Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/28980/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2025.
Дата набрання законної сили: 23.01.2025
Номер судового провадження: 51-2378км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023020000000114

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 127/28980/23
		провадження № 51-2378км23
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		захисника                                                    ОСОБА_6 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023020000000114, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голодьки Хмільницького району Вінницької області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з дня набрання вироком законної сили і на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 10 червня 2023 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.
		Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року вирок місцевого суду залишено без змін. 
		Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, яка виразилась у тому, що він, будучи громадянином України, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній і економічній безпеці України в період збройного конфлікту перейшов на бік ворога та надавав іноземній державі і її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України за обставин, детально наведених у судових рішеннях.
		Так, ОСОБА_7 , діючи умисно, підтримуючи ведення повномасштабної війни рф проти України з метою захоплення її території та бажаючи, щоб ворог окупував територію власної країни, з метою припинення існування України як держави в цілому, усвідомлюючи, що на території України діє воєнний стан у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на виконання завдань ворога збирав дані військового характеру щодо дислокації, чисельності, озброєння, маршрутів пересування сил та засобів Збройних Сил України та інших військових формувань України на території Вінницької області, зокрема у м. Вінниця, а також відомостей щодо об`єктів критичної та цивільної інфраструктури вказаного населеного пункту, їх точного місця розташування та режиму охорони, які в подальшому передавав у месенджері «Телеграм» користувачу на ім`я « ОСОБА_8 » з ідентифікатором « НОМЕР_1 », який завідомо для ОСОБА_7 був представником іноземної держави - рф і використовував отримані відомості для подальшого проведення підривної діяльності проти України.
		Зокрема, 25 травня 2023 року у період часу з 18:38 по 21:30 ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниця, поїхав до 45 заводу (ДП «45 експериментальний механічний завод», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4), де сфотографував його територію та о 21:39 год. надіслав виготовлений фотознімок представнику іноземної держави.
		В подальшому, 27 травня 2023 року у період часу з 13:59 по 16:15 ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниця, знову поїхав до 45 заводу, де зібрав відомості про наявність військових патрулів, переміщення транспортних засобів, місць розташування контрольно пропускних пунктів, а також їх географічні координати та у період часу з 20:34 по 21:00 передав цю інформацію представнику іноземної держави. 
		Далі, 31 травня 2023 року у період часу з 18:00 по 18:25 ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниця, поїхав до заводу «Форт» (КНВО «Форт» МВС України, що знаходиться АДРЕСА_5), де провів сканування мереж «Wi-Fi», що діяли по маршруту його слідування, і о 18:08 того ж дня передав представнику іноземної держави вказану зібрану ним інформацію про точки доступу та відомості про вишки мобільного зв`язку, які обслуговують абонентів у мікрорайоні міста «Вишеньки».
		Крім цього, 31 травня 2023 року, у період часу з 18:58 по 19:04 ОСОБА_7 передав представнику іноземної держави інформацію про режим охорони території ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також географічні координати інших військових об`єктів поряд з ним.
		В продовження своєї протиправної діяльності, 10 червня 2023 року ОСОБА_7 у період часу з 11:44 по 12:25, перебуваючи у АДРЕСА_3 , передав представнику іноземної держави інформацію про наявність військових патрулів, бойової броньованої машини, двох вантажних автомобілів, які знаходились поряд із 45 заводом, а також відомості про точки доступу до «Wi-Fi» мереж по АДРЕСА_6 і вулиць, які знаходяться поруч з нею.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Аргументуючи свою позицію, стверджує, що в порушення вимог статей 370 і 419 КПК України, апеляційний суд належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги та формально погодився з висновками місцевого суду.
		Зокрема, на переконання сторони захисту поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що матеріали кримінального провадження не містять достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а місцевий суд самостійно з власної ініціативи вийшов за межі обвинувачення та вдався до збору доказів вини обвинуваченого.
		Крім цього, захисник ОСОБА_6 наголошував про відсутність у діях ОСОБА_7 суб`єктивної сторони інкримінованого злочину, оскільки останній є патріотично налаштованим громадянином і не підтримує дії агресора проти України, про що неодноразово заявляв під час судового розгляду.
		Також, сторона захисту стверджує, що апеляційний суд не перевірив здійснення провокації злочину з боку правоохоронних органів та не надав оцінку версії самого обвинуваченого, який стверджував, що діяв з метою захисту інтересів держави.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити на викладених підставах.
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу сторони захисту необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судове рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального і процесуального права та правової оцінки з огляду на ті фактичні обставини справи, які встановлені й визнані доведеними судами першої та апеляційної інстанцій (судами факту). 
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
		Перевіряючи доводи, наведені у скарзі, касаційний суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно із ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Суд першої інстанції, виконуючи приписи ст. 94 КПК України, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором фактичні дані, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому констатував, що надані стороною обвинувачення докази поза розумним сумнівом доводять причетність ОСОБА_7 до державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану. З позицією місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції.
		Суди навели переконливі аргументи на обґрунтування такого висновку, тому Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги захисника  ОСОБА_6  такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, виходячи з наступного.
		Так, постановляючи вирок, суд послався на показання самого обвинуваченого, який хоча й не визнавав своєї вини, проте не заперечував того факту, що дійсно спілкувався з користувачем месенджеру «Телеграм» на ім`я « ОСОБА_8 » з ідентифікатором « НОМЕР_1 », який просив його фотографувати блок-пости, відстежувати переміщення військової техніки, знаходження військових частин, військкоматів на території м. Вінниці та об`єктів критичної інфраструктури. Також ОСОБА_7 не заперечував, що декілька разів перебував біля «45 заводу» та заводу «Форт» у м. Вінниці і надсилав вищевказаному користувачу запитувану інформацію, яка стосувалася ЗСУ та об`єктів критичної інфраструктури.
		Також, суд узяв до уваги ряд письмових доказів, зокрема:
		- повідомленняпро вчинене кримінальне правопорушення від 08 травня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_7 здійснює збір, аналіз та передачу інформації щодо особового складу та місць дислокації підрозділів ЗСУ, місця розташування об`єктів критичної інфраструктури м. Вінниця;
		- повідомлення ГВ ЗНД-начальника 3 відділу УСБУ у Вінницькій області від 15 травня 2023 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_7 за номером телефону НОМЕР_2 користується месенджером «Телеграм» з ідентифікатором « ІНФОРМАЦІЯ_4 » і російською мережею «Вконтакте» під іменем « ОСОБА_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), де публікує дописи антиукраїнського характеру;
		- ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 травня 2023 року, якою надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_7 ;
		- протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 05 і 20 червня 2023 року, відповідно до яких отримано матеріли щодо переписки абонента « НОМЕР_2 » з абонентом « НОМЕР_1 » в месенджері «Телеграм»;
		- протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою від 05 і 19 червня 2023 року, відповідно до яких здійснено візуальне спостереження за ОСОБА_7 в наступні періоди: 25 травня 2023 року з 19:00 по 21:58, 27 травня 2023 з 13:00 по 19:00, 31 травня 2023 року з 17:00 по 19:00, 10 червня 2023 року з 10:30 по 12:30;
		- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 05 червня 2023 року, відповідно до якого встановлено, що в нічний час користувач з абонентським номером НОМЕР_2 перебуває за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- повідомлення директора ДП «45 експериментальний механічний завод» № 868 від 20 липня 2023 року, відповідно до якого 10 червня 2023 в період часу з 11:00 по 13:00 поблизу заводу дійсно була розміщена техніка, яка здійснювала планове переміщення;
		- повідомлення Департаменту контррозвідки Служби безпеки України № 2/5/3-11968нт від 28 серпня 2023 року, відповідно до якого номер мобільного оператора НОМЕР_1 належить громадянину рф ОСОБА_11 , який за сукупністю ознак може бути співробітником фсб рф;
		- протокол обшуку від 10 червня 2023 року, відповідно до якого під час обшуку у квартирі ОСОБА_7 вилучено ноутбук марки «Asus» моделі Х540, серійний номер JCNOGRO1C777497, зарядний пристрій до нього, грошові кошти у сумі 10 000 гривень та флеш-носій;
		- протокол огляду від 22 червня 2023 року, відповідно до якого було проведено огляд мобільного телефону «Xiaomi Redmi 4А» (ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ), який містить сім-карту з абонентським номером НОМЕР_2 ;
		- протокол огляду від 28 червня 2023 року, відповідно до якого проведено огляд ноутбука марки «Asus», Notebook PC, JCNOGROС777497, на жорсткий диск якого встановлено програмне забезпечення месенджеру «Телеграм» із акаунтом з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_2 , браузер «Ореra» за допомогою якого з використанням інтегрованої функції «VPN», здійснено вхід в соціальну мережу «Вконтакте» на сторінку користувача під іменем « ОСОБА_10 », що містить дописи антиукраїнського характеру.
		З вироку вбачається, що суд належним чином обґрунтував, чому бере до уваги ці докази, та оцінив їх із дотриманням ст. 94 КПК України.
		При цьому, місцевий суд вмотивовано спростував версію захисту про те, що ОСОБА_7 діяв з метою викриття провокатора (співрозмовника у месенджері «Телеграм»на ім`я « ОСОБА_8 » з ідентифікатором « НОМЕР_1 »), який, на його думку, не є співробітником фсб рф та діє на шкоду інтересам України, і надсилав останньому застарілу або загальнодоступну інформацію.
		Так, місцевий суд встановив, що ОСОБА_7 листувався із  ОСОБА_11 , який очевидно є співробітником спецслужб країни-агресора. Такі висновки ґрунтуються як на повідомленні Департаменту контррозвідки Служби безпеки України № 2/5/3-11968нт від 28 серпня 2023 року, так і випливають зі змісту безпосередньо дослідженого листування засудженого із вказаною особою. Зокрема, останній повідомляв ОСОБА_7 інформацію, характер якої свідчив про його дотичність до російських спецслужб та надав для виконання завдання, які були спрямовані на підрив обороноздатності України.
		Що стосується версії сторони захисту про надсилання засудженим застарілої та загально доступної інформації, то ці твердження також були спростовані судом.
		Із встановлених фактичних обставин випливає, що ОСОБА_7 надсилав співробітнику фбс рф знімки екрану із застосунку «Google Maps» із актуальними картами, а інформація щодо точного розташування об`єктів критичної інфраструктури та військових об`єктів у м. Вінниця, режим їх роботи, встановлення режиму охорони, місць розташування контрольно-пропускних пунктів та об`єктів поблизу них, фактів виїзду/в`їзду військової техніки не є загальнодоступною.
		Більше того, суд обґрунтовано звернув увагу на те, що ОСОБА_7 постійно прогулювався по периметру «45 заводу» і в районі НКВО «Форт», вивчав місцевість, спостерігав за військовою технікою, фотографував її, знімав дані сканування прилеглих мереж Wi-Fi та вишок зв`язку, тобто діяв не з простої цікавості, а за заздалегідь продуманим планом для надання актуальної інформації іншій особі, представнику іноземної держави - рф для подальшої підривної діяльності проти України.
		Поміж зазначеного, місцевий суд визнав безпідставними твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_7 суб`єктивної сторони інкримінованого злочину, а також здійснення описаної протиправної діяльності з метою викриття причетної особи.
		Зокрема, суд переконливо зазначив, що на свідомий і добровільний характер дій ОСОБА_7 з надання ним допомоги представнику рф вказує характер та зміст таких його дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку. Засуджений жодного разу не відмовився від виконання завдань представника фсб рф, активно виконував усі задачі, інсталював на мобільний телефон додатки для збору інформації, та відмовлявся від винагороди, оскільки мав стійку антиукраїнську позицію.
		Верховний Суд погоджується, що вказана сукупність обставин доводить скоєння ОСОБА_7 умисних, цілеспрямованих дій з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, які полягали у переході на бік ворога і наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що виразилося у здійсненні збору, аналізі та передачі інформації, яка стосується ЗСУ та об`єктів критичної інфраструктури у м. Вінниця.
		Апеляційний суд перевірив висновки місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 , визнав їх обґрунтованими та вмотивованими і відповідно до вимог ст. 419 КПК України навів достатні аргументи й підстави для прийняття такого рішення.
		Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість указаних висновків сторона захисту не наводить.
		У своїй касаційній скарзі захисник посилається на неналежність та недопустимість доказів, які було покладено в основу обвинувального вироку, зокрема через безпідставне внесення відомостей про кримінальне правопорушення на підставі анонімної заяви, а також проведення огляду мобільного телефону і ноутбука з порушенням визначеної законом процедури.
		Дані доводи були предметом дослідження судів та визнані безпідставними з наведенням відповідних мотивів.
		Так, судом встановлено, що в ході проведення контррозвідувальних заходів відповідно до вимог Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» було отримано достовірні дані, які свідчать про вчинення громадянином України - ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме, що останній умисно, цілеспрямовано, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану здійснив перехід на бік ворога, збирає, аналізує та передає інформацію щодо особового складу та місць дислокації підрозділів ЗСУ, місць розташування об`єктів критичної інфраструктури у м. Вінниця.
		На підставі вказаного повідомлення від 09 травня 2023 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023020000000114. Зважаючи на таке, твердження захисника ОСОБА_6 про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 було розпочато на підставі анонімної заяви, є необґрунтованими.
		Також, належним чином суд перевірив твердження захисника ОСОБА_6 про те, що протокол огляду від 22 червня 2023 року мобільного телефону «Xiaomi Redmi 4А» та протокол огляду від 28 червня 2023 року ноутбука марки «Asus» є недопустимими доказами, оскільки проведені без ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу.
		Такі, висновки ґрунтуються не тільки на наданому апеляційним судом дозволі на проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем за мобільним номером засудженого, а й через добровільну видачу ОСОБА_7 своїх пристроїв співробітникам правоохоронного органу.
		За цих обставин, Суд погоджується з висновками про відсутність потреби на звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням для отримання права на тимчасовий доступ до речей і документів. Протоколи огляду від 22 і 28 червня 2023 року суди обґрунтовано визнали належними і допустимими доказами, а інформацію відображену в них такою, що зібрана у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.
		Що стосується доводів сторони захисту про неконкретність пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення та здійснення судом збору доказів вини останнього, то їх колегія суддів касаційного кримінального суду вважає безпідставними.
		В ході розгляду цього кримінального провадження, суди встановили відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, та обґрунтовано дійшли до переконання, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.
		Що стосується твердження захисника ОСОБА_6 про використання місцевим судом доказів, які той зібрав самостійно, то таке також є хибним, оскільки як вбачається із вироку, колегія суддів у своєму рішенні окрім іншого посилалася на загально відому інформацію, яка не потребувала здійснення будь-яких процесуальних дій для її отримання.
		Поміж зазначених доводів у свої касаційній скарзі сторона захисту посилається на провокацію з боку правоохоронних органів, метою якої було притягнути ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
		Слід звернути увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ, Суд визнає необґрунтованими та не розглядає по суті заяви щодо провокації злочину, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2021 року).
		Так, в цій справі ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували вчинити інкримінований злочин. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників правоохоронних органів.
		У цьому кримінальному провадженні особа, відносно якої скеровано обвинувальний акт до суду, також не визнавав вчинення інкримінованих йому дій. Відсутність констатації факту вчинення злочину виключає можливість провокації.
		Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 07 грудня 2022 року (справа № 385/619/16, провадження № 51-2496км21) та від 08 грудня 2022 року (справа № 466/9812/16-к, провадження № 51-3021км22).
		Таким чином, за результатами кримінального провадження у суді касаційної інстанції встановлено, що матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення. 
		Призначене  ОСОБА_7 покарання є співмірним характеру вчинених ним протиправних дій, тяжкості скоєного правопорушення, даним про особу винного та відповідає принципам справедливості й індивідуалізації.
		Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника  ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		у х в а л и в:
		Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...