Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/3878/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано судом: 29.01.2025. Зареєстровано: 29.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/683/143/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024240010000873

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		   
		Справа № 683/3878/24  
		1-кп/683/143/2025
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		28 січня 2025 року                         м. Старокостянтинів
		 
		Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023242310000009 від 06 червня 2023 року, щодо 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Красилів Хмельницької обл., громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м. Славута Хмельницької обл., громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вони діючи у складі організованої групи вчинили кримінальні правопорушення за таких обставин: Особа №1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, обіймаючи посаду дільничного офіцера поліції сектору превенцій відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області,будучи працівником правоохоронного органу, якому присвоєно спеціальне звання старший лейтенант поліції, визначивши вчинення злочину, як джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення шляхом вимагання чужого майна, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби,у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2023 року, вирішив створити організовану злочинну групу з кола своїх знайомих, тобто стійке об`єднання декількох осіб з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення злочинного плану, відомого всім учасникам групи, для вчинення кримінальних правопорушень проти власності на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницької області.
		В подальшому, Особа №1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2023 року, з метою реалізації задуманого, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію групи, запропонував своїм знайомим, з якими він був тісно пов`язаний дружніми, службовими та особистими зв`язками, а саме: дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області капітану поліції Особа №2, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 майору Особа №4, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, а також дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , розроблений ним план злочинної діяльності у складі організованої групи, направлений на заволодіння чужим майном шляхом вимагання грошових коштів у мешканців Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницької області. Ознайомившись із зазначеним планом злочинної діяльності, Особа №2, ОСОБА_5 , Особа №4 та ОСОБА_4 схвалили його та надали згоду приймати участь у вчиненні злочинів як виконавці.
		Таким чином, вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися на невизначений термін в стійке злочинне об`єднання для вчинення ряду злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності Особі №1, як керівникові організованої злочинної групи, свідомо виконуючи всі його вказівки. 
		Стійкість організованої злочинної групи виражалася в стабільних зв`язках між її учасниками, існуванні визначених правил поведінки, спільній меті, яка базувалася на бажанні кожного отримати стабільний незаконний прибуток, а також в обізнаності всіх учасників організованої злочинної групи про план вчинення злочинів, які розроблялись Особою №1.
		Окрім цього, створена Особою №1 організована злочинна група була здатна забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, ефективно протидіяти факторам, що можуть її дезорганізувати, оскільки складалась із працівників одного правоохоронного органу, який фактично і мав протидіяти злочинам на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницької області - дільничних відділу поліції №1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та військовослужбовця, що забезпечувало стійкість групи та унеможливлювало вихід із неї, а також забезпечувало стійку безпеку організованої злочинної групи від викриття правоохоронними органами.
		У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності, функції та задачі кожного учасника організованої групи були розподілені наступним чином.
		Так, Особа №1, будучи організатором та керівником злочинної групи, здійснював безпосереднє керівництво діями учасників організованої ним групи, розробляв плани вчинення злочинів, визначав і уточнював ролі та функції кожного із її учасників під час вчинення кримінальних правопорушень, залучав співучасників злочину з числа знайомих, які не були обізнані зі злочинним умислом Особи №1, підшукував осіб з матеріальним достатком для подальшого визначення їх об`єктом свого злочинного посягання для заволодіння їх грошовими коштами, особисто приймав участь у заволодінні чужим майном шляхом вимагання грошових коштів у мешканців Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницької області, розподіляв кошти між учасниками створеної ним організованої групи та визначав необхідну їх кількість для продовження злочинної діяльності, пов`язаної з вимаганням грошових коштів, а також, як працівник поліції, будучи обізнаним про засоби та методи документування правопорушень, в тому числі й кримінальних, вживав заходів конспірації, з метою прикриття злочинної діяльності організованої групи.
		Особа №2, будучи активним учасником організованої групи, створеної Особою №1 та очолюваної останнім згідно розподілених функцій, особисто приймав участь у заволодінні чужим майном шляхом вимагання грошових коштів та був безпосереднім виконавцем вчинюваних злочинів, виконував відведені йому функції під час вчинення злочинів, при цьому надавав поради організатору злочинної групи щодо обрання можливих об`єктів вчинення злочинів та залучення співучасників організованої групи, імітував документування працівниками правоохоронних органів начебто протиправної діяльності мешканців Старокостянтинівської територіальної громади, запевняв та залякував потерпілих, що у разі не передачі грошових коштів їх буде притягнуто до кримінальної відповідальності. 
		ОСОБА_4 , будучи активним учасником організованої групи, створеної Особою №1 та очолюваної останнім згідно розподілених функцій, особисто приймав участь у заволодінні чужим майном шляхом вимагання грошових коштів та був безпосереднім виконавцем вчинюваних злочинів, виконував відведені йому функції під час вчинення злочину, імітував документування працівниками правоохоронних органів начебто протиправної діяльності мешканців Старокостянтинівської територіальної громади, з метою подальшого вимагання грошових коштів.
		ОСОБА_5 , будучи активним учасником організованої групи, створеної Особою №1 та очолюваної останнім згідно розподілених функцій, особисто приймав участь у заволодінні чужим майном шляхом вимагання грошових коштів та був безпосереднім виконавцем вчинюваних злочинів, виконував відведені йому функції під час вчинення злочину, імітував документування працівниками правоохоронних органів начебто протиправної діяльності мешканців Старокостянтинівської територіальної громади, з метою подальшого вимагання грошових коштів.
		Особа №4, будучи активним учасником організованої групи, створеної Особою №1 та очолюваної останнім згідно розподілених функцій, особисто приймав участь у заволодінні чужим майном шляхом вимагання грошових коштів та був безпосереднім виконавцем вчинюваних злочинів. Окрім цього, Особа №4, будучи військовослужбовцем офіцерського складу, відповідав за вимагання грошових коштів у інших військовослужбовців, погрожуючи останнім розголошенням відомостей про начебто протиправну діяльність потерпілого перед командуванням, а також військовою службою правопорядку.
		Таким чином, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше січня 2023 року, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 , Особа №4 та ОСОБА_4 зорганізувались у стійке об`єднання для вчинення особливо тяжких злочинів, яке очолив Особа №1, почали діяти відповідно до узгодженого плану, відомого всім учасникам організованої групи, поєднаного єдиним корисливим умислом, з розподілом функцій, спрямованих на досягнення спільної злочинної мети. Члени організованої групи усвідомлювали, що дії кожного з них є невід`ємною складовою частиною всього об`єму злочинних дій організованої групи при вчинені злочинів.
		В подальшому, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , після утворення стійкого злочинного об`єднання, з метою власного незаконного збагачення, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, будучи працівниками правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, в січні 2023, (більш точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено), діючи у складі організованої групи та в умовах дії правового режиму воєнного стану, з корисливих мотивів, вчинили незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, незаконно провели в них обшук, а також вчинили незаконне вимагання (висловлення вимоги передачі) чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, отримавши в подальшому таке майно, за наступних обставин. 
		Так, Особа №1, в січні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, згідно з розподілом ролей, здійснюючи загальне керівництво організованою ним групою, відповідно до відведеної собі ролі, визначив як об`єкт злочинного посягання ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ).
		Далі Особа №1, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого ним як організатором, виконуючи розподілені ним ролі, в січні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (спосіб та місце) надав учасникам організованої групи інформацію про особу ОСОБА_8 , яка здійснює підприємницьку діяльність, що полягає у продажі продовольчих товарів на місцевому ринку у м. Старокостянтинів Хмельницької області, а також начебто здійснює продаж алкогольних напоїв не маючи спеціального дозволу на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, та довів план вчинення злочину, а саме імітацію проведення ряду першочергових слідчих дій, направлених на документування надуманої протиправної діяльності ОСОБА_8 , з метою виявлення та вилучення алкогольних напоїв за місцем її проживання, що мало створити у потерпілої уявлення реальності та невідворотності притягнення до встановленої законом відповідальності, а відтак і підстави для вимагання чужого майна.
		В подальшому, в січні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, Особа №1 та Особа №2, прибувши за місцем проживання ОСОБА_8 , діючи відповідно до злочинного плану, виконуючи розподілені ролі, з метою власного незаконного збагачення, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, будучи працівниками правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, діючи у складі організованої групи, з корисливих мотивів, незаконно, без дозволу власника (фактичного володільця та користувача) домоволодіння, що по АДРЕСА_4 - 
		ОСОБА_8 , через хвіртку зайшли на подвір`я зазначеного домоволодіння та через відчинені вхідні двері незаконно проникли всередину будинку, а в подальшому незаконно проникли в розташоване на території домоволодіння гаражне приміщення, де фактично провели обшук (огляд), цим самим порушивши право потерпілого на недоторканість житла, передбачене ст. 30 Конституції України, яке гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
		Окрім цього, під час незаконного проникнення до гаражного приміщення та проведення у ньому незаконного обшуку, Особа №1 та Особа №2 виявили дві пластикові двадцяти літрові каністри наповнені самогоном, після чого Особа №1, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого ним як організатором, виконуючи розподілені ним ролі, повідомив потерпілій ОСОБА_8 про можливе притягнення її до відповідальності, встановленої законом та викликав на місце події інших членів організованої злочинної групи - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , під виглядом слідчо - оперативної групи місцевого відділу поліції.
		Через деякий час, інші члени організованої злочинної групи - 
		ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , прибувши за місцем проживання 
		ОСОБА_8 , діючи відповідно до злочинного плану, виконуючи розподілені ролі, з метою власного незаконного збагачення, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, будучи працівниками правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, діючи у складі організованої групи, з корисливих мотивів, незаконно, без дозволу власника (фактичного володільця та користувача) домоволодіння, що по АДРЕСА_4 - ОСОБА_8 , попередньо представившись працівниками слідчо-оперативної групи, через хвіртку зайшли на подвір`я зазначеного домоволодіння та незаконно проникли в розташоване на території домоволодіння гаражне приміщення, де фактично імітували документування факту виявлення та вилучення двох пластикових двадцяти літрових каністр, наповнених самогоном, чим порушили право потерпілого на недоторканість житла, передбачене ст. 30 Конституції України, яке гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
		Таким чином,  ОСОБА_4  обвинувачується у порушення недоторканості житла, тобто незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, незаконне проведення в них обшуку, вчинене службовою особою у складі організованої групи осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України.
		Таким чином,  ОСОБА_5  обвинувачується у порушення недоторканості житла, тобто незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, незаконне проведення в них обшуку, вчинене службовою особою у складі організованої групи осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України.
		В подальшому, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з метою власного незаконного збагачення, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, будучи працівниками правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, в січні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи на території домогосподарства, що по АДРЕСА_4 , діючи у складі організованої групи та в умовах дії правового режиму воєнного стану, з корисливих мотивів, після проведення незаконного обшуку у домоволодінні ОСОБА_8 , діючи із загальними і об`єднаними зусиллями, спираючись на допомогу та сприяння один одного, висловили останній усну вимогу передачі чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 3000 гривень, погрожуючи розголошенням відомостей про протиправну діяльність потерпілої та притягненням її до передбаченої законом відповідальності, на що ОСОБА_8 категорично відмовилася.
		Після відмови, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу та перебуваючи у тому ж місці, діючи із загальними і об`єднаними зусиллями, спираючись на допомогу та сприяння один одного, висловили ОСОБА_8 усну вимогу передачі чужого майна, а саме двох пластикових двадцяти літрових каністр, наповнених самогоном, вартістю 60 гривень за 1 літр самогону та 200 гривень за 1 пластикову каністру (тару), загальною вартістю 2800 гривень, погрожуючи розголошенням відомостей про протиправну діяльність потерпілої та притягненням її до передбаченої законом відповідальності, на що ОСОБА_8 погодилась.
		В подальшому, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , протиправно забрали вищевказане майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 2800 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		Окрім цього, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , будучи працівниками правоохоронного органу, а Особа №4 військовослужбовцем військової частини, після утворення стійкого злочинного об`єднання, з метою власного незаконного збагачення, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, починаючи з 01.06.2023, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, діючи у складі організованої групи та в умовах дії правового режиму воєнного стану, з корисливих мотивів, знову вчинили незаконне вимагання (висловлення вимоги передачі) чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, отримавши в подальшому таке майно. 
		Так, Особа №1, у невстановлений досудовим розслідуванням час, 
		але не пізніше 01.06.2023, згідно з розподілом ролей, здійснюючи загальне керівництво організованою ним групою, відповідно до відведеної собі ролі, визначив як об`єкт злочинного посягання військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9 ).
		Далі Особа №1, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого ним як організатором, виконуючи розподілені ним ролі, достовірно знаючи вимоги законодавства України про те, що за продаж повсякденних наборів сухих продуктів для військовослужбовців Збройних Сил України (далі - наборів сухих продуктів ЗСУ) не передбачено кримінальної відповідальності, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01.06.2023 та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (спосіб та місце), надав учасникам організованої групи інформацію про особу ОСОБА_9 , який здійснює начебто незаконний продаж на інтернет платформі «OLX» наборів сухих продуктів ЗСУ та довів план вчинення злочину, а саме імітацію проведення ряду першочергових слідчих дій, направлених на документування надуманої протиправної діяльності ОСОБА_9 , що мало створити у потерпілого уявлення реальності та невідворотності притягнення до встановленої законом відповідальності, а відтак і підстави для вимагання грошових коштів.
		Після цього, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01.06.2023, організатор Особа №1 надав виконавцю ОСОБА_4 абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , та вказав, щоб ОСОБА_4 зателефонував до останнього і домовився про зустріч.
		В свою чергу ОСОБА_4 , діючи відповідно до злочинного плану, розробленого організатором, виконуючи розподілені ролі та діючи за вказівкою Особи №1, 01.06.2023, близько 10 години 00 хвилин, з власного мобільного телефону зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що побачив на інтернет ресурсі «OLX» оголошення, про продаж наборів сухих продуктів ЗСУ та має на меті їх придбати, після чого домовився про особисту зустріч з ОСОБА_9 на 02.06.2023. 
		В подальшому, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 02.06.2023 Особа №1, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого ним як організатором, вирішив залучити до протиправної діяльності свого знайомого ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10 ), який не був обізнаний зі злочинним умислом Особи №1, не усвідомлював протиправність дій поліцейських в цілому та мав виконувати роль закупника.
		З вказаною метою, в обідню пору 02.06.2023 Особа №1 та Особа №2, діючи відповідно до злочинного плану, зустрілись із ОСОБА_10 у м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, та під приводом сприяння їм, як працівникам поліції, у викритті вчинення кримінального правопорушення одним із військовослужбовців, попрохали ОСОБА_10 виступити закупником наборів сухих продуктів ЗСУ, на що останній погодився, не будучи обізнаним зі злочинним умислом організованої групи. 
		Після чого Особа №1 та Особа №2 проінструктували ОСОБА_10 , передали йому грошові кошти в сумі 1600 гривень, начебто на проведення оперативної закупки та всі разом попрямували на автомобілі «VolkswagenGolf», д.н.з. НОМЕР_3 , до місця майбутньої зустрічі.
		Цього ж дня, 02.06.2023 о 14 годині 15 хвилин потерпілий ОСОБА_9 прибув на попередньо домовлене з ОСОБА_4 місце зустрічі, а саме на територію АЗС «WOG», що за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Старокостянтинів, вул. 1 травня, 127, куди о 14 годині 26 хвилин на автомобілі «BMW 320i», д.н.з. НОМЕР_4 ,приїхали члени організованої злочинної групи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а о 14 годині 29 хвилин на автомобілі «VolkswagenGolf», д.н.з. НОМЕР_3 , приїхали члени організованої злочинної групи Особа №1 та Особа №2 із закупником ОСОБА_10 .
		Одразу після того як Особа №1 зупинив автомобіль, ОСОБА_10 , який не був обізнаний зі злочинним умислом організованої групи, виконуючи роль закупника, вийшов з транспортного засобу, підійшов до ОСОБА_9 та придбав в нього 2 набори сухих продуктів ЗСУ за раніше отримані від Особи №1 грошові кошти в сумі 1600 гривень. 
		Одразу після отримання ОСОБА_9 грошових коштів за продаж 
		2 наборів сухих продуктів ЗСУ, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 та 
		ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію раніше розробленого організатором злочинного плану, виконуючи розподілені ролі, достовірно знаючи вимоги законодавства України про те, що за продаж наборів сухих продуктів ЗСУ не передбачено кримінальної відповідальності, представившись працівниками поліції, повідомили ОСОБА_9 , що ними задокументовано вищевказаний факт, а отримані ним грошові кошти в сумі 1600 гривень є міченими, а відтак ОСОБА_9 буде притягнуто до кримінальної відповідальності.
		Таким чином, учасники організованої злочинної групи Особа №1, 
		Особа №2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 створили у потерпілого уявлення реальності та невідворотності притягнення до встановленої законом відповідальності, а відтак і підстав для подальшого вимагання грошових коштів.
		В подальшому, Особа №1 та Особа №2, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого організатором, виконуючи розподілені ролі, з метою залучення члена організованої групи - Особи №4, який повинен був висловити вимогу про передачу грошових коштів будучи фактично співслужбовцем потерпілого, на автомобілі «VolkswagenGolf», д.н.з. НОМЕР_3 , відвезли ОСОБА_9 до будинку АДРЕСА_5 , де на них очікував Особа №4, який сів до салону вищевказаного транспортного засобу. 
		Надалі, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , будучи працівниками правоохоронного органу та діючи повторно, а Особа №4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та співслужбовцем потерпілого, з метою власного незаконного збагачення, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, діючи у складі організованої групи та в умовах дії правового режиму воєнного стану, з корисливих мотивів, після імітування проведення оперативної закупки 2 наборів сухих продуктів ЗСУ у ОСОБА_9 , діючи із загальними і об`єднаними зусиллями, спираючись на допомогу та сприяння один одного, висловили ОСОБА_9 вимогу передачі чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 30000 гривень, погрожуючи розголошенням відомостей про протиправну діяльність потерпілого та притягненням його до передбаченої законом відповідальності, яку 02.06.2023 близько 15 год. 00 хв., в усній формі озвучив член організованої групи - Особа №4, перебуваючи в салоні автомобіля «VolkswagenGolf», д.н.з. НОМЕР_3 , припаркованого неподалік будинку №35, що по вул. І. Франка у м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області. На вказану пропозицію ОСОБА_9 вимушено погодився та зобов`язався в найкоротший строк відшукати і передати членам організованої злочинної групи обумовлену суму грошових коштів.
		Цього ж дня, 02.06.2023, у вечірній час доби, Особа №4, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого організатором, виконуючи покладену на нього роль, під час особистої зустрічі у м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, отримав від потерпілого ОСОБА_9 частину грошових коштів в сумі 5000 гривень та повторно висловив вимогу передачі решти грошових коштів в сумі 25000 гривень, погрожуючи розголошенням відомостей про протиправну діяльність потерпілого та притягненням його до передбаченої законом відповідальності.
		В подальшому, 08.06.2023 о 15 годині 42 хвилини Особа №4, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого організатором, виконуючи покладену на нього роль, під час особистої зустрічі неподалік КПП військової частини НОМЕР_1 , що по АДРЕСА_6 , отримав від потерпілого ОСОБА_9 другу частину грошових коштів в сумі 10000 гривень та повторно висловив вимогу передачі решти грошових коштів в сумі 15000 гривень, погрожуючи розголошенням відомостей про протиправну діяльність потерпілого та притягненням його до передбаченої законом відповідальності.
		Після цього, 13.06.2023 о 15 годині 20 хвилин Особа №4, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого організатором, виконуючи покладену на нього роль, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, отримав від ОСОБА_9 на особистий картковий рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 третю частину грошових коштів в сумі 5000 гривень, яку потерпілий перерахував за попередньою домовленістю, виконуючи незаконну вимогу членів організованої злочинної групи.
		В подальшому, 29.06.2023 о 17 годині 23 хвилини Особа №4, діючи відповідно до злочинного плану, розробленого організатором, виконуючи покладену на нього роль, під час особистої зустрічі неподалік КПП військової частини НОМЕР_1 , що по АДРЕСА_6 , перебуваючи в салоні автомобіля «Hyundai IX35», д.н.з. НОМЕР_6 , отримав від потерпілого ОСОБА_9 останню частину грошових коштів в сумі 10000 гривень, після чого ОСОБА_11 повідомив 
		ОСОБА_9 що всі проблеми з поліцією та по проходженню військової служби вирішені. 
		Таким чином, Особа №1, Особа №2, ОСОБА_5 , Особа №4 та 
		ОСОБА_4 , вимагали та отримали від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 30000 гривень, які були розподілені між членами організованої злочинної групи, спричинивши потерпілому майнової шкоди на вказану суму.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене повторно, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене повторно, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що між ним та обвинуваченими, за участю захисників, було укладено угоди про визнання винуватості, які він просив затвердити та призначити обвинуваченим визначене сторонами угоди покарання, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за обставин, описаних у наданих угодах, розкаялись у вчиненому, добровільно відшкодували завданого збитку та зобов`язали перерахувати заставу на рахунок Збройних сил України.
		Розглядаючи в порядку, передбаченому ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження наданих угод про визнання винуватості, суд встановлює чи угоди відповідають вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, а саме формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини.
		Суд зазначає про можливість затвердження угоди про визнання винуватості стосовно ОСОБА_5 виходячи з наступного.
		Захисник ОСОБА_7 зазначив, що є всі правові підстави для укладення угоди, тому просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності.
		В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно вчинив дані правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно, наслідки затвердження угоди та наслідки умисного невиконання затвердженої угоди йому зрозумілі. Просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, призначивши йому визначене в угоді покарання.
		Згідно наданої суду угоди про визнання винуватості укладеної 25 жовтня 2024 року між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3  і обвинуваченим  ОСОБА_5  за участі захисника ОСОБА_7  та зі згоди потерпілих  ОСОБА_8  та ОСОБА_9  укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень на таких умовах: обвинувачений ОСОБА_5  зобов`язався беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин у повному обсязі згідно обвинувальним актом (повідомленням про підозру), співпрацювати із стороною обвинувачення, сприяти у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, а саме зобов`язався співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених   ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_5 та  ОСОБА_11 , а саме вчинення злочинів щодо потерпілих  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_14 ,  ОСОБА_15  (надавати правдиві викривальні покази під час досудового розслідування та судового розгляду у судах усіх інстанцій щодо часу та місця вчинення кримінальних правопорушень, способу розподілу отриманого незаконного прибутку, розподіл ролей між членами злочинної групи, а також інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні); обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5  є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, обставина, що обтяжує покарання,є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою; сторони погодили призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України із застосуванням статті 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. З урахуванням наявності у ОСОБА_5 міцних родинних зв`язків, його поведінки після вчинення злочинних дій, молодого віку, добровільне перерахування застави на потреби оборони, а також те, що він не є організатором вчинених кримінальних правопорушень та не брав участі у всіх епізодах злочинної діяльності організованої групи, сторони дійшли згоди про можливість виправлення обвинуваченого (підозрюваного) без ізоляції від суспільства та застосування до нього звільнення від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Окрім цього, на підставі ст. 77 КК України, сторони дійшли згоди про незастосування щодо обвинуваченого додаткового покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку зі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.
		Також суд враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_5 у випадку затвердження угоди зобов`язався перерахувати на підтримку Збройних Сил України 242 240 грн., про що було надана згода в судовому засіданні заставодавцем ОСОБА_16 . Ця обставина в умовах повномасштабної військової агресії з боку рф є важливою, оскільки сприяє забезпеченню фінансовим ресурсом Збройних Сил України та посиленню їх спроможності стримувати та відбивати агресію рф і з враховуючи положення частини другої статті 66 КК України, визнається судом як пом`якшуюча обставина.
		В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін, як для прокурора, так і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку; для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того,  ОСОБА_5 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди та у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також, ОСОБА_5 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		При вирішенні питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги, що згідно з пред`явленим  ОСОБА_5 обвинуваченням його дії охоплюються складом кримінальних правопорушень, а саме за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, тобто у порушення недоторканості житла, тобто незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, незаконне проведення в них обшуку, вчинене службовою особою у складі організованої групи осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України; за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України; за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене повторно, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		Суд зважає на те, що угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 470, 472 КПК України, обвинуваченому та його захиснику зрозумілі наслідки ст. ст. 394, 424 КПК України, крім того, ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Зважаючи на вищезазначені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим за участю захисника - з іншої, визнавши  ОСОБА_5  винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, та визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Отже, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів; відомості про особу обвинуваченого; співпрацювати із стороною обвинувачення, готовність сприяти у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, зобов`язання перерахувати грошові кошти на підтримку Збройних Сил України,суд дійшов висновку, що узгоджена сторонами міра покарання за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України із застосуванням статті 69 КК України відповідає як вимогам КК України, так і інтересам суспільства.
		При цьому, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше не судимий, повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння прикриттю кримінальних правопорушень, відшкодування потерпілим завданого збитку, позитивну характеристику, добровільне зобов`язання застави на потреби оборони, а також те, що він не є організатором вчинених кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, а також із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Статтею 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням. Конфіскація майна у цьому переліку відсутня, а отже, не може бути застосована у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
		Крім того, розглянувши угоду про визнання винуватості, стосовно ОСОБА_4 суд зазначає про можливість затвердження даної угоди зважаючи на наступне.
		Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що є всі правові підстави для укладення угоди, тому просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності. 
		В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно вчинив дані правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно, наслідки затвердження угоди та наслідки умисного невиконання затвердженої угоди йому зрозумілі. Просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, призначивши йому визначене в угоді покарання.
		Згідно наданої суду угоди про визнання винуватості укладеної 25 жовтня 2024 року між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3  і обвинуваченим  ОСОБА_4  за участі захисника ОСОБА_6  та зі згоди потерпілих  ОСОБА_8  та ОСОБА_9  укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень на таких умовах: обвинувачений ОСОБА_4  зобов`язався беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин у повному обсязі згідно обвинувальним актом (повідомленням про підозру), співпрацювати із стороною обвинувачення, сприяти у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, а саме зобов`язався співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених   ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_5 та  ОСОБА_11 , а саме вчинення злочинів щодо потерпілих  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_14 ,  ОСОБА_15  (надавати правдиві викривальні покази під час досудового розслідування та судового розгляду у судах усіх інстанцій щодо часу та місця вчинення кримінальних правопорушень, способу розподілу отриманого незаконного прибутку, розподіл ролей між членами злочинної групи, а також інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні); обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4  є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, обставина, що обтяжує покарання,є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою; сторони погодили призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України із застосуванням статті 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. З урахуванням наявності у ОСОБА_4 міцних родинних зв`язків, його поведінки після вчинення злочинних дій, молодого віку, добровільне перерахування застави на потреби оборони, а також те, що він не є організатором вчинених кримінальних правопорушень та не брав участі у всіх епізодах злочинної діяльності організованої групи, сторони дійшли згоди про можливість виправлення обвинуваченого (підозрюваного) без ізоляції від суспільства та застосування до нього звільнення від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Окрім цього, на підставі ст. 77 КК України, сторони дійшли згоди про незастосування щодо обвинуваченого додаткового покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку зі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.
		Також суд враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 у випадку затвердження угоди зобов`язався перерахувати на підтримку Збройних Сил України 242 240 грн., про що було надана згода в судовому засіданні заставодавцем ОСОБА_17 . Ця обставина в умовах повномасштабної військової агресії з боку рф є важливою, оскільки сприяє забезпеченню фінансовим ресурсом Збройних Сил України та посиленню їх спроможності стримувати та відбивати агресію рф і з враховуючи положення частини другої статті 66 КК України, визнається судом як пом`якшуюча обставина.
		В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін, як для прокурора, так і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку; для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того,  ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди та у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також, ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		При вирішенні питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги, що згідно з пред`явленим  ОСОБА_4 обвинуваченням його дії охоплюються складом кримінальних правопорушень, а саме за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, тобто у порушення недоторканості житла, тобто незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи, незаконне проведення в них обшуку, вчинене службовою особою у складі організованої групи осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України; за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України; за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене повторно, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		Суд зважає на те, що угода відповідає вимогам ст. ст. 469, 470, 472 КПК України, обвинуваченому та його захиснику зрозумілі наслідки ст. ст. 394, 424 КПК України, крім того, ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Зважаючи на вищезазначені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим за участю захисника - з іншої, визнавши  ОСОБА_4  винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, та визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Отже, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів; відомості про особу обвинуваченого; співпрацювати із стороною обвинувачення, готовність сприяти у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, зобов`язання перерахувати грошові кошти на підтримку Збройних Сил України,суд дійшов висновку, що узгоджена сторонами міра покарання за ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України із застосуванням статті 69 КК України відповідає як вимогам КК України, так і інтересам суспільства.
		При цьому, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше не судимий, повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння прикриттю кримінальних правопорушень, відшкодування потерпілим завданого збитку, позитивну характеристику, добровільне зобов`язання перерахувати заставу на потреби оборони, а також те, що він не є організатором вчинених кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, а також із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Статтею 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням. Конфіскація майна у цьому переліку відсутня, а отже, не може бути застосована у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
		Заставодавці ОСОБА_16 та ОСОБА_17 повідомили суду про свою згоду на перерахування внесених ними як застава за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 коштів в сумі по 242 240 грн. 00 коп., для цілей оборони України.
		Заставу у розмірі 242 240 грн. 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_16 01 липня 2024 року по кримінальному провадженні № 42023242310000009 за ОСОБА_5 згідно квитанції № 9346-9521-8735-7136 від 01.07.2024, слід перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України - на підтримку Збройних Сил України.
		Заставу у розмірі 242 240 грн. 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_17 01 липня 2024 року по кримінальному провадженні № 42023242310000009 за ОСОБА_4 згідно квитанції № 0220210011 від 01.07.2024, слід перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України - на підтримку Збройних Сил України.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 обраний на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2024 року (справа № 686/16734/23), у вигляді застави, до вступу вироку в законну силі залишити без змін.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обраний на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2024 року (справа № 686/16734/23), у вигляді застави, до вступу вироку в законну силі залишити без змін.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
		Згідно із обвинувальним актом та поясненнями прокурора, наданими в судовому засіданні, процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.
		Речові докази в цьому кримінальному провадженні суду не подавалися.
		Керуючись статтями 12, 65-67, 75-77 КК України, статтями 100, 373-376, 469-475, 615 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 жовтня 2024 року між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42023242310000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2023 року.
		Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		Призначити покарання ОСОБА_5 за:
		- ч.2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
		- ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України із застосуванням статті 69 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Призначити покарання ОСОБА_5 згідно із статтею 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, та з огляду на положення ст. 77 КК України, не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:
		-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Грошові кошти у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, внесені заставодавцем ОСОБА_16 у якості застави за ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2024 року (справа № 686/16734/23) згідно квитанції № 9346-9521-8735-7136 від 01.07.2024, які надійшли на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами: Банк: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок №UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України).
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , обраний на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2024 року (справа № 686/16734/23), у вигляді застави, до вступу вироку в законну силі залишити без змін.
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 жовтня 2024 року між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023242310000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2023 року.
		Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
		Призначити покарання ОСОБА_4 за:
		- ч.2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
		- ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України із застосуванням статті 69 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Призначити покарання ОСОБА_4 згідно із статтею 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, та з огляду на положення ст. 77 КК України, не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:
		-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Грошові кошти у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, внесені заставодавцем ОСОБА_17 у якості застави за ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2024 року (справа № 686/16734/23) згідно квитанції № 0220210011 від 01.07.2024, які надійшли на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами: Банк: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок №UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , обраний на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 липня 2024 року (справа № 686/16734/23), у вигляді застави, до вступу вироку в законну силі залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, та обмежень, визначених у частині другій статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...