Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/4374/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано судом: 28.01.2025. Зареєстровано: 29.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2025.
Дата набрання законної сили: 27.01.2025
Номер судового провадження: К/990/30491/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 620/4374/24
		адміністративне провадження № К/990/30491/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючий - Стародуб О.П.,
		судді - Єзеров А.А., Стеценко С.Г.,
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в інтересах якого діє заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 (суддя:  Баргаміна Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 (судді: Чаку Є.В., Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.)
		у справі за позовом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в інтересах якого діє заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівтехмонтаж Інк" про визнання протиправними та скасування наказу та спеціального дозволу.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, в інтересах якого діє заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, звернулося до суду з позовом, в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 у частині надання ТОВ "Чернігівтехмонтаж Інк" спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Савинківського родовища;
		- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 4792, виданий 31.10.2016 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігівтехмонтаж Інк".
		Обґрунтовуючи позов, прокурор покликався на виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства під час прийняття органами державної влади та місцевого самоврядування рішень, внаслідок яких ТОВ "Чернігівтехмонтаж Інк" незаконно поза аукціоном протиправно отримано спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природнього, конденсату Савинківського родовища.    
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк 10-денний строк для усунення недоліків. 
		Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що в позовній заяві в якості відповідача зазначено ТОВ "Чернігівтехмонтаж Інк", водночас позовних вимог до нього не заявлено. 
		Також суд виходив з того, що до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску. 
		Постановляючи ухвалу про залишення позову без руху, судом також встановлено, що заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом був обізнаний ще в березні 2019, втім позов прокуратурою скеровано до суду лише 22.03.2024, тобто з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
		В заяві про усунення недоліків позову прокурор зазначив, що при визначенні ТОВ "Чернігівтехмонтаж Інк" одним із відповідачів враховано, що питання оскарження спеціального дозволу на користування надрами стосується безпосередньо вказаного товариства, його обсягу прав та обов`язків, в зв`язку з чим прокурором дотримано вимоги процесуального права при визначені складу сторін. 
		Також прокурором подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій прокурор просив поновити пропущений процесуальний строк для звернення з позовом до суду як такий, що пропущений з поважних та незалежних від нього причин та підлягає обчисленню з 29.02.2024.   
		Заява обґрунтована тим, що прокурор є лише учасником судового процесу, якому надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, та не є самостійним позивачем, яким у справі є Міністерство. Право на звернення Міністерства з відповідним позовом до суду, на думку прокурора, виникло лише з часу отримання листа з Чернігівської обласної прокуратури, в якому проінформовано про наявність порушень вимог законодавства при прийнятті оспорюваного наказу та видачі спеціального дозволу на користування надрами, а у прокурора таке право виникло з часу отримання відповідної інформації від Міністерства - 29.02.2024.   
		Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024, позовну заяву заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України повернуто.
		Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали суду від 01.04.2024 про залишення позову без руху не виконані, оскільки прокурором не усунуто недоліків позову в частині уточнення позовних вимог та визначення належних відповідачів, а також в частині  надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. 
		Також суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що проведення заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури листування з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України не змінює дату обізнаності прокуратури з наявністю підстав для звернення до суду з цим позовом.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась Чернігівська обласна прокуратура та звернулась до суду з касаційною скаргою. 
		В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення про повернення позову. 
		Покликається на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.11.2021 у справі №826/9772/17, від 26.01.2023 у справі №240/3379/19, від 05.07.2023 у справі №380/15396/23, щодо строків та підстав звернення до суду, а також правових позицій, викладених в постановах від 16.12.2020 у справі №520/109/20, від 18.08.2020 у справі №826/4891/18, щодо триваючого правопорушення.  
		Також покликається на те, що судами безпідставно строки звернення з позовом до суду застосовано до прокурора. 
		Покликаючись на те, що позивачем у цій справі є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, тому, на думку прокурора, положення статей 121, 122, 123 КАС України підлягають застосуванню саме до позивача та не підлягають застосуванню до прокурора, який є ініціатором судового провадження. 
		На думку прокурора, позов подано в межах строків, визначених статтею 122 КАС України, які обчислюються з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.   
		Також покликається на те, що початок перебігу передбаченого статтею 122 КАС України строку звернення необхідно визначати з урахуванням факту виникнення у позивача - Міндовкілля права на пред`явлення позову до суду, який слід пов`язувати з фактом обізнаності Міндовкілля про порушення Держгеонадрами вимог законодавства при прийнятті рішень та видачі ТОВ "Чернігівтехмонтаж Інк" спецдозволу на користування надрами, тобто з часу отримання листа від 19.02.2024 Чернігівської обласної прокуратури.  
		Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		Відповідач Державна служба геології та надр України у відзиві на касаційну скаргу просив її залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. 
		Ухвала про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надсилались Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України,  ТОВ "Чернігівтехмонтаж Інк", однак останні не скористались правом подачі відзиву на касаційну скаргу. 
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
		Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві, серед іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
		Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 
		Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
		Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
		Залишаючи позов без руху, суд виходив з того, зокрема, що позов подано з пропуском  строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, та необхідністю прокурору на усунення вказаного недоліку подати заяву про поновлення строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.  
		Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС  України, згідно із частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
		Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла наступних висновків:
		«…за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
		…направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.».
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом був обізнаний ще в березні 2019, коли звернувся до суду до  позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Чернігівської обласної ради, Державної служби геології та надр України, в якому просив визнати протиправними та скасувати: протокол № 3588 від 16.06.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; рішення п`ятої сесії Чернігівської обласної ради VII скликання від 20.07.2016 «Про погодження надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Савинківського родовища ТОВ «Чернігівтехмонтаж Інк»; наказ Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 у частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Чернігівтехмонтаж Інк»; спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.10.2016 № 4792, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ «Чернігівтехмонтаж Інк».
		Судами встановлено, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі №620/865/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 та постановою Верховного Суду від 15.10.2020, позовну заяву заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури повернуто на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України. 
		Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.10.2020 у справі №620/865/19, функції щодо захисту інтересів держави, про які йшлося у позовній заяві Заступника прокурора, належать, передусім, до компетенції, вказаних у постанові суб`єктів владних повноважень і можуть бути здійснені не обов`язково у судовому порядку, а тому право на звернення до суду з відповідним позовом може бути реалізовано прокурором тільки у разі, якщо він доведе, що вказані суб`єкти такий захист не здійснюють або здійснюють його в неналежний спосіб. 
		Володіючи інформацією щодо отримання ТОВ «Чернігівтехмонтаж Інк» спеціального дозволу на користування надрами від 31.10.2016 №4792 без проведення аукціону, прокурор не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра, у тому числі щодо оскаржуваного наказу та спецдозволу.
		Як встановлено судами, з цим позовом в інтересах держави прокурор звернувся до суду лише у березні 2024, тобто більше ніж через три роки з моменту ухвалення Верховним Судом постанови від 15.10.2020 у справі № 620/865/19. 
		При цьому, прокурор не обґрунтував підстав неможливість проведення листування з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, яке пов`язане з фактом обізнаності про порушення Держгеонадрами вимог законодавства при прийнятті рішень та видачі ТОВ "Чернігівтехмонтаж Інк", до лютого 2024, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав. 
		За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що прокурор пропустив строк звернення до суду та про наявність передбачених пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви. 
		Оскільки доводи та вимоги касаційної скарги стосуються виключно строків звернення до адміністративного суду, Суд, керуючись нормами  частини 1 статті 341 КАС України, не надає оцінку законності рішення про повернення позову в іншій частині. 
		Покликання скаржника в обґрунтування підстав касаційного оскарження на висновки Верховного Суду у постановах від 30.11.2021 у справі №826/9772/17,  від 05.07.2023 у справі №380/15396/22,  від 26.01.2023 у справі № 240/3379/19 є безпідставними, оскільки у цих справах, на відміну від справи, яка розглядається, зверненню прокурора до суду не передувало його звернення до суду з аналогічним позовом.
		Покликання скаржника на висновки Верховного Суду у справах від  16.12.2020 у справі №520/109/20, від 18.08.2020 у справі №826/4891/18 також є безпідставним, оскільки у цих справах, на відміну від справи яка розглядається, з позовом до суду звернувся безпосередньо суб?єкт владних повноважень, а не прокурор.
		Покликання прокурора в обґрунтування доводів касаційної скарги на триваючий характер правопорушення також є безпідставним і не може свідчити про дотримання строку звернення до суду, оскільки оскаржуване у цій справі рішення про видачу спецдозволу відповідач прийняв ще у 2016 році і з того часу жодних інших дій, пов?язаних з видачею спірного спецдозволу, не вчиняв.
		Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права під час розгляду справи.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, оскільки при ухваленні рішення про повернення позову суди  порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередній інстанцій - без змін.
		Керуючись ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		постановив:
		Касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в інтересах якого діє заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		О.П. Стародуб
		А.А. Єзеров
		С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...