Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3251/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них.
Надіслано судом: 28.01.2025. Зареєстровано: 29.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 3/913/472/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		 
		 
		 РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/3251/24
		 Провадження № 3/913/472/24
		 
		Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Богуславської Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом 
		Акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Київ
		до 1.Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м. Харків
		2.Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», м. Сіверськодонецьк Луганської області
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1  Державної казначейської служби України, м. Київ
		про стягнення 182 229 грн 23 коп. 
		 
		в присутності представників учасників справи:
		від позивача  Гримайло Н.Р.  адвокат, довіреність від 23.12.2024 № 16-2-02/14317;
		від відповідача  представник не прибув;
		від третьої особи  представник не прибув.
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Акціонерне товариство «УкрСиббанк» 16.09.2024 через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», в якій просить стягнути з:
		- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» частину забезпечувального депозиту у розмірі 102 173 грн 23 коп.;
		- Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму орендної плати у загальному розмірі 33 356 грн 67 коп.;
		- Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму орендної плати у загальному розмірі 46 699 грн 33 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» звернувся до відповідачів із заявою від 30.03.2023 № 48-4/7262 про дострокове припинення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.02.2011 № 003616/09.
		Одночасно з направленням заяви про припинення договору оренди, позивачем надіслані відповідачам заяви від 30.03.2023 № 48-4/7263 з вимогою щодо повернення сплаченого забезпечувального депозиту в сумі 102 918 грн 66 коп. та № 48-4/7264 з вимогою щодо повернення надмірно сплаченої орендної плати за період, коли діяв воєнний стан.
		За результатами розгляду вказаних заяв відповідач-1 листом від 07.04.2023 № 11-13-451ВС повідомив позивача, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 03.04.2023 № 18ВС прийнято рішення про припинення зазначеного договору оренди з 31.03.2023. Щодо повернення сплаченого забезпечувального депозиту в сумі 102 918 грн 66 коп. зазначено, що після зарахування забезпечувального депозиту в рахунок погашення заборгованості з орендної плати до державного бюджету за період з 01.01.2023 по 30.03.2023 в сумі 102 173 грн 23 коп., для повернення орендарю залишається 745 грн 43 коп. Стосовно повернення надмірно сплаченої орендної плати повідомлено, що станом на дату припинення договору оренди переплата відсутня.
		Листом від 17.04.2023 № 11-13-499ВС Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях повідомило позивача про перерахування 14.04.2023 частини забезпечувального депозиту в сумі 745 грн 43 коп. 
		26.04.2023 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою № 48-4/10574, в якій зазначив про незгоду з нарахуванням орендної плати за 2023 рік та зарахуванням частини забезпечувального депозиту в рахунок орендних платежів за 2023 рік, а також повідомив відповідача-1 про повну руйнацію приміщення, додавши лист Луганської обласної державної адміністрації  Луганської обласної військової адміністрації від 20.04.2023 № 08/01-37/0630, що підтверджує факт повної руйнації приміщень.
		17.06.2024 позивач отримав від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях лист від 12.06.2024 № 11-03-981ВС про правомірність нарахування орендної плати за 2023 рік, а також про нарахування пені за прострочення платежів в сумі 6 398 грн 23 коп.
		08.07.2024 позивач направив відповідачу-1 лист від 05.07.2024 № 48-4/7565, в якому виклав незгоду з пенею та з нарахуванням орендних платежів за 2023 рік та запропонував повернути надлишково сплачену орендну плату, а також частину забезпечувального депозиту, на який отримав відповідь від 28.08.2024 № 11-03-1454ВС про незмінність позиції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях з означених питань.
		Таким чином, на думку позивача, надмірно сплачена сума орендних платежів в розмірі 80 056 грн 00 коп. та частина забезпечувального депозиту в сумі 102 173 грн 23 коп. підлягають поверненню Акціонерному товариству «УкрСиббанк» з огляду на його звільнення від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.03.2023 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та об`єктивну неможливість з 24.02.2022 використовувати орендоване майно за його призначенням.
		Оскільки численні переписки та наміри врегулювати спірне питання між сторонами договору мирним шляхом не привели до позитивного результату, тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
		Також позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про залучення Державної казначейської служби України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «УкрСиббанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3251/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2024 об 11 год. 40 хв., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1  Державну казначейську службу України, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
		02.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву від 02.10.2024 № б/н, в якому останній проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що Фонд державного майна України листом від 24.02.2023 № 10-16-4516 щодо орендної плати за державне майно під час воєнного стану на лист Регіонального відділення від 22.02.2023 № 01-03-239ВС повідомив, що відповідно до п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» визначені орендарі, які звільняються від орендної плати державного та комунального майна на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше. 
		Таким чином, для орендарів на визначених територіях скасовано нарахування орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.12.2022, за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 включно орендна плата нараховується в розмірі 100%.
		Щодо скасування орендної плати у зв`язку зі знищенням майна відповідач-1 зазначив, що листом від 22.04.2024 № 10-16-10766 Фонд державного майна України повідомив Регіональне відділення, що документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. Вказане підтверджується правовою позицією Верховного Суду у постанові від 17.01.2019 у справі № 708/254/18. Також, Фонд звернув увагу, що факт істотного пошкодження об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили може бути встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
		Щодо скасування орендної плати на підставі ст. 762 ЦК України, то відповідач-1 зазначив, що Фонд державного майна України листом від 01.07.2024 № 10-16-17800 повідомив Регіональне відділення щодо можливості застосування ст. 762 ЦК України, а саме, звернув увагу, що факт обставини, за які не відповідає орендар, може бути встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
		Враховуючи викладене, відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		03.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення щодо позову від 03.10.2024 № б/н, в яких останній вказав про помилковість зазначення позивачем у позовній вимозі про стягнення через Казначейство коштів державного бюджету, а також заявив клопотання про розгляд справи без участі її представника. 
		07.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив від 07.10.2024 № б/н, в якій зазначено, що відповідач-1 трактує на власний розсуд постанову Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». Позивач вважає, що він звільнений від орендної плати за спірне нерухоме майно з 24.02.2022 по 31.03.2023, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні, а відповідачем-1 неправомірно нараховано позивачу платежі з орендної плати з 01.01.2023 по 30.03.2023, оскільки положення вказаної постанови не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної плати 31.12.2022 за приміщення, які й до тепер розташовані на тимчасово окупованій території.
		Також в листі Фонду державного майна України від 01.07.2024 № 10-16-17800 «Щодо проблемних питань» зазначено, що листи Фонду мають інформаційних характер та не встановлюють норм права. Натомість нормами ч. 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Орендар не мав можливості використовувати об`єкт оренди з 24.02.2022, також з підстав припинення забезпечення об`єкта оренди комунальними послугами, такі обставини неможливості користування приміщеннями в м. Сєвєродонецьк  загальновідомі.
		Військовий стан та військові дії, тимчасова окупація території, на якій розміщений предмет оренди, відсутність забезпечення об`єкта оренди комунальними послугами, руйнування приміщень підтверджуються офіційним листуванням з державним органом. Так, на письмове звернення позивача від 13.04.2023 № 48-4/9168 про підтвердження факту руйнування або пошкодження орендованих приміщень, отримано лист від Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації від 18.04.2023 № 23 ВА, відповідно до якого надати достовірну інформацію щодо стану руйнації приміщення не виявляється можливим. Обстеження будівлі, приміщення можливе лише після деокупації і розмінування території. Також офіційний лист-відповідь Луганської обласної державної адміністрації  Луганської обласної військової адміністрації від 20.04.2023 № 08/01-37/0503 з описанням стану приміщення, в якому зазначено, що дата пошкодження  невідома, тип пошкодження  влучення боєприпасів, ступінь руйнації  повна.
		Позивач з об`єктивних причин не може заказати, розробити та надати технічну документацію або експертне заключення щодо фактичного стану зруйнованих орендованих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .
		Крім того, позивачем звернуто увагу суду, що відповідачем-1 не спростовані підстави та обставини щодо зобов`язання орендодавця повернути частину забезпечувального платежу на користь банку, не надані докази виконання п. 4.6 договору оренди та не виконані норми п. 13 Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», якою передбачений механізм повернення орендарям забезпечувальних депозитів.
		Враховуючи викладене, позивач вважає, що його звільнено від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.03.2023, а відповідачем-1 неправомірно здійснені нарахування та облік орендної плати за договором оренди за 2023 рік. Натомість позиція орендодавця, викладена у відзиві, ґрунтується на вільному, на власну користь тлумаченні постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, а також ч. 6 ст. 762 ЦК України.
		Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 відкладено підготовче засідання на 29.10.2024 о 12 год. 00 хв.
		23.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про передачу справи за підсудністю від 22.10.2024 № б/н, в якій позивач просив суд передати матеріали судової справи № 922/3251/24 за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області.
		Водночас, призначене на 29.10.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з тим, що 29.10.2024 з 00 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. доступ до приміщення суду працівниками Національної поліції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій був заборонений, у зв`язку з проведенням слідчих дій та здійсненням фіксації наслідків терористичного акту, що був скоєний Російською Федерацією 28.10.2024 приблизно о 21 год. 00 хв. за допомогою авіаційного озброєння (бомби).
		Через вказані обставини судові засідання, призначені на 29.10.2024, не відбулися, про що було складено відповідний акт, копію якого долучено до матеріалів судової справи.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 призначено розгляд справи на 12.11.2024 о 12 год. 40 хв.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 заяву позивача про передачу справи за підсудністю від 22.10.2024 № б/н задоволено, справу № 922/3251/24 передано за підсудністю до Господарського суду Луганської області.
		29.11.2024 матеріали справи № 922/3251/24 надійшли до Господарського суду Луганської області.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 справу № 922/3251/24 передано на розгляд судді Секірському А.В. 
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.12.2024 прийнято справу № 922/3251/24 до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи вирішено почати спочатку, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 24.12.2024 об 11 год. 00 хв.
		06.12.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання від 06.12.2024 № б/н про відкладення розгляду справи.
		У судовому засіданні 24.12.2024 брав участь представник позивача.
		Відповідач-1 правом на участь у судовому засіданні не скористався, водночас заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідач-2 правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
		Третя особа правом на участь у судовому засіданні не скористалася. Проте заявила клопотання про розгляд справи без участі її представника.
		Присутній у судовому засіданні представник позивача проти заявленого відповідачем-1 клопотання не заперечив.
		Ухвалою суду від 24.12.2024 клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи задоволено, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 07.01.2025 об 11 год. 20 хв.
		У судовому засіданні 07.01.2025 брав участь представник позивача.
		Відповідачі правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
		Третя особа правом на участь у судовому засіданні не скористалася, водночас заявила клопотання про розгляд справи без участі її представника.
		Ухвалою суду від 07.01.2025 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2025 об 11 год. 20 хв.
		У судовому засіданні 21.01.2025 брав участь представник позивача.
		Відповідачі правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
		Третя особа правом на участь у судовому засіданні не скористалася, водночас заявила клопотання про розгляд справи без участі її представника.
		У судовому засіданні 21.01.2025 представник позивача виступив із вступним словом, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази, а також представник позивача виступив із заключним словом.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		25.02.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003616/09 (том № 1, аркуші справи 19-21).
		Відповідно до акту приймання-передавання державного майна, що перебуває на балансі Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області передано, а Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» прийнято вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 1341,4 кв.м. (згідно з експлікацією приміщення по плану №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, тамбури І, V, вхід до підвалу III, сходові клітини II, IV, VI) в підвалі, на першому, другому та третьому поверхах семиповерхової будівлі виробничого корпусу (інв. № 4), що перебуває на балансі Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» та розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 1-в (том № 1, аркуш справи 52).
		 29.12.2020 відбувся електронний аукціон з продовження терміну дії договору оренди вказаного нерухомого майна, що належить до державної власності.
		Згідно з протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-12-09-000076-1, затвердженого наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Луганській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 05.01.2021 № 13-4, переможцем аукціону став діючий орендар  Акціонерне товариство «УкрСиббанк». Розмір орендної плати становить 51 459 грн 33 коп. без ПДВ за місяць (том № 1, аркуш справи 53).
		За результатами аукціону Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (далі за текстом  орендодавець, відповідач-1), Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі за текстом  орендар, позивач) та Державним підприємством «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (далі за текстом  балансоутримувач, відповідач-2) 21.01.2021 уклали договір № 12 про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.02.2011 № 003616/09, яким сторони вирішити продовжити договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.02.2011 № 003616/09 та викласти його у новій редакції.
		Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 003616/09 (далі за текстом  договір оренди (том № 1, аркуші справи 44-51) складається з двох розділів: «І.Змінювані умови договору» (далі за текстом  Умови) і «ІІ.Незмінювані умови договору».
		У розділі І договору оренди сторони серед інших обов`язкових реквізитів та умов визначили і такі:
		- місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону  51 459 грн 33 коп. без податку на додану вартість (п. 9.1);
		- розмір авансового внеску орендної плати  2 (дві) місячні орендні плати  102 918 грн 66 коп. без податку на додану вартість (п. 10.1);
		- сума забезпечувального депозиту  2 (дві) місячні орендні плати, але в будь-якому разі у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати станом на перше число місяця, в якому укладається цей договір  102 918 грн 66 коп. без податку на додану вартість (п. 11);
		- строк договору  5 років, а саме: до 21.02.2026 (п. 12.1);
		- співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору  балансоутримувачу 30% суми орендної плати; державному бюджету 70% суми орендної плати (п. 16).
		У відповідності до п. 2.1 розділу ІІ договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписаний між орендодавцем та орендарем 25.02.2011.
		Згідно з п. 3.3 розділу ІІ договору оренди орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 Умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
		За умовами п. 3.5 розділу ІІ договору оренди в день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п. 10 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п. 3.6 цього договору.
		Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону (п. 3.6 розділу ІІ договору оренди).
		 
		Відповідно до п. 3.9 розділу ІІ договору оренди надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин  поверненню орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди за цим договором.
		З метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у п. 11 Умов (п. 4.5 розділу ІІ договору оренди).
		Орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень балансоутримувачем, або здійснює вирахування сум, визначених у п. 4.8 цього договору, у разі наявності зауважень балансоутримувача або орендодавця (п. 4.6 розділу ІІ договору оренди).
		Орендодавець перераховує забезпечувальний депозит у повному обсязі до державного бюджету, якщо орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого майна у строк, визначений цим договором, або створює перешкоди у доступі до орендованого майна представників балансоутримувача або орендодавця з метою складення такого акта; орендар не підписав в установлені строки договір оренди майна за результатами проведення аукціону на продовження цього договору оренди, в якому орендар оголошений переможцем (п. 4.7 розділу ІІ договору оренди).
		Орендодавець не пізніше ніж протягом п`ятого робочого дня з моменту отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень орендодавця) зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов`язань орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов`язань орендаря у такій черговості: у першу чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати пені (п. 3.8. цього договору) (у такому разі відповідна сума забезпечувального депозиту розподіляється між державним бюджетом і балансоутримувачем); у другу чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати неустойки (п. 4.4. цього договору); у третю чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до п. 16 Умов підлягає сплаті до державного бюджету; у четверту чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до п. 16 Умов підлягає сплаті балансоутримувачу; у п`яту чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати балансоутримувачу платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю; у шосту чергу погашаються зобов`язання орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому майну; у сьому чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших невиконаних орендарем зобов`язань за цим договором. Орендодавець повертає орендарю суму забезпечувального депозиту, яка залишилась після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом (п. 4.8 розділу ІІ договору оренди).
		Пунктом 11.4 розділу ІІ договору оренди передбачено, що стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати відповідно до частини шостої статті 17 Закону може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Згідно з п.п. 12.1 та 12.2 розділу ІІ договору оренди цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 Умов. Перебіг строку договору починається з 21.02.2021. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з наступного дня після закінчення строку оренди за договором, який продовжується, а саме, з 21.02.2021, і закінчується датою припинення цього договору. Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати  до виконання зобов`язань.
		На виконання зобов`язань за договором позивач перерахував на рахунок відповідача-1 кошти в сумі 102 918 грн 66 коп., як забезпечувальний депозит, що підтверджується платіжним дорученням від 15.01.2021 № 0019677354 (том № 1, аркуш справи 55).
		Крім того, позивач здійснив оплату орендної плати за лютий та березень 2022 року:
		- в доход Державного бюджету України  70% суми орендних платежів за лютий та березень 2022 року в розмірі 79 247 грн 36 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2022 № 0021217096 та від 12.03.2022 № 0021301079 (том № 1, аркуші справи 56-57);
		- на користь відповідача-2  30% суми орендних платежів за лютий та березень 2022 року в розмірі 56 605 грн 26 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2022 № 0021217098 та від 15.03.2022 № 0021303762 (том № 1, аркуші справи 58-59).
		27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
		Відповідно до п. 5 вказаної постанови Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» із заявою від 30.03.2023 № 48-4/7262 про дострокове припинення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.02.2011 № 003616/09 (том № 1, аркуш справи 60).
		Також, позивачем надіслані відповідачам заяви від 30.03.2023 № 48-4/7263 з вимогою щодо повернення сплаченого забезпечувального депозиту в сумі 102 918 грн 66 коп. та № 48-4/7264 з вимогою щодо повернення надмірно сплаченої орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.03.2022 в сумі 80 056 грн. 00 коп., з якої: 46 699 грн 33 коп. сплачено до державного бюджету та 33 356 грн 67 коп.  балансоутримувачу, у зв`язку з неможливістю використання орендованого приміщення з 24.02.2022 (аркуші справи 61, 67-68). 
		Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 03.04.2023 № 18ВС «Про дострокове припинення договору оренди» достроково припинено договір оренди з дати отримання орендодавцем заяви від орендаря про дострокове припинення договору, а саме: з 31.03.2023 (том № 1, аркуш справи 149), про що було повідомлено Акціонерне товариство «УкрСиббанк» листом від 07.04.2023 № 11-13-451ВС (том № 1, аркуші справи 70-71).
		Щодо повернення сплаченого забезпечувального депозиту в сумі 102 918 грн 66 коп. відповідач-1 листом від 07.04.2023 № 11-13-451ВС повідомив, що після зарахування забезпечувального депозиту в рахунок погашення заборгованості з орендної плати до державного бюджету за період з 01.01.2023 по 30.03.2023 в сумі 102 173 грн 23 коп., для повернення орендарю залишається 745 грн 43 коп. Стосовно повернення надмірно сплаченої орендної плати повідомлено, що станом на дату припинення договору оренди переплата відсутня.
		Листом від 17.04.2023 № 11-13-499ВС відповідач-1 повідомив позивача про перерахування за платіжною інструкцією від 14.04.2023 № 23 частини забезпечувального депозиту в сумі 745 грн 43 коп., яка залишилась після зарахування забезпечувального депозиту в рахунок погашення заборгованості із сплати орендної плати до державного бюджету (том № 1, аркуш справи 72). 
		13.04.2023 Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до Луганської обласної державної адміністрації  Луганської обласної військової адміністрації із заявою № 48-4/9168 щодо повідомлення про факт руйнування або пошкодження будівлі за адресою:  АДРЕСА_1 , які сталися після 23.02.2022 в результаті бойових дій або з інших причин, якщо таке мало місце, у відповідь на яку отримало лист від 20.04.2023 № 08/01-37/0630, яким повідомлено, що в запровадженій Офісом Президента України Державній електронній системі обліку руйнувань, статусу відновлення інфраструктури зареєстрована будівля за вказаною адресою, дата пошкоджень  невідома, тип пошкоджень  влучання боєприпасів, ступінь руйнації  повна (том № 1, аркуші справи 84, 86). 
		Вказане звернення позивача за дорученням керівництва облдержадміністрації також було розглянуто Сєвєродонецькою міською військовою адміністрацію та надано відповідь від 18.04.2023 № 23 ВА, якій зазначено, що наразі територія Сєвєродонецької міської територіальної громади є тимчасово окупованою територією, тому надати достовірну інформацію щодо стану руйнації будівлі не виявляється можливим. Обстеження пошкоджених об`єктів з метою визначення стану руйнації, можливості подальшої експлуатації, можливе лише після деокупації території Сєвєродонецької міської територіальної громади, створення безпечних умов (очищення території від вибухонебезпечних засобів) для здійснення всіх необхідних робіт (том № 1, аркуш справи 85).
		26.04.2023 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою № 48-4/10574, в якій зазначив про незгоду з нарахуванням орендної плати за 2023 рік та зарахуванням частини забезпечувального депозиту в рахунок орендних платежів за 2023 рік, а також повідомив відповідача-1 про повну руйнацію приміщення, що підтверджується доданим до заяви листом Луганської обласної державної адміністрації  Луганської обласної військової адміністрації від 20.04.2023 № 08/01-37/0630 (том № 1, аркуш справи 73).
		17.06.2024 позивач отримав від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях лист від 12.06.2024 № 11-03-981ВС про правомірність нарахування орендної плати за 2023 рік, а також про нарахування пені за прострочення платежів в сумі 6 398 грн 23 коп. (том № 1, аркуші справи 75-78).
		У відповідь на лист від 12.06.2024 № 11-03-981ВС, позивач звернувся до відповідача-1 з листом від 05.07.2024 № 48-4/7565, в якому виклав незгоду з пенею та з нарахуванням орендних платежів за 2023 рік та запропонував повернути надлишково сплачену орендну плату, а також частину забезпечувального депозиту (том № 1, аркуші справи 81-82), на який отримав відповідь від 28.08.2024 № 11-03-1454ВС про незмінність позиції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях з означених питань та можливість встановлення факту істотного пошкодження об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили рішенням суду, яке набрало законної сили (том № 1, аркуші справи 79-80).
		Отже, на думку позивача, забезпечувальний депозит в сумі 102 173 грн 23 коп. та надмірно сплачена сума орендних платежів в розмірі 80 056 грн 00 коп. підлягають поверненню Акціонерному товариству «УкрСиббанк» з огляду на його звільнення від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.03.2023 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та об`єктивну неможливість з 24.02.2022 використовувати орендоване майно за його призначенням.
		Наведені обставини стали підставою для звернення Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Господарського суду Луганської області з відповідною позовною заявою.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом  ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
		За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі за текстом  ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Відповідно до ст.ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.02.2011 № 003616/09.
		Закон України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.
		За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда  речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
		Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		Частиною 1 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Відповідно до частин 1-3 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України  щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування  щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування  для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами. Орендар, що уклав договір оренди майна за результатами аукціону, має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням, крім випадків і з урахуванням обмежень, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п`ять років.
		Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування  щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (частини 1 та 6 ст. 762 ЦК України).
		Орендна плата  це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).
		Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
		За приписами ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
		Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Судом встановлено, що орендарем  Акціонерним товариством «УкрСиббанк» перераховано на рахунок відповідача-1 кошти в сумі 102 918 грн 66 коп., як забезпечувальний депозит, що підтверджується платіжним дорученням від 15.01.2021 № 0019677354. 
		Крім того, позивач здійснив оплату орендної плати за лютий та березень 2022 року: 
		- в доход Державного бюджету України  70% суми орендних платежів за лютий та березень 2022 року в розмірі 79 247 грн 36 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2022 № 0021217096 та від 12.03.2022 № 0021301079;
		- на користь відповідача-2  30% суми орендних платежів за лютий та березень 2022 року в розмірі 56 605 грн 26 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.02.2022 № 0021217098 та від 15.03.2022 № 0021303762.
		24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який триває й до теперішнього часу.
		Відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.
		Законом України від 01.04.2022 № 2181-IX «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» доповнено, зокрема, п. 61, яким передбачено, крім іншого, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема, щодо припинення орендарем договору оренди. 
		Відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Кабінетом Міністрів України 27.05.2022 прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі за текстом  постанова № 634), яка набрала законної сили 01.06.2022.
		Постанова № 634 була розроблена саме з метою надання державою підтримки орендарям державного майна у період воєнного стану, а будь-яка державна підтримка, у тому числі і державна підтримка орендарів державного майна, має ґрунтуватися, зокрема, на принципах справедливості, розумності, передбачуваності, та, відповідно, суб`єкти, яким вона надається, повинні мати рівні можливості для її отримання та не піддаватися невиправданим обмеженням у отриманні такої державної підтримки.
		 
		Пунктом 5 постанови № 634 передбачено, що договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди. 
		Відповідно до п. 5 постанови № 634 Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до відповідачів із заявою від 30.03.2023 № 48-4/7262 про дострокове припинення договору оренди. 
		Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях наказом від 03.04.2023 № 18ВС «Про дострокове припинення договору оренди» достроково припинено договір оренди з 31.03.2023.
		Згідно з п. 13 постанови № 634 протягом воєнного стану орендарі державного та комунального майна, які уклали договори оренди за результатами проведення електронних аукціонів або які уклали договори оренди без проведення аукціону відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону, мають право на повернення сплачених ними забезпечувальних депозитів за умови, що забезпечувальний депозит повертається в сумі, що не перевищує 1 млн. гривень на орендаря (незалежно від кількості укладених таким орендарем договорів оренди державного або відповідно комунального майна). Таке обмеження не поширюється на вимоги, зокрема, орендарів, з якими договір оренди припинено відповідно до умов такого договору.
		Для реалізації права, передбаченого цим пунктом, орендар протягом воєнного стану, але у будь-якому разі не пізніше місяця після його припинення чи скасування, звертається до орендодавця із заявою про повернення суми сплаченого депозиту. У заяві орендар зазначає про відповідність орендаря умовам, передбаченим цим підпунктом, а також зазначає перелік договорів, щодо яких орендар просить повернути сплачені суми забезпечувальних депозитів; суми сплачених забезпечувальних депозитів за кожним з таких договорів; банківські реквізити орендаря, на які орендар просить повернути забезпечувальні депозити, сплачені за договорами оренди.
		Позивач звертався до відповідача-1 із заявою від 30.03.2023 № 48-4/7263 про повернення сплаченого забезпечувального депозиту в сумі 102 918 грн 66 коп. 
		Також, позивач звертався до відповідачів із заявою від 30.03.2023 № 48-4/7264 про повернення надмірно сплаченої орендної плати в сумі 80 056 грн. 00 коп., з якої: 46 699 грн 33 коп. сплачено до державного бюджету та 33 356 грн 67 коп.  балансоутримувачу, за період оренди, коли дія воєнний стан. 
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях листом від 07.04.2023 № 11-13-451ВС повідомило позивача про нарахування орендарю орендної плати за період з 01.01.2023 по 30.03.2023 в сумі 102 173 грн 23 коп. та зарахування забезпечувального депозиту в сумі в сумі 102 173 грн 23 коп., сплаченого Акціонерним товариством «УкрСиббанк», в рахунок погашення заборгованості з орендної плати до державного бюджету за період з 01.01.2023 по 30.03.2023, внаслідок чого поверненню орендарю підлягає частина забезпечувального депозиту в сумі 745 грн 43 коп. Стосовно повернення надмірно сплаченої орендної плати повідомлено, що станом на дату припинення договору оренди переплата відсутня.
		Листом від 17.04.2023 № 11-13-499ВС відповідач-1 повідомив позивача про перерахування за платіжною інструкцією від 14.04.2023 № 23 частини забезпечувального депозиту в сумі 745 грн 43 коп., яка залишилась після зарахування забезпечувального депозиту в рахунок погашення заборгованості із сплати орендної плати до державного бюджету 
		Відповідно до п.п. 1 п. 1 постанови № 634, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин до 07.05.2024, на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (зокрема, Луганська область).
		Водночас, звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця (п.п. 5 п. 1 постанови № 634).
		Орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з п. 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до п. 5 цієї постанови, починаючи з 24.02.2022 (п. 16 постанови № 634).
		Виходячи з вищезазначених положень постанови № 634, в редакції до 07.05.2024, приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна м. Сєвєродонецьк Луганської області, з огляду на те, що законодавець не пов`язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, суд вважає, що позивач у спірний період з 24.02.2022 по 31.03.2023 був звільнений від орендної плати за нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні, а положення постанови № 634 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної плати, наявність правової конструкції «але у будь-якому разі до 31.12.2022», свідчить, що така дата вказана як кінцева, лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
		Крім того, відповідно до приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 суд дійшов висновку, що наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
		Отже, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Орендар повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
		Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.
		На погляд Верховного Суду, підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату є об`єктивна неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає (узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.02.2024 у справі № 916/599/23).
		Оскільки відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, тому тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар.
		Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах від 08.07.2021 № 910/8040/20, від 28.06.2022 № 910/8651/22, від 15.03.2023 № 910/13704/21, від 12.04.2023 № 910/14244/20, від 08.11.2023 № 911/1064/21.
		Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин.
		Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.
		Суд враховує, що м. Сєвєродонецьк Луганської області з початком повномасштабного вторгнення і введенням воєнного стану було територією активних бойових дій та з 25.06.2022 й до теперішнього часу є тимчасово окупованою територією, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
		За таких обставин, позивач з 24.02.2022 не мав об`єктивної можливості використовувати орендоване приміщення за його призначенням (розміщення підрозділів банку, проведення банківської діяльності, обслуговування клієнтів в приміщенні, зберігання основних матеріальних активів) через обставини, які від нього не залежали.
		Більш того, орендоване позивачем приміщення повністю зруйновано, що підтверджується листом Луганської обласної державної адміністрації  Луганської обласної військової адміністрації від 20.04.2023 № 08/01-37/0630, про що відповідач-1 був неодноразово повідомлений.
		Таким чином, позивач звільняється від сплати орендної плати за договором з 24.02.2022 по 31.03.2023.
		Отже, зарахування сплаченої позивачем орендної плати в сумі 80 056 грн. 00 коп. за період з 24.02.2022 по 31.03.2022, та забезпечувального депозиту в сумі 102 173 грн 23 коп. в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2023 по 30.03.2023 є неправомірним.
		Відповідно до п. 3.9 розділу ІІ договору оренди надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин  поверненню орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди за цим договором.
		Згідно із п. 4.6 розділу ІІ договору оренди орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень балансоутримувача, або здійснює нарахування сум, визначених у п. 4.8. цього договору, у разі наявності зауважень балансоутримувача або орендодавця.
		 Таким чином, неповернення сплаченої позивачем орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.03.2022 в сумі 80 056 грн 00 коп. та забезпечувального депозиту в сумі 102 173 грн 23 коп., є порушенням зобов`язань згідно з умовами договору.
		Разом з цим, договір оренди, на підставі якого відповідачі отримали від позивача суму орендної плати та забезпечувальний депозит, є припиненим з 31.03.2023, тому сума сплачених позивачем коштів у наведеному випадку є безпідставно набутою відповідачами.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
		У постановах від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
		Отже, саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову).
		Так, суд дійшов до висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1212 ЦК України, оскільки припинення договору оренди надає позивачу право на повернення сплачених за таким правочином забезпечувального депозиту та орендних платежів.
		За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Системний аналіз зазначеної статті свідчить про те, що зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
		Таким чином, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.
		Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів наявності правових підстав набуття відповідачами грошових коштів в сумі 182 229 грн 23 коп., які позивач перерахував за платіжними дорученням від 15.01.2021 № 0019677354, від 14.02.2022 № 0021217096 та № 0021217098, від 12.03.2022 № 0021301079, від 15.03.2022 № 0021303762.
		 Отже, за таких обставин, кошти забезпечувального депозиту в сумі 102 173 грн 23 коп. мають бути повернуті орендодавцем орендарю.
		Також, з огляду на приписи постанови № 634, без достатньої правової підстави у відповідача-1 знаходяться кошти сплачених орендних платежів в сумі 46 699 грн 33 коп., а у відповідача-2 кошти сплачених орендних платежів в сумі 33 356 грн 67 коп.
		Суд наголошує, що відповідачем-1 не надано жодного належного доказу на спростування наведених позивачем обставин. При цьому, застосовуючи концепцію вірогідності доказів, суд зауважує, що в даному випадку відповідач-1 не надав докази, які б могли свідчити про факт користування позивачем орендованим приміщенням з 24.02.2022.
		Натомість позивач надав докази, які свідчать про неможливість використання ним орендованого приміщення у спірний період з об`єктивних причин. Тому покладення на позивача обов`язку з оплати за оренду приміщення, яким не користувався позивач, суперечитиме засадам справедливості, розумності та добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
		Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача-1 про наявність правових підстав для нарахування орендної плати за період з 01.01.2023 по 30.03.2023, у зв`язку із звільненням позивача від сплати орендної плати за вказаний період та об`єктивною неможливістю використання Акціонерним товариством «УкрСиббанк» з 24.02.2022 об`єкта оренди, що підтверджується доказами, зібраними у справі.
		Також, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16, відповідно до якої Господарський процесуальний кодекс України не передбачає необхідності зазначення суб`єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення.
		Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 238 ГПК України відсутні вимоги про зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, номера (види) рахунків, з яких має бути здійснено стягнення (списання) коштів, зокрема, за вимогами до держави Україна.
		Оскільки набувачем сплачених позивачем 70% суми орендної плати за період з 24.02.2022 по 31.03.2022 є Державний бюджет України, тому грошові кошти в сумі 46 699 грн 33 коп. підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України без зазначення в резолютивній частині рішення органу, через який грошові кошти мають перерахуватись.
		З огляду на викладене, та те, що позивач з 24.02.2022 по 31.03.2023 звільнений від сплати орендної плати, а також доведення позивачем належними та допустимими доказами факту невикористання ним орендованого приміщення з обставин, що від нього не залежали, а відтак і неправомірність утримання орендної плати та забезпечувального депозиту Регіональним відділенням фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях і Державним підприємством «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» в рахунок орендної плати, а відповідачі вказаного не спростували, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Щодо розподілу судового збору.
		 Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
		 Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі  застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
		 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір» (п. 8.23 постанови).
		Оскільки позов був поданий через підсистему «Електронний суд», тому позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. (3 028,00*0,8).
		Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
		 
		Суд не вирішує питання щодо повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не подавалося.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідачів в сумі 2 422 грн 40 коп. 
		У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до 1.Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та 2.Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1  Державної казначейської служби України про стягнення 182 229 грн 23 коп. задовольнити в повному обсязі. 
		 
		2.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, місцезнаходження: майдан Театральний, будинок 1, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 43023403 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк», місцезнаходження: вул. Андріївська, будинок 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 09807750 грошові кошти в сумі 102 173 грн 23 коп., судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
		 
		3.Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», місцезнаходження: вул. Вілєсова, будинок 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 33968601 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк», місцезнаходження: вул. Андріївська, будинок 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 09807750 грошові кошти в сумі 33 356 грн 67 коп., судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
		 
		4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк», місцезнаходження: вул. Андріївська, будинок 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 09807750 грошові кошти в сумі 46 699 грн 33 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
		 
		5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
		 
		6.Повне рішення складено  28.01.2025.
		 
		 
		 
		 
		Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...