Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/119/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 29.01.2025. Зареєстровано: 30.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.
Дата набрання законної сили: 10.02.2025
Номер судового провадження: 2-а/613/52/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   
		  Справа №-613/119/25  Провадження №-2-а/613/52/25    
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 січня 2025 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі
		головуючого судді- Шалімова Д.В.
		за участі секретаря Герасимюк Л.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу № 613/119/25 провадження 2-а/613/52/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: скасувати постанову №13/39-п від 14 січня 2025 року про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення завинесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 у Харківськійобласті полковником ОСОБА_2 ,якою ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за ч.. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнути судові витрати 
		Позовні вимоги мотивує тим, що відносно нього 08 січня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 складено протокол № 13/19/ВОБ про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відповідно якої 14 січня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 була винесена постанова №13/39-п На підставі Постанови позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за нібито вчинене правопорушення. Згідно змісту постанови, в ході наданих та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, було встановлено, що ОСОБА_1 , не з`явився за викликом у строк 09 грудня 2024 року на 14.00 год. для звірки даних, зазначений у повістці №1437660 сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти про повернення повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Позивач вважає постанову незаконною і необгрунтованою, а відтак такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку. Відповідачем не враховано норми примітки до ст. 210 КУпАП. Положення статей 210, 210-1. цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідач мав і має можливості отримати персональні дані Позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Позивачем було вчасно оновлено персональні дані, а саме 05 червня 2024 року, що підтверджується копією військово-облікового документу №310520241455 719 400001 виданий 05 червня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, про наявність повістки його повідомили представники Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області і в супроводі яких він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 де отримав протокол №13/19/ВОБ про адміністративне правопорушення У ІНФОРМАЦІЯ_5 йому не повідомили, яким саме чином його повідомляли працівники Укрпошти про-наявність повістки, враховуючи той факт, що він постійно проживаю за вказаною адресою. Таким чином, розглянувши справу без участі позивача, відповідач свідомо позбавив його можливості користуватися процесуальними правами, які гарантовані йому КУпАП та захищати себе від безпідставного притягнення до юридичної відповідальності.
		Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 21 січня 2025 року, відкрито провадження у даній справі, визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. 
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
		      Представниквідповідача всудове засіданняне з`явився,надав досуду відзивна позовнузаяву,згідно змістуякого ОСОБА_1  є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . На адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 було направлено повістку №1437660 сфоромвану за допомогою ЄДРПВР, яка надіслана через відділення Укрпошти про його виклик для уточнення даних. Дана повістка повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою». ОСОБА_1 був належним чином оповіщений , але за викликом згідно з повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначений час і дату не з явився, про причини не прибуття не повідомив. 08 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 , у його присутності, начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення 13/19/ВОБ за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Представник Укрпоштиу разіповернення повісткидо ІНФОРМАЦІЯ_2 може обратилише двіпозначки удовідці проповернення:адресат відмовивсяабо адресатвідсутній завказаною адресою.Представником Укрпоштине дотримановимоги постановиКМУ від05.03.2009№270«Про затвердженняПравил наданняпослуг поштовогозв`язку» зізмінами. Таким чином враховуючи зазначене стосовно оповіщення представниками Укрпошти ІНФОРМАЦІЯ_4 не може бути відповідачем у цій частині так як Укрпошта не є підконтрольною та підзвітною ІНФОРМАЦІЯ_5 , та не може відповідати за дії чи бездіяльність посадових осіб Укрпошти. 14 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №13/39-п за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Абзацом 8 ч.3 статті 22 Закону, визначено, під час мобілізації громадяни зобов`язані: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Отже, ОСОБА_1 допустив порушення правових норм передбачених абз.2 ч.1, абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Просив у задоволенні позову відмовити повністю та справу розглядати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
		З постанови №13/39-п від 14 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вбачається, що 08 січня 2025 року о 11.30год.начальником групибронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 було складено протоколпро адміністративнеправопорушення №13/19/ВОБвід 08січня 2025року  відповідно ч.3ст.210-1КУпАП,стосовно громадянина ОСОБА_1 в частиніпорушення останнімзаконодавства прооборону, мобілізаційну підготовкута мобілізацію. В ходінаданих танаявних у ІНФОРМАЦІЯ_2  документів,було встановлено,що гр. ОСОБА_1 не з`явився завикликом устрок 09грудня 2024року на14.00год.,зазначений уповістці №1437660сформованій задопомогою Єдиногодержавного реєструпризовників, військовозобов`язаних тарезервістів,яка надісланачерез відділенняУкрпошти, рекомендованим поштовимвідправленням зописом вкладенняга повідомленнямпро вручення заадресою зареєстрованогомісця проживанняостаннього дляуточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зазначене підтверджується повідомленням Укрпоштипро поверненняповістки звідміткою адресатвідсутній завказаною адресою.Відповідно доп.41Порядку призовугромадян навійськову службупід час мобілізації,на особливийперіод,затвердженого постановоюКМ Українивід 16.05.2024№560гр. ОСОБА_1 оповіщений належним чином щодоприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто гр. ОСОБА_1 своїми діямипорушив вимогиабз.2ст.17 Закону України«Про оборонуУкраїни»,абз.2ч.1,абз.8ч.3ст.22Закону України«Про мобілізаційну підготовкута мобілізацію».Враховуючи,що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення,передбачене частиною3статті 210-1КУпАП нанього накладеноштраф усумі 17000гривень. 
		Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. 
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 
		Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП). 
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. 
		Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. 
		Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку. 
		Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
		Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій,передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
		Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
		Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
		Відповідно до копії військово-облікового документу №310520241455719400001, видного 05 червня 2024 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 30 травня 2024 року. 
		Згідно з копією повістки №1437660 ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для уточнення даних. 
		Витягом з ІКС «Оберіг» за ідентифікатором військовозобов`язаного 310520241455719400001 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтверджено, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата звірки контактних даних 23 травня 2024 року, дата введення інформації про особу в систему 31 травня 2024 року, тобто дані уточнено вчасно. 
		Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними. 
		Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення №13/19/ВОБ від 08 січня 2025 року, ОСОБА_1 зазначив, що по місцю проживання та прописки він нічого не отримував, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тому з адміністративним правопорушенням не згоден. 
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.
		Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року). 
		Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
		Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти росії» від 30 травня 2013 р., у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). 
		Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд. 
		Суд зазначає, що норма ст.210-1 КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
		Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові відсутні. 
		Суд вказує, що в оскаржуваній постанові, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам 
		При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 абз. 8 ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1КУпАП.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Враховуючи викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		З огляду на викладене, суд вважає, що постановою №13/39-п винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 
		Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи. 
		Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України«Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. 
		Відповідно до ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. 
		Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
		Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників,військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
		Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 
		Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні. 
		Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом. 
		Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії. 
		З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. 
		Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП).
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Разом з тим, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії. 
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Оскаржувана постанова наведеним вимогам не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст. 210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак, підлягає скасуванню. 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. 
		Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. 
		Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому позов, в межах заявлених вимог, підлягає задоволенню.
		Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат. 
		Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.139 КАС України.
		Керуючись статтями 2, 6-9, 72-77, 139, ч.4 ст.229, ст.ст.241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, - 
		ВИРІШИВ :
		Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
		Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08 січня 2025 року року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП - закрити. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.
		 
		Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 09587194 
		 
		 
		 
		СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...