Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/6947/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 28.01.2025. Зареєстровано: 29.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.

Номер судового провадження: 2/712/337/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Рішення
		Іменем України
		                                                                       Справа № 712/6947/24
		Номер провадження № 2/712/337/25
		22 січня 2025 року м. Черкаси
		Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
		                    головуючого/судді - Марцішевської О.М.
		                    секретаря судового засідання - Ткаченко А.П.
		         за участю
		        позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		05 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до відповідача акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) про захист прав споживача та стягнення грошових коштів. В обгрунтування вимог вказує, що 11.04.2024р. з рахунку позивача у АТ "Приватбанк" були несанкціоновано зняті грошові кошти в сумі 41 931, 10 грн. В цей же день про вказаний факт позивачем повідомлений відповідач шляхом надіслання повідомлення через додаток Приват 24 та через телефонний дзвінок на гарячу лінію 3700. Також 12.04.2024р. позивач звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів. Листоим від 14.05.2024р. банк повідомив позивачу про необхідність виконання ним кредитних зобов`язань. Незаконне списання коштів з карткового рахунку відбулось не з вини позивача, тому просить стягнути з відповідача 41 931,10 грн. та зобов`язати вчинити дії щодо зупинення нарахування відсотків та штрафних санкцій з кредитних коштів в розмірі 41 931, 10 грн.
		10 червня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		31 липня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси перейти від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано у відповідача акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відомості щодо обставин справи: чи розглядались відповідачем звернення позивача ОСОБА_1 щодо несанкціонованого зняття 11 квітня 2024 року коштів в розмірі 41 931, 10 грн. з рахунку НОМЕР_1 відкритого у АТ КБ «Приватбанк»? Якщо так, то надати до суду копії результатів розгляду таких звернень таких звернень.
		23 жовтня 2024 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що під час проведення службової перевірки встановлено, що дані на клієнта по даним ЄКБ: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , реєстрація мешкання АДРЕСА_1 , телефон для комунікацій/фінансовий телефон НОМЕР_3 (зазначений 2023-12-29 12:46:33 - 0000003316012231 - Анкета належної перевірки), дані сервісу FINNUM Зміна фінансового номеру заявка ID 2592901551 зміна фінансового телефону не проводилась: НОМЕР_3 G Y АКТИВАЦИЯ КАРТЫ ПО ЗАЯВКЕ В ПК ВОЛНА REISSUE A 2023-12- 29 12:47:19.106 2024-04-12 08:53:08.060, НОМЕР_3 G Y АКТИВАЦИЯ КАРТЫ ПО ЗАЯВКЕ В ПК ВОЛНА REISSUE А 2024-04- 12 08:53:08.060 2024-09-07 22:41:52.523.
		По даним документообороту по клієнту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_4 , зареєстровано звернення, з наданням відповіді на звернення: WEBVK 240430PBNKI000000018565 (вх. 6693943-ВБ від 30.04.2024) - відповідь, WEBVK 240531PBNKI000000028107 - звернення (вх.8313464-ВБ від 31.05.2024) - відповідь.
		Аналізом виписки по карті 4149609009769037 клієнта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_4 (по даним сервісу ZMNPIN Інформація про зміну ПІН КОДА Заявка ID НОМЕР_5 - станом на 11.04.2024 року, зміна проводилась 07.02.2024 року банкомат CACS7197 м. Черкаси, вул. Університетська б. 33 - проводить користувач фото з банкомата заявка 641553 )
		Грошові кошти через Приват 24 на загальну суму 2700,00 грн. переказано як благодійний внесок з Призначення платежу.
		Збір для Superhumans: Обличчя людяності, на суму 39191,34 грн. в валюті 15800000,00 IDR - Індонезійська рупія через термінал TWITERM без використання 3D-Security (країна оплати - Індонезія) на невстановлений рахунок.
		По даним сервісу (adminka.privat24.ua - зелена адмінка Приват24 - Зміни аккаунту Приват24) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_4 , змін в обліковому запису не зафіксовано, використовувався типовий для клієнта пристрій ІМЕІ Real - НОМЕР_6 , Device Model - НОМЕР_6.
		По даними сервісу заявка ID 2592901551 від 06.07.2024 року опрацьована позитивно, грошові кошти в сумі 39 191, 34 грн. повернуто на карту ОСОБА_1 .
		Зібрані у ході перевірки дані банківських комплексів свідчать про проведення спірних операцій на загальну суму 39191,34 грн. клієнтом ОСОБА_1 . Вказані кошти на суму 39191,34 грн., були повернуті клієнту Банком эквайером. Факт компрометації персональних даних клієнтом ОСОБА_3 та проведення операцій третіми особами, може бути підтверджений під час досудового розслідування по кримінальному провадженню.
		ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів постановлення вироку або судового рішення, яке набрало законної сили, щодо незаконного заволодіння вказаними грошовими коштами та здійснення інших незаконних операцій, на які вона посилається. Більш того, з витягу з ЄРДР вбачається закриття кримінального провадження.
		24 жовтня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси продовжено відповідачу  строк для подачі відзиву на позовну заяву.
		Позивач в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити. Пояснив, що вночі 11.04.2024р. близько 23 години отримав повідомлення про зняття кредитних коштів 39 131, 34 і три рази по 900 грн. Одразу телефонував на 3700, наступний день 12.04.2024р. звернувся з заявою до банку та правоохоронних органів. Частину коштів 39 191,34 грн. повернули, однак 2700 грн. не повернули і нараховують відсотки, вимагають оплачувати кредитну заборгованість.
		Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 11.04.2024р. з фінансового номера позивача здійснений вхід до приват24, скасування входу не було, потім з використанням персональної інформації позивача здійснені платежі 39 131, 34 грн. і три рази по 900 грн. Після дзвінка позивача про скасування трансакцій банком було вжито заходи для відновлення рахунку та повернення 39 131, 34 грн., однак 2700 грн. сплачений як благодійні внески з технічних причин повернути на рахунок не вдалось. Оскільки вини банку у здійснення платежів немає, просить відмовити у позові. 
		Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
		Судом встановлено, що 11 квітня 2024 року о 22:51 год, з картки № НОМЕР_7 (FACEBK НОМЕР_8 , fb.me/ads) знято перераховано кошти в сумі 39191,34 грн., 11.04.2024 року о 22:51 год. з картки № НОМЕР_7 (METAPAY*ZJ5I fb.me/cc) перераховано кошти в сумі 39,76 грн., 11.04.2024 року о 22:29 год. з картки № НОМЕР_7 (благодійний внесок) перераховано кошти в сумі 900 грн., 11.04.2024 року о 22:29 год. з картки № НОМЕР_7 (благодійний внесок) перераховано кошти в сумі 900 грн., 11.04.2024 року о 22:28 год. з картки № НОМЕР_7 (благодійний внесок) перераховано кошти в сумі 900 грн.
		12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» про те, що внього з картки були знятті кошти.
		12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області з завою про вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що 11 квітня 2024 року близько 22 год. 51 хв. гр.. ОСОБА_1 на мобільний телефон надійшло повідомлення від «Приват24» про те, що з його кредитного рахунку було знято грошові кошти в сумі 41931 грн. перехід за посиланням. 13 квітня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за № 12025250310001233 за ч. 4 ст, 190 КК України. 
		Листом від 14.05.2024 року № 20.1.0.0.0/7-240430/18565 АТ КБ «Приватбанк» відмовлено у припиненні нарахування відсотків за кредитом, крім того повідомило про те, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладений Договір про надання банківських послуг № SAMDNWFC00025030915 від 05.04.2016 року. Згідно з умовами Договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. 
		06 липня 2024 року ОСОБА_1 були повернуті кошти в сумі 39 191, 34 грн. 
		Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). 
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
		Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
		Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, касаційний суд дійшов помилкового висновку про вину ОСОБА_1 як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_3 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді.
		Судом встановлено факт звернення позивача до банку про несанкціоноване зняття коштів, а так само звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення. Нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18), на яку є посилання в касаційній скарзі.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18), на яку є посилання в касаційній скарзі.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі № 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що «суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення. Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА_1 по кредитній картці № НОМЕР_1 на розмір заборгованості 31 712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 61-24548св18), від 23 січня 2020 року у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19). Колегія суддів також погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність транзакцій, які були здійснені в період із 02 год 32 хв по 04 год 14 хв 16 квітня 2018 року з використанням платіжної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , у зв`язку із чим залишок коштів по цій картці підлягає відновленню. Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23) зроблено висновок, що «при відмові у задоволенні позову апеляційний суд вважав, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку. Апеляційний суд вказав, що невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет, і саме клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію; апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними; суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачем, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування; суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції; ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 521/20764/20 (провадження № 61-4665св22) зазначено, що «апеляційний суд вважав, що клієнт несе повну відповідальність за операції проведені з фізичним пред`явленням його карти. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку. Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів, які підтверджують порушення його прав діями банку, отже, позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають; апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними; тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові».
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
		У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		       При розгляду справи саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		       Відповідач не надав доказів та підтвердження того, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати відповідні платіжні операції.
		       За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме шляхом зобов`язання Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг № SAMDNWFC00025030915 від 05 квітня 2016 року, що виникла у зв`язку з проведенням несанкціонованих платіжних операцій 11 квітня 2024 року зі списання 2700 грн. як благодійний внесок з призначенням платежу «Збір для Superhumans:Обличчя людяності». 
		       В частині стягнення з відповідача коштів в сумі 41931,10 грн. не підлягає до задоволення оскільки відповідачем кошти в сумі 39 191, 34 грн. були повернуті, що не заперечувалось позивачем, щодо решти коштів згідно пояснень відповідача порушення його прав полягає у штучно нарахованій заборгованості на суми кредиту, які позивач не отримував та не використовував.
		Враховуючи викладене, ефективним споособом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг № SAMDNWFC00025030915 від 05 квітня 2016 року, що виникла у зв`язку з проведенням несанкціонованих платіжних операцій 11 квітня 2024 року зі списання 2700 грн. як благодійний внесок з призначенням платежу «Збір для Superhumans:Обличчя людяності». 
		Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі  1211,20 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13, 19,76,81,141,247, 259,263,265,268,273,274, 280-289 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		       Позов  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача задоволити частково. 
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг № SAMDNWFC00025030915 від 05 квітня 2016 року, що виникла у зв`язку з проведенням несанкціонованих платіжних операцій 11 квітня 2024 року зі списання 2700 грн. як благодійний внесок з призначенням платежу «Збір для Superhumans:Обличчя людяності». 
		В іншій частині позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави. 
		Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ:
		 
		Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2025 року.
		Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
		 
		Позивач:  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
		Відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...