Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/1517/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 28.01.2025. Зареєстровано: 29.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/344/859/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022090000000325

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа № 344/1517/25
		Провадження № 1-кс/344/859/25
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		28 січня 2025 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022090000000325 від 21.09.2022, 
		В С Т А Н О В И В: 
		Старший слідчий відділу слідчого управління ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під № 12022090000000325 від 21.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж січня - березня 2021 року, знаходячись у м. Івано-Франківськ, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора КП «Міська ритуальна служба» (далі по тексту  комунальне підприємство), спільно з директором (з 05.05.2022- першим заступником директора) Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради (далі по тексту  Департамент) ОСОБА_6 утворили організовану групу, залучивши до злочинної діяльності підприємця ОСОБА_7 і начальника відділу експлуатації та утримання об`єктів благоустрою Департаменту ОСОБА_8 з метою системного привласнення чужого майна, а саме бюджетних грошових коштів, які виділялись на видалення зелених насаджень на території міста, після чого керували організованою групою, забезпечували її фінансування й організовували приховування кримінально протиправної діяльності, і як наслідок у період з 24.04.2021 по 25.11.2022 вчинили привласнення бюджетних грошових коштів на суму 1 538 561 грн. за наступних обставин.
		Щорічно бюджетом міста затверджуються видатки на виконання робіт з ремонту об`єктів благоустрою (видалення зелених насаджень), розпорядником яких був Департамент. ОСОБА_6 , будучи обізнаним про напрямки діяльності комунального підприємства, відображені в статуті, які не містили можливість проведення капітального та поточного ремонту об`єктів благоустрою (видалення зелених насаджень), а також відсутності на його балансі зелених насаджень розташованих в межах міста, частину грошових коштів, з метою їх подальшого освоєння та часткового привласнення, переадресовував на розрахункові рахунки комунального підприємства. 
		З метою створення юридичних підстав, які б давали можливість комунальному підприємству виконувати роботи з ремонту об`єктів благоустрою (видалення зелених насаджень), ОСОБА_6 , маючи на розгляді звернення громадян про необхідність видалення зелених насаджень на території міста, частину із них переадресовував для подальшого розгляду до комунального підприємства. Після чого, протягом бюджетного року комунальне підприємство та Департамент, по черзі, виступали замовниками у виконанні робіт за бюджетні грошові кошти, з використанням процедури закупівлі. 
		За результатом проведення відкритих торгів з підконтрольним ОСОБА_5 суб`єктом господарювання, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_7 укладалися договори про надання послуг, що містили додатки-калькуляції, в які було внесено неправдиві відомості щодо часу роботи та кількості техніки необхідної для виконання робіт із корчування пнів. 
		В подальшому, за результатом виконання робіт на підставі розроблених калькуляцій, складалися акти КБ-2В та КБ-3, в які вносились завідомо неправдиві відомості в частині кількості трудовитрат машиністів і робітників з обслуговування машин, а також роботи автомобіля «Fiat Skudo» під час корчування пнів, що призвело до безпідставного збільшення вартості виконання робіт на загальну суму 1 538 561,33 грн., та, як наслідок, безпідставного перерахування зазначених бюджетних грошових коштів на розрахункові рахунки ФОП « ОСОБА_7 »  НОМЕР_1 та ФОП « ОСОБА_9 »  НОМЕР_2 .
		Після надходження грошових коштів на розрахункові рахунки підконтрольних суб`єктів господарювання (ФОП « ОСОБА_7 » та ФОП « ОСОБА_9 ») ОСОБА_5 шляхом надання вказівок ОСОБА_10 розпоряджався ними на власний розсуд, зокрема: зняття готівкових коштів, які розприділялися між учасниками злочинної організації; перерахунок на розрахункові рахунки суб`єктів господарювання, які надавали послуги з ремонту та постачання будівельного матеріалу, який використовувався будівництві та ремонті будинку ОСОБА_5 , що розташований по АДРЕСА_1 та забезпечення товаро-матеріальними цінностями господарської діяльності ОСОБА_11 (дружини ОСОБА_5 ).
		Зокрема, 24.08.2022 та 02.09.2022 ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_10 щодо перерахунку грошових коштів з банківського рахунку ФОП « ОСОБА_9 » на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_12 » двома трансакціями на загальну суму 250 425 гривень (оплата за ворота, хвіртку електрозащіпку, декорпанелі, капелюхи на стовпи, розхідні матеріали монтажу, блоки на стовпи встановлені в будинку ОСОБА_5 ).
		Окрім цього, 10.08.2022 та 24.08.2022 на виконання вказівки ОСОБА_5 з банківського рахунку ФОП « ОСОБА_9 » перераховано грошові кошти на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_13 » двома трансакціями на загальну суму 121 575 грн.(оплата за поребрики, щебінь, палети, відсів, який використовувався в дворі будинку ОСОБА_5 ).
		Також, 05.09.2022 на виконання вказівки ОСОБА_5 з банківського рахунку ФОП ОСОБА_9 перераховано грошові кошти на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_14 » у сумі 52 544 грн. (оплата за камери відеоспостереження, відеореєстратор, маршрутизатори, комутатори, жорсткий диск встановлені в будинку ОСОБА_5 ).
		Аналогічним чином, 10.08.2022 на виконання вказівки ОСОБА_5 здійснено переказ грошових коштів на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_15 » у сумі 44 338 грн (оплата за паркетну дошку встановлено в будинку ОСОБА_5 ).
		Аналогічним чином, 03.08.2022 на виконання вказівки ОСОБА_5 здійснено переказ на банківський рахунок ОСОБА_16 у сумі 50 000 грн. (оплата за труни, які були поставлені ОСОБА_17 в магазин ОСОБА_11 для реалізації).
		З огляду на вищевикладене вбачається, що ОСОБА_5 частину грошових коштів отриманих від учинення кримінального правопорушення, шляхом проведення фінансових операцій перетворював їх на рухоме майно, яке використовувалося для облаштування будинку проживання останнього, а також забезпечення фінансово  господарської діяльності дружини як фізичної особи підприємця. 
		Під час проведення обшуку 24.02.2023 в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 , в якому здійснює фінансову господарську діяльність дружина ОСОБА_5  ОСОБА_11 було виявлено документи фінансово  господарської діяльності ФОП « ОСОБА_9 », кліше підписів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а також печатки ФОП « ОСОБА_7 » та ФОП « ОСОБА_9 ». Крім того, з вказаного приміщення здійснювалося завантаження документів в систему «Прозоро» від імені ФОП « ОСОБА_7 », що може свідчити про обізнаність ОСОБА_11 з приводу джерел отримання грошових коштів для будівництва будинку та ведення господарської діяльності.
		20 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Івано-Франківська, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, директору КП «Міська ритуальна служба» Івано-Франківської міської ради, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
		Причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами проведення тимчасових доступів до речей та документів у Департаменті і КП «Міська ритуальна служба»; вилученими тендерними, проектно-кошторисними, звітними та розрахунковими документами; установчими документами Департаменту і комунального підприємства; протоколами допиту свідків; протоколами огляду документів про рух коштів по рахунках ОСОБА_7 і ОСОБА_9 ; листом філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області; висновками судових будівельно-технічних і економічних експертиз; протоколами обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 , за місцем здійснення діяльності дружини ОСОБА_5 , іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.
		Отже, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливого тяжкого злочину з обставиною, які обтяжують покарання  вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28), за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
		З метою виконання вимог ст. 170 КПК України було встановлено, що ОСОБА_5 згідно інформаційної довідки №409428668 з реєстру речових прав на нерухоме майно належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 , яка набуте до моменту призначення на посаду директора КП «Міська ритуальна служба» (з 14.03.2017).
		Аналізуючи відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування  ОСОБА_5 за 2017-2023 роки вбачається, що все дорого вартісне майно (автомобілі, земельні ділянки, об`єкти будівництва) реєструвалися на праві приватної власності на дружину  ОСОБА_11 .
		Зокрема відповідно до відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування  ОСОБА_5 за 2021, 2022 роки (подані 25.01.2024) та за 2023 рік (поданої 20.03.2024) останнім задекларовано об`єкт незавершеного будівництва  житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить з 13.08.2019 ОСОБА_11 (відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно не вносилися), та будується на земельній ділянці з кадастровим номером 2610190501:09:003:0266, яка з 06.03.2019 на праві приватної власності належить ОСОБА_11 .
		За результатом пошуку в порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за кадастровим номером земельної ділянки встановлено, що жодних документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт не зареєстровано, а також не зареєстровано відомостей про завершення виконання будівельних роботів. Наявний виключно документ технічна інвентаризація без жодних ідентифікуючих відомостей.
		Незважаючи на те, що вказаний житловий будинок відображається, як об`єкт незавершеного будівництва, що дає можливість не відображати в декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування вартості будівництва, а також не дає змоги проводити перевірку уповноваженими органами НАЗК наявності активів в декларанта достатніх для будівництва, він повністю підключений до комунікацій та фактично всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» використовується як місце проживання ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_11 та дітьми.
		16.11.2023 та 30.11.2022 під час проведення санкціонованих обшуків у вказаному будинку, окрім виявлення та вилучення речових доказів було також зафіксовано факт спільного проживання та завершення виконання будівельних робіт в будинку (повністю виконані ремонті роботи в середині будинку, облаштований ландшафт, відсутні будівельні матеріали) та наявні ознаки проживання ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_11 та дітьми (наявність особистих речей, фізичного перебування, окремих кімнат тощо).
		ОСОБА_5 будучи достовірно обізнаним про наявність кримінального провадження, відносно нього та підконтрольних йому суб`єктів господарської діяльності, так як в рамках розслідування проводилася значна кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, та будучи обізнаним про невідворотність покарання та санкції статті, яка передбачає конфіскацію майна, маючи намір зберегти майно, яке частково набуте за рахунок коштів отриманих кримінальним шляхом, та оформлене на дружину ОСОБА_11 , з якою ОСОБА_5 з 1999 року перебуває у шлюбі та майно є спільною сумісною власністю подружжя згідно вимог Сімейного кодексу України, зокрема: ч.2 ст. 60 (кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя), ч.1 ст.68 (розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу), ч.1 ст. 69 дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, ч.1 ст. 70 (у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором). 
		Крім того положеннями Цивільного кодексу України встанолено, що ч. ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України (майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом), ст. 372 ЦК України (частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом)
		З метою уникнення можливої конфіскації (як в рамках цивільного так і кримінального судочинства) дороговартісного майна набутого ОСОБА_5 та його сім`єю за час перебування на посаді директора КП «Міська ритуальна служба» (з 14.03.2017), яке було зареєстроване за ОСОБА_11 , 03.11.2023 подає до Івано  Франківського міського суду Івано  Франківської області позов до ОСОБА_11 про розірвання шлюбу. 
		Згідно поданої позовної заяви ОСОБА_5 зазначається: «що між сторонами останнім часом немає взаєморозуміння, а тому склалися напружені стосунки. Спільного господарства не ведуть, тому шлюб носить формальний характер. Наразі кожен з них живе своїм життям і своїми інтересами. Подальше спільне їхнє життя як подружжя і збереження шлюбу суперечитиме його інтересам та інтересам їхніх дітей. У зв`язку з цим, з вересня місяця 2015 , тобто вже приблизно 8 років тому, вони припинили фактичні шлюбні відносини. Враховуючи наведене просить шлюб розірвати, строк на примирення не надавати».
		Відомості викладені у вказаній позовній заяві не відповідають дійсності та суперечать доказам, зібраним у кримінальному провадженні, зокрема: протоколами проведення обшуків, допиту свідків (які повідомляють про те що вони протягом 2021-2022 спільно займалися завершенням будівництва будинку в якому спільно проживають), протоколами огляду мобільних телефонів та тимчасових доступів до операторів мобільного зв`язку згідно яких зафіксоване постійне спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_11 , а також фактом вручення підозр 20.01.2025 ОСОБА_5 по місцю проживання ОСОБА_11 та їх дітей по АДРЕСА_1 .
		05.12.2023 рішенням ІваноФранківського міського суду Івано Франківської області шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 було розірвано. Під час розгляду справи жодних питань з приводу розподілу спільно набутого майна не вирішувалося, що додатково в сукупності з іншими відомостями свідчить про фіктивність розлучення та намір ОСОБА_5 приховати набуті активи, які не відповідають доходам. 
		Крім того, станом на 2023 рік ОСОБА_5 належали транспортні засоби марки «Lexus RX 330» (2004 року випуску), який 20.06.2024 перереєстрований на іншу особу, а також напівпричіп марки AMC 650, який залишився на праві власності в останнього, а ОСОБА_11 на праві приватної власності належали автомобілі марки «Lexus RX450H» (2016 року випуску), «Mercedes-Benz Viano» (2012 року випуску), які в подальшому в 2024 році були перереєстровані, що може свідчити про намір приховати активи. 
		Станом на 2025 рік ОСОБА_11 на праві власності належить автомобіль «Mercedes-benz Metris», 2015 року випуску.
		З урахуванням того, що на етапі проведення досудового розслідування слідством зібрано докази, які підтверджують те що майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_11 набуте спільно з ОСОБА_5 за час спільного перебування у шлюбі, який фіктивно розірваний, не є речами індивідуального користування та на даний час перебуває у спільному користуванні. Крім того частина грошових коштів на придбання вказаного майна набута кримінального протиправним шляхом, яке є предметом досудового розслідування та про що було відомо подружжю, а тому з метою виконання завдань покладених на орган досудового розслідування вимогами КПК України виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_3 та майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , а саме:
		- земельну ділянку з кадастровим номером 2610190501:09:003:0266;
		- об`єкт незавершеного незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2610190501:09:003:0266 за адресою: АДРЕСА_1 ;
		На підставі вищевикладеного, просить клопотання задовольнити.
		Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити. 
		Відповідно до вимог ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Відповідно до ст.172 КПК України підозрюваний та ОСОБА_11 в судове засідання не викликалися. 
		Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. 
		Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 
		Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Встановлено, що слідчий за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України. 
		При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна. 
		Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під № 12022090000000325 від 21.09.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
		20 січня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , директору КП «Міська ритуальна служба» Івано-Франківської міської ради, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Причетність ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами проведення тимчасових доступів до речей та документів у Департаменті і КП «Міська ритуальна служба»; вилученими тендерними, проектно-кошторисними, звітними та розрахунковими документами; установчими документами Департаменту і комунального підприємства; протоколами допиту свідків; протоколами огляду документів про рух коштів по рахунках ОСОБА_7 і ОСОБА_9 ; листом філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області; висновками судових будівельно-технічних і економічних експертиз; протоколами обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 , за місцем здійснення діяльності дружини ОСОБА_5 , іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.
		Як вбачається з інформаційної довідки №409397814 з реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 2610190501:09:003:0266, на праві приватної власності в розмірі частки  1 належить ОСОБА_11 .
		Згідно інформаційної довідки №409428668 з реєстру речових прав на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності в розмірі частки 1/1 належить ОСОБА_5 .
		Із щорічної декларації ОСОБА_5 , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ним 20.03.2024 року за звітний період вбачається, що у роздірі 4 Об`єкти незавершеного будівництва ним зазначено, що його дружиною ОСОБА_11 13.08.2019 року набуто у власність житловий будинок за адресою Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с.Вовчинець. Підстава для декларування  об`єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб`єкта декларування або члена його сім`ї. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. 
		При вирішення зазначеного клопотання слідчий суддя, зважає на обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, розмір заподіяної ним шкоди, майновий стан підозрюваного та його дружини, а також період вчинення інкримінованих ОСОБА_5 діянь та період набуття його дружиною у власність зазначеного майна, фактичне володіння таким майном підозрюваним, та приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 могло здійснюватися за кошти, одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 , а тому до зазначеного майна може бути застосована спеціальна конфіскація, а отже наявні підстави для накладення арешту з метою її забезпечення.
		В обґрунтування клопотання про арешт майна сторона обвинувачення посилалася на необхідність забезпечення його подальшої можливої спеціальної конфіскації, що відповідає змісту положень п.2 ч.2 ст.170 КПК, яка передбачає мету застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
		У передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК (ч.4 ст.170 КПК України).
		Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
		Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (ч.1 ст.96-2 КК України).
		Водночас, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
		Разом з цим, системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (ст.157, 163, ч.5 ст.234, 260 КПК та інш.), так і слідчими, прокурорами (ст.134, 271, 276 КПК та інші).
		З огляду на положення ч.4 ст.170 КПК України арешт майна на підставі п.2 ч.2 ст.170 КПК України (тобто з метою забезпечення спеціальної конфіскації) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає зазначеним у ч.1 ст.96-2 КК України критеріям.
		Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ (кошти, майно) з кримінальним правопорушенням, і вони є достатніми, щоб виправдати його тимчасове обтяження у вигляді арешту для подальшого виконання завдань кримінального провадження.
		Про можливість застосування спеціальної конфіскації майна третьої особи у цьому кримінальному провадженні вказує сукупність таких факторів:
		- наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;
		- згідно повідомлення про підозру: зняття готівкових коштів, які розприділялися між учасниками злочинної організації; перерахунок на розрахункові рахунки суб`єктів господарювання, які надавали послуги з ремонту та постачання будівельного матеріалу, який використовувався будівництві та ремонті будинку ОСОБА_5 , що розташований по АДРЕСА_1 та забезпечення товаро-матеріальними цінностями господарської діяльності ОСОБА_11 (дружини ОСОБА_5 )
		- будівництво та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось після ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та за час спільного перебування у шлюбі;
		На переконання слідчого судді зазначені обставини із дотримання стандарту «достатніх підстав» вказують, що майно, відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст.96-2 КК України, оскільки об`єктивно зв`язують його з кримінальним правопорушенням і вони є достатніми, щоб виправдати його тимчасове обтяження у вигляді арешту для подальшого виконання завдань кримінального провадження.
		Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що до незавершеного будівництва розташованого на земельній ділянці 2610190501:09:003:0266, за адресою: АДРЕСА_1 , може бути застосована спеціальна конфіскація, а отже наявні підстави для накладення арешту з метою її забезпечення. Необхідність накладення якого обґрунтовано обумовлена потребою забезпечення спеціальної конфіскації та запобіганням можливості його приховання, перетворення, відчуження, що виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
		Також слід зазначити, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. Потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
		В той же час, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено достатніх підстав вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 2610190501:09:003:0266, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , відповідає зазначеним у ч.1 ст.96-2 КК України критеріям, оскільки була придбана в 2019 році.
		Відтак, стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці 2610190501:09:003:0266, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , відповідає зазначеним у ч.1 ст.96-2 КК України критеріям, а квартира розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності ОСОБА_5 , може бути конфіскована у випадку призначення судом відповідного додаткового покарання. 
		Враховуючи вищенаведене, а також з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити частково.
		Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, - 
		У Х В А Л И В:
		Клопотання задовольнити частково.
		Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони на її відчуження, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
		Накласти арешт на майно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , а саме на об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці 2610190501:09:003:0266, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони на його відчуження, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
		Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...