Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/1862/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 30.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.
Дата набрання законної сили: 04.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/302/42/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024071110000231

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 302/1862/24 
		1-кп/302/42/25
		23
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		30 січня 2025 рокуселище Міжгір`я
		 
		 
		Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорки ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071110000231 від 13.12.2024, за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселиця, Міжгірського району Закарпатської області, мешканця буд. АДРЕСА_1 , громадянина України, судимості немає, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, інваліда 3-ої групи (загальне захворювання),
		в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		У період часу з 11.01.2024 по 06.12.2024 ОСОБА_4 умисно вчиняв домашнє насильство відносно своєї дочки ОСОБА_5 за таких обставин.
		Так, 11 січня 2024 року близько 17:20 год ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння і знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом на заподіяння психологічного страждання, затіяв сварку зі своєю донькою ОСОБА_5 , під час якої ображав її нецензурними словами, чим учинив психологічне насильство над нею, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
		Зазначене стверджується постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.01.2024 у справі № 302/82/24, що набрала законної сили, відповідно до якої на ОСОБА_4 було накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 60 годин, які ним відбуті.
		Окрім цього, 29 жовтня 2024 року близько 00:20 год ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 та знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, кричав та виражався нецензурними словами в адресу своєї дочки ОСОБА_5 , мешканки за цією ж адресою, стукав у двері будинку намагаючись їх вибити, чим повторно протягом року вчинив психологічне насильство над останньою, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
		Вказане підтверджується постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.11.2024 у справі № 302/1629/24, яка набрала законної сили, згідно з якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн, який ним було сплачено.
		Вчинивши ці адміністративні правопорушення, за які він був двічі притягнутий судом до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та вчинив умисний злочин, а саме 06 грудня 2024 року близько 20:00 год, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 та у стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, на ґрунті особистих неприязних відносин, у присутності малолітньої дитини кричав і виражався нецензурними словами в адресу своєї дочки ОСОБА_5 та виганяв її з будинку. У зв`язку з цим остання разом із малолітньою дитиною вимушена була покинути місце свого проживання та на деякий час піти до своєї сестри ОСОБА_6 , яка проживає у будинку АДРЕСА_2 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
		Цими насильницькими діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 систематичні психологічні страждання, що виразились у словесних образах, приниженні, які викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров`ю.
		Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, надав покази, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся у вчиненому.
		Покази обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		У судовому засіданні прокурорка ОСОБА_3 не заперечувала проти розгляду справи в порядку, установленому ч. 3 ст. 349 КПК України, та просила призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки та на підставі положень частин 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву від 20.01.2025 (а.п.16), в якій просила розглянуту це кримінальне провадження без її участі, претензій до обвинуваченого не має, а також просила суд суворо його не карати. 
		За таких обставин суд переконавшись, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та досудової доповіді органу пробації відносно нього. 
		З`ясувавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які учасниками судового провадження не оспорюються, і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
		Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 у повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини в учинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, у суду не має.
		З урахуванням наведеного суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, а саме умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи.
		За змістом частин 1 і 2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в учиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, то при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, дані про його особу, який судимості немає, задовільно характеризується за місцем проживання, є особою з інвалідністю, одружений, на обліку у психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, примирився з потерпілою, яка претензій до нього не має.
		Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття й активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
		Обставина, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним кримінального правопорушення як особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
		З досудової доповіді Хустського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області від 28.01.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 убачається, що ризик учинення ним повторно кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства чи окремих осіб, оцінюється як середній що, на думку органу пробації, свідчить про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид і міру покарання в межах, установлених у санкції ст. 126-1 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, фактичні обставини провадження, наявність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання, з урахуванням загальних засад призначення покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ст. 126-1 КК України з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, та вважає за недоцільним призначення йому більш суворого виду покарання у межах санкції даної статті кримінального закону або менш суворого покарання у виді громадських робіт, які він уже виконував у зв`язку з накладенням на нього адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства. При цьому суд переконаний, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, саме цей вид покарання буде достатніми для виправлення ОСОБА_4 та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
		Згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено, а також речові докази і процесуальні витрати є відсутніми.
		Керуючись статтями 368-371, 373, 374,376,395,532 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		Визнати ОСОБА_4  винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
		Відповідно до частин 2, 3 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: - періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді особистого зобов`язання залишити без змін.
		Вирок можебути оскарженийіз підстав,передбачених ст.394КПК України,до Закарпатськогоапеляційного судучерез Міжгірськийрайонний судЗакарпатської областіпротягом тридцятиднів іздня йогопроголошення.Вирок судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...