Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/10085/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 30.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.
Дата набрання законної сили: 28.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/495/273/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162240001524

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 495/10085/24
		Номер провадження 1-кп/495/273/2025
		28 січня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
		 
		 
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючої  одноособово судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровський в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024162240001524 від 12 жовтня 2024 року, відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ірмашли Шамкирського району Азербайджанскої Республіки, громадянина України, азербайджанця, з середньою освітою, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
		 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_5 
		обвинувачений - ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, при наступних обставинах.
		21 жовтня 2024 року приблизно о 23 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора», що розташований на автошляху Р-72 біля с. Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, достеменно знаючи про існуючу заборону щодо перетину державного кордону на виїзд з України окремій категорії військовозобов`язаних та відсутність у нього законних підстав для такого перетину кордону, на автомобілі марки «Mercedes-Benz», модель: VITO 111 CDI, номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_1 , в якості пасажира на виїзд із України, знаючи про протиправність вчинення своїх дій та порядок перетину державного кордону України, у обвинуваченого ОСОБА_3 , виник протиправний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів службовій особі, а саме військовослужбовцю Державної прикордонної служби України старшому лейтенанту ОСОБА_7 , яка перебуває на посаді начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону, та виконувала наказ на охорону державного кордону у прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів у пункті пропуску» у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора», з метою безперешкодного перетину державного кордону України на виїзд з України.
		Реалізуючи свій прямий умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , 22.10.2024 близько 00 години 15 хвилин, перебуваючи у службовому приміщенні міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора», що розташований на автошляху Р-72 біля с. Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, достовірно знаючи, що старший лейтенант ОСОБА_7 є службовою особою Державної прикордонної служби України, яка уповноважена на здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску осіб через державний кордон України згідно зі службовими обов`язками прикордонного наряду «Старший прикордонних нарядів у пункті пропуску», переслідуючи мету безперешкодного перетину державного кордону України, під час перевірки документів, з метою створення законних підстав для виїзду за кордон, надав фіктивне свідоцтво про народження нібито сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_3 Азербайджанської Республіки та фіктивне свідоцтво про народження нібито доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 Азербайджанської Республіки.
		Після встановлення старшим лейтенантом ОСОБА_7 ознак підробки вищезазначених свідоцтв про народження, обвинувачений ОСОБА_3 запропонував військовослужбовцю Державної прикордонної служби України старшому лейтенанту ОСОБА_7 грошову винагороду у розмірі 500 доларів США (станом на 22.10.2024 встановленим Національним банком України, офіційний курс долара США до гривні складає 41,2833 гривень, що у співвідношенні складає 20 641,65 гривень), за вчинення останньою в його інтересах дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме за здійснення пропуску через державний кордон з використанням фіктивних документів та безперешкодного залишення території України, на автомобілі марки «Mercedes-Benz», модель: VITO 111 CDI, номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_1 , в якості пасажира на виїзд із України.
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив вимоги ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
		Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
		Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю та пояснив суду, що дійсно, він 21 жовтня 2024 року приблизно о 23 годині 00 хвилин перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора», що розташований на автошляху Р-72 біля с. Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, достеменно знаючи про існуючу заборону щодо перетину державного кордону на виїзд з України окремій категорії військовозобов`язаних та відсутність у нього законних підстав для такого перетину кордону, на автомобілі марки «Mercedes-Benz», модель: VITO 111 CDI, номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_1 , в якості пасажира на виїзд із України, він намагався вчинити надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 500 доларів США службовій особі, а саме: військовослужбовцю Державної прикордонної служби України за вчинення останньою в його інтересах дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме за здійснення пропуску через державний кордон з використанням фіктивних документів та безперешкодного залишення території України, на автомобілі марки «Mercedes-Benz», модель: VITO 111 CDI, номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_1 , в якості пасажира на виїзд із України. В скоєному щиро розкаявся.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України тобто надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Висновок суду підтверджується, зокрема, поясненнями обвинуваченого, який надав точні пояснення щодо того, як, коли та за яких обставин він вчинив злочини. Суд бере до уваги, що пояснення обвинуваченого не суперечать іншим об`єктивним доказам по справі та дозволяють достовірно встановити обставини скоєння злочину обвинуваченим.
		Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, тобто надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Стосовно призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 07.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні .
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого
		Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, а також дані, які характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, одружений має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, але займається суспільно-корисною працею, його вік та стан здоров`я, те, що він раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, його каяття у скоєному.
		Враховуючи те, що обвинувачений є не судимою особою, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його ставлення до скоєного, а саме те, що він розкаялася у скоєному та сприяв розкриттю злочину, його вік та стан здоров`я, суд приходить до переконання про можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу на користь держави.
		Судові витрати по справі витрати по справі відсутні. 
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
		Суд вважає за необхідне застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію, тобто примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави на підставі ст. 96-1 КК України грошових коштів в розмірі 500 доларів США (грошову купюру номіналом 100 доларів PL49731066H, грошову купюру номіналом 100 доларів МВ32880571Е, грошову купюру номіналом 100 доларів LВ83684762К, грошову купюру номіналом 100 доларів МD86974183А), які було упаковано до сейф-пакету ICR, відповідно до постанови слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 22 жовтня 2024 року визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2024 року на них накладений арешт та здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - слід конфіскувати на користь держави.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки Iphone 13 ІМЕІ 1: НОМЕР_5 . ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_7 , який був вилучений у обвинуваченого ОСОБА_3 на пункті пропуску «Старокозаче» Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2024 року на нього накладений арешт та зданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - слід повернути обвинуваченому ОСОБА_3 , знявши арешт з вказаного майна.
		Речові докази у кримінальному провадженні - два підробних свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_3 Азербайджанської Республіки та фіктивне свідоцтво про народження нібито доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 Азербайджанської Республіки,які були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_3 на пункті пропуску «Старокозаче» Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2024 року на них накладений арешт та зберігаються в матеріалах кримінального провадження - слід зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024162240001524 від 12 жовтня 2024 року.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набуття вироком законної чинності суд вважає за доцільне не обирати.
		Керуючись ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2-х тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень. 
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набуття вироком законної чинності не обирати.
		Речові докази у кримінальному провадженні - грошові кошти в розмірі 500 доларів США (грошову купюру номіналом 100 доларів PL49731066H, грошову купюру номіналом 100 доларів МВ32880571Е, грошову купюру номіналом 100 доларів LВ83684762К, грошову купюру номіналом 100 доларів МD86974183А), які було упаковано до сейф-пакету ICR, відповідно до постанови слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 22 жовтня 2024 року визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2024 року на них накладений арешт та здані на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - конфіскувати на користь держави, знявши арешт з вказаного майна.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки Iphone 13 ІМЕІ 1: НОМЕР_5 . ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_7 , який був вилучений у обвинуваченого ОСОБА_3 на пункті пропуску «Старокозаче» Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2024 року на нього накладений арешт та зданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 , знявши арешт з вказаного майна.
		Речові докази у кримінальному провадженні - два підробних свідоцтва про народження, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_3 Азербайджанської Республіки та фіктивне свідоцтво про народження нібито доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 Азербайджанської Республіки,які були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_3 на пункті пропуску «Старокозаче» Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2024 року на них накладений арешт та зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024162240001524 від 12 жовтня 2024 року.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
		Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
		Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...