Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 526/3252/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 30.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/526/129/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024172050000053

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 526/3252/24
		Провадження № 1-кп/526/129/2025
		 
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		30 січня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань ОСОБА_2 , 
		за участюпрокурора  ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42024172050000053 відносно
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Гадяч Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, раніше не судимого
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-
		встановив:
		відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 рокуособливий періодце період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. 
		У подальшому Указами Президента України: від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX; від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX; від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX; від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX; від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX; від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX; від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX; від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX; від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX; від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX); від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-IX) строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено строком на 90 діб. 
		Відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Таким чином на території України настав особливий період. Згідно Указів Президента України: від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX; від 12 серпня 2022 року №574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX; від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX; від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX; від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-IX; від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX; від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-IX; від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-IX та від 06 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3685-IX кожен: «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», строк мобілізації неодноразово продовжувався на 90 діб, зокрема відповідно останнього вказаного продовжено з 14 травня 2024 року.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час мобілізації, будучи військовозобов`язаним на особливий період, у встановленому законом порядку, у відповідності до Наказу Міністерства оборони №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» травні 2024 року, пройшов медичний огляд та згідно довідки військово-лікарської комісії №91 від 22.05.2024 визнаний придатним до військової служби.
		22 травня 2024 року, на виконання Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (продовжено відповідним Указом №272/2024 від 08 травня 2024 року), працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , військовозобов`язаному ОСОБА_4 вручена під розписку повістка на відправку до військової частини Збройних сил України для проходження військової служби (бойова повістка) з визначеним терміном прибуття на 23 травня 2024 року о 21 годині 00 хвилин, до ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою для подальшої відправки до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, для проходження військової служби за мобілізацією. У свою чергу ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх караність, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, отримавши бойову повістку відразу від проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період відмовився. У подальшому, ОСОБА_4 у зазначений час, 23 травня 2024 року, без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув та умисно ухилився від військової служби під час мобілізації.
		Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, фактичні обставини не заперечував. Суду пояснив, що він дійсно відмовився від проходження військової служби під час мобілізації, оскільки вважає себе не готовим до військової служби та непридатним за станом здоров`я. В ході судового розгляду справи здійснив перерахування грошових коштів на загальну суму 6000 грн на підтримку ЗСУ. 
		Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		У відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Дослідженням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання.
		Вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, є умисним, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_4 повністю визнав винуватість у вчиненому злочині, правдиво підтвердив його обставини, зокрема, те, що дійсно допустив кримінально-протиправну поведінку, під час судового розгляду перерахував 6 000 гривень на підтримку ЗС України.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
		Судом також враховується і досудова доповідь, складена Миргородським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, згідно якої, ймовірність вчинення повторного правопорушення та ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб, оцінюється як середня.
		За змістом ч.1 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.
		Така доповідь для суду має рекомендаційний характер, не є вирішальним фактором у ході призначення покарання, вибору способу його виконання та з урахуванням усіх обставин, що підлягають оцінці при обранні заходу примусу в їх сукупності, не є мотивованою і достатньою підставою для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Суд враховує підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке хоча є і нетяжким злочином, але вчинення якого, яке полягає у відмові від захисту Батьківщини, може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, та в умовах воєнного стану є неприпустимою.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. В умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, як того вимагають положення ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 50 КК України.
		Суд враховує характер та значний ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_4 діяння, що обумовлено нагальними потребами держави в захисті її суверенітету і територіальної цілісності у зв`язку відкритою військовою агресією, неможливістю боротьби з подальшим вчиненням таких кримінальних правопорушень іншими особами у випадку м`якості призначеного покарання, що призведе до свідомого та відвертого ігнорування особами, які підлягають мобілізації, отриманого письмового повідомлення про необхідність несення військової служби, що негативно вплине на стан укомплектованості військових частин, а отже і обороноздатності всієї країни.
		На підставі викладеного вище, суд уважає, що застосування положеньст.75 ККУкраїни до ОСОБА_4 не сприятиме меті покарання - виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, і призведе до призначення останньому невиправдано м`якого заходу примусу, який не є справедливим і пропорційним ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого.
		При цьому з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні - збройною агресією рф та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений ОСОБА_4 умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації. (Постанова ВС колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 листопада 2023 року справа N 641/1067/23 провадження N 51-5308 км 23)
		Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд -
		ухвалив :
		ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
		Строк відбування покарання обраховувати з моменту приведення вироку до виконання. 
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Гадяцький районний суд Полтавської області.
		Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеномуст.376 КПК України.
		 
		Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...