Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 565/1823/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 28.01.2025. Зареєстровано: 29.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.
Дата набрання законної сили: 15.05.2025
Результат оскарження 15.05.2025 Рівненський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/565/52/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 565/1823/24
		Провадження № 2/565/52/25
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 січня 2025 року                                 м.Вараш
		 
		Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., представника позивача Ковальчука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		в с т а н о в и в:
		АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 53 070,42 грн заборгованості за кредитним договором №б/н від 30 травня 2016 року.
		В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписавла Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку № б/н від 30 травня 2016 року та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 60 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/19, тип - Універсальна. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 строк дії - 12/21 тип - Універсальна GOLD, кредитна картка номер - НОМЕР_3 строк дії - 07/27 тип - Універсальна GOLD, кредитна картка номер - НОМЕР_4 строк дії - 10/27 тип - Універсальна GOLD, кредитна картка номер - НОМЕР_5 строк дії - 12/27 тип - Універсальна GOLD. 21 січня 2022 року відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_6 , строк дії - 02/26, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля. На момент підписання зазначеної вище заяви заборгованість відповідача становила 17 490,00 грн. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 21 липня 2024 року має заборгованість 53 070,42 грн, яка складається з наступного: 41 980,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 090,42 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «Приватбанк».
		31 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позов. В обгрунтування заперечень проти позову зазначено, що  ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк», користувалася наданими їй картками, проте своєчасно та в повному обсязі повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки, ніколи та нікому не передавала свої картки та дані карток, в т.ч. пароль доступу до рахунку, тощо. 07 листопада 2023 року без відома та згоди відповідача мало місце незаконне списання коштів не встановленими особами з її банківського рахунку на загальну суму 41 844,36 грн, також було збільшено кредитний ліміт. Дані обставини мали місце через шахрайські дії невідомих осіб, використавши мережу оператора Київстар.07 листопада 2023 року, відповідач звернулася у відділення Київстар, де їй повідомили про шахрайські дії з заміни її номера телефону.Також відповідач звернулася до відділення АТ КБ «Приватбанк» в м.Вараш та повідомила про незаконне списання коштів з її рахунку, про несанкціоноване підвищення кредитного ліміту та заявила про відновлення залишку коштів по рахунку, який мав місце до моменту незаконного списання коштів та на блокування картки.Перебуваючи у відділку поліції, через гарячу лінію банку, за допомогою працівників поліції, відповідач заблокували всі свої картки та особистий кабінет. 08 листопада 2023 року через відділення банку в м. Вараш відповідач подала ще одну заяву, якою просила не нараховувати відсотки за операціями, які вчинені шахраями. 07 листопада 2023 року по даному факту відкрито кримінальне провадження Вараським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, яке наразі триває. Відповідач вказує, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Вважає, що має місце незаконне втручання сторонніх осіб в банківську систему банку через неповний захист даних клієнтів банку службою безпеки банку, що призвело до порушення її прав, як споживача банківських послуг. Банк продовжує нараховувати відсотки на банківський рахунок відповідача, по якому було вчинено незаконне списання коштів та збільшення ліміту, що є протиправним, так як відповідач не брала такі кошти та їх не використовувала. Відповідач вважає, що її права споживача можуть бути захищені в спосіб відмови в задоволенні позовних вимог позивача.
		04 грудня 2024 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що в ході проведення службової перевірки було встановлено, що шахраї отримавши доступ до фінансового номеру телефону та аканту Приват 24 клієнтки, провели несанкціоновані дії з її картковим рахунком. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону відповідача та іншої особистої інформації клієнтки щодо карткового рахунку. Порушень договірних відносин з клієнтом, з боку банку, не встановлено. Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала. Враховуючи викладене, позивас просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник позивача у судововому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
		Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		30 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
		Зі змісту анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_1 підписавши анкету-заяву погодилася, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських постуг. 
		21 січня 2022 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту.
		Доказів отримання відповідачем кредитних карток НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16 та НОМЕР_17 матеріали справи не містять, однак, зі змісту відзиву убачається, що відповідач не заперечує отримання вказаних карток, які закріплені та обліковувались по рахунку № НОМЕР_7 . 
		Відповідач також підтверджує у відзиві, що користувалася наданими їй банком картками, стверджує, що своєчасно та в повному обсязі повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки.
		Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 30 травня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 21 липня 2024 року складає 53 070,42 грн, з яких: зокрема: 41 980,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 090,42 грн заборгованість за простроченими відсотками.
		З розрахунку заборгованості убачається, що станом на 07 листопада 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становила 20,00 грн, заборгованість за відсотами відсутня.
		31 грудня 2023 року ОСОБА_1 внесено на погашення заборгованості 25,00 грн, 01 січня 2025 року - 50,00 грн.
		Згідно з випискою по рахунку ОСОБА_1 , за період з 17 грудня 2015 року по 24 липня 2024 року, з картки № НОМЕР_4  07 листопада 2023 року здійснено два перекази коштів на загальну суму 41 824,36 грн (з урахуванням комісії). Після 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 кредитними картами не користувалася.
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 вересня 2024 року, убачається, що 07 листопада 2023 року до ЄРДР за №12023181050000445 внесено відомості про те, що в період часу з 15 год. 03 хв. по 15 год. 28 хв. 07 листопада 2023 року невідома особа, представившись працівником компанії «Київстар», шляхом обману та зловживання довірою, в ході телефонних дзвінків із номерів НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , під приводом зміни тарифного плану за абонентським номером НОМЕР_10 , діючи умисно, незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 в загальній сумі 41 844,36 грн, які були списані з її банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7 , після підтвердження операції заміни а.н. шляхом повідомлення кодів з смс-повідомлень, спричинивши таким чином потерпілій майнову шкоду. Правова кваліфікація - ч.4 ст.190 КК України. 
		08 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою у якій вказала про зняття коштів з її рахунку шахрайським способом та просила призупинити нарахування відсотків за кредитом.
		Листом від 20 листопада 2023 року №20.1.0.0.0/7-231108/24315 банку відмовив відповідачу у задоволенні її заяви.
		У висновку за результатами проведення службової перевірки за фактами здійснення несанкціонованих трансакцій по картковим рахункам клієнтки ОСОБА_1 , складеному працівниками банку 20 листопада 2024 року, зазначено: «Таким чином можна зробити припущення, що клієнтка ОСОБА_1 стала жертвою шахрайства, підтвердивши перевипуск SІМ-карти мобільного оператора «Київстар» фінансового телефону НОМЕР_11 . Шахраї отримавши доступ до фінансового номеру телефону та акаунту Приват24 клієнтки, провели несанкціоновані дії з її картковим рахунком. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону - НОМЕР_11 та іншої особистої конфіденційної інформації клієнтки щодо карткового рахунку. Яким саме чином конфіденційна інформація могла бути передана клієнткою невідомим особам перевіркою не встановлено».
		За результатами перевірки зроблено висновок, що у відповідності до вимог 1.1.5.5., 1.1.5.13., 1.1.5.14., 2.1.4.7.1.1.10.10.9. повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, покладено на утримувача платіжного засобу. Порушень договірних відносин з клієнтом, з боку банку, не встановлено.
		Матеріалами вищевказаної службової перевірки підтверджується, що шахраї отримавши доступ до фінансового номеру телефону та акаунту Приват24 відповідачки, провели несанкціоновані дії з її картковим рахунком. Перевіркою не встановлено обставин, які безспірно свідчать про те, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти 
		У ч.1 ст.1068 ЦК України зазначено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Згідно з частинами сьомою-дев`ятою розділу VI Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 5 листопада 2014 року, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19 та від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22.
		У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц зроблено висновок, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог».
		У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц зазначено, що: сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		У постанові Верховного Суду 11 вересня 2024 року у справі № 753/12781/23 зазначено, що «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою грошовими коштами із використанням карткового рахунку, відкритого на ім`я відповідача, не є підставою для задоволення позову.
		АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за кредитною карткою, її особового рахунку, акаунту чи додатку Приват24, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.
		Судом встановлено факт звернення відповідача до банку та до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Як наслідок, порушено кримінальне провадження №12023181050000445 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч.4 ст.190 КК України. ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні набула статус потерпілої. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення перерахування коштів.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року по справі № 176/1445/22.
		Оскільки не доведено волевиявлення відповідача на перерахування коштів 07 листопада 2023 року, заборгованість за тілом кредиту і проценти, як плата за користування цими коштами не повинні стягуватися, з огляду на те, що ОСОБА_1 кредитними коштами не користувалася.
		Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 686/30030/21.
		Списання грошових коштів з рахунків відповідача відбулося не за її волею, відтак вона не повинна нести відповідальності за такі операції.
		За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
		у х в а л и в:
		У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк (вул. Грушевського, буд. 1Д, м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570).
		Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 ).
		 
		Повне судове рішення складено 28 січня 2025 року.
		 
		Суддя Г.В.Бренчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...