильник та пломби, оскільки ключ від даного РЩ-2 їй не передавався. Отримавши доступ та встановивши наявність пошкоджень, позивач невідкладно повідомила відповідача. За допомогою електрика, який обслуговує будинок позивача, електроживлення будинку 11.03.2023 року було відновлено. У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до норм ПРРЕЕ, а розрахунок проведений у порядку п.п.8.4.1 глави 8.4 ПРРЕЕ, при цьому не надано пояснень щодо прийняття ним агкаржуваного рішення всупереч абзацу 2 пункту 8.4.1 ПРРЕЕ. Рішення комісії про визначати обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, прийняте всупереч абз.2 п.8.4.1 глави ПРРЕЕ, є незаконним та підлягає скасуванню. 
		Також позивач вказала, що до матеріалів позовної заяви були додані: зава про вчинення кримінального правопорушення, фотографії з місця злочину, пояснення, протоколи огляду місця злочину, витяг з ЄРДР тощо. Подані матеріали свідчать про те, що з 17.02.2023 року невідомими особами (особою) зчиняються протиправні дії направлені на пошкодження об`єктів електрозабезпечення будинку позивача. Однак цією невідомою особою є колишній чоловік позивача - ОСОБА_4 , шлюб між якими був розірваний за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва 30.06.2022 року. Повідомлення до поліції зроблені матір`ю позивача - ОСОБА_5 , яка є власницею земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, влаштувавши «подружню війну» з колишньою дружиною, ОСОБА_4 намагається в будь-який спосіб помститися позивачу - завдавши їй суттєвої моральної та матеріальної, підтвердженням завдання матеріальної шкоди є складений Акт про порушення та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, попри наявність своєчасних звернень позивача.
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про зупинення провадження у справі відмовлено.
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначеної до розгляду по суті спору.
		Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовну заяву та просили її задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог. 
		Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення даних правовідносин, суд приходить до наступного висновку.
		Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019, який набув чинності 11.06.2017, Загальними зборами акціонерів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ 41946011).
		Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
		З 01.01.2019 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є Оператором системи розподілу (ОСР), здійснює ліцензійну діяльність виключно щодо розподілу(передачі) електричної енергії та у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, Кодексом систем розподілу (КСР), затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання матеріальної шкоди; інші юридичні акти.
		Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Неодмінним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
		Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певні матеріальні або нематеріальні блага з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створенням об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та (або) нематеріального блага.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Правовідносини сторін за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу регулюються спеціальним Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про ринок електричної енергії», загальними нормами ЦК України щодо постачання енергетичними та іншими ресурсами та відшкодування спричинених збитків та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 (надалі - Правила).
		Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
		Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до пункту 84 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
		Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі Закон) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
		Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
		Учасники ринку, які порушили нормативно правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 77 Закону).
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
		Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» деталізовані нормами ПРРЕЕ, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
		Відповідно до п. 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 р (з 11.06.2018 року) правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між енергопостачальником (енергопостачальниками) та споживачем (для власного споживання). Правила обов`язкові для виконання всіма учасниками роздрібного ринку.
		Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 в редакції на час виникнення правовідносин визначено зміст термінів: об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування; побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі відповідного договору з учасником ринку, у тому числі за договором постачання електричної енергії споживачу.
		Відповідно до п. 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
		Пунктами 2.1.3, 2.1.4, 2.1.6 Правил споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
		Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.
		Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
		01.03.2016 року між сторонами укладено Договір №08132421021 про користування електричною енергією.
		Отже, відповідно до вищевказаних норм закону, позивач є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_2 , між сторонами виникли фактичні договірні відносини, які породжують взаємні права та обов`язки, передбачені зазначеними нормативно-правовими актами.
		Відповідно до п. 11 Договору споживач електричної енергії зобов`язується узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки здійснювані з метою збільшення споживання електричної енергії; оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору .
		Відповідно до п.20 Договору споживач несе відповідальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію: розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромережі і споживання електричної енергії без приладів обліку.
		Зокрема, згідно умов договору, у разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.
		Судом встановлено, що 14.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 працівниками відповідача нібито виявлено порушення Закону України «Про ринок електричної енергії», п.2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п.5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - «відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, яка встановлена на ввідному комутаційному апараті і на захисному корпусі ввідного вимикача; відсутня пломба ОСР лежала поряд шафи обліку».
		На підставі виявлених порушень складено акт про порушення №003261.
		За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії по розгляду акту про порушення №003261від 14.03.2023 комісією прийнято рішення провести нарахування вартості недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом №8.4.11 та за формулою №5 визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 14.09.2022 по 13.03.2023 в розмірі 286 769,66 грн.
		Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
		Відповідно до ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
		За вимогами ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
		Згідно зі ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики.
		Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №312 від 14.03.2018 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії, якими зокрема врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними ПРРЕЕ.
		Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ закріплені обов`язки споживача електричної енергії, зокрема: - користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); - здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; - забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; - забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;- своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; - не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача тощо.
		Відповідно до пп.8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
		Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один із яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
		Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта пропорушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів віддати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
		Відповідно до пп. 4 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення такого порушення, як: фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).
		Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
		Ан аліз указаних норм права дає підстави для висновку, що електропостачання (постачання та розподіл електричної енергії) здійснюється на підставі відповідних договорів, укладених між їх виконавцями та споживачами.
		За своєю правовою природою договір постачання електричної енергії, є відплатним, а тому власник житлового приміщення (власник електроустановки) зобов`язаний оплатити спожиту електричну енергію відповідно до умов укладеного договору. Також споживач послуг з постачання електричної енергії зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
		У період надання послуги з постачання та розподілу електричної енергії оператор системи, від якого споживач одержує електричну енергію, вправі проводити технічну перевірку засобів вимірювання та контрольні огляди електроустановок споживача.
		У разі виявлення порушень ПРРЕЕ, у тому числі факту безоблікового споживання електричної енергії, оператором системи складається акт про порушення за встановленою формою. У разі причетності споживача до виявлених порушень відповідна комісія за наслідками розгляду цього акта визначає обсяг і вартість необлікованої електричної енергії. Водночас оператор системи зобов`язаний завчасно повідомити споживача про дату, час і місце засідання комісії, а неявка позивача на це засідання не перешкоджає розгляду акта про порушення.
		Споживач, який допустив безоблікове користування електричною енергією, зобов`язаний відшкодувати оператору системи завдані збитки у виді вартості безобліково спожитої електричної енергії.
		Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, тарифами (цінами), що діяли у розрахунковий період, і кількістю днів без облікового споживання електричної енергії.
		Разом із тим, у разі виявлення втручання в роботу лічильника електричної енергії постійного (змінного)магнітного або електричного полів тривалість безоблікового споживання електричної енергії визначається з дня останнього контрольного огляду (технічної перевірки) засобу комерційного обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів протягом шести календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
		Відтак складення акту про порушення та зафіксувати факт розкрадання електричної енергії - це прямий обов`язок представників енергопостачальної компанії передбачений профільним законодавством. Керуючись положенням розділу 8.2.5 ПРРЕЕ, вбачається, що акт про порушення ПРРЕЕ є доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.
		Судом встановлено, що під час складання Акту про порушення № 003261 від 14.03.2023 року працівники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» керувалися, зокрема, нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії (затверджені Постановою КМУ №312 від 14.03.2018), а саме п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
		Вартість електричної енергії, неврахованої проведена з Порядком визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, комісією з розгляду актів порушень і нарахувань за ними згідно з пунктами № 8.4.11 та за формулою № 5 порядку, визначеного главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ та становить 286 769,66 грн.
		Згідно положень п. 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб); пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо); фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів); самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
		У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
		До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
		Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
		Твердження позивача, що акт складений з порушенням Правил РРЕЕ суд вважає безпідставними.
		Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПРРЕЕ є фіксацією порушення, яке було виявлене під час проведення перевірки. Позивач відмовилася від підпису акту та від зауважень, про що в ньому міститься відповідна відмітка.
		Надаючи йому оцінку як доказу, суд враховує, що акт складений уповноваженими членами комісії в присутності споживача, яка відмовилася від підпису в акті, претензій щодо встановленого порушення і фіксації порушення не зазначила, підписаний представниками відповідача акт відповідає вимогам п. Правил РРЕЕ, в ньому вказаний зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення, тощо. До акту надані фотознімки фіксації порушення та відеофіксація відмови від підпису.
		Оскільки виявлене у позивача порушення (відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, яка встановлена на ввідному комутаційному апараті і на захисному корпусі ввідного вимикача; відсутня пломба ОСР лежала поряд шафи обліку; споживачу продемонстровано порушення) передбачене п. 2.3.2., 2.3.4., 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 5.16.11., 5.16.18., 5.16.19., 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, комісія КМ РЕМ з розгляду актів дійшла висновку про необхідність застосування положень гл. 8.4. ПРРЕЕ щодо визначення обсягу та вартості недооблікованої, внаслідок порушення, електроенергії.
		Відповідно до п. 57) Розділу 1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від14.03.2018 № 311, пошкодження пломб (індикаторів) - відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів). Тобто, пошкодженням пломби вважається також і пошкодження кордової нитки, внаслідок чого доступ до електролічильника є вільним. 
		Тому суд не приймає до уваги посилання представника позивача щодо відсутності порушення - пошкодження пломби - відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, яка встановлена на ввідному комутаційному апараті і на захисному корпусі ввідного вимикача, зазначеного в акті.
		На підставі зазначеного акту комісія з розгляду актів про порушення визнала правомірність складення цього акта, а також визначила обсяг і вартість необлікованої електричної енергії. Споживач своєчасно була повідомлена про засідання комісії з розгляду акту, відповідачем дотримано норми ПРРЕЕ, що регламентують розгляд акту про порушення ПРРЕЕ. 
		Посилання представника позивача на відсутність доказів втручання позивача в роботу електролічильника, внаслідок якого здійснювалося безоблікове користування електричною енергією, що є підставою для нарахування збитків на підставі акту про порушення ПРРЕЕ не заслуговує на увагу, оскільки сам факт пошкодження чи зриву пломби, незалежно від обставин та можливості безоблікового споживання електроенергії є підставою для застосування донарахування вартості необлікованої електричної енергії, оскільки в акті вказано про виявлення порушення саме п.8.4.2 ПРРЕЕ, який застосовується в разі встановлення факту безоблікового споживання електричної енергії.
		Також судом встановлено, що 23.05.2021 року відповідачем було проведено заміну приладу обліку позивача у зв`язку з встановленням на об`єкті генеруючих установок, призначених для виробництва електричної енергії, знято електролічильник №7671434 та встановлено новий №76283799. Встановлено на клемній кришці пломбу № 31576641, на ввідному пристрої пломбу № 31576642, оптопорті пломба № В070985 та на вхідному контролі пломбу № 31601374. Після встановлення нового лічильника складено акт №0116668 від 23.05.2021 року заміни/встановлення/контрольного огляду/технічної перевірки/ збереження пломб вузла обліку за адресою: АДРЕСА_2 .
		Згідно п.5.5.6 ККОЕЕ відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО та іншого обладнання ВОЕ покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом.
		В акті № 0116668 від 23.05.2021 року п. 2.4 зазначено, що споживач зобов`язується забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб встановлених на ньому разом з опломбованим матеріалом, цілісність ізоляції ізольованого ввідному проводу (кабелю) перед лічильником, незмінність фазування лічильника, не порушувати кріплення елементів обліку та обмежень доступу до струмоведучих частин, забезпечити цілісність шафи обліку на предмет відсутності отворів не передбачених заводом виробника. У випадку пошкодження розрахункового приладу обліку, пломб встановлених на ньому складається Акт про порушення.
		Даний акт був підписаний представником відповідача та споживачем ОСОБА_1 . 
		Таким чином, суд вважає, що відповідно до акту збереження пломб у даному випадку на споживача ОСОБА_1 було покладено обов`язок забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб встановлених на ньому разом з опломбованим матеріалом, з чим позивач була ознайомлена, що засвідчила підписом.
		Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції відповідно до вимог Методики. 
		Судом береться до уваги, що саме в протоколі, викладаються юридично значимі обставини порушення і надасться юридична кваліфікація: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на норми права, що врегульовують відповідні правовідносини, за умов, якщо: - товариством отримано достатньо доказів вини особи для визнання її такою, яка порушила закон; - відсутні підстави не застосовувати нарахування.
		У відповідності до п.8.2.6 ПРРЕЕ, споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
		Згідно до пп.5 п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
		Згідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ, самовільне підключення без порушення схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством прядку за умови наявності договору з оператором системи);
		Судом беруться до уваги доводи відповідача, що зауваження споживача в частині фотоматеріалів не є безумовною підставою та основним доказом доведення порушення, оскільки відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ, до акта про порушення сторонами можуть буди додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
		Зазначене вище, спростовує посилання позивача в частині порядку складання акту про порушення та підтверджує недостовірність слів позивача, в частині невідповідності чинному законодавству оформлення акту про порушення: наявності необхідної інформації, для встановлення обставин та проведення розрахунків, а відповідачем було дотримано вимоги 8.2.5, 8.2.6 ПРРЕЕ в частині фіксації порушення (встановлення порушення, визначення необхідних вихідних даних для проведення розрахунку) та повідомлення споживача.
		В постанові ВП ВС справа № 906/513/18 провадження № 12-66гс21, Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, яку на думку суду, можливо застосувати до спірних правовідносин у зв`язку зі схожістю порушення споживання електричної енергії, яке полягає у невиконанні обов`язку зі збереження пломб, що є підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії (плати за поставлену електричну енергію) без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії.
		До того, ж позивач виявивши пошкодження корпусу електролічильника та зрив пломби, відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ своєчасно (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмово не повідомила оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб, за наявності такого повідомлення положення глави 8 ПРРЕЕ не застосовуються, тобто не скористалася своїм правом регламентованим Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
		Натомість позивачем було здійснено підключення електроенергії без працівників відповідача.
		Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, на позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог. Тобто, відповідно до вимог ст. 12, 13 ЦПК України позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.
		При цьому позивачем не надано доказів, що підтверджують те, що жодного відношення до незаконного пошкодження пломб вона не має, а її колишній чоловік вчинив протиправні дії, направлені на пошкодження об`єктів електрозабезпечення будинку позивача, з метою помсти, у зв`язку із неприязними відносинами між ними.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) дійшла висновку, що вимога про визнання повністю або частково недійсним рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в межах даного предмета спору доказуванню підлягають обставини пов`язані з конкретним порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, а дослідженню і оцінці підлягають такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії, розрахунок суми збитків.
		Саме дотримання умов та порядку складання акту про порушення відповідно до вищезазначених Правил може бути належною підставою для прийняття рішення про притягнення особи, яка порушила такі Правила, до відповідальності.
		З урахуванням наведеного, судом встановлено відсутність у справі доказів на підтвердження факту недійсності прийнятого відповідачем рішення, оскільки на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, слідує, що процедура складання акту про порушення та протоколу засідання комісії по розгляду цього акту проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Враховуючи те, що позивачем не доведено належними доказами позовні вимоги і порушення її прав відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач при складанні акту діяв відповідно до чинного законодавства та виконав розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з урахуванням вимог глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Отже, суд доходить висновку про те, що позовна заява про визнання незаконним та скасування рішення комісії є необґрунтованою, а її доводи будуються на припущеннях та не підтвердженні належними та допустимими доказами. 
		У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору суд відносить на рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення - залишити без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		 
		Суддя                                                                        Н.О. Горбенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...